27.06.2025 року м.Дніпро Справа № 904/4167/24
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Кощеєва І.М. (доповідач)
суддів: Чус О.В., Іванова О.Г.
розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Діксі" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 29.11.2024р. (суддя Рудь І.А., м. Дніпро, повний текст рішення складено 29.11.2024р. ) у справі
за позовом Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська обл.
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Діксі", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська обл.
про стягнення заборгованості, у сумі 60 993 грн 17 коп.
1. Короткий зміст позовних вимог.
Комунальне підприємство теплових мереж "Криворіжтепломережа" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Діксі" 56 459 грн. 41 коп. - заборгованості за послугу з постачання теплової енергії за період з 05.11.2021р. по 28.03.2024р., 566 грн. 65 коп. - заборгованості за абонентське обслуговування за період з 05.11.2021р. по 30.04.2024р., 2 100 грн. 12 коп. - інфляційних збитків, 868 грн. 74 коп. - 3% річних, 998 грн. 25 коп. - пені, відповідно до умов індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії від 05.11.2021р..
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем умов договору у частині своєчасної оплати наданих Позивачем послуг.
2. Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 29.11.2024р. у справі № 904/4167/24 позов задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Діксі" на користь Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" 56 459 грн. 41 коп. - заборгованість за послугу з постачання теплової енергії, за період з 05.11.2021р. по 28.03.2024р., 566 грн. 65 коп. - заборгованість за абонентське обслуговування, за період з 05.11.2021р. по 30.04.2024р., 2 100 грн. 12 коп. - інфляційних збитків, 868 грн. 74 коп. - 3% річних, 998 грн. 25 коп. - пені та витрат зі сплати судового збору.
3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
Не погодившись з вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Діксі" звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.
В обґрунтування апеляційної скарги Скаржник посилається на те, що приміщення №76 у будинку №30 по проспекту Перемоги в м. Кривий Ріг від'єднане від централізованої системи теплопостачання і обладнане індивідуальною системою опалення на підставі дозволу Управління житлово-комунального господарства виконкому Криворізької міськради (копія дозволу № 1486/8 від 06.05.2005 р. є в матеріалах справи).
Також Скаржник зазначає, що 14.06.2001 між Позивачем і Відповідачем було укладено Договір №3241 на постачання теплової енергії на потреби опалення, вентиляції, гарячого водопостачання та пару і приміщення 76 по проспекту Перемоги 30 в м. Кривий Ріг було включено в цей Договір, але після від'єднання від централізованої системи теплопостачання це приміщення було виключено з вказаного договору. На даний час діє договір №3241 від 09.03.2016 р.. Інші договори на постачання теплової енергії Позивач і Відповідач не укладали.
За доводами Апелянта, суд першої інстанції у рішенні не дав правову оцінку тому факту, що відносно приміщень, перелічених у Таблиці №2 до Договору №3241 від 09.03.2016 , Позивач керується зазначеним договором (отримує оплату і реєструє податкові накладні), а відносно приміщення за адресою м. Кривий Ріг, пр. Перемоги 30/76, просить суд застосувати положення публічного Індивідуального договору від 05.10.2021 р., незважаючи на те, що: між сторонами вже існує діючий договір на постачання теплової енергії; Позивач не звертався до Відповідача з пропозицією про внесення змін до діючого договору, як це передбачено ч.4 ст. 13 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», а Відповідач не вчиняв дій, які свідчать про його бажання приєднатися до індивідуального договору.
Посилання суду першої інстанції на публічний Індивідуальний договір від 05.10.2021 р., як на підставу задоволення позовних вимог, на думку Скаржника, суперечить абз. 1 п. 3 розділу VI Прикінцеві та перехідні положення ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», ч.1 ст.12 та ч.4 ст.9 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», а також абз.8 п.13 Правил №830 від 21.08.2019 р.
Також Апелянт вказує, що у матеріалах справи відсутні зведені відомості (звіти) за відповідні періоди по багатоквартирному будинку № 30 по просп. Перемоги у м. Кривому Poзi, які містять інформацію про загальний обсяг споживання послуги для всього будинку. Натомість у матеріалах справи є "Отчёты о суточных параметрах теплоснабжения", які Позивач надав суду в якості доказів, що містять інформацію про загальний обсяг спожитої теплової енергії в будинку № 30 по просп. Перемоги у м. Кривому Poзi. При цьому наведені документи не підписані уповноваженим представником ОСББ «Перемога 30» і не скріплені печаткою об"єднання, що унеможливлює їх ідентифікацію і належність до показників теплоенергії, спожитої саме в будинку 30 по проспекту Перемоги в м. Кривий Ріг. Інші докази, які містять інформацію про загальний обсяг спожитої теплової енергії в будинку № 30 по просп. Перемоги у м. Кривому Poзi відсутні.
При цьому Апелянт наголошує, що на "Отчётах о суточных параметрах теплоснабжения" за період з 05.11.2021 р. по 22.12.2023 проставлені підпис і печатка ФОП Ситник К.О., на документах за період з 01.12.2023 р. по 28.03.2024 р. - штамп НПП "Эргомера". Доказів того, що ФОП Ситник К.О. та НПП "Эргомера" уповноважені підписувати документи від імені ОСББ "Перемога 30" Позивач суду не надав і на переконання Відповідача показання, які містяться в "Отчётах о суточных параметрах теплоснабжения", не відносяться до показань спожитої теплоенергії в будинку 30 по проспекту Перемоги в м. Кривий Ріг.
За твердженнями Скаржника, він отримував рахунки-фактури 10.01.2024 р., 09.02.2024 р., 11.03.2024 р., 08.04.2024 р. та 07.05.2024 р. Тобто, до 10 січня 2024 р. Позивач не надавав рахунків-фактур Відповідачу і не вчиняв інших дій, які б свідчили про його наміри пред'явити до останньому грошові вимоги.
Висновок суду про те, що на виконання своєї статутної мети КПТМ "Криворіжтепломережа" здійснювало у спірний період постачання теплової енергії в багатоквартирний будинок № 30 по просп. Перемоги, а відповідач отримував теплову енергію, Апелянт вважає необґрунтованим, оскільки в матеріалах справи відсутні докази отримання відповідачем послуг, Користувачі приміщень, що від'єднанні від мережі централізованого теплопостачання, фізично не можуть отримувати теплову енергію.
У відповіді на відзив від 11.01.2025 Відповідач зазначає, що у порушення ч.1 ст.11 ЗУ "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" та ч. 1 п. 4 Методики № 315 від 22.11.2018 р. Позивач не приймав участі у знятті показань приладу комерційного обліку теплоенергії та не фіксував ці показання у присутності споживача (ОСББ "Перемога 30") або його уповноваженого представника. Крім того, у матеріалах справи відсутні докази, які підтверджують, що ФОП Ситник К.О. та НПП "Эргомера", підписи яких стоять на "Отчётах о суточных параметрах теплоснабжения", здійснювали сервісне обслуговування приладу комерційного обліку теплової енергії в будинку 30 по просп. Перемоги. Зважаючи на те, що звіти підписані не уповноваженими особами та складені без присутності виконавця комунальної послуги і представника споживача - ОСББ «Перемога 30», ці документи не є належними доказами відповідно до ч.1 ст. 76 ГПК України.
Твердження Позивача, що наведені моделі і номера лічильника в "Отчётах о суточных параметрах теплоснабжения" є доказом приналежності цих документів до зняття показань саме в будинку 30 по просп. Перемоги, Відповідач вважає необґрунтованим, оскільки доказів того, який саме лічильник (модель і номер) встановлено у будинку 30 по просп. Перемоги Позивачем не надано.
Рахунки по приміщенню 76 по просп. Перемоги 30 Позивач виставляє Відповідачу на підставі Договору №12800 від 05.11.2021р , який у матеріалах справи відсутній. Замість цього , в якості доказу Позивач надав суду Індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії від 05.11.2021р.
Також, за доводами Відповідача, у матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про бажання Відповідача приєднатись до Індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії від 05.11.2021 р..
Відповідач наголошує, що з 2005 року він не отримував жодних послуг від Позивача по приміщенню 76 у будинку 30 по проспекту Перемоги в м. Кривому Розі, оскільки зазначене приміщення у 2005 році було відокремлено від централізованої мережі теплопостачання, має власну топочну, обладнане власним опалювальним котлом і власною мережею опалювальних трубопроводів, що підтверджується матеріалами справи і не заперечується позивачем.
Стосовно зазначення судом Акту обстеження нежитлового приміщення 20 будинку № 24 по вулиці Соборності від 09.05.2023, то суд першої інстанції не просто переплутав адресу, а посилаючись на конкретний документ ще й зазначив у рішенні невірні дані із цього документу, що свідчить про неповне дослідження судом обставин справи.
5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.
Позивач у відзиві зазначає, що факт отримання послуги (теплової енергії подану до багатоквартирного будинку на потреби опалення МЗК, ЗБП, втрати теплової енергії в транзитних мережах, абонентська плата тощо) і є тією дією, яка свідчить про те, що правовідносини відбуваються, отже укладання договору з надавачем (виконавцем) послуги та споживачем є обов'язковим елементом правовідносин.
Фактом отримання послуги з постачання теплової енергії Відповідачем, за твердженням Позивача, є те, що приміщення, яке орендує Відповідач, вбудовано до багатоквартирного будинку, який є цілісним майновим комплексом, до якого подається теплова енергія з початком опалювальною періоду, а також здійснення Позивачем надання послуг з абонентського обслуговування. Наявність факту приналежності нежитлового приміщення до такого цілісного майнового комплексу як багатоквартирний будинок є підставою для укладання з Відповідачем публічного договору (за умови не обрання іншої моделі правовідносин співласниками).
За доводами Позивача, для кожного споживача платіж за послугу з постачання теплової енергії складається саме з його спожитої частки теплової енергії від загальнобудинкового обсягу (що розрахований та розподілений у відповідності Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" та Методики розподілу №315) помножений на тариф, що затверджується місцевими органами самоврядування. Плату здійснюють всі мешканці (співвласники) приміщень (житлових/ нежитлових) багатоквартирного будинку у розрахунку на 1 кв. м.. Вихідними даними є покази встановленого приладу комерційного обліку в будинку, який обліковує всю спожиту будинком теплову енергію. Позивач здійснював нарахування на підставі Методики № 315, згідно якої до 31.12.2021р. існувало окремо МЗК та витрати на функціонування внутрішньобудинкової системи, а після змін, з 01.01.2022р., з'явилося поняття ЗБП (так зване збірне поняття, яке включає МЗК та витрати на функціонування внутрішньобудинкової системи).
Позивач зауважує, що згідно з ч. 14 Правил № 830 - відокремлення (відключення) від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) (а приміщення відповідача відокремлені від мереж ЦО) та постачання гарячої води не звільняє власників квартир та нежитлових приміщень від обов'язку відшкодування витрат за обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень та на функціонування внутрішньобудинкових систем опалення будівлі/будинку. З огляду на вищенаведені норми законодавства Відповідач зобов'язаний оплачувати послуги за частину обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, не зважаючи на відсутність системи централізованого опалення у нежитловому приміщенні.
Позивач звертає увагу, що до змін у законодавстві, приміщення які були виокремлені із системи централізованого опалення багатоквартирного будинку не вважалися споживачами послуги з постачання теплової енергії, проте після появи у законодавстві таких обов'язкових складових житлово-комунальної послуги з постачання теплової енергії як: «втрати теплової енергії в багатоквартирному будинку на місця загального користування» (МЗК), «втрати теплової енергії в багатоквартирному будинку на загальнобудинкові потреби» (ЗБП), «втрати теплової енергії в транзитних мережах», «абонентська плата» тощо, всі споживачі (навіть з автономним опаленням) у приміщеннях багатоквартирному будинку є споживачами комунальної послуги у вигляді розподілу теплової енергії в багатоквартирному будинку та щодо абонентського обслуговування.
При цьому Позивач вказує на те, що Договір купівлі-продажу теплової енергії № 3241 від 09.03.2016 не стосується спірних правовідносин, так як даний договір діє щодо іншого нерухомого майна. Крім того, у зв'язку зі змінами в законодавстві даний договір № 3241 вже також є публічним договором з 05.11.2021.
Також Позивач вважає, що Скаржник не спростовував інформацію наведену у звітах, не надав будь-яких доказів їх неналежності до багатоквартирного будинку по пр. Премоги, 30, або навпаки належності до іншого будинку, правом на залучення до справи ОСББ "Перемога-30" у якості третьої особи, для підтвердження відповідного факту , не скористався. Між іншим, у цих звітах вказана адреса пр. Перемоги, 30, зазначена модель теплового лічильника Х12 та його номер № 11313, вказані приміщення які охоплюються даним лічильним (кв.1-90), тобто вказана у цих документах інформація чітко вказує на приналежність лічильника, а отже і звітів знятих з нього до будинку по пр. Перемоги, 30.
У відзиві йдеться по те, що представники КПТМ "Криворіжтепломережа" складали "Звіти про добові параметри" спільно із ФОП Ситник Катериною Миколаївною та НПП "ЕРГОМЕРА" як з належними представниками, уповноваженими ОСББ "Перемога 30" на сервісне обслуговування вузла обліку витрат теплової енергії (теплолічильника). За відсутності будь-яких доказів з боку Відповідача щодо неналежності представників, та спростувань правильності знятих показів (цифр), зафіксованих у звітах добових параметрів, або надання інших показів лічильника, які Відповідач вважає вірними, відповідні доводи Скаржника є його припущеннями.
Посилання Скаржника на деякі неточності у рішенні суду щодо невірної назви документів, описки в адресі спірного приміщення тощо, то дане не має істотного юридичного значення для вирішення спору, та не впливає на правильність висновків суду першої інстанції, та не змінює по суті рішення суду.
6. Рух справи в суді апеляційної інстанції
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.12.2024р. для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Кощеєв І.М. (доповідач), судді - Чус О.В., Іванов О.Г..
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 23.12.2024р. витребувано у Господарського суду Дніпропетровської області матеріали справи/копії матеріалів справи №904/4167/24.
Матеріали справи № 904/4167/24 надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.
Згідно з ч. 1 ст. 247 ГПК України у порядку спрощеного провадження розглядаються малозначні справи.
Ч. 13 ст. 8 ГПК України визначено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 12 ГПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Ч. 10 ст. 270 ГПК України встановлено, що апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
У даному випадку колегія суддів враховує, що предметом позову у цій справі є вимоги про стягнення суми, меншої ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто вказана справа відноситься до малозначних справ в розумінні ГПК України, і розглядає справу без повідомлення учасників справи.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 06.01.2025 відкрито апеляційне провадження у даній справі для розгляду у порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.
7. Встановлені судом обставини справи.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Діксі" орендує нежитлове приміщення № 76 , вбудоване до багатоквартирного будинку № 30 по просп. Перемоги, у м. Кривому Розі на підставі договору оренди нерухомого майна № 4 від 01.02.2021 у власника цього майна - Шевцова В.І..
Листом від 27.02.2024 власник приміщення Шевцов В.І. повідомив надавача послуги з постачання теплової енергії про обов'язки орендаря сплачувати у повному обсязі усі житлово-комунальні послуги.
Відповідно до п. 3.2 договору оренди нерухомого майна № 4 від 01.02.2021 орендна плата не включає вартість житлово-комунальних послуг, послуг з газо-, електро- та водопостачання, телекомунікаційних послуг, які суборендар оплачує самостійно.
Будинок № 30 по просп. Перемоги є багатоквартирними, подання теплоносія до будинків здійснюється від теплових мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) позивача (у відповідності до пункту 5.23 наказу Державного комітету України з будівництва та архітектури № 80 від 18.05.2005 "Державні будівельні норми України. Будинки і споруди. Житлові будинки. Основні положення ДБН В.2.2-15-2005", де зазначено, що житлові будинки повинні обладнуватися опаленням і вентиляцією, що проектуються згідно зі СНиП 2.04.05), які є внутрішньобудинковим комплексом трубопроводів та обладнання для забезпечення опалення споживачів житлового будинку, в тому числі нежитлове приміщення 76.
Нежитлове приміщення, яке перебуває в оренді у Відповідача, є невід'ємною частиною житлового багатоквартирного будинку № 30 по просп. Перемоги в м. Кривому Розі.
Подання теплоносія до будинку здійснюється від теплових мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) Позивача, які є внутрішньобудинковим комплексом трубопроводів та обладнання для забезпечення опалення споживачів житлового будинку і відповідача, як власника нежитлового приміщення обладнаного індивідуальною системою опалення.
З 05.11.2021 договірні відносини між КПТМ "Криворіжтепломережа" та споживачами - власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку врегульовані індивідуальним договором, текст якого розміщено на сайті КПТМ "Криворіжтепломережа", режим доступу http://kpts.dp.ua/dogovorte.php, про надання послуги з постачання теплової енергії від 05.10.2021 року, що укладений в порядку ч. 5 ст. 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 09 листопада 2017 року №2189-VIII (далі - Індивідуальний договір). Індивідуальний договір згідно з ч. 2 цього договору набуває чинності після 30 днів з моменту розміщення його на офіційному веб-сайті Виконавця (КПТМ "Криворіжтепломережа"). Розміщення тексту договору на сайті виконавця було здійснено 05.10.2021.
Відповідно до п. 11 Типового (Індивідуального) договору обсяг спожитої у будинку послуги визначається як обсяг теплової енергії, спожитої в будинку за показаннями засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку або розрахунково відповідно до Методики розподілу №315.
Згідно з п. 30 Індивідуального договору зазначено, що споживач вносить однією сумою плату виконавцю, яка складається з:
- плати за послугу (в тому числі розподіл теплової енергії на потреби будинку), визначеної відповідно до Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 830 (Офіційний вісник України, 2019, № 71, ст. 2507), - в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 08.08.2021 № 1022, та Методики розподілу № 315, що розраховується виходячи з розміру затвердженого уповноваженим органом тарифу та обсягу її споживання;
- плати за абонентське обслуговування в розмірі, визначеному виконавцем, але не вище граничного розміру, визначеного Кабінетом Міністрів України, інформація про яку розміщується на офіційному веб-сайті Виконавця http://www.kpts.dp.ua/.
У п.31 Індивідуального договору зазначено, що вартістю послуги є встановлений відповідно до законодавства тариф на теплову енергію, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії.
Розмір тарифу зазначається на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або офіційному веб-сайті виконавця http://www.kpts.dp.ua/.
У п. 34 Індивідуального договору передбачено, що споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.
Відповідно до п. 45 договору, у разі несвоєчасного здійснення платежів споживач зобов'язаний сплатити пеню в розмірі 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу.
Оформлення претензій споживача щодо ненадання послуги, надання її не в повному обсязі або надання послуги неналежної якості здійснюється в порядку, визначеному статтею 27 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" (п.47 Індивідуального договору).
У п.п. 51, 52 договору визначено, що договір набирає чинності з моменту акцептування його споживачем, але не раніше, ніж через 30 днів з моменту опублікування і діє протягом 1 року з дати набрання чинності. Якщо за один місяць до закінчення строку дії цього договору жодна із сторін не повідомить письмово іншій стороні про відмову від договору, договір вважається продовженим на черговий однорічний строк.
Згідно з актом від 01.05.2023 відповідно до пункту 2 Розділу II Методики розподілу № 315 від 22.11.2018, КПТМ "Криворіжтепломережа", обстежено нежитлові приміщення 76-78 будинку № 30 по вулиці пр.Перемоги, найменування приміщення - аптека "Діксі" та встановлено наявність транзитних труб у кількості - 14 штук довжиною 2,5 м. (а.с.20).
За доводами Позивача, КПТМ "Криворіжтепломережа" здійснювало у спірний період постачання теплової енергії в багатоквартирний будинок № 30 по просп. Перемоги, а Відповідач, як орендар приміщення, орендодавцем якого є співвласник багатоквартирного будинку, отримував теплову енергію, оскільки нежитлове приміщення вбудоване та не відокремлене від внутрішньобудинкового комплексу трубопроводів та обладнання, які функціонують для забезпечення опалення вказаного багатоквартирного житлового будинку № 30 по просп. Перемоги.
Подача та припинення подачі теплоносія здійснювалась на виконання рішень Виконавчого комітету Криворізької міської ради про початок та закінчення опалювального сезону.
На підтвердження факту поставки теплової енергії у період з листопада 2021 року по березень 2024 року до багатоквартирного будинку № 30 по просп. Перемоги у м. Кривому Poзi у матеріалах справи містяться акти подачі та припинення подачі теплоносія (а.с.21-23) , акти прийому передачі теплової енергії, звіти за період про споживання теплової енергії тощо.
Постачання теплоносія, передбаченого договором, проводилось не порушуючи щорічні розпорядження Виконавчого комітету Криворізької міської Ради Дніпропетровської області "Про початок та закінчення опалювального періоду"; абонентське обслуговування проводилось протягом спірного періоду в повному обсязі.
На багатоквартирний будинок № 30 по просп. Перемоги встановлено прилад комерційного обліку, яким здійснюється облік всієї загальної кількості послуги з постачання теплової енергії (відповідно яку було подано на багатоквартирний будинок та яку було спожито всіма співвласниками будинку). Кількість постачання теплової енергії до будинку підтверджується зафіксованими показами вищевказаного лічильника.
Пунктом 2 Правил № 830 встановлено, що опалювана площа (об'єм) приміщення - це загальна площа (об'єм) приміщення без урахування площі лоджій, балконів, терас.
У справі наявні звіти за відповідні періоди по багатоквартирному будинку № 30 по просп. Перемоги у м. Кривому Poзi (а.с.24-32), які містять інформацію про загальний обсяг споживання послуги для всього будинку.
З матеріалів справи також вбачається, що Позивачем складались та надсилались для оплати відповідачу рахунки-фактури, копії яких з доказами їх вручення/направлення наявні в матеріалах справи (а.с. 33-39).
За твердженням Позивача, Відповідачем були порушені зобов'язання за індивідуальним договором від 05.11.2021 у частині повного та своєчасного розрахунку за надані за цим договором послуги. У зв'язку з чим, за період з 05.11.2021 по 28.03.2024 за ним утворилась заборгованість за послуги з постачання теплової енергії у сумі 56 459 грн. 41 коп., а також за період 05.11.2023 по 30.04.2024 заборгованість за послуги абонентського обслуговування у сумі 566 грн. 65 коп.
Крім того, за прострочення виконання зобов'язання, на підставі п. 45 договору, Позивач нарахував Відповідачу пеню за загальний період прострочення з 01.02.2024 по 14.08.2024 у сумі 998 грн 25 коп., а на підставі статті 625 Цивільного кодексу України нарахував інфляційні втрати за загальний період з лютого 2024 року по серпень 2024 року в сумі 2 100 грн 12 коп., а також 3% річних за загальний період прострочення з 01.02.2024 по 14.08.2024 у сумі 868 грн 74 коп.
Неоплата Відповідачем вказаних вище сум боргу, абонплати, пені, річних та інфляційних втрат слугувало підставою для звернення Позивача з позовом у даній справі.
За результатом розгляду поданого Позивачем позову місцевим господарським судом прийнято оскаржуване рішення, яке обґрунтовано тим, що факт неналежного виконання Відповідачем грошових зобов'язань за Індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії від 05.10.2021 на спірну суму доведено матеріалами справи.
8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши доводи, наведені в апеляційній скарзі, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а рішення господарського суду залишити без змін, виходячи з наступного.
Предметом розгляду у даній справі є наявність або відсутність правових підстав для стягнення з Відповідача вартості наданих Позивачем послуг постачання теплової енергії, плати за абонентське обслуговування та нарахованих ним трьох процентів річних, інфляційних втрат та пені.
За положеннями ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.
Згідно зі ст.ст. 525 і 526 ЦК України цивільні та господарські зобов'язання мають бути виконані належним чином і у встановлений договором строк, а одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, крім випадків, передбачених законом.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За приписами ст. 275 ГК України відпуск енергії (електричної енергії, пару, гарячої і перегрітої води) без оформлення договору енергопостачання не допускається.
Статтею 1 Закону України "Про теплопостачання" визначено, що суб'єктами відносин у сфері теплопостачання є фізичні та юридичні особи незалежно від організаційно-правових форм та форми власності, які здійснюють виробництво, транспортування, постачання теплової енергії, теплосервісні організації, споживачі, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування
З п. п. 5, 6, 13 ч. 1 ст. 1 Закону України “Про житлово-комунальні послуги» вбачається, що житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг;
- індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги;
- споживач житлово-комунальних послуг (далі - споживач) - індивідуальний або колективний споживач.
Відповідно до ст.5 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" до житлово-комунальних послуг, зокрема, належать послуги з постачання теплової енергії.
На підставі ч.2 ст.7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" індивідуальний споживач зобов'язаний, зокрема, укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом; оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
З п. 1 ч. 2 ст. 8 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" вбачається, що виконавець комунальної послуги зобов'язаний забезпечувати своєчасність надання, безперервність і відповідну якість комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договорів про їх надання, у тому числі шляхом створення системи управління якістю відповідно до національних або міжнародних стандартів.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.12 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах. Договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону. Договори про надання комунальних послуг можуть затверджуватися окремо для різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний договір, індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем, колективний договір) та для різних категорій споживачів (індивідуальний споживач (співвласник багатоквартирного будинку, власник будівлі, у тому числі власник індивідуального садибного житлового будинку), колективний споживач.
Надання комунальних послуг та надання послуги з управління багатоквартирним будинком здійснюються безперервно, крім часу перерв на: проведення ремонтних і профілактичних робіт згідно з будівельними нормами і правилами, правилами технічної експлуатації і користування, положеннями про проведення поточного і капітального ремонтів та іншими нормативно-правовими актами; міжопалювальний період для мереж (систем) опалення (теплопостачання) виходячи з кліматичних умов згідно з нормативно-правовими актами; ліквідацію наслідків аварії (ч. 1 ст. 16 Закону України "Про житлово-комунальні послуги").
Відповідно до абз. 3 п. 3 розділу VI Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про житлово-комунальні послуги" договори про надання комунальних послуг, у тому числі із співвласниками багатоквартирних будинків, які не прийняли рішення про модель організації договірних відносин з виконавцями комунальних послуг, мають бути укладені виконавцями відповідних комунальних послуг протягом двох місяців з дня набрання чинності рішенням Кабінету Міністрів України про затвердження типових публічних договорів приєднання про надання комунальних послуг.
Постановою Кабінету Міністрів України № 830 від 21.08.2019 були затверджені Правила надання послуги з постачання теплової енергії та Типові договори про надання послуги з постачання теплової енергії.
Постановою Кабінету Міністрів України № 1022 від 08.09.2021 внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України № 830 від 21.08.2019, які набрали чинності 01.10.2021. Правила надання послуги з постачання теплової енергії та Типовий договір з індивідуальним споживачем про надання послуги з постачання теплової енергії, затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 830 від 21.08.2019, викладено в новій редакції.
Відповідно до Правил № 830, ці Правила регулюють відносини між суб'єктом господарювання, що провадить господарську діяльність з постачання теплової енергії, та індивідуальним і колективним споживачем, який отримує або має намір отримати послугу з постачання теплової енергії, та визначають вимоги до якості послуги, одиниці вимірювання обсягу спожитої споживачем теплової енергії, порядок оплати.
Надання послуги здійснюється виключно на договірних засадах (п.13 вказаних Правил).
Послуга надається споживачеві згідно з умовами договору, що укладається відповідно до типових договорів про надання послуги відповідно до ст.ст. 13 і 14 Закону України "Про житлово-комунальні послуги".
Індивідуальний договір вважається укладеним із споживачем, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем.
Фактом приєднання споживача до умов індивідуального договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка за надані послуги, факт отримання послуги.
Статтею 25 Закону України "Про теплопостачання" закріплені права та основні обов'язки споживача теплової енергії, яка містить обов'язок споживача на своєчасне укладення договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії.
Згідно із ч. 7 ст.14 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" до дати обрання співвласниками багатоквартирного будинку однієї з моделей організації договірних відносин, визначених частиною, першою цієї статті, між виконавцем відповідної комунальної послуги та кожним співвласником укладається публічний договір приєднання відповідно до вимог частини п'ятої статті 13 цього Закону.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).
Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Тобто, з 05.11.2021 договірні відносини між КПТМ "Криворіжтепломережа" та споживачами - власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку врегульовані індивідуальним договором, текст якого розміщено на сайті КПТМ "Криворіжтепломережа", режим доступу http://kpts.dp.ua/dogovorte.php) про надання послуги з постачання теплової енергії від 05.10.2021 року. Індивідуальний договір згідно з ч. 2 цього договору набув чинності після 30 днів з моменту розміщення його на офіційному веб-сайті Виконавця (КПТМ "Криворіжтепломережа").
Розміщення тексту договору на сайті виконавця було здійснено 05.10.2021.
Щодо досліджуваної справи, то Відповідач є орендарем приміщення у багатоквартирному будинку за адресою пр.Перемоги,30 у м.Кривому Розі та фактичним споживачем послуги.
Через відсутність висловленої відмови від укладення договору від жодної із сторін та сплив 30-деного строку з моменту опублікування Позивачем відповідно до вимог Закону України “Про житлово-комунальні послуги» типового індивідуального договору про надання послуг з постачання теплової енергії за адресою: будинку № 30 по просп. Перемоги, у м. Кривому Розі щодо нежитлового приміщення 76, договір між КПТМ "Криворіжтепломережа" та ТОВ"Діксі" є укладеним з 05.11.2021 у силу вимог Закону.
З огляду на викладене відхиляються доводи Скаржника про відсутність між сторонами укладеного Індивідуального договору.
За приписами ст. 19 Закону України "Про теплопостачання" споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Плата за теплопостачання визначається відповідно до Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. №830 та Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22 листопада 2018 № 315.
Стосовно абонентської плати слід зазначити, що згідно зі ст.7 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" власники квартир та нежитлових приміщень є співвласниками спільного майна багатоквартирного будинку. Співвласники зобов'язані, окрім іншого, забезпечувати належне утримання та належний санітарний, протипожежний і технічний стан спільного майна багатоквартирного будинку; своєчасно сплачувати за спожиті житлово-комунальні послуги .
Плата за абонентське обслуговування визначається відповідно до Закону України "Про житлово-комунальні послуги" № 2189-VІІ від 09.11.2017, Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 830 від 21.08.2019, Постанови Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 808 "Про встановлення граничного розміру плати за абонентське обслуговування у розрахунку на одного абонента для комунальних послуг, що надаються споживачам за індивідуальними договорами з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання комунальних послуг" із змінами згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 01.09.2021 № 928.
Відповідно до рішення Криворізької міської ради від 22.10.2021 № 530 (підпункт 1.1.2 для потреб категорії "інші споживачі" КПТМ "Криворіжтепломережа") тариф за період з 25.10.2021 по 17.10.2023 складав 5 065 грн. 99 коп. (з ПДВ) за 1 Гкал.
Згідно з додатком № 1 до рішення Криворізької міської ради від 18.10.2023 № 1272 тариф на теплову енергію без урахування витрат на утримання та ремонт центральних теплових пунктів у період з 18.10.2023 по теперішній час складає 3 481 грн. 81 коп. (з ПДВ) за 1 Гкал.
Відповідно до п. 11 Типового договору обсяг спожитої у будинку послуги визначається як обсяг теплової енергії, спожитої в будинку за показаннями засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку або розрахунково відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22.11.2018 № 315.
Теплотранспортуюча організація не має права відмовити споживачу теплової енергії у забезпеченні його тепловою енергією за наявності технічних можливостей на приєднання споживача до теплової мережі. Споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію (ч.ч. 5, 6 ст. 19 Закону України "Про теплопостачання").
Також, за приписами Закону України "Про теплопостачання" та Правил надання послуги з постачання теплової енергії, підприємство обліковує постачання теплової енергії засобами комерційного обліку, або розрахунковим способом (пропорційно).
У даному випадку, на вказаний вище багатоквартирний будинок встановлений прилад комерційного обліку надавача послуги з постачання теплової енергія (Позивача), яким обліковується вся послуга з постачання теплової енергії, яка увійшла (була подана) до будинку, як цілісного майнового комплексу.
Як було зазначено вище, подання теплоносія до багатоквартирного будинку № 30 по просп. Перемоги у м. Кривому Poзi здійснюється від теплових мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) Позивача, які є внутрішньобудинковим комплексом трубопроводів та обладнання для забезпечення опалення споживачів житлового будинку і Відповідача, як орендаря спірного нежитлового приміщення, обладнаного індивідуальною системою опалення.
Одночасно, матеріали справи свідчать про те, що Позивачем виконані договірні зобов'язання, здійснено постачання теплоносія передбаченого договором та абонентське обслуговування, що Відповідачем не спростовано.
Позивачем здійснювалось безперебійне постачання теплової енергії (включно зі всіма складовими, такими як нарахування плати за місця загального користування; нарахування плати на загальнобудинкові потреби; втрати від транзиту) мешканцям будинку № 30 по просп. Перемоги у тому числі Відповідачу, згідно з площею приміщення відповідача на підставі тарифів, затверджених міською радою.
Також суд враховує, що з 05.10.2021 сторони (надавач послуги та споживач) керуються Законом України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" від 22.06.2017 №2119-VIII; Правилами надання послуги з постачання теплової енергії затвердженими 21 серпня 2019 №830, Методикою розподілу між Споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22 листопада 2018 №315 (далі-Методика); Законом України "Про житлово-комунальні послуги"; Індивідуальним (публічним, типовим) договором.
Відповідно до п.п.36, 37 Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 №830 “Про затвердження Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії» ( в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2021 №1022), споживач здійснює оплату спожитої послуги щомісяця в порядку та строки, визначені договором. Споживач не звільняється від оплати послуги, отриманої ним до укладення відповідного договору. Споживач не звільняється від оплати послуги за період тимчасової відсутності в житловому приміщенні (на іншому об'єкті нерухомого майна) споживача та інших осіб.
Для кожного споживача, платіж за послугу з постачання теплової енергії складається з саме його спожитої частки теплової енергії від загальнобудинкового обсягу (що розрахований та розподілений у відповідності Закону "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" та Методики розподілу № 315) помножений на тариф, що затверджується місцевими органами самоврядування.
У даному випадку, відповідно до Методики розподілу № 315 Відповідачу було здійснено нарахування на загальний обсяг спожитої теплової енергії Q опал. буд. на опалення будівлі/будинку (як цілісного майнового комплексу) у розрахунковому періоді, який визначається за показаннями вузла комерційного обліку теплової енергії (теплолічильника) та розподіляється, відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг: опалення приміщень; опалення місць загального користування (МЗК) та забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення (до 31.12.2021); на забезпечення загальнобудинкових потреб на опалення (ЗБП) (з 01.01.2022р.); мінімальну частку питомого споживання; абонентську плату.
Отже, дії Позивача щодо виконання розподілу теплової енергії в багатоквартирному будинку та нарахувань за спожити обсяги теплової енергії відповідають приписам чинного законодавства України.
Відтак, з урахуванням положень наведених норм та вищезазначених фактичних обставин справи, враховуючи доведення факту укладення сторонами Індивідуального договору від 05.11.2021, реальність отриманих Відповідачем послуг у спірний період, неоплату цих послуг останнім та ненадання ним доказів, які б спростовували таке порушення, колегія суддів вважає правильними висновки суду першої інстанції щодо доведеності заборгованості Відповідача перед Позивачем за поставлену теплову енергію у період з 05.11.2021 по 28.03.2024 у сумі 56 459, 41 грн, а також за абонентське обслуговування за період з 05.11.2021 по 30.04.2024 у сумі 566, 65 грн.
Крім того, приймаючи до уваги, що виконання основного зобов'язання зі сплати коштів Відповідачем прострочено, нарахування до стягнення з нього річних, інфляційних втрат та пені є правомірним та обґрунтованим.
Так, згідно з ч.1 ст.26 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги споживач зобов'язаний сплатити пеню в розмірі, встановленому в договорі, але не вище 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу. Нарахування пені починається з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку внесення плати за житлово-комунальні послуги. Пеня не нараховується за умови наявності заборгованості держави за надані населенню пільги та житлові субсидії та/або наявності у споживача заборгованості з оплати праці, підтвердженої належним чином.
Як вбачається з п.45 Індивідуального договору, у разі несвоєчасного здійснення платежів Споживач зобов'язаний сплатити пеню в розмірі 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу. Нарахування пені починається з першого робочого дня, що настає за останнім днем граничного строку внесення плати за послугу .
Згідно з розрахунком Позивача сума пені складає 998,25 грн, яка нарахована за період з 01.02.2024 по 14.08.2024.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Проценти та інфляційні втрати, передбачені статтею 625 ЦК України за своєю природою є відшкодуванням кредитору понесених втрат за несвоєчасне повернення грошових коштів. Тобто, вони є гарантією для кредитора у вигляді настання певних правових наслідків для боржника через неналежне виконання ним взятих за договором зобов'язань. Отже, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді трьох процентів річних та інфляційних втрат не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов'язання.
Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, а також 3% річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.
У даному випадку, Позивач нарахував Відповідачу 868 ,74 грн 3% річних за загальний період з 01.02.2024 по 14.08.2024 та 2 100,12грн інфляційних втрат за період лютий - липень 2024 року.
Нараховані суми пені, річних та інфляційних втрат відповідають вимогам чинного законодавства та умовам договору.
При цьому Скаржником не спростовані здійснені Позивачем розрахунки як основної заборгованості, абонплати тощо, так і нарахованих сум пені, річних та інфляційних втрат, власні контррозрахунки також ним не надані.
Доводи Скаржника, наведені ним в апеляційній скарзі, не мають під собою підґрунтя.
Згідно з ч.14 Правил №830 відокремлення (відключення) від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води не звільняє власників квартир та нежитлових приміщень від обов'язку відшкодування витрат за обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень та на функціонування внутрішньобудинкових систем опалення будівлі/ будинку. Такий обсяг теплової енергії розраховується та розподіляється між всіма споживачами відповідно до Методики № 315 розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг.
З огляду на викладене, доводи Апелянта про те, що з 2005 року приміщення Відповідача від'єднане від централізованої системи теплопостачання і обладнане індивідуальною системою опалення, у зв'язку з чим відсутні підстави для здійснення Позивачем нарахування заборгованості Відповідачу за послуги постачання теплової енергії, абонентське обслуговування, інфляційних збитків, 3% річних та пені, ґрунтуються на неправильному тлумаченні ним норм права.
У даному випадку, приміщення Відповідача було від'єднане від централізованої системи теплопостачання у спірний період, проте Позивачем правомірно нараховані спірні суми з огляду на те, що спірне приміщення вбудоване у загальний будинок та обсяги споживання теплової енергії, у такому випадку, визначаються чинним законодавством.
Посилання Відповідача на те, що правовідносини між ним та Позивачем регулюються договором купівлі-продажу теплової енергії № 3241 від 09.03.2016, відхиляються колегією суддів, оскільки, як правильно було зазначено місцевим господарським судом, у матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що спірне приміщення (у тому числі до від'єднання цього приміщення від централізованого теплопостачання) було включено до переліку об'єктів, на які постачалась теплова енергія Комунальним підприємством теплових мереж "Криворіжтепломережа" відповідно до зазначеного договору, а отже договір купівлі-продажу теплової енергії № 3241 від 09.03.2016 не стосується спірних правовідносин та діє щодо іншого нерухомого майна.
Також, як слушно зазначив Позивач, у звітах про добові параметри вказана адреса пр. Перемоги, 30, зазначена модель теплового лічильника Х12 та його номер № 11313, вказані приміщення, які охоплюються даним лічильним (кв.1-90), тобто наведена у цих документах інформація чітко вказує на приналежність лічильника, а отже і знятих з нього показів, до будинку по пр. Перемоги, 30.
При цьому доводи скарги про те, що складені представниками КПТМ "Криворіжтепломережа" спільно із ФОП Ситник Катериною Миколаївною та НПП "Ергомера" Звіти про добові параметри не є належними доказами, оскільки підписані неуповноваженими особами, без підтвердження належними доказами, мають декларативний характер. Крім того, інформація, наведена у вказаних звітах (щодо знятих та зафіксованих у них показів тощо), Апелянтом не спростована, інші дані лічильника, які на його думку є вірними, не надані. З огляду на викладене, відповідні доводи є припущеннями товариства.
Посилання Скаржника на те, що до 10 січня 2024 р. Позивач не надавав йому рахунків-фактур відхиляються колегією суддів, оскільки не впливають на обов'язок останнього здійснювати оплату наданих за Індивідуальним договором послуг. Згідно з п.п. 32, 34 договору розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць. Споживач здійснює оплату щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу. Отже, оплата послуг не ставиться у залежність від направлення споживачу рахунків.
Підсумовуючи вищевикладене, апеляційний суд вважає, що доводи апеляційної скарги не впливають на юридичну оцінку обставин справи, здійснену господарським судом у відповідності до норм чинного законодавства та не спростовують вказаних вище висновків суду, які напряму випливають із матеріалів даної справи, обставин спору та норм чинного законодавства України.
9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.
У справі "Руїз Торіха проти Іспанії", ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів Скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" ( Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006 р. ).
Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
У даній справі суд дійшов висновку, що Скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
З огляду на приписи ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.2006 р." Конвенція застосовується судами України як частина національного законодавства, а практика ЄСПЛ, через рішення якого відбувається практичне застосування Конвенції, застосовується судами як джерело права.
За змістом ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Згідно із ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Скаржник, звертаючись з апеляційною скаргою, не довів неправильного застосування судом норм матеріального і процесуального права як необхідної передумови для скасування прийнятого у справі рішення.
За таких обставин та з урахуванням меж розгляду апеляційної скарги в порядку ст. 269 ГПК України, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення підлягає залишенню без змін.
10. Судові витрати.
У зв'язку з відмовою у задоволенні апеляційної скарги, згідно вимог ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання, покладаються на Скаржника.
Керуючись статтями 269, 270, 273, 275 - 285, 287 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Діксі" залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 29.11.2024р у справі №904/4167/24 залишити без змін.
Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Скаржника.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено ст. ст. 286-289 ГПК України.
Головуючий суддя І.М. Кощеєв
Суддя О.Г.Іванов
Суддя О.В.Чус