Справа №: 345/869/23
Провадження №: 2-сз/343/3/25
27 червня 2025 року м. Долина
Суддя Долинського районного суду Івано - Франківської області Андрусів І.М., розглянувши клопотання позивачки ОСОБА_1 про повернення сплаченої суми судового збору,
на розгляді в суді перебувала цивільна справа №345/869/23, за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: приватний нотаріус Калуського районного нотаріального округу Івано - Франківської області Ананевич О.М., про визнання заповіту недійсним.
02 червня 2023 року ухвалою суду, на підставі п. 5 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, даний позов залишено без розгляду.
Позивачка ОСОБА_1 27.06.2025 на електронну пошту суду надіслала клопотання, в якому просить повернути їй сплачений нею судовий збір в розмірі 1 073,60 грн.
Дослідивши подане клопотання та матеріали справи, суддя приходить такого висновку.
Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.
Залишення заяви без розгляду на підставі заяви позивача - це форма закінчення розгляду справи без ухвалення рішення суду по суті спору. Зазначена процесуальна дія - це диспозитивне право позивача, передбачене нормами ЦПК України. При цьому суд не перевіряє підстави подання такої заяви.
Отже, саме по собі подання заяви про залишення позову без розгляду не є необґрунтованими діями позивача, так як це його диспозитивне право, передбачене нормами ЦПК України, яке не містить обмежень в його реалізації.
В ухвалі про залишення позову без розгляду можуть бути вирішені питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з державного бюджету (ч. 3 ст. 257 ЦПК України).
Як передбачено ч. 1, 2 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Спеціальним законом, який визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, є Закон України "Про судовий збір".
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).
Таким чином, за змістом наведеної норми вказаного Закону у випадку залишення судом позову без розгляду на підставі відповідної заяви позивача сплачена останнім сума судового збору не повертається.
Діючим ЦПК України (ст. 142) також не передбачено повернення сплаченого судового збору у випадку залишення позову без розгляду за заявою позивача.
Згідно із ч. 4 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч. 3 ст. 13 ЦПК України, учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Отже, із врахуванням наведеного вище, беручи до уваги те, що позов у даній справі було залишено без розгляду у зв'язку із поданою заявою сторони позивачки, у задоволенні клопотання позивачки про повернення сплаченого судового збору слід відмовити.
На підставі викладеного, п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", керуючись ст. 260, 261, 353 ЦПК України, суддя
у задоволенні клопотання позивачки ОСОБА_1 про повернення сплаченого судового збору - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: І.М.Андрусів