Рівненський апеляційний суд
Іменем України
26 червня 2025 року м. Рівне
Справа № 562/4065/24
Провадження № 11-сс/4815/192/25
Колегія суддів Рівненського апеляційного суду у складі:
ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
з участю:
прокурора ОСОБА_4 ,
підозрюваної ОСОБА_5 ,
захисника-адвоката ОСОБА_6 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні провадження за апеляційною скаргою прокурора Здолбунівської окружної прокуратури ОСОБА_4 на ухвалу слідчого судді Здолбунівського районного суду Рівненської області від 13 червня 2025 року, якою обрано запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту ОСОБА_5 , підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 361, ч.1 ст. 362, ч.ч. 3, 4 ст. 190 КК України, у кримінальному провадженні №12024181130000458,
Ухвалою слідчого судді Здолбунівського районного суду Рівненської області від 13 червня 2025 року частково задоволено клопотання слідчого СВ відділення поліції №6 Рівненського районного управління поліції ГУНП в Рівненській області ОСОБА_8 , погоджене прокурором Здолбунівської окружної прокуратури ОСОБА_4 , та обрано підозрюваній
ОСОБА_5 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Глинськ Рівненської області, громадянки України, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту за адресою АДРЕСА_2 без застосування електронних засобів контролю.
Покладено на підозрювану ОСОБА_5 обов'язки, передбачені ч.5 ст. 194 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), а саме: прибувати до слідчого, прокурора та суду залежно від стадії кримінального провадження, за кожним викликом; здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд в'їзд в України; не відлучатись з населеного пункту в якому вона проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора та суду - АДРЕСА_2 .
Строк цілодобового домашнього арешту рахувати по 11 серпня 2025 року включно.
Прокурор ОСОБА_4 в апеляційній скарзі просить вказану ухвалу скасувати та постановити нову ухвалу, якою обрати підозрюваній ОСОБА_5 , запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк до 09.08.2025 та як альтернативу визначити розмір застави в розмірі 30 прожиткових мінімумів для працездатних, що становить 90 840 грн. з покладенням обов'язків, передбачений ч.5 ст. 194 КПК.
На обгрунтування цих вимог зазначено, що слідчим суддею при постановленні даної ухвали не враховано тяжкість інкримінованих ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, вік та стан здоров'я підозрюваної, розмір майнової шкоди, у заподіянні якої вона підозрюється (тобто 438,5 тисяч гривень) та ризик повторення протиправної поведінки.
Також судом не враховано, що інкриміновані ОСОБА_5 кримінальні правопорушення вчиненні шляхом обману, несанкціонованої зміни інформації, яка обробляється автоматизованою банківською системою, використовуючи відомі персональні і дані потерпілих та із застосування електронно-обчислювальної техніки, що не виключає продовження ОСОБА_5 протиправної поведінки пов'язаної із шахрайством.
Заслухавши суддю-доповідача, прокурора ОСОБА_4 на підтримання апеляційної скарги, думку підозрюваної ОСОБА_5 та її захисника-адвоката ОСОБА_6 про безпідставність заявлених вимог та залишення ухвали без змін, перевіривши матеріали клопотання та обговоривши апеляційні доводи, колегія суддів приходить таких висновків.
Згідно приписів ч.1 ст. 404 КПК суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Як визначено ст. 177 КПК, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчиняти інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
10.06.2025 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 361, ч.1 ст. 362, ч.ч. 3, 4 ст. 190 КК України.
Розглядаючи клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_5 , слідчий суддя встановив наявність обґрунтованої підозри у вчиненні нею кримінальних правопорушень за вказаною нормою закону України про кримінальну відповідальність.
Так, у рішенні від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» Європейський суд з прав людини дав визначення «обґрунтованій підозрі», згідно з яким цей термін означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, те, що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно пов'язують підозрюваного з певним злочином. І вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
На переконання колегії суддів, зібрані органом досудового розслідування докази, а саме: протоколи прийняття заяв про вчинення кримінального правопорушення від ОСОБА_9 від 02.12.2024, ОСОБА_10 від 19.12.2025, ОСОБА_11 03.02.2025; протоколи допиту потерпілих ОСОБА_9 з додатками, ОСОБА_10 , ОСОБА_12 з додатками; протокол огляду речей від 05.12.2024; протоколами тимчасового доступу до документів АТ "ПУМБ" з додатками від 01.01.2025, від 20.02.2025 з додатками, 05.03.2025 з додатками, 25.04.2025 з додатками, 28.05.2025 з додатками; характеризуючі матеріали відносно ОСОБА_5 ; повідомлення про підозру ОСОБА_5 від 10.06.2025 та інші матеріали кримінального провадження, які долучені до клопотання про обрання запобіжного заходу на даному етапі досудового розслідування дають достатні підстави вважати, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється в інкримінованих їй злочинах.
Колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді, що прокурором не доведено необхідності застосування стосовно підозрюваної ОСОБА_5 більш суворого запобіжного заходу.
Як передбачено ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, законним та обґрунтованим визнається арешт особи, коли він є необхідним для запобігання вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення, а також для забезпечення виконання будь-якого обов'язку, встановленого законом.
Пункт 3 статті 5 Конвенції вимагає, щоб обґрунтування будь-якого строку тримання під вартою незалежно від того, наскільки коротким він є, має бути переконливо доведено органами державної влади. Аргументи за і проти звільнення, включаючи ризик того, що обвинувачений може перешкоджати належному здійсненню провадження, не мають прийматися абстрактно (in abstracto), а повинні підтверджуватися фактичними доказами. Небезпека того, що обвинувачений буде переховуватися, не може оцінюватися виключно за ступенем тяжкості ймовірного покарання. Вона має оцінюватися з урахуванням низки інших відповідних факторів, які можуть або підтвердити існування небезпеки переховування, або зробити її настільки незначною, що вона не зможе обґрунтовувати досудове тримання під вартою (рішення від 4 жовтня 2005 року у справі Бекчієв проти Молдови (Becciev v. Moldova), заява №9190/03, пп. 56 та 59 з подальшими посиланнями).
Тобто, практика ЄСПЛ вказує що сама тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, а повинно розглядатися в сукупності з іншими ризиками
Зокрема, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кількох кримінальних правопорушень, одне з яких відповідно до ст. 12 КК України є особливо тяжким кримінальним правопорушенням, за яке передбачене покарання у виді позбавлення волі нас трок від 5 до 12 років з конфіскацією майна, а тому існує ризик переховування від органів досудового розслідування та суду.
Також існує ризик тиску підозрюваної на свідків та потерпілих у кримінальному провадженні, з якими вона особисто знайома, з метою зміни їх показань.
Окрім того, як зазначено вище оскільки підозрювана особисто знайома зі свідками та потерпілими у кримінальному провадженні, вона володіє їх персональними даними (адреси, телефони), враховуючи характер та обставини інкримінованих їй кримінальних правопорушень наявних ризик продовження нею злочинної діяльності.
Судом також взято до уваги дані про особу ОСОБА_5 , яка раніше до кримінальної відповідальності не притягувалася, має постійне місце проживання, одружена, на її утриманні перебуває малолітня дитина, що свідчить про її міцні соціальні зв'язки, згідно наданої характеристики будь-яких компрометуючих матеріалів на неї не надходило.
Водночас колегія суддів зауважує, що хоча і існує ризик заявлений прокурором впливу підозрюваної на свідків та потерпілих, проте будь-яких даних, які б свідчили про тиск з боку підозрюваної на них на даний час прокурором не надано.
Як пояснив апеляційному суду прокурор, підозрювана за час дії цього запобіжного заходу дотримувалась покладених на неї обов'язків.
За приписами ст. 183 КПК тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, зокрема рішення у справі «Бузаджі проти Республіки Молдова» домашній арешт, з урахуванням його ступеня та інтенсивності, вважається позбавленням волі за змістом статті 5 Конвенції.
Отже на даному етапі досудового розслідування колегія суддів апеляційного суду не вбачає підстав для застосування щодо підозрюваної ОСОБА_5 найбільш суворого виду запобіжного заходу, і з урахуванням обставин кримінального провадження та особи підозрюваної, вважає, що домашній арешт здатен запобігти заявленим ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_5 , а тому підстав для задоволення апеляційних вимог прокурора та скасування ухвали слідчого судді не вбачається.
Керуючись ст.ст. 404, 407, 422 КПК України, колегія суддів,
Ухвалу слідчого судді Здолбунівського районного суду Рівненської області від 13 червня 2025 року, якою обрано запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту підозрюваній ОСОБА_5 залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора ОСОБА_4 - без задоволення.
Ухвала остаточна, оскарженню не підлягає.
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3