27 червня 2025 року ЛуцькСправа № 640/14711/19
Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Шепелюка В.Л., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Інтербуд Альянс» до Державної фіскальної служби України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтербуд Альянс» ( далі - ТзОВ «Інтербуд Альянс», позивач) з позовом до Державної фіскальної служби України (далі - ДФС України) про визнання протиправними дій ДФС України щодо зупинення реєстрації податкової накладної №11 від 08 квітня 2019 року, складеної ТзОВ «Інтербуд Альянс»; зобов'язання ДФС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складену ТзОВ «Інтербуд Альянс» податкову накладну №11 від 08 квітня 2019 року датою її прийняття - 23 квітня 2019 року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ТзОВ «Інтербуд Альянс» на виконання зобов'язань під час здійснення фінансово-господарських взаємовідносин з ТзОВ «Охоронні Системи Майбутнього», виписало податкову накладну №11 (далі - ПН) від 08.04.2019 на загальну суму 150 000,00 грн, в тому числі ПДВ - 25 000,00 грн, проте згідно з квитанцією 23.04.2019 реєстрація ПН була зупинена.
З квитанції від 23.04.2019 вбачається, що документ прийнято. Реєстрація зупинена. Відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК від 08.04.2019 №11 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. ПН/РК відповідає вимогам пп. 1.6 п. 1 «Критеріїв ризиковості платника податку». Разом з цим запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригувань в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН).
Представник позивача вважає, що жодним чином не доводячи факт відповідності ТзОВ «Інтербуд Альянс» критеріям ризиковості, затверджених 05.11.2018 в.о. голови ДФС України О. Власовим, ДФС протиправно зупинено реєстрацію ПН №11 від 08.04.2019, що беззаперечно грубо порушує охоронювані законом інтереси платника податків, негативно впливає на ділову репутацію товариства, та, як наслідок, спричиняє значні матеріальні збитки під час здійснення господарської діяльності. Просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.08.2019 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні) у строк, не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
В поданому до суду відзиві на позовну заяву представник відповідача позов не визнав та просить відмовити у його задоволенні, мотивуючи тим, що відповідно до фактичних обставин справи, рішення про відмову в реєстрації ПН №11 від 08.04.2019 прийнято не було, так як позивач не подавав до контролюючого органу письмові пояснення та копії документів після того як казана податкова накладна була зупинена.
У зв'язку з вищевикладеним, варто зазначити, що в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, тобто після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації. У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
Таким чином, протиправних дій контролюючого органу щодо зупинення реєстрації зазначеної податкової накладної немає, так як податкова накладна проходить автоматичний моніторинг, тим паче, відповідно до чинного законодавства позивач після зупинення реєстрації податкової накладної не звернувся до контролюючого органу з письмовими поясненнями та копіями документів (вичерпний перелік документів, які є достатніми для прийняття рішення про реєстрацію наведений п. 14 Порядку зупинення) для підтвердження господарської операції, а тому правових підстав для реєстрації вказаної податкової накладної у контролюючого органу також немає.
У зв'язку з вищевикладеним, позовні вимоги позивача є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.
У відповіді на відзив представник позивача заперечує проти тверджень представника відповідача викладених у відзиві з підстав зазначених в адміністративному позові. Просив позовні вимоги задовольнити повністю.
Суд зауважує, що відповідно до частини третьої статті 29 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі ліквідації або припинення роботи адміністративного суду справи, що перебували у його провадженні, невідкладно передаються до суду, визначеного відповідним законом або рішенням про припинення роботи адміністративного суду, а якщо такий суд не визначено - до суду, що найбільш територіально наближений до суду, який ліквідовано або роботу якого припинено.
Законом України від 13.12.2022 №2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» (далі - Закон №2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.
Пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №2825-IX (в редакції Закону України від 16.07.2024 №3863-IX «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ» (далі - Закон №3863-ІХ, який набрав чинності 26.09.2024) установлено, що з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя. До початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом, крім випадку, передбаченого абзацом четвертим цього пункту. Не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва адміністративні справи, які були передані до Київського окружного адміністративного суду та розподілені між суддями до набрання чинності Законом №3863-ІХ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
Інші адміністративні справи, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, у тому числі ті, що передані до Київського окружного адміністративного суду до набрання чинності Законом №3863-ІХ, але не розподілені між суддями (крім справ, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 КАС України), передаються на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України шляхом їх автоматизованого розподілу між цими судами з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ у порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України.
Після початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду Київський окружний адміністративний суд та інші окружні адміністративні суди України завершують розгляд та вирішення переданих їм справ.
Судом апеляційної інстанції щодо всіх справ, підсудних окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, та переданих на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України відповідно до цього Закону, є Шостий апеляційний адміністративний суд.
На підставі пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №2825-IX (в редакції Закону №3863-ІХ) та Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 16 вересня 2024 року №399, проведено автоматизований розподіл адміністративних справ, які не розглянуті окружним адміністративним судом міста Києва, між окружними адміністративними судами України; за його результатами справа №640/14711/19 передана на розгляд та вирішення Волинському окружному адміністративному суду. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Волинського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2025 року цю справу передано для розгляду судді Шепелюку В.Л.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 27.02.2025 прийнято до провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтербуд Альянс» до Державної фіскальної служби України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії. Замінено у справі відповідача Державну фіскальну службу України (код ЄДРПОУ 39439980) на правонаступника Державну податкову службу України (04053, місто Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 43005393).
17.03.2025 через систему « Електронний суд» від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву у якому зазначив, що згідно з п. 2 Розділу 1 Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затв. Наказом Мінфіну від 06.06.2017 №557 (далі - Порядок №557) перша квитанція - електронне повідомлення, що формується у форматі (стандарті), затвердженому в установленому законодавством порядку, програмним забезпеченням контролюючого органу за результатами автоматизованої перевірки електронного документа та засвідчує факт і час отримання такого електронного документа в момент такого отримання.
Згідно з п. 2 Розділу 1 Порядок №557 друга квитанція - електронне повідомлення, що формується у форматі, затвердженому в установленому законодавством порядку, програмним забезпеченням контролюючого органу (адресатом) за результатами ідентифікації, обробки електронного документа та засвідчує факт і час приймання (неприймання) чи реєстрації такого електронного документа.
Отже, квитанція це лише електронне повідомлення, що формується у форматі, затвердженому в установленому законодавством порядку, програмним забезпеченням контролюючого органу (адресатом) за результатами ідентифікації, обробки електронного документа та засвідчує факт і час приймання (неприймання) чи реєстрації такого електронного документа.
Представник відповідача зауважив, що зупинення реєстрації ПН/РК є частиною діяльності контролюючого органу з моніторингу ризиків порушення норм податкового законодавства, яка не породжує правових наслідків для платників податків та не порушує їх права. А тому, саме рішення контролюючого органу про відмову в реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних призведе до певних негативних правових наслідків для платника податків. Обов'язковою ж ознакою дій/бездіяльності/рішень суб'єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб'єктів відповідних правовідносин і мають обов'язковий характер для останніх.
За таких обставин, чиним на момент виникнення спірних правовідносин законодавством не визначено порядок оскарження процедурних рішень податкового органу з питань реєстрації ПН/РК, які оформлені квитанціями та в даному випадку юридичні наслідки для позивача матимуть лише рішення про відмову у реєстрації податкових накладних, які, в свою чергу, є рішеннями суб'єкта владних повноважень, а не квитанції про зупинення реєстрації податкових накладних, а тому позов в частині визнання протиправними дій ДПС щодо зупинення реєстрації податкових накладних - не підлягає задоволенню.
Отже, враховуючи вищевикладене, лише відмова у реєстрації податкових накладних несе за собою певні правові наслідки.
Просив відмовити у задоволені позову у повному обсязі.
31.03.2025 від представника позивача надійшли додаткові пояснення, у яких зазначено обставини аналогічні викладеним у позовній заяві.
Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити з таких мотивів та підстав.
Судом встановлено, що ТзОВ «Інтербуд Альянс» як юридична особа зареєстровано 09.08.2018 року, про що в Єдиному державному реєстрі вчинений запис за №1 074 102 0000 078208, зареєстроване платником ПДВ з 01.10.2018 , місцезнаходження товариства: 02091, м. Київ, Дарницький р-н., вул. Архітектора Вербицького, будинок 9Д, квартира 90. Статутний капітал товариства становить 30 000 грн. Платник податків має відкриті рахунки у банківських установах.
Згідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, товариство має можливість здійснювати наступні види діяльності:
Код КВЕД 42.99 Будівництво інших споруд, н. в. 1. у.;
Код КВЕД 43.12 Підготовчі роботи на будівельному майданчику;
Код КВЕД 43.21 Електромонтажні роботи;
Код КВЕД 43.22 Монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування
(основний);
Код КВЕД 43.29 Інші будівельно-монтажні роботи;
Код КВЕД 43.39 Інші роботи із завершення будівництва;
Код КВЕД 43.99 Інші спеціалізовані будівельні роботи, н. в. і. у.;
Код КВЕД 71.12 Діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг
технічного консультування в цих сферах;
Код КВЕД 41.10 Організація будівництва будівель;
Код КВЕД 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель;
Код КВЕД 42.22 Будівництво споруд електропостачання та телекомунікацій.
Товариство здійснює свою діяльність на підставі ліцензії на провадження господарської діяльності з будівництва об'єктів №49-Л від 22.08.2018, реєстраційний запис 2013054233.
ТзОВ «Інтербуд Альянс» для ведення господарської діяльності має належну матеріально-технічну базу, а саме - орендує офісні (площею 56,8 кв.м.) та виробничі ( площею 294,95 кв.м.) приміщення (договір оренди №01/19 від 01.01.2019) та забезпечене відповідним кваліфікованим персоналом.
Позивач на виконання зобов'язань під час здійснення фінансово-господарських взаємовідносин з ТзОВ «Охоронні Системи Майбутнього», виписав в адресу останнього податкову накладну №11 від 08.04.2019 на загальну суму 150 000,00 грн, в тому числі ПДВ - 25 000,00 грн.
Разом з цим, виконуючи вимоги п. 201.1 ст. 201 ПК України, ТОВ «Інтербуд Альянс» - вчинило дії щодо реєстрації вищезазначеної податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, проте отримало квитанцію від 23.04.2019, в якій зазначено: «Документ прийнято. Реєстрація зупинена. Відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК від 08.04.2019 року №11 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. ПН/РК відповідає вимогам пп. 1.6 п. 1 «Критеріїв ризиковості платника податку». Разом з цим запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригувань в Єдиному реєстрі податкових накладних».
Не погодившись з рішенням про зупинення реєстрації податкової накладної №11 від 08.04.2019, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права, обов'язки платників податків та зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI (в редакції, чинній на час виникнення між сторонами спірних відносин, ПК України).
Пунктом 187.1 статті 187 ПК України встановлено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Пунктом 201.10 ст. 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України (п. 201.16 ст. 201 ПК України).
Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» від 21.02.2018 №117 (що набула чинності з 22.03.2018 та діяла до 01.02.2020) було затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної /розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №117); Порядок роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації; Порядок розгляду скарг на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації.
Згідно з п. 5, 6 Порядку №117 податкова накладна / розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.
У разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.
За змістом п. 2 Порядку №117 критерій оцінки ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник моніторингу, що характеризує ризик; ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складання та надання податкової накладної / розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту «а»/«б» пункту 185.1 статті 185, підпункту «а»/«б» пункту 187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 ПК України за наявності об'єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено у такій податковій накладній / розрахунку коригування та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість виконання свого податкового обов'язку.
Відповідно до п. 13 Порядку №117 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування; 2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД / послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; 3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.
З наявних у справі матеріалів суд встановив, що реєстрація податкової накладної позивача була зупинена з наступної підстави: «ПН/РК відповідає вимогам пп. 1.6 п. 1 «Критеріїв ризиковості платника податку».
У взаємозв'язку з цим суд зважає на те, що за змістом п. 10 Порядку №117 критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади. Мінфін у дводенний строк погоджує або надсилає ДФС на доопрацювання визначені у цьому пункті критерії та перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Про визначені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, ДФС інформує Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики. ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.
Отже, з аналізу наведених норм слідує, що критерії ризиковості мали визначатися ДФС України та обов'язково погоджуватися Міністерством фінансів України.
ДФС України листом №959/99-99-07-18 від 21.03.2018 визначила Критерії ризиковості платника податку та Критерії ризиковості здійснення операцій, а листом №960/99-99-07-18 від 21.03.2018 - Перелік показників, що визначають позитивну податкову історію платника податку.
Зокрема, пп. 1.6 п. 1 цього листа №959/99-99-07-18 від 21.03.2018 визначено, що платник податків відповідає критеріям ризиковості, якщо, зокрема: комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме:
платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим);
дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації;
платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);
платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб'єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років;
платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України;
платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс);
наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.
Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення.
У разі якщо платник податків, внесений до переліку ризикових суб'єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пункті 1.6 цих Критеріїв, платника виключають з переліку ризикових суб'єктів господарювання за рішенням комісій головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС.
Проаналізувавши наведені положення Критеріїв ризиковості платника податку, суд дійшов висновку, що пп. 1.6 п. 1 цих Критеріїв не визначає самостійні критерії ризиковості платника податків, а лише дає підстави комісіям головних управлінь ДФС обласного рівня винести відповідного платника податків на розгляд комісії, і лише за результатами проведення засідання Комісії - прийняти рішення про його віднесення до переліку ризикових суб'єктів господарювання.
В ході судового розгляду цієї справи відповідач не надав суду жодних належних і допустимих доказів того, що комісією ГУ ДФС у м. Києві взагалі приймалось рішення про віднесення ТзОВ «Інтербуд Альянс» до переліку ризикових суб'єктів господарювання.
Поряд з цим судом встановлено, що Критерії ризиковості платника податку, визначені у листі ДФС України №959/99-99-07-18 від 21.03.2018, взагалі не були погоджені та затверджені Мінфіном.
У контексті з наведеним суд бере до уваги зміст постанов Верховного Суду від 21.05.2020 у справі №560/391/19, від 20.11.2019 №560/279/19, від 02.04.2019 у справі №822/1878/18, від 21.05.2019 у справі №815/2791/18, від 09.07.2019 у справі №140/2093/18 та 30.07.2019 у справі №320/6312/18, у текстах яких Касаційний суд під час перегляду в порядку касаційного провадження схожих адміністративних справ надав наступну правову оцінку законності підстав зупинення реєстрації податкової накладної. Так, Касаційний суд зазначив, що акти, які затверджують критерії ризиковості здійснення операцій мають на меті встановити норми права, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян, а відтак підлягають обов'язковій реєстрації у порядку, визначеному діючим законодавством. Листи міністерств, інших органів виконавчої влади у розумінні ст. 117 Конституції України не є нормативно-правовими актами, а відтак не є джерелом права відповідно до ст. 7 Кодексу адміністративного судочинства України. У зв'язку з цим Верховний Суд дійшов висновку, що зупинення реєстрації податкових накладних на підставі критеріїв ризиковості, встановлених листом ДФС, порушує принцип правової визначеності та передбачуваності, а відтак, є неправомірним.
В силу положень ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до п. 12, 13 Порядку №117, у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування; 2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД/ послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; 3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.
Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів (п. 18 Порядку №117).
Суд звертає увагу на те, що у квитанції від 23.04.2019 щодо зупинення реєстрації податкової накладної позивача не зазначено орієнтовного переліку документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішень про реєстрацію податкових накладних.
Приписами п. 19, 20 Порядку №117 визначено, що Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС).
Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.
Відповідно до п. 21 Порядку №117 підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є:
- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено;
- ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку;
- надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.
Дослідивши та проаналізувавши зміст поданого позивачем контролюючому органу пакету документів суд вважає, що у розглядуваному випадку позивачем були надані контролюючому органу всі необхідні копії підтверджуючих документів, яких було цілком достатньо для прийняття комісією при ГУ ДФС у м. Києві рішень про реєстрацію податкової накладної позивача. Протилежного суду відповідачами не було доведено.
Таким чином, враховуючи наведене вище та беручи до уваги висновок Верховного Суду про неправомірність дій органу ДФС щодо зупинення реєстрації податкових накладних платників податків на підставі критерії ризиковості, тому суд дійшов висновку про визнання протиправними дій ДФС України щодо зупинення реєстрації податкової накладної №11 від 08.04.2019, складеної ТзОВ «Інтербуд Альянс».
Щодо правомірності заявленої позивачем вимоги про зобов'язання ДФС України здійснити реєстрацію податкової накладної №11 від 08.04.2019 в Єдиному реєстрі податкових накладних, то суд зазначає наступне.
За змістом ч. 3 ст. 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Оскільки в ході розгляду даної справи суд дійшов висновку про необхідність визнання протиправними дій ДФС України щодо зупинення реєстрації податкової накладної №11 від 08.04.2019, то останнє тягне за собою необхідність зобов'язання ДПС України, як процесуального правонаступника ДФС України, вчинити дії з метою відновлення порушених прав позивача.
Відповідно до п.п. 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних (в останній чинній редакції), затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструються у день: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому, датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду (п. 20 Порядку №1246).
За таких обставин, суд вважає, що наявні обґрунтовані підстави для задоволення позовної вимоги позивача, шляхом зобов'язання ДПС України зареєструвати податкову накладну від 08.04.2019 №11 датою її отримання ДФС (тобто, 23.04.2019, що зафіксовано у квитанції щодо зупинення реєстрації податкової накладної), що, водночас, з урахуванням наведеного, не є втручанням в дискреційні повноваження відповідача, а є належним та достатнім способом відновлення порушеного права позивача.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 КАС України).
Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та наданих учасниками справи доказів, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як вбачається з наявного у матеріалах справи платіжного доручення №89 від 29.07.2019, ТзОВ «Інтербуд Альянс» під час звернення до суду з цим адміністративним позовом сплатило судовий збір у розмірі 3 842,00 грн.
Отже, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в розмірі 3 842,00 грн.
Керуючись статтями 243 - 246, 262 КАС України, суд
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтербуд Альянс» (02091, місто Київ, вулиця Архітектора Вербицького, 9д, кв. 90, ідентифікаційний код 42381962) до Державної податкової служби України (04053, місто Київ, Львівська площа, 8, ідентифікаційний код 43005393) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Державної фіскальної служби України щодо зупинення реєстрації податкової накладної №11 від 08 квітня 2019 року.
Зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну №11 від 08 квітня 2019 року, складену Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтербуд Альянс», в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її отримання, а саме - 23 квітня 2019 року.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтербуд Альянс» судові витрати в розмірі 3 842,00 грн (три тисячі вісімсот сорок дві гривні 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань, призначених для Державної фіскальної служби України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя В. Л. Шепелюк