Справа № 529/241/25
Провадження № 2/529/219/25
26 червня 2025 року Диканський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого судді - Кириченко О.С.,
за участі секретаря судового засідання - Негляд Д.Р.,
представника позивача Виконавчого комітету Диканської селищної ради та третьої особи Служби у справах дітей Диканської селищної ради - Кудінової І.М.,
відповідача - ОСОБА_1 ,
представника третьої особи Диканського селищного центру соціальних служб - Попадинець Є.В.,
розглянувши у порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Диканька Полтавської області цивільну справу за позовом Виконавчого комітету Диканської селищної ради в інтересах малолітніх дітей ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Служби у справах дітей Диканської селищної ради, Диканського селищного центру соціальних служб, про позбавлення батьківських прав,
Короткий зміст позовних вимог, а також позиції учасників справи щодо позову.
Виконавчий комітет Диканської селищної ради в інтересах малолітніх дітей ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернувся до суду із позовом про позбавлення відповідачів ОСОБА_4 та ОСОБА_1 батьківських прав стосовно цих дітей.
В обґрунтування позову вказано, що відповідачі є батьками малолітніх ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Відповідачі не проживають разом однією сім'єю з листопада 2017 року. З цього часу відповідач ОСОБА_4 самоусунувся від виконання батьківських обов'язків. Рішенням Диканського районного суду Полтавської області у справі № 529/89/19, яке набрало законної сили 11.04.2019, шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 розірвано та призначено щомісячне стягнення аліментів з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 на утримання малолітніх дітей. Станом на 01.05.2020 заборгованість відповідача ОСОБА_4 по сплаті аліментів становила 52 950,00 грн. Ухвалою Диканського районного суду Полтавської області від 19.05.2020 у справі № 529/89/19 ОСОБА_4 оголошено в розшук. Станом на 01.03.2023 заборгованість відповідача ОСОБА_4 по сплаті аліментів вже становила 219 627,50 грн. Постановою Диканського районного суду Полтавської області від 18.05.2023 у справі № 529/449/23 ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 183-1 КУпАП, та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді 120 годин суспільно корисних робіт. ОСОБА_4 проживає разом із співмешканкою ОСОБА_5 , яка сама двічі позбавлена батьківських прав стосовно чотирьох її дітей. ОСОБА_4 та ОСОБА_5 зловживають алкоголем, у зв'язку із чим досить часто трапляються сімейні сварки з бійками, які закінчуються викликом поліції. Малолітні ОСОБА_2 та ОСОБА_6 розповідали, що вони декілька разів були у батька в гостях. Забирав він їх будучи в стані алкогольного сп'яніння і чомусь вночі. Діти розповідали, що їм подабалося бувати у батька, адже вони могли безконтрольно дивитися телевізор, грати в телефонні ігри та лягати спати, коли їм захочеться. Однак, їм не подобалося, коли батько з тіткою ОСОБА_7 напивалися та вона дозволяла собі їх бити. Після того, як ОСОБА_4 пішов до іншої жінки відповідачка ОСОБА_1 почала зловживати алкоголем, що призвело до того, що вона припинила дбати про дітей. У зв'язку із цим, сім'я ОСОБА_8 у 2018 році була взята на облік сімей, які перебувають у складних життєвих обставинах. Під час чергового відвідування сім'ї у лютому 2019 року було виявлено, що ОСОБА_1 не подбала про дрова, через що у будинку було досить холодно. Запасу продуктів харчування майже не було. В будинку було брудно, а діти занедбані. З 05.02.2019 малолітніх ОСОБА_2 та ОСОБА_6 , за заявою батьків ОСОБА_1 і ОСОБА_4 , було влаштовано на тимчасовий догляд та виховання в сім'ю патронатного вихователя ОСОБА_9 строком на 3 місяці. Дівчатка перебували у сім'ї патронатного вихователя 4 місяці, а саме до 03.06.2019. Протягом цього періоду ОСОБА_1 влаштувалася на роботу, навела лад у будинку, посадила город. З червня 2019 року по листопад 2022 року до сім'ї ОСОБА_1 зауважень не виникало. Незважаючи на те, що сім'я жила досить бідно, в будинку було завжди чисто, діти доглянуті, нагодовані. Сім'ї надавалася допомога продуктами харчування, речами. Діти розпочали відвідувати дитячий садок. Восени 2022 року ОСОБА_1 почала співмешкати з ОСОБА_10 , який неодноразово судимий та більше 20 років свого життя провів в ув'язненні. З початку 2023 року, відвідуючи сім'ю, представники комісії стали помічати зміни у поведінці ОСОБА_1 , здавалося, що вона знову зловживає алкогольними напоями. З часом ці підозри підтвердилися. ОСОБА_10 вчиняв стосовно ОСОБА_1 домашнє насильство, а саме бив її. Проте вона вигадувала різні причини появи синців на її тілі. З ОСОБА_1 неодноразово проводилися профілактичні бесіди щодо недопущення такої поведінки, вона попереджалася про відповідальність за неналежне виконання батьківських обов'язків. Ці бесіди не мали результату. Діти досить часто ставали свідками бійок між матір'ю та її співмешканцем, які здебільшого закінчувалися викликом поліції та складенням протоколу за ч. 1 ст. 184 КУпАП. У жовтні 2023 року до Служби у справах дітей Диканської селищної ради надійшло усне повідомлення щодо підозри у скоєнні сексуального насильства стосовно малолітньої ОСОБА_11 з боку ОСОБА_10 . З дитиною працював психолог органів поліції, дівчинка була оглянута гінекологом. З сім'єю працювали представники служби у справах дітей та селищного центру соціальних служб. В результаті проведених заходів не підтверджено, що ОСОБА_2 зазнала сексуального насильства. Однак, психологічного насильства діти зазнають досить часто, стаючи свідками домашніх сварок. 12.01.2024 при черговому відвідуванні сім'ї було виявлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_10 перебувають у стані алкогольного сп'яніння, в будинку холодно, санітарно-гігієнічний стан житла незадовільним, діти голодні та змерзли. Фахівець із соціальної роботи селищного центру соціальних служб забрала дітей до себе на вихідні, щоб покупати та відгодувати. Дівчатка охоче на це погодилися. При зборах для дітей не змогли знайти одяг по сезону. До повернення дітей ОСОБА_1 прибрала у будинку, натопила та попрала дитячі речі. Однак, вже 01 березня 2024 року під час відвідування сім'ї було виявлено, що ОСОБА_1 знаходиться у жахливому стані, хоча й була тверезою. У неї не було сил говорити, рухатися, обслуговувати дітей. ОСОБА_1 має захворювання, яке потребує підтримуючого лікування, але протягом тривалого часу вона не приймала ліки та зловживала алкоголем, що призвело до такого її виснаження. Дівчаток було передано до сім'ї патронатного вихователя ОСОБА_12 , де вони перебували до 01 вересня 2024 року. ОСОБА_1 підтримувала зв'язок з дітьми та патронатним вихователем. Вдома зробила косметичний ремонт. Патронатні вихователі привезли для дівчаток двоярусне ліжко, письмовий стіл та допомогли ОСОБА_1 його установити. ОСОБА_1 запевняла, що більше не буде зловживати алкоголем. ОСОБА_10 залишився проживати у ОСОБА_1 , незважаючи на те, що з його появою у сім'ї ситуація погіршилася. В результаті, 03.09.2024 ОСОБА_1 тричі викликала поліцію, адже ОСОБА_10 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, вчиняв вдома сварку та бійку у присутності дітей. 22.01.2025 малолітня ОСОБА_2 сама зателефонувала до поліції та повідомила, що мати та ОСОБА_10 напилися і вітчим душить маму. Після приїзду поліцейських діти самі попрохали відвезти їх у патронатну сім'ю ОСОБА_13 . Рішенням Виконавчого комітету Диканської селищної ради від 29.01.2025 № 11 діти знову були влаштовані у патронатну сім'ю ОСОБА_13 . Під час чергової бесіди з ОСОБА_1 стало зрозуміло, що вона не має наміру змінювати своє життя, оскільки знаходить безліч причин, через які вона не може вигнати ОСОБА_10 з свого будинку. Звинувачує дітей, що ті викликали поліцію. Незважаючи на неодноразові профілактичні бесіди та її обіцянки, ОСОБА_1 належним чином не виконує батьківські обов'язки, діти більше року перебувають у сім'ї патронатного вихователя. Діти, проживаючи з матір'ю та її співмешканцем, перебувають у постійному психо-емоційному напруженні, зазнають психологічних травм, стаючи свідками домашніх сварок.
Посилаючись на зазначені обставини, позивач просить позбавити батьківських прав відповідачів ОСОБА_4 та ОСОБА_1 стосовно малолітніх дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Представник позивача Виконавчого комітету Диканської селищної ради Кудінова І.М. в судовому засіданні підтримала позовні вимоги та просила їх задовольнити у повному обсязі з підстав, вказаних у позові та в судовому засіданні. При цьому, представник позивача вказала, що сім'я ОСОБА_8 привернула увагу соціальних служб у 2018 році, на той період батько дітей ОСОБА_4 з матір'ю дітей ОСОБА_1 не проживав. Були неодноразові повідомлення, що відповідачка вживає алкогольні напої, діти маленькі, не нагодовані, в будинку холодно. У 2018 році сім'ю поставлено на облік, відповідачці було запропоновано віддати дітей на виховання до патронатного вихователя ОСОБА_14 . За цей період відповідачка навела лад в будинку, зробила ремонт, влаштувалася на роботу. В червні 2019 року було прийнято рішення повернути дітей. Так, відповідачка та діти жили не багато, але в будинку було тепло, чисто, була їжа. У 2022 році стало відомо, що у відповідачки з'явився співмешканець ОСОБА_10 . Спочатку здавалося, що все непогано, але потім виявилося, що в нього регулярні судимості, вони почали багато пити, гуляти. Відповідачку було попереджено, що є ризик знову втратити дітей і що це шкодить як їм, так і їй самій. На початку 2024 року під час відвідування сім'ї було виявлено, що ОСОБА_1 та її співмешканець були в такому жахливому стані. що важко описати словами. Були п'яні та неадекватні. Тоді працівник соціальної служби забрала дітей до себе на декілька днів, щоб відгодувати та відігріти. Стан відповідачки був настільки жахливий, що вона не могла доглядати за самою собою, не те що за дітьми. Тому діти були влаштовані в сім'ю патронатного вихователя ОСОБА_13 . Пізніше ситуація покращилася і в серпні 2024 року дітей повернули на виховання матері. Потім відповідачка знову почала зловживати алкоголем, була побита, йшли безкінечні повідомлення в поліцію про насильство в сім'ї та знущання стосовно неї та дітей. Зрештою до поліції зателефонувал сама малолітня ОСОБА_11 . Діти попросилися, щоб їх відвезли до патронатних вихователів. ОСОБА_1 переймалася лише тим, що вона дала дітям телефон і вони змогли зателефонувати до поліції. Хоча, напередодні ОСОБА_1 сама чотири рази викликала поліцію щодо вчинення стосовно неї співмешканцем ОСОБА_10 домашнього насильства. Також було повідомлення, що ОСОБА_11 розповідала про те, що співмешканець матері її "гладив і вона його боїться", тобто сексуально домагався. Лікар не встановив ніяких ознак сексуального насильства стосовно дитини, одна мала дитина такого не могла вигадати. Діти не можуть жити в таких умовах і в такому стані. Навіть у день розгляду справи судом діти, побачивши матір, навіть не підійшли до неї. Відповідачці неодноразово надавали шанс виправити ситуацію. Нині відповідачка також не надала жодних доказів того, що вона дійсно змінила ситуацію на краще та зможе належним чином виконувати батьківські обов'язки. Батько дітей ОСОБА_4 взагалі забув за дітей, він зловживає алкоголем, не бачиться з дітьми та абсолютно самоусунувся від виконання батьківських обов'язків. ОСОБА_15 вказала, що на теперішній час не має можливості передати дітей тимчасово на виховання комусь із рідних відповідачки, адже її старша сестра не зможе забрати дітей у зв'язку з віком та станом здоров'я, старша повнолітня дочка відповідачки сама неблагополучна, зловживає алкоголем. Один із старших повнолітніх синів має значні проблеми зі здоров'ям. Інший старший повнолітній син нині знаходиться у місцях позбавлення волі. Саме цей син відповідачки іноді телефонує до служби у справах дітей, цікавиться долею своїх менших малолітніх сестер та сам говорив, що він не заперечує, щоб відповідачку позбавили батьківських прав, адже вона йому життя зіпсувала і він хоче, щоб ОСОБА_11 та ОСОБА_6 отримали краще життя в іншій сім'ї, яка зможе забезпечити їм нормальні умови проживання. Представник позивача просила задовольнити позов у повному обсязі, позбавити відповідачів батьківських прав для надання можливості дітям в подальшому жити нормальним життям.
Відповідачка ОСОБА_1 в судовому засіданні заперечувала проти позбавлення її батьківських прав. Вказала, що дійсно дітей вже тричі влаштовували в патронатну сім'ю, адже у неї були складні життєві обставини і вона не могла забезпечити дітям належні умови проживання та розвитку і виконувати у повному обсязі батьківські обов'язки. ОСОБА_1 вказала, що вона нині працює на вахті неофіційно, так як офіційно влаштуватися на роботу не може, бо вона ВІЛ-інфікована. За перший місяць роботи вона отримала зарплату у розмірі 5 000,00 грн, за другий - 3 000,00 грн. Якихось коштів вона не заощадила, адже зарплата невелика і вся відразу витрачається. Вона вже два місяці не вживає спиртне. Відповідачка вказала, що хоче забрати дітей з патронатної сім'ї, адже їм буде краще з нею. ОСОБА_1 зазначила, що не збирається кидати свого співмешканця ОСОБА_10 . Оскільки вона влаштувалася на роботу на вахті, на яку їй потрібно їздити за межі Полтавської області, то вона не знає з ким залишати дітей. Не знає з чого почати. Якщо їй прямо зараз повернуть дітей, то вона не знає, як швидко влаштувати належним чином своє та їхнє життя. Грошей на дітей у неї нині немає, адже зарплата невелика, її банківські картки заблоковані через несплату нею штрафу. У зв'язку із цим, відповідачка просила не позбавляти її батьківських прав, дати їй один рік для виправлення та налаштування життя.
Відповідач ОСОБА_4 , будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, відзиву на позов, будь-яких заперечень проти позову, заяв чи клопотань суду не надав.
Представник третьої особи Диканського селищного центру соціальних служб Попадинець Є.В. в судовому засіданні вказала, що позов обґрунтований. Вважала наявними підстави для задоволення позову та вказала, що позбавлення батьківських прав відповідачів є доцільним та відповідатиме інтересам дітей. Під час відвідувань сім'ї ОСОБА_8 було встановлено, що відповідачка проживає із співмешканцем ОСОБА_10 . Спочатку все було нормально. Пізніше діти почали жалітися, що ОСОБА_10 їх наказує та б'є. Під час чергового відвідування було виявлено, що відповідачка та її співмешканець перебувають у стані алкогольного сп'яніння, у будинку холодно, брудно, діти голодні та змерзли. ОСОБА_16 вказала, що вона на декілька днів забрала дітей до себе, щоб відгодувати та відігріти. Однак, діти все ж захворіли. У поліцію неодноразово надходили виклики щодо вчинення ОСОБА_10 домашнього насильства стосовно відповідачки, її побоїв у присутності дітей. До ОСОБА_10 було застосовано програму для кривдників, однак вочевидь вона не допомагає йому. Відповідачка в свою чергу відмовилася проходити реабілітацію для скривджених. В телефонному режимі відповідачка повідомила, що прийде, якщо їй куплять бутилку. ОСОБА_16 вказала, що коли вона говорила з дітьми, то ті категорично не хотіли повертатися до матері.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи учасників справи, пояснення малолітніх ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , патронатного вихователя дітей ОСОБА_12 , свідка ОСОБА_17 , дослідивши та оцінивши докази по справі у їх сукупності, суд дійшов такого висновку.
Фактичні обставини справи, встановлені судом.
Судом встановлено, що відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_4 є батьками малолітніх дітей - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями свідоцтв про народження дітей /а.с. 15, 16/.
В судовому засіданні встановлено, що відповідачі не проживають разом однією сім'єю з листопада 2017 року, у 2019 році шлюб між ними розірвано на підставі рішення Диканського районного суду Полтавської області у справі 529/89/19. Цим же рішенням суду було призначено щомісячне стягнення аліментів з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 на утримання малолітніх дітей.
Станом на 01.05.2020 заборгованість відповідача ОСОБА_4 по сплаті аліментів становила 52 950,00 грн. Ухвалою Диканського районного суду Полтавської області від 19.05.2020 у справі № 529/89/19 ОСОБА_4 оголошено в розшук як боржника. Станом на 01.03.2023 заборгованість відповідача ОСОБА_4 по сплаті аліментів вже становила 219 627,50 грн. Постановою Диканського районного суду Полтавської області від 18.05.2023 у справі № 529/449/23 ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 183-1 КУпАП, та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді 120 годин суспільно корисних робіт.
В судовому засіданні встановлено, що відповідач ОСОБА_4 проживає разом із співмешканкою ОСОБА_5 , яка сама двічі позбавлена батьківських прав стосовно чотирьох її дітей. ОСОБА_4 та ОСОБА_5 зловживають алкоголем, у зв'язку із чим досить часто трапляються сімейні сварки з бійками, які закінчуються викликом поліції.
За весь час окремого проживання малолітні ОСОБА_2 та ОСОБА_6 лише декілька разів були у батька вдома. При цьому, забирав він їх будучи в стані алкогольного сп'яніння і чомусь вночі.
Протягом декількох років ОСОБА_4 взагалі не спілкується та не бачиться з дітьми, не дбає про їх матеріальне забезпечення, здоров'я, розвиток, навчання, тобто взагалі самоусунувся від виконання батьківських обов'язків.
Після того, як ОСОБА_4 пішов до іншої жінки відповідачка ОСОБА_1 почала зловживати алкоголем, що призвело до того, що вона також припинила дбати про дітей. У зв'язку із цим, сім'я ОСОБА_8 у 2018 році була взята на облік сімей, які перебувають у складних життєвих обставинах.
В судовому засіданні встановлено, що під час чергового відвідування сім'ї Бражник представниками Служби у справах дітей Диканської селищної ради та Диканського селищного центру соіальних служб у лютому 2019 року було виявлено, що ОСОБА_1 не подбала про дрова, через що у будинку було досить холодно. Запасу продуктів харчування майже не було. В будинку було брудно, а діти занедбані.
У зв'язку із вказаним, з 05.02.2019 малолітніх ОСОБА_2 та ОСОБА_6 , за заявами батьків ОСОБА_1 і ОСОБА_4 від 31.01.2019, було влаштовано на тимчасовий догляд та виховання в сім'ю патронатного вихователя ОСОБА_9 строком на 3 місяці /а.с. 30-32/.
Протягом цього періоду мати дітей ОСОБА_1 влаштувалася на роботу, навела лад у будинку, посадила город. ОСОБА_1 подала до Служби у справах дітей Диканської селищної ради заяву від 30.05.2019 про повернення їй дітей з патронатної сім'ї у зв'язку із вирішенням складної життєвої ситуації /а.с. 33/.
Дівчатка перебували у сім'ї патронатного вихователя 4 місяці, а саме до 03.06.2019. Цього ж дня, на підставі розпорядження голови Диканської районної державної адміністраціївід 03.06.2019 № 66, дітей було повернуто матері ОСОБА_1 та вказано про здійснення їх соціального супроводу /а.с. 34/.
З червня 2019 року та до початку 2023 року до сім'ї ОСОБА_1 зауважень не виникало. Незважаючи на те, що сім'я жила досить бідно, в будинку було завжди чисто, діти доглянуті, нагодовані. Сім'ї надавалася допомога продуктами харчування, речами. Діти розпочали відвідувати дитячий садок. Мати ОСОБА_1 належним чином виконувала свої батьківські обов'язки. Вказане підтверджується наявними у матеріалах справи копіями Актів обстеження умов проживання сім'ї ОСОБА_8 від 25.03.2021, 22.04.2021, 02.07.2021, 08.10.2021, 09.12.2021, 02.02.2022, 10.05.2022, 28.07.2022, 13.09.2022, 22.12.2022, 12.01.2023, 23.02.2023, 26.04.2023, складених комісією у складі представників Служби у справах дітей Диканської селищної ради та Диканського селищного центру соціальних служб /а.с. 47-59/.
В судовому засіданні було встановлено, що восени 2022 року ОСОБА_1 почала співмешкати з ОСОБА_10 , який має статус внутрішньо переміщеної особи, який неодноразово судимий та більше 20 років свого життя провів в ув'язненні.
З початку 2023 року, відвідуючи сім'ю, представники комісії стали підозрювати, що ОСОБА_1 знову зловживає алкогольними напоями. З часом ці підозри підтвердилися. ОСОБА_10 вчиняв стосовно своєї співмешканки ОСОБА_1 домашнє насильство, бив її. Проте вона вигадувала різні причини появи синців на її тілі. З ОСОБА_1 неодноразово проводилися профілактичні бесіди щодо недопущення такої поведінки, вона попереджалася про відповідальність за неналежне виконання батьківських обов'язків. Ці бесіди не мали результату. Діти досить часто ставали свідками бійок між матір'ю та її співмешканцем, які здебільшого закінчувалися викликом поліції та складенням протоколу за ч. 1 ст. 184 КУпАП.
Під час проведення обстеження умов проживання сім'ї ОСОБА_8 з липня 2023 року комісія часто виявляла синці на ОСОБА_1 , факти перебування останньої та її співмешканця у стані алкогольного сп'яніння, виникнення сварок між ними, які відбувалися у присутності малолітніх дітей, неодноразові виклики поліції з цього приводу, незадовільний санітарно-гігієнічний стан житла, його неотоплюваність. Діти були голодні, занедбані, перемерзали /а.с. 60-66/.
У жовтні 2023 року до Служби у справах дітей Диканської селищної ради надійшло усне повідомлення щодо підозри у скоєнні сексуального насильства стосовно малолітньої ОСОБА_11 з боку співмешканця її матері ОСОБА_1 - ОСОБА_10 . З дитиною працював психолог органів поліції, дівчинка була оглянута гінекологом. З сім'єю працювали представники служби у справах дітей та селищного центру соціальних служб. Під час проведення бесіди ОСОБА_18 , який є співмешканцем повнолітньої старшої доньки відповідачки, повідомив, що він викликав поліцію, адже ОСОБА_11 сама йому сказала, що ОСОБА_10 її "гладив, трогав". В результаті проведених заходів не підтверджено, що ОСОБА_2 зазнала сексуального насильства.
Однак, психологічного насильства діти зазнавали досить часто, стаючи свідками домашніх сварок.
24.10.2023 на підставі наказів Служби у справах дітей Диканської селищної ради № 18 та № 19 малолітніх ОСОБА_2 та ОСОБА_6 знову було взято на облік дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, на підставі проживання в сім'ї, у якій батьки або особи, які їх замінюють, ухиляються від виконання своїх обов'язків з виховання дитини /а.с. 21, 22/.
12.01.2024 при черговому відвідуванні сім'ї було виявлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_10 перебувають у стані алкогольного сп'яніння, в будинку холодно, санітарно-гігієнічний стан житла незадовільним, діти голодні та змерзли. Фахівець із соціальної роботи селищного центру соціальних служб забрала дітей до себе на вихідні, щоб покупати та відгодувати. Дівчатка охоче на це погодилися. При зборах для дітей не змогли знайти одяг по сезону /а.с. 66/.
До повернення дітей ОСОБА_1 прибрала у будинку, натопила та попрала дитячі речі, що підтверджується актом обстеження умов проживання сім'ї від 18.01.2024 /а.с. 67/.
Однак, вже в березні 2024 року під час відвідування сім'ї було виявлено, що ОСОБА_1 знаходиться у жахливому стані, хоча й була тверезою. У неї не було сил говорити, рухатися, обслуговувати дітей. ОСОБА_1 має захворювання, яке потребує підтримуючого лікування, але протягом тривалого часу вона не приймала ліки та зловживала алкоголем, що призвело до такого її виснаження.
05 березня 2024 року дівчаток було передано до сім'ї патронатного вихователя ОСОБА_12 /а.с. 36-39/, де вони перебували до 01 вересня 2024 року /а.с. 40-41/.
В судовому засіданні було встановлено, що ОСОБА_1 підтримувала зв'язок з дітьми та патронатним вихователем. Вдома зробила косметичний ремонт. Патронатні вихователі привезли для дівчаток двоярусне ліжко, письмовий стіл та допомогли ОСОБА_1 його установити. ОСОБА_1 запевняла, що більше не буде зловживати алкоголем.
При цьому, співмешканець ОСОБА_10 залишився проживати у ОСОБА_1 , незважаючи на те, що з його появою у сім'ї ситуація погіршилася. В результаті, 03.09.2024 ОСОБА_1 тричі викликала поліцію, адже ОСОБА_10 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, вчиняв вдома сварку та бійку у присутності дітей. 22.01.2025 малолітня ОСОБА_2 сама зателефонувала до поліції та повідомила, що мати та ОСОБА_10 напилися і вітчим душить маму. Після приїзду поліцейських діти самі попрохали відвезти їх у патронатну сім'ю ОСОБА_13 .
Рішенням Виконавчого комітету Диканської селищної ради від 29.01.2025 № 11 діти знову були влаштовані у патронатну сім'ю ОСОБА_13 строком на 3 місяці /а.с. 46/.
Опитана в судовому засіданні у присутності психолога ОСОБА_19 малолітня ОСОБА_2 пояснила, що вона проживає в с. Жадани з мамою, її звати ОСОБА_20 , і з сестрою ОСОБА_21 . Вже три місяці вони живуть з тьотьою ОСОБА_22 та дядьою ОСОБА_23 . З мамою жити було погано, вона її та сестру ображала, вони не їли, мама завжди була п'яна. Мама обзивала її.
Опитана в судовому засіданні у присутності психолога ОСОБА_19 малолітня ОСОБА_3 пояснила, що мама не хотіла з нею та сестрою бачитись, а в ОСОБА_13 їм добре. ОСОБА_24 , який живе з мамою, вбив кицю в них на очах і вона через це сильно плакала. Мама іноді готувала борщ, а так вони з сестрою їли хліб із смальцем. ОСОБА_6 вказала, що вона та сестра ОСОБА_11 хочуть жити в іншій сім'ї, де їх будуть любити. Вони б не хотіли повертатися до мами, вона проміняла їх на ОСОБА_24 , вони його бояться. Він їх ображав, а мама не могла їх захистити, бо завжди була п'яна. Доки вони були у ОСОБА_13 , мама лише двічі з ними бачилася і то дуже швидко. Вони не дуже раді бачити маму.
Патронатний вихователь дітей ОСОБА_12 в судовому засіданні вказав, що коли йому з дружиною передали ОСОБА_11 та ОСОБА_6 , то вони були дуже брудні та голодні. Вони вже давно займаються патронатним вихованням. Так сталося, що ОСОБА_11 сама зателефонувала в поліцію і попросилася до них, бо їх мама билася з співмешканцем. Загалом служба у справах дітей повідомляє, що привезуть дітей, а тут було навпаки, вже він сам зателефонував до служби. Коли перший раз дітей повернули матері, вони приїхали взимку, мороз, діти голодні, в хаті холодно. Відповідачка залежна від алкоголю, постійно п'є, б'ється зі своїм співмешканцем. На його думку, відповідачів необхідно поззбавити батьківських прав, бо це в першу чергу сприятиме безпеці дітей.
Помічник патронатного вихователя ОСОБА_12 та його дружина ОСОБА_17 в судовому засіданні вказала, що ОСОБА_11 та ОСОБА_6 в них з чоловіком вже вдруге. Коли дітки поверталися назад до мами, вони дали їм багато одягу, речей, ліжко, канцелярію. Але пройшло декілька місяців, вони приїхали привітати дітей з Різдвом та привезли багато смаколиків і гостинців, а в хаті було холодно, діти ховалися під ковдрою, а мати з співмешканцем були в поганому стані. Через тиждень діти повернулися до них. Дівчата розповіли, що встигли з'їсти трохи цукерок, а коли вранці прокинулися, пакети з цукерками, фруктами та іншими гостинцями мати вже виміняла на горілку. ОСОБА_17 зазначила, що коли вона з чоловіком приїхали по дитячі речі. то вона запитала у відповідачки, де речі дітей, бо до цього вони привезли багато курток теплих, штанів, взуття. Відповідачка відповіла, що все знаходиться в сараї. Коли вона відчинила двері, то там були дві кучі, одна з речей, брудна, не прана, а інша з взуття. Також дівчата розповідали, що співмешканець матері ОСОБА_24 знущався з них, стриг їм коротко волосся, підпалював волосся та заливав разом з матір'ю горілку їм до рота. Відповідачка жодного разу не прийшла відвідати дітей, не зателефонувала. В школу дітей мати не водила, вони взимку ходили в школу пішки в інше село. ОСОБА_17 вказала, що діти не повинні жити в такій атмосфері, їм потрібна любляча сім'я, а ОСОБА_1 їм цього не дасть. ОСОБА_17 вказала, що навіть рідний брат дівчаток, який нині знаходиться у місцях позбавлення волі, просив її докласти всіх зусиль для того, щоб позбавити відповідачку батьківських прав стосовно сестер, оскільки дівчатка матимуть шанс на нормальне життя, якого він був позбавлений.
Відповідно до висновку Служби у справах дітей Диканської селищної ради, затвердженого рішенням Виконавчого комітету Диканської селищної ради від 08.04.2025 № 106, позбавлення відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_4 батьківських прав стосовно малолітніх дітей ОСОБА_2 та ОСОБА_6 є доцільним /а.с. 100-103/.
Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.
Дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (ч. 7 ст. 7 СК України).
Відповідно до ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини. Здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини, як це передбачається вимогами ст. 155 Сімейного кодексу України.
Статтями 150, 151 СК України передбачені обов'язки та права батьків щодо виховання та розвитку дитини. Зокрема, обов'язок батьків піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, обов'язок забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. При цьому батьки мають переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини.
Відповідно до ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
Згідно зі ст. 18 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року, батьки несуть основну відповідальність за виховання та розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основної уваги.
Вимогами ст. 27 цієї Конвенції передбачено, що батьки зобов'язані виховувати дитину, нести основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей та фінансових можливостей рівень життя, необхідний для розвитку дитини.
Статтею 12 Закону України “Про охорону дитинства» передбачено, що на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки, або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Згідно з пунктами 15, 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 № 3 “Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття, і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
Статтею 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці Конвенції зобов'язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки батьків…, які відповідають за неї за законом.
Держави-учасниці Конвенції забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї (ст. 9 Конвенції про права дитини).
Статтями 18, 27 Конвенції про права дитини визначено, що батьки несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Кожна дитина має право на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку. Батьки, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Суд враховує також і практику Європейського суду з прав людини, зокрема у справі “М.С. проти України» від 11.07.2017, де вказано, що при визначенні найкращих інтересів дитини в конкретній справі слід брати до уваги два міркування: по перше, у найкращих інтересах дитини зберегти її зв'язки із сім'єю, крім випадків, коли доведено, що сім'я непридатна або неблагополучна; по друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним (пункт 100 рішення від 16.07.2015 року у справі “Мамчур проти України»).
Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини. Це означає, що позбавлення батьківських прав допускається лише, коли змінити поведінку батьків в кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини в діях батьків.
З 2019 року сім'я ОСОБА_8 знаходиться на обліку, як сім'я, яка перебуває у складних життєвих обставинах. Діти тричі передавалися до сімей патронатних вихователів. Батько дітей ОСОБА_4 взагалі самоусунувся від виконання батьківських обов'язків. Мати дітей ОСОБА_1 , яка спочатку намагалася належним чином виконувати батьківські обов'язки, в подальшому не вжила дій щодо виправлення ситуації - не влаштувалася на роботу, не створила належних умов для проживання та розвитку дітей, весь час жила на допомогу, яка надавалася їй патронатною сім'єю та соціальними службами.
Наразі, повернення дітей матері ОСОБА_1 створить небезпеку для їх фізичного та психологічного розвитку, адже її співмешканець є агресивним, як до дівчат, так і до самої ОСОБА_1 .
Діти в судовому засіданні вказували на жорстоке поводження з ними з боку співмешканця матері, адже він вбив на їх очах кота, постійно кричав на них та вони його бояться, оскільки він дуже агресивний.
Суд враховує, що факт сексуального насильства співмешканця відповідачки - ОСОБА_10 стосовно малолітньої ОСОБА_2 не підтвердився, проте дівчинка пояснювала, що він її "гладив" і вона його боїться.
Крім того, орган опіки та піклування зазначає, що відібрання дітей від батьків не вирішить ситуацію, оскільки батько дітей взагалі самоусунувся від виконання батьківських обов'язків, а мати дітей, маючи достатньо часу, а саме з 2019 року, коли сім'я опинилася в складних життєвих обставинах, змінити поведінку на краще, не вжила жодних дій для цього.
Не позбавлення відповідачів батьківських прав створить негативні наслідки для самих дітей, оскільки діти не зможуть бути усиновлені, а поміщення їх під тимчасову опіку є майже неможливим, адже опікуни неохоче беруть дітей, яких відібрали від батьків, а не позбавили батьківського піклування.
Мати дітей ОСОБА_1 повідомила суду, що вона найближчий рік не може взяти дітей до себе, бажає, щоб діти були у патронатній сім'ї, бо в неї немає грошей, офіційно вона працевлаштовуватися не бажає, співмешканця вона покинути теж не бажає, вказуючи, що він агресивний лише щодо неї.
Зі слів помічника патронатного вихователя ОСОБА_17 , навіть рідний брат дівчаток просив її докласти всіх зусиль для того, щоб позбавити відповідачку батьківських прав стосовно сестер, оскільки дівчатка матимуть шанс на нормальне життя, якого він був позбавлений.
Враховуючи те, що наявні у справі докази у їх сукупності підтверджують те, що відповідачі ОСОБА_4 та ОСОБА_1 свідомо ухиляються від виконання своїх батьківських обов'язків по догляду, вихованню, утриманню своїх малолітніх дітей ОСОБА_2 та ОСОБА_6 , не піклуються про них, не проявляють до них щонайменшої батьківської турботи, зацікавленості у їх долі, на шлях виправлення не стали, не вжили жодних заходів щодо зміни свого ставлення до батьківства, налагодження стосунків з дітьми, відновлення їх довіри до себе, створення належних умов для повернення дітей в сім'ю, що свідчить про те, що відповідачі свідомо самоусунулися від виконання батьківських обов'язків та не бажають їх виконувати в подальшому, з метою забезпечення якнайкращих інтересів малолітніх ОСОБА_2 та ОСОБА_6 , суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню та вважає за необхідне позбавити відповідачів батьківських прав стосовно цих дітей.
Вирішення судом питання щодо розподілу судових витрат у справі.
Враховуючи те, що позов задоволено, беручи до уваги те, що позивач Виконавчий комітет Диканської селищної ради, який є юридичною особою, звільнений від сплати судового збору за подання даного позову до суду, який поданий в інтересах малолітніх дітей до двох відповідачів, то відповідно до ст. 141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_4 в дохід держави судові витрати у справі у вигляді судового збору за подання позову до суду з кожного по 1 211,20 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 12, 17, 81, 89, 141, 259, 263-265, 273, 354, 355 ЦПК України, суд
Позов Виконавчого комітету Диканської селищної ради в інтересах малолітніх дітей ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Служби у справах дітей Диканської селищної ради, Диканського селищного центру соціальних служб, про позбавлення батьківських прав - задовольнити.
Позбавити батьківських прав ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , стосовно малолітніх дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Позбавити батьківських прав ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , стосовно малолітніх дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Роз'яснити відповідачам ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , що вони мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав після зміни обставин, що слугували підставою для позбавлення батьківських прав.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судові витрати у вигляді судового збору за позовну вимогу про позбавлення її батьківських прав у розмірі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп.
Стягнути з ОСОБА_4 в дохід держави судові витрати у вигляді судового збору за позовну вимогу про позбавлення його батьківських прав у розмірі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп.
Рішення набирає законної сили через тридцять днів з дня його ухвалення, якщо на нього не буде подана апеляційна скарга учасниками справи.
Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його ухвалення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду.
Позивач: Виконавчий комітет Диканської селищної ради, юридична адреса: Полтавська область, Полтавський район, селище Диканька, вул. Незалежності, 133, код ЄДРПОУ 04383133.
Відповідач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .
Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору:
Служба у справах дітей Диканської селищної ради, місцезнаходження: Полтавська область, Полтавський район, селище Диканька, вул. Незалежності, 133, код ЄДРПОУ 44071400.
Диканський селищний центр соціальних служб, місцезнаходження: Полтавська область, Полтавський район, селище Диканька, вул. Незалежності, 117, код ЄДРПОУ 22544806.
Повний текст рішення суду складено 27 червня 2025 року.
Головуючий О.С. Кириченко