26 червня 2025 року
м. Хмельницький
Справа № 686/13761/25
Провадження № 33/820/433/25
Суддя Хмельницького апеляційного суду Матущак М.С., за участю секретаря судового засідання Дюг А.М., захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , - адвоката Мамая А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні та в режимі відеоконференції матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 22 травня 2025 року,
Цією постановою
ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 ,
визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
Стягнуто на користь держави судовий збір у сумі 605 грн 60 коп.
За постановою судді, 05 травня 2025 року о 09 год 04 хв ОСОБА_1 у порушення вимог п.2.9 (а) Правил дорожнього руху, затверджених Постановою КМУ №1306 від 10 жовтня 2001 року, згідно якого водієві забороняється керувати транспортним засобом в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, керував транспортним засобом «Volkswagen Golf», д.н.з. НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп'яніння на вулиці Тернопільській, 42 в місті Хмельницькому.
Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просив скасувати постанову судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 22 травня 2025 року та закрити провадження у справі відносно нього за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Уважав, що вказана постанова суду першої інстанції є незаконною та необґрунтованою, такою, що постановлена з порушенням норм процесуального права та не відповідає фактичним обставинам справи.
Зазначав, що суд першої інстанції у порушення вимог ст.ст.7, 9 КУпАП допустив спрощений підхід при розгляді справи про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП, всебічно не з'ясувавши всіх обставин події.
Посилався на те, що викладені в постанові суду висновки про наявність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП не ґрунтуються на доказах, що містяться в матеріалах даної справи та не відповідають фактичним обставинам справи.
В доповненні до апеляційної скарги захисник ОСОБА_1 - адвокат Мамай А.С. просив скасувати постанову судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 22 травня 2025 року відносно ОСОБА_1 та закрити провадження у справі відносно нього за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Захисник, серед іншого просив, викликати у судове засідання для надання пояснень інспектора ВП №2 Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області старшого сержанта поліції Юзвишина І.А. та визнати недійсним на підставі ч.5 ст.266 КУпАП проведений інспектором огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів.
Посилався на те, що працівниками поліції було здійснено зупинку транспортного засобу та проведення огляду водія на стан сп'яніння без визначених законом приводів та підстав.
Окрім того, захисник звертав увагу на те, що відносно ОСОБА_1 неправомірно складено протокол за керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння за відсутності його згоди з результатами огляду на стан сп'яніння на місці зупинки.
Окремо зазначав, що поліцейський мав право складати виключно протокол про адміністративне правопорушення за порушення вимог п.2.5 ПДР, у якому мало бути зазначено ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду у закладі охорони здоров'я.
Однак, ОСОБА_1 у встановленому порядку не направлявся інспекторами на огляд до закладу охорони здоров'я, а прилад Алкотест Драгер востаннє проходив калібрування з порушенням визначених строків.
Відтак, оскільки ОСОБА_1 обвинувачується у перебуванні в стані алкогольного сп'яніння при керуванні транспортним засобом в той час, як ОСОБА_1 не погодився з результатами огляду на місці зупинки і, на думку інспекторів поліції, ухилився від проходження огляду в закладі охорони здоров'я (хоча відповідне направлення складено не було), суд не має можливості і повноважень самостійно з власної ініціативи відредагувати фабулу правопорушення, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, та змінити обвинувачення з порушення вимог 2.9 (а) ПДР на порушення вимог п.2.5 ПДР.
Таким чином, на думку захисника, в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого п.2.9 (а) ПДР, а тому результати огляду ОСОБА_1 на стан сп'яніння підлягають визнанню недійсним на підставі ч.5 ст.266, а провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП відносно ОСОБА_1 має бути закрито у зв'язку із відсутністю в діях особи складу відповідного адміністративного правопорушення.
Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши захисника Мамая А.С. на підтримання апеляційної скарги з викладених у ній мотивів, приходжу до висновку про таке.
Положення ст.7 КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно зі ст.245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови.
Відповідно до вимог ст.ст.251, 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд повинен з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, для чого дослідити і дати оцінку зібраним у справі доказам.
Доказами відповідно до ст.251 КУпАП є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно з вимогами ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.
Цих вимог закону суд першої інстанції при розгляді даної справи про адміністративне правопорушення дотримався.
Частиною 1 ст.130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п.2.9 «а» Правил дорожнього руху України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Обставини вчиненого ОСОБА_1 порушення п.2.9 «а» Правил дорожнього руху України та відповідно вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, підтверджені:
- відомостями з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 320703 від 05 травня 2025 року, в якому зафіксовано вчинене ОСОБА_1 порушення п.2.9 (а) Правил дорожнього руху України;
- роздруківкою результату приладу «Драгер» № 1019, результат 0,86 ‰;
- актом огляду на стан сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, проведений у зв'язку з виявленими ознаками різкого запаху алкоголю з порожнини рота, почервоніння покрову обличчя, вираженого тремтіння пальців рук, в якому зафіксовано результат тесту з використанням спеціального технічного засобу - 0,86 ‰ на місці зупинки транспортного засобу;
- відеозаписами з нагрудних камер поліцейських на яких зафіксовано факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом «Volkswagen Golf» д.н.з. НОМЕР_1 на вулиці Тернопільській, 42 в місті Хмельницькому та процедуру проходження ним огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, під час якого ОСОБА_1 неодноразово намагався під час розмови з працівниками поліції уникнути відповідальності за вчинене, в тому числі пропонував неправомірну вигоду працівникам поліції, визнавав, що напередодні вживав алкогольні напої.
ОСОБА_1 неодноразово роз'яснювалося право пройти огляд у медичному закладі та були озвучені причини зупинки транспортного засобу, а саме, при з'їзді з круга він не увімкнув покажчик поворота.
Апеляційний суд надав належну правову оцінку усім доказам і приходить до висновку, що ОСОБА_1 порушив п.2.9 «а» Правил дорожнього руху України та вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
Проаналізувавши вказані докази, слід зазначити, що вони узгоджуються між собою та є належними, підстав визнавати їх недопустимими чи недостовірними немає.
З огляду на викладене, дослідивши докази, які містяться в матеріалах справи про адміністративне правопорушення в їх сукупності, приходжу до висновку про обґрунтоване притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст.130 КУпАП.
Інструкцією «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», яка затверджена Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09 листопада 2015 року № 1452/735 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858 (далі - Інструкція), визначений порядок проведення огляду на стан сп'яніння.
У ході розгляду справи апеляційною інстанцією не встановлено порушень порядку проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння, визначеного згаданою Інструкцією, огляд на стан сп'яніння особи проводився з дотриманням норм, передбачених законом.
Згідно з положеннями ст.266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів.
Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків.
Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Указані вимоги закону були дотримані та виконані.
Належним чином також зафіксований огляд зі згоди водія ОСОБА_1 на встановлення стану сп'яніння, який проводився у встановленому порядку із застосуванням приладу «Alcotest Drager 6810», результат якого - 0,86 ‰.
Окрім того, на відеозаписі зафіксовано факт руху транспортного засобу, та відмова водія ОСОБА_1 від проходження огляду в медичному закладі.
Вищенаведеною Інструкцією визначений порядок проведення огляду на стан сп'яніння.
Відповідно до п.3 розділу І цієї Інструкції ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
За наявності ознак, передбачених п.3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (п. 1 Розділу ІІ Інструкції).
Установлення стану алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові (п. 7 Розділу ІІ Інструкції).
Відповідно до п.4 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ № 1103 від 17 грудня 2008 року, огляд на місці зупинки транспортного засобу проводиться із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів - у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
При перегляді справи про адміністративне правопорушення в суді апеляційної інстанції не встановлено порушень порядку проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння, визначеного відповідною Інструкцією, згідно якої огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Порушень вказаних вимог законодавства, які б ставили під сумнів доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, не виявлено.
Переконливих доводів у апеляційній скарзі чи в судовому засіданні апеляційного суду, які б спростовували вину ОСОБА_1 , не встановлено.
Що стосується доводів апеляційної скарги захисника про те, що судом першої інстанції не було надано правової оцінки доказам у справі (зокрема, технічним характеристикам приладу Drager Alcotest 6810), причинам зупинки транспортного засобу, то суд апеляційної інстанції вважає ці доводи безпідставними та такими, що спростовуються змістом оскаржуваної постанови, де міститься посилання на докази, які суд дослідив, та якими суд обґрунтував свої висновки щодо винуватості ОСОБА_1 у інкримінованому йому правопорушенні.
Працівниками поліції були дотримані вимоги ст.266 КУпАП.
Адміністративне стягнення накладено відповідно до вимог ст.33 КУпАП.
Обставин, які б виключали провадження у справі відповідно до ст.247 КУпАП, немає.
Підстави для закриття провадження у справі з наведених в апеляційній скарзі мотивів відсутні.
Керуючись ст.294 КУпАП,
Постанову судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 22 травня 2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП залишити без змін, а його апеляційну скаргу - без задоволення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Хмельницького
апеляційного суду Матущак М.С.