Справа № 192/911/25
Провадження № 3/192/375/25
Іменем України
18 червня 2025 року
Суддя Солонянського районного суду Дніпропетровської області Ковальчук Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у селищі Солоному Солонянського району Дніпропетровської області справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП,
встановила:
До суду від відділення поліції № 1 Дніпровського районного управління поліції №1 ГУНП в Дніпропетровській області надійшли матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП.
У судове засідання, призначене на 18 червня 2025 року, ОСОБА_1 не прибув, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином.
Відповідно до ст. 17 Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Суду як джерело права. У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Пономарьов проти України» (заява №3236/03, п. 41) зазначено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Враховуючи наведені обставини, а також те, що в даному разі явка особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у судове засідання не є обов'язковою, з огляду на правила, встановлені статтею 268 КУпАП, суддя вважає за можливе розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 .
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 753017, складеним 06.04.2025, 06 квітня 2025 року о 15 год 30 хв у с. Солоному по вул. Шевченка Дніпровського району громадянин ОСОБА_1 керував т.з. Volkswagen Passat, н.з. НОМЕР_2 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме розширені зіниці очей, що не реагують на світло, бліде обличчя, порушення мови, порушення координації рухів. Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законодавством порядку відмовився на нагрудну боді-камеру 795583. Від керування відсторонений шляхом блокування транспортного засобу. Правопорушення вчинено повторно протягом року. ОСОБА_1 притягався до відповідальності та накладено стягнення за ч. 3 ст. 130 КУпАП згідно з рішенням Красногвардійського районного суду та позбавлено права керування транспортними засобами на десять років та ч. 3 ст. 130 КУпАП згідно з рішенням Солонянського районного суду від 22.05.2024 та позбавлено права керування транспортними засобами на десять років. Отже, ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 3 ст. 130 КУпАП.
Разом з протоколом від 06.04.2025 серії ААД № 753017 до суду надані направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції з відміткою, що огляд не проводився, фотозображення паспорта громадянина України ОСОБА_1 , фотозображення ОСОБА_1 та транспортного засобу, постанови від 06.04.2025 серії ББА № 611176 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 121, ч.ч. 1, 2 ст. 122, ч. 1 ст. 126 КУпАП, протоколу серії ААД № 753018 від 06.04.2025, складеного стосовно ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 126 КУпАП, копії постанов від 07 червня 2024 Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська, за змістом якої водій був підданий адміністративному стягненню за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 130, ч. 5 ст. 126 КУпАП та від 22 травня 2024 року Солонянського районного суду Дніпропетровської області, про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 130, ч. 5 ст. 126 КУпАП, довідку про те, що відповідно до бази даних ІПНП «Цунамі» вкладкою «Пошук посвідчення водія ГСЦ» інформація щодо отримання водійського посвідчення ОСОБА_1 відсутня, рапорт поліцейського, диск з відеозаписом.
У судовому засіданні 06 червня 2025 року, ОСОБА_1 вину не визнав, заперечував факт керування ним транспортним засобом, пояснив, що транспортним засобом керував його дядько, в автомобілі також знаходились його дівчина та друг. Вони зупинились на узбіччі дороги недалеко від АЗК, дядько пішов на АЗК, а він залишився стояти біля автомобіля, після чого під'їхали поліцейські.
Заслухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.
За приписами ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
За змістом ст. 245 КУпАП до завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення належить, зокрема, своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно зі ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів у справі про адміністративне правопорушення покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
За змістом ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати серед іншого чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Суд зазначає, що відповідно до п. 1.3 Правил дорожнього руху учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Згідно з п. 1. 9 Правил дорожнього руху особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Системний аналіз вказаних норм права дає підстави для висновку, що проходження в установленому порядку медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, за наявності до того підстав, є обов'язком водія, а не його правом.
Частиною 1 ст. 130 КУпАП встановлена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частиною 3 ст. 130 КУпАП встановлена відповідальність за дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Наданими суду разом протоколом доказами не доведено факт керування транспортним засобом ОСОБА_1 .
Відеозаписом зафіксовано розмову ОСОБА_1 з поліцейськими неподалік від транспортного засобу, при цьому транспортний засіб знаходиться на узбіччі дороги. За змістом розмови один з поліцейських говорить, що зараз буде пропонувати ОСОБА_1 їхати на освідування, потім поліцейський пропонує ОСОБА_1 назватись, повідомити дату народження та місце проживання, останній повідомляє, далі поліцейський запропонує йому пройти огляд у встановлено законом порядку на стан сп'яніння, не повідомивши, при цьому, на стан наркотичного чи алкогольного сп'яніння, на місці зупинки чи у медичному закладі, на що ОСОБА_1 відмовляється.
Від підпису у протоколі від 06.04.2025 серії ААД № 753017, протоколі від 06.04.2025 серії ААД № 753018, у постанові від 06.04.2025 серії ББА № 611176 ОСОБА_1 , згідно з наявними у них відмітками, ОСОБА_1 відмовився.
У судовому засіданні ОСОБА_1 факт керування заперечував.
Європейський суд з прав людини поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення. Суд не має права самостійно редагувати фабулу правопорушення, відображену в протоколі, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді, суд також не має права самостійно відшуковувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
За приписами ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до позиції Європейського Суду з прав людини сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов'язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави (рішення від 10 лютого 1995 року у справі «Аллене де Рібермон проти Франції»).
Верховний Суд у постанові від 08.07.2020 у справі № 463/1352/16-а зазначає, що в силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Конституційний Суд України у своєму рішенні від 26 лютого 2019 року № 1-р/2019 у справі щодо відповідності Конституції України (конституційності) ст. 368-2 КК України зауважив, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип in dubio pro reo, згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості. Презумпція невинуватості особи передбачає, що обов'язок доведення вини особи покладається на державу.
Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що суди при оцінці доказів керуються критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою (рішення у справах «Нечипорук і Йонкало проти України», «Яременко проти України», «Кобець проти України» та ін.).
Враховуючи викладене, дослідивши повно та всебічно матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, та з огляду на те, що достатніх доказів вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП суду не надано, з урахуванням того, що всі сумніви у винуватості особи повинні тлумачитися на її користь та винність особи не може ґрунтуватись на припущеннях, суд доходить висновку про недоведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні останнім зазначеного правопорушення.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин провадження у справі належить закрити.
Керуючись ст. 247 КУпАП,
постановила:
Провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП, закрити у зв'язку відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови через Солонянський районний суд Дніпропетровської області.
Суддя Н.В. Ковальчук