про залишення позовної заяви без руху
м. Вінниця
26 червня 2025 р. Справа № 120/8577/25
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Слободонюк Михайло Васильович, розглянувши матеріали позовної заяви за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії
До Вінницького окружного адміністративного до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.
Частиною першою статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України) передбачено, що після одержання позовної заяви суддя з'ясовує, серед іншого, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.ст. 160, 161, 172 цього Кодексу.
Водночас, вказані положення поширюються на всі випадки звернення до адміністративного суду з позовною заявою, а їх недотримання свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам закону.
Ознайомившись з позовною заявою та доданими матеріалами, вважаю, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з таких підстав.
Відповідно до п. 4, 5 ч. 5 ст. 160 КАС України, в позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Поряд із тим, суд зазначає, що особа повинна якнайперше зазначити у позовній заяві суть її порушеного права, яке спричинив суб'єкт владних повноважень (відповідач), для чого і має навести відповідне обґрунтування (нормативне та фактичне) свого позову із зазначенням доказів, які підтверджують наявне, на думку позивача, порушення.
Так за змістом позовних вимог позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо нарахування та виплати їй частини одноразової грошової допомоги у разі смерті військовослужбовця.
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України нарахувати та виплатити на її банківський рахунок частину одноразової грошової допомоги у разі смерті військовослужбовця в розмірі 504 666 грн., 66 коп. (166,6 прожиткових мінімумів, встановлених законом для працездатних осіб на 1 січня 2025 року).
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що є вдовою померлого військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 . Вказує, що 19.03.2025 вона звернулась до відповідача із заявою, в якій просила нарахувати та виплатити на її банківський рахунок частину одноразової грошової допомоги у разі смерті військовослужбовця. Проте, листом військової частини НОМЕР_1 НГУ від 02.04.2025 №50/28/10/2-0-10 їй було відмовлено у виплаті частини одноразової грошової допомоги у разі смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби.
Отже, як слідує зі змісту позовних вимог, а також викладу обставин, якими позивач обґрунтовує позовні вимоги, підставою звернення позивача до суду слугувала протиправна (на думку позивача) бездіяльність військової частини НОМЕР_1 НГУ щодо не призначення та не виплати їй одноразової грошової допомоги у зв'язку зі смертю її чоловіка - військовослужбовця ОСОБА_2 .
Втім, суд звертає увагу позивача на те, що випадки за яких призначається одноразова грошова допомога, перелік осіб, які мають на її призначення і отримання, а також розмір такої допомоги визначається статтями 16, 16-1, 16-2, 16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон №2011-XII).
Відповідно до п. 6 ст. 16-3 Закону №2011-XII одноразова грошова допомога призначається і виплачується Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, а також органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами.
Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України (п. 10 ст. 16-3 Закону №2011-XII).
Так, призначення і виплата ОГД у разі загибелі (смерті) військовослужбовців за обставин, не передбачених постановою Кабінету Міністрів України № 168, а також у разі інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців здійснюється відповідно до Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 (далі - Порядок № 975).
Зокрема, відповідно до пункту 20 Порядку № 975 особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку із загибеллю (смертю) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста, призваного на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, подають за місцем проходження служби (зборів) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста або уповноваженим структурним підрозділам державних органів, на які покладаються функції щодо підготовки необхідних для призначення пенсії документів (далі - уповноважений орган), у паперовій або електронній формі засобами електронної пошти заяву кожної повнолітньої особи, яка має право на отримання допомоги, а у разі наявності малолітніх та/або неповнолітніх дітей - іншого з батьків або опікунів чи піклувальників дітей про виплату одноразової грошової допомоги.
Пунктом 22 Порядку № 975 визначено, що призначення одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, військовозобов'язаним та резервістам, призваним на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, здійснюються Міноборони, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, розвідувальним органом Міноборони, Службою зовнішньої розвідки та іншими органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами (далі - розпорядник бюджетних коштів).
У відповідності до пункту 23 Порядку № 975 керівник уповноваженого органу після визначення переліку осіб, зазначених у пунктах 8 і 9 цього Порядку, які мають право на одержання одноразової грошової допомоги (зокрема з урахуванням особистого розпорядження), подає у 15-денний строк з дня реєстрації документів, передбачених пунктами 20 і 21 цього Порядку, розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого обов'язково додаються документи, зазначені в пунктах 20 і 21 цього Порядку.
Розпорядник бюджетних коштів у місячний строк після надходження від уповноваженого органу висновку щодо виплати одноразової грошової допомоги та документів, зазначених у пунктах 20 і 21 цього Порядку, приймає рішення про призначення одноразової грошової допомоги або про відмову в її призначенні, або про повернення зазначених документів на доопрацювання (у разі, коли документи подано не в повному обсязі, потребують підтвердження обставин, зазначених у документах, чи подано не за належністю) і надсилає зазначене рішення разом з документами уповноваженому органу для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, а в разі відмови чи повернення документів на доопрацювання - для письмового повідомлення заявнику з обґрунтуванням мотивів відмови чи повернення документів на доопрацювання.
Таким чином вказаними приписами Порядку № 975 визначена певна унормована процедура, пов'язана із призначенням та виплатою одноразової грошової допомоги яка полягає у наступному:
1. звернення особи, яка має право на отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку із загибеллю (смертю) військовослужбовця із заявою та відповідним пакетом документів за місцем проходження служби військовослужбовця, або уповноваженого структурного підрозділу державних органів, на які покладаються функції щодо підготовки необхідних для призначення пенсії документів;
2. визначення керівником уповноваженого органу переліку осіб, які мають право на одержання одноразової грошової допомоги, та подання у 15-денний строк з дня реєстрації документів, передбачених пунктами 20 і 21 цього Порядку, розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги;
3. розгляд розпорядником бюджетних коштів у місячний строк після надходження від уповноваженого органу висновку щодо виплати одноразової грошової допомоги та поданих документів та прийняття ним рішення про призначення одноразової грошової допомоги або про відмову в її призначенні, або про повернення зазначених документів на доопрацювання.
Так, як вже було зазначено судом, позивач в межах цього позову оскаржує бездіяльність військової частини НОМЕР_1 НГУ щодо не призначення та виплати одноразової грошової допомоги.
При цьому, у відповідності до наведених вище положень пункту 23 Порядку № 975 відмова у призначенні одноразової грошової допомоги, визначеної цим Порядком, приймається саме розпорядником бюджетних коштів (яким військова частина НОМЕР_1 НГУ скоріше за все не являється) у формі рішення за наслідками розгляду висновку щодо виплати такої допомоги від уповноваженого органу (тобто від органу, до якого була подана заява).
Втім позовна заява не містить ні обґрунтувань ні доказів на підтвердження тих обставин, що за наслідками розгляду заяви позивача про призначення одноразової грошової допомоги військовою частиною НОМЕР_1 (як уповноваженим органом) було підготовлено (чи не підготовлено) висновок щодо виплати такої допомоги та його направлено для прийняття відповідного рішення до розпорядника бюджетних коштів щодо призначення (чи відмови у призначенні) відповідної допомоги.
До позовної заяви не додано власне копії відповідного рішення розпорядника бюджетних коштів щодо відмови у призначені позивачу одноразової грошової допомоги як і те, що взагалі таким органом розглядалися відповідні документи позивача разом із висновком військової частини НОМЕР_1 . Наявний у позовних матеріалах лист військової частини НОМЕР_1 НГУ від 02.04.2025 "щодо надання відповіді" таким рішенням про відмову у призначенні допомоги не являється.
Таким чином із тих обставин, які окреслені позивачем у поданій позовній заяві можна зробити висновок, що фактично спірні відносини між сторонами виникли лише на стадії подання та розгляду військовою частиною НОМЕР_1 НГУ поданих заявником документів, а не на стадії прийняття рішення розпорядником бюджетних коштів.
Відтак заявляючи у цьому позові вимогу щодо зобов'язання військової частини НОМЕР_1 НГУ нараховувати та виплачувати позивачу частину одноразової грошової допомоги у зв'язку зі смертю військовослужбовця, позивач фактично намагається оминути визначено законом процедуру та порядок призначення такої допомоги, яка має відбуватися за відповідним рішенням розпорядника бюджетних коштів за наслідками розгляду висновку уповноваженого органу щодо виплати такої допомоги.
Вказані обставини в позовній заяві взагалі не окреслені позивачем, хоча виходячи зі змісту позовних вимог та зазначених доказів мали бути належним чином відображені та обґрунтовані.
Із цього слідує висновок, що зміст позовних вимог не узгоджується із тими фактичними обставинами та доказами, якими такі вимоги мають бути обґрунтованими. Позивачем в позовній заяві взагалі не вказано, за яких правових підстав (тобто за наявності якого рішення розпорядника бюджетних коштів) у відповідача виник обов'язок у виплаті їй спірної одноразової грошової допомоги як і те, чи дійсно саме військова частина НОМЕР_1 НГУ є тим органом (розпорядником бюджетних коштів), який вправі приймати відповідне рішення виходячи із положень Порядку № 975.
Таким чином, з огляду на викладене, суд доходить висновку про необхідність залишення позовної заяви без руху з метою уточнення та конкретизації позивачем позовних вимог, належного їх обґрунтування виходячи із встановлених судом обставин та роз'яснень.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 160, 161 КАС України, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст. ст. 5, 9, 160, 161, 169, 256, 293 КАС України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, - залишити без руху.
Встановити позивачу 7-ми денний строк з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків позовної заяви, зазначених в мотивувальній частині ухвали суду.
Копію даної ухвали направити позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Суддя Слободонюк Михайло Васильович