про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі
м. Вінниця
27 червня 2025 р. Справа № 120/8558/25
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Комар Павло Анатолійович, розглянувши матеріали позовної заяви за позовом ОСОБА_1 до Шаргородського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Жмеринському районі Вінницької області центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Мурафська сільська рада Жмеринського району Вінницької області, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_2 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Шаргородського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Жмеринському районі Вінницької області центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Мурафська сільська рада Жмеринського району Вінницької області, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_2 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Відповідно до ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1)подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2)має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3)відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4)належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5)позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Як слідує із позовної заяви, предметом оскарження у позовній заяві визначено:
- дії реєстратора Шаргородського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Жмеринському районі Вінницької області Вінницької області центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) щодо внесення 28.08.2009 до актового запису №00004305461 про народження неповнолітнього ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 до графи "Відомості про батька" відомостей про " ОСОБА_4 " на підставі ст. 126 СК України та, відповідно, актовий запис №00004305431 від 28.08.2009;
- дії виконкому Мурафської сільської ради Жмеринського району Вінницької області щодо внесення 8.08.2009 до актового запису №28 про народження неповнолітнього ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 до графи "Відомості про батька" відомостей про " ОСОБА_4 " на підставі ст. 126 СК України та, відповідно, актовий запис №28 від 18.08.2009.
В обґрунтування наявності підстав позову зазначено, що 10.07.2024 у зв'язку із загибеллю ОСОБА_4 позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_2 із заявою про виплату йому одноразової грошової допомоги. Листом від 28.03.2025 №522 позивачу направлено витяг з протоколу №250/168 від 25.10.2024 на підставі якого ОСОБА_1 призначена одноразова грошова допомога у зв'язку із загибеллю сина - ОСОБА_4 . Однак, така допомога призначена на батька та сина загиблого в рівних частках.
Позивач зазначає, що відповідно до витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до ст.ст. 126, 133, 135 СК України №00049223984 від 05.02.2025 виконкомом Мурафської сільської ради Жмеринського району Вінницької області 18.08.2009 внесено актовий запис №28 про народження неповнолітнього ОСОБА_3 , а реєстратором відділу реєстрації актів цивільного стану Шаргородського районного управління юстиції Вінницької області 28.08.2009 внесено актовий запис №00004305431 про народження неповнолітнього ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , де в графі "Відомості про батька" зазначено батьком " ОСОБА_4 " на підставі ст. 126 СК України.
Так, позивач вказує, що зазначеного Витягу слідує те, що відомості про батька дитини внесені на підставі ст. 126 СК України, а також що саме 05.02.2025 позивачу стало відомо про порушення своїх прав, як спадкоємця загиблого ОСОБА_4 .
Враховуючи вищезазначені обставини справи, суд зазначає наступне.
Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. (ч.1 ст.2 КАС України).
За змістом п.п. 1, 2 ч.1 ст.4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.
За приписами ч.2 ст.9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Вимоги до позовної заяви визначені правовими нормами ст.160 КАС України.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи в публічно-правових спорах, зокрема: у спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.
Вжитий у цій процесуальній нормі термін суб'єкт владних повноважень означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (п.7 ч.1 ст.4 КАС України).
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних правовідносин у їх сукупності. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
До компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності такого суб'єкта, прийнятих або вчинених ним при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
Публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад. Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для класифікації спору як публічно-правового. Однак сама по собі участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати такий спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.
Так, під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Водночас приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єкта владних повноважень.
Якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, що спричинені рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов'язані з реалізацією особою майнових прав або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень суб'єкта владних повноважень є способом захисту цивільних прав цієї особи.
Розгляду адміністративними судами підлягають спори, що мають в основі публічно-правовий характер, тобто випливають із владно-розпорядчих функцій або виконавчо-розпорядчої діяльності публічних органів. Якщо в результаті прийняття рішення особа набуває речове право, то спір стосується приватноправових відносин і підлягає розгляду в порядку цивільного чи господарського судочинства залежно від суб'єктного складу сторін спору.
При цьому, визначальними ознаками приватноправових відносин є юридична рівність та майнова самостійність їх учасників, наявність майнового чи немайнового, особистого інтересу суб'єкта. Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням наявного приватного права (як правило, майнового) певного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть і в тому випадку, якщо до порушення приватного права призвели владні управлінські дії суб'єкта владних повноважень.
Отже, враховуючи вищезазначене, на думку суду, даний спір обумовлений порушенням приватного права позивача.
Таким чином, даний спір носить приватно-правовий характер, оскільки позивач метою звернення до суду ставить отримання одноразової грошової допомоги. Відтак, такий спір не пов'язаний із захистом прав, свобод чи інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єкта владних повноважень, що виключає його розгляд за правилами адміністративного судочинства, тому безпідставним є оскарження цих рішень окремо в адміністративному суді, а відтак за суб'єктним складом та предметом спору такий спір має вирішуватися в порядку цивільного судочинства.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Керуючись ст.ст. 170, 248, 256 КАС України, -
1. Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Шаргородського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Жмеринському районі Вінницької області центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Мурафська сільська рада Жмеринського району Вінницької області, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_2 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
2. Роз'яснити позивачу, що згідно з ч. 5 ст. 170 КАС України повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
3. Копію ухвали невідкладно надіслати особі, яка подала позовну заяву, разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення..
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Комар Павло Анатолійович