м. Вінниця
25 червня 2025 р. Справа № 120/10313/24
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мультян М.Б., розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся з адміністративним позовом ОСОБА_1 до Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Позовні вимоги мотивовані протиправністю протоколу Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України, якою затверджено свідоцтво про хворобу №9363 від 16.04.2024 в частині встановлення причинного зв'язку захворювання із проходженням військової служби.
На думку позивача, висновок військово-лікарської комісії про відсутність зв'язку між його захворюванням та проходженням ним військової служби, пов'язаної із захистом Батьківщини, є недостовірним. При цьому вказує, що Центральною військово-лікарською комісією Збройних Сил України протиправно відмовлено у задоволенні його заяви про перегляд причинного зв'язку захворювання, адже не взято до уваги наявність довідки про безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України від 29.02.2024 року №1492, яка підтверджує факт участі у відповідних заходах в період з 30.09.2022 по 10.10.2022, з 30.01.2023 по 08.02.2023 в Донецькій області, Бахмутському районі.
Тому, з метою зобов'язання відповідача переглянути причинний зв'язок захворювання, відображений у свідоцтві про його хворобу №9363 від 16.04.2024, прийняти відповідне рішення про встановлення причинного зв'язку захворювання "ТАК, пов'язана із захистом Батьківщини", позивач звернувся до суду з вказаним позовом.
Ухвалою від 08.08.2024 відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні). Установлено строк для подання заяв по суті.
25.09.2024 відповідачем подано відзив на позов, в якому просить відмовити позивачу в задоволенні позову в повному обсязі та зазначає, що ВЛК надано виключне право встановлення причинного зв'язку захворювань, травм, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишніх військовослужбовців та вибір формулювань, в яких приймаються постанови ВЛК. Жоден інший орган влади не може брати на себе відповідні повноваження.
Окремо просить поновити пропущений процесуальний строк на подання відзиву.
Відповідно до частини 5 статті 162 КАС України, відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Відповідно до статті 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
З аналізу наведеного видно, що пропущений процесуальний строк може бути продовжений судом.
Враховуючи аргументи представника відповідача, викладені у відзиві щодо неможливості подати своєчасно відзив та з метою необмеження права сторони висловити свою позицію, суд вважає за можливе продовжити встановлений для подання відзиву строк та врахувати доводи, викладені у відзиві при розгляді справи.
01.10.2024 від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій підтримано позицію, викладену в позовній заяві та зазначено, що відзив відповідача є законодавчо необґрунтованим та такими, що не спростовує доводи, викладені у позовній заяві як підстави для задоволення позову.
Ухвалою суду від 26.11.2024 клопотання представника позивача про витребування доказів задоволено. Витребувано у військової частини НОМЕР_1 Довідку про безпосередню участь ОСОБА_1 у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України за всі періоди в які ОСОБА_1 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи у відповідних областях, районах, населених пунктах за час проходження військової служби у військових частинах НОМЕР_1 .
02.12.2024 надійшла витребувана довідка військової частини НОМЕР_1 про безпосередню участь ОСОБА_1 у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України.
Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, встановив наступне.
ОСОБА_1 був мобілізований до проходження військової служби у травні 2022 року ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Довідкою про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України від 30.11.2024 року № 251/2/627 ОСОБА_1 період з 12.06.2022 по 13.07.2022, з 13.07.2022 по 10.04.2023, з 24.04.2023 по 10.07.2023, з 23.07.2023 по 25.03.2024, з 26.03.2024 по 06.04.2024, з 10.04.2024 по 02.05.2024 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в Донецькій та Луганській областях.
16.04.2024 гарнізонною військово-лікарською комісією НВМКЦ «ГВКГ» прийнято постанову, оформлену Свідоцтвом про хворобу №9363, згідно з якою солдата ОСОБА_1 , 1987 р.н., на підставі статті 64-а графи II Розкладу хвороб визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку.
Дане Свідоцтво про хворобу від 16.04.2024 № 9363 містить також постанову ВЛК про причинний зв'язок захворювання, якою визначено:
«Остеохондроз поперекового відділу хребта, ускладнений екструзіями L4-L5, L5-$1, лікований оперативно (25.10.2023-геміламінектомія L5 справа, дискестомія L4-L5, L5-S1, корподез за допомогою РЕЕК-кейджа LA-LS, LS-S1) у вигляді зміцнілих рубців та конструкції хребта, вертеброгенної люмбоішалгії праворуч з радикулопатією L5-S1 справа з вегето-сенсо-моторними порушеннями при значному порушенні функції; Жировий гепатоз без порушення функції печінки; Простий короткозорий астигматизм в 2,0 D обох очей при гостроті зору 1,0 з корекцією на кожне око - Захворювання, ТАК, пов'язані з проходженням військової служби.
Стан після перенесеної HCV-інфекції (anti-HCV позитивний) з виходом в одужання (RNA HCV негативний) без порушення функції печінки, лікований медикаментозно (2018) - Захворювання, НІ, не пов'язане з проходженням військової служби».
Однак, з даною постановою ВЛК про причинний зв'язок захворювань позивач не погодився, у зв'язку з чим 30.05.2024, ним було подано звернення до Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України для перегляду постанови про причинний зв'язок діагностованих у нього захворювань згідно Свідоцтва про хворобу №9363 гарнізонної ВЛК Національного військово-медичного клінічного центру «Головний військовий клінічний госпіталь» від 16.04.2024, та прийняти постанову про причинний зв'язок захворювань у формулюванні «Захворювання, ТАК, пов'язані із захистом Батьківщини».
Згідно з Витягом з протоколу засідання військово-лікарської комісії Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України від 14 червня 2024 року № 4871 за результатами розгляду звернення ОСОБА_1 . Центральною військово-лікарською комісією Збройних Сил України не встановлено підстав для задоволення вимог позивача, викладених у заяві від 30.05.2024.
Не погоджуючись з прийнятими рішеннями, позивач звернувся до суду.
Відповідно до статті 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.
Закон України "Про військовий обов'язок і військову службу" № 2232-XII від 25.03.1992 (далі - Закон №2232-XII) здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби.
Згідно з частин 1, 2 статті 1 Закону №2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Відповідно до частини 1 статті 2 Закону №2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Відповідно до пункту 6 статті 2 Закону №2232-XII розрізняють наступні види військової служби: строкова військова служба; військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період; військова служба за контрактом осіб рядового складу; військова служба за контрактом осіб сержантського і старшинського складу; військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи вищих навчальних закладів); військова служба за контрактом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України Про правовий режим воєнного стану постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
На момент розгляду цієї адміністративної справи строк дії воєнного стану в Україні продовжено.
Відповідно до статті 1-2 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 №2011-ХІІ військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.
У зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Відповідно до частини десятої статті 2 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" та з метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров'я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 №402затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України.
Згідно пунктів 1.2, 1.3 Положення № 402 (в редакції, яка діяла на час спірних правовідносин) військово-лікарська експертиза - це:
медичний огляд призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби); військовозобов'язаних, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти та закладах фахової передвищої військової освіти (далі - ВВНЗ), ліцеїстів військових (військово-морських, військово-спортивних) ліцеїв (далі - ліцеїсти); осіб, звільнених з військової служби;
визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ;
встановлення причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів, осіб, звільнених з військової служби, а також причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв), які призвели до смерті військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби.
Основними завданнями військово-лікарської експертизи є, серед іншого, визначення причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтва) у військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів, які призвані на збори, у осіб, звільнених із військової служби, а також причинного зв'язку захворювань, поранень, які заподіяли військовослужбовцям смерть.
Відповідно до пунктів 2.1, 2.2, 2.3, 2.4 Положення № 402 для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).
Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії.
Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов'язкові до виконання.
Штатні ВЛК є військово-медичними установами. Вони мають гербову печатку, кутовий штамп та утримуються за окремим штатом. До штатних ВЛК належать: Центральна військово-лікарська комісія (далі - ЦВЛК); ВЛК регіону.
ЦВЛК є органом військового управління, який здійснює керівництво ВЛК регіонів у Збройних Силах України та є керівним органом із військово-лікарської експертизи в Збройних Силах України.
На ЦВЛК покладається організація військово-лікарської експертизи у Збройних Силах України, а також, зокрема, розгляд заяв, пропозицій, скарг та прийом відвідувачів з питань військово-лікарської експертизи.
ЦВЛК має право: перевіряти роботу підпорядкованих ВЛК з питань військово-лікарської експертизи; витребовувати документи в частині, що характеризують обставини отримання захворювання, поранення, травми, каліцтва, необхідні для прийняття постанови про їх причинний зв'язок, а саме: виписки (витяги) з матеріалів службового (спеціального) розслідування, матеріалів дізнання, досудового розслідування, а також витяги з наказів, актів; розглядати, переглядати, скасовувати, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК (лікарсько-льотної комісії (далі - ЛЛК)) Збройних Сил України.
Постанови ЦВЛК можуть бути оскаржені в судовому порядку.
На ВЛК регіону покладаються, у тому числі: організація військово-лікарської експертизи, керівництво підпорядкованими ВЛК, контроль за їхньою роботою та надання їм методичної і практичної допомоги в зоні відповідальності; розгляд заяв, пропозицій, скарг та прийом відвідувачів з питань військово-лікарської експертизи.
ВЛК регіону має право, зокрема, приймати постанови згідно з Положенням, контролювати, розглядати, затверджувати, за наявності підстав не затверджувати, переглядати або скасовувати постанови підпорядкованих ВЛК;
витребовувати особові та пенсійні справи, медичні документи, матеріали службового (спеціального) розслідування, дізнання, досудового розслідування, характеристики, архівні довідки, витяги з наказів, актів, протоколів та інші документи, необхідні для прийняття постанови;
приймати постанови, а за необхідності переглядати свої постанови про причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та смерті у осіб, звільнених з військової служби, з військовою службою (крім постанов ЦВЛК);
Постанова ВЛК регіонів може бути оскаржена у ЦВЛК або у судовому порядку.
Згідно пункту 21.1 розділу II Положення № 402 у разі коли під час медичного огляду військовослужбовців встановлено діагноз, ВЛК встановлює причинний зв'язок захворювання, травми, контузії, каліцтва, поранення.
Відповідно до пункту 21.5 розділу II Положення № 402 постанови ВЛК про причинний зв'язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв приймаються в таких формулюваннях:
...
ґ) "Захворювання, поранення (травма, контузія, каліцтво), ТАК, пов'язане з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії" - якщо захворювання виникло, поранення (контузія, травма, каліцтво) одержане в період участі в бойових діях, забезпечення бойової діяльності військ (флотів) на території інших країн (Перелік країн затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.94 № 63 "Про організаційні заходи щодо застосування Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (із змінами), далі - Перелік країн), і військовослужбовець визнаний учасником бойових дій.
Зазначена постанова приймається також, коли наявне захворювання за зазначений період служби досягло такого розвитку, що призводить до непридатності (у тому числі й тимчасової) до військової служби. Постанова в такому формулюванні приймається при хронічних, повільно прогресуючих захворюваннях, за наявності медичних документів, якщо вони етіопатогенетично дозволяють віднести або підтверджують початок захворювання на період участі в бойових діях.
д) «Захворювання, ТАК, пов'язане із захистом Батьківщини» - якщо воно виникло під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, безпосередньої участі в антитерористичній операції (операції об'єднаних сил), забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією проти України».
Зазначені у підпунктах «д» та «е» постанови приймаються також при хронічних повільно прогресуючих захворюваннях за наявності медичних документів, якщо вони етіопатогенетично дозволяють віднести або підтверджують початок захворювання у період участі в бойових діях.
Отже, у разі коли під час медичного огляду військовослужбовця встановлено діагноз, ВЛК встановлює причинний зв'язок захворювання, про що приймає постанову у формулюванні залежно від періоду виникнення та обставин розвитку і наслідків захворювання. Така постанова оформлюється, зокрема, свідоцтвом про хворобу та є обов'язковою до виконання.
Суд встановив, що 16.04.2024 гарнізонною військово-лікарською комісією НВМКЦ «ГВКГ» прийнято постанову, оформлену Свідоцтвом про хворобу №9363, згідно з якою солдата ОСОБА_1 , 1987 р.н., на підставі статті 64-а графи II Розкладу хвороб визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку.
Дане Свідоцтво про хворобу від 16.04.2024 № 9363 містить також постанову ВЛК про причинний зв'язок захворювання, якою визначено:
«Остеохондроз поперекового відділу хребта, ускладнений екструзіями L4-L5, L5-$1, лікований оперативно (25.10.2023-геміламінектомія L5 справа, дискестомія L4-L5, L5-S1, корподез за допомогою РЕЕК-кейджа LA-LS, LS-S1) у вигляді зміцнілих рубців та конструкції хребта, вертеброгенної люмбоішалгії праворуч з радикулопатією L5-S1 справа з вегето-сенсо-моторними порушеннями при значному порушенні функції; Жировий гепатоз без порушення функції печінки; Простий короткозорий астигматизм в 2,0 D обох очей при гостроті зору 1,0 з корекцією на кожне око - "Захворювання, ТАК, пов'язані з проходженням військової служби".
Стан після перенесеної HCV-інфекції (anti-HCV позитивний) з виходом в одужання (RNA HCV негативний) без порушення функції печінки, лікований медикаментозно (2018) - "Захворювання, НІ, не пов'язане з проходженням військової служби".
Позивач стверджує, що наведений вище висновок ВЛК про причинний зв'язок захворювання з проходженням військової служби суперечить фактичним обставинам, а захворювання, яке виникло у нього, повинно охоплюватися наступним формулюванням: «Захворювання, ТАК, пов'язане із захистом Батьківщини», що підтверджується підпунктом «ґ» пункту 21.5 глави 21 розділу ІІ Положення № 402.
Так, позивач зазначає, що при розгляді його заяви не взято до уваги його безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України.
З цих підстав суд зазначає, що Центральною військово-лікарською комісією Збройних Сил України відповідно до протоколу засідання військово-лікарської комісії Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв від 14.06.2024 №4871, при розгляді заяви позивача від 31.05.2024, розглянуто копії таких документів: довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України від 29.02.2024 №1492, видану командиром військової частини НОМЕР_1 ; довідки ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_1 від 11.04.2022 №35/1998; довідки ВЛК НВМКЦ "ГВКГ" від 06.03.2024 №5487; свідоцтва про хворобу №9363 гарнізонної ВЛК НВМКЦ "ГВКГ" від 16.04.2024; виписок із медичних карт та результатів досліджень на 8 арк.; витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 02.05.2024 №127; військового квитка серії НОМЕР_2 , виданого ІНФОРМАЦІЯ_2 29.12.2023; паспорту громадянина України серії НОМЕР_3 , виданого Барським РВ УМВС України в Вінницькій області 17.06.2004; посвідчення серії НОМЕР_4 , виданого управління персоналу штабу військової частини НОМЕР_5 13.05.2024; а також було проведено повторний розгляд обставин виникнення захворювання та заслухано висновок лікаря-експерта.
З огляду на зазначене, суд звертає увагу, що Центральною військово-лікарською комісією ЗСУ на підставі заяви позивача було проведено повторний розгляд обставин виникнення захворювання, в ході якого всебічно досліджено як медичні документи, так і довідки, що підтверджують участь ОСОБА_1 у заходах із забезпечення оборони держави.
Тому твердження позивача про те, що під час розгляду його заяви не було враховано його участь у бойових діях, не підтверджені жодними об'єктивними доказами. Навпаки, як вбачається з матеріалів справи, відповідна довідка командира військової частини НОМЕР_1 про безпосередню участь ОСОБА_1 у заходах із забезпечення оборони України, а також інші документи, що містять дані про проходження ним служби в умовах збройної агресії, були долучені до розгляду ЦВЛК, ретельно вивчені та враховані при прийнятті остаточного рішення.
Суд зауважує, що відповідно до пункту 21.4 глави 21 розділу ІІ Положення №402, встановлення причинного зв'язку захворювання є виключною компетенцією військово-лікарських комісій, які діють у межах визначеної процедури та з дотриманням вимог законодавства. При цьому сама наявність статусу учасника бойових дій або участі у заходах із забезпечення оборони держави не є автоматичною підставою для кваліфікації захворювання як такого, що «пов'язане із захистом Батьківщини», якщо ВЛК не встановлює відповідного медико-правового зв'язку.
Згідно з постановою Верховного Суду від 09.10.2019 у справі №802/468/17-а, встановлення причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв з військовою службою є компетенцією військово-лікарської комісії, втручання у ці повноваження судом є недопустимо.
Також, Верховний Суд у постанові від 12.06.2020 у справі № 810/5009/18 зробив правовий висновок про те, що до повноважень суду не належить надання оцінки діагнозу на предмет того, чи підпадає він під дію статей розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби з посиланням на пункт 3.13 глави 3 розділу II Положення №402. Відповідно до цієї норми у спірних питаннях та складних випадках право на винесення остаточного рішення залишається за ЦВЛК. Для цього військовий комісаріат направляє в регіональну штатну ВЛК, на території якої проживає заявник, його заяву, медичні документи, які є в заявника або одержані військовим комісаріатом із цивільних (військових) лікувальних закладів, військовий квиток.
Отже, доводи позивача про необґрунтованість висновку ВЛК щодо формулювання причинного зв'язку, не можуть бути прийняті судом як підстава для визнання оспорюваного рішення протиправним. Крім того, судом не встановлено конкретних порушень процедури проведення розгляду заяви позивача, а тому підстав вважати, що таке рішення ЦВЛК є протиправним чи за суттю, чи за процедурою його прийняття наразі не вбачає.
Відповідно до частини першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно з частинами першою-третьою статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
У зв'язку з відмовою у задоволенні позову розподіл судових витрат відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства не здійснюється.
Керуючись ст.ст. 73-77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -
У задоволенні адміністративного позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 КАС України.
Відповідно до статті 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Інформація про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 )
Відповідач: Центральна військова лікарська комісія Збройник Сил України (вул. Госпітальна, 16, м. Київ, код ЄДРПОУ 08356179)
Суддя Мультян Марина Бондівна