м. Вінниця
26 червня 2025 р. Справа № 580/10401/24
Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Яремчука Костянтина Олександровича, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Станично-Луганської селищної військової адміністрації Щастинського району Луганської області до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправними та скасування постанов,
22 жовтня 2024 року до Черкаського окружного адміністративного суду з позовною заявою звернулася Станично-Луганська селищна військова адміністрація Щастинського району Луганської області до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що постановами заступника начальника відділу примусового виконання рішення Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції відкрито два виконавчих провадження щодо примусового виконання виконавчих листів № 120/17141/23, виданих Вінницьким окружним адміністративним судом 10 квітня 2024 року, щодо виконання рішення суду в частині зобов'язання Станично-Луганську селищну військову адміністрацію Щастинського району Луганської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду згідно постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" за період з 24 лютого 2022 року по 01 лютого 2023 року в розмірі 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, з урахуванням виплачених сум додаткової винагороди, а також зобов'язання Станично-Луганську селищну військову адміністрацію Щастинського району Луганської області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 додаткових видів грошового забезпечення, а саме премії станом на 01 лютого 2022 року у розмірі 163% та станом на 01 січня 2023 року у розмірі 420%, за період з 01 лютого 2022 року по 01 листопада 2023 року включно, з урахуванням виплачених сум премії.
11 жовтня 2024 року державним виконавцем прийнято дві постанови, якими на Станично-Луганську селищну військову адміністрація Щастинського району Луганської області накладено штраф в сумі по 5100 гривень за невиконання рішення суду без поважних причин.
Водночас позивач стверджує, що здійснити вчасне виконання вказаного судового рішення не мав можливості, оскільки Станично-Луганська селищна військова адміністрація Щастинського району Луганської області у вересні 2024 року звернулася до Вінницького окружного адміністративного суду із заявою про роз'яснення судового рішення в частині, а в силу приписів частини 4 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України подання заяви про роз'яснення судового рішення зупиняє перебіг строку, встановленого судом для виконання судового рішення, а також строку, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.
Крім того, 04 жовтня 2024 року селищна військова адміністрація повідомила державного виконавця, що на даний час проводяться всі необхідні дії з метою повного та всебічного виконання рішення суду, в тому числі вживаються заходи щодо роз'яснення рішення суду, оскільки резолютивна частина судового рішення викликає труднощі для розуміння.
Незважаючи на наведене вище, державним виконавцем винесено дві постанови, якими на Станично-Луганську селищну військову адміністрацію Щастинського району Луганської області накладено штраф по 5100 гривень кожною.
Відтак, не погоджуючись із постановами державного виконавця про накладення штрафу, Станично-Луганська селищна військова адміністрація Щастинського району Луганської області оскаржила такі в судовому порядку.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2024 року адміністративну справу № 580/10401/24 за позовом Станично-Луганської селищної військової адміністрації Щастинського району Луганської області до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції передано на розгляд до Вінницького окружного адміністративного суду.
Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 02 грудня 2024 року відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено її розгляд здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні). Цією ж ухвалою встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.
Копію ухвали про відкриття провадження в адміністративній справі від 02 грудня 2024 року надіслано до електронного кабінету відповідача 03 грудня 2024 року о 17 год. 46 хв., що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
Відповідно до частини 7 статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Згідно з пунктом 2 частини 6 статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України днем вручення судового рішення є зокрема день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Відтак копію ухвали від 02 грудня 2024 року слід вважати врученою відповідачу.
При цьому відзив на позовну заяву від відповідача на адресу суду в строк, визначений ухвалою від 02 грудня 2024 року, не надійшов.
Дослідивши матеріали адміністративної справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності, суд встановив наступне.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 29 лютого 2024 року у справі № 120/17141/23 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Таким рішенням зобов'язано Станично-Луганську селищну військову адміністрацію Щастинського району Луганської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду згідно постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" за період з 24 лютого 2022 року по 01 лютого 2023 року в розмірі 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, з урахуванням виплачених сум додаткової винагороди, а також зобов'язано Станично-Луганську селищну військову адміністрацію Щастинського району Луганської області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 додаткових видів грошового забезпечення, а саме премії станом на 01 лютого 2022 року у розмірі 163% та станом на 01 січня 2023 року у розмірі 420%, за період з 01 лютого 2022 року по 01 листопада 2023 року включно, з урахуванням виплачених сум премії.
10 квітня 2024 року судом видано виконавчі листи щодо:
- зобов'язання Станично-Луганську селищну військову адміністрацію Щастинського району Луганської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду згідно постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" за період з 24 лютого 2022 року по 01 лютого 2023 року в розмірі 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, з урахуванням виплачених сум додаткової винагороди, а також зобов'язано Станично-Луганську селищну військову адміністрацію Щастинського району Луганської області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 додаткових видів грошового забезпечення;
- зобов'язання Станично-Луганську селищну військову адміністрацію Щастинського району Луганської області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 додаткових видів грошового забезпечення, а саме премії станом на 01 лютого 2022 року у розмірі 163% та станом на 01 січня 2023 року у розмірі 420%, за період з 01 лютого 2022 року по 01 листопада 2023 року включно, з урахуванням виплачених сум премії.
Постановами заступника начальника відділу примусового виконання рішення Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Віхлініним Дмитром Володимировичем відкрито виконавчі провадження № 74972927 та № 74973814 щодо примусового виконання виконавчих листів № 120/17141/23, виданих Вінницьким окружним адміністративним судом 10 квітня 2024 року.
В подальшому, постановами начальнику відділу примусового виконання рішення Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Віхлініним Дмитром Володимировичем від 10 жовтня 2024 року № 74972927 та № 74973814 накладено штраф на Станично-Луганську селищну військову адміністрацію Щастинського району Луганської області в розмірі по 5100 гривень за невиконання рішення суду без поважних причин.
Надаючи правову оцінку постановам державного виконавця про накладення штрафу, суд зважає на таке.
Питання примусового виконання судових рішень регулюються Законом України "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016 року № 1404-VIII (далі - Закон № 1404-VIII).
Відповідно до статті 1 Закону № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно із статтею 3 Закону № 1404-VIII підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" (частина перша статті 5 Закону № 1404-VIII).
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 18 Закону № 1404-VIII державний виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Пунктами 1, 16 частини третьої статті 18 Закону № 1404-VIII визначено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.
За правилами частини 4 статті 19 Закону № 1404-VIII сторони зобов'язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов'язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - також про зміну місця роботи.
Відповідно до частин першої та другої статті 63 Закону № 1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
За змістом статті 75 Закону № 1404-VIII у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
Тобто, за змістом вищенаведеної норми державний виконавець при винесені постанови про накладення штрафу на боржника повинен пересвідчитись, що рішення суду не виконується без поважних на те причин. Поважними в розумінні наведених норм закону можуть вважатися об'єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення божником та які не залежали від його волевиявлення.
Накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов'язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов'язання (виконати судове рішення).
Відповідальність настає за умови, що судове рішення не виконано без поважних причин і в строк, встановлений державним виконавцем. Тобто, даючи оцінку тому чи правомірно на боржника накладено штраф за невиконання/повторне невиконання судового рішення потрібно з'ясувати часові рамки, в межах яких боржник мав вчинити певні дії (за виконавчим листом) і в чому причина невиконання судового рішення у відведений йому строк. У цьому зв'язку варто зауважити, що сам факт невиконання судового рішення у визначений строк без з'ясування і оцінки причин цього невиконання не може вважатися підставою для відповідальності боржника відповідно до статті 75 Закону.
Отже, державний виконавець зобов'язаний провести перевірку виконання судового рішення боржником, а підставою для накладення штрафу є невиконання рішення боржником без поважних причин. Тобто, державний виконавець має встановити відсутність поважних причин невиконання рішення.
Так, в ході судового розгляду встановлено, що рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 29 лютого 2024 року у справі № 120/17141/23 зобов'язано Станично-Луганську селищну військову адміністрацію Щастинського району Луганської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду згідно постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" за період з 24 лютого 2022 року по 01 лютого 2023 року в розмірі 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, з урахуванням виплачених сум додаткової винагороди, а також зобов'язано Станично-Луганську селищну військову адміністрацію Щастинського району Луганської області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 додаткових видів грошового забезпечення, а саме премії станом на 01 лютого 2022 року у розмірі 163% та станом на 01 січня 2023 року у розмірі 420%, за період з 01 лютого 2022 року по 01 листопада 2023 року включно, з урахуванням виплачених сум премії.
В той же час, станом на день розгляду цієї справи доказів виконання рішення суду від 29 лютого 2024 року у справі № 120/17141/23 представником позивача не надано.
При цьому позивачем не заперечується факт невиконання судового рішення.
Водночас як на підставу для невиконання рішення суду позивач посилається на те, що ним в порядку статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України до суду подано заяву про роз'яснення рішення суду, що зупиняє перебіг строку, встановленого судом для виконання судового рішення, а також строку, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.
Проте такі аргументи слід оцінити критично, адже положеннями статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено зупинення виконавчих дій у разі звернення учасників виконавчого провадження до суду про роз'яснення судового рішення. Тобто посилання позивача на положення частини 4 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України слід визнати безпідставними, оскільки виконавче провадження в даному випадку вже відкрито і під час здійснення виконавчих дій державний виконавець керується нормами Закону України "Про виконавче провадження".
Водночас подання заяви про роз'яснення судового рішення саме по собі не є поважною причиною невиконання судового рішення та не є підставою для зупинення виконавчого провадження.
При цьому на час розгляду цієї справи доказів вчинення будь-яких дій, спрямованих на виконання рішення суду від 29 лютого 2024 року у справі № 120/17141/23, боржником до суду надано не було.
Частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на те, що рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 29 лютого 2024 року у справі № 120/17141/23 в частині зобов'язання Станично-Луганську селищну військову адміністрацію Щастинського району Луганської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду та додаткові види грошового забезпечення не було виконане без поважних причин, тому у задоволенні позовних вимог слід відмовити.
Керуючись статтями 9, 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 287, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,
У задоволенні позовної заяви Станично-Луганської селищної військової адміністрації Щастинського району Луганської області відмовити.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 КАС України.
Відповідно до частини 6 статті 287 КАС України апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення.
Позивач: Станично-Луганська селищна військова адміністрація Щастинського району Луганської області (місцезнаходження: 93600, Луганська обл., Щастинський р-н, сел. Станиця-Луганська, вул. Центральна, буд. 25; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 43918777)
Відповідач: відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місцезнаходження: 19003, Черкаська обл., м. Канів, вул. Захисників України, буд. 2; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 43316700)
Рішення суду в повному обсязі складено 26.06.2025
Суддя Яремчук Костянтин Олександрович