вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
27.06.2025м. ДніпроСправа № 904/2208/25
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Татарчука В.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) представників сторін справу:
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажне управління №460" (Харківська обл., м. Харків)
до Фізичної особи-підприємця Тарасенко Дар'ї Олександрівни (Дніпропетровська обл., м. Дніпро)
про стягнення суми авансового платежу
Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажне управління №460" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця Тарасенко Дар'ї Олександрівни про стягнення суми авансового платежу в розмірі 129000,00грн. Судові витрати по сплаті судового збору просить покласти на відповідача.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач не виконав своїх зобов'язань за договором №2512/116 від 08.01.2025 щодо виконання проектних робіт на об'єкті та не повернув суму отриманої від позивача попередньої оплати, у зв'язку з чим позивач просить стягнути з відповідача суму авансового платежу.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 06.05.2025 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажне управління №460" залишено без руху на підставі статей 164, 172 Господарського процесуального кодексу України та надано позивачу строк для усунення недоліків.
13.05.2025 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, до якої надано належні докази направлення відповідачу копії позовної заяви і доданих до неї документів, надано копію рахунку №2512/116 від 10.01.2025, та усунуто недоліки позовної заяви.
Зважаючи на те, що справа є незначної складності, враховуючи приписи статті 12, частини першої статті 247, частини сьомої статті 250 Господарського процесуального кодексу України, ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 19.05.2025 справу прийнято до розгляду та відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін за наявними в матеріалах справи документами. Зобов'язано відповідача надати відзив на позовну заяву протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
22.05.2025 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника відповідача надійшла заява про закриття провадження у справі. В обґрунтування заяви позивач зазначає, що 13.05.2025 відповідач здійснив повернення авансового платежу та компенсував судовий збір, на підтвердження чого надав копію платіжної інструкції №27-120.
03.06.2025 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника відповідача надійшла заява про закриття провадження у справі.
Відповідно до пункту 10 частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України одним з основних засад господарського судочинства є розумність строків розгляду справи судом.
Враховуючи достатність часу наданого сторонами для подання заяв по суті справи чи з процесуальних питань, суд вважає за можливе завершити розгляд справи.
Згідно з частиною четвертою статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з розглядом справи без виклику учасників справи, рішення прийнято без його проголошення.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, господарський суд,-
08.01.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажне управління №460" (далі - замовник, позивач) та Фізичної особи-підприємця Тарасенко Дарією Олександрівною (далі - виконавець, відповідач) укладено договір №2512/116 (далі - договір).
Відповідно до пункту 1.1 договору замовник доручає виконавцю, а виконавець приймає на себе зобов'язання виконати: проектні роботи на об'єкті: "Реконструкція (з'єднання) мереж централізованого теплопостачання в одну об'єднану та заміна магістральних підземних трубопроводів ЦТП діаметром 150 та 200мм в м. Ніжин, Чернігівської обл., Україна", а саме виконання розділів:
ТМ - (Теплові мережі з технологічними рішеннями)
АБ - (Архітектурно будівельний)
ГП - (Ген план)
ПОБ-(Проєкт організації будівництва).
Замовник зобов'язується оплатити виконані виконавцем за цим договором роботи (пункт 1.4 договору).
Згідно з пунктом 2.1 договору загальна вартість робіт за цим договором складає 430000,00 (чотириста тридцять тисяч гривень 00 копійок (без ПДВ).
На підставі пункту 2.2 договору замовник зобов'язаний здійснити попередню оплату в розмірі 30% від загальної вартості робіт за цим договором після чого виконавець приступає до роботи. Інші 70% від загальної вартості робіт за цим договором замовник сплачує протягом двох банківських днів з моменту підписання акту виконаних робіт.
Строк виконання робіт складає не більше 75 календарних днів, з моменту здійснення попередньої оплати згідно пункту 2.2 цього договору (пункт 3.1 договору).
Відповідно до пункту 5.1 договору цей договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами та скріплення печатками сторін.
Договір підписаний сторонами та скріплений їх печатками без зауважень та заперечень до нього.
Згідно зі статтею 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
В матеріалах справи відсутні докази того, що договір визнавався недійсним в судовому порядку.
На виконання умов договору позивач здійснив оплату на загальну суму 129000,00грн, що підтверджується платіжною інструкцією №1771 від 10.01.2025 (а.с. 13 том 1).
Позивач зазначає, що відповідач у встановлений договором строк роботи не виконав.
З метою досудового врегулювання спору, позивачем було направлено пропозицію про розірвання договору та повернення суми попередньої оплати за Вих.№0603-1, однак, на момент звернення до суду з позовною заявою, вимоги не задоволені та заборгованість відповідачем не погашена (а.с. 14-16 том 1).
У зв'язку з порушенням відповідачем строків виконання робіт, позивач просить стягнути грошові кошти у сумі 129000,00грн.
Зазначене і стало причиною виникнення спору.
Предметом спору є стягнення з відповідача на користь позивача за договором №2512/116 від 08.01.2025 попередньої оплати.
Предметом доказування у справі є встановлення обставин щодо виконання або не виконання відповідачем зобов'язань з виконання робіт у межах визначених договором, наявності/відсутності правових підстав для стягнення з нього сплаченої позивачем попередньої оплати за цим договором у сумі 129000,00грн.
Дослідивши матеріали справи, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з огляду на наступне.
За змістом статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору (стаття 626 Цивільного кодексу України).
Частиною першою статті 837 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Згідно з частиною першою статті 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
Відповідно до частини першої статті 875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.
Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта (частина друга статті 875 Цивільного кодексу України).
Приписами частини четвертої статті 879 Цивільного кодексу України визначено, що оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.
Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (частина перша статті 193 Господарського кодексу України).
Зі змістом частини першої статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).
Відповідно до положень частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Згідно з частиною першою статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).
Враховуючи визначений контрагентами у пункті 3.1 договору строк виконання робіт, приймаючи до уваги укладення договору 08.01.2025, приймаючи до уваги отримання 10.01.2025 відповідачем попередньої оплати за договором, суд зазначає, що строк виконання робіт є таким, що настав 26.03.2025, прострочення з 27.03.2025.
Відповідач не надав суду доказів виконання робіт.
За частиною першою статті 193 Господарського кодексу України, яка кореспондується з частиною першою статті 526 Цивільного кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 615 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом.
За приписом частини другої статті 570 Цивільного кодексу України якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.
Виходячи із системного аналізу положень чинного законодавства аванс не виконує забезпечувальної функції, а є грошовою сумою, яку перераховують згідно з договором наперед у рахунок майбутніх розрахунків за товари (роботи, послуги), які мають бути отримані (виконані, надані). При цьому, у разі невиконання зобов'язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося, аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила.
Подібний висновок викладено в постанові Верховного Суду від 21.02.2018 у справі №910/12382/17.
З матеріалів справи вбачається, що позивач у березні 2025 року направив відповідачу пропозицію про розірвання договору та повернення суми попередньої оплати за Вих.№0603-1 (а.с. 14-16 том 1).
Як встановлено судом, спірна сума попередньої оплати в розмірі 129000,00грн була сплачена відповідачем 13.05.2025, тобто до моменту відкриття провадження у справі №904/2208/25.
Цей факт підтверджується наявною в матеріалах справи копією платіжної інструкції №27-120 від 13.05.2025 на суму 132028,00грн, яка була подана позивачем разом із заявою про закриття провадження у справі від 22.05.2025 (а.с. 40 том 1). Вказана обставина також не заперечувалася відповідачем у його заяві про закриття провадження у справі від 03.06.2025.
Суд також звертає увагу на те, що за вказаною платіжною інструкцією відповідач не тільки сплатив позивачу спірну суму заборгованості, а й у повному обсязі компенсував останньому судовий збір, сплачений за подання до суду цієї позовної заяви.
При цьому, судом враховано, що закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення в зв'язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи.
Пунктом 2 частиною першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
При цьому предмет спору - це об'єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.
Господарський суд закриває провадження у справі в зв'язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.
Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми Кодексу можливе також у разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина зумовлює відмову в позові, а не закриття провадження у справі.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 в справі № 13/51-04, а також у постановах Верховного Суду в складі Касаційного господарського суду: від 26.07.2018 в справі № 910/23359/15, від 18.06.2019 в справі № 914/891/16, від 18.07.2019 в справі № 916/3147/16, від 16.08.2023 в справі № 910/5571/22.
Вирішуючи спір, суд з'ясовує, чи існує у позивача право або законний інтерес; якщо так, то чи має місце його порушення, невизнання або оспорювання відповідачем; якщо так, то чи підлягає право або законний інтерес захисту і чи буде такий захист ефективний за допомогою того способу, який визначено відповідно до викладеної в позові вимоги. В іншому випадку у позові слід відмовити.
Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду в складі Касаційного господарського суду: від 15.08.2023 в справі №906/1175/18, від 20.06.2023 в справі № 910/5529/19, від 12.04.2023 в справі №916/156/22, від 22.02.2022 в справі №910/2330/21, від 06.09.2022 в справі №910/9228/21, від 29.11.2022 справі №910/745/20.
При цьому відсутність порушення прав та законних інтересів позивача є самостійною, достатньою підставою для відмови у позові незалежно від інших встановлених судом обставин.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду в складі Касаційного господарського суду: від 04.12.2019 в справі №910/15262/18, від 03.03.2020 в справі №910/6091/19, від 16.10.2020 в справі №910/12787/17, від 29.08.2023 в справі №910/5958/20, від 22.03.2023 в справі №509/5080/18.
Відтак, відсутність предмета спору на момент звернення з позовом до суду та відкриття провадження у справі свідчить про відсутність порушеного права позивача, а тому є підставою для відмови у позові, а не для закриття провадження у справі.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду в складі Касаційного господарського суду від 20.02.2024 в справі №916/1042/22.
Тобто, згідно із зазначеними правовими позиціями Верховного Суду провадження у справі підлягає закриттю на підставі пункту 2 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України у разі, якщо предмет спору був наявний як на час звернення до суду з позовом, так і на момент відкриття провадження у справі.
Разом із цим, як вбачається з наявних у матеріалах даної справи доказів, спірна сума заборгованості була погашена відповідачем у повному обсязі до моменту відкриття провадження у справі. Доказів зарахування вказаної суми на рахунок позивача після відкриття провадження у справі останнім не було надано і матеріали справи таких доказів не містять. Зазначене виключає можливість постановлення судом ухвали про закриття провадження у даній справі на підставі пункту 2 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що позивач не довів належними та допустимими доказами факту наявності спірної заборгованості за прострочення виконання проектних робіт на об'єкті на час відкриття провадження у даній справі, у зв'язку з чим, вимога позивача про стягнення суми попередньої оплати є необґрунтованою, а відтак не підлягає задоволенню.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд враховує наступне.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору за подання позову слід покласти на позивача.
Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77- 79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Відмовити в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажне управління №460" до Фізичної особи-підприємця Тарасенко Дар'ї Олександрівни про стягнення суми авансового платежу в розмірі 129000,00грн.
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено: 27.06.2025.
Суддя В.О. Татарчук