Справа №: 343/810/25
Провадження №: 1-кп/343/101/25
27 червня 2025 року м. Долина
Долинський районний суд Івано-Франківської області в складі:
судді - ОСОБА_1 ,
з участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Долинського районного суду Івано-Франківської області матеріали кримінального провадження № 1-кп/343/101/25, справа № 343/810/25 про обвинувачення
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , уродженця м. Долина Івано-Франківської області, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , жителя АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, не судимого,
за участю: прокурорів - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
потерпілого - ОСОБА_6 ,
обвинуваченого - ОСОБА_3 ,
захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_7 ,
І. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, форми вини і мотивів, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення:
ОСОБА_3 учинив убивство, тобто умисно протиправно заподіяв смерть іншій людині.
Кримінальне правопорушення вчинене за таких обставин.
22 листопада 2024 року ОСОБА_3 знаходився в м. Івано-Франківську та протягом дня неодноразово спілкувався по телефону з матір'ю ОСОБА_8 , під час чого в них відбувались сварки на побутовому ґрунті, а саме, мати вимагала, щоб син приїхав додому. Приблизно о 19 годині цього дня ОСОБА_3 приїхав до будинку проживання своєї матері, який знаходиться в АДРЕСА_1 , де зустрівся з останньою. Однак, вже біля дверей мати зустріла його зі криками та звинуваченнями у схожості з покійним батьком. ОСОБА_3 та ОСОБА_8 зайшли у будинок, де під час перебування у вітальні між ними знову розпочалась словесна сварка на побутовому ґрунті, під час якої у ОСОБА_3 раптово виник умисел, спрямований на умисне вбивство матері. Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на протиправне позбавлення життя іншої людини, в порушення вимог ст. 1 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" з мотивів образи, викликаної принизливими криками в його сторону з боку матері, ОСОБА_3 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки, бажаючи їх настання, з особистих мотивів, маючи значну перевагу у фізичній силі, скориставшись тим, що матір нахилилась за дровами, ставши позаду неї, за допомогою обох рук схопив її за шию, чим нахилив її ще нище, під час чого вона вдарилась головою об ящик, здавив її органи дихання в ділянці шиї, чим перекрив доступ повітря до легень і не дав їй змоги самостійно дихати, стискаючи до розуміння, що остання втратила ознаки життя.
Після вказаних дій та падіння ОСОБА_8 на підлогу, впевнившись, що потерпіла не подає ознак життя, ОСОБА_3 втік з місця скоєння злочину.
27 листопада 2024 року, маючи на меті приховати сліди скоєного ним злочину, ОСОБА_3 повернувся до будинку матері, переніс її тіло з вітальні до підсобного приміщення у ванній кімнаті та, щоб провітрити будинок, відкрив у ньому вікна, після чого втік з указаного місця.
У результаті вчинених ОСОБА_3 описаних вище дій, потерпілій ОСОБА_8 були спричинені тілесні ушкодження: переломи правого великого рогу під'язикової кістки та лівого верхнього рогу щитоподібного хряща, крововиливи в м'які тканини шиї по задній поверхні та боковій поверхні справа, в проекції щитоподібного хряща справа, що мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, як таких, що є небезпечними для життя в момент спричинення.
Смерть потерпілої ОСОБА_8 настала від механічної асфіксії через здавлення шиї тупим предметом.
ІІ. Позиція сторін кримінального провадження:
в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 вину у вчинененні злочину визнав, вказавши, що 22 листопада 2024 року в нього з мамою, дійсно, виник конфлікт. Вона ще при зустрічі на подвір'ї біля їхнього будинку, що в АДРЕСА_3 ,почала звинувачувати його в тому, що він схожий на свого батька. Він мав намір розвернутись і поїхати назад в м. Івано-Франківськ, але все ж таки зайшов у будинок. Однак, коли вони перебували у вітальні, мама продовжила кричати, обзиваючи та принижуючи його. Він не зміг стерпіти її крик, тому, коли вона нахилилась за дровами для розпалювання каміна, взяв її за шию, хотів, щоб вона перестала кричати, при цьому нахилив її ще нище та стиснув шию. В цей час вона тримала в руках обрубок. Він не відчував з якою силою тиснув її, а коли відпустив, вона впала біля сходів. Вона ще припіднялась, подивилась на нього, а тоді впала на спину. Він намагався надати їй медичну допомогу, робив їй штучне дихання. Він усвідомлював, що натворив, але про смерть мами нікого не повідомляв, боявся осуду, зневаги, так як, насправді, їхав до матері з добрими намірами, а не з метою заподіяти їй смерть. Намір схопити матір за шию, застосувати силу, в нього виник рапотово, на фоні сварки, метою чого було припинення її крику. Коли вона впала без ознак життя, він розгубився, злякався, тому залишив матір на землі та покинув будинок. Через декілька днів він приїхав у будинок, переконався, що те, що сталось з матір'ю, правда, мама була мертва. Він взяв її на руки та переніс у підсобне приміщення біля ванної кімнати, накривше тіло. Після цього у кімнаті, в якій завжди ночував, взяв гроші та сумочку з особистими речами матері, та покинув будинок. Більшість коштів потратив на придбання авто для військових. Коли в січні 2025 року, приїхали працівники поліції, він відразу визнав свою вину. Все, що було ним сказано під час проведення слідчого експерименту, відповідає дійсності. Йому дуже шкода, що так сталося і він вже не може повернути свою маму. На даний час усі його досягнення не мають значення. Вдячний хіба тому, що від нього не відвернулася родина, бо йому було дуже страшно, як він буде дивитися їм у очі. З п'яти років він жив з бабусею та дідусем, інколи з мамою. З 12 років він вже жив із дядьком та його сім'єю. Коли він навчався в університеті, на вихідні завжди приїжджав до мами. Але між ними виникали постійні конфлікти. Вона погрожувала, що якщо він не приїде до неї, то вона перестане з ним спілкуватися. Він відчував постійний тиск щодо своїх дій. Однак у нього ніколи не було бажання відомститися їй чи втратити її. Щиро кається у вчиненому. Якби можна було повернути час, ніколи б такого не вчинив, оскільки втрату найріднішої людиної йому нічого не замінить.
Потерпілий ОСОБА_6 у судовому засіданні вказав, що ОСОБА_3 є його племінником, а ОСОБА_8 - його рідною сестрою. В останньої був своєрідний характер. Вона не могла налагодити особисте життя, а всі негативи переносила на свого сина. Проте обвинувачений не ображався на неї, любив її. І це не зважаючи на те, що вона ще в 6 класі привезла його до них і сказала, що йому буде краще жити з ними. ОСОБА_3 почав жити з ним та його сім'єю, ходити у школу в м. Долина. Він був добрим хлопцем, завжди у всьому допомагав, добре вчився. Саме він допомагав у догляді за бабусею, яка перенесла інсульт, допомагав військовим, тяжко заробляв гроші, хотів полікувати маму від її нервових зривів. Вони сприймали його як сина, він надзвичайно добре ставився до їхніх дітей. Вважає, що обвинувачений не міг бажати та умисно завдати смерть своїй мамі, хотів хіба що її заспокоїти. ОСОБА_3 приїжджав до матері на кожну її вимогу, навіть коли вона просила приїхати і прибрати їй у кухні. Він привозив їй квіти, солодощі, які купував на останні гроші, допомагав по господарству. Вона ж не цінувала того, у неї не було якогось відчуття обов'язку до сина, вона не готувала йому їжу, не прала речі, звинувачувала у всіх її невдачах в особистому житті, у схожості до батька, тощо.
Про те, що сталося щось недобре, вони зрозуміли зі дзвінка друга ОСОБА_3 , який повідомив, що останній себе дивно поводить, сумний. Вони також відчули у спілкуванні з останнім якісь неспівпадіння у його твердженнях. ОСОБА_3 не завжди відповідав на їх дзвінки та повідомлення, на запитання щодо його матері вказував, що вона з ним, що погано себе почуває, не хоче розмовляти та інше. На Різдвяні свята вони поїхали до сестри, заходили в будинок, однак нікого дома не було, нічого підозрілого не помітили, ОСОБА_3 сказав, що вони в Івано-Франківську, тому вони повернулись додому, не запідозривши нічого поганого. В січні 2025 року, коли зателефонував товариш ОСОБА_9 , повідомивши про його дивну поведінку, вони відразу зв'язались з останнім. ОСОБА_3 сказав, що він з матір'ю в селі. Однак, коли вони (він з дружиною) приїхали туди, побачили, що до будинку вже давно ніхто не підходив. Зайшовши в будинок, вони почали оглядати всі кімнати, і в прибудові до ванної кімнати він виявив тіло сестри. Вікно у прибудові було відкрите, на вулиці - мороз, тому запаху у будинку не було. Він сказав дружині, щоб не заходила, а викликала поліцію. Через неправду, яку повідомив обвинувачений про його місце перебування з матір'ю, він запідозрив, що саме останній причетний до вчинення злочину.
Просив обвинуваченого суворо не карати, так як наслідки вчиненого він дуже важко переносить, втрата матері при таких обставинах - це травма для нього на все життя, яку не зменшити жодним покаранням.
ІІІ. Докази на підтвердження обставин, які встановив суд:
крім визнання вини ОСОБА_3 , його винуватість у вчиненні інкримінованого йому злочину доведена доказами, які досліджені в судовому засіданні, з яких встановлено таке.
Свідок ОСОБА_10 суду показала, що обвинувачений є її племінником. Знає його з п'яти років. З шостого класу він проживав у них, оскільки його мама вирішила налагодити особисте життя. Вони з чоловіком облаштували для ОСОБА_9 побут, а ОСОБА_8 допомагала йому хіба що тільки матеріально. Коли останній закінчив університет, його мама повернулася в Україну. Вони з сином почали проживати разом. Проте їхні відносини не складались. Вона завжди принижувала ОСОБА_9 , плювала на нього, била, обзивала невдахою та іншими принизливими словами, хоча він був добрим хлопцем, мав значні досягнення у навчанні, активно волонтерив. Час від часу ОСОБА_8 приводила чоловіків додому, з якими жила певні періоди, тоді ОСОБА_9 ішов з дому. Незважаючи на це, він любив свою маму, купував їй подарунки, хоча конфлікти між ними, її агресивна поведінка негативно відбивалися на ньому, так як він потребував материнської любові, якої, на жаль, не отримував. 17 листопада 2024 року вона ще спілкувалась із потерпілою, везла її маму в лікарню у м. Івано-Франківськ. 22 листопада 2024 року вона переписувалась із обвинуваченим, однак з обіду він перестав їй відповідати. 23 листопада 2025 року мама потерпілої перестала ходити. Їм на допомогу приїхав ОСОБА_3 , який відвіз бабусю в лікарню. Щодо своєї мами казав, що вона себе погано почуває, не хоче ні з ким спілкуватись. 25 грудня 2024 року вони приїхали у будинок, де проживали потерпіла з сином. Нікого в ньому не було, ніякого запаху не було чути. Коли вони приїхали туди знову в січні 2025 року, чоловік виявив тіло ОСОБА_8 . Викликали поліцію. Вони відразу запідозрили у вчиненому ОСОБА_9 , оскільки він весь час вказував, що мама з ним. Вважає, що в нього не було умислу на позбавлення життя ОСОБА_8 , швидше за все його дії були зумовлені якимось раптовим імпульсом. Він точно не був ініціатором конфлікту, оскільки ніколи не проявляв агресії. Обвинувачений позитивний хлопець, намагався вести активний спосіб життя, мав багато грамот та досягнень в університеті. Про нього завжди всі відкликались тільки з похвалою та вдячністю. Він також не міг переслідувати й корисливий мотив, тому що житлом був забезпечений, на прожиття заробляв кошти, активно волонтерив, віддавши свій квадрокоптер на війну та придбавши ще два автомобілі для військових, їздив на Схід.
Згідно із протоколом огляду місця події від 17.01.2025 та доданими до нього фототаблицями (т. 2 а.п. 6-39), відеозапис якого відтворено в судовому засіданні в присутності учасників провадження (т. 2 а.п. 117), місцем проведення огляду є приміщення будинку, що розташований в АДРЕСА_3 (на даний час ОСОБА_11 (т. 1 а.п. 39)), АДРЕСА_1 . Територія домогосподарства огорожена металевою огорожею. Слідчу дію розпочато біля вхідних дверей. Двері металеві, зачинені, ключ вставлений в серцевину замка. Двері та замок у справному стані. ... При вході у приміщення вітальні є диван, ліворуч від середини кімнати - стіл та крісла. Біля одного із крісел на підлозі на керамічній плитці виявлено нашарування речовини червоно-бурого кольору, змив якого вилучено... Надалі слідчі дії проводились на другому поверсі...При проведенні огляду вхідних дверей у приміщення ванної кімнати, такі відчинені, а ригель замка в положенні зачинено. З ручки дверей зняті змиви. ...У ванній кімнаті у правому дальному куті є ванна білого кольору, в якій на дні її поверхні виявлено сліди речовини червоно-бурого кольору, з яких здійснено змиви. ... В дальній стіні є віконний отвір у приміщення, де не має дверей, на якому наявна ковдра з візерунком, яка вилучена. ... По середині вказаного приміщення виявлено тіло ОСОБА_8 . Тіло жінки розташоване на підлозі на спині: права рука приведена до тулуба, ліва випростана дещо відведена вліво, ноги випростані, права нога знаходиться на лівій, ділянками гомілок. ... Тіло охолоджене, туге на дотик, помітні ознаки гниття, а також добре виражені ознаки висихання на кистях та в ділянці обличчя. Є накладання плісняви на обличчі, руках та під одягом. При обмацуванні волосистої частини голови не відчувається патологічної рухливості. По задній поверхні шкірні покриви темно-багряного кольору. Висихання виражені на сідницях. На час огляду тіло лежало частково на спині на килимі... З місця події вилучено: труп, змив речовини бурого кольору, сережки, каблучку, два змиви з ручки дверей, змив речовини темно-червоного кольору, покривало з віконного отвору, які, згідно з постановами від 17.01.2025 (т. 2 а.п. 187), визнані речовими доказами та були оглянуті в судовому засіданні.
Відповідно до протоколу огляду трупа від 17.01.2025 з фототаблицями до нього (т. 2 а.п. 44-65), місцем огляду трупа ОСОБА_8 є приміщення секційного залу патологоаналітичного відділення КНП "Длинська БЛ"... З трупа взяті зрізи з рук та зразки волосся. ... Під час огляду по боковій поверхні шиї справа є крововилив. Також є крововилив у м'які ділянки біля щитоподібного хряща. .. У м'язах на рівні шийних хребців виявлено переривчасті крововиливи у повздовжньому напрямку по боках від описаних паростків. ...Виявлено крововиливи в м'які тканини голови з боку внутрішньої поверхні в лобній ділянці справа з переходом на скроневу ділянку (скроневий м'яз) крововилив 10*5,5 см. В тім'яній ділянці посередині переривчастий крововилив в поперечному напрямку загальними розмірами 13*5,5 мм. ...
Лікарське свідоцтво про смерть № 4 (попереднє) від 17.01.2025 вказує на те, що ОСОБА_8 16.01.2025 була виявлена в АДРЕСА_1 із різкими гнильними змінами (т. 2 а.п. 66).
За результатами проведеної судово-медичної експетизи (висновок експерта № 4) (т. 2 а.п. 68-74) установлено, що смерть гр-ки ОСОБА_8 настала від механічної асфіксії через здавлення органів шиї тупим твердим предметом. Про це свідчать: переломи правого великого рогу під'язикової кістки та лівого верхнього рогу щитоподібного хряща, наявність крововиливів у м'які тканини шиї по задній поверхні та боковій поверхні справа, в проекції щитоподібного хряща справа, рідкий стан крові; вогнища гострої емфіземи легень. Характер пізніх трупних явищ дозволяє думати, що з моменту настання смерті до моменту експертизи трупа в морзі могло пройти біля 1,5-и-2-х місяців. При судово-медичній експертизі трупа виявлені тілесні ушкодження: переломи правого великого рогу під'язикової кістки та лівого верхнього рогу щитоподібного хряща, крововиливи в м'які тканини шиї по задній поверхні та боковій поверхні справа, в проекції щитоподібного хряща справа; закрита черепно-мозкова травма з периваскулярними крововиливами під м'яку мозкову оболонку, крововиливом у правий скроневий м'яз, синцем в ділянці нижньої повіки лівого ока; крововилив у м'які тканини по передній поверхні грудної клітки зліва. Описані тілесні ушкодження могли утворитися незадовго до настання смерті. Переломи правого великого рогу під'язикової кістки та лівого верхнього рогу щитоподібного хряща, крововиливи в м'які тканини шиї по задній поверхні та боковій поверхні справа, в проекції щитоподібного хряща справа утворилися від здавлення шиї та її органів тупим твердим предметом, що привело до розвитку механічної асфіксії, і мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, що небезпечні для життя в момент спричинення. Закрита черепно-мозкова травма з периваскулярними крововиливами під м'яку мозкову оболонку, крововиливом у правий скроневий м'яз, синцем в ділянці нижньої повіки лівого ока; крововилив в м'які тканини по передній поверхні грудної клітки зліва спричинені дією тупих твердих предметів, могли утворитися як при нанесенні ударів останніми в ділянки голови, грудної клітки, так і при ударах даними ділянками до таких. Крововилив в м'які тканини грудної клітки має ознаки легких тілесних ушкоджень.
З висновка експерта № 22 (т. 2 а.п. 78-79) суд установив, що на під'язиковій кістці від трупа ОСОБА_8 виявлений згинальний перелом правого великого рогу, на щитоподібному хрящі виявлені згинальні переломи лівого верхнього рогу, які утворились від дії твердих предметів.
Як слідує із висновка експерта № 192/25 (висновок експерта № 4/25) (т. 2 а.п. 80-81), у гістологічних препаратах від трупа ОСОБА_8 виявлено: Виражені гнильні зміни внутрішніх органів та тканин. На фоні гнильних змін наявні периваскулярні крововиливи під м'яку мозкову оболонку. Набряк та набухання головного мозку. Дрібновогнищеві крововиливи в м'які тканини нижньої повіки лівого ока. Масивні крововиливи в м'які тканини шиї та м'яз з ділянки щитоподібного хряща. Вогнищеві крововиливи у правий скроневий м'яз та м'яз передньої поверхні грудної клітки (ймовірно з початковими ознаками реактивних змін), що може означати ймовірне прижиттєве їх утворення. Дрібновогнищевий кардіосклероз. Нерівномірне кровонаповнення міокарду. Коронароспазм. Периваскулярний ліпоматоз міокарду. Вогнища гострої емфіземи легень. Бронхоспазм. Набряк легень. Вогнищевий дистелектаз.
Згідно з висновком експерта № 4-Д (т. 2 а.п. 84-86), при судово-медичній експертизі трупа виявлені тілесні ушкодження: переломи правого великого рогу під'язикової кістки та лівого верхнього рогу щитоподібного хряща, крововиливи в м'які тканини шиї по задній поверхні та боковій поверхні справа, в проекції щитоподібного хряща справа; закрита черепно-мозкова травма з периваскулярними крововиливами під м'яку мозкову оболонку, крововиливом в правий скроневий м'яз, синцем в ділянці нижньої повіки лівого ока; крововилив в м'які тканини по передній поверхні грудної ділянки зліва. Переломи правого великого рогу під'язикової кістки та лівого верхнього рогу щитоподібного хряща, крововиливи в м'які тканини шиї по задній поверхні та боковій поверхні справа, в проекції щитоподібного хряща справа утворилися від здавлення шиї та її органів тупим твердим предметом, що привело до розвитку механічної асфіксії. Закрита черепно-мозкова травма з периваскулярними крововиливами під м'яку мозкову оболонку, крововиливом у правий скроневий м'яз, синцем в ділянці нижньої повіки лівого ока; крововилив у м'які тканини по передній поверхні грудної клітки зліва спричинені дією тупих твердих предметів, могли утворитися як при нанесенні ударів останніми в ділянки голови, грудної клітки, так і при ударах даними ділянками до таких. Характер та розташування тілесних ушкоджень у ділянці шиї дозволяють думати, що нападаючий по відношенню до потерпілої міг знаходитися як спереду, так і ззаду. Тілесні ушкодження виявлені у потерпілої ОСОБА_8 могли утворитися за обставин, на які вказує підозрюваний під час проведення слідчого експерименту за його участі.
Відповідно до протоколу проведення слідчого експертименту від 18.01.2025 (т. 2 п.а. 113-116), відеозапис якого відтворено в судовому засіданні у присутності учасників провадження (т. 2 а.п. 117), підозрюваний погодився взяти участь у слідчому експерименті в нічний час та у присутності захисника повідомив, що 22.11.2024 у вечірній час доби він приїхав за адресою проживання його мами, де під час криків останньої в його сторону він не витримав та, перебуваючи у вітальні, коли вона нахилилась за дровами, в момент, коли вона відкрила дверку каміна, взяв ззаду її за шию та щоб вона перестала кричати, нагнув головою, під час чого вона вдарилась об ящик, і почав душити обома руками. Він тримав 10-15 секунд, і коли почув хрипи, відпустив її. Підозрюваний показав, де у вітальні будинку біля каміну знаходилась його мама та показав, як він, знаходячись за нею, схопив її обома руками за шию та дуже сильно стиснув, а коли вона захрипіла, відпустив, також вказав на місце, де вона впала на підлогу.... ОСОБА_8 впала головою до землі, з рота почала текти кров із харкотинням, трястись руки, після чого мати закотила очі і він зрозумів, що вона померла. Все сталось раптово, у стані афекту, він стояв 5 хвилин біля матері і, побачивши тіло без ознак життя, сильно злякався. У момент інциденту світла в кімнаті не було, штори були закриті. Потім з маминого телефона він подзвонив до майстрів, які повинні були прийти на наступний день, та сказав, щоб вони не приходили. Виключив телевізор, світло в коридорі, закрив двері на ключ та поїхав у м. Івано-Франківськ. ... Також розповів, що декілька днів після вбивства він знову приїхав до будинку, взяв гроші, які знаходились у його кімнаті, мобільний телефон, сумку з маминими особистими речами та показав, як він переніс тіло матері з вітальні в комору ванної. Вказав, що гроші, які взяв, використав для придбання автівок для ЗСУ, оскільки розумів, що і так буде позбавлений волі за вчинене. Розкаююється у вчиненому, не бажав таких наслідків. Під час вчинення злочину п'яний не був, вважає, що це сталось з необережності, оскільки у нього хороша фізична форма.
Згідно зі протоколом огляду від 17.01.2025 з фототаблицями (т. 2 а.п. 87-107), предметом огляду є рюкзак чорного кольору, який було вилучено під час затримання ОСОБА_3 . При візуальному огляді даного рюкзака встановлено, що він з тканинного пошиття, на якому наявні вставки із шкіро-замінника, будь-яких пошкоджень на ньому немає, маються кишеньки, які закриваються на замок. При відкритті встановлено, що в середині знаходяться: 2 павербанки, жіноча біжутерія, косметичні сумки, годинник, провід для зарядки та блок, ж/б в кількості 4 шт. з напоями "рево" і "сідр" ємністю 0,5л, навушники "oddo" з краплями речовини бурого кольору ззовні схожої на кров, картонка монобанку і візитні картки, гаманець чорного кольору та документи, на яких наявні краплі речовини бурого кольору ззовні схожої на кров. Вказані речі, згідно з постановою від 17.01.2025 (т. 2 а.п. 185), визнані речовими доказами та були оглянуті в судовому засіданні.
Також під час затримання ОСОБА_3 у нього вилучено телефон марки "Айфон 11", який оглянуто, про що свідчить протокол огляду від 27.01.2025 з фототаблицями (т. 2 а.п. 118-134), відповідно до якого з даних з мобільного телефону IMEI: НОМЕР_2 , IMEI 2: НОМЕР_3 , оператор Kyivstar, установлено, що в ньому наявна сім-карта з номером НОМЕР_4 . В месенджері "Вайбер" наявне листування з контактом, який підписаний як " ОСОБА_12 " - 0979317997. В період з 16 жовтня до 16 листопада в месенджері зазначені тільки пропущені та вхідні дзвінки. Зафіксовані чисельні переписки за 22.11.2024 з різними особами, а також вихідні та скасовані виклики. Після 22.11.2024 в багатьох повідомленнях «пані Зеновії» (тітці), ОСОБА_3 запевняє останню, що матір знаходиться поряд з ним та протягом двох місяців обіцяє приїхати з нею, однак переносить зустрічі з різних підстав. Також у розділі «Повідомлення» наявні чисельні повідомлення з пропозиціями оформити кредит чи погасити вже існуючий. Телефон визнано речовим доказом на підставі постанови про визнання речовими доказами та долучення речових доказів до матеріалів кримінального провадження від 17.01.2025 (т. 2 а.п. 185) і був оглянутий в судовому засіданні.
Як установлено із даних телефонних з'єднань ПАТ "Київстар" абоненського номера НОМЕР_5 , інформація по яких зафіксована на DVD-R диску, який визнано речовим доказом (т. 2 а.п. 188) та був переглянутий в присутності учасників провадження, та відображена в аналізі трафіків телефонних з'єднань з прив'язкою до місця вчинення злочину (т. 2 а.п. 175-181), вказаний абонентський номер у період часу з 14 год 22.11.2024 до 00 год 23.11.2024 фіксувався в с. Шевченкове Калуського району Івано-Франкіської області.
Згідно з висновком судово-психіатричного експерта № 123/2025 від 10.04.2025 (т. 2 а.п. 162-165), ОСОБА_3 на період часу, що відноситься до інкримінованих йому дій та на даний час будь-якими психічними розладами не страждав, перебував у стані, при якому здатний в повній мірі усвідомлювати свої дії та керувати ними. Застосування примусових заходів медичного характеру не потребує.
Також на підтвердження винуватості ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, стороною обвинувачення надано:
- висновок експерта № СЕ-19/109-25/1739-БД від 31.03.2025 (т. 2 а.п. 145-152), згідно з яким встановлено генетичні знаки (ДНК-профіль) зразка букального епітелію ОСОБА_3 ;
- висновок експерта № СЕ-19/109-25/2362_БД від 23.04.2025 (т. 2 а.п. 154-160), відповідно до якого встановлено генетичні знаки (ДНК-профіль) зразка крові ОСОБА_8 ;
- висновок експерта № 78 (т. 2 а.п. 75), згідно з яким кров з трупа ОСОБА_8 відноситься до групи А з ізогемаглютиніном анти-В за ізосерологічною системою АВ0;
- висновок експерта № 143 (т. 2 а.п. 76-77), відповідно до якого при судово-токсикологічному дослідженні крові від трупа ОСОБА_8 не виявлено метилового, етилового, пропілового, бутилового, амілового спиртів та їх ізомерів;
- висновок експерта № 125 (т. 2 а.п. 136-137), згідно з яким кров потерпілої ОСОБА_8 відноситься до групи А з ізогемаглютиніном анти-В за ізосерологічною системою АВ0. В плямах на халаті, куртці, трусах, штанах потепрілої ОСОБА_8 знайдена кров. При серлогічному дослідженні у вказаних об'єктах виявлений антиген А ізосерологічної системи АВО. Таким чином, кров, що виявлена на вказаних вище речових доказах, може належати особі (особам) групи А з ізогемагютиніном анти-В або АВ за ізосерологічною системою АВ0, що не виключає можливості належності крові потерпілій ОСОБА_8 ;
- висновок експерта № 123 (т. 2 а.п. 138-139), відповідно до якого кров потерпілої ОСОБА_8 відноситься до групи А з ізогемаглютиніном анти-В за ізосерологічною системою АВ0. В плямі на марлевому тампоні (об. № 2) - змиві з підлоги вітальні, вилученому під час
огляду місця події, знайдена кров людини. При серологічному дослідженні у вказаному
об'єкті виявлений антиген А ізосерологічної системи АВО. Таким чином кров, що виявлена на вище вказаному речовому доказі, може належати особі (особам) групи А з ізогемагютиніном анти-В або АВ за ізосерологічною системою АВО, що не виключає можливості належності крові потерпілій ОСОБА_8 ;
- висновок експерта № 13 (т. 2 а.п. 141-143), згідно з яким кров потерпілої ОСОБА_8 належить до групи А(ІІ) з ізогемаглютиніном анти - В ізосерологічної системи АВО. При судово-цитологічному дослідженні піднігтьового вмісту правої та лівої рук потерпілої ОСОБА_8 (об. №№1,2) знайдено кров людини. Статева приналежність крові не встановлена із-за відсутності в препаратах її формених елементів. При визначенні групової належності крові за допомогою реакції абсорбцїї-елюції виявлено антиген А ізосерологічної системи АВО. Таким чином, враховуючи отримані результати експерт дійшов висновку, що виявлена кров могла походити від особи (осіб), в крові якої (яких) міститься антиген А ізосерологічної системи АВО, що не виключає походження крові від самої потерпілої ОСОБА_8 при умові, що на момент скоєння злочину у останньої мала місце зовнішня кровотеча. При судово-цитологічному дослідженні піднігтьового вмісту лівої руки потерпілої ОСОБА_8 (об. №2) знайдено клітини епітеліальної тканини особи, статеву належність яких визначити не вдалось із-за непридатності ядер епітеліальних клітин, для цитологічного обліку. При визначенні групової приналежності клітин виявлений антиген А ізосерологічної системи АВО. Отже, враховуючи отримані результати, експерт дійшов висновку, що виявлені клітини в піднігтьовому вмісті лівої руки потерпілої ОСОБА_8 можуть належати особі (особам), в крові (якої) яких міститься антиген А системи АВО, що не виключає можливості належності клітин самій потерпілій ОСОБА_8 . При судово-цитологічному дослідженні піднігтьового вмісту правої руки потерпілої ОСОБА_8 (об. №1) знайдено поодинокі епітеліальні клітини, походження яких за рахунок власного нігтьового ложе вважається найбільш імовірним.
- висновок експерта № 49 (т. 2 а.п. 167-170), згідно з яким на підставі проведеної експертизи куртки, халату, штанів, трусів та шкарпеток потерпілої ОСОБА_8 пошкоджень не виявлено. На штанах зліва є накладення напівпрозорих частинок піску і непрозорих частинок глини, які могли утворитись внаслідок контакту їх з поверхнями, на яких знаходились зазначені частинки. Встановити положення ОСОБА_8 (вертикальне, горизонтальне) по наявних на одязі слідах речовини, схожої на кров, неможливо, оскільки у них не відобразились відповідні ознаки.
Вказані докази підтверджують обставини вчинення кримінального правопорушення, а саме місце падіння потерпілої та обставини її смерті, про які повідомив обвинувачений, однак не являються прямими доказами винуватості останнього, оскільки предметом їх дослідження були біологічні зразки потерпілої, які взяті при огляді трупа та огляді місця події.
При цьому, надані стороною обвинувачення і досліджені безпосередньо в суді всі описані вище докази взаємопов'язані і в сукупності підтверджують обставини, що підлягають доказуванню, ними встановлено подію вчиненого злочину, винуватість обвинуваченого та інші обставини зазначені у ст. 91 КПК України, вони зібрані у порядку, встановленому ст. 93 КПК України, жодних обставин, передбачених ст. 87 КПК України, з якими закон пов'язує недопустимість доказів як таких, що отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, судом не встановлено, у зв'язку з чим підстави для визнання цих доказів недопустимими відсутні.
Досліджені в ході судового розгляду процесуальні документи відповідають вимогам КПК України та вказують на те, що досудове розслідування проведене належним органом досудового розслідування, з дотриманням правил підслідності та вимог КПК України щодо збирання доказів.
ІV. Стаття Закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений:
проаналізувавши здобуті в судовому засіданні докази, відповідно до вимог ст. 85, 86, 94 КПК України, в їх сукупності, враховуючи їх логічність, послідовність та узгодженість між собою, суд повно та всебічно з'ясував та встановив під час судового розгляду обставини вчинення кримінального правопорушення, та дійшов висновку, що дії ОСОБА_3 правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 115 КК України, оскільки він учинив убивство, тобто умисно протиправно заподіяв смерть іншій людині.
Так, ч. 1 ст. 115 КК України передбачає відповідальність за умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.
За змістом ст. 24 КК України наявність вини у формі умислу передбачає, що особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала або свідомо припускала їх настання (прямий і непрямий умисел).
З суб'єктивної сторони даний злочин характеризується умисною формою вини (прямим або непрямим умислом) коли винний усвідомлює суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачає його суспільно-небезпечні наслідки у вигляді смерті іншої людини й бажає або свідомо припускає її настання.
Питання про наявність умислу вирішується з огляду на сукупність всіх обставин вчиненого діяння, зокрема враховується характер і локалізація ушкоджень, те, що обвинувачений, маючи значну перевагу за фізичним станом та силою, приклав обидві руки до шиї потерпілої, стискаючи її та перекривши дихання, що є життєво необхідним, причини припинення злочинних дій - харчання потерпілої та втрата свідомості, які свідчили про втрату ознак життя, поведінка винного до, під час і після злочину, його взаємини з потерпілою, що передували події, а також спосіб вчинення злочину. Спосіб відображає насамперед причинний зв'язок між діяннями і наслідками. Певна залежність між способом і метою вчинення тих чи інших діянь виявляється в тому, що спосіб і засоби вчинення злочинів обираються особою відповідно до поставленої цілі. Ціль є передумовою усвідомлення особою результатів і наслідків своїх діянь, що проявляє свою конкретизацію в способі вчинення діянь.
Душіння шиї руками є способом, який утворює очевидну загрозу для життя людини, тому навіть у разі відсутності прямого бажання смерті особа, вчиняючи таку дію, усвідомлює можливість настання смерті та свідомо її допускає. При удушенні неможливо не передбачати, що перекриття дихання - смертельно небезпечне.
Виходячи з наведеного, суд виснує, що вбивство, яке було наслідком дії особи, котра хоча й не ставила собі за мету позбавлення життя, але байдуже ставилася до такого наслідку, можливість якого вона свідомо допускала, має кваліфікуватися як умисне вбивство. Відповідальність за умисне спричинення смерті настає і в тих випадках, коли винний, умисно завдаючи шкоди потерпілому, не передбачає конкретно, яка саме шкода матиме місце, допускаючи можливість будь-якої шкоди, у тому числі й смерті, яка в даному випадку фактично настала.
Під час аналізу та встановлення причинного зв'язку між суспільно небезпечним діянням і суспільно небезпечними наслідками слід виходити з того, що причинний зв'язок як зв'язок між явищами об'єктивної дійсності у кримінальних правопорушеннях із матеріальним складом має місце лише тоді, коли діяння виступає необхідною умовою, без якої неможливе настання наслідку (conditio sine qua non). Суспільно небезпечному діянню має бути властива (внутрішньо і органічно притаманна за його характером) неминучість чи реальна можливість заподіяння відповідного наслідку. Діяння з урахуванням його характеру, місця, часу, обстановки, способу, знарядь та засобів вчинення кримінального правопорушення має закономірно спричиняти наслідок.
При цьому, одного лише передування діяння в часі в послідовному розвитку подій недостатньо для встановлення необхідного причинного зв'язку, адже загальновідомо, що «після цього» не завжди означає «внаслідок цього» (post hoc non est propter hoc). Діяння повинно породжувати наслідки як результат негативного, руйнівного впливу на об'єкт кримінально-правової охорони, коли діяння є головною і визначальною умовою настання суспільно небезпечного наслідку (Постанова ВС від 07 грудня 2022 року у справі № 295/4942/20).
Виходячи із сукупності всіх обставин вчиненого ОСОБА_3 діяння, зокрема, способу, характеру і локалізації заподіяних тілесних ушкоджень, поведінки винного і потерпілої, що передувала події, їх стосунків, суд дійшов висновку про направленість умислу обвинуваченого саме на вбивство потерпілої, так як він безумовно усвідомлював суспільно небезпечний характер свого діяння, міг передбачити його суспільно небезпечні наслідки і хоча не бажав, але свідомо припускав їх настання, розумів, що може спричинити смерть потерпілій, адже приклав силу обох рук до життєво важливого органу, перекривши дихання потерпілій та утримуючи її в такому стані час, який був достатній для припинення ознак життя. Отже, такі дії обвинуваченого, після яких потерпіла одразу впала і померла від механічної асфіксії через здавлення шиї, як зазначає експерт, виключають можливість характеризувати дії ОСОБА_3 як необережні, що припускав потерпілий. Відсутні об'єктивні дані та докази (судово-психологічні експертизи, свідчення очевидців), які б свідчили і про стан афекту, який є короткочасним, однак тривалість прикладання сили до шиї потерпілого та поведінка після настання смерті (телефонував до майстрів, щоб не приходили, не звертався за допомогою, вимкнув світло та закрив будинок на ключ, а в подальшому приховав тіло) свідчить про осудність, усвідомлення вчиненого та відсутність афекту.
V. Обставини, які пом'якшують або обтяжують покарання:
обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , відповідно до ст. 66 КК України, є щире каяття, яке підтверджується критичною оцінкою винним своєї протиправної поведінки, активне сприяння розкриттю злочину.
Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , відповідно до ст. 67 КК України, є вчинення кримінального правопорушення щодо особи, з якою він перебував у сімейних відносинах.
VІ. Мотиви призначення покарання:
призначаючи покарання, суд ураховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, наявність декількох пом'якшуючих та однієї обтяжуючої покарання обставин.
Вивченням особи обвинуваченого ОСОБА_3 установлено, що він зареєстрований в АДРЕСА_1 (т. 1 а.п. 39). До кримінальної відповідальності не притягувався (т. 1 а.п. 31), під спостереженнями у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не знаходиться (т. 1 а.п. 33-37). За місцем реєстрації характеризується позитивно (т. 1 а.п. 38), волонтерив, допомагав ЗСУ.
Таким чином, ураховуючи характер та ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушеня, особу винного і поведінку потерпілої, яка передувала події та призвела до відчаю обвинуваченого, їх стосунки, зважаючи на настання незворотності наслідків злочину, відношення обвинуваченого до вчиненого, а саме визнання своєї вини, дані про його особу, наявність однієї обтяжуючої та двох пом'якшуючих покарання обставин, суд, реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, дійшов висновку, що обвинуваченому слід обрати покарання у мінімальному розмірі, передбаченому санкцією ч. 1 ст. 115 КК України, у виді 7 років позбавлення волі.
На думку суду, таке покарання буде справедливим та законним з урахуванням всіх фактичних обставин по кримінальному провадженню в їх сукупності, що відповідає ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, а також буде необхідним та достатнім для його виправлення і попередження вчинення нових кримінальних правопорушень ним та іншими особами, буде відповідати принципу співрозмірності конкретного кримінально протиправного діяння, вчиненого обвинуваченим з призначеним йому покаранням, не буде становити особистий надмірний тягар для особи та відповідатиме справедливому балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи.
Визнання обвинуваченим своєї винуватості та щире каяття суттєво вплинуло на призначення покарання в мінімальному розмірі, проте такі не є підставою для призначення покарання більш м'якого, ніж передбачено законом, про що клопотала сторона захисту, з огляду на обставини та характер вчиненого злочину. Адже, життя людини, згідно зі ст. 3 Конституції України, є найвищою соціальною цінністю. Кожна людина має невід'ємне право на життя і ніхто не може свавільно позбавити її життя. Тому охорона життя людини найважливіше завдання кримінального права України. Серед злочинів проти особи вбивство становить особливу небезпеку.
VІІ. Цивільний позов у даному кримінальному провадженні не заявлявся.
VІІІ. Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд:
враховуючи, що суд дійшов до висновку про обрання покарання обвинуваченому ОСОБА_3 у виді позбавлення волі, з метою забезпечення виконання вироку, суд уважає за необхідне запобіжний захід у вигляді тримання під вартою залишити без змін до набрання вироком законної сили.
Ухвалами про арешт майна від 20.01.2025 (т. 2 а.п. 42-43, 183-184) накладено арешт на змив речовини червоно-бурого кольору, сережки з металу жовтого кольору, каблучку з металу жовтого кольору, два змиви із ручки дверей, змив речовини темно-червоного кольору, покривало з віконного отвору, мобільний телефон марки "Iphone 11+" з IMEI1: НОМЕР_2 , IMEI2: НОМЕР_3 з номером мобільного телефону НОМЕР_4 , рюкзак чорного кольору, в середині якого знаходяться: 2 павербанки, жіноча біжутерія, годинник, провід для зарядки та блок, бляшані бутилки в кількості 4 шт. з напоями "Рево", "Сідр" ємністю 0,5 л, навушники "Оddo", карточку Монобанку і візитні картки, гаманець чорного кольору та документи, халат з поясом рожевого кольору, пару носків чорного кольору із синіми та червоними полосками, штани темно-синього кольору, труси білого кольору, куртку кольору хакі, зрізи нігтьових пластин з обох рук, зразок волосся з цибулиною, зразок крові.
Питання про скасування арешту суд вирішує відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України та враховує міру покарання, яку слід призначити обвинуваченому, майно, на яке накладено арешт, яке не підлягає спеціальній конфіскації та відсутність цивільних позовів у кримінальному провадженні, в якому такий арешт накладений.
Питання речових доказів та документів суд вирішує згідно з вимогами ст. 100 КПК України.
Під час досудового розслідування понесено процесуальні витрати на залучення експертів, що, згідно з довідками Івано-Франківського НДЕКЦ про витрати на проведення експертиз в кримінальному провадженні (висновок експерта № СЕ-19/109-25/2362-БД від 23.04.2025, № СЕ-19/109-25/1739-БД від 31.03.2025) (т. 2 а.п. 189, 190), становить загальну суму 20776,36 грн, які відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.
Керуючись ст. 368, 370, 373, 374, п. 15 ст. 615 КПК України, суд
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 Кримінального кодексу України, та призначити йому покарання у виді 7 (семи) років позбавлення волі.
Строк відбування покарання обчислювати з 17 січня 2025 року, з часу фактичного затримання, зарахувавши в строк відбування покарання строк його перебування під вартою з 17 січня 2025 року по день набрання вироком законної сили з розрахунку день за день.
До набрання вироком законної сили раніше обраний запобіжний захід ОСОБА_3 у вигляді тримання під вартою залишити без змін.
Скасувати арешт, накладений ухвалами слідчого судді Долинського районного суду Івано-Франківської області від 20.01.2025 на змив речовини червоно-бурого кольору, сережки з металу жовтого кольору, каблучку з металу жовтого кольору, два змиви із ручки дверей, змив речовини темно-червоного кольору, покривало з віконного отвору, мобільний телефон марки "Iphone 11+" з IMEI1: НОМЕР_2 , IMEI2: НОМЕР_3 з номером мобільного телефону НОМЕР_4 , рюкзак чорного кольору, в середині якого знаходяться: 2 павербанки, жіноча біжутерія, годинник, провід для зарядки та блок, бляшані бутилки в кількості 4 шт. з напоями "Рево", "Сідр" ємністю 0,5 л, навушники "Оddo", карточку Монобанку і візитні картки, гаманець чорного кольору та документи, халат з поясом рожевого кольору, пару носків чорного кольору із синіми та червоними полосками, штани темно-синього кольору, труси білого кольору, куртку кольору хакі, зрізи нігтьових пластин з обох рук, зразок волосся з цибулиною, зразок крові.
Речові докази та документи після набрання вироком законної сили, а саме:
- зразок букального епітелію та сліди пальців рук, зрізи нігтьових пластин з обох рук, зразок волосся з цибулиною, зразок крові, змиви речовини червоно-бурого кольору, змиви з ручки дверей - знищити;
- мобільний телефон марки "Iphone 11+" з IMEI1: НОМЕР_2 , IMEI2: НОМЕР_3 з номером мобільного телефону НОМЕР_4 , рюкзак чорного кольору, в середині якого знаходяться: 2 павербанки, жіноча біжутерія, годинник, провід для зарядки та блок, бляшані бутилки в кількості 4 шт. з напоями "Рево", "Сідр" ємністю 0,5 л, навушники "Оddo", карточку Монобанку і візитні картки, гаманець чорного кольору та документи - повернути власнику ОСОБА_3 ;
- сережки з металу жовтого кольору, каблучку з металу жовтого кольору, халат з поясом рожевого кольору, пару носків чорного кольору із синіми та червоними полосками, штани темно-синього кольору, труси білого кольору, куртку кольору хакі, які належать загиблій внаслідок кримінального правопорушення ОСОБА_8 , повернути потерпілому ОСОБА_6 ;
- оптичний DVD-R диск з копією інформації про користувачів номерів телефонів - залишити при матеріалах кримінального провадження № 1-кп/343/101/25 (343/810/25).
Стягнути зі ОСОБА_3 на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експертів у розмірі 20776 (двадцять тисяч сімсот сімдесят шість) гривень 36 копійок.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржено до Івано-Франківського апеляційного суду через Долинський районний суд Івано-Франківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Копію вироку негайно вручити обвинуваченому та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Суддя: ОСОБА_1