Постанова від 04.06.2025 по справі 2-24/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2025 року

м. Київ

справа № 2-24/11

провадження № 61-4687св24

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Тітова М. Ю. (суддя-доповідач),

учасники справи:

заявник - ОСОБА_1 ,

суб'єкт, дії якого оскаржуються, - Другий відділ державної виконавчої служби

м. Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції

(м. Київ),

стягувач - Акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль»,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Черкаського апеляційного суду від 12 березня 2024 року в складі колегії суддів: Фетісової Т. Л., Сіренко Ю. В., Гончар Н. І.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст вимог скарги

У січні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою, в якій просив:

визнати неправомірною бездіяльність Другого відділу державної виконавчої

служби м. Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства

юстиції (м. Київ) (далі - Другий ВДВС м. Черкаси) щодо незняття арешту

з усього нерухомого майна ОСОБА_1 в межах суми боргу 327 853,63 грн;

скасувати арешт, накладений на все належне йому нерухоме майно в межах

суми боргу 327 853,63 грн постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер НОМЕР_1, від

21 вересня 2015 року, обтяження № 11754374 (спеціальний розділ) від

26 жовтня 2015 року;

зобов'язати Другий ВДВС м. Черкаси вчинити дії щодо реєстрації припинення

обтяження нерухомого майна в межах суми боргу 327 853,63 грн шляхом

внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про

припинення обтяження № 11754374 (спеціальний розділ) від 26 жовтня

2015 року.

На обґрунтування скарги зазначав, що рішенням Апеляційного суду Черкаської

області від 30 липня 2015 року стягнуто з нього на користе ПАТ «Райффайзен

Банк» заборгованість за кредитним договором № 015/02-2/1038-08 від

09 вересня 2008 року у розмірі 297 355,12 грн та судовий збір у розмірі

650,00 грн.

Постановою ВДВС у м. Черкаси ГТУЮ у Черкаській області від 30 жовтня

2018 року виконавчий лист № 2/707/35/15 від 12 серпня 2015 року

у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 з примусового виконання рішення

Апеляційного суду Черкаської області від 30 липня 2015 року повернуто

стягувачу на підставі пункту 2 частини першої статті 37 Закону України «Про

виконавче провадження».

У грудні 2023 року під час відчуження належної йому квартири він довідався,

що на все його нерухоме майно в межах суми боргу 327 853,63 грн накладений

арешт та оголошено заборону на його відчуження.

Другий ВДВС м. Черкаси у відповідь на його звернення повідомив, що

виконавче провадження № НОМЕР_1 про стягнення з нього на користь

ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» боргу в сумі 297 985,12 грн було завершене на

підставі пункту 2 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче

провадження» та повернуто стягувану, виконавче провадження знищено.

З моменту закінчення виконавчого провадження № НОМЕР_1 минуло більше

5 років, протягом яких стягувач не ініціював питання про повторне

пред'явлення виконавчого листа до виконання.

25 грудня 2023 року він звернувся до Другого ВДВС м. Черкаси із заявою про

зняття арешту з майна, проте станом на час звернення до суду з цією скаргою

відповіді на неї не отримав.

Короткий зміст рішення судів першої та апеляційної інстанції

Ухвалою Черкаського районного суду Черкаської області від 05 лютого

2024 року скаргу задоволено.

Визнано неправомірною бездіяльність Другого ВДВС м. Черкаси щодо

незняття арешту з усього нерухомого майна в межах суми боргу 327 853,63 грн

з боржника фізичної особи ОСОБА_1 .

Зобов'язано уповноважену посадову особу Другого ВДВС м. Черкаси зняти

(скасувати) арешт, який був накладений постановою про арешт майна

боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер

НОМЕР_1, від 21 вересня 2015 року, видавник Центральний ВДВС Черкаського

МУЮ, обтяження № 11754374 (спеціальний розділ) від 26 жовтня 2015 року, на

все нерухоме майно в межах суми боргу 327 853,63 грн боржника фізичної

особи ОСОБА_1 .

Зобов'язано уповноважену посадову особу Другого ВДВС м. Черкаси вчинити

дії щодо реєстрації припинення обтяження на все нерухоме майно в межах

суми боргу 327 853,63 грн з боржника фізичної особи ОСОБА_1 шляхом

внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про

припинення обтяження № 11754374 (спеціальний розділ) від 26 жовтня

2015 року.

Суд першої інстанції виходив з того, що збереження більше двох років арешту,

накладеного державним виконавцем з метою виконання судового рішення, за

відсутності відкритих виконавчих проваджень та за відсутності можливості

продовження примусового виконання судового рішення в межах строку його

виконання, є невиправданим втручанням у право на мирне володіння майном

боржника.

Органом виконавчої служби не доведено наявність підстав для збереження

арешту, накладеного на майно заявника у 2015 році, тобто більше восьми років

тому.

Постановою Черкаського апеляційного суду від 12 березня 2024 року ухвалу

Черкаського районного суду Черкаської області від 05 лютого 2024 року

скасовано.

Скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Вирішено питання розподілу

судових витрат.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що у цій справі відсутні

передбачені Законом України «Про виконавче провадження» підстави для

зняття арешту з майна боржника у виконавчому провадженні, у якому

виконавчий документ повернуто стягувану у зв'язку з відсутністю в боржника

майна, за рахунок якого можливо задовольнити вимоги стягувача.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги

У березні 2024 року ОСОБА_1 через адвоката Чакалова А. К. звернувся до

Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просив скасувати постанову

Черкаського апеляційного суду від 12 березня 2024 року та залишити в силі

ухвалу Черкаського районного суду Черкаської області від 05 лютого

2024 року.

На обґрунтування касаційної скарги зазначав, що наявність протягом

тривалого часу нескасованого арешту на майно боржника, за умова відсутності

виконавчого провадження та майнових претензій з боку стягувана,

є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном.

Згідно довідки від 26 лютого 2024 року у ОСОБА_1 немає невиконаних

зобов'язань та заборгованості перед AT «Райффайзен Банк Аваль».

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 11 квітня 2024 року відкрито касаційне

провадження у справі та витребувано її матеріали з Черкаського районного

суду Черкаської області.

11 липня 2024 року справа № 2-24/11 надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 08 жовтня 2024 року справи призначено до

судового розгляду.

Позиція Верховного Суду

Згідно з абзацом 2 частини другої статті 389 ЦПК України підставами

касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини

першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального

права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частини першою статті 400 ЦПК України, переглядаючи

у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів

та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного

провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або

апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може

встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були

встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність

або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над

іншими.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційних скарг, Верховний

Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що постановою державного виконавця Центрального ВДВС

у м. Черкаси Черкаського МУЮ від 27 серпня 2015 року відкрито виконавче

провадження № НОМЕР_1 з примусового виконання виконавчого листа

№ 2/707/35/15 від 12 серпня 2015 року, виданого Черкаським районним судом

Черкаської області, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Райффайзен

Банк Аваль» заборгованості за кредитним договором № 015/02-2/1038-08 від

09 вересня 2008 року у загальному розмірі 297 985,12 грн.

Постановою державного виконавця Центрального ВДВС у м. Черкаси

Черкаського МУЮ від 21 вересня 2015 року у виконавчому провадженні

№ НОМЕР_1 накладено арешт на майно боржника в межах суми боргу

327 853,63 грн та оголошено заборону його відчуження.

Постановою головного державного виконавця Центрального ВДВС

у м. Черкаси ГТУЮ у Черкаській області від 13 жовтня 2017 року передано

виконавче провадження № НОМЕР_1 до Придніпровського ВДВС у м. Черкаси.

30 жовтня 2018 року старшим державним виконавцем Придніпровського ВДВС у м. Черкаси ГТУЮ у Черкаській області винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувану на підставі пункту 2 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження».

25 грудня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Другого ВДВС м. Черкаси із

заявою про зняття арешту з його нерухомого майна в рамках вищевказаного

виконавчого провадження.

З листа Другого ВДВС м. Черкаси № 39774/26.25-47/170758 від 29 грудня

2023 року вбачається, що виконавче провадження № НОМЕР_1 про стягнення

з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» боргу в сумі

297 985,12 грн, яке перебувало на виконанні у Придніпровському ВДВС

у м. Черкаси Центрального МУ МЮ (м. Київ), знищено.

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на

нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного

реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого

майна щодо суб'єкта № 360839952 від 04 січня 2024 року квартира

АДРЕСА_1 , належить ОСОБА_1 26 жовтня 2015 року на підставі

постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його

відчуження було накладено арешт на це нерухоме майно.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження

мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням,

дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу

державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання

судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права

чи свободи.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче

провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове

виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів

і посадових осіб, визначених у цьому законі, що спрямовані на примусове

виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), як провадяться на

підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим законом, іншими

нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього закону та

інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають

примусовому виконанню.

Встановлено, що виконавчий лист щодо боржника ОСОБА_1 був

повернутий стягувану на підставі пункту 2 частини першої статті 37 Закону

України «Про виконавче провадження» (у зв'язку з відсутністю у боржника

майна, на яке може бути звернено стягнення).

Частиною першою, другою статті 40 Закону України «Про виконавче

провадження» (в редакції, чинній на момент винесення постанови про

повернення виконавчого документа стягувану) визначено, що у разі закінчення

виконавчого провадження (крім офіційного оприлюднення повідомлення про

визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення

виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку

забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків

нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження,

нестягнений основної винагороди приватним виконавцем), повернення

виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно

(кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються

з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи

щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв'язку із

закінченням виконавчого провадження.

Про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про

закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа,

яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким

була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно

(кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, вчиняє дії щодо

реєстрації припинення обтяження такого майна.

Згідно з частиною третьою статті 37 Закону України «Про виконавче

провадження» у разі повернення виконавчого документа стягувану на підставі

пунктів 1,3,11 частини першої цієї статті арешт з майна знімається.

Законодавством не передбачено обов'язку державного (приватного)

виконавця зняти арешт, накладений на майно боржника, у разі повернення

виконавчого документа стягувану, оскільки таке повернення не свідчить про

закінчення виконавчого провадження та у такому випадку стягувач має право

повторно звернутися із заявою про примусове виконання рішення суду, яке не

виконано, протягом встановлених законом строків.

Повернення виконавчого документа стягувану не є підставою для зняття

арешту з майна боржника (за виключенням випадків, передбачених у частині

третій статті 37 Закону України «Про виконавче провадження»).

Аналогічних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від

14 травня 2025 року у справі № 2/1522/11652/11 (провадження № 14-137цс24).

З урахуванням наведеного, апеляційний суд дійшов правильного висновку про

відсутність підстав для задоволення вимог скарги, оскільки у державного

виконавця відсутні передбачені законом підстави для зняття арешту з майна

боржника у виконавчому провадженні, у якому виконавчий документ

повернуто стягувану у зв'язку з відсутністю в боржника майна, за рахунок якого можливо задовольнити вимоги стягувана.

Доводи касаційної скарги висновків апеляційного суду не спростовують, на

законність оскаржуваного судового рішення не впливають, зводяться до

власного тлумачення норм права, що відповідно до статті 400 ЦПК України не

належить до повноважень суду касаційної інстанції.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Згідно зі статтею 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну

скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте

в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням

норм матеріального і процесуального права.

Оскаржуване судове рішення відповідає вимогам закону, і підстав для його

скасування немає.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу

залишити без задоволення, а постанову апеляційного суду залишити без змін.

Керуючись статтями 400, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі

колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Черкаського апеляційного суду від 12 березня 2024 року залишити

без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її

ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий: Судді:М. Є. Червинська А. Ю. Зайцев Є. В. Коротенко В. М. Коротун М. Ю. Тітов