ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
24 червня 2025 року Справа № 15/8-10
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Крейбух О.Г., суддя Грязнов В.В. , Миханюк М.В.
секретар судового засідання Кравчук О.В.
за участю представників:
скаржника - Попіль С.Ф.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Господарського суду Вінницької області постановлену 14.03.2025, повну ухвалу складено 19.03.2025, у справі № 15/8-10
за заявою Липовецького районного центру зайнятості, м. Липовець Вінницької області
до Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Промінь», с.Брицьке Липовецького району Вінницької області
про банкрутство
Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 14.03.2025, серед іншого, відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 б/н від 06.02.2025 про перегляд ухвали Господарського суду Вінницької області від 03.08.2010 у справі № 15/8-10 за нововиявленими обставинами; відмовлено в задоволенні заяви Вінницького обласного центру зайнятості від 11.03.2025 про заміну Липовецького районного центру зайнятості на правонаступника - Вінницький обласний центр зайнятості.
31.03.2025, згідно з поштовою квитанцією, ОСОБА_1 , не погоджуючись з постановленою ухвалою, звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою у паперовій формі на ухвалу Господарського суду Вінницької області від 14.03.2025 у справі № 15/8-10, в обґрунтування якої скаржник зазначає:
- відмовляючи у задоволені заяви про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Господарського суду Вінницької області від 03.08.2010, суд не взяв до уваги зазначені факти та обставини, що призвело до неправильного вирішення справи;
- згідно з відповіддю Територіального сервісного центру МВС № 0541 від 19.03.2025 транспортний засіб САЗ-3507 знято з обліку для реалізації 19.06.2010. Проте арбітражний керуючий не відобразила в ліквідаційному звіті наявність в СВК «Промінь» зазначеного майна, а таким чином ліквідаційний звіт є не повним, не достовірним, в наслідок чого є не дійсним. З реалізації зазначеного транспортного засобу була можливість погасити заборгованість перед кредитором;
- також із ТУ Держпродспоживслужби у Вінницькій області надійшла інформація, що станом на 25.03.2025 за СВК «Промінь» зареєстровані два комбайни бурякозбиральні. Із зазначеного виникає питання, чому при наявності на балансі СВК «Промінь» двох комбайнів, арбітражний керуючий не здійснив їх реалізацію для погашення заборгованості перед кредитором;
- в матеріалах справи знаходиться довідка Держтехнагляду по Липовецькому району за підписом начальника В.П. Музики, у якій зазначено, що техніка за СВК «Промінь» не рахується;
- також в матеріалах справи знаходиться відповідь начальника Липовецького ВРЕР ДАІ від 03.03.2009 в якій зазначено, що за СВК «Промінь» автомобілі не рахуються, проте 19.06.2010 СВК «Промінь» було знято з обліку для реалізації транспортний засіб САЗ 3507, 1991 р;
- таким чином ліквідаційний звіт є свавільним та незаконним, наявні в матеріалах справи довідки та документи є незаконними, оскільки не відповідали дійсності на момент їх складання, а тому ліквідаційний звіт є незаконним і не мав бути затверджений ухвалою від 03.08.2010;
- зазначені докази свідчать про наявність нововиявлених обставин, які не були відомі суду на час винесення ухвали від 03.08.2010;
- наголошує, що СВК «Промінь» є правонаступником КСП «Промінь».
Враховуючи наведене вище скаржник просить:
- відповідно до ст. 269 ГПК України прийняти нові докази у справі, а саме: відповіді Територіального сервісного центру МВС № 0541 та ГУ Держпроспоживслужби у Вінницькій області;
- скасувати ухвалу Господарського суду Вінницької області від 14.03.2025 (повний текст - 19.03.2025);
- постановити нову ухвалу - про відмову у затвердженні звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Промінь» та ліквідації СВК «Промінь» як юридичної особи;
- зобов'язати Державну реєстраційну службу внести в ЄДР юридичних осіб відомості стосовно СВК «Промінь» код 03732672.
01.04.2025 апеляційна скарга зареєстрована судом апеляційної інстанції.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 01.04.2025, для розгляду справи № 15/8-10 визначено колегію суддів у складі: Крейбух О.Г. головуючий суддя, Грязнов В.В., Павлюк І.Ю.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 01.04.2025 у Господарського суду Вінницької областi витребувано матеріали справи № 15/8-10 за заявою Липовецького районного центру зайнятості до Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Промінь» про банкрутство.
10.04.2025 до суду апеляційної інстанції надійшли витребувані матеріали справи.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 15.04.2025 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Вінницької області від 14.03.2025 у справі № 15/8-10 - залишено без руху. Зобов'язано апелянта ОСОБА_1 протягом 10 днів із дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху усунути встановлені недоліки апеляційної скарги та подати до суду: докази доплати 1072,75 грн судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу суду.
17.04.2025 (вх.№ 3145/25) від ОСОБА_1 надійшли докази доплати 1072,75 грн судового збору за квитанцією до платіжної інструкції на переказ готівки № 0.0.4314324958.1 від 16.04.2025.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.04.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Вінницької області від 14.03.2025 у справі № 15/8-10. Розгляд апеляційної скарги призначено на 05.06.2025 о 12:00.
У зв'язку з перебуванням у відпустці судді-члена колегії Павлюк І.Ю. з 02.06.2025 по 06.06.2025 включно проведено її заміну у справі № 15/8-10, протокол від 02.06.2025, яким визначено для розгляду справи колегію суддів у складі: Крейбух О.Г. головуючий суддя, Грязнов В.В., Миханюк М.В.
Ухвалою суду від 02.06.2025 прийнято справу № 15/8-10 до провадження у новому складі суду.
Учасники у справі про банкрутство не скористалися правом подати письмовий відзив на апеляційну скаргу, що відповідно до ч. 3 ст. 263 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваної ухвали.
В судове засідання 05.06.2025 з'явився скаржник - ОСОБА_1 . Інші учасники у справі про банкрутство не забезпечили участі своїх уповноважених представників.
Заслухавши пояснення скаржника ОСОБА_1 в судовому засіданні 05.06.2025, суд своєю ухвалою відклав розгляд справи на 24.06.2025 об 11:00.
10.06.2025 (вх.№ 4689/25) від ОСОБА_1 надійшло клопотання про приєднання копії справи № 15/8-10 до матеріалів справи, та постановлення окремої ухвали стосовно дій Господарського суду Вінницької області по даному факту.
В судове засідання 24.06.2025 з'явився скаржник - ОСОБА_1 . Інші учасники у справі про банкрутство не забезпечили участі своїх уповноважених представників.
Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Враховуючи, що ухвалою суду від 18.04.2025 та від 05.06.2025 явка представників сторін в судове засідання 24.06.2025 обов'язковою не визнавалась, колегія суддів визнала за можливе здійснювати розгляд справи за відсутності представників сторін, оскільки їх неявка не перешкоджає перегляду справи.
Розглянувши клопотання (вх.№ 4689/25) ОСОБА_1 про постановлення окремої ухвали стосовно дій Господарського суду Вінницької області колегія суддів зазначає наступне.
Вказане клопотання обґрунтоване тим, що до апеляційної інстанції надійшла тільки заява за нововиявленими обставинами, а не всі матеріали справи № 15/8-10.
Відповідно до ст. 246 ГПК України, суд, виявивши при вирішенні спору порушення законодавства або недоліки в діяльності юридичної особи, державних чи інших органів, інших осіб, постановляє окрему ухвалу, незалежно від того, чи є вони учасниками судового процесу.
Постановлення судом окремої ухвали є дискреційним повноваженням суду, тобто суд має право, а не обов'язок, постановляти її в разі виявлення порушень під час розгляду справи.
Колегія суддів зазначає, що на виконання ухвали Північно-західного апеляційного господарського суду від 01.04.2025, Господарський суд Вінницької області надіслав до суду апеляційної інстанції матеріали справи № 15/8-10 (том № 1 на 93 арк., том № 2 на 123 арк.), що підтверджується супровідним листом Господарського суду Вінницької області № 15/8-10/337/25 від 07.04.2025 /т. 3, а.с. 113/.
Одночасно судом встановлено, що копія справи № 15/8-10, яку скаржник просить приєднати до матеріалів справи, ідентична 1 тому справи № 15/8-10, що надійшов від Господарського суду Вінницької області згідно із супровідним листом № 15/8-10/337/25 від 07.04.2025.
За наведеного суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для постановлення окремої ухвали, а тому відмовляє у задоволенні клопотання (вх.№ 4689/25) ОСОБА_1 .
Водночас скаржник ОСОБА_1 в судовому засіданні 24.06.2025 зазначив, що враховуючи наявність в суду апеляційної інстанції всіх матеріалів справи, немає необхідності у постановлені окремої ухвали стосовно дій Господарського суду Вінницької області.
Згідно з ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши пояснення скаржника ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, апеляційний господарський суд
У провадженні Господарського суду Вінницької області перебувала справа № 15/8-10 про банкрутство Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Промінь» (в подальшому - СВК «Промінь»), с. Брицьке Липовецького району Вінницької області, у порядку, визначеному ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 19.02.2010, серед іншого, порушено провадження у справі про банкрутство СВК «Промінь».
Постановою Господарського суду Вінницької області від 04.03.2010, зокрема, визнано боржника - Сільськогосподарський виробничий кооператив «Промінь» (с. Брицьке, Липовецький район, код ЄДРПОУ 03732672, р/р НОМЕР_1 , МФО 302247 ВОД ВАТ «Райффайзен банк Аваль») банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатора арбітражного керуючого Чешковську О.В.
Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 03.08.2010 затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс СВК «Промінь», с. Брицьке Липовецького району Вінницької області (код 03732672); СВК «Промінь», с. Брицьке Липовецького району Вінницької області (код 03732672) як юридичну особу ліквідовано. Встановлено, що вимоги всіх кредиторів до банкрута, в тому числі що заявлені кредиторами по даній справі, а також ті вимоги, що не заявлені взагалі по даній справі вважаються погашеними. Повноваження арбітражного керуючого (ліквідатора) Чешковської О.В. - припинено. Провадження у справі № 15/8-10 - припинено.
12.08.2010 у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вчинено запис за номером 11561170003000534 про державну реєстрацію припинення юридичної особи СВК «Промінь» (код 03732672).
06.02.2025 до Господарського суду Вінницької області від ОСОБА_1 надійшла заява про перегляд ухвали Господарського суду Вінницької області від 03.08.2010 у справі № 15/8-10 за нововиявленими обставинами.
В обґрунтування вказаної заяви ОСОБА_1 зазначив, що рішенням Липовецького районного суду Вінницької області від 23.11.2022 у справі № 136/1480/22 позов ОСОБА_2 до Спілки співвласників майна реорганізованого КСП «Промінь» про визнання права власності на нерухоме майно задоволено. Визнано за ОСОБА_2 право власності на виробничу будівлю літ. «А», згідно технічного паспорта, виготовленого 24.11.2021, загальною площею 204,8 кв.м, яка розташована по АДРЕСА_1 .
Відповідно до свідоцтва про право власності на майновий пай члена КСП, виданого Брицькою с/р на ім'я ОСОБА_2 від 06.08.2013, останній має право на пайовий фонд КСП «Промінь» с. Брицьке, відповідно до списку таких осіб, затвердженого 28.10.2001, загальна вартість якого становить 3 139 313 грн, а частка ОСОБА_2 становить 216 106 грн, або 6.88 %. На свідоцтві містяться відмітки, що майно передано з КСП «Промінь» в СВК «Промінь» реорганізованого, будівля столярної майстерні, вартістю 3 829 грн засвідчено підписом голови та печаткою. Також містяться відмітки про те, що передано майстерню КСП «Промінь» в СВК «Промінь», будівлю гаражів у кількості 6 (шість), вартістю 13 980 грн, засвідчено підписом старости села та печаткою.
Згідно з протоколом № 1 від 07.06.2013 рішенням комітету Спілки співвласників майна реорганізованого КСП «Промінь» с. Брицьке, ОСОБА_2 було виділено на вартість належних майнових паїв виробничу будівлю, що складалася з шести гаражів, яка була передана за актом приймання передачі.
ОСОБА_1 , дізнавшись про вказане рішення Липовецького районного суду Вінницької області від 23.11.2022 у справі № 136/1480/22, подав апеляційну скаргу на вказане рішення вважаючи, що останнє порушує його права як співвласника майна реорганізованого КСП «Промінь». Зазначив, що позивач звернувся до неналежного відповідача, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову, а також зазначив те, що спірне майно належало членам колишнього КСП «Промінь» на праві спільної сумісної власності і лише вони вправі вирішувати питання про виділ і передачу такого майна, а тому саме члени КСП мають бути відповідачами у справі.
Постановою Вінницького апеляційного суду від 22.01.2025 у справі № 136/1480/22 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Рішення Липовецького районного суду Вінницької області від 23.11.2022 скасовано та ухвалено нове рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_2 до Спілки співвласників майна реорганізованого КСП «Промінь» про визнання права власності на нерухоме майно відмовлено.
Вказане постанова мотивована тим, що із поданих ОСОБА_1 до апеляційної скарги документів, а саме копії свідоцтва про прийняття спадщини, встановлено, що ОСОБА_1 після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , прийняв спадщину, яка складається з права на майновий пай, а тому вирішення даного спору напряму стосується його прав та інтересів.
Отже із змісту позовних вимог, а саме визнання права власності на нерухоме майно на виробничу будівлю, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , відповідачами, окрім вказаного позивачем відповідача, є також і усі власники майнових паїв реорганізованого КСП «Промінь», оскільки рішення, що стосується майна, яке підлягає передачі певній особі прямо впливає на їх права та інтереси, як осіб, які теж мають право на набуття такого майна.
Таким чином ОСОБА_1 зазначає, що йому належить частка спільного сумісного майна Спілки співвласників майна реорганізованого КСП «Промінь», що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
На підставі викладеного вважає, що Господарський суд Вінницької області, задовольняючи клопотання про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційний баланс СВК «Промінь» та ліквідовуючи юридичну особу не встановив обставини, які існували на той час, а саме те, що станом на 15 липня 2010 року на підприємстві СВК «Промінь» були наявні майнові активи, а саме частка спільного сумісного майна (майновий пай) належний заявнику ОСОБА_1 .
Отже, на думку ОСОБА_1 , досліджений судом ліквідаційний звіт та баланс СВК «Промінь» не відповідав на час розгляду справи фактичним обставинам справи та не враховував наявність на балансі частки спільного сумісного майна заявника ОСОБА_1 .
Крім того ОСОБА_1 зазначив, що на даний час в СВК «Промінь» наявне майно, про яке на час розгляду справи № 15/8-10 суду не було відомо і не могло бути відомо, що на балансі КСП «Промінь» було наявне майно.
Підставою для перегляду справи № 15/8-10 за нововиявленими обставинами Попіль С.Ф. вважає наявність постанови Вінницького апеляційного суду від 22.01.2025 у справі № 136/1480/22, якою встановлено наявність в СВК «Промінь» майна на час розгляду справи № 15/8-10.
Крім того звертає увагу, що в постанові Вінницького апеляційного суду від 22.01.2025 у справі № 136/1480/22 вказується той факт, що в 2013 «якимось» Комітетом співвласників майна КСП «Промінь» було виділено майно громадянину ОСОБА_4 .
З огляду на наведене, враховуючи виділення майна КСП «Промінь» в 2013, ОСОБА_1 вважає, що звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс СВК «Промінь» містив недостовірну інформацію щодо відсутності майна, а тому наявні підстави для перегляду ухвали суду від 03.08.2010 за нововиявленими обставинами.
14.03.2025 Господарським судом Вінницької області постановлено оскаржувану ухвалу, якою, серед іншого, відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 б/н від 06.02.2025 про перегляд ухвали Господарського суду Вінницької області від 03.08.2010 у справі № 15/8-10 за нововиявленими обставинами.
Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваної ухвали норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про наступне.
Порядок перегляду судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами у господарських справах регулюється главою 3 розділу IV ГПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 320 ГПК України рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.
За змістом пункту 1 частини 2 статті 321 ГПК України з урахуванням приписів частини 1 цієї статті заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подана з підстави, визначеної пунктом 1 частини 2 статті 320 цього Кодексу, - не пізніше трьох років з дня набрання таким судовим рішенням законної сили. Строки, визначені в частині 2 цієї статті, не можуть бути поновлені.
Колегія суддів зазначає, що за своєю правовою природою встановлений пунктом 1 частини 2 статті 321 цього Кодексу строк у три роки є преклюзивним (припиняючим), тобто таким, сплив якого спричиняє припинення самого права, за реалізацією якого звертається особа, та він не може бути відновлений, незалежно від причин його пропуску. Таким чином, можливість поновлення 3-річного процесуального строку, встановленого частиною 2 статті 321 ГПК України, в межах якого учасник справи може подати заяву про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, з підстав, визначених пунктом 1 частини 2 статті 320 цього Кодексу, процесуальним законом виключається (схожий правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 15.11.2018 у справі № 910/9927/13, від 19.02.2019 у справі № 910/3600/14, від 11.02.2020 у справі № 15/282, від 10.12.2020 у справі № 914/2964/13, від 01.04.2021 у справі № 910/6260/13, від 14.04.2021 у справі № 926/767-б/15).
З огляду на те, що у розумінні пункту 1 частини 2 статті 320 ГПК України підставою для перегляду за нововиявленими обставинами ухвали Господарського суду Вінницької області від 03.08.2010 у справі № 15/8-10, яка набрала законної сили 03.08.2010, заявник вважає наявність постанови Вінницького апеляційного суду від 22.01.2025 у справі № 136/1480/22, якою встановлено наявність в СВК «Промінь» майна на час розгляду справи № 15/8-10, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що, звернувшись із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами лише 06.02.2025, тобто більш як через 14 років після спливу встановленого законом 3-річного присічного строку (03.08.2013), упродовж якого можливе поновлення 30-денного строку на подання відповідної заяви, передбаченого пункту 1 частини 1 статті 321 ГПК України, заявник втратив право на вчинення процесуальної дії з перегляду вказаної ухвали за нововиявленими обставинами.
Варто також зазначити, що аналогічні обмеження щодо трирічного строку звернення із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами були передбачені й раніше чинною редакцією ГПК України (стаття 113), яка діяла станом на день постановлення ухвали Господарського суду Вінницької області від 03.08.2010 у справі № 15/8-10. Таким чином, положення чинної редакції ГПК України у частині встановлення преклюзивного трирічного строку підтверджують сталість підходу законодавця щодо обмеження у часі права на звернення із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.
Крім того колегія суддів зауважує, що відповідно до ст. 1 КУзПБ учасники у справі про банкрутство (неплатоспроможність) - сторони, арбітражний керуючий, державний орган з питань банкрутства, інші учасники справи про банкрутство, щодо прав або обов'язків яких існує спір, а також у випадках, передбачених цим Кодексом, Фонд державного майна України, Національний банк України, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 321 ГПК України заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подано: з підстави, визначеної п. 1 ч. 2 ст. 320 ГПК України, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про існування обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення.
Отже заяву про перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами на підставі п. 1 ч. 2 ст. 320 ГПК України можуть подати виключно учасники справи.
Водночас, як правильно зазначив місцевий господарський суд, ОСОБА_3 , спадкоємцем якої є ОСОБА_1 , не були та не є учасниками справи № 15/8-10 про банкрутство СВК «Промінь».
Щодо наявності постанови Вінницького апеляційного суду від 22.01.2025 у справі № 136/1480/22, як підстави для перегляду ухвали Господарського суду Вінницької області від 03.08.2010 у справі № 15/8-10 за нововиявленими обставинами, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з ч. 2 ст. 320 ГПК України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.
Частиною 4 статті 320 ГПК України визначено, що не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.
Колегія суддів зазначає, що перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами - окрема процесуальна форма судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин. До нововиявлених обставин належать матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору.
Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин у розумінні вказаних положень ГПК України є одночасна наявність таких чотирьох умов: їх існування на час розгляду справи; ці обставини не були встановлені судом, хоча повинні були бути встановлені; ці обставини не були та не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; істотність цих обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало би наслідком ухвалення іншого судового рішення, ніж те, яке прийнято).
Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами. Обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, існували на час ухвалення судового рішення, але залишаються невідомими особам, які беруть участь у справі, та стали відомими тільки після ухвалення судового рішення, є нововиявленими обставинами. Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи. Не можуть бути визнані нововиявленими викладені в іншій справі висновки суду щодо обставин справи (оцінка доказів), юридична оцінка обставин справи в іншій справі та правові підстави рішення суду або його мотиви на предмет застосування норм права в іншій справі. Не вважаються нововиявленими обставинами нові докази, виявлені після постановлення рішення суду, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах. Обставини, які виникли чи змінилися тільки після ухвалення судового рішення і не пов'язані із вимогою у цій справі, а тому не могли бути враховані судом при ухваленні судового рішення, є новими, а не нововиявленими обставинами.
Процедура перегляду остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами, визначена ГПК України, є окремою формою судового процесу, що має свої особливості. Вона не є тотожною новому розгляду справи та не передбачає повторної оцінки всіх доводів сторін. Суд має переглянути раніше ухвалене рішення лише в межах нововиявлених обставин. Слід враховувати, що підставою такого перегляду є не недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення, постанови чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники розгляду справи не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду дані про неї. Тобто перегляд справи у зв'язку з нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише перегляд вже розглянутої справи з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення судового рішення
Аналогічні правові висновки викладені в постанові Верховного Суду від 12.04.2022 у справі № 904/3923/20.
Так постановою Вінницького апеляційного суду від 22.01.2025 у справі № 136/1480/22 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Рішення Липовецького районного суду Вінницької області від 23.11.2022 скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_2 до Спілки співвласників майна реорганізованого КСП «Промінь» про визнання права власності на нерухоме майно відмовлено /т. 2 а.с. 11/.
Вказаною постановою встановлено, що "згідно свідоцтва про право власності на майновий пай члена КСП серії НОМЕР_2 , виданого Брицькою с/р на ім'я ОСОБА_2 від 06.08.2013, останній має право на пайовий фонд КСП «Промінь» с. Брицьке, відповідно до списку таких осіб, затвердженого 28.10.2001, загальна вартість якого становить 3 139 313 грн, а частка ОСОБА_2 становить 216 106 грн, або 6.88 %. На свідоцтві містяться відмітки, що майно передано з КСП «Промінь» в СВК «Промінь» реорганізованого, будівля столярної майстерні, вартістю 3 829 грн засвідчено підписом голови та печаткою. Також містяться відмітки про те, що передано майстерню КСП «Промінь» в СВК «Промінь», будівлю гаражів у кількості 6 (шість), вартістю 13 980 грн, засвідчено підписом старости села та печаткою.
Згідно протоколу № 1 від 07.06.2013 рішенням комітету Спілки співвласників майна реорганізованого КСП «Промінь» с. Брицьке, позивачу - ОСОБА_2 було виділено на вартість належних майнових паїв виробничу будівлю, що складалася з шести гаражів, яка була передана позивачу за актом приймання передачі. Проте, вказана будівля була побудована без дозволу на виконання будівельних робіт, але позивач - ОСОБА_2 виготовив технічний паспорт на виробничий будинок за адресою: АДРЕСА_1 .
Для подальшого оформлення права власності на будівлю позивач - ОСОБА_2 звернувся до державного реєстратора, однак отримав відмову у державній реєстрації прав на нерухоме майно, оскільки подані документи не відповідають вимогам реєстрації, а саме свідоцтво про право власності на майновий пай члена КСП немає відмітки правонаступника реорганізованого підприємства про виділення майна в натурі з підписом керівника й печаткою
КСП «Промінь» було ліквідовано 12.08.2010, а позивач - ОСОБА_2 не може виконати вимоги державного реєстратора через що й звернувся до Липовецького районного суду Вінницької області з позовною заявою про визнання права власності на вказане нерухоме майно.
Рішенням Липовецького районного суду Вінницької області від 23.11.2022 у справі № 136/1480/22 задоволено позовні вимоги ОСОБА_2 та визнано за ним право власності на зазначене вище нерухоме майно.
Із поданих ОСОБА_1 до апеляційної скарги (справа № 136/1480/22) документів, а саме копії свідоцтва про прийняття спадщини, встановлено, що ОСОБА_1 після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , прийняв спадщину, яка складається з права на майновий пай, а тому вирішення даного спору напряму стосується його прав та інтересів.
Обґрунтовуючи задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 , Вінницький апеляційний суд зазначив, що визнання права власності на нерухоме майно на виробничу будівлю, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , відповідачами, окрім вказаного позивачем відповідача, є також і усі власники майнових паїв реорганізованого КСП «Промінь», оскільки рішення, що стосується майна, яке підлягає передачі певній особі прямо впливає на їх права та інтереси, як осіб, які теж мають право на набуття такого майна.
Позивач визначив відповідачем Спілку співвласників майна реорганізованого КСП «Промінь», хоча з матеріалів справи вбачається, що співвласниками майна реорганізованого КСП «Україна» є усі його члени, які мають майнові паї. Однак, окремо співвласники майна реорганізованого КСП «Промінь» до участі у справі не залучались та це питання судом першої інстанції на обговорення не ставилось та відповідно вирішено не було.
Підставою скасування рішення Липовецького районного суду Вінницької області від 23.11.2022 та ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог стало те, що справу розглянуто у неналежному суб'єктному складі, а в апеляційного суду відсутні повноваження щодо залучення до розгляду справи співвідповідачів в порядку статті 51 ЦПК України" /т. 3 а.с.21-27/.
Отже постановою Вінницького апеляційного суду від 22.01.2025 у справі № 136/1480/22 підтверджується, що ОСОБА_1 набув право на спадщину на майновий пай, який був виданий члену КСП «Промінь».
При цьому колегія суддів зауважує, що матеріали справи № 15/8-10 про банкрутство СВК «Промінь» не містять доказів реорганізації КСП «Промінь» в СВК «Промінь».
Так в матеріалах справи наявний друкований протокол № 1 звітних зборів уповноважених членів Колективного сільськогосподарського підприємства «Промінь» с. Брицьке/ Сільськогосподарський виробничий кооператив «Промінь» від 18.02.2000 (всього членів КСП - 378 чол., обрано уповноважених - 128 чол., присутніх - 216 чол.) та Статут Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Промінь» /т. 1, а.с. 25-26, 30-34/.
З цього приводу колегія суддів зазначає наступне.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.09.2020 у справі № 907/29/19 за позовом Фермерського господарства «Колос» до Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області, Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області про визнання незаконним та скасування рішення про реєстрацію права власності Суд зазначив:
« 7.21. Функція органів статистики щодо ведення ЄДР визначена Положенням про Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22 січня 1996 року № 118 (у новій редакції постановою Кабінету Міністрів України від 22 червня 2005 року № 499, далі - Положення про ЄДР).
7.22. Відповідно до пункту 6 Положення про ЄДР (в чинній редакції) ідентифікаційний код зберігається за суб'єктом, якому він присвоєний, протягом усього періоду його існування і є єдиним; у разі перетворення юридичної особи, крім центральних органів виконавчої влади, за правонаступником зберігається її ідентифікаційний код; у разі припинення юридичної особи шляхом приєднання до іншої юридичної особи та створення на базі юридичної особи, що припинилася, відокремленого підрозділу ідентифікаційний код такої юридичної особи залишається за відокремленим підрозділом; в інших випадках припинення юридичної особи присвоєння її ідентифікаційного коду новоствореним суб'єктам забороняється».
У постанові від 01.09.2020 у справі № 907/29/19 Велика Палата Верховного Суду відхилила доводи ФГ «Колос» про те, що воно є правонаступником КСП « 8 Березня» на підставі статуту ФГ «Колос», зазначивши, що статут юридичної особи є одностороннім актом цієї юридичної особи, який не є підставою правонаступництва щодо іншої юридичної особи, якщо таке правонаступництво не виникло відповідно до закону. Суд зауважив, що згідно з відомостями, які містяться у витягу з ЄДР, 26.06.2000 проводилась реєстрація нового підприємства - ФГ «Колос», а не перетворення КСП « 8 Березня», оскільки згідно зі статутом ФГ «Колос» єдиним засновником останнього є фізична особа. Тобто Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що перетворення з КСП « 8 Березня» у ФГ «Колос» не відбулося, оскільки склад засновників (учасників) КСП « 8 Березня» та ФГ «Колос» не співпадає.
У постанові Верховного Суду від 13.09.2022 у справі № 912/929/21 та у постанові Верховного Суду від 08.05.2018 у справі № 909/545/17, суд зазначив: «Згідно з частиною 1 статті 31 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство» від 14.02.1992 № 2114-ХІІ (далі - Закон України № 2114-ХІІ) у редакції Закону України від 14.10.1992 № 2688-XII ліквідація та реорганізація (злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення) підприємства провадяться за рішенням загальних зборів (зборів уповноважених) його членів або за рішенням суду чи арбітражного суду».
У постановах Верховного Суду від 20.09.2022 у справі № 683/1505/20, від 15.06.2022 у справі № 683/1504/20, від 07.06.2022 у справі № 683/1501/20, наведено такий висновок: «за приписами наведених норм законодавства (статті 37 Цивільного кодексу Української РСР в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин (2000 рік), статті 31 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство») при злитті, приєднанні чи перетворенні підприємства правонаступник реорганізованого підприємства отримує за передаточним балансом його зобов'язання та майно «.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що згідно з відомостями, які містяться у відповіді № 1505790 від 23.06.2025 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 03.03.2000 проводилась державна реєстрація нового підприємства - СВК «Промінь» (код 03732672), а не перетворення КСП «Промінь». Засновниками СВК «Промінь» є члени кооперативу.
Також реєстрація СВК «Промінь» (код 03732672), як нового підприємства, підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію (перереєстрацію) суб'єкта підприємницької діяльності - юридичної особи /т. 1, а.с. 35/.
Відповідно до наявної в матеріалах справи довідки № 1006 про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, СВК «Промінь» є колективною власністю /т. 1, а.с. 29/.
Згідно з п. 1.1 Статуту, Сільськогосподарський виробничий кооператив «Промінь» є добровільним об'єднанням фізичних осіб, згідно з ст. 1 ЗУ «Про сільськогосподарську кооперацію», які вказані у преамбулі Установчого Договору, створений для спільного виробництва продукції сільського, рибного і лісового господарства. При цьому інформації щодо засновника СВК «Промінь» вказаний статут не містить.
При цьому у матеріалах справи відсутній список членів СВК «Промінь», які вказані у преамбулі Установчого Договору, що унеможливлює ідентифікацію тотожності складу засновників СВК «Промінь» та членів КСП «Промінь», яким належить право спільного сумісного майна (майновий пай) КСП «Промінь».
Враховуючи наведене вище, колегія суддів дійшла висновку про відсутність у матеріалах справи належних та допустимих доказів переходу прав та обов'язків від КСП «Промінь» до СВК «Промінь». Наявність протоколу № 1 від 18.02.2000 звітних зборів уповноважених членів КСП «Промінь» та статуту новоутвореного СВК «Промінь» не підтверджують факту реорганізації у формі перетворення, приєднання чи злиття між цими суб'єктами, а реєстрація СВК «Промінь» 03.03.2000 як нового підприємства підтверджується як даними з ЄДР, так і відповідними реєстраційними документами.
Водночас скаржником не подано як до суду першої інстанції, так і до суду апеляційної інстанції жодних доказів, які б свідчили про набуття СВК «Промінь» майнових прав та обов'язків КСП «Промінь», зокрема, передаточного балансу.
Також в матеріалах справи відсутні докази створення (реєстрації) Спілки співвласників майна реорганізованого КПС «Промінь», яка вказана відповідачем у справі № 136/1480/22.
При цьому у постанові Вінницького апеляційного суду від 22.01.2025 у справі № 136/1480/22 відсутня будь-яка інформація щодо Спілки співвласників майна реорганізованого КСП «Промінь», зокрема, не зазначено код юридичної особи, що унеможливлює встановлення факту її державної реєстрації, правосуб'єктності та взагалі існування як юридичної особи.
Отже суд апеляційної інстанції вважає необґрунтованими доводи скаржника про те, що СВК «Промінь» є правонаступником КСП «Промінь».
Колегія суддів зазначає, що до нововиявлених обставин належать факти об'єктивної дійсності, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору. Необхідними та загальними ознаками нововиявлених обставин є: існування цих обставин під час розгляду та вирішення справи й ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява; на час розгляду справи ці обставини об'єктивно не були та не могли бути відомі ні заявникові, ні суду, ні іншим учасникам господарського процесу; істотність цих обставин для розгляду справи (тобто коли врахування цих обставин судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).
Нововиявленими є обставини, які: входять до предмета доказування у відповідній справі; обґрунтовують вимоги або заперечення сторін; можуть вплинути на висновки суду про права й обов'язки її учасників або мають інше істотне значення для правильного вирішення спору; існували на час розгляду справи, рішення в якій переглядається; спростовують фактичні дані, покладені в основу такого рішення; не були встановлені, коли суд ухвалював це рішення; не були та не могли бути відомі на час розгляду справи особі, яка звертається із заявою про перегляд рішення; стали відомими тільки після його ухвалення.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 03.08.2022 у справі № 910/11027/18 та від 22.01.2019 у справі № 127/10129/17.
Також Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03.11.2020 у справі № 910/8113/16 висловила правову позицію, відповідно до якої суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається. Отже процедура скасування остаточного судового рішення у зв'язку із нововиявленими обставинами передбачає існування доказу або факту, який має значення для з'ясування обставин справи, раніше не був та не міг бути відомий, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду.
Враховуючи наведене вище у сукупності, суд апеляційної інстанціє вважає правильним висновок місцевого господарського суду, що зазначені скаржником обставини не є нововиявленими в розумінні ст. 320 ГПК України та не можуть бути підставою перегляду ухвали Господарського суду Вінницької області від 03.08.2010 у справі № 15/8-10 за нововиявленими обставинами.
Крім того скаржник у своїй апеляційній скарзі просив долучити до матеріалів справи протокол № 1 звітних зборів уповноважених членів КСП "Промінь" с. Брицьке від 18.02.2000 (рукописний), відповіді Територіального сервісного центру МВС № 0541 від 25.03.2025 № 31/31/0541/295-аз-294-2025 та відповіді ГУ Держпродспоживслужби у Вінницькій області № 12/2510-25 від 25.03.2025.
Частиною 3 статті 269 ГПК України передбачено, що докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Наведені положення передбачають наявність таких критеріїв для вирішення питання про прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів, як «винятковість випадку» та «причини, що об'єктивно не залежать від особи», і тягар доведення покладений на учасника справи, який звертається з відповідним клопотанням (заявою). Близька за змістом правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 13.04.2021 у справі № 909/722/14.
Відповідно до висновку щодо застосування приписів статей 80, 269 Господарського процесуального кодексу України, викладеного Верховним Судом, зокрема, у постановах від 06.02.2019 у справі № 916/3130/17, від 18.06.2020 у справі № 909/965/16, від 26.02.2019 у справі № 913/632/17, єдиний винятковий випадок, коли можливим є прийняття судом, у тому числі апеляційної інстанції, доказів з порушеннями встановленого процесуальним законом порядку, - це наявність об'єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії з причин, що не залежали від нього, тягар доведення яких покладений на учасника справи.
При цьому за імперативним приписом частини четвертої статті 13 названого Кодексу кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних, зокрема, з невчиненням нею процесуальних дій.
Вказані положення закріплені законодавцем з метою забезпечення змагальності процесу в суді першої інстанції, де сторони повинні надати всі наявні в них докази.
Колегія суддів зазначає, що скаржником не заявлено клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на подання доказів та не підтверджено неможливість подання протоколу № 1 звітних зборів уповноважених членів КСП "Промінь" с. Брицьке від 18.02.2000 (рукописний), відповіді Територіального сервісного центру МВС № 0541 та ГУ Держпродспоживслужби у Вінницькій області до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Крім того в судовому засіданні 24.06.2025 скаржник надав для ознайомлення пакет документів, отриманий 19.02.2025 в Архівному відділі Липовецької районної державної адміністрації, з якого колегією суддів встановлено, що копію протоколу № 1 звітних зборів уповноважених членів КСП "Промінь" с. Брицьке від 18.02.2000 (рукописний) отримано скаржником з архівного відділу Липовецької районної державної адміністрації 19.02.2025, тобто ще під час розгляду його заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами в суді першої інстанції. Вказане підтверджується відміткою «з справою КСП «Промінь» ознайомився, перефотографував та отримав копії 61 аркуш 19.02.2025» на заяві ОСОБА_1 до архівного відділу, долученої судом апеляційної інстанції до матеріалів справи /т. 3 а.с. 151/.
За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку про відмову у клопотанні про долучення до матеріалів справи додаткових доказів, які містяться у додатку до апеляційної скарги.
Разом з тим колегію суддів оглянуто долучений до апеляційної скарги Протокол № 1 звітних зборів уповноважених членів КСП "Промінь" від 18.02.2000 (рукописний), згідно з яким:
- всього членів КСП - 378 чол., обрано уповноважених - 128 чол., присутніх на зборах -216 чол.;
- склад засновників (учасників) КСП "Промінь" не відомий;
- згідно з п. 12 порядку денного на зборах розглянуто питання про вихід із КСП, за яким ухвалено рішення затвердити заяви членів КСП про вихід із КСП (заяви додаються);
- згідно з п. 14 порядку денного на зборах розглянуто питання про реформування КСП, за яким ухвалено рішення реорганізувати КСП "Промінь" в СВК "Промінь" з 18 лютого 2000 року і надати права правонаступника. Проголосували всі одноголосно /т. 3 а.с. 68-107/.
За наведеного не всі присутні на зборах 18.02.2000 члени КСП (378 чол.) стали засновниками СВК "Промінь", оскільки рішенням зборів затверджені заяви членів КСП про вихід із КСП, кількісний та персональний склад яких визначити не вбачається можливим у зв'язку з відсутністю у матеріалах справи заяв таких членів КСП, а тому неможливо дійти висновку про те, чи співпадає склад засновників (учасників) КСП «Промінь» та СВК «Промінь», відповідно і про перетворення КСП у СВК.
Щодо тверджень скаржника про порушення його процесуальних прав у зв'язку з тим, що в судовому засіданні 14.03.2025 суд першої інстанції допустив до участі у справі не належну сторону, а саме особу, яка представилась адвокатом Мельник В.О., надавши на підтвердження своїх повноважень Ордер, виданий на підставі договору укладеного з СВК «Промінь», яке не існувало, як юридична особа на дату видачі Ордеру.
Так судом апеляційної інстанції встановлено, що в матеріалах справи наявний Ордер на надання правничої допомоги СВК «Промінь», виданий Мельнику В.О. на підставі договору про надання правничої допомоги б/н від 13.03.2025 /т. 2, а.с. 113/.
Водночас, як вбачається зі змісту оскаржуваної ухвали Господарського суду Вінницької області від 14.03.2025, Мельник В.О. не приймав участі у справі № 15/8-10 як представник СВК «Промінь» та не надавав будь-яких пояснень, а був лише присутнім у судовому засіданні.
За наведеного колегія суддів вважає необґрунтованими доводи скаржника про перевищення судом першої інстанції своїх повноважень.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Згідно з ст. 276 ГПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи наведене вище, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що твердження скаржника, які викладені в апеляційній скарзі, не доведені належними доказами, не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому відсутні правові підстави для скасування ухвали Господарського суду Вінницької області від 14.03.2025 у справі № 15/8-10.
На підставі ст. 129 ГПК України судові витрати за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.
Керуючись ст. 269, 270, 271, 273, 275, 276, 281-284, 320, 321, 325 Господарського процесуального кодексу України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Вінницької області від 14.03.2025 у справі № 15/8-10 - залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду Вінницької області від 14 березня 2025 року у справі №15/8-10 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у строк та в порядку, встановленому статтями 287-289 ГПК України.
Справу № 15/8-10 повернути Господарському суду Вінницької області.
Повну постанову складено "27" червня 2025 р.
Головуючий суддя Крейбух О.Г.
Суддя Грязнов В.В.
Суддя Миханюк М.В.