Ухвала від 20.06.2025 по справі 902/25/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

попереднього засідання

"20" червня 2025 р. Cправа №902/25/24

Господарський суд Вінницької області у складі головуючої судді Нешик О.С., при секретарі судового засідання Шаравській Н.Л., за участю:

арбітражного керуючого: Голубенко О.В.,

кредитора: ОСОБА_1 ,

кредитора: ОСОБА_2 ,

представників кредиторів Павленко Т.М. та ОСОБА_1 : адвокатів Оверковського К.В. (ордер серії АВ №1176142 від 31.01.2025 та ордер серії АВ №1176141 від 31.01.2025) та Чайки А.О. (ордер серії АВ №1181142 від 31.01.2025 та ордер серії АВ №1181140 від 31.01.2025),

представника кредитора АТ "ОТП БАНК": Довгаля І.О. (довіреність від 25.12.2024),

представника боржника ТОВ "Вінницяагропроектбуд": адвоката Сніцаренка А.А. (довіреність №12-03/25 від 12.03.2025),

ФОП Турбовець С.Б. та ТОВ "Суффле Агро Україна" - правом участі в судовому засіданні не скористались,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за заявою ОСОБА_1 , м.Вінниця

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницяагропроектбуд", м.Вінниця

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Господарського суду Вінницької області перебувала справа №902/25/24 (суддя Лабунська Т.І.) про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницяагропроектбуд".

Ухвалою суду від 23.02.2024 (суддя Лабунська Т.І.) відкрито провадження в справі №902/25/24 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницяагропроектбуд"; введено процедуру розпорядження майном боржника; призначено розпорядником майна арбітражного керуючого Голубенко О.В; призначено попереднє засідання.

Ухвалою суду від 24.06.2024 (суддя Лабунська Т.І.), яку залишено без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 27.08.2024, провадження в справі №902/25/24 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницяагропроектбуд" було закрито.

Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 28.11.2024 ухвалу Господарського суду Вінницької області від 24.06.2024 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 27.08.2024 скасовано, а справу №902/25/24 передано для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.12.2024, справу №902/25/24 розподілено судді Нешик О.С.

Ухвалою суду від 27.12.2024 справу №902/25/24 прийнято до провадження суддею Нешик О.С; призначено попереднє судове засідання.

Під час розгляду справи №902/25/24 судові засідання неодноразово відкладались, в них оголошувалась перерва, в останнє (ухвалою суду від 09.06.2025) - до 18.06.2025 (визначено резервну дату засідання - 19.06.2025).

На визначену судом дату, 19.06.2025, з'явились: арбітражна керуюча ГолубенкоО.В., кредитори: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ; представники кредиторів: ОСОБА_1 , Павленко Т.М., АТ "ОТП БАНК", а також представник боржника.

Інші учасники правом участі в судовому засіданні не скористались, хоча про дату, час та місце його проведення зазначені особи судом повідомлені належним чином, що підтверджується відтиском штемпелю вихідної кореспонденції суду про надіслання ухвали від 09.06.2025 на адреси їх електронної пошти (а.с.59-60, т.21); до електронних кабінетів в підсистемі ЄСІТС згаданих кредиторів.

Під час розгляду справи, 19.06.2025, судом розглянуто клопотання ОСОБА_1 б/н від 19.06.2025 (а.с.16-18, т.22) про витребування у боржника оригіналів документів, долучених до клопотання боржника б/н від 18.06.2025 (а.с.61-63, т.21).

В обґрунтування клопотання відзначено, що відомості про виплату грошей за період з 2021 по 2022 роки, на думку заявника, містять підписи, які ним не ставились.

За таких обставин заявник ставить під сумнів достовірність документів, долучених боржником до клопотання б/н від 18.06.2025.

Присутній в судовому засіданні представник боржника проти клопотання ОСОБА_1 б/н від 19.06.2025 заперечив, натомість ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та їх представники клопотання б/н від 19.06.2025 підтримали; інші присутні учасники справи заперечень проти клопотання кредитора не висловили.

Розглядаючи клопотання б/н від 19.06.2025 суд враховує, що за правилами ч.5, 6 ст.91 ГПК України учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.

Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення. Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу.

Водночас зі змісту заяви ОСОБА_1 б/н від 20.03.2024 (а.с.20-31, т.3) та розрахунку заборгованості невиплаченої заробітної плати ОСОБА_1 (а.с.3, т.18) слідує, що кредиторські вимоги в частині невиплаченої кредитору заробітної плати в сумі 288 066,59 грн стосуються періоду з грудня 2016 по грудень 2019 року та періоду з січня 2023 року по липень 2023 року.

Суд враховує, що обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 згаданої Конвенції (рішення ЄСПЛ від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України", рішення ЄСПЛ від 27.04.2000 у справі "Фрідлендер проти Франції"). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення ЄСПЛ від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України").

Оскільки названі в клопотанні б/н від 19.06.2025 відомості про виплату грошей не стосуються періоду заявлених кредиторських вимог щодо невиплаченої кредитору заробітної плати в сумі 288 066,59 грн, враховуючи необхідність дотримання розумного строку здійснення правосуддя, в задоволенні такого клопотання слід відмовити.

Надалі судом розглянуто клопотання ОСОБА_1 без номера та дати (вх. канц. суду №01-36/774/25 від 19.06.2025) про призначення в справі №902/25/24 судової технічної експертизи прибуткових касових ордерів №28 від 29.09.2009, №17 від 14.04.2010, №31 від 08.07.2010, №47 від 11.08.2010, на вирішення якої заявник просив поставити такі питання:

- чи відповідає давність нанесення підпису вказаній на документі даті?

- чи відповідає давність нанесення відбитку печатки вказаній на документів даті?

- чи відповідає давність виготовлення паперу вказаній на документі даті?

В обґрунтування свого клопотання заявник зазначив, що прибуткові касові ордери №28 від 29.09.2009, №17 від 14.04.2010, №31 від 08.07.2010, №47 від 11.08.2010 подано в обґрунтування кредиторських вимог (в частині внесення вкладу до статутного капіталу боржника) до боржника щодо 25 958 619,00 грн вартості невиплаченої частки.

Разом із названими прибутковими касовими ордерами кредитором також було надано нотаріально засвідчену заяву головного бухгалтера боржника ОСОБА_3 , яка підтвердила обставину внесення кредитором коштів у касу боржника як вкладу до його статутного капіталу.

Натомість, як зазначив заявник, ОСОБА_3 , після спливу двох місяців з моменту подання нотаріально засвідченої заяви, змінила свої показання та заперечила внесення вкладів на підставі прибуткових касових ордерів №28 від 29.09.2009, №17 від 14.04.2010, №31 від 08.07.2010, №47 від 11.08.2010.

Таким чином, з метою підтвердження обставин внесення вкладу до статутного капіталу боржника кредитор просив призначити у справі судову експертизу.

Присутні в судовому засіданні ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та їх представники клопотання про призначення судової технічної експертизи підтримали; інші присутні учасники справи заперечень проти клопотання кредитора не висловили.

Вирішуючи клопотання про призначення судової технічної експертизи, суд враховує висновки щодо застосування норм права, які містяться в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.08.2020 у справі №911/2498/18: "...законодавцем у справах про банкрутство обов'язок доказування обґрунтованості вимог кредитора певними доказами покладено на заявника грошових вимог, а предметом спору в даному випадку є вирішення питання про належне документальне підтвердження цих вимог кредитором-заявником.... Комплексне дослідження доказів на предмет їх відповідності законодавчо встановленим вимогам є сутністю суддівського розсуду на стадії встановлення обсягу кредиторських вимог у справі про банкрутство. Воно не може бути замінене висновком експерта-економіста, який не обмежений вимогами статей 76-79 ГПК України та межами дослідницької функції суду саме на цій стадії розгляду справи про банкрутство..."

З огляду на висновки щодо застосувань норм права, викладені в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.01.2021 в справі №905/1055/19: "...Системний аналіз положень статей 73, 99 ГПК України та статті 45 КУзПБ дозволяє дійти висновку про те, що при розгляді спірних грошових вимог кредитора суд не вправі призначати експертизу, предметом якої є дослідження документів на обґрунтування чи спростування грошових вимог кредитора, оскільки такі повноваження щодо дослідження повноти та належності документальних доказів, наданих конкурсним кредитором на обґрунтування своїх кредиторських вимог, законодавцем покладено на суд, який розглядає спірні вимоги кредитора у конкурсній процедурі. Суд не вправі перекладати свої повноваження щодо дослідження документальних доказів обґрунтованості спірних вимог на іншу особу (судового експерта)...".

Оскільки предметом заявленої судової експертизи є з'ясування обґрунтованості вимог кредитора (а такі повноваження законодавцем покладено на суд), клопотання без номера та дати (вх. канц. суду №01-36/774/25 від 19.06.2025) задоволенню не підлягає.

Суд також враховує, що за правилами п.2 ч.1 ст.228 ГПК України призначення судом експертизи є підставою до зупинення провадження у справі №902/25/24 про банкрутство юридичної особи. Проте згідно з ч.17 ст.39 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справі про банкрутство юридичної особи не підлягає зупиненню.

Після вирішення усіх клопотань судом на розгляд учасників справи поставлено заяву ОСОБА_2 б/н від 25.03.2024 (а.с.83-87, т.4) про визнання грошових вимог до боржника в сумі 174885,83 грн, а також 6056,00 грн витрат зі сплати судового збору.

Присутні в судовому засіданні ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та їх представники заяву ОСОБА_2 б/н від 25.03.2024 підтримали, натомість представник боржника заперечив щодо кредиторських вимог ОСОБА_2 та просив застосувати при їх розгляді наслідки, визначені ст.233 Кодексу законів про працю України.

Арбітражний керуючий Голубенко О.В. вимоги ОСОБА_2 визнала, в свою чергу представник АТ "ОТП Банк" поклався на розсуд суду при вирішенні заяви ОСОБА_2 б/н від 25.03.2024.

Відповідно до заяви б/н від 25.03.2024 ОСОБА_2 просить визнати грошові вимоги до боржника, які виникли у зв'язку з:

- вимушеним прогулом внаслідок незаконного звільнення в сумі 26 295,65 грн;

- невиплаченою заробітною платою в сумі 58 800,00 грн за період з січня 2023 року по липень 2023 року;

- компенсацією за невикористані відпустки в сумі 89790,18 грн за період з 01.02.2010 по 28.08.2023.

Зазначені кредиторські вимоги ОСОБА_2 обґрунтувала тим, що з 01.02.2010 була призначена на посаду бухгалтера в ТОВ "Вінницяагропроектбуд", проте 12.09.2023 була звільнена на підставі наказу №7 від 12.09.2023 з посади бухгалтера на підставі п.4 ст.40 Кодексу законів про працю України в зв'язку з прогулом без поважних причин.

Не погодившись із наказом боржника №7 від 12.09.2023 ОСОБА_2 звернулась до Вінницького міського суду Вінницької області про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

В матеріалах справи міститься витяг з трудової книжки ОСОБА_2 (а.с.93, т.4), відповідно до якого заявника 01.02.2010 прийнято на роботу на посаду бухгалтера в ТОВ "Вінницяагропроектбуд" на підставі наказу №3 від 01.02.2010.

Водночас наказом №7 від 12.09.2023 (а.с.94, т.4) ОСОБА_2 звільнена з посади бухгалтера ТОВ "Вінницяагропроектбуд" на підставі п.4 ст.40 Кодексу законів про працю України №322-VIII від 10.12.1971 (далі - КЗпП України) внаслідок прогулу без поважних причин.

Як встановлено судом: в провадженні Вінницького міського суду Вінницької області перебувала справа №127/30759/23 за позовом ОСОБА_2 до ТОВ "Вінницяагропроектбуд" про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 12.02.2024, залишеним без змін постановою Вінницького апеляційного суду від 10.04.2024, в задоволенні позову ОСОБА_2 до ТОВ "Вінницяагропроектбуд" відмовлено в повному обсязі.

За правилами п.4 ст.40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані роботодавцем лише у випадках, зокрема у випадку прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.

Згідно з положеннями ч.1, 2 ст.235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв'язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

З огляду на висновки щодо застосування норм права, викладені в постанові Верховного Суду від 15.10.2020 у справі №922/1174/20: "Доказами на підтвердження наявності боргу можуть бути, зокрема, судові рішення, господарські правочини, первинні бухгалтерські документи, які містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення."

Оскільки рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 12.02.2024 в задоволенні позову в справі №127/30759/23 відмовлено в повному обсязі, вимоги ОСОБА_2 до боржника щодо 26 295,65 грн заборгованості за час вимушеного прогулу слід відхилити.

Таким чином суд доходить висновку, що ОСОБА_2 є звільненою з посади бухгалтера згідно з наказом №7 від 12.09.2023.

За правилами ч.1 ст.47 КЗпП України роботодавець зобов'язаний у день звільнення видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення, письмове повідомлення про нараховані та виплачені йому суми при звільненні (стаття 116) та провести з ним розрахунок у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, а також на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, що зберігається у працівника.

Відповідно до ст.48 КЗпП України облік трудової діяльності працівника здійснюється в електронній формі в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування у порядку, визначеному Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".

Згідно зі ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати.

Аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку про те, що всі суми (заробітна плата, вихідна допомога, компенсація за невикористану відпустку, оплата за час тимчасової непрацездатності тощо), належні до сплати працівникові, мають бути виплачені у день звільнення цього працівника. Закон прямо покладає на підприємство, установу, організацію обов'язок провести зі звільненим працівником повний розрахунок, виплатити всі суми, що йому належать (такі висновки викладено в постанові Верховного Суду від 28.05.2025 у справі №521/12004/23).

Розглядаючи вимоги ОСОБА_2 в частині невиплаченої заробітної плати в сумі 58 800,00 грн за період з січня 2023 року по липень 2023 року, суд виходить з наступного.

Як зазначено в ст.94 КЗпП України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства, установи, організації і максимальним розміром не обмежується.

За правилами ст.115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Постановою правління Пенсійного фонду України №10-1 від 18.06.2014 затверджено Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Відповідно до п.1, 2 розділу IV Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України №10-1 від 18.06.2014, реєстр застрахованих осіб складається з облікових карток, які включають дані, визначені частиною третьою статті 20 Закону та частиною третьою статті 21 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

До облікових карток Реєстру застрахованих осіб вносяться відомості про фізичних осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню відповідно до законодавства, та інша інформація, необхідна для обчислення, призначення та здійснення страхових виплат за окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, зокрема відомості про заробітну плату (дохід, грошове забезпечення, допомога та компенсація, на які нараховано і з яких сплачено страхові внески), що подаються роботодавцями, - підприємствами, установами, організаціями, військовими частинами та органами, які виплачують грошове забезпечення, допомогу та компенсацію відповідно до законодавства.

В матеріалах справи наявний витяг з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування відносно ОСОБА_2 за формою ОК-7 (а.с.7-8, т.22), за змістом якого сукупний розмір заробітної плати ОСОБА_2 за період за період з січня 2023 року по липень 2023 року становить 58800,00 грн.

Згідно з положеннями ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" №996-XIV від 16.07.1999 бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи (ч.1 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" №996-XIV від 16.07.1999).

З огляду на викладені норми доказами в підтвердження виплати заробітної плати є відповідні первинні бухгалтерські документи, зокрема розрахункові листки, банківські виписки або квитанції про переказ коштів, платіжні відомості тощо.

Суд зауважує, що обов'язок зі збереження відповідних первинних бухгалтерських документів покладено на роботодавця, в даному випадку ТОВ "Вінницяагропроектбуд", що зокрема передбачено ст.44 ПК України, ст.43 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" №2275-VIII від 06.02.2018, Переліком типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб, із зазначенням строків зберігання документів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України №578/5 від 12.04.2012.

Суд враховує, що ухвалою від 07.03.2025 боржника зобов'язано було надати належним чином засвідчені копії платіжних відомостей по розрахунках по заробітній платі ОСОБА_2 за періоди з 01.01.2023 по 28.08.2023; інших платіжних документів щодо здійснення розрахунків по заробітній платі.

Натомість до матеріалів справи боржником долучено лише зведену відомість сум для зарахування на картрахунки від 22.03.2025 (а.с.252, т.21), якою підтверджується виплата ОСОБА_2 2000,00 грн заробітної плати в лютому 2023 року.

Серед переліку документів, які підлягають зберіганню протягом 5 років, є зокрема первинні документи і додатки до них, що фіксують факт виконання господарських операцій і є підставою для записів у регістрах бухгалтерського обліку та податкових документах (касові, банківські документи, ордери, повідомлення банків і переказні вимоги, виписки банків, корінці квитанцій, банківських чекових книжок, наряди на роботу, акти про приймання, здавання і списання майна та матеріалів, квитанції та накладні з обліку товарно-матеріальних цінностей, рахунки-фактури, авансові звіти тощо) (ст.336 Переліку типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб, із зазначенням строків зберігання документів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України №578/5 від 12.04.2012).

Отже суд доходить висновку, що наявні в матеріалах справи докази підтверджують заявлені вимоги ОСОБА_2 до боржника на суму 56 800,00 грн заборгованості з невиплаченої заробітної плати.

Разом з тим ухвалюючи це рішення суд враховує, що у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.12.2021 у справі №9901/407/19 зазначено, що "системний аналіз пункту 3 Порядку №100 та пункту 164.6 статті 164 ПК України дає підстави для висновку, що суми, які суд визначає до стягнення з роботодавця на користь працівника як заборгованість із заробітної плати та/або середній заробіток за час вимушеного прогулу, обчислюється без віднімання сум податків і зборів."

Таким чином вимоги ОСОБА_2 до боржника на суму 56800,00 грн заборгованості з невиплаченої заробітної плати підлягають визнанню без віднімання сум податків і зборів.

Надані боржником податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку суд відхиляє, оскільки податковий облік є вторинним по відношенню до бухгалтерського і можливий лише у випадках реального здійснення господарської операції, проте боржником не надано первинних бухгалтерських документів в підтвердження здійснення таких господарських операцій (зарахування на банківський рахунок або видача з каси підприємства заробітної плати ОСОБА_2 ) (такі висновки судом здійснено з огляду на постанову Верховного Суду від 01.06.2020 у справі №906/355/19).

Щодо вимог ОСОБА_2 про компенсацію за невикористані відпустки в сумі 89790,18 грн за період 01.02.2010 по 28.08.2023, суд зазначає таке.

Згідно зі ст.6 Закону України "Про відпустки" №504/96-ВР від 15.11.1996 щорічна основна відпустка надається працівникам тривалістю не менш як 24 календарних дні за відпрацьований робочий рік, який відлічується з дня укладення трудового договору.

Відповідно до ст.79 КЗпП України черговість надання відпусток визначається графіками, які затверджуються роботодавцем за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), і доводиться до відома всіх працівників. При складанні графіків ураховуються інтереси виробництва, особисті інтереси працівників та можливості їх відпочинку.

Згідно з ч.1 ст.83 КЗпП України у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи.

Як було відзначено судом: відповідно до п.1, 2 розділу IV Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України №10-1 від 18.06.2014, реєстр застрахованих осіб містить відомості, зокрема про заробітну плату (дохід, грошове забезпечення, допомога та компенсація, на які нараховано і з яких сплачено страхові внески).

Проте наданий заявником витяг з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування відносно ОСОБА_2 за формою ОК-7 (а.с.7-8, т.22) свідчить, що за заявлений період нарахування виплат у зв'язку з щорічними відпустками боржником не проводилось.

Суд враховує, що наказом Державного комітету статистики України №489 від 05.12.2008 затверджено типові форми первинної облікової документації підприємств, установ, організацій, зокрема наказу (розпорядження) про надання відпустки.

Положеннями ст.515 Переліку типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб, із зазначенням строків зберігання документів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України №578/5 від 12.04.2012, визначено, що на підприємствах створюються також документи (графіки, заяви, відомості) про надання та використання щорічних, творчих, соціальних відпусток та відпусток без збереження заробітної плати.

За наведених обставин суд відзначає, що доказами використання працівником щорічних основних відпусток також є відповідні заяви працівника про надання відпустки, графіки відпусток та накази (розпорядження) про надання відпустки, обов'язок збереження яких покладено на роботодавця.

Суд зауважує, що ухвалою від 07.03.2025 боржника зобов'язано було надати також належним чином засвідчені копії заяв ОСОБА_2 про надання щорічних основних відпусток за період з 01.02.2010 по 28.08.2023; наказів директора боржника про надання щорічних основних відпусток Павленко Т.М. за період з 01.02.2010 по 28.08.2023.

Проте до матеріалів справи таких документів боржником не долучено. Натомість до клопотання б/н від 18.06.2025 (а.с.61-63, т.21) боржником долучено акт про знищення документів боржника №1 від 31.10.2024, за змістом якого було знищено також такі документи:

- накази про надання щорічних відпусток за 2016-2020 роки;

- касові документи (ПКО, ВКО, платіжні відомості) за 2016-2020 роки;

- видаткові накладні за 2016-2020 роки;

- банківські виписки за 2016-2020 роки.

Суд критично відноситься до акту про знищення документів боржника №1 від 31.10.2024, з огляду на те, що відповідно до п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

За правилами пп.44.3.1 п.44.3 ст.44 ПК України платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів та інформації, визначених пунктом 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом визначених законодавством строків, але не менше 1825 днів - для первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством, що складаються особами, визначеними пунктом 133.1 статті 133, підпунктом 133.2.2 пункту 133.2 та пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, а також юридичними особами, які обрали спрощену систему оподаткування, за винятком документів, до яких застосовується більш тривалий строк зберігання згідно з підпунктом 44.3.1 цього пункту.

Як зауважено в п.44.3.4 п.44 ст.44 ПК України передбачені цим пунктом строки зберігання документів та інформації продовжуються на період зупинення відліку строку давності у випадках, передбачених пунктом 102.3 статті 102 цього Кодексу.

Так, строки давності, передбачені у ст.102 ПКУ, вперше зупинили 18.03.2020 через запровадження карантину (п.52-1 підрозд. 10 розд. ХХ ПК України). Це зупинення тривало по 30.06.2023.

Таким чином, на переконання суду, боржником в акті №1 від 31.10.2024 визначено знищити разом з наказами про надання щорічних відпусток за 2016-2020 роки також документи, строк зберігання яких ще не завершився (відповідні первинні бухгалтерські документи), в зв'язку з чим суд не бере до розгляду такий доказ.

Суд враховує, що обчислення середньої заробітної плати в цілях визначення виплати компенсації за невикористані відпустки здійснюється відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №100 від 08.02.1995 (пп."а" п.1 згаданого Порядку).

Перевіривши розрахунок заборгованості за невикористану відпустку Павленко Т.М. (а.с.7, т.18) суд встановив, що такий проведено у відповідності до положень Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №100 від 08.02.1995.

Отже суд доходить висновку, що наявні в матеріалах справи докази підтверджують заявлені вимоги ОСОБА_2 до боржника на суму 89 790,18 грн компенсації за невикористані відпустки.

В заперечення проти кредиторських вимог ОСОБА_2 боржником в заяві б/н від 03.04.2025 (а.с.22-24, т.18) також зауважено про неможливість надання, зокрема первинних бухгалтерських документів щодо виплати заробітної плати за 2023 рік, заяв та наказів про надання щорічних основних відпусток за період з 01.02.2010 по 28.08.2023, що обґрунтовано таким: "У період роботи в ТОВ "Вінницяагропроектбуд" ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заробітна плата працівникам видавалась готівкою з каси підприємства.

При цьому, ОСОБА_2 , яка працювала на посаді бухгалтера, мала вільний доступ до документів, якими оформлювались така видача, а також мала у своєму розпорядженні й печатку підприємства. Такий доступ мав і ОСОБА_1 також.

Перед звільненням ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , керівником ТОВ "Вінницяагропроектбуд" було виявлено відсутність ряду первинних та інших документів, у зв'язку з чим відповідні претензії були озвучені останнім, у т.ч. 28.08.2023."

Суд надані боржником твердження сприймає критично, оскільки за правилами ч.2 ст.43 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" №2275-VIII від 06.02.2018 відповідальність за зберігання документів товариства покладається на виконавчий орган товариства та на головного бухгалтера (у разі призначення) - щодо документів бухгалтерського обліку та фінансової звітності.

Натомість наявними у справі №902/25/24 матеріалами підтверджується, що за спірний період ОСОБА_2 не займала посаду головного бухгалтера.

Стосовно заяви представника боржника про застосування до спірних правовідносин положень ст.233 КЗпП України, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

У постанові від 15.11.2021 у справі № 212/9516/19 Верховний Суд зазначив, що встановлені ст.233 КЗпП строки звернення до суду застосовуються незалежно від заяви сторін. Ці строки не перериваються і не зупиняються. При необґрунтованості вимог суд відмовляє в позові з цих підстав без посилання на строки звернення до суду, оскільки відсутнє порушене право. При обґрунтованості позовних вимог і поважності причин пропуску строку звернення до суду суд поновлює пропущений строк на звернення та вирішує його по суті. Натомість у разі пропуску строку без поважних причин та обґрунтованості позовних вимог суд наводить у рішенні мотиви, чому позовні вимоги є обґрунтованими та чому він вважає неможливим поновити строк, та зазначає, що відмовляє в позові саме внаслідок пропуску строку.

Відповідно до ч.2 ст.233 КЗпП України (у редакції, чинній до 19 липня 2022 року) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин" від 01.07.2022, який набрав чинності з 19.07.2022, ч.1, 2 ст.233 КЗпП України викладено у такій редакції: "Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)".

Характерною особливістю спірних правовідносин є те, що кредитор просить визнати грошові вимоги до боржника за період, який охоплює часові проміжки як до, так і після внесення змін до ст.233 КЗпП України (19.07.2022).

З огляду на висновки щодо застосування норм права, викладені в постанові Верховного Суду від 21.03.2025 у справі № 460/21394/23: "...якщо мають місце тривалі правові відносини, які виникли під час дії статті 233 КЗпП України, у редакції, що була чинною до 19 липня 2022 року, та були припинені на момент чинності дії статті 233 КЗпП України, у редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин", то у такому випадку правове регулювання здійснюється таким чином: правовідносини, які мають місце у період до 19 липня 2022 року, підлягають правовому регулюванню згідно з положенням статті 233 КЗпП України (у попередній редакції); у період з 19 липня 2022 року підлягають застосуванню норми статті 233 КЗпП України (у редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин")."

Отже вимоги кредитора, які виникли до 19.07.2022, можуть бути заявлені без обмеження строком.

Суд зауважує, що після набуття чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин" від 01.07.2022 положення ч.2 ст.233 КЗпП України суттєво змінились, зокрема зазначено новий порядок обрахування строку звернення до суду у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).

Тобто встановлений ч.2 ст.233 КЗпП України (в редакції, чинній після 19.07.2022) строк звернення до суду у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні пов'язаний не з днем його звільнення, а з днем одержання працівником письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні, вручення якого є обов'язком роботодавця згідно ст.116 КЗпП України.

Строки звернення до суду за вирішенням трудового спору застосовуються незалежно від заяви сторін, а тому в кожному випадку суд зобов'язаний перевірити та обговорити причини пропуску цих строків, а також навести в рішенні мотиви, чому він поновлює або вважає неможливим поновити пропущений строк.

Такий висновок зробив Верховний Суд в постанові від 22.01.2025 у справі №757/5467/21.

Суд зауважує, що в матеріалах справи №902/25/24 відсутні докази вручення (надіслання) ОСОБА_2 письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені їй при звільненні.

Суд також враховує, що ОСОБА_2 09.10.2023, тобто менш ніж через місяць з дня видання наказу №7 від 12.09.2023, звернулась до Вінницького міського суду Вінницької області з позовом скасування такого наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

В зв'язку з наведеним, суд констатує відсутність підстав застосування наслідків спливу строків, визначених ст.233 КЗпП України.

За змістом ст.1 Кодексу України з процедур банкрутства, кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" діє в інтересах власників облігацій, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.

Згідно з ч.6 ст.45 Кодексу України з процедур банкрутства заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, подані в межах строку, визначеного частиною першою цієї статті, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду.

Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, розглядаються господарським судом у порядку черговості їх отримання у судовому засіданні, яке проводиться після попереднього засідання господарського суду.

За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів.

Ухвала господарського суду набирає законної сили негайно після її оголошення, може бути оскаржена у встановленому цим Кодексом порядку та є підставою для внесення відомостей про таких кредиторів до реєстру вимог кредиторів.

28.02.2024 здійснено офіційне оприлюднення повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство боржника - ТОВ "Вінницяагропроектбуд" на офіційному веб-порталі судової влади України та надано строк кредиторам для пред'явлення до суду заяв з грошовими вимогам до боржника протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження в справі про банкрутство.

Суд враховує, що заява ОСОБА_2 б/н від 25.03.2024 про визнання грошових вимог до боржника направлена 25.03.2024 (а.с.109, т.4) та надійшла до суду 28.03.2024, тобто в межах визначеного 30-денного строку.

Згідно з ч.2 ст.47 Кодексу України з процедур банкрутства у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною першою статті 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна.

За результатами розгляду вимог окремого кредитора господарський суд постановляє ухвалу про їх визнання чи відхилення (повністю або частково), що не може бути оскаржена окремо від ухвали господарського суду, постановленої за результатами попереднього засідання.

З огляду на висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду від 26.02.2019 у справі №908/710/18, від 15.10.2019 у справі №908/2189/17: "У справі про банкрутство господарський суд не розглядає по суті спори стосовно заявлених до боржника грошових вимог, а лише встановлює наявність або відсутність відповідного грошового зобов'язання боржника шляхом дослідження первинних документів (договорів, накладних, актів тощо) та (або) рішення юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення відповідного спору."

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне визнати грошові вимоги ОСОБА_2 до боржника в розмірі 56 800,00 грн заборгованості з невиплаченої заробітної плати та 89 790,18 грн компенсації за невикористані відпустки.

Також визнанню підлягають вимоги ОСОБА_2 в розмірі 6056,00 грн - судового збору, сплаченого згідно з платіжною інструкцією №0.0.3550389115.1 від 25.03.2024 (а.с.118, т.4) за подання заяви б/н від 25.03.2024.

Згідно з ч.2 ст.47 Кодексу України з процедур банкрутства за результатами попереднього засідання господарський суд постановляє ухвалу, в якій зазначаються, зокрема розмір, черговість задоволення кожної визнаної вимоги та перелік усіх визнаних судом вимог кредиторів, що вносяться розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, у тому числі вимог кредиторів, які є заінтересованими стосовно боржника.

Розпорядник майна за результатами попереднього засідання вносить до реєстру вимог кредиторів відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов'язаннями, наявність права вирішального голосу в представницьких органах кредиторів, черговість задоволення кожної вимоги.

Черговість задоволення вимог кредиторів регламентована ст.64 Кодексу України з процедур банкрутства.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.64 Кодексу України з процедур банкрутства кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів у порядку, встановленому цим Кодексом. При цьому у першу чергу задовольняються, зокрема

- вимоги щодо виплати заборгованості із заробітної плати працюючим та звільненим працівникам банкрута, грошові компенсації за всі невикористані дні щорічної відпустки та додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, інші кошти, належні працівникам у зв'язку з оплачуваною відсутністю на роботі (оплата часу простою не з вини працівника, гарантії на час виконання державних або громадських обов'язків, гарантії і компенсації при службових відрядженнях, гарантії для працівників, які направляються для підвищення кваліфікації, гарантії для донорів, гарантії для працівників, які направляються на обстеження до медичного закладу, соціальні виплати у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності за рахунок коштів підприємства тощо), а також вихідна допомога, належна працівникам у зв'язку з припиненням трудових відносин, та нараховані на ці суми страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування, у тому числі відшкодування кредиту, отриманого на ці цілі;

- витрати, пов'язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді, які понесені і не сплачені до відкриття ліквідаційної процедури.

Системний аналіз ст.123 ГПК України, ст.64 Кодексу України з процедур банкрутства свідчить, що витрати, пов'язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді не є у розумінні статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства зобов'язанням боржника перед кредитором, а є витратами понесеними в процесі розгляду грошових вимог кредитора, які мають спеціальний порядок відшкодування, передбачений нормами ГПК України та не можуть бути стягнуті окремо від цього провадження. Тому такі витрати не відносяться до поточних вимог у справі та відносяться згідно із пунктом 1 частини першої статті 64 Кодексу України з процедур банкрутства до першої черги задоволення вимог кредиторів (такі висновки викладено в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.02.2024 у справі №910/14892/22).

Отже вимоги ОСОБА_2 до боржника щодо 56 800,00 грн заборгованості з невиплаченої заробітної плати, 89 790,18 грн компенсації за невикористані відпустки та 6056,00 грн судового збору відносяться до першої черги задоволення вимог кредиторів.

Згодом судом розглянуто заяву ОСОБА_1 б/н від 20.03.2024 (а.с.20-31, т.3) про визнання грошових вимог до боржника в сумі 26343885,21 грн, а також 6056,00 грн витрат зі сплати судового збору.

Присутні в судовому засіданні ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та їх представники заяву ОСОБА_1 б/н від 20.03.2024 підтримали, натомість представник боржника заперечив щодо кредиторських вимог ОСОБА_1 та просив застосувати при їх розгляді визначені ст.233 Кодексу законів про працю України наслідки.

Арбітражний керуючий Голубенко О.В. вимоги ОСОБА_1 визнала.

Представник АТ "ОТП Банк" зазначив, що правова природа вимог ОСОБА_1 про стягнення з боржника суми вартості частки майна є конкурсною вимогою, а не поточною. Протягом періоду коли ОСОБА_1 був зареєстрований учасником Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницяагропроектбуд" не виникало спірних питань щодо його частки; водночас, щодо визначення розміру його частки -поклався на розсуд суду.

Відповідно до заяви б/н від 20.03.2024 ОСОБА_1 просить визнати грошові вимоги до боржника, які виникли у зв'язку з:

- невиплатою частки ОСОБА_1 у статутному капіталі боржника, внаслідок його виходу зі складу учасників боржника, в сумі 25 958 619,00 грн;

- наданим послугами оцінки вартості частки ОСОБА_1 , який вийшов зі складу учасників боржника, в сумі 55 000,00 грн;

- вимушеним прогулом внаслідок незаконного звільнення в сумі 22 250,11 грн;

- невиплаченою заробітною платою в сумі 288 066,59 грн за період з грудня 2016 по грудень 2019 року та періоду з січня по липень 2023 року;

- компенсацією за невикористані відпустки в сумі 19 949,51 грн за період 23.12.2016 по 28.08.2023.

Зазначені кредиторські вимоги ОСОБА_1 в частині вимог щодо 25 958 619,00 грн невиплаченої частки обґрунтувано тим, що кредитор перебував у складі учасників ТОВ "Вінницяагропроектбуд", розмір частки якого становив 30,10% статутного капіталу.

26.12.2023 заявник вийшов зі складу учасників ТОВ "Вінницяагропроектбуд", проте в порушення вимог статуту та чинного законодавства боржником вартість частки ОСОБА_1 , що становить 30,10% статутного капіталу, повідомлена та виплачена не була.

З метою встановлення вартості своєї частки кредитор звернувся до суб'єкта оціночної діяльності; у висновку ТОВ "Експертно-оціночне бюро Зубрицької" від 2024 року встановлено, що вартість частки ОСОБА_1 , що становить 30,10% статутного капіталу, складає 25 958 619,00 грн. Як зазначив кредитор, вартість послуг з оцінки частки становить 55 000,00 грн.

З огляду на витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.128-133, т.3) станом на 26.10.2023 ОСОБА_1 був учасником ТОВ "Вінницяагропроектбуд" та володів часткою статутного капіталу в сумі 310 000,00 грн, що становить 30,10%.

Відповідно до п.1.2, 5.3 статуту ТОВ "Вінницяагропроектбуд", затвердженого протоколом загальних зборів ТОВ "Вінницяагропроектбуд" від 22.01.2019, учасниками товариства є:

- ОСОБА_4 , який володіє часткою в розмірі 360 000,00 грн, що становить 34,95% статутного капіталу товариства;

- ОСОБА_1 , який володіє часткою в розмірі 310 000,00 грн, що становить 30,10% статутного капіталу товариства;

- ОСОБА_5 , який володіє часткою в розмірі 10 000,00 грн, що становить 0,97% статутного капіталу товариства;

- ОСОБА_6 , яка володіє часткою в розмірі 350 000,00 грн, що становить 33,98% статутного капіталу товариства.

В матеріалах справи №902/25/24 міститься заява ОСОБА_1 (а.с.39, т.3), адресована боржнику, про вихід зі складу учасників ТОВ "Вінницяагропроектбуд" з посиланням на п.6.8 статуту товариства. В заяві також міститься вимога ОСОБА_7 до боржника протягом 30 календарних днів з дня отримання цієї заяви повідомити про вартістю частки ОСОБА_1 . Заява ОСОБА_1 посвідчена 26.12.2023 приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Оленченко О.О. за №698.

Відповідно до висновків щодо застосування норм права, викладених в постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.04.2020 у справі №910/7674/18:

"Реалізація права на вихід зі складу учасників товариства законодавчо не пов'язується ні з рішенням загальних зборів учасників, ні з внесенням змін до установчих документів товариства. Положення установчих документів, які обмежують чи забороняють право на вихід учасника з товариства, є такими, що суперечать чинному законодавству.

Тобто вихід з товариства є одностороннім правочином його учасника, вчиненим у письмовій формі у вигляді заяви про вихід з товариства, підписаної учасником. Такий правочин, хоч і вчиняється за волевиявленням однієї особи, спричиняє юридичні наслідки для інших осіб, зокрема, виникнення у товариства обов'язку виплатити колишньому учаснику вартість його частки у встановлений строк.

Відтак, вихід з товариства є безпосередньою дією учасника, спрямованою на припинення корпоративних відносин з товариством з ініціативи учасника товариства, вчинення якої реалізується учасником шляхом подання до товариства заяви в письмовій формі, підписаної учасником. У зв'язку із цим моментом виходу учасника з товариства є дата подачі ним заяви про вихід відповідній посадовій особі товариства або вручення заяви цим особам органами зв'язку".

Суд зауважує, що в матеріалах справи №902/25/24 відсутні докази отримання/вручення відповідній посадовій особі ТОВ "Вінницяагропроектбуд" заяви ОСОБА_1 про вихід зі складу учасників такого товариства.

Натомість судом встановлено, що 28.12.2023 рішенням загальних зборів ТОВ "Вінницяагропроектбуд", яке оформлено протоколом №1, затверджено нову редакцію статуту ТОВ "Вінницяагропроектбуд".

З огляду на п.1.1, 5.3 статуту ТОВ "Вінницяагропроектбуд", затвердженого протоколом загальних зборів ТОВ "Вінницяагропроектбуд" від 28.12.2023, учасниками такого товариства є:

- ОСОБА_6 , яка володіє часткою в розмірі 350 000,00 грн, що становить 49% статутного капіталу товариства;

- ОСОБА_5 , який володіє часткою в розмірі 10 000,00 грн, що становить 1% статутного капіталу товариства;

- ОСОБА_4 , який володіє часткою в розмірі 360 000,00 грн, що становить 50% статутного капіталу товариства.

Таким чином, суд доходить висновку, що ОСОБА_1 вийшов зі складу учасників боржника до 28.12.2023.

За правилами ч.1, ст.24 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" №2275-VIII від 06.02.2018 (в редакції, чинній станом на момент виходу ОСОБА_1 зі складу учасників боржника) учасник товариства, частка якого у статутному капіталі товариства становить менше 50 відсотків, може вийти з товариства у будь-який час без згоди інших учасників.

Згідно з ч.6, 7, 8 ст.24 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" №2275-VIII від 06.02.2018 (в редакції, чинній станом на момент виходу ОСОБА_1 зі складу учасників боржника) не пізніше 30 днів з дня, коли товариство дізналося чи мало дізнатися про вихід учасника, воно зобов'язане повідомити такому колишньому учаснику вартість його частки, надати обґрунтований розрахунок та копії документів, необхідних для розрахунку. Вартість частки учасника визначається станом на день, що передував дню подання учасником відповідної заяви у порядку, передбаченому Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань".

Товариство зобов'язане протягом одного року з дня, коли воно дізналося чи мало дізнатися про вихід учасника, виплатити такому колишньому учаснику вартість його частки. Статутом товариства, що діє на момент виходу учасника, може встановлюватися інший строк для здійснення такої виплати.

Вартість частки учасника визначається виходячи з ринкової вартості сукупності всіх часток учасників товариства пропорційно до розміру частки такого учасника.

Статутом товариства можуть бути передбачені інші строк, порядок, розмір та спосіб проведення розрахунків з учасником, що виходить з товариства, а також порядок вибору суб'єкта оціночної діяльності. Відповідні положення можуть бути внесені до статуту, змінені або виключені з нього одностайним рішенням загальних зборів учасників, у яких взяли участь всі учасники товариства (ч.12 ст.24 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" №2275-VIII від 06.02.2018 (в редакції, чинній станом на момент виходу ОСОБА_1 зі складу учасників боржника).

На момент виходу ОСОБА_1 зі складу учасників ТОВ "Вінницяагропроектбуд" була чинною редакція статуту боржника, затвердженого протоколом загальних зборів від 22.01.2019.

Відповідно до положень п.6.1 статут ТОВ "Вінницяагропроектбуд", затвердженого протоколом загальних зборів ТОВ "Вінницяагропроектбуд" від 22.01.2019, визначено, що учасники мають право, зокрема вийти в установленому порядку із товариства.

За правилами п.6.8 статут ТОВ "Вінницяагропроектбуд", затвердженого протоколом загальних зборів ТОВ "Вінницяагропроектбуд" від 22.01.2019, при виході учасника із товариства йому сплачується вартість частини майна, пропорційна частки у статутному фонді. Виплата проводиться після затвердження звіту за рік, в якому вийшов учасник, і не більше, ніж на протязі одного року згідно вимог чинного законодавства України. На вимогу учасника та зі згоди товариства внесок може бути повернений повністю або частково в натуральній формі. Учаснику, який вибув, сплачується також належна йому частина прибутку, отримана товариством від початку року до моменту його виходу.

Фінансовою звітністю відповідно до Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності", затвердженого наказом Міністерства фінансів України №73 від 07.02.2013, є звітність, що містить інформацію про фінансовий стан та результати діяльності підприємства.

Змісту п.6.8 статуту ТОВ "Вінницяагропроектбуд", затвердженого протоколом загальних зборів ТОВ "Вінницяагропроектбуд" від 22.01.2019, свідчить про відмінний від положень ч.7 ст.24 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" №2275-VIII від 06.02.2018 порядок виплати колишньому учаснику вартості його частки, а саме: за умови настання факту (події) затвердження звіту за рік, в якому вийшов учасник, і не більше ніж протягом одного року з дня, коли товариство дізналося чи мало дізнатися про вихід учасника.

Суд зауважує, що такі положення п.6.8 статуту ТОВ "Вінницяагропроектбуд", затвердженого протоколом загальних зборів ТОВ "Вінницяагропроектбуд" від 22.01.2019, є розумними та обґрунтованими; оскільки передбачена умовами статуту виплата учаснику, який вибув, частини прибутку, отриманого товариством від початку року до моменту його виходу, не може бути здійснена до затвердження фінансової звітності.

Суд констатує, що в матеріалах справи відсутні докази затвердження звіту (фінансової звітності) боржника за 2023 рік.

Відповідно до абз.1 п.5 Порядку подання фінансової звітності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №419 від 28.02.2000, підприємства, які відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" належать до мікропідприємств, малих підприємств, непідприємницькі товариства крім тих, що зобов'язані складати фінансову звітність за міжнародними стандартами фінансової звітності, подають річну фінансову звітність органам, зазначеним у пункті 2 цього Порядку (крім органів Казначейства), не пізніше 28 лютого року, що настає за звітним роком.

Судом встановлено, що провадження у справі №902/25/24 про банкрутство ТОВ "Вінницяагропроектбуд" відкрито ухвалою від 23.02.2024.

Отже, суд доходить висновку, що строк подання звіту (фінансової звітності) боржника за 2023 рік станом на момент відкриття провадження про банкрутство ТОВ "Вінницяагропроектбуд" ще не завершився та складений не був (докази іншого матеріали справи не містять).

Згідно з ч.1 ст.45 Кодексу України з процедур банкрутства конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Кредитор, за заявою якого відкрито провадження у справі, має право заявити додаткові грошові вимоги до боржника у межах строку, встановленого частиною першою цієї статті (ч.2 ст.45 Кодексу України з процедур банкрутства).

За змістом ст.1 Кодексу України з процедур банкрутства грошове зобов'язання (борг) - зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України.

Частиною 1 ст.11 ЦК України визначено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Суд зауважує, що зміст правовідносин сторін щодо виплати частки учаснику, який вийшов зі складу товариства в цій справі, свідчить про виникнення між сторонами цивільних зобов'язань, які регламентовано ЦК України.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу (ч.1, 2 ст.509 ЦК України).

З огляду на положення п.6.8 статуту ТОВ "Вінницяагропроектбуд", затвердженого протоколом загальних зборів ТОВ "Вінницяагропроектбуд" від 22.01.2019, суд констатує, що в даному випадку до правовідносин сторін підлягають застосуванню положення ч.1 ст.530 ЦК України, за якими: якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Суд відхиляє посилання ОСОБА_1 щодо виникнення обов'язку боржника сплатити вартість частки одразу після звернення кредитора з заявою про вихід зі складу учасників, оскільки обов'язок негайного виконання боржником зобов'язань з виплати частки учаснику, який вийшов, не випливає зі змісту статуту ТОВ "Вінницяагропроектбуд", затвердженого протоколом загальних зборів ТОВ "Вінницяагропроектбуд" від 22.01.2019 та Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" №2275-VIII від 06.02.2018.

Також за правилами ч.2 ст.530 ЦК України наявність права вимагати виконання зобов'язання у будь-який час пов'язана з випадками, коли строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.

Проте положеннями п.6.8 статуту ТОВ "Вінницяагропроектбуд", затвердженого протоколом загальних зборів ТОВ "Вінницяагропроектбуд" від 22.01.2019, як і положеннями ст.24 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" №2275-VIII від 06.02.2018 чітко встановлено строки виконання зобов'язань товариства з виплати частки учаснику, який вийшов.

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Ухвалюючи це рішення суд звертається до висновків щодо застосування норм права, викладених в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2022 у справі №910/10741/21, за якими: "...моментом виникнення вимоги кредитора як учасника відносин неспроможності, слід вважати саме дату настання строку виконання грошового обов'язку боржника, а не момент вчинення правочину, чи настання іншої підстави, з якої виникає відповідне право як таке."

За наведених обставин, враховуючи, що звіт за 2023 (фінансова звітність) станом на момент відкриття провадження у справі про банкрутство боржника №902/25/24 (23.02.2024) затверджено не було (та обов'язок його подання станом на момент відкриття провадження у справі про банкрутство боржника №902/25/24 ще не настав), суд доходить висновку, що зобов'язання боржника з виплати частки у статутному капіталі станом на момент відкриття провадження у справі про банкрутство боржника №902/25/24 (23.02.2024) не настало (боржник не вважався таким, що прострочив виконання своїх зобов'язань станом на момент відкриття провадження у справі про банкрутство).

Таким чином суд доходить висновку, що вимоги ОСОБА_1 в частині вимог щодо 25 958 619,00 грн невиплаченої частки виникло після відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницяагропроектбуд".

Як зазначено вище: згідно з визначеннями статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства, кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" діє в інтересах власників облігацій, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника.

Конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.

Поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.

Грошові вимоги, що заявляються ОСОБА_1 в частині стягнення 25958619,00 грн невиплаченої частки, є поточними вимогами до боржника.

У ст.7 КУзПБ закріплено універсальне правило розгляду в межах справи про банкрутство всіх майнових спорів, стороною в яких є боржник, щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство, незалежно від моменту виникнення таких спорів (майнових вимог до боржника), що втілює галузевий принцип концентрації у межах справи про банкрутство всіх спорів, наслідком яких може бути зміна розміру або складу ліквідаційної маси боржника.

Таким чином, природа майнових вимог до боржника (конкурсні, забезпечені або поточні) не змінює встановленого Господарським процесуальним кодексом України та КУзПБ порядку розгляду справи з такими вимогами, що надійшла до господарського суду, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство.

В абз.3 ч.14 ст.39 КУзПБ законодавець імперативно визначив, що з моменту відкриття провадження у справі про банкрутство пред'явлення поточними кредиторами вимог до боржника та їх задоволення можуть здійснюватися у випадку та порядку, передбачених цим Кодексом.

До визнання боржника банкрутом спори боржника з кредиторами, які мають поточні вимоги до боржника, вирішуються в межах справи про банкрутство шляхом їх розгляду в позовному провадженні господарським судом (абз.3 ч.8 ст.45 КУзПБ).

Оскільки провадження у справі перебуває у процедурі розпорядження майном боржника, суд не має підстав для розгляду вимог поточних кредиторів, так як вимоги поточних кредиторів розглядаються судом у ліквідаційній процедурі, а заявлення вимог поточних кредиторів у процедурі розпорядження майном є передчасним.

У зв'язку з вищезазначеним, суд вважає за необхідне роз'яснити заявнику, що вимоги про стягнення 25958619,00 грн невиплаченої частки можуть бути заявлені в межах цієї справи у порядку позовного провадження із застосуванням процесуальних правил Господарського процесуального кодексу України і подальшим дотриманням процедури заявлення кредитором цих вимог та визнання їх судом відповідно до ст.60 КУзПБ.

За вказаних обставин заява ОСОБА_1 б/н від 20.03.2024 про визнання додаткових кредиторських вимог у розмірі 25 958 619,00 грн вартості невиплаченої частки залишається без розгляду, в зв'язку з чим також підлягає залишенню без розгляду заява ОСОБА_1 б/н від 20.03.2024 про визнання додаткових кредиторських вимог у розмірі 55 000,00 грн вартості послуг з оцінки невиплаченої частки.

В заяві б/н від 20.03.2024 ОСОБА_1 просить також визнати грошові вимоги до боржника, які виникли в зв'язку з:

- вимушеним прогулом внаслідок незаконного звільнення в сумі 22 250,11 грн;

- невиплаченою заробітною платою в сумі 288 066,59 грн за період з грудня 2016 по грудень 2019 року та період з січня по липень 2023 року;

- компенсацією за невикористані відпустки в сумі 19 949,51 грн за період з 23.12.2016 по 28.08.2023.

Зазначені кредиторські вимоги ОСОБА_1 обґрунтував тим, що з 23.12.2016 був призначеним на посаду заступника директора в ТОВ "Вінницяагропроектбуд", проте 12.09.2023 був звільнений на підставі наказу №8 від 12.09.2023 з посади заступника директора на підставі п.4 ст.40 Кодексу законів про працю України у зв'язку з прогулом без поважних причин.

Не погодившись із наказом боржника №8 від 12.09.2023 ОСОБА_1 звернувся до Вінницького міського суду Вінницької області про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

В матеріалах справи міститься витяг з трудової книжки ОСОБА_1 (а.с.142-143, т.3), відповідно до якого заявника 23.12.2016 прийнято на роботу на посаду заступника директора в ТОВ "Вінницяагропроектбуд" на підставі наказу №20 від 23.12.2016.

Водночас наказом №8 від 12.09.2023 (а.с.141, т.3) ОСОБА_1 звільнено з посади заступника директора ТОВ "Вінницяагропроектбуд" на підставі п.4 ст.40 КЗпП України внаслідок прогулу без поважних причин.

Як встановлено судом: в провадженні Вінницького міського суду Вінницької області перебувала справа №127/30790/23 за позовом ОСОБА_1 до ТОВ "Вінницяагропроектбуд" про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 21.02.2024, залишеним без змін постановою Вінницького апеляційного суду від 17.04.2024, в задоволенні позову ОСОБА_1 до ТОВ "Вінницяагропроектбуд" відмовлено в повному обсязі.

Оскільки рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 12.02.2024 в задоволенні позову у справі №127/30790/23 відмовлено в повному обсязі, вимоги ОСОБА_1 до боржника щодо 22 250,11 грн заборгованості за час вимушеного прогулу слід відхилити.

Таким чином суд доходить висновку, що ОСОБА_1 є звільненим з посади заступника директора згідно з наказом №8 від 12.09.2023.

Розглядаючи вимоги ОСОБА_1 в частині невиплаченої заробітної плати в сумі 288 066,59 грн за період з грудня 2016 по грудень 2019 року та період з січня по липень 2023 року, суд виходить з наступного.

В матеріалах справи наявний витяг з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування відносно ОСОБА_1 за формою ОК-7 (а.с.3-4, т.22), за змістом якого сукупний розмір заробітної плати ОСОБА_1 за період з грудня 2016 по грудень 2019 року та період з січня по липень 2023 року становить 288 066,59 грн.

Ухвалою від 07.03.2025 боржника зобов'язано було надати належним чином засвідчені копії платіжних відомостей по розрахунках по заробітній платі ОСОБА_7 за періоди з 23.12.2016 по 31.12.2019 та за період з 01.01.2023 по 28.08.2023; інших платіжних документів щодо здійснення розрахунків по заробітній платі.

Натомість до матеріалів справи боржником долучено копії відомостей на виплату готівки за період з 2021 по 2022 роки та зведену відомість сум для зарахування на картрахунки від 22.03.2025 (а.с.252, т.21), якою підтверджується виплата ОСОБА_8 2000,00 грн заробітної плати в лютому 2023 року.

Отже суд доходить висновку, що наявні в матеріалах справи докази підтверджують заявлені вимоги ОСОБА_1 до боржника на суму 286 066,59 грн заборгованості з невиплаченої заробітної плати.

Таким чином вимоги ОСОБА_1 до боржника на суму 286 066,59 грн заборгованості з невиплаченої заробітної плати підлягають визнанню без віднімання сум податків і зборів.

Надані боржником податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку суд відхиляє, оскільки податковий облік є вторинним по відношенню до бухгалтерського і можливий лише у випадках реального здійснення господарської операції, проте боржником не надано первинних бухгалтерських документів в підтвердження здійснення таких господарських операцій (зарахування на банківський рахунок або видача з каси підприємства заробітної плати ОСОБА_1 ) (такі висновки судом здійснено з огляду на постанову Верховного Суду від 01.06.2020 у справі №906/355/19).

Щодо вимог ОСОБА_1 про компенсацію за невикористані відпустки в сумі 19949,51 грн за період 23.12.2016 по 28.08.2023, суд зазначає таке.

Проте наданий заявником витяг з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування відносно ОСОБА_1 за формою ОК-7 (а.с.3-4, т.22) свідчить, що за заявлений період нарахування виплат у зв'язку з щорічними відпустками боржником не проводилось.

Ухвалою від 07.03.2025 боржника зобов'язано було надати також належним чином засвідчені копії заяв ОСОБА_1 про надання щорічних основних відпусток за період з 23.12.2016 по 28.08.2023; наказів директора боржника про надання щорічних основних відпусток ОСОБА_1 за період з 23.12.2016 по 28.08.2023.

- накази про надання щорічних відпусток за 2016-2020 роки;

- касові документи (ПКО, ВКО, платіжні відомості) за 2016-2020 роки;

- видаткові накладні за 2016-2020 роки;

- банківські виписки за 2016-2020 роки.

Суд критично оцінює акт про знищення документів боржника №1 від 31.10.2024, з огляду на те, що відповідно до п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Перевіривши розрахунок заборгованості за невикористану відпустку ОСОБА_1 (а.с.4, т.18) суд встановив, що такий проведено у відповідності до положень Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №100 від 08.02.1995.

Отже суд доходить висновку, що наявні в матеріалах справи докази підтверджують заявлені вимоги ОСОБА_1 до боржника на суму 19 949,51 грн компенсації за невикористані відпустки.

В заперечення проти кредиторських вимог ОСОБА_1 боржником в заяві б/н від 03.04.2025 (а.с.22-24, т.18) також зауважено про неможливість надання, зокрема первинних бухгалтерських документів щодо виплати заробітної плати за 2023 рік, заяв та наказів про надання щорічних основних відпусток за період з 01.02.2010 по 28.08.2023, що обґрунтовано таким: "У період роботи в ТОВ "Вінницяагропроектбуд" ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заробітна плата працівникам видавалась готівкою з каси підприємства.

Натомість наявними у справі №902/25/24 матеріалами підтверджується, що за спірний період ОСОБА_1 не займав посаду головного бухгалтера та не був обраний на посаду виконавчого органу боржника, яким згідно зі статутом боржника є директор.

Стосовно заяви представника боржника про застосування до спірних правовідносин положень ст.233 КЗпП, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Отже вимоги кредитора, які виникли до 19.07.2022, можуть бути заявлені без обмеження строком.

Такий висновок зробив Верховний Суд в постанові від 22.01.2025 у справі №757/5467/21.

Суд зауважує, що в матеріалах справи №902/25/24 відсутні докази вручення (надіслання) ОСОБА_1 письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені їй при звільненні.

Суд також враховує, що ОСОБА_1 09.10.2023, тобто менш ніж через місяць з дня видання наказу №8 від 12.09.2023, звернувся до Вінницького міського суду Вінницької області з позовом скасування такого наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Суд враховує, що заява ОСОБА_1 б/н від 25.03.2024 про визнання грошових вимог до боржника направлена 20.03.2024 (а.с.165, т.3) та надійшла до суду 22.03.2024, тобто в межах визначеного 30-денного строку.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне визнати грошові вимоги ОСОБА_1 до боржника в розмірі 286 066,59 грн заборгованості з невиплаченої заробітної плати та 19 949,51 грн компенсації за невикористані відпустки.

Також визнанню підлягають вимоги ОСОБА_1 в розмірі 6056,00 грн - судового збору, сплаченого згідно з платіжною інструкцією №0.0.3540912492.1 від 20.03.2024 (а.с.164, т.3) за подання заяви б/н від 20.03.2024.

Черговість задоволення вимог кредиторів регламентована ст.64 Кодексу України з процедур банкрутства.

Отже вимоги ОСОБА_1 до боржника щодо 286 066,59 грн заборгованості з невиплаченої заробітної плати, 19 949,51 грн компенсації за невикористані відпустки та 6056,00 грн судового збору відносяться до першої черги задоволення вимог кредиторів.

Положеннями ч.2 ст.47 Кодексу України з процедур банкрутства зазначено, що за результатами попереднього засідання господарський суд постановляє ухвалу, в якій зазначаються, зокрема вимоги кредиторів, які є заінтересованими стосовно боржника.

Визначення терміну "заінтересовані особи" наведено в ст.1 Кодексу України з процедур банкрутства, за якою такими особами є, зокрема

- власники (учасники, акціонери) боржника, керівник боржника, особи, які входять до складу органів управління боржника, головний бухгалтер (бухгалтер) боржника, у тому числі звільнені з роботи за три роки до відкриття провадження у справі про банкрутство;

- особи, які перебувають у родинних стосунках із зазначеними особами та фізичною особою - боржником, а саме: подружжя та їхні діти, батьки, брати, сестри, онуки, а також інші особи, стосовно яких наявні обґрунтовані підстави вважати їх заінтересованими.

Отже положення ст.1 Кодексу України з процедур банкрутства не містять вичерпного переліку заінтересованих осіб стосовно боржника та судом при вирішенні цього питання мають враховуватись фактичні обставини справи, які свідчать про обґрунтовані підстави вважати тих чи інших осіб заінтересованими.

Суд зазначає, що відповідно до змісту рішень Вінницького міського суду Вінницької області від 12.02.2024 у справі №127/30759/23 та від 21.02.2024 у справі №127/30790/23: під час здійснення провадження в названих справах "... ОСОБА_2 та ОСОБА_1 стверджували, що вони перебувають у шлюбі".

За правилами ст.28 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" №2275-VIII від 06.02.2018 органами товариства є загальні збори учасників, наглядова рада (у разі утворення) та виконавчий орган.

Зміст матеріалів справи свідчить, що до подання заяви про вихід зі складу учасників від 26.12.2023 ОСОБА_1 входив до складу вищого органу ТОВ "Вінницяагропроектбуд" - загальних зборів учасників з часткою статутного капіталу в сумі 310 000,00 грн, що становить 30,10%. Тобто ОСОБА_1 вийшов з вищого органу ТОВ "Вінницяагропроектбуд" менш ніж за три роки до відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Вінницяагропроектбуд".

Також ОСОБА_1 перебував на посаді заступника директора ТОВ "Вінницяагропроектбуд" та був звільнений із займаної посади менш ніж за три роки до відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Вінницяагропроектбуд".

В свою чергу ОСОБА_2 з 01.02.2010 обіймала посаду бухгалтера у ТОВ "Вінницяагропроектбуд" та була звільнена із займаної посади на підставі наказу боржника №7 від 12.09.2023. Отже ОСОБА_2 звільнена із посади бухгалтера у ТОВ "Вінницяагропроектбуд" менш ніж за три роки до відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Вінницяагропроектбуд".

За сукупності встановлених обставин суд доходить висновку, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є особами, заінтересованими стосовно боржника.

Наслідки визнання кредиторів заінтересованими стосовно боржника на стадії розпорядження майном боржника визначено ч.2 ст.47 Кодексу України з процедур банкрутства, за змістом якої конкурсні кредитори, заінтересовані стосовно боржника, не мають права вирішального голосу на зборах (комітеті) кредиторів.

Таким чином ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які є конкурсними кредиторами в межах визнаних судом вимог, не мають права вирішального голосу на зборах (комітеті) кредиторів, оскільки є заінтересованими стосовно боржника.

Суд також враховує, що:

- ухвалою суду від 12.05.2025 визнано кредиторські вимоги АТ "ОТП БАНК" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницяагропроектбуд" у розмірі 13 764 090,00 грн, що забезпечені заставою майна боржника, а також 6056,00 грн - судового збору за подання заяви про визнання грошових вимог до боржника (перша черга задоволення);

- ухвалою суду від 28.05.2025 визнано кредиторські вимоги ТОВ "Агрокомпанія." до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницяагропроектбуд" у розмірі 394690,00 грн (четверта черга задоволення), а також 6056,00 грн - судового збору за подання заяви про визнання грошових вимог до боржника (перша черга задоволення);

- ухвалою суду від 09.06.2025 замінено сторону кредитора - ТОВ "Агрокомпанія." його правонаступником - Фізичною особою-підприємцем Турбовцем Сергієм Борисовичем у справі №902/25/24.

Згідно з ч.1 ст.48 Кодексу України з процедур банкрутства учасниками зборів кредиторів боржника є конкурсні кредитори з правом вирішального голосу, вимоги яких визнані господарським судом за результатами попереднього засідання.

У зборах кредиторів боржника можуть брати участь із правом дорадчого голосу: кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника; кредитори з вимогами щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадян; конкурсні кредитори, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання; конкурсні кредитори, заінтересовані стосовно боржника; представник працівників боржника; уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника; представник органу, уповноваженого управляти державним майном; арбітражний керуючий.

З огляду на наведені норми Кодексу України з процедур банкрутства:

- кредитор ОСОБА_1 як заінтересована особа стосовно боржника має право дорадчого голосу на зборах кредиторів;

- кредитор ОСОБА_2 як заінтересована особа стосовно боржника має право дорадчого голосу на зборах кредиторів;

- кредитор АТ "ОТП БАНК", вимоги якого забезпечені заставою майна боржника, має право дорадчого голосу на зборах кредиторів;

- кредитор ФОП ОСОБА_9 має право вирішального голосу на зборах кредиторів.

Під час слухання справи, 19.06.2025, судом, за погодженням з учасниками справи, визначено дату проведення зборів кредиторів - 25.07.2025 об 11 год. 00 хв. (визначено резервну дату та час проведення зборів кредиторів - 31.07.2025 об 11 год. 00 хв.).

За правилами ч.2 ст.47 Кодексу України з процедур банкрутства у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною першою статті 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна. За результатами попереднього засідання господарський суд постановляє ухвалу, в якій зазначаються, зокрема дата підсумкового засідання суду.

Враховуючи, що в попередньому засіданні у справі №902/25/24 судом вирішено усі всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого ч.1 ст.45 названого Кодексу, слід призначити дату підсумкового засідання суду на 18.09.2025.

Керуючись ст.2, 42, 73, 74, 91, 99, 234, 235, 236 ГПК України, ст.1, 2, 39, 47, 48, 60, 64 Кодексу України з процедур банкрутства, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Відмовити в задоволенні клопотання ОСОБА_1 б/н від 19.06.2025 в справі №902/25/24 про витребування доказів.

2. Відмовити в задоволенні клопотання ОСОБА_1 без номера та дати (вх. канц. суду №01-36/774/25 від 19.06.2025) про призначення в справі №902/25/24 судової експертизи.

3. Залишити без розгляду в справі №902/25/24 заяву ОСОБА_1 б/н від 20.03.2024 про визнання додаткових кредиторських вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницяагропроектбуд" у розмірі 25 958 619,00 грн вартості невиплаченої частки та 55 000,00 грн вартості послуг з оцінки майна.

4. Відхилити кредиторські вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницяагропроектбуд" у розмірі 22 250,11 грн заборгованості за час вимушеного прогулу та 2000,00 грн заборгованості з невиплаченої заробітної плати.

5. Визнати додаткові кредиторські вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницяагропроектбуд" (вул.Л. Ратушної, буд.130, офіс 7, м.Вінниця, Вінницька обл., 21037, ідентифікаційний код: 35949905) у розмірі 286 066,59 грн заборгованості з невиплаченої заробітної плати (перша черга задоволення), 19 949,51 грн компенсації за невикористані відпустки (перша черга задоволення) та 6 056,00 грн - судового збору за подання заяви про визнання грошових вимог до боржника (перша черга задоволення).

6. Відхилити кредиторські вимоги ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницяагропроектбуд" у розмірі 26 295,65 грн заборгованості за час вимушеного прогулу та 2000,00 грн заборгованості з невиплаченої заробітної плати.

7. Визнати кредиторські вимоги ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницяагропроектбуд" (вул.Л. Ратушної, буд.130, офіс 7, м.Вінниця, Вінницька обл., 21037, ідентифікаційний код: 35949905) у розмірі 56 800,00 грн заборгованості з невиплаченої заробітної плати (перша черга задоволення), 89 790,18 грн компенсації за невикористані відпустки (перша черга задоволення) та 6 056,00 грн - судового збору за подання заяви про визнання грошових вимог до боржника (перша черга задоволення).

8. Визначити розмір, черговість задоволення кожної визнаної вимоги та перелік усіх визнаних судом вимог кредиторів, що вносяться розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів:

1) АТ "ОТП БАНК" (вул.Жилянська, буд.43, м.Київ, 01033, ідентифікаційний код: 21685166) з такими грошовими вимогами до боржника:

- 13 764 090,00 грн заборгованості, що забезпечені заставою майна боржника;

- 6 056,00 грн - судового збору за подання заяви про визнання грошових вимог до боржника (перша черга задоволення);

2) Фізична особа-підприємець Турбовець Сергій Борисович ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП: НОМЕР_3 ) з такими грошовими вимогами до боржника:

- 394 690,00 грн заборгованості (четверта черга задоволення);

3) ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) з такими грошовими вимогами до боржника:

- 4 027 544,10 грн заборгованості (четверта черга задоволення);

- 30 280,00 грн - судового збору за подання заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство (перша черга задоволення);

- 63 900,00 грн - авансування грошової винагороди арбітражного керуючого (перша черга задоволення);

- 306 016,10 грн заборгованості з невиплаченої заробітної плати та компенсації за невикористані відпустки (перша черга задоволення);

- 6 056,00 грн - судового збору за подання заяви про визнання додаткових грошових вимог до боржника (перша черга задоволення);

4) ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) з такими грошовими вимогами до боржника:

- 146 590,18 грн заборгованості з невиплаченої заробітної плати та компенсації за невикористані відпустки (перша черга задоволення);

- 6 056,00 грн - судового збору за подання заяви про визнання грошових вимог до боржника (перша черга задоволення).

9. Визнати АТ "ОТП БАНК", вимоги якого забезпечені заставою майна боржника, кредитором з правом дорадчого голосу.

10. Визнати Фізичну особу-підприємця Турбовця Сергія Борисовича кредитором з правом вирішального голосу.

11. Визнати кредитора ОСОБА_1 заінтересованою особою стосовно боржника в справі №902/25/24 без права вирішального голосу (з правом дорадчого голосу).

12. Визнати кредитора ОСОБА_2 заінтересованою особою стосовно боржника в справі №902/25/24 без права вирішального голосу (з правом дорадчого голосу).

13. Визначити розмір та перелік не визнаних судом вимог кредиторів:

1) ТОВ "Суффле Агро Україна" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницяагропроектбуд" у розмірі 14 215 082,06 грн, а також 6056,00 грн - судового збору за подання заяви про визнання грошових вимог до боржника (відхилені судом вимоги);

2) ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницяагропроектбуд" у розмірі 25 958 619,00 грн вартості невиплаченої частки та 55000,00 грн вартості послуг з оцінки майна (заява б/н від 20.03.2024 залишена судом в цій частині без розгляду);

3) ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницяагропроектбуд" у розмірі 22 250,11 грн заборгованості за час вимушеного прогулу та 2000,00 грн заборгованості з невиплаченої заробітної плати (відхилені судом вимоги);

4) ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницяагропроектбуд" у розмірі 26 295,65 грн заборгованості за час вимушеного прогулу та 2000,00 грн заборгованості з невиплаченої заробітної плати (відхилені судом вимоги).

14. Визначити дату та час проведення зборів та комітету кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницяагропроектбуд" - 25 липня 2025 року об 11 год. 00 хв. (резервна дата - 31 липня 2025 року об 11 год. 00 хв.).

15. Розпоряднику майна арбітражному керуючому Голубенко О.В:

- за результатами попереднього засідання внести до реєстру вимог кредиторів відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов'язаннями, наявність права вирішального голосу в представницьких органах кредиторів, черговість задоволення кожної вимоги (ст.47 Кодексу України з процедур банкрутства);

- провести перші загальні збори кредиторів, якими утворити комітет кредиторів, надавши до суду відповідний протокол;

- за результатами зборів вирішити питання щодо подальшого розгляду справи та відповідні протоколи надати суду.

16. Призначити дату підсумкового засідання в справі №902/25/24 суду на 18 вересня 2025 року на 12 год. 00 хв.

17. Повідомити учасникам справи, що підсумкове засідання в справі №902/25/24 відбудеться 18 вересня 2025 року о 12 год. 00 хв. в приміщенні Господарського суду Вінницької області за адресою: вул.Пирогова, буд.29, м.Вінниця, 3 поверх, зала судових засідань №2.

18. Ухвала суду від 20.06.2025 в справі №902/25/24 набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

19. Відповідно до абз.2 ч.2, ч.3 ст.47 Кодексу України з процедур банкрутства ухвала господарського суду, постановлена за результатами попереднього засідання, може бути оскаржена стороною у справі про банкрутство лише в частині конкретних вимог кредитора.

20. Примірники ухвали суду від 20.06.2025 в справі №902/25/24 надіслати учасникам справи.

Ухвала підписана 26.06.2025.

Суддя Нешик О.С.

кількість прим. ухвали:

1 - до справи;

2, 3 - арбітражному керуючому Голубенко О.В. - в електронній формі до електронного кабінету в підсистемі ЄСІТС та на адресу електронної пошти ( ІНФОРМАЦІЯ_1 );

4, 5 - ОСОБА_1 - в електронній формі до електронного кабінету в підсистемі ЄСІТС та на адресу електронної пошти ( ІНФОРМАЦІЯ_2 );

6, 7 - ОСОБА_2 - в електронній формі до електронного кабінету в підсистемі ЄСІТС та на адресу електронної пошти ( ІНФОРМАЦІЯ_3 );

8, 9 - представнику ОСОБА_1 та ОСОБА_2 адвокату Оверковському К.В. - в електронній формі до електронного кабінету в підсистемі ЄСІТС та на адресу електронної пошти ( ІНФОРМАЦІЯ_4 );

10, 11 - представнику ОСОБА_1 та ОСОБА_2 адвокату Чайці А.О. - в електронній формі до електронного кабінету в підсистемі ЄСІТС та на адресу електронної пошти ( ІНФОРМАЦІЯ_5 );

12, 13 - ТОВ "Вінницяагропроектбуд" - в електронній формі до електронного кабінету в підсистемі ЄСІТС та на адресу електронної пошти ( ІНФОРМАЦІЯ_6 );

14, 15 - представнику ТОВ "Вінницяагропроектбуд" адвокату Лещенко С.В. - в електронній формі до електронного кабінету в підсистемі ЄСІТС та на адресу електронної пошти ( ІНФОРМАЦІЯ_7 );

16, 17 - представнику ТОВ "Вінницяагропроектбуд" адвокату Сніцаренку А.А. - в електронній формі до електронного кабінету в підсистемі ЄСІТС та на адресу електронної пошти ( ІНФОРМАЦІЯ_8 );

18, 19 - ТОВ "Суффле Агро Україна" - в електронній формі до електронного кабінету в підсистемі ЄСІТС та на адресу електронної пошти ( ІНФОРМАЦІЯ_9 );

20, 21 - представнику ТОВ "Суффле Агро Україна" адвокату Стельмаху Ю.М. - в електронній формі до електронного кабінету в підсистемі ЄСІТС та на адресу електронної пошти ( ІНФОРМАЦІЯ_10 );

22, 23 - АТ "ОТП БАНК" - в електронній формі до електронного кабінету в підсистемі ЄСІТС та на адресу електронної пошти ( ІНФОРМАЦІЯ_11 );

24, 25 - представнику АТ "ОТП БАНК" адвокату Довгалю І.О. - в електронній формі до електронного кабінету в підсистемі ЄСІТС та на адресу електронної пошти ( ІНФОРМАЦІЯ_12 );

26, 27 - ФОП Турбовцю С.Б. ( АДРЕСА_2 ) - реокомендованим листом та на адресу електронної пошти ( ІНФОРМАЦІЯ_13 )

Попередній документ

128452285

Наступний документ

128452287

Інформація про рішення:

№ рішення:	128452286
№ справи:	902/25/24
Дата рішення:	20.06.2025
Дата публікації:	30.06.2025
Форма документу:	Ухвала
Форма судочинства:	Господарське
Суд:	Господарський суд Вінницької області
Категорія справи:	Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи про банкрутство, з них:; банкрутство юридичної особи

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Призначено склад суду (28.10.2025)
Дата надходження:	28.10.2025
Предмет позову:	про банкрутство

Розклад засідань:

Минулі засідання (93)

15.02.2024 12:00	Господарський суд Вінницької області
23.02.2024 11:30	Господарський суд Вінницької області
02.04.2024 11:00	Господарський суд Вінницької області
04.04.2024 10:30	Господарський суд Вінницької області
26.04.2024 10:30	Господарський суд Вінницької області
21.05.2024 11:30	Північно-західний апеляційний господарський суд
23.05.2024 11:30	Господарський суд Вінницької області
05.06.2024 12:00	Господарський суд Вінницької області
24.06.2024 10:30	Господарський суд Вінницької області
09.07.2024 11:00	Господарський суд Вінницької області
18.07.2024 10:30	Господарський суд Вінницької області
18.07.2024 11:30	Господарський суд Вінницької області
19.07.2024 10:30	Господарський суд Вінницької області
19.07.2024 11:00	Господарський суд Вінницької області
29.07.2024 12:45	Північно-західний апеляційний господарський суд
29.07.2024 12:55	Північно-західний апеляційний господарський суд
27.08.2024 14:40	Північно-західний апеляційний господарський суд
04.09.2024 10:30	Господарський суд Вінницької області
04.09.2024 11:00	Господарський суд Вінницької області
09.09.2024 10:00	Господарський суд Вінницької області
12.09.2024 12:00	Господарський суд Вінницької області
13.09.2024 10:30	Господарський суд Вінницької області
07.10.2024 10:30	Господарський суд Вінницької області
07.10.2024 12:00	Господарський суд Вінницької області
08.10.2024 11:00	Господарський суд Вінницької області
11.10.2024 10:00	Господарський суд Вінницької області
11.10.2024 11:30	Господарський суд Вінницької області
25.10.2024 10:30	Господарський суд Вінницької області
25.10.2024 11:30	Господарський суд Вінницької області
25.10.2024 12:00	Господарський суд Вінницької області
25.10.2024 12:30	Господарський суд Вінницької області
28.10.2024 10:30	Господарський суд Вінницької області
31.10.2024 11:00	Касаційний господарський суд
06.11.2024 12:00	Господарський суд Вінницької області
12.11.2024 14:30	Господарський суд Вінницької області
15.11.2024 11:00	Господарський суд Вінницької області
15.11.2024 12:00	Господарський суд Вінницької області
18.11.2024 11:00	Господарський суд Вінницької області
19.11.2024 14:30	Господарський суд Вінницької області
25.11.2024 10:30	Господарський суд Вінницької області
25.11.2024 11:00	Господарський суд Вінницької області
28.11.2024 11:00	Касаційний господарський суд
29.11.2024 12:00	Господарський суд Вінницької області
06.12.2024 11:00	Господарський суд Вінницької області
13.12.2024 10:30	Господарський суд Вінницької області
13.12.2024 11:00	Господарський суд Вінницької області
23.12.2024 10:00	Господарський суд Вінницької області
10.01.2025 12:00	Господарський суд Вінницької області
24.01.2025 11:00	Господарський суд Вінницької області
31.01.2025 10:30	Господарський суд Вінницької області
14.02.2025 11:30	Господарський суд Вінницької області
17.02.2025 11:00	Господарський суд Вінницької області
24.02.2025 14:30	Господарський суд Вінницької області
28.02.2025 14:30	Господарський суд Вінницької області
03.03.2025 14:30	Господарський суд Вінницької області
14.03.2025 11:00	Господарський суд Вінницької області
17.03.2025 11:00	Північно-західний апеляційний господарський суд
17.03.2025 11:30	Північно-західний апеляційний господарський суд
28.03.2025 14:30	Господарський суд Вінницької області
02.04.2025 15:00	Господарський суд Вінницької області
04.04.2025 11:00	Господарський суд Вінницької області
07.04.2025 11:30	Північно-західний апеляційний господарський суд
08.04.2025 10:00	Господарський суд Вінницької області
16.04.2025 14:30	Господарський суд Вінницької області
22.04.2025 15:30	Північно-західний апеляційний господарський суд
12.05.2025 11:00	Господарський суд Вінницької області
13.05.2025 15:30	Північно-західний апеляційний господарський суд
21.05.2025 11:00	Господарський суд Вінницької області
28.05.2025 11:00	Господарський суд Вінницької області
04.06.2025 11:00	Господарський суд Вінницької області
10.06.2025 14:30	Північно-західний апеляційний господарський суд
10.06.2025 15:15	Касаційний господарський суд
18.06.2025 14:30	Господарський суд Вінницької області
19.06.2025 14:30	Господарський суд Вінницької області
01.07.2025 15:00	Північно-західний апеляційний господарський суд
01.07.2025 15:45	Касаційний господарський суд
12.08.2025 10:30	Господарський суд Вінницької області
13.08.2025 10:30	Господарський суд Вінницької області
20.08.2025 10:30	Господарський суд Вінницької області
26.08.2025 14:30	Північно-західний апеляційний господарський суд
04.09.2025 12:00	Господарський суд Вінницької області
04.09.2025 12:30	Господарський суд Вінницької області
09.09.2025 12:00	Північно-західний апеляційний господарський суд
10.09.2025 12:00	Господарський суд Вінницької області
18.09.2025 12:00	Господарський суд Вінницької області
23.09.2025 11:30	Господарський суд Вінницької області
23.09.2025 15:00	Північно-західний апеляційний господарський суд
29.09.2025 11:00	Господарський суд Вінницької області
30.09.2025 12:00	Господарський суд Вінницької області
14.10.2025 12:00	Господарський суд Вінницької області
04.11.2025 12:00	Господарський суд Вінницької області
11.11.2025 12:00	Господарський суд Вінницької області
18.11.2025 11:00	Господарський суд Вінницької області

Заплановані засідання (3)

25.11.2025 11:30	Господарський суд Вінницької області
01.12.2025 11:30	Господарський суд Вінницької області
16.12.2025 12:00	Господарський суд Вінницької області