Справа №338/489/25
24 червня 2025 року Богородчанський районний суд Івано-Франківської області
в складі: головуючого-судді Битківського Л.М.,
з участю секретаря Чорній К.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Богородчани в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами,-
ТзОВ «Коллект Центр» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами №694718 від 30 серпня 2021 року та №2913448 від 09 серпня 2021 року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 30 серпня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір позики №694718, на підставі якого відповідачка отримала кредит у розмірі 2000,00 гривень. Відповідачка здійснила дії, спрямовані на укладення договору шляхом заповнення заяви про надання кредиту на сайті, з введенням коду підтвердження, який є одноразовим ідентифікатором на підписання електронного договору та зазначенням інформації щодо реквізитів банківської картки, на рахунок якої в подальшому було перераховано грошові кошти у розмірі встановленому договором.
09 серпня 2021 року між ТзОВ «Маніфою» та ОСОБА_1 було укладено договір №2913448, відповідно до якого відповідачка отримала кредит у розмірі 5000 грн. Даний договір було укладено в електронній формі шляхом підписанняелектронним підписом відповідачки.
25 січня 2022 року було укладено договір факторнгу №25/01/2022/1, відповідно до якого ТзОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів" відступило на користь ТзОВ «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №694718.
10 січня 2023 року було укладено договір факторнгу №10-01/2023, відповідно до якого ТзОВ «Вердикт Капітал» відступило на користь ТзОВ «Коллект Центр» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №694718.
Таким чином, ТзОВ «Коллект Центр» наділено правом вимоги до відповідачки за договором №694718.
29 грудня 2021 року було укладено договір факторингк №29/12-2021, відповідно до якого ТзОВ "Маніфою" відступило на користь ТзОВ «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №2913448.
10 березня 2023 року було укладено договір факторингу №10-03/2023/01, відповідно до якого ТзОВ «Вердикт Капітал» відступило на користь ТзОВ «Коллект Центр» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №2913448.
Таким чином, ТзОВ «Коллект Центр» наділено правом вимоги до відповідачки за договором №2913448.
Сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідачки для укладення кредитних договорів.
Первісні кредитори зі своєї сторони належним чином виконали свої зобов'язання за договорами, надавши позичальнику кредитні кошти, в порядку передбаченому умовами договорів, що підтверджується відповідними доказами, які додані до позовної заяви.
Станом на сьогоднішній день строк повернення грошових коштів за договорами наступив, але відповідачка не виконує свої зобов'язання, грошові кошти не повертає, проценти за користування коштами не сплачує, внаслідок чого виникла заборгованість, яка становить ціну позову.
У судове засідання представник позивача не з'явився, подав суду письмову заяву з проханням розглянути справу у його відсутність, наполягав на задоволенні позовних вимог.
Відповідачка у судове засідання повторно не з'явилася, про час розгляду справи судом повідомлялася у встановленому законом порядку, відзиву на позовну заяву не надала, тому суд вважає за можливе і доцільне розглянути справу у її відсутності з ухваленням заочного рішення та за наявними матеріалами справи, яких достатньо, щоб вирішити питання про права та обов'язки сторін.
За таких обставин суд вважає за можливе справу розглянути у відсутності сторін у порядку визначеному ст. 247 ч. 2 ЦПК України, з ухваленням заочного рішення.
Вивчивши матеріали справи суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно з ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Судом встановлено, що 30 серпня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит №694718, на підставі якого відповідачка отримала кредит у розмірі 2000,00 гривень.
Даний договір було підписано у порядку визначеному ЗУ "Про електронну комерцію".
Згідно п. 1. Договору Позикодавець зобов'язується передати Позичальнику у власність грошові кошти на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов'язується повернути таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку, або достроково, та сплатити проценти від суми позики.
Відповідно до п. 2 договору сума позики становила 2000.00 грн. Базова процентна ставка (фіксована) - 2 % яка нараховується з другого дня користування позикою до дати повернення позики.
Відповідно до п. 6.5. Правил надання грошових коштів у позику ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (на умовах повернення позики в кінці строку позики) у разі неповернення/повернення не в повному розмірі/несвоєчасного повернення позики та процентів, позичальнику на таку неповернуту позику (або її частину) Товариство має право нараховувати проценти у розмірі, передбаченому договором позики, за кожний день понадстрокового користування позикою (або її частиною), починаючи з першого дня такого понадстрокового користування та закінчуючи днем повернення позики (або її частини) та процентів, але в будь-якому випадку не більше 90 календарних днів. Позичальник розуміє та погоджується з тим, що нарахування процентів на позику (або її частину) за понадстрокове користування позикою за договором позики не є штрафом, пенею чи будь-якою іншою штрафною санкцією в розумінні чинного законодавства, а застосовується виключно в якості процентної ставки на позику за понадстрокове користування.
09 серпня 2021 року між ТзОВ «Маніфою» та ОСОБА_1 було укладено договір №2913448, відповідно до якого відповідачка отримала кредит у розмірі 5000 грн.
Договір позики було укладено в електронній формі шляхом підписання електронним підписом відповідачки (вчиненим одноразовим ідентифікатором з урахуванням положень ч. 6 і 12 п. 1 ст. 3, п. 12 ст. 11, ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», ч. 1 ст. 205 Цивільного Кодексу України.
Згідно п. 2.1. Договору позики за цим договором позикодавець передає позичальнику у власність грошові кошти, а позичальник приймає на себе обов'язок повернути таку ж суму грошових коштів та сплатити проценти від суми позики та всі інші платежі, пов'язані з виконанням цього договору.
Відповідно до п. 2.2. Договору позики позика надається на умовах повернення, платності та строковості в національній валюті України - гривні.
Пунктом 2.3. договору встановлені параметри позики: тип позики: короткострокова; мета отримання позики: придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника; сума позики: 5000.00 грн.
Згідно п. 2.4.2. договору середньоденний розмір процентів за користування позикою, акційний, фіксований: 1,99% від суми позики за кожен день користування позикою в межах повного строку позики.
Відповідно до п 2.4.3. договору позики середньоденний розмір процентів за користування позикою, базовий, фіксований: 1.99000% від суми позики за кожен день користування позикою в межах повного строку позики.
Згідно п. 2.4.4. договору базова процентна ставка за позикою, фіксована: 1.99000% від суми позики за кожен день користування.
Відповідно до п. 2.5. договору позики розмір процентів на прострочену позику, фіксований: 1.01% від суми позики за кожний день з моменту прострочення сплати суми позики та процентів за користування позикою.
Підписанням договору відповідачка також підтвердила, що вона вивчила та повністю погоджується з умовами Правил надання грошових коштів у позику, у т.ч. і на умовах фінансового кредиту ТОВ «Маніфою», які є невід'ємною частиною договору; вивчила та повністю погоджується з умовами цього договору позики.
Підписанням договору відповідачка підтвердила, що вона ознайомлена з усіма його істотними умовами та їй була надана вся інформація, передбачена вимогами чинного законодавства.
25 січня 2022 року було укладено договір факторингу №25/01/2022/1, відповідно до якого ТзОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів" відступило на користь ТзОВ «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №694718.
10 січня 2023 року було укладено договір №10-01/2023, відповідно до якого ТзОВ «Вердикт Капітал» відступило на користь ТзОВ «Коллект Центр » права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №694718.
Таким чином, ТзОВ «Коллект Центр» наділено правом вимоги до відповідачки за договором №694718.
29 грудня 2021 року було укладено договір №29/12-2021, відповідно до якого ТзОВ "Маніфою" відступило на користь ТзОВ «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №2913448.
10 березня 2023 року було укладено договір №10-03/2023/01, відповідно до якого ТзОВ «Вердикт Капітал» відступило на користь ТзОВ «Коллект Центр» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №2913448.
Таким чином, ТзОВ «Коллект Центр» наділено правом вимоги до відповідачки за договором №2913448.
Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за договором №694718 від 30 серпня 2021 року відповідно до розрахунку заборгованості, становить 6836,93 грн, з яких: заборгованість за основним зобов'язанням (за тілом кредиту) - 2000,00 грн., заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 4800,00 грн., інфляційні збитки - 32,00 грн., нараховані 3% річних - 4,93 грн.
Загальний розмір заборгованості за договором №2913448 від 09 серпня 2021 року, що підлягає стягненню з відповідачки, відповідно до розрахунку заборгованості, становить 71835,00 грн, з яких: заборгованість за основним зобов'язанням ( тілом кредиту) - 5000,00 грн., заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 66835,00 грн.
Проте, позивач заявив вимогу про стягненння заборгованості у розмірі 38385,00 грн, з яких: заборгованість за основним зобов'язанням (тілом кредиту) - 5000,00 грн., заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 33385,00 грн.
Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за вказаними договорами, що підлягає стягненню з відповідачки станом на день формування позовної заяви, відповідно до розрахунку заборгованості, становить 45221,93 грн, з яких: заборгованість за основним зобов'язанням (за тілом кредиту) - 7000,00 грн., заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 38185,00 грн., інфляційні збитки - 32,00 грн., нараховані 3% річних - 4,93 грн.
Згідно зі статтею 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Поняття договору позики наведене у ст. 1046 ЦК України, відповідно до ч.1 якої за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
За приписами ч. 1 та 3 ст. 1049 ЦК України встановлений обов'язок позичальника повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
За змістом ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути змінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Таким чином, суд дійшов висновку, що договори про надання коштів підписані відповідачкою за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання договорів, а тому вимоги про стягнення заборгованості є обґрунтованими.
У порушення зазначених норм закону та умов договору відповідачка зобов'язання за вказаними договорами належним чином не виконала.
Оскільки відповідачкою не надано доказів про виконання свого обов'язку по сплаті заборгованості, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення заборгованості підлягають задоволенню повністю.
Щодо стягнення з відповідача судового збору у розмірі 2422,40 грн. та судових витрат у розмірі 13000 грн., які понесені у зв'язку із розглядом справи на професійну правничу допомогу, то суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За правилом п. 1 ч. 2ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Відповідно до ч. 1 п. 1, ч. 3ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
За змістом п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
На підтвердження витрат на правничу допомогу стороною позивача надано: копію договору №01-07/2024 від 01 липня 2024 року про надання правової допомоги, копію заявки на надання юридичної допомоги №580 від 01 лютого 2025 року, копію витягу з акту №5 про надання юридичної допомоги від 28 лютого 2025 року, з якого видно що загальна вартість наданих послуг оцінена у розмірі 13000 грн.
Сума гонорару адвоката повинна бути такою, що відповідає складності справи та часу, який затрачено на фактичне надання правової допомоги, обсягу наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціні позову. Для правильного визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
При визначенні суми відшкодування судових витрат суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Зазначена правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16, постанові Верховного Суду від 15 квітня 2020 року у справі №199/3939/18-ц та у постанові від 09. червня 2020 року у справі №466/9758/16-ц, у постанові Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 379/1418/18.
Враховуючи те, що позивач під час розгляду справи поніс витрати на правничу допомогу, то такі витрати підлягають стягненню з відповідача. Разом з тим, суд може зменшити розмір судових витрат, якщо: заявлені судові витрати завищені, враховуючи обставини справи (ціна позову, тривалість справи, виклик свідків, призначення експертизи тощо); суду не було надано достатніх доказів фактичного здійснення витрат (відсутні акт прийому-передачі юридичних послуг, платіжне доручення та квитанції про сплату за надані послуги тощо); заявлені судові витрати були недоцільні або не обов'язкові (не підтверджена нагальна потреба у вивченні додаткових джерел права, завищений обсяг часу на технічну підготовку документів, тощо). На думку суду, стороною позивача завищено розмір судових витрат за надані послуги з правової допомоги.
З огляду на шаблонний тип справи, відсутність необхідності окремої оплати зустрічей та консультацій, реальний час необхідний на виконання процесуальних дій по підготовці позовної заяви та інших заяв та клопотань до суду, вимога про відшкодування витрат на правничу допомогу підлягає частковому задоволенню на суму 9000,00 грн., що буде співмірним як зі складністю справи так і ціною позову.
Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у вигляді сплаченого судового збору за подання позову в розмірі 2422,40 грн. а також, витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 9000,00 грн.
Керуючись ст.ст.247, 259, 263 - 265, 268, 273, 274, 280 - 282, 284 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ТзОВ «Коллект Центр» (код ЄДРПОУ 44276926, місцезнаходження: 01133, місто Київ, вул. Мечнікова, будинок 3, офіс 306) заборгованість за договорами №694718 від 30 серпня 2021 року та №2913448 від 09 серпня 2021 року на загальну суму 45221,93 грн., судовий збір в розмірі 2422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 9000 грн.
В задоволенні інших вимог відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду Івано-Франківської області через суд першої інстанції шляхом подання в 30-ти денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Суддя Л.М. Битківський