ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
27 червня 2025 року Справа № 924/165/25
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючий суддя Тимошенко О.М., суддя Миханюк М.В. , суддя Юрчук М.І.
без участі представників сторін
розглянувши в порядку письмового провадження Акціонерного товариства "Укртрансгаз" на ухвалу Господарського суду Хмельницької області, постановлену 15.05.2025 суддею Субботіною Л.О. у м. Хмельницький (повний текст ухвали складено 20.05.2025) у справі № 924/165/25
за позовом Акціонерного товариства "Укртрансгаз"
до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз"
про стягнення 172258402, 24 грн
АТ "Укртрансгаз" звернулось до Господарського суду Хмельницької області з позовом про стягнення з АТ "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз" 172258402, 24 грн, з яких: 88112135, 55 грн заборгованості з оплати добових небалансів, 9831551, 13 грн пені, 13434466, 90 грн 3% річних та 60880248, 66 грн інфляційних втрат.
Обґрунтовуючи позовні вимоги товариство вказало про неналежне виконання відповідачем умов договору транспортування природного газу № 1512000715 від 17.12.2015.
Ухвалою суду першої інстанції від 19.02.2025, серед іншого, відкрито провадження у справі № 924/165/25.
22.04.2025 до місцевого господарського суду від відповідача надійшло клопотання про призначення судової економічної експертизи, а також 13.05.2025 клопотання про зупинення провадження у справі.
Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 15.05.2025 у даній справі відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про призначення судової економічної експертизи від 22.04.2025; задоволено клопотання про зупинення провадження у справі від 13.05.2025; зупинено провадження у справі № 924/165/25 до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 640/7648/21.
Не погодившись із вказаною ухвалою суду першої інстанції, позивач звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить останню скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Товариство вважає оскаржувану ухвалу безпідставною та необґрунтованою, прийнятою з порушенням ст. ст. 11, 86, 227 ГПК України, що в силу п. 6 ч. 1 ст. 275 ГПК України є підставою для її скасування як такої, що перешкоджає подальшому провадженню у справі і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. На думку позивача всі обставини, необхідні для вирішення даного спору, можуть бути встановлені судом першої інстанції на підставі наявних у матеріалах справи доказів, що є свідченням безпідставності зупинення провадження у справі № 924/165/25.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 06.06.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою АТ "Укртрансгаз" на ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 15.05.2025 у справі № 924/165/25; постановлено розглянути справу без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.
Від відповідача до суду апеляційної інстанції надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого товариство просило суд залишити оскаржувану ухвалу без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Відповідно до ч. 2 ст. 271 ГПК України, апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в п. п. 1, 5, 6, 8, 9, 12, 18, 31, 32, 33, 34 ч. 1 ст. 255 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
В силу ч. 13 ст. 8 ГПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Клопотань про розгляд даної справи в судовому засіданні з викликом сторін до суду не надходило.
Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла наступних висновків.
Як вбачається із клопотання АТ "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз" про зупинення провадження у справі, товариство обґрунтовує останнє тим, що фактичний обсяг фактичних втрат та виробничо-технологічних витрат природного газу визначається оператором ГРМ шляхом розрахунку і є залишком нерозподіленого газу за підсумками місяця. Саме обсяг природного газу для потреб ВТВ і становив добовий небаланс АТ "Хмельницькгаз" у період з липня по грудень 2019 року та саме на ці обсяги природного газу для потреб ВТВ позивачем надано послуги балансування, по яких стягується заборгованість у даній справі. АТ "Хмельницькгаз" здійснювало ліцензовану діяльність з розподілу природного газу на території Хмельницької області. Така діяльність, як наслідок технологічного процесу, зношеності газотранспортної системи, супроводжується виробничо-технологічними втратами природного газу, які є невід'ємними від процесу розподілу природного газу та виникають з об'єктивних причин. Відповідно до чинного законодавства на ринку природного газу, виробничо-технологічні втрати природного газу компенсуються газорозподільному підприємству у складі тарифу на розподіл природного газу. Відповідач зазначає, що саме через не включення НКРЕКП до тарифу необхідних обсягів газу для виробничо-технологічних витрат, у останнього виникла заборгованість перед контрагентом АТ "Укртрансгаз". Діючий тариф на розподіл природного газу для АТ "Хмельницькгаз" не покриває позивачу фактичних витрат на оплату вартості послуг балансування, внаслідок чого АТ "Хмельницькгаз", зокрема, у ІІ півріччі 2019 року недоотримано 94870, 22 грн, необхідних для розрахунків перед АТ "Укртрансгаз". Можливість відповідача розрахуватись за природний газ для потреб ВТВ перед позивачем прямо залежить від затвердженого граничного допустимого розміру ВТВ, а також від наявності та суми передбаченої в тарифі на розподіл природного газу відповідної складової. Виконання обов'язку із оплати заборгованості АТ "Хмельницькгаз" перед позивачем, яка стягується в межах даної справи, є можливим лише за наявності відповідної компенсації в тарифі на розподіл природного газу згідно чинного законодавства, або після компенсації неврахованих обсягів ВТВ в рамках справи № 640/7648/21. Відповідач вказує, що оскільки заборгованість виникла у АТ "Хмельницькгаз" з незалежних від відповідача обставин і є наслідком протиправної тарифної політики НКРЕКП впродовж зазначених періодів, ці обставини мають значення для розгляду даної справи. Однак, дані факти не можуть бути встановлені та оцінені на підставі зібраних доказів у справі № 924/165/25, разом з цим вони є предметом дослідження у вищенаведеній справі № 640/7648/21, що перебуває в провадженні Київського окружного адміністративного суду.
В силу п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України, суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадку об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли
зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Пунктом 4 ч. 1 ст. 229 ГПК України встановлено, що провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому п. 5 ч. 1 ст. 227 цього Кодексу - до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи.
Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об'єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення.
Об'єктивна неможливість розгляду цієї справи до вирішення іншої справи полягає у тому, що рішення суду в справі встановлює обставини, які впливають на збирання та оцінку доказів у цій справі, зокрема факти, що мають преюдиційне значення.
Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з'ясовані та встановлені в цьому процесі, але мають значення для справи, провадження у якій зупинено.
Колегія суддів констатує, що предметом позову у даній справі є матеріально-правова вимога позивача про стягнення 88112135, 55 грн заборгованості з оплати добових небалансів за період липень-грудень 2019 року на підставі договору транспортування природного газу №1512000715 від 17.12.2015, а також 9831551, 13 грн пені, 13434466, 90 грн 3% річних та 60880248, 66 грн інфляційних втрат, які нараховані відповідачу за неналежне виконання зазначених зобов'язань.
Заперечуючи вказані позовні вимоги, відповідач вказує про відсутність встановленого економічно обґрунтованого тарифу на розподіл природного газу, а також зазначає про необхідність з'ясування судом у даній справі обставин щодо наявності визначених ч. 3 ст. 51 ЦК України підстав для зменшення пені.
Відповідно до положень Закону України "Про природні монополії", у спірний період АТ "Хмельницькгаз" являлось суб'єктом природної монополії та здійснювало ліцензовану діяльність з розподілу природного газу на території Хмельницької області, відповідно, ціни на послуги, що надавались позивачем, були державними регульованими і на процедуру їх встановлення поширювалися вимоги законодавства щодо державних регульованих цін.
В силу ст. 12 Закону України "Про ціни та ціноутворення", державні регульовані ціни запроваджуються на товари, які справляють визначальний вплив на загальний рівень і динаміку цін, мають істотну соціальну значущість, а також на товари, що виробляються суб'єктами, які займають монопольне (домінуюче) становище на ринку. Державні регульовані ціни повинні бути економічно обґрунтованими (забезпечувати відповідність ціни на товар витратам на його виробництво, продаж (реалізацію) та прибуток від його продажу (реалізації). Кабінет Міністрів України, органи виконавчої влади, державні колегіальні органи та органи місцевого самоврядування під час встановлення державних регульованих цін на товари до складу таких цін обов'язково включають розмір їх інвестиційної складової частини.
Діяльність з розподілу природного газу передбачає забезпечення надійної та безпечної експлуатації систем газопостачання, безперебійного та безаварійного газопостачання споживачів, підтримання у належному стані та розвиток (будівництво) газорозподільної системи, у т.ч. здійснення та забезпечення оперативно-диспетчерського управління, планово-профілактичних і аварійно-відновлювальних робіт на об'єктах ГРМ з урахуванням вимог охорони праці та техніки безпеки, забезпечення максимальної економічності, надійності роботи ГРМ, підключення новозбудованих об'єктів до ГРМ, виконання пусконалагоджувальних робіт, тощо. Така діяльність як наслідок технологічного процесу, зношеності газотранспортної системи супроводжується виробничо-технологічними втратами природного газу, які є невід'ємними від процесу розподілу природного газу, та виникають з об'єктивних причин.
Згідно п. 1 глави 6 розділу ІІІ Кодексу ГРМ, виробничо-технологічні витрати та нормовані втрати природного газу, що виникають у оператора газорозподільних систем викликані специфікою переміщення природного газу газорозподільною системою, що пов'язана з умовною нормативною герметичністю газопроводів, з'єднувальних деталей, арматури, компенсаторів, газового обладнання, інших приладів та обладнання (тобто стан, за якого можливий витік газу, що не може бути зафіксований органолептичним методом) та витоками газу під час технічного огляду чи обслуговування, поточного ремонту, заміни арматури, приладів, обладнання, устаткування, та використовуються ними, зокрема, для забезпечення фізичного балансування газорозподільної системи.
З матеріалів позовної заяви вбачається, що заявлена до стягнення заборгованість з оплати добових небалансів в основному виникла у зв'язку наданням позивачем послуг балансування на обсяги природного газу, відібрані відповідачем на власні виробничо-технологічні витрати.
У свою чергу, відповідно до чинного законодавства на ринку природного газу, виробничо-технологічні витрати природного газу компенсуються газорозподільному підприємстві у складі тарифу на розподіл природного газу.
Положення щодо необхідності врахування в тарифах на розподіл та транспортування природного газу всіх економічно обґрунтованих витрат та забезпечення рентабельності операторів ринку природного газу передбачені, зокрема, ч. 6 ст. 4 Закону України "Про ринок природного газу", ч. 4 ст. 17 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг", ч. 2 ст. 9 Закону України "Про природні монополії", постановах НКРЕКП, що регулюють питання встановлення відповідних тарифів.
Відтак, можливість відповідача розрахуватись з позивачем за природний газ, відібраний на його власні виробничо-технологічні витрати (ВТВ), прямо залежить від затвердженого граничного допустимого розміру ВТВ, а також від наявності та суми передбаченої в тарифі на розподіл природного газу відповідної складової.
Як зазначив відповідач, всупереч вищенаведеним вимогам нормативно-правових актів щодо тарифоутворення, встановлений НКРЕКП для АТ "Хмельницькгаз" тариф впродовж 2014 - 2019 років був дискримінаційним, не передбачав компенсації всіх необхідних для товариства витрат, включених до його структури, зокрема витрат на придбання природного газу для ВТВ, був економічно необґрунтованим, що позбавило товариство гарантованого нормативно-правовими актами НКРЕКП права здійснювати беззбиткову господарську діяльність із розподілу природного газу. Разом з тим, АТ "Хмельницькгаз", як суб'єкт природних монополій, був обмежений у своєму праві здійснення інших видів господарської діяльності, тому тариф на розподіл природного газу був основним джерелом фінансування діяльності відповідача.
Відповідні обставини стали підставою для звернення відповідача до Окружного адміністративного суду м. Києва із позовною заявою до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про зобов'язання встановити для АТ "Хмельницькгаз" економічно обґрунтований тариф на розподіл природного газу, в тому числі включивши до структури такого тарифу компенсації недоотриманої тарифної виручки в розмірі 172194, 68 грн за ІІ півріччя 2019-2020 роки. Відповідач наголошує, що його звернення з адміністративним позовом до суду про захист порушеного права пов'язано з недотриманням НКРЕКП вимог законодавчих та підзаконних нормативних актів, встановлення тарифу на розподіл природного газу для АТ "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз", який повинен був компенсувати вартість виробничо-технологічних витрат та нормованих витрат, та дозволив би уникнути настання для відповідача негативних наслідків.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.03.2021 вказану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі № 640/7648/21. Водночас, згідно ухвали від 26.05.2023, прийнятої з урахуванням Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду м. Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду", справу № 640/7648/21 прийнято до свого провадження Київським окружним адміністративним судом.
Апеляційний господарський суд погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що встановлення обставин порушення відповідачем умов договору транспортування природного газу № 1512000715 від 17.12.2015, в частині неповних та несвоєчасних розрахунків за природний газ саме для потреб ВТВ, що є предметом розгляду даної справи № 924/165/25, невід'ємно пов'язано з встановленням обставин порушення та/або не порушення права відповідача на визначення НКРЕКП економічно обґрунтованого тарифу та компенсацію таких витрат в тарифі на розподіл природного газу розподільними трубопроводами, що є предметом розгляду адміністративної справі № 640/7648/21.
Суд першої інстанції обґрунтовано вказав про те, що рішення Київського окружного адміністративного суду у справі № 640/7648/21 надасть можливість оцінити обставини, на які посилається відповідач у даній господарській справі, як на підставу своїх заперечень, а саме, чи є заборгованість у даній справі наслідком тарифної політики Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, а також дозволить встановити ступінь вини відповідача при виконанні умов договору транспортування природного газу № 1512000715 від 17.12.2015, в тому числі і щодо наявності підстав для стягнення пені, її розміру.
Враховуючи ту обставину, що Господарський суд Хмельницької області позбавлений можливості самостійно встановити дані факти, з огляду на непідвідомчість господарському суду спору про визнання протиправною бездіяльності Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, з перегляду тарифу на послуги розподілу природного газу для АТ "Хмельницькгаз" у бік економічно обґрунтованого, апеляційний господарський суд вважає, що справа № 924/165/25 та справа № 640/7648/21 є невід'ємно пов'язаними між собою, а результат розгляду останньої має суттєве значення для вирішення господарського спору у справі № 924/165/25.
Як вбачається із доводів позивача, викладених у апеляційній скарзі, останній вказує про те, що судом першої інстанції порушено п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України, оскільки, на думку апелянта, оскаржувана ухвала не містить аргументованих та переконливих мотивів необхідності зупинення провадження у даній справі.
Колегія суддів вважає такі доводи такими, що не відповідають дійсним обставинам справи з огляду на те, що можливе встановлення факту не вжиття НКРЕКП належних заходів для врахування всіх обсягів ВТВ у тариф на розподіл у АТ "Хмельницькгаз", з огляду на що у відповідача штучно виникла заборгованість перед АТ "Укртрансгаз", прямо вплине на виконання обов'язку із оплати заборгованості відповідача перед позивачем, яка стягується в межах даної справи, що є можливим лише за наявності відповідної компенсації в тарифі на розподіл природного газу згідно чинного законодавства, або після компенсації неврахованих обсягів ВТВ в рамках справи № 640/7648/21.
Окрім того, в апеляційній скарзі позивач вказує про те, що виконання договору транспортування природного газу не залежить від встановлення/невстановлення НКРЕКП тарифів для відповідача на розподіл природного газу та, відповідно, у даній справі не підлягають встановленню обставини правовідносин між НКРЕКП та відповідачем і встановлення даних обставин не вплине на правовідносини між сторонами, що є предметом дослідження у справі № 924/165/25.
З даного приводу суд відмічає, що згідно вимог чинного законодавства, на ринку природного газу, виробничо-технологічні втрати природного газу компенсуються газорозподільному підприємстві у складі тарифу на розподіл природного газу (Методика визначення та розрахунку тарифу на послуги розподілу природного газу, затверджена постановою НКРЕКП від 25.02.2016 № 236. Процедура встановлення та перегляду тарифів на послуги з транспортування, розподілу, постачання природного газу, закачування, зберігання та відбору природного газу, затверджена постановою НКРЕ від 03.04.2013 № 369. Положення щодо необхідності врахування в тарифах на розподіл та транспортування природного газу всіх економічно обґрунтованих витрат та забезпечення рентабельності операторів ринку природного газу передбачені національним законодавством - ч. 6 ст. 4 Закону України "Про ринок природного газу", ч. 4 ст. 17 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг", ч. 2 ст. 9 Закону України "Про природні монополії".
Всупереч вказаним вимогам нормативно-правових актів щодо тарифоутворення, встановлений НКРЕКП для АТ "Хмельницькгаз" тариф впродовж 2019-2020 років був дискримінаційним, не передбачав компенсації всіх необхідних для товариства витрат, включених до його структури, зокрема витрат на придбання природного газу для ВТВ, є економічно необґрунтованим та позбавляє товариство гарантованого нормативно-правовими актами НКРЕКП права здійснювати беззбиткову господарську діяльність із розподілу природного газу.
З огляду на те, що відповідач, як суб'єкт природних монополій, був обмежений у своєму праві здійснення інших видів господарської діяльності, зважаючи, що діяльність з розподілу природного газу здійснювалася в умовах імперативного державного регулювання, у тому числі і в частині встановлення тарифів на транспортування природного газу газорозподільними мережами (ст. 4 Закону України "Про ринок природного газу" та ст. ст. 4, 8 - 10 Закону України "Про природні монополії" - загальні норми, які вказують, що розподіл природного газу - монополія та що державну політику на ринку газу визначають та здійснюють органи державної влади, зокрема НКРЕКП), тариф на розподіл природного газу є основним джерелом фінансування діяльності відповідача.
Стосовно доводів скаржника про те, що обсяг перевищення фактичної вартості послуг з розподілу природного газу над тарифною виручкою за період до 31.12.2019 визначений та закріплений НКРЕКП у постанові від 12.03.2024 № 515, свідчить про те, що мета, яку переслідувало АТ "Хмельницькгаз" у справі № 640/7648/21, вже втілена шляхом прийняття відповідної постанови НКРЕКП, апеляційний господарський суд зазначає наступне.
14.07.2021 прийнято Закон № 1639-IX, відповідно до якого закріплено шляхи та механізми урегулювання заборгованості учасників ринку природного газу, тобто визначено ряд умов та юридичних фактів за наявності яких заборгованість учасника ринку природного газу буде вважатися врегульованою, що зокрема, і відзначено у пояснювальній записці до відповідного законопроекту, а саме: "Проект Закону України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу" має на меті: створити законодавчі підстави для подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу; регламентувати механізми урегулювання боргів на ринку природного газу з урахуванням чинників їх виникнення та з використанням виключно ринкових механізмів урегулювання; забезпечити умови, необхідні для остаточного відкриття ринку природного газу та
припинення державного втручання в його функціонування, а також підвищити інвестиційну привабливість галузі; створити належні фінансові умови для виконання оператором газотранспортної системи зобов'язань щодо утримання в належному стані та розвитку газотранспортної системи в цілях задоволення очікуваного попиту суб'єктів ринку природного газу на послуги його транспортування. Абзацом 7 ст. 1 цього Закону обумовлено, що підлягає врегулюванню відповідно до цього Закону, зокрема, заборгованість операторів газорозподільних систем, у тому числі підтверджена судовими рішеннями, які набрали законної сили, за договорами про надання послуг з транспортування природного газу перед особою, що здійснювала функції оператора газотранспортної системи до 31.12.2019 включно, не сплачена станом на розрахункову дату.
Вказане дозволяє стверджувати, що відповідно до Закону № 1639-IX, за наявності певних умов та юридичних фактів, спірна заборгованість відповідача перед позивачем (незалежно від її підтвердження судовим рішенням у даній справі), може бути врегульована на підставі цього Закону у майбутньому, однак. станом на момент звернення до суду із цим позовом відсутня необхідна сукупність юридичних фактів, які в своїй структурній єдності спричиняють врегулювання спірної заборгованості на підставі Закону № 1639-IX.
Згідно ст. 1 цього Закону, підставою для проведення взаєморозрахунків відповідно до цього Закону є договір про організацію взаєморозрахунків - договір, що укладається між учасниками процедури врегулювання заборгованості (грошових зобов'язань) суб'єктів ринку природного газу
для погашення заборгованості (грошових зобов'язань). Статтею 4 Закону обумовлено, що взаєморозрахунки проводяться у порядку та на умовах, затверджених Кабінетом Міністрів України, у межах видатків спеціального фонду державного бюджету за цільовим призначенням та в обсягах, передбачених Законом України "Про Державний бюджет України на 2024 рік", із застосуванням рахунків, відкритих у Державному казначействі України, згідно з договором про організацію взаєморозрахунків, який укладається між учасниками розрахунків на підставі документа, що підтверджує наявність в обліку учасників розрахунків кредиторської та/або дебіторської заборгованості на дату підписання такого договору, та в обсязі, що не перевищує підтверджену учасниками заборгованість" (ч. 3 ст. 4 Закону України № 1639-IX).
Тобто проведення взаєморозрахунків можливе лише у разі укладення сторонами договору про організацію взаєморозрахунків, однак, позивачем не укладено договори на врегулювання заборгованості відповідно до наведених норм Закону України № 1639-IX та відповідно не здійснено врегулювання спірної заборгованості. Відтак, юридичний склад, що обумовлений відповідним Законом для ствердження про врегулювання заборгованості учасника ринку природного газу - оператора газорозподільної системи є таким, що не відбувся, а отже немає відповідного правового наслідку - не встановлено, не реалізовано та не припинено права та обов'язки учасників зобов'язання в цілому.
Прийняття Постанови НКРЕКП від 12.03.2024 № 515 "Про затвердження АТ "Хмельницькгаз" обсягів перевищення фактичної вартості послуг з розподілу природного газу над тарифною виручкою, передбаченою тарифами на розподіл природного газу" на виконання Закону України 1639, включення товариства до Реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб'єктів ринку природного газу та затвердження для АТ "Хмельницькгаз" обсягів перевищення фактичної вартості послуг з розподілу природного газу не дорівнює автоматичному врегулюванню цієї суми, оскільки відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону 1639 взаєморозрахунки проводяться у порядку та на умовах, затверджених Кабінетом Міністрів України, у межах видатків спеціального фонду державного бюджету за цільовим призначенням та в обсягах, передбачених Законом України "Про Державний бюджет України на 2024 рік", із застосуванням рахунків, відкритих у Державному казначействі України, згідно з договором про організацію взаєморозрахунків, який укладається між учасниками розрахунків на підставі документа, що підтверджує наявність в обліку учасників розрахунків кредиторської та/або дебіторської заборгованості на дату підписання такого договору, та в обсязі, що не перевищує підтверджену учасниками заборгованість.
У свою чергу позивач, не зважаючи на прийняття Постанови НКРЕКП від 12.03.2024 № 515 "Про затвердження АТ "Хмельницькгаз" обсягів перевищення фактичної вартості послуг з розподілу природного газу над тарифною виручкою, передбаченою тарифами на розподіл природного газу", стягує визначену у вказаній постанові заборгованість, що утворилась за період до 31.12.2019 в судовому порядку.
Відповідно, у даному випадку саме по собі прийняття Закону № 1639-IX чи включення АТ "Хмельницькгаз" до реєстру передбаченого цим Законом, чи затвердження АТ "Хмельницькгаз" обсягів перевищення фактичної вартості послуг з розподілу природного газу над тарифною виручкою, передбаченою тарифами на розподіл природного газу без укладення позивачем та договорів на врегулювання заборгованості, відповідно до наведених норм Закону України № 1639-IX та без проведення власне взаєморозрахунку у порядку та на умовах, затверджених Кабінетом Міністрів України, у межах видатків спеціального фонду державного бюджету за цільовим призначенням та в обсягах, передбачених законом України про державний бюджет України на відповідний рік, із застосуванням рахунків, відкритих у Державному казначействі України, згідно з договором про організацію взаєморозрахунків, не може свідчити про врегулювання спірної заборгованості.
В силу приписів ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Зважаючи на те, що в апеляційній скарзі позивачем не наведено жодних обґрунтованих підстав, які б спростовували аргументи, викладені судом першої інстанції в оскаржуваній ухвалі, судова колегія дійшла висновку про залишення останньої без змін, відповідно, апеляційна скарга АТ "Укртрансгаз" не підлягає задоволенню.
Суд зауважує, що з огляду на те, що у тексті апеляційної скарги позивачем наведено доводи для спростування висновків суду першої інстанції стосовно зупинення провадження у даній справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 640/7648/21, відповідно, питання обґрунтованості відмови місцевим господарським судом у задоволенні клопотання відповідача про призначення судової економічної експертизи від 22.04.2025 апеляційним господарським судом не досліджувалось.
З урахуванням відмови в задоволенні апеляційної скарги АТ "Укртрансгаз", судові витрати за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покладаються на товариство в порядку ст. 129 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Укртрансгаз" залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 15.05.2025 у справі № 924/165/25 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Справу № 924/165/25 повернути Господарському суду Хмельницької області.
Головуючий суддя Тимошенко О.М.
Суддя Миханюк М.В.
Суддя Юрчук М.І.