20 червня 2025 року
м. Київ
справа № 742/485/23
провадження № 61-2162св25
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В.,
Червинської М. Є.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Територіальна громада міста Прилуки в особі Прилуцької міської ради Чернігівської області,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на ухвалу Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 15 листопада 2024 року у складі судді Бездідька В. М. та постанову Чернігівського апеляційного суду від 27 січня 2025 рокуу складі колегії суддів: Шарапової О. Л., Євстафіїва О. К., Скрипки А. А.,
Короткий зміст позовних вимог
30 січня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до територіальної громади міста Прилуки в особі Прилуцької міської ради Чернігівської області,
в якому просив визнати за ним право власності на громадський будинок
з господарськими будівлями та спорудами (кафетерій) літ. «А1» на АДРЕСА_1 , загальною площею 37,1 кв. м, торговельний зал площею 37,1 кв. м.
Ухвалою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 03 лютого 2023 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження
у справі. Вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Призначено справу до розгляду. Явку сторін в судове засідання визнано обов?язковою.
Короткий зміст оскаржуваних судових рішень
Ухвалою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від
15 листопада 2024 року позовну заяву залишено без розгляду.
Залишаючи позовну заяву без розгляду, місцевий суд виходив з того, що належним чином повідомлена сторона позивача не з'явилася у судові засідання, представник позивача подавав заяви про відкладення розгляду справи, при цьому не наводив поважних причин та не надавав доказів поважності причини відкладення розгляду справи.
Постановою Чернігівського апеляційного суду від 27 січня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Ухвалу Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 15 листопада 2024 року залишено без змін.
Залишаючи апеляційну скаргу без задоволення, апеляційний суд погодився
з висновком суду першої інстанції. Апеляційний суд зазначив, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для скасування судового рішення, оскільки відповідно до статті 257 ЦПК України повторна неявка в судове засідання
є підставою для залишення позову без розгляду незалежно від причин неявки. Крім того, згідно із статтею 130 ЦПК України належне повідомлення представника учасника справи є належним повідомленням і самого учасника.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
21 лютого 2025 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій з урахуванням уточненої редакції касаційної скарги, просить скасувати ухвалу Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 15 листопада 2024 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 27 січня 2025 року, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди необґрунтовано не взяли до уваги ті обставини, що оскільки представник позивача повідомляв суд про причини своєї неявки у судові засідання, призначені на 08 листопада 2024 року
і 15 листопада 2024 року, та звертався до суду із письмовими клопотаннями про відкладення розгляду справи, зазначаючи при цьому відповідні підстави поважності причин неявки, то в цьому випадку немає повторної неявки позивача (представника позивача) без поважних причин в судове засідання. Вказує, що саме позивач не був належним чином повідомлений про розгляд справи 19 серпня 2024 року, 08 листопада 2024 року і 15 листопада 2024 року, повісток не отримував, а тому немає підстав вважати, що належним чином повідомлений позивач повторно не з?явився в судове засідання.
Доводи інших учасників справи
Відзив на касаційну скаргу не надійшов.
Рух касаційної скарги та матеріалів справи
Ухвалою Верховного Суду від 31 березня 2025 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області.
09 травня 2025 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті,
є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
У частині першій статті 400 ЦПК України встановлено, що, переглядаючи
у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційну скаргу слід залишити без задоволенняз таких підстав.
Фактичні обставини справи
30 січня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом.
Ухвалою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 03 лютого 2023 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження
у справі. Вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Призначено справу до розгляду. Явку сторін в судове засідання визнано обов?язковою.
У період з 04 квітня 2023 року до 15 листопада 2024 року розгляд справи неодноразово відкладався.
04 квітня 2023 року представник позивача ОСОБА_2 подав до суду клопотання про відкладення розгляду справи (причини неявки не зазначено)
(а. с. 21).
Згідно з довідкою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від
04 квітня 2023 року фіксування судового процесу за допомогою технічних засобів не здійснювалось у зв?язку з клопотанням представника позивача про відкладення розгляду справи. Розгляд справи відкладено на 01 червня
2023 року (а. с. 28).
01 червня 2023 року представник позивача ОСОБА_2 подав до суду заяву про відкладення розгляду справи, призначеного на 01 червня 2023 року. Підставою вказано участь у слідчих діях під час розслідування кримінального провадження (додатки до заяви не додано) (а. с. 30).
Згідно з довідкою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від
26 липня 2023 року фіксування судового процесу за допомогою технічних засобів не здійснювалось у зв?язку з неявкою усіх сторін у справі. Розгляд справи відкладено на 31 серпня 2023 року (а. с. 32).
31 серпня 2023 року представник позивача ОСОБА_2 подав до суду заяву про відкладення розгляду справи, призначеного на 31 серпня 2023 року,
у зв?язку із хворобою позивача (додатки до заяви не додано) (а. с. 34).
Адресована ОСОБА_1 судова повістка про відкладення розгляду справи на 18 жовтня 2023 року повернулася до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» (а. с. 36).
17 жовтня 2023 року представник позивача ОСОБА_2 подав до суду заяву про відкладення розгляду справи, призначеного на 18 жовтня 2023 року,
у зв?язку із тим, що представник позивача буде присутнім при розгляд справи
у кримінальному провадженні в Деснянському районному суді м. Чернігова (додатки до заяви не додано) (а. с. 37).
Згідно з довідкою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від
18 жовтня 2023 року фіксування судового процесу за допомогою технічних засобів не здійснювалось у зв?язку з клопотанням представника позивача. Розгляд справи відкладено на 21 грудня 2023 року (а. с. 38).
20 грудня 2023 року представник позивача ОСОБА_2 подав до суду заяву про відкладення розгляду справи, призначеного на 21 грудня 2023 року,
у зв?язку із тим, що для підтвердження відповідності будівельним нормам даної перебудови, позивач проводить будівельно-технічну експертизу, і станом на
21 грудня 2023 року вона ще не буде готова (додатки до заяви не додано)
(а. с. 40).
Згідно з довідкою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від
21 грудня 2023 року фіксування судового процесу за допомогою технічних засобів не здійснювалось у зв?язку з клопотанням представника позивача. Розгляд справи відкладено на 12 березня 2024 року (а. с. 41).
12 березня 2024 року представник позивача ОСОБА_2 подав до суду клопотання про відкладення розгляду справи, призначеного на 12 березня
2024 року. Причиною вказано неможливість бути присутнім у судовому засіданні (додатки до заяви не додано) (а. с. 67).
Згідно з довідкою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від
12 березня 2024 року фіксування судового процесу за допомогою технічних засобів не здійснювалось у зв?язку з клопотанням представника позивача. Розгляд справи відкладено на 14 травня 2024 року (а. с. 68).
ОСОБА_2 повідомлений про розгляд справи 14 травня 2024 року, про що свідчить розписка (а. с. 69).
Згідно з довідкою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від
10 травня 2024 року справа знята з розгляду у зв?язку з перебуванням судді
у відпустці (а. с. 71).
19 серпня 2024 року представник позивача ОСОБА_2 подав до суду заяву про відкладення розгляду справи призначеного на 19 серпня 2024 року у зв?язку з взяттям участі у слідчих діях під час розслідування кримінального провадження (додатки до заяви не додано) (а. с. 72).
Згідно з довідкою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від
19 серпня 2024 року фіксування судового процесу за допомогою технічних засобів не здійснювалось у зв?язку з клопотанням представника позивача. Розгляд справи відкладено на 08 листопада 2024 року (а. с. 74).
ОСОБА_2 повідомлений про розгляд справи 08 листопада 2024 року про що свідчить розписка (а. с. 73).
08 листопада 2024 року представник позивача ОСОБА_2 подав до суду заяву про відкладення розгляду справи, призначеного на 08 листопада
2024 року, у зв?язку з участю у слідчих діях у Прилуцькому РВП ГУНП
в Чернігівській області (додатки до заяви не додано) (а. с. 76).
Згідно з довідкою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від
08 листопада 2024 року фіксування судового процесу за допомогою технічних засобів не здійснювалось у зв?язку з клопотанням представника позивача. Розгляд справи відкладено на 15 листопада 2024 року (а. с. 77).
Адресована ОСОБА_1 судова повістка про відкладення розгляду справи на 15 листопада 2024 року повернулася до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» (а. с. 81).
15 листопада 2024 року представник позивача ОСОБА_2 подав до суду заяву про відкладення розгляду справи, призначеного на 15 листопада
2024 року, у зв?язку з поданням позивачем документів на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та його непогодженням станом на 15 листопада 2024 року (додатки до заяви не додано) (а. с. 82).
Згідно з протоколом судового засідання від 15 листопада 2024 року під час розгляду справи був присутній представник відповідача (а. с. 83).
Мотиви, якими керується Верховний Суд
У частинах першій, другій та п'ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Оскаржувані судові рішення зазначеним вимогам закону відповідають.
Відповідно до статей 43, 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов'язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов'язків, що передбачає користування правами за призначенням, здійснення обов'язків у межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами.
Відповідно до частини третьої статті 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання.
У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
У справах «Осман проти Сполученого королівства» та «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) роз'яснив, що, реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави - учасниці цієї Конвенції мають право встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладному руху
в судовому процесі. Рішеннями ЄСПЛ визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Згідно з частиною п'ятою статті 223 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Обов'язковими умовами для застосування передбачених частиною п'ятою статті 223, пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України процесуальних наслідків неявки позивача у судове засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності.
Отже, правом на залишення позову без розгляду суд наділений у разі повторної неявки належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Таких правових висновків дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 05 червня 2020 року у справі № 910/16978/19 щодо застосування подібної за змістом норми права.
Оскільки відповідно до пункту 3 частини 1 статті 257 ЦПК України підставою залишення позову без розгляду є повторна неявка належним чином повідомленого позивач у судове засідання, відповідно диференціюється необхідність врахування судом поважності (неповажності) причин неявки позивача до суду залежно від того, яка це неявка: перша чи повторна. Тобто процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов'язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.
Близький за змістом висновок сформульований у постанові Верховного Суду від 30 червня 2022 року у справі № 461/1190/21.
Такі наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Відповідно, навіть за наявності доказів поважності причин неявки позивача суд повинен залишити позовну заяву без розгляду. Вказана норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він має право подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи (див. постанову Верховного Суду від 14 липня 2022 року
у справі № 295/13823/14-ц).
У частині першій статті 58 ЦПК України передбачено, що сторона, третя особа,
а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Відповідно до частини першої статті 64 ЦПК України представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов'язки.
Верховний Суд враховує, що ОСОБА_1 під час розгляду справи в суді першої інстанції реалізував своє право на представництво.
У частині п'ятій статті 130 ЦПК України визначено, що вручення судової повістки представникові учасника справи вважається врученням повістки і цій особі.
Оскільки сторона позивача, будучи належним чином повідомленою про день, час та місце розгляду справи у суді першої інстанції, про що свідчать заяви представника позивача ОСОБА_2 про неодноразове відкладення розгляду справи, без надання підтвердних матеріалів щодо поважності причини неможливості з?явитися в судові засідання, не з'явилася у судові засідання, призначені на 08 листопада 2024 року і 15 листопада 2024 року, заяви про розгляд справи за його відсутності не подавала, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про наявність підстав для залишення позову без розгляду відповідно до пункту 3 частини 1 статті 257 ЦПК України.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Ураховуючи викладене, Верховний Суд визнає касаційну скаргу необґрунтованою, оскільки правильне застосовування норм процесуального права в оскаржуваних судових рішеннях є очевидним.
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Ухвалу Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 15 листопада 2024 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 27 січня 2025 рокузалишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: В. М. Коротун
Є. В. Коротенко
М. Є. Червинська