м. Вінниця
26 червня 2025 р. Справа № 826/815/15
Вінницький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Комара П.А.,
суддів: Воробйової І.А.,
Свентуха В.М.
за участю:
секретаря судового засідання: Галюк А.Л.
позивача: ОСОБА_1
представника відповідача 1: Борискевич Ю.В.
представника відповідача 2: Грабової М.А.
розглянувши у судовому засіданні в порядку загального позовного провадження матеріали справи
за позовом: ОСОБА_1
до: Кабінету Міністрів України, Державного агентства України з питань кіно
про: визнання протиправним та скасування розпорядження, наказу та поновлення на роботі
До Вінницького окружного адміністративного суду з Окружного адміністративного суду м. Києва надійшли матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України, Державного агентства України з питань кіно про визнання протиправним та скасування розпорядження, наказу та поновлення на роботі.
Відповідно до автоматизованого розподілу судової справи між суддями Вінницького окружного адміністративного суду, адміністративну справу передано на розгляд головуючому судді Комару П.А.
Ухвалою від 10.04.2025 справу прийнято до провадження та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження колегіально у складі трьох суддів під головуванням судді Комара П.А. Адміністративну справу передано для визначення складу колегії судді в порядку, визначеному статтею 31 КАС України .
На підставі розпорядження керівника апарату Вінницького окружного адміністративного суду справу передано до повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Вінницького окружного адміністративного суду та визначено склад колегії суддів: головуючого судді Комара Павла Анатолійовича, суддів: Воробйової Інни Анатоліївни та Свентуха Віталія Михайловича.
Представницею Державного агентства України з питань кіно 22.05.2025 подано до суду додаткові пояснення у справі у яких, зокрема, звернуто увагу суду на недотримання позивачем місячного строку звернення до суду із даним позовом. Вказано, що ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення 21.01.2015, проте із оскаржуваним наказом він ознайомився 27.10.2014.
У підготовчому засіданні 23.06.2025 судом досліджувалося питання дотримання позивачем строку звернення до суду із даним позовом та надано позивачу можливість подати до суду обґрунтовану заяву про поновлення строку звернення до суду. Оголошено перерву у судовому засіданні до 26.06.2025 15:30 год.
25.06.2025 представниця Державного агентства України з питань кіно подала до суду додаткові пояснення у яких наголосила на порушенні позивачем місячного строку звернення до суду. В обґрунтування своєї позиції зазначила, що оскільки з оскаржуваним наказом №38-К від 24.10.2014 позивач був ознайомлений 27.10.2014, відтак ним не дотримано місячний строк звернення до суду із даним позовом, який поданий лише 21.01.2015.
Представницею Кабінету Міністрів України подано до суду 25.06.2025 заяву про залишення позову без розгляду з підстав пропуску позивачем місячного строку звернення до суду.
Позивачем через Електронний суд подано клопотання про поновлення строку звернення до суду. Зазначив, що 24.10.2014 наказом Державного агентства з питань кіно №38-К "Про звільнення ОСОБА_1 ", підписаним головою Держкіно Ілленком П.Ю. йому було оголошено про існування розпорядження Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 №975-р "Про звільнення ОСОБА_1 з посади першого заступника Голови Державного агентства України з питань кіно", а також про звільнення його з займаної посади з 27.10.2014 з підстав, передбачених Законом України "Про очищення влади" та виплату відповідних компенсацій.
Непогоджуючись із такими наказами, 26.11.2014 подав в Держкіно України заяву з обґрунтуванням незаконності свого звільнення та вимогою поновити на займаній посаді з відшкодуванням середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 27.10.2014 по момент поновлення.
Листом Держкіно України від 26.12.2014 повідомлено, що звільнення відбулося із дотриманням вимог законодавства України.
Так, позивач зазначає, що спробував врегулювати розбіжності при безпосередніх переговорах з роботодавцем звернувшись до нього з листом, але отримав негативну відповідь 26.12.2014, фактично зрозумів остаточне порушення своїх прав, та невідкладно звернувся з позовом до суду.
Враховуючи викладене, позивач просить суд визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду із цим позовом, адже пропустив такий строк у зв'язку із зверненням до роботодавця, але не зміг вирішити спірне питання та, вичерпавши всі позасудові можливості захисту трудових прав, звернувся до суду.
У підготовчому засіданні позивач подану ним заяву про поновлення строку звернення до суду підтримав та просив задовольнити.
Представники відповідачів заперечили щодо поважності причин пропуску строку звернення до суду, наведених у клопотання позивачем.
Визначаючись щодо питання дотримання строків звернення до суду, суд враховує наступне.
Згідно з частиною 1 статті 99 КАС України (у редакції, чинній до 15.12.2017), адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Таким чином, правовий припис "в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого законом" означає, що позов має подаватись лише в тих межах часу, які встановлені законом. Крім того, можливість захисту прав та інтересів залежить від дотримання строків, встановлених на цей випадок законом. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, що розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків необхідне для досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс на інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").
При цьому, положеннями частини 3 статті 99 КАС України (у редакції, чинній до 15.12.2017) передбачені спеціальні строки звернення до суду, а саме, зазначено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. У справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Суд зазначає, що Законом України від 03.10.2017 № 2147-VIII Кодекс адміністративного судочинства України викладено в новій редакції, яка набрала чинності 15.12.2017.
Так, відповідно до пункту 12 частини першої Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції з 15.12.2017) заяви і скарги, подані до набрання чинності цією редакцією Кодексу, провадження за якими не відкрито на момент набрання ним чинності, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви чи скарги не можуть бути залишені без руху, повернуті або передані за підсудністю, щодо них не може бути прийнято рішення про відмову у прийнятті чи відмову у відкритті провадження за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу, якщо вони подані з додержанням відповідних вимог процесуального закону, які діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Згідно з частиною 5 статті 122 КАС України (у чинній редакції станом на дату розгляду справи) для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Тобто, як чинним законодавством, так і положення Кодексу адміністративного судочинства України у редакції чинній станом на дату виникнення спірних правовідносин, встановленими строками обмежено звернення особи до суду за захистом своїх прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків має на меті досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Згідно з рішенням ЄСПЛ від 7 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов'язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі.
Верховний Суд у постанові від 31.03.2021 в справі № 240/12017/19 зазначив, що для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Таким чином, щодо відліку строку звернення до адміністративного суду, то суд зазначає, що порівняльний аналіз термінів "дізнався" та "повинен дізнатися", що містяться в ч. 2 ст. 122 КАС України дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов'язку позивача знати про стан своїх прав. Відтак при визначенні початку перебігу строку звернення до суду, суд з'ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності).
Згідно прохальної частини позову позивач просить визнати протиправними та скасувати наказ Державного агентства України з питань кіно №38-К від 24.10.2014 про звільнення ОСОБА_1 та розпорядження Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 №975-р "Про звільнення ОСОБА_1 з посади першого заступника Голови Державного агентства України з питань кіно.
В даному випадку, спірні правовідносини пов'язані із проходженням публічної служби, а тому під час обчислення строку звернення до суду із позовом цієї категорії застосуванню підлягають саме положення частини 5 статті 122 КАС України, які кореспондуються із вимогами ст. 99 КАС України (у редакції, чинній до 15.12.2017).
Матеріалами справи підтверджується та не заперечується сторонами, що з оскаржуваними наказом та розпорядженням позивач ознайомився 27.10.2014, хоча до суду із даним позовом звернувся лише 21.01.2015, тобто з пропуском місячного строку звернення до суду.
Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку звернення до суду, позивач посилається на те, що скористався досудовим порядком врегулювання спору, та після отримання негативної відповіді відповідача від 26.12.2014, звернувся за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів до суду.
Утім, суд зауважує, що положеннями КАС України чітко визначено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк. Чинним законодавством України не передбачено обов'язкового досудового врегулювання у даній категорії спорів. Це означає, що працівник повинен одразу звернутися до суду з позовом про поновлення його на займаній посаді, якщо вважає своє звільнення незаконним, без проходження будь-яких досудових процедур.
Відтак, відлік строку звернення до суду у межах спірних правовідносин розпочався з дня ознайомлення позивачем із оскаржуваними рішеннями відповідачів (27.10.2014) та, відповідно, сплив 27.11.2014. В свою чергу, обставини, на які посилається позивач у заяві, не свідчать про існування будь-яких об'єктивних перешкод у реалізації права на судовий захист з метою відновлення порушених прав, свобод чи законних інтересів у публічно-правових відносинах.
З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку про недостатність вказаних позивачем причин пропуску строку звернення до суду для визнання їх поважними, відтак у суду відсутні підстави для поновлення строку звернення до суду із заявлених підстав.
В силу частини 1 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Так, керуючись статтею 123 КАС України, суд вважає за необхідне адміністративний позов ОСОБА_1 залишити без руху та надати позивачу можливість скористатись правом подати заяву про поновлення пропущеного строку, у якій вказати інші причини поважності пропущеного строку, аніж ті, які були зазначені в первинній заяві про поновлення строку та визнані судом неповажними.
При цьому, суд звертає увагу позивача на тому, що якщо ним не буде заявлено заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду у відповідності до вимог статті 123 КАС України.
Керуючись ч. 13 ст. 171, ст.ст. 248, 256 КАС України, -
Визнати неповажними підстави для поновлення строку звернення до суду, вказані позивачем у клопотанні від 24.06.2025.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України, Державного агентства України з питань кіно про визнання протиправним та скасування розпорядження, наказу та поновлення на роботі - залишити без руху.
Надати позивачу 10-ти денний термін для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання заяви про поновлення строку звернення до суду в якій вказати інші причини поважності пропуску строку звернення до суду.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Головуючий суддя Комар Павло Анатолійович
Судді: Воробйова Інна Анатоліївна
Свентух Віталій Михайлович