Справа № 462/4690/24 Головуючий у 1 інстанції: Іванюк І. Д.
Провадження № 22-ц/811/3512/24 Доповідач в 2-й інстанції: Шандра М. М.
27 червня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:
головуючого судді: Шандри М.М.
суддів: Крайник Н.П., Левика Я.А.
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Залізничного районного суду м. Львова від 21 жовтня 2024 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 , третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Мілоан» про стягнення заборгованості,
12.06.2024 ТОВ «Діджи Фінанс» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Мілоан» про стягнення заборгованості.
Просило стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Діджи Фінанс" 21 670 грн заборгованості за договором №4498583 про надання кредиту від 01.08.2021.
Свої позовні вимоги мотивує тим, що 01.08.2021 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено договір № 4498583 про надання кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями, який підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію». 01.08.2021 ОСОБА_1 подав заявку на отримання кредиту №4498583 в особистому кабінеті на сайті ТОВ «Мілоан». ТОВ «Мілоан» було направлено відповідачу електронним повідомленням (SMS) одноразовий ідентифікатор, при введенні якого ОСОБА_1 підтвердив прийняття умов кредитного договору №4498583 від 01.08.2021. Таким чином, 01.08.2021 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено договір №4498583 про надання кредиту, підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію». ТОВ «Мілоан» свої зобов'язання за договором кредиту виконало та надало позичальнику грошові кошти в розмірі 5 000, 00 грн шляхом перерахування на банківську картку позичальника, яка була зазначена позичальником при заповнені анкетних даних в особистому кабінеті, що підтверджується довідкою про видачу коштів (або платіжним дорученням). 11.11.2021 згідно із умовами договору відступлення права вимоги №12Т ТОВ «Мілоан» відступило право вимоги за кредитним договором № 4498583 від 01.08.2021 на користь ТОВ «Діджи Фінанс». Відповідач ОСОБА_1 належним чином не виконав свої зобов'язання за кредитним договором №4498583, тому у нього утворилася заборгованість у розмірі 21670,00 грн. На підставі викладеного, просить позов задовольнити.
Рішенням Залізничний районний суд м. Львова від 21 жовтня 2024 року позов задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Діджи Фінанс" 21670 (двадцять одну тисячу шістсот сімдесят) грн заборгованості за договором №4498583 про надання кредиту від 01.08.2021, а також 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп. судового збору та 2 000 (дві тисячі) грн 00 коп. витрат на професійну правничу (правову) допомогу.
Рішення суду оскаржив ОСОБА_1 .
В апеляційній скарзі посилається на незаконність та необґрунтованість рішення суду, порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Зазначає, що стороною позивача не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про укладення між відповідачем та позивачем кредитного договору, а отже виникнення між ними будь-яких правовідносин. Кредитний договір не містить ознак його підписання з боку кредитодавця способами, визначеними у ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». Судом зроблено хибний висновок про факт підписання кредитних договору з боку кредитодавця та, відповідно, про факт його укладеності. Позивач, як кредитор та особа, яка вимагає повернення кредитних коштів, повинен був надати належні та допустимі докази перерахування кредитних коштів на рахунок відповідача. В свою чергу позивачем, як доказ передання грошових коштів до позовної заяви додано копію платіжного доручення від 01.08.2021 №52656006, яким ТОВ «Мілоан» доручило ТОВ «ФК «Елаєнс» перерахувати з належного ТОВ «Мілоан» дебетового рахунку на кредитовий рахунок відповідача грошові кошти в сумі 5000 грн. Проте, вказаний доказ не може бути визнаний належним та допустимим. Згідно з п. 1.4. Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженій Постановою Національного банку України, платіжне доручення - розрахунковий документ, що містить письмове доручення платника обслуговуючому банку про списання зі свого рахунку зазначеної суми коштів та її перерахування на рахунок отримувача. Таким чином платіжне доручення має надаватися для виконання лише банківській установі, а не будь-якій іншій. У матеріалах справи відсутні докази передання грошових коштів.Більш того, згідно виписки з банківської картки № НОМЕР_1 , яка належить Відповідачу та посилання на яку міститься у Кредитному договорі. За період дати укладення Кредитного договору (у період часу з 01.08.2021 по 04.08.2021) останній грошових коштів від первісного Кредитодавця не отримував.
Просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
ТОВ «Діджи Фінанс» подало відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду без змін.
Згідно з ч.1 ст.369 ЦПК України апеляційна скарга розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи, тому відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.
Згідно із ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.1, ч.6 ст. 81 ЦПК України).
Згідно із ч.1 ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до вимог ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Колегія суддів вважає, що рішення суду таким вимогам відповідає.
Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Загальні правила щодо форми договору визначено статтею 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» № 675-VIII (надалі - Закон № 675-VIII) від 03 вересня 2015 року, який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.
У статті 3 Закону № 675-VIII визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до частини 3 статті 11 Закону № 675-VIII електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина 4 статті 11 Закону № 675-VIII).
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею. (частина 6 статті 11 Закону № 675-VIII).
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі - частина 12 статті 11 Закону № 675-VIII.
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України “Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно з нормою ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За приписами пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (частина перша статті 513 ЦК України).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Судом встановлено, 01.08.2021 ТОВ «Мілоан» уклало з ОСОБА_1 договір про споживчий кредит № 4498583 з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем.
Відповідно до п. 1.2 договору кредитодавець надає позичальнику грошові кошти в розмірі 5 000, 00 грн, а позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісію за надання кредиту у порядку та на умовах, визначених договором та правилами надання споживчих кредитів.
Відповідно до анкети-заяви на кредит №4498583 від 01.08.2021, встановлено суму кредиту - 5 000, 00 грн, строк кредитування - 30 днів, дата повернення кредиту - 31.08.2021, сума до повернення 6670 грн (а.с.9).
Вказані документи підписані відповідачем ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором.
Як убачається з матеріалів справи, ТОВ «Мілоан» виконало взяті на себе зобов'язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредит, відповідно до умов укладеного кредитного договору. Так, платіжним дорученням №52656006 (а.с.28) підтверджується факт здійснення платежу - транзакція на картку ОСОБА_1 у розмірі 5 000, 00 грн, відповідно до кредитного договору №4498583 від 01.08.2021.
З розрахунку заборгованості за кредитом у гривні, з якого вбачається, що відповідач ОСОБА_1 належним чином не виконував зобов'язання, в результаті чого виникла заборгованість в загальній сумі 21670 грн, з яких заборгованість за кредитом - 5000 грн, за відсотками - 16320 грн, комісії за надання кредиту - 350 грн (а. с. 14-15).
Відповідно до договору відступлення прав вимоги №12Т від 11.11.2021 ТОВ «Мілоан» передає новому кредитору ТОВ «Діджи Фінанс» належні ТОВ «Мілоан» права грошової вимоги.
Суд першої інстанції, встановивши, що ТОВ «Діджи Фінанс» у встановленому законом порядку набуло право грошової вимоги по кредитному договору №4498583 від 01.08.2021, а ОСОБА_1 прийняв умови та правила надання банківських послуг шляхом підписання їх електронним цифровим підписом, однак останній в порушення умов вказаного договору не виконав своїх зобов'язань щодо повернення кредиту, дійшов до вірного висновку про наявність підстав для задоволення позову та стягнення заборгованості за кредитним договором №4498583 у розмірі 21670 грн.
Щодо доводів апелянта, що відсутні докази підписання кредитного договору з боку кредитодавця та уповноваженою на це особою.
01.08.2021 за власного волевиявлення, з повним розумінням умов кредитування та усвідомленням рівня відповідальності, в особистому кабінеті на офіційному веб-сайті ТОВ «МІЛОАН» URL: https://miloan.ua/, відповідачем подано заявку на отримання кредиту № 4498583.
Дана заява знаходиться у власному кабінеті відповідача на офіційному веб-сайті Товариства URL: https://miloan.ua/.
Відповідачу було направлено від ТОВ «МІЛОАН» електронним повідомленням (SMS) на номер телефону НОМЕР_2 , який особисто вказаний відповідачем у договорі про споживчий кредит № 4498583 від 01.08.2021, одноразовий ідентифікатор S94865, при веденні якого відповідач підтверджує прийняття умов договору, який також знаходиться у власному кабінеті відповідача на офіційному веб-сайті Товариства URL: https://miloan.ua/.
Хронологія вчинення дій щодо укладення договору у формі електронного правочину, інформація з інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «МІЛОАН» про надсилання SMS на номер відповідача та інформацією з електронного файлу (LogFile застосування коду) щодо підтвердження підписання позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором електронного повідомлення про прийняття пропозиції укласти кредитний договір у формі електронного правочину містяться у ч. 6. Договору «Порядок укладення договору».
Цей кредитний договір укладено в електронній формі в особистому кабінеті
позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства та
доступний, зокрема, через сайт Товариства таабо відповідний мобільний додаток чи інші
засоби.
Таким чином, алгоритм дій щодо порядку укладення правочину в електронній формі дає підстави вважати доведеним належними доказами факт, що договір про споживчий кредит № 4498583 від 01.08.2021 був дійсно підписаний з первісним кредитором саме апелянтом одноразовим ідентифікатором.
Щодо доводів апелянта, що у матеріалах справи відсутні докази передання грошових коштів від кредитодавця до позичальника.
Відповідно до п. 1.2. договору сума (загальний розмір) кредиту становить 5 000,00 грн.
Згідно п. 2.1. договору кредитні кошти надаються позичальнику шляхом безготівкового переказу на рахунок платіжної карти позичальника, зареєстрованої позичальником для цієї мети в особистому кабінеті на сайті miloan.ua.
Як вбачається з п. 5.1. договору позичальник підтверджує, що до підписання цього договору ознайомився з усіма його умовами (у т. ч. викладеними у п. 6.3) та Правилами надання фінансових кредитів (послуг) Товариством, що розміщені на веб-сайті
Отже, відповідно до п. 4.3. Правил Товариство не отримує реквізитів Банківської карти (повний номер, закінчення дії та CVV код). Для платіжних операцій по картах Товариством використовуються відповідні сертифіковані платіжними системам Visa та MasterCard сервіси, як Liqpay Приватбанку. Захист реквізитів карт у базах даних таких сервісів відповідає міжнародному стандарту PCI DSS. Після натискання кнопки «Додати карту» на сайті Товариства, Заявник переходить на сторінку такого сервісу, а після здійснення блокування коштів повертається на сайт Товариства для введення коду. До бази даних Товариства від платіжного сервісу потрапляє лише частка номеру карти та токен, згенерований платіжним сервісом.
Відповідно до ч. 2 ст. 29 Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії», фінансова компанія має право надавати фінансову платіжну послугу з переказу коштів без відкриття рахунку та/або із здійснення еквайрингу платіжних інструментів на підставі ліцензії на діяльність фінансової компанії лише за умови, що така фінансова послуга поєднується з іншими видами фінансових послуг, передбаченими пунктами 1-5 частини першої цієї статті.
Відповідно до частини 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Пунктом 22.1 статті 22 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в
Україні» передбачено ініціювання переказу здійснюється за такими видами розрахункових
документів: платіжне доручення; платіжна вимога-доручення; розрахунковий чек; платіжна вимога; меморіальний ордер.
Під час використання розрахункового документа ініціювання переказу є завершеним: для платника - з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника; для банку платника - з дати списання коштів з рахунка платника та зарахування на рахунок отримувача в разі їх обслуговування в одному банку або з дати списання коштів з рахунка платника та з кореспондентського рахунка банку платника в разі обслуговування отримувача в іншому банку (п. 4 ст. 22 Закону).
З урахуванням наведеного вище, наявна в матеріалах справи копія платіжного
доручення № 52656006 від 01.08.2021 є належним та допустимим доказом на
підтвердження перерахування ТОВ «МІЛОАН» кредитних коштів відповідачу на умовах
визначених договором про споживчий кредит № 4498583 від 01.08.2021.
Щодо долученої до апеляційної скарги виписки по картці/рахунку НОМЕР_1 ( НОМЕР_3 ) за договором SAMDNWFC00046918135 від 13.11.2018 за період 01.08.2021-04.08.2021, що згідно з п. 3.5 Інструкції «Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті», затвердженоїПостановою Національного банку України 21.01.2004 за № 22 (яка була чинною на момент укладення договору) банк платника приймає платіжне доручення до виконання протягом 30 календарних днів з дати його виписки. День оформлення платіжного доручення не враховується.
Згідно з п. 22.9 ст. 22 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» банки виконують розрахункові документи відповідно до черговості їх надходження (крім випадків, встановлених законом) та виключно в межах залишку коштів на рахунках платників, крім випадків надання платнику обслуговуючим його банком кредиту.
Таким чином, платіжне доручення № 52656006 від 01.08.2021 на суму 5 000,00 грн могло бути виконане банком протягом 30 календарних днів з дати його виписки, тобто в період з 01.08.2021 по 30.08.2021, в той час як виписка по картці/рахунку НОМЕР_1 надана представником апелянтом за період з 01.08.2021 по 04.08.2021, що жодним чином не спростовує висновків рішення суду першої інстанції про доведеність позивачем факту перерахування кредитних коштів в розмірі 5 000,00 грн за договором про споживчий кредит № 4498583 від 01.08.2021 на підставі платіжного доручення № 52656006 від 01.08.2021.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обгрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (пункт 23 рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України»).
При вирішенні справи суд першої інстанції правильно визначив характер правовідносин між сторонами, застосував закон, що їх регулює, повно і всебічно дослідив матеріали справи та надав належну правову оцінку доводам сторін і зібраним у справі доказам, тому колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складання повного судового рішення.
Керуючись ст.ст. 367, 368, п.1 ч.1 ст. 374, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Залізничного районного суду м. Львова від 21 жовтня 2024 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня її ухвалення.
Повний текст постанови складено: 27.06.2025
Головуючий
Судді