Ухвала від 24.06.2025 по справі 913/567/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

просп. Науки, 5, м. Харків, 61612, телефон/факс (057)702 10 79, inbox@lg.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про залишення позову без розгляду

24 червня 2025 року м. Харків Справа № 913/567/19(913/644/21)

Провадження №15/913/166/25

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання» (вул. Енергетична, буд. 6, кім. 404, м. Вінниця, 21022)

до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

про стягнення 33 423 грн 70 коп.

у межах справи №913/567/19 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання»

Суддя Смола С.В.

Секретар судового засідання Марченко А.Є.

У засіданні брали участь:

від позивача: представник не прибув;

від відповідача: представник не прибув.

СУТЬСПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання» (далі - ТОВ «ЛЕО», позивач) 07.09.2021 (дата оформлення відповідного поштового відправлення) звернулося до Господарського суду Луганської області з позовом до ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , відповідач) про стягнення вартості не облікованої електричної енергії, внаслідок порушення Правил роздрібного ринку електроенергії в сумі 33 423 грн 70 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 22.05.2021 під час перевірки стану електричних приладів обліку та електроустановок, представниками позивача на об'єкті відповідача за адресою: Луганська область, Сєвєродонецький район, м. Лисичанськ, вул. Макаренка, 94, було виявлено порушення, а саме: неузгодження з оператором системи нових підключень та переобладнання внутрішньої електропроводки, здійснювані з метою збільшення споживання електричної потужності. Самовільне підключення електропроводки до електромережі, що не є власністю оператора системи (мережа споживача) з порушенням схеми обліку прихованою проводкою, яке представник оператора системи не мав змогу виявити при проведенні контрольного огляду. Підключення додаткових фазного та нульового дротів з мережного вводу (точка самовільного підключення на горищі будинку) для споживання електричної енергії поза прилад обліку електричної енергії.

Виявлене порушення було зафіксовано актом про порушення від 22.05.2021 №006558, складеним представниками позивача.

08.07.2021 проведене засідання комісії оформлене протоколом №1159 по розгляду акту про порушення від 22.05.2021 №006558 та нараховано вартість обсягу необлікованої електричної енергії у розмірі 33 423 грн 70 коп.

Відповідач добровільно оплату вартості електроенергії не облікованої внаслідок порушення ПРРЕЕ не здійснив.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 15.09.2021 позовну заяву в межах справи про банкрутство передано на розгляд судді Яресько Б.В., в провадженні якого перебуває справа №913/567/19 про банкрутство ТОВ «ЛЕО».

Ухвалою від 04.10.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрите провадження у справі; визначено розглядати справу за правилами загального позовного провадження; розгляд справи у підготовчому засіданні призначено на 01.11.2021.

02.11.2021 поштою на адресу суду від позивача надійшло клопотання від 28.10.2021 №602, у якому він просить суд залучити співвідповідачем у справі ОСОБА_2 , який зареєстрований за адресою АДРЕСА_2 .

Ухвалою від 15.11.2021 провадження у справі №913/567/19 (913/644/21) зупинено до набрання законної сили судовим рішенням у справі №415/5958/21, що знаходиться в провадженні Лисичанського міського суду Луганської області.

Ухвалою від 13.05.2025 провадження у справі поновлено; матеріали справи №913/567/19(913/644/21) передані за підсудністю до Господарського суду Луганської області для розгляду в межах справи №913/567/19 про банкрутство ТОВ «ЛЕО».

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.01.2025 основна справа про банкрутство ТОВ «ЛЕО» №913/567/19 передана на розгляд судді Смолі С.В.

Ухвалою від 27.01.2025 прийнято основну справу №913/567/19 про банкрутство ТОВ «ЛЕО» до провадження в новому складі суду; ухвалено дату розгляду справи у попередньому засіданні визначити після надходження до суду пояснень учасників справи.

Протоколом передачі справи раніше визначеному складу суду від 27.05.2025 справа №913/567/19(913/644/21) передана на розгляд судді Смолі С.В.

Ухвалою від 02.06.2025 прийнято справу №913/567/19(913/644/21) до провадження в новому складі суду; визначено розгляд, формування та зберігання даної справи здійснювати в змішаній (паперовій та електронній) формі; визначено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомлення сторін; призначено справу до судового розгляду по суті на 24.06.2025.

У судове засідання 24.06.2025 сторони не прибули, причин неявки суду не повідомили, хоча про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, зокрема позивач шляхом надсилання електронного примірника ухвали від 02.06.2025 до зареєстрованого електронного кабінету, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

Отже, позивач хоча і був належним чином повідомлений судом про дату, час та місце розгляду справи, але у судове засідання 24.06.2025 не прибув, про причини неявки суд не повідомив. Заяви або клопотання про розгляд справи за його відсутності до суду не надходило.

Ураховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позивач був належним чином та своєчасно повідомлений про розгляд справи з моменту її прийняття до провадження в новому складі суду.

24.06.2025 через систему «Електронний суд» від представника ОСОБА_1 адвоката Балацького Д.П. надійшла заява №24/06-2025, у якій він просить забезпечити участь у всіх наступних судових засіданнях у справі у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Відповідно до ч.ч.1-4 ст.13 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч.1 ст.41 зазначеного Кодексу у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи.

За приписами п.2 ч.1 ст.42 ГПК України учасники справи мають право, зокрема, брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом.

Водночас ч.1 ст.45 ГПК України визначено, що сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу.

Положеннями ст.46 ГПК України передбачено, що сторони користуються рівними процесуальними правами. Крім прав та обов'язків, визначених у ст.42 цього Кодексу, сторони (позивачі та відповідачі) також мають ще коло прав і обов'язків, передбачених ст.46 ГПК України.

Частинами 1-2 ст.120 ГПК України передбачено, що суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов'язковою. Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є необов'язковою.

У відповідності до вимог ч.4 ст.120 ГПК України ухвала господарського суду про дату, час, і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії повинна бути вручена завчасно, з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу, але не менше ніж п'ять днів, для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи чи вчинення відповідної процесуальної дії.

Як уже зазначалось, електронний примірник ухвали від 02.06.2025 направлений до зареєстрованого електронного кабінету ТОВ «ЛЕО».

Отже, позивач завчасно в розумінні вимог ч.4 ст.120 ГПК України був повідомлений про розгляд справи, адже судове засідання було призначено на 24.06.2025.

Ухвалою від 02.06.2025 явка представників сторін не визнавалась обов'язковою, а тому їх було повідомлено про дату, час і місце судового засідання.

Відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно до абз.4 ч.2 ст.7 КУзПБ заяви (позовні заяви) учасників провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) або інших осіб у спорах, стороною в яких є боржник, розглядаються в межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) за правилами спрощеного позовного провадження.

Частинами 1, 2, 4 ст.252 ГПК України передбачено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі, крім випадків, передбачених статтею 252-1 цього Кодексу. Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Перше судове засідання у справі проводиться не пізніше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. За клопотанням сторони суд може відкласти розгляд справи з метою надання додаткового часу для подання відповіді на відзив та (або) заперечення, якщо вони не подані до першого судового засідання з поважних причин.

Згідно з п.2 ч.2 ст.202 ГПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексу строку з такої підстави: перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомленого про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

Зважаючи на вищезазначене, у випадку якщо позивач має намір взяти участь у судовому засіданні, однак не має можливості взяти участь у першому засіданні, він повинен повідомити суд про причини неявки, і у випадку визнання таких причин поважними суд може відкласти розгляд справи.

Суд наголошує, що позивачем не повідомлено суд належним чином про причини неявки представника у судове засідання у справі 24.06.2025.

Крім того, суд ухвалою від 02.06.2025 зобов'язував позивача невідкладно надати суду письмові пояснення щодо актуальності клопотання від 28.10.2021 №602 про залучення до участі у справі у якості співвідповідача ОСОБА_2 та нормативне і документальне його обґрунтування, направити їх на адресу відповідача та докази направлення надати суду; подати для огляду у судовому засіданні оригінали доданих до позовної заяви документів.

Проте позивачем вимоги ухвали суду не виконані, про причини їх невиконання ТОВ «ЛЕО» не повідомило.

Разом з тим, ч.4 ст.202 ГПК України визначено, що у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно з п.4 ч.1 ст.226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з'явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду господарським судом справи без прийняття рішення суду по суті спору у зв'язку з виявленням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому, наслідком якої є можливість повторного звернення до суду з тотожним позовом.

Відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 16.10.2020 у справі №910/8816/19, від 18.11.2022 у справі №905/458/21, від 17.03.2023 у справі №910/17906/21, аналіз змісту наведених норм процесуального закону свідчить, що обов'язковими умовами для застосування передбачених ч.4 ст.202, п.4 ч.1 ст.226 ГПК України процесуальних наслідків неявки позивача у судове засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності.

Отже, правом на залишення позову без розгляду суд наділений у разі неявки належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не недійшла заява про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.

У разі відсутності у позивача наміру брати участь у судовому засіданні, приписами ст.ст.202, 226 ГПК України передбачено подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності. Тобто, право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов'язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності.

Викладене відповідає раніше наданим висновкам Верховного Суду, наведеним у постановах від 05.06.2020 у справі №910/16978/19, від 16.10.2020 у справі №910/8816/19, які в силу положень ч.4 ст.236 ГПК України враховуються при виборі і застосуванні норм права.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 13.01.2021 у справі №910/4372/20, оскільки об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у вказаних постановах виклала правовий висновок щодо застосування ч.4 ст.202, п.4 ч.1 ст.226 ГПК України (неявка позивача, який належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, у судове засідання за відсутності клопотання останнього про розгляд справи за його відсутності є підставою для залишення позову без розгляду) і такий висновок є чітким, зрозумілим й сприяє однозначному застосуванню вказаних норм процесуального права, то суд касаційної інстанції не вбачає підстав для відступу від правової позиції об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеної у постановах від 13.09.2019 у справі №916/3616/15 та від 05.06.2020 у справі №910/16978/19.

При цьому, саме у разі подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності і лише в тому разі, якщо його нез'явлення перешкоджає розгляду справи, суд відповідно до вимог ст.ст.120, 121 ГПК України може визнати явку позивача обов'язковою та викликати його у судове засідання.

Суд бере до уваги, що ухвалою від 02.06.2025 явка позивача не визнавалась обов'язковою, а отже і його нез'явлення в даному випадку не перешкоджає розгляду справи.

Разом з тим ч.4 ст.202, п.4 ч.1 ст.226 ГПК України не передбачають вимоги про те, що для залишення позову без розгляду позивач має не з'явитися у судове засідання саме у зв'язку з визнанням судом його явки обов'язковою та викликом до суду (аналогічна правова позиція міститься у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.06.2020 у справі №910/16978/19).

Положення ч.4 ст.202 та п.4 ч.1 ст.226 ГПК України не пов'язують залишення позовної заяви без розгляду з необхідністю надання судом оцінки можливості вирішення спору за відсутності представника позивача, який не з'явився на виклик суду, не повідомив про причини неявки, будучи належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду. Наведене, однак, не стосується випадків, коли позивач подав заяву про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору. Тобто, оцінка можливості вирішення спору по суті за відсутності представника позивача має обов'язково надаватись судами у разі, якщо позивач не з'явився на виклик суду, але звернувся із заявою про розгляд цієї справи за його відсутності.

Крім того, Верховний Суд у постанові від 17.03.2023 у справі №910/17906/21, вкотре зауважив про те, що системний аналіз змісту ч.4 ст.202 та п.4 ч.1 ст.226 ГПК України свідчить про те, що процесуальним наслідком неявки позивача в судове засідання є залишення позову без розгляду.

У постанові об'єднаної палати Верховного Суду від 18.11.2022 у справі №905/458/21 також звернуто увагу на те, що з аналізу норм ч.4 ст.202 та п.4. ч.1 ст.226 ГПК України вбачається, що законодавець не застосував слова «може», «має право», «за власної ініціативи» та інші подібні у своєму значенні слова. Зазначені норми процесуального права не передбачають можливості інших варіантів дій суду, окрім залишення позовної заяви без розгляду. Формулювання «суд залишає позов без розгляду», що міститься у ч.4 ст.202 ГПК України та формулювання «суд залишає позов без розгляду», що міститься у п.4. ч.1 ст.226 ГПК України, виражає імперативну вказівку суду (судді) щодо заборони продовження розгляду справи, щодо завершення судового провадження без винесення рішення.

З огляду на викладене Верховний Суд зазначив про те, що повноваження суду залишити позов без розгляду, передбачені цими нормами процесуального права відносяться до імперативних, що означає те, що відповідно до цих норм процесуального права у разі неявки позивача в судове засідання за умови, що він був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, не повідомив суд про причини його неявки та не надав суду заяви про розгляд справи за його відсутності, суд має імперативний процесуальний обов'язок залишити позов без розгляду.

Суд бере до уваги, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 07.11.2017 у справі «Sukhanov and Others v. Russia» (заяви №56251/12, №2302/13, №53116/15) дійшов висновку, що присутність у судовому засіданні є правом, але не обов'язком позивача.

Водночас у цьому випадку саме позивачем не дотримано порядку, передбаченого нормами ст.ст.202, 226 ГПК України, лише за умов дотримання якого можливе виникнення у позивача права на розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно зі ст.2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суд здійснює правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Частиною 1 ст.8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 05.06.2020 у справі №910/16978/19, прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод визначає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема, для дотримання правил судової процедури і це не є порушенням права на справедливий суд (рішення у справі «Станков проти Болгарії» від 12.07.2007).

Отже, залишення позовної заяви без розгляду через неявку позивача у судове засідання у разі ненадання ним заяви про розгляд справи за його відсутності не призводить до порушення права на справедливий судовий розгляд.

За таких обставин, з огляду на належне повідомлення позивача про дату, час та місце розгляду справи, неповідомлення ним про причини неявки, невиконання вимог ухвали від 02.06.2025 і відсутність заяви про розгляд справи за його відсутності суд приходить до висновку про необхідність залишення позову ТОВ «ЛЕО» без розгляду.

Відповідно до ч.2 ст.226 ГПК України про залишення позову без розгляду постановляється ухвала, в якій вирішуються питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету.

Водночас, ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду.

Оскільки матеріали справи не містять клопотання позивача про повернення йому сплаченого судового збору за подання позову, зазначене питання наразі судом не вирішуються.

Відповідно до ч.ч.3, 4 ст.226 ГПК України ухвалу про залишення позову без розгляду може бути оскаржено. Особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Частиною 2 ст.235 ГПК України передбачено, що ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Вирішуючи заяву представника ОСОБА_1 адвоката Балацького Д.П. від 24.06.2025 №24/06-2025, суд зазначає, що з огляду на залишення позову без розгляду, указана заява судом не розглядається.

Керуючись ст.ст.13, 42, 45, 46, 130, 202, 226, 232 - 235, 252 ГПК України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання» до ОСОБА_1 про стягнення вартості не облікованої електричної енергії, внаслідок порушення Правил роздрібного ринку електроенергії в сумі 33 423 грн 70 коп. залишити без розгляду.

Ухвала набрала законної сили з моменту її підписання 27.06.2023 у відповідності до ст.235 ГПК України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції у строки, передбачені ст.256 ГПК України та порядку, визначеному ст.257 ГПК України.

Повний текст ухвали складено 27.06.2023.

Інформацію у справі можна отримати на сторінці суду на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за вебадресою: https://court.gov.ua/fair/sud5014.

Суддя Сергій СМОЛА