20 червня 2025 року
м. Київ
справа № 210/3881/24
провадження № 61-3794св25
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В.,
Червинської М. Є.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - приватний нотаріус Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області Перекопська Ірина Степанівна,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 13 березня 2025 року у складі колегії суддів: Корчистої О. І., Бондар Я. М., Зубакової В. П.,
У липні 2024 року ОСОБА_1 через підсистему «Електронний суд» звернулась до суду з позовом до приватного нотаріуса Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області Перекопської І. С. про відшкодування шкоди, завданої неправомірними рішеннями, діями та бездіяльністю.
Рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 14 листопада 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Не погодившись із рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 14 листопада 2024 року, ОСОБА_1 оскаржила його в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги через підсистему «Електронний суд». Одночасно заявниця просила звільнити її від сплати судового збору за подання апеляційної скарги, оскільки її дохід за
2023 рік становив 520,97 грн.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 24 січня 2025 року клопотання ОСОБА_1 задоволено частково та зменшено розмір судового збору за подання апеляційної скарги до 1 515,22 грн.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дзержинського районного суду
м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 14 листопада 2024 року залишено без руху. Надано заявнику строк для виконання вимог ухвали - десять днів
з дня вручення копії цієї ухвали.
Ухвала мотивована тим, що згідно з довідкою про доходи № 8457 9838 1244 7418, сформованою засобами автоматизованих систем Пенсійного фонду України 10 березня 2024 року, ОСОБА_1 перебуває на обліку
в Криворізькому південному об'єднаному управлінні ПФУ в Дніпропетровській області і отримує пенсію за віком, сума якої за період з 01 січня 2023 року до
31 грудня 2023 року становить 29 783,34 грн. Врахувавши наведене, суд виснував, що наведені заявником доводи та надані на їх підтвердження письмові докази не можна визнати такими, що дають підстави стверджувати, що майновий стан ОСОБА_1 не дозволяє сплатити їй судовий збір взагалі, тому не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення її від сплати судового збору.
Зметою недопущення зловживання процесуальними правами, з урахуванням предмета спору, офіційного доходу заявника за 2023 рік, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення клопотання та зменшення розміру судового збору до 5 % річного доходу заявника за попередній календарний рік, оскільки сплата судового збору в повному розмірі становитиме надмірний фінансовий тягар для заявниці.
Згідно з довідкою Дніпровського апеляційного суду про доставку електронного документа документ в електронному вигляді - ухвала про залишення апеляційної скарги без руху від 24 січня 2025 року надіслано одержувачу ОСОБА_1 в її електронний кабінет та доставлено 25 січня 2025 року
(а. с. 169).
Короткий зміст оскаржуваного судового рішення
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 13 березня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 14 листопада 2024 року визнано неподаною
і повернено заявнику.
Ухвала суду мотивована тим, що оскільки у визначені судом строки недоліки апеляційної скарги станом на 13 березня 2025 року заявник не усунув, судовий збір не сплатив, відповідно до статей 185, 357 ЦПК України апеляційну скаргу слід вважати неподаною та повернути заявнику.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
23 березня 2025 року ОСОБА_1 через підсистему «Електронний суд» подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 13 березня 2025 року, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду скарги по суті.
Касаційна скарга мотивована тим, що ОСОБА_1 клопотання про зменшення розміру судового збору не подавала. Також вказує, що її дохід за 2023 рік становив 520,97 грн.
Інші аргументи учасників справи
14 квітня 2025 року приватний нотаріус Перекопська І. С. через підсистему «Електронний суд» подала до Верховного Суду відзив, у якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 13 березня 2025 року - без змін.
Відзив мотивований тим, що безпідставне звільнення від сплати судового збору є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливих судових процедур і рівності учасників судового процесу перед законом.
06 травня 2025 року ОСОБА_1 через підсистему «Електронний суд» подала до Верховного Суду відповідь на відзив, у якій просить направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Рух касаційної скарги та матеріалів справи
Ухвалою Верховного Суду від 31 березня 2025 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.
23 травня 2025 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті,
є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
У частині першій статті 400 ЦПК України встановлено, що, переглядаючи
у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Перевіривши доводи касаційної скарги, урахувавши аргументи, наведені
у відзиві на касаційну скаргу та у відповіді на відзив, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.
Мотиви, якими керується Верховний Суд
У справі, яка переглядається, апеляційний суд встановив, що рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 14 листопада 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Не погодившись із рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 14 листопада 2024 року, ОСОБА_1 оскаржила його в апеляційному порядку, шляхом подання апеляційної скарги через підсистему «Електронний суд». Одночасно заявниця просила звільнити її від сплати судового збору за подання апеляційної скарги, оскільки її дохід за
2023 рік становив 520,97 грн.
Відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору
у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з частиною другою статті 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.
Відповідно до частин першої, другої статті 185 ЦПК України у взаємозв?язку із частиною другою статті 357 ЦПК України суддя, встановивши, що апеляційну скаргу подано без додержання вимог, встановлених статтею 356 ЦПК України, постановляє ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху.
В ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху зазначаються недоліки скарги, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 24 січня 2025 року клопотання ОСОБА_1 задоволено частково, зменшено розмір судового збору за подання апеляційної скарги до 1 515,22 грн.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дзержинського районного суду
м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 14 листопада 2024 року залишено без руху. Надано заявнику строк для виконання вимог ухвали - десять днів
з дня вручення копії цієї ухвали.
Ухвала мотивована тим, що згідно з довідкою про доходи № 8457 9838 1244 7418, сформованою засобами автоматизованих систем Пенсійного фонду України 10 березня 2024 року, ОСОБА_1 перебуває на обліку
в Криворізькому південному об'єднаному управлінню ПФУ в Дніпропетровській області і отримує пенсію за віком, сума якої за період з 01 січня 2023 року до
31 грудня 2023 року становить 29 783,34 грн. Врахувавши наведене, суд виснував, що наведені заявником доводи та надані на їх підтвердження письмові докази не можна визнати такими, що дають підстави стверджувати, що майновий стан ОСОБА_1 не дозволяє сплатити їй судовий збір взагалі,
а тому не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення її від сплати судового збору.
З метою недопущення зловживання процесуальними правами, з урахуванням предмета спору, офіційного доходу заявника за 2023 рік, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення клопотання та зменшення розміру судового збору до 5 % річного доходу заявника за попередній календарний рік, оскільки сплата судового збору в повному розмірі становитиме надмірний фінансовий тягар для заявниці.
Згідно з довідкою Дніпровського апеляційного суду про доставку електронного документа, документ в електронному вигляді ухвала про залишення апеляційної скарги без руху від 24 січня 2025 року надіслано одержувачу ОСОБА_1 в її електронний кабінет та доставлено 25 січня 2025 року (а. с. 169).
Згідно з частиною третьою 185 ЦПК України у взаємозв?язку з частиною другою статті 357 ЦПК України, якщо заявник відповідно до ухвали суду
у встановлений строк сплатить суму судового збору, апеляційна скарга вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо заявник не усунув недоліки апеляційної скарги у строк, встановлений судом, апеляційна скарга вважається неподаною і повертається заявнику.
Апеляційний суд, встановивши, що заявник у встановлений судом строк станом на 13 березня 2025 року не усунув недоліків апеляційної скарги, судовий збір не сплатив, доказів звільнення від сплати судового збору не надав, зробив правильний висновок про визнання її неподаною та повернення.
З метою недопущення зловживання процесуальними правами, з урахуванням предмета спору, офіційного доходу заявника за 2023 рік, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для часткового задоволення клопотання та зменшив розміру судового збору до 5 % річного доходу заявника за попередній календарний рік, оскільки сплата судового збору в повному розмірі становитиме надмірний фінансовий тягар для останньої.
Інших клопотань про звільнення від сплати судового збору ОСОБА_1 не подавала.
Висновки за результатом розгляду касаційної скарги
Згідно з частиною третьою статті 406 ЦПК України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанцій розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Враховуючи наведене, колегія суддів залишає касаційну скаргу без задоволення, а ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 13 березня
2025 року - без змін, оскільки підстав для її скасування немає.
Керуючись статтями 400, 401, 409, 406, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 13 березня 2025 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді В. М. Коротун
Є. В. Коротенко
М. Є. Червинська