м. Вінниця
27 червня 2025 р. Справа № 120/17074/24
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Свентуха Віталія Михайловича, розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Шевчука Вадима Олександровича до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,-
до Вінницького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Шевчука Вадима Олександровича до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (1), Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (2) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Позовні вимоги мотивовані протиправністю дій Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо обчислення спеціального трудового стажу та відмови у нарахуванні та виплаті грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду відкрито провадження в адміністративній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
На адресу суду надійшов відзив на позовну заяву (вх.№909/25), в якому представник Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, оскільки Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області прийнято законне та обґрунтоване рішення про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги, як працівнику освіти, відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у зв'язку з відсутністю правових підстав.
Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області у відзиві на позовну заяву, також просило у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі, оскільки підстави для нарахування та виплати грошової допомоги в розмірі десяти пенсій за віком відсутні.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, суд встановив наступне.
12.08.2024 року позивач звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області із заявою про призначення грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій станом на день призначення пенсії згідно з п. 7-1 розділу XV Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
За принципом екстериторіальності заяву позивача було розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області та прийнято рішення №025450012637 від 20.08.2024 року, яким відмовлено в призначенні грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій станом на день призначення пенсії згідно з п. 7-1 розділу XV Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Підставою для відмови у призначенні такої допомоги зазначено, що на дату 01.08.2024 року відсутня сплата внесків в реєстрі застрахованих осіб за період стажу з 01.07.2024 року по дату настання пенсії за віком який дає право виплату грошової допомоги у розмірі 10 пенсій.
Не погоджуючись із таким рішенням, позивач звернулась до суду з даним адміністративним позовом.
Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходить із наступного.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із статтею 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення.
За приписами пунктів 1, 6 частини першої статті 92 Конституції України, права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Відповідно до пункту "е" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, станом на 1 квітня 2015 - не менше 25 років та після цієї дати: з 1 квітня 2024 року або після цієї дати - не менше 30 років.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначає Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003 (далі - Закон №1058-IV).
Згідно з частиною першої статті 26 Закону №1058-IV, особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року - не менше 25 років; з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - не менше 26 років; з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - не менше 27 років; з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - не менше 28 років; з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - не менше 29 років, з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років; з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року; з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - не менше 32 років.
У відповідності до Порядку обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1191 до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" і "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", що передбачені, в тому числі, переліком закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 №909 "Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років" (далі - Порядок №909).
До Переліку закладів та установ освіти, охорони здоров'я і соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 №909, віднесено, зокрема:
- загальноосвітні навчальні заклади, військові загальноосвітні навчальні заклади, музичні і художні школи: учителі, логопеди, вчителі-логопеди, вчителі-дефектологи, викладачі, сурдопедагоги, тифлопедагоги, вихователі, завідуючі та інструктори слухових кабінетів, директори, завідуючі, їх заступники з навчально-виховної (навчальної, виховної), навчально-виробничої частини або роботи з виробничого навчання, завідуючі навчальною і навчально-виховною частиною, завідувачі філіями, їх заступники з навчально-виховної (навчальної, виховної) роботи, соціальні педагоги (організатори позакласної та позашкільної виховної роботи з дітьми), практичні психологи, педагоги-організатори, майстри виробничого навчання, керівники гуртків, секцій, студій та інших форм гурткової роботи;
- бібліотеки: завідувачі, бібліотекарі.
Відповідно до пункту 3 примітки Порядку № 909 робота за спеціальністю в закладах, установах і на посадах до 1 січня 1992 р., яка давала право на пенсію за вислугу років відповідно до раніше діючого законодавства, в тому числі на посаді старшої піонервожатої зараховується до стажу для призначення пенсії за вислугу років.
Пунктом 4 примітки Порядку № 909 встановлено, що при призначенні пенсії за вислугу років зазначеним у цьому переліку особам допускається підсумовування стажу за періоди їх роботи у закладах і установах освіти, охорони здоров'я та соціального захисту.
Відповідно до статті 10 Закону України "Про освіту" невід'ємними складниками системи освіти є: дошкільна освіта; повна загальна середня освіта; позашкільна освіта; спеціалізована освіта; професійна (професійно-технічна) освіта; фахова передвища освіта; вища освіта; освіта дорослих, у тому числі післядипломна освіта.
Згідно зі статтею 6 Закону України "Про бібліотеки і бібліотечну справу" за призначенням бібліотеки поділяються на: спеціальні (академій наук, науково-дослідних установ, навчальних закладів, підприємств, установ, організацій).
Приписами статті 12 Закону України "Про бібліотеки і бібліотечну справу" визначено, що бібліотеки можуть створюватися на основі усіх форм власності, передбачених законами України. Засновниками бібліотек можуть бути органи державної влади, органи місцевого самоврядування, самоврядні організації, фізичні та юридичні особи, у тому числі іноземні, в порядку, передбаченому законом. Бібліотека може не мати статусу юридичної особи та перебувати у складі підприємства, установи або організації.
Відповідно до статті 30 Закону України "Про бібліотеки і бібліотечну справу" на працівників бібліотек, незалежно від форм власності та статусу бібліотеки, поширюються гарантії, встановлені законодавством про працю, соціальне страхування, пенсійне забезпечення.
Системний аналіз викладених вище правових норм свідчить про те, що право особи на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій пов'язується з:
1) наявністю у неї необхідного спеціального страхового стажу роботи на певних визначених законодавством посадах;
2) вихід на пенсію саме з цих посад в закладах та установах державної та комунальної форми власності;
3) неотримання такою особою до моменту виходу на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" будь-якого іншого виду пенсії.
Подібний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 18.06.2021 у справі №328/1620/17.
Пунктом 7-1 Прикінцевих положень Закону №1058-IVвизначено, що особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е"-"ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення. Виплата зазначеної грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Умови обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону №1058-IV визначений порядком обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги та її виплати, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1191 (далі - Порядок №1191).
Відповідно до пункту 2 Порядку №1191, до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" і "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", що передбачені, зокрема переліком закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 №909 "Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років".
Матеріалами справи підтверджується, що на момент звернення за призначенням пенсії за віком ОСОБА_1 мала педагогічний стаж понад 30 років, який підтверджується її трудовою книжкою серії НОМЕР_1 , а саме:
- з 15.08.1985 по 15.08.1995 на посаді вихователя в Барській середній школі-інтернат;
- з 15.08.1995 по 01.09.1995 на посаді вчителя української мови та літератури в Барській середній школі І-ІІІ ступенів №4;
- з 01.09.1995 року по теперішній час на посаді бібліотекаря в Барському ліцеї №4 Барської міської ради.
Враховуючи вищевикладене, спірний період ОСОБА_1 з 15.08.1985 по 23.07.2024 (до дати призначення пенсії за віком) підлягає зарахуванню до педагогічного стажу, як спеціального, що дає право на призначення пенсії за вислугу років на підставі пунктів "е"-"ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та виплату грошової допомоги, яка передбачена пунктом 7-1 розділу XV "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
В свою чергу, не сплата страхових внесків за позивача за період з липня 2024 року жодним чином не впливає на право отримання грошової допомоги, відповідно до пункту 7-1 розділу XV Прикінцеві положення Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", оскільки позивач не повинен відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов'язку щодо належної сплати страхових внесків.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивачу було протиправно відмовлено у призначенні грошової допомоги, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення.
Суд звертає увагу, що за результатами розгляду заяви позивача про призначення грошової допомоги, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області прийнято рішення №025450012637 від 20.08.2024 року про відмову в призначенні грошової допомоги.
Відповідно до частини 2 статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
При цьому суд зазначає, що за правилами статті 2 КАС України метою адміністративного судочинства є ефективний захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Ця мета узгоджується зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Відповідно до неї кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
З огляду на викладене, суд вважає доцільним та необхідним для повного та ефективного захисту порушених прав позивача вийти за межі позовних вимог та визнати протиправним і скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області №025450012637 від 20.08.2024 року про відмову у призначенні грошової допомоги.
В той же час, враховуючи встановлення судом порушення прав позивача, суд приходить до висновку, що належним способом захисту прав останньої є зобов'язання відповідача зарахувати ОСОБА_1 період роботи періоди роботи з 15.08.1985 по 23.07.2024 (до дати призначення пенсії за віком) до страхового стажу, який дає право на пенсійне забезпечення за вислугу років відповідно до пунктів "е"-"ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", а також здійснити нарахування та виплату грошової допомоги в розмірі десяти пенсій за віком станом на день призначення пенсії відповідно до пункту 7-1 розділу XV Прикінцеві положення Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Відповідно до частини 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (стаття 90 КАС України).
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, про наявність підстав для задоволення даного адміністративного позову.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд вказує, що відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи те, що спірне рішення №025450012637 від 20.08.2024 року прийняте Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області, на користь позивача слід стягнути понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 1211,20 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області.
Керуючись ст. 73-77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області №025450012637 від 20.08.2024 року про відмову у призначенні грошової допомоги.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області зарахувати ОСОБА_1 період роботи з 15.08.1985 по 23.07.2024 до страхового стажу, який дає право на пенсійне забезпечення за вислугу років відповідно до пунктів "е"-"ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", а також здійснити нарахування та виплату грошової допомоги в розмірі десяти пенсій за віком станом на день призначення пенсії відповідно до пункту 7-1 розділу XV Прикінцеві положення Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Стягнути на користь ОСОБА_1 сплачений при зверненні до суду судовий збір в сумі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 КАС України.
Відповідно до статті 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 );
Відповідач (1): Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Зодчих, 22, м. Вінниця, 21005, ЄДРПОУ 13322403);
Відповідач (2): Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (площа Соборна, 3, м. Слов'янськ, Донецька область, 84122, ЄДРПОУ 13486010).
Суддя Свентух Віталій Михайлович