Постанова від 24.06.2025 по справі 916/1209/22

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2025 року м. ОдесаСправа № 916/1209/22

Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Богацької Н.С.

суддів: Діброви Г.І., Принцевської Н.М.

секретар судового засідання: Алієва К.О.,

за участю представників учасників справи:

від прокуратури - Ейсмонт І.С.,

від Міської ради - не з'явився,

від Управління капітального будівництва - не з'явився,

від ТОВ «Таком-Глорія Південь» - Швець К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Заступника керівника Одеської обласної прокуратури

на рішення Господарського суду Одеської області від 28.02.2025, ухвалене суддею Бездолею Ю.С., м. Одеса, повний текст рішення складено та підписано 14.03.2025

у справі № 916/1209/22

за позовом: Керівника Київської окружної прокуратури міста Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради та Управління капітального будівництва Одеської міської ради

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Таком-Глорія Південь»

про: стягнення 339 032,89 грн,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2022 року керівник Київської окружної прокуратури міста Одеси (далі прокурор) в інтересах держави в особі Одеської міської ради (далі Рада) та Управління капітального будівництва Одеської міської ради (далі Управління капітального будівництва) звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Таком-Глорія Південь» (далі ТОВ «Таком-Глорія Південь»), в якому просив суд стягнути з останнього на користь Управління капітального будівництва збитки у загальному розмірі 339032,89 грн.

Позов мотивований безпідставним завищенням ТОВ «Таком-Глорія Південь» вартості виконаних робіт за договором підряду, що підтверджується висновками судової будівельно-технічної та економічної експертиз, проведених в рамках кримінального провадження.

Обґрунтовуючи підстави для представництва інтересів держави, прокурор зазначив, що підписання між Управлінням капітального будівництва та відповідачем Актів виконаних робіт за завищеними обсягами виконаних робіт та здійснення на їх підставі розрахунків призвело до неефективного використання бюджетних коштів, завдало шкоду інтересам Ради, як представника територіальної громади м. Одеси, та Управління капітального будівництва, як сторони договору підряду. Однак, останні, будучі обізнананими про виявлені порушення та маючи відповідні повноваження, протягом тривалого часу не зверталися до суду з відповідним позовом.

В процесі розгляду справи у даній справі за клопотанням відповідача було призначено будівельно-технічну експертизу та в подальшому додаткову судову будівельно-технічну експертизу.

В матеріалах цієї справи містяться відповідні висновки експертів, виготовлені за результатом проведення вищевказаних експертиз.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 28.02.2025 у справі № 916/1209/22 у задоволенні позову прокурора відмовлено повністю.

Місцевий господарський суд виходив з того, що прокурором належними та допустимими доказами не підтверджено одну зі складових господарського правопорушення, а саме - розмір збитків на заявлену суму.

Зокрма, зазначив, що на момент реєстрації кримінального провадження та проведення в рамках нього вказаних експертиз, договір підряду продовжував діяти, в подальшому сторонами вказаного договору виконувались наступні етапи робіт, вносились додаткові угоди до договору, та в тому числі була скоригована вартість робіт за актом № 1 за грудень 2020 року, шляхом складення та підписання сторонами акту № 11 за грудень 2023 року, в якому зафіксовано, що всього виконано робіт за актом на суму 179240, 81 грн

За таких обставин, суд не прийняв за основу визначення правомірності нарахування збитків, на час винесення рішення, висновки експертів, в яких були оцінені фактичні обставини виконання сторонами робіт на проміжному етапі виконання договору підряду.

Не погодившись з рішенням суду, заступник керівника Одеської обласної прокуратури (далі прокурор) подав на нього апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати, ухвалити нове рішення про задоволення позову.

В обґрунтування доводів та вимог апеляційної скарги прокурор посилається на наступне:

- висновок експерта, виготовлені в рамках кримінального провадження, підтверджують факт наявності збитків;

- судом першої інстанції безпідставно не надано належної оцінки іншим доказам, зокрема, протоколу огляду місця подій з додатком у вигляді відео- та аудіо- записів на флеш-носії, проведеного в межах кримінального провадження;

- продовження виконання будівельних робіт на об'єкті не свідчить про виконання ТОВ «Таком-Глорія Південь» невиконаних робіт, які відображені у висновку експерта;

- щодо акту коригування прокурор зазначає, що по-перше: умовами договору не передбачено складання актів коригування; по-друге: долучені за клопотанням відповідача акт коригування, акт приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2023 року та підсумкова відомість ресурсів складені через значний проміжок часу після первинного виконання робіт за актом за грудень 2020 року та оплати коштів за ним. Крім того, співставлення доказів свідчить про відсутність будь-яких коригувань, зменшенням загальної суми за договором чи виконання робіт на об'єкті;

- 28.12.2023 між сторонами укладено додаткову угоду № 10 до договору, згідно якої: роботи на об'єкті підрядником виконувались тільки протягом 2020-2021 років, а у 2022 та 2023 роках не виконувались взагалі; станом на 28.12.2023 ціна договору становить 15397009,91 грн; Замовником на веб-порталі «Рrozorro» 29.12.2023 (на наступний день після укладення додаткової угоди № 10 до договору) опубліковано звіт за закупівлею, згідно якого договір розірвано за домовленістю сторін, а Підряднику сплачено вищевказану суму;

- прокурор вказує, що з цих доказів вбачається, що оплачені були роботи, які виконані на об'єкті у 2020-2021 роках;

- до того ж, додаткова угода № 10 до договору підтверджує відсутність коригування загальної суми, яка оплачена за договором, та суми, які оплачені Замовником за актами за грудень 2020 та квітень 2021 року, оскільки суми у плані фінансування виконаних робіт за додатковою угодою № 10 повністю співпадають із сумою, визначеною у плані фінансування виконаних робіт за додатковою угодою № 9;

- тобто, надані відповідачем акти коригування виконаних робіт не свідчить про зміну обсягу фактично виконаних робіт або їх вартості, а також не підтверджують виконання будь-яких робіт у 2022- 2023 роках.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.04.2025 за апеляційною скаргою прокуратури на рішення Господарського суду Одеської області від 28.02.2025 у справі № 916/1209/22 відкрито апеляційне провадження, встановлено іншим учасникам справи строк до 09.05.2025 для подання відзиву на апеляційну скаргу (з належними доказами його направлення іншим учасникам справи), роз'яснено учасникам справи про їх право в цей же строк подати до суду будь-які заяви чи клопотання з процесуальних питань, призначено справу № 916/1209/22 до розгляду на 27.05.2025 о 14:00 год.

08.05.2025 від ТОВ «Таком-Глорія Південь» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач заперечував проти її задоволення, посилаючись, серед іншого на те, що:

- суд правомірно не прийняв до уваги висновки експертів, в яких були оцінені фактичні обставини виконання робіт лише на проміжному етапі виконання договору. Крім того, висновок експерта не може змінювати або припиняти договірні правовідносини сторін;

- на даний час, договір сторонами виконаний, строк його дії закінчився, претензій сторонами договору не заявлено. Втручання прокуратури в договірні відносини сторін, є протиправним;

- сторони скористались своїм правом коригування та уточнили загальну вартість виконаних робіт, про що склали відповідний Акт коригування за грудень 2023 року, яким відмінили виконання ремонтних робіт на загальну суму 179240,81 грн. Також було складно та підписано відповідний Акт приймання виконаних будівельних робіт за цей же період, яким зафіксували вже виконані попередньо роботи на цю ж суму. Таким чином, фактично, в грудні 2023 року відбувся взаємозалік по вартості скоригованих та виконаних підрядником робіт по договору.

- відповідач звертає увагу, що в Плані фінансування виконаних робіт за додатковою угодою № 10 до договору, загальні суми за договором залишилися незмінними та не коригувалися, оскільки вони були розподілені Замовником саме в такому розмірі в 2020 та 2021 роках. В наступні роки додаткового фінансування не було. Аналогічна ситуація з календарним графіком виконання робіт за додатковою угодою № 10 до договору. Акт коригування та Акт приймання виконаних будівельних робіт стосуються робіт, виконаних відповідачем в 2020-2021 роках;

- завищення вартості виконаних робіт, прийнятих та оплачених замовником, не відповідає законодавчо визначеному змісту терміну «збитки», а прокурор фактично намагається стягнути збитки (завищення вартості виконаних робіт), вчинені внаслідок можливого скоєння кримінального правопорушення, а не виконання господарського зобов'язання. Збитками може бути вартість відновлювальних робіт, які Позивач зробить або мусить зробити на об'єкті, а до того, розмір матеріальної шкоди є орієнтовним, оскільки витрати на відновлення майна Позивачем фактично понесені не були.

Прокурор подав заперечення на відзив на апеляційну скаргу, в яких зазначив, серед іншого, що відповідач помилково вважає, що заявлена до стягнення сума не є збитками; у даному випадку наявні всі елементи цивільного правопорушення: протиправна поведінка; наявність збитків; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.

Будь-яких інших заяв чи клопотань від учасників справи не надходило.

В судове засідання 27.05.2025 з'явився прокурор та представник ТОВ «Таком-Глорія Південь», які надали пояснення по суті спору. Представники позивачів в судове засідання не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

В судовому засіданні оголошено перерву до 24.06.2025 на 13:30 год, про що постановлено відповідну протокольну ухвалу. Прокурора та представника ТОВ «Таком-Глорія Південь» повідомлено про наступну дату судового засідання під розписку.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 27.05.2025 повідомлено Раду та Управління капітального будівництва про те, що розгляд апеляційної скарги прокуратури на рішення Господарського суду Одеської області від 28.02.2025 у справі № 916/1209/22 відбудеться до 24.06.2025 на 13:30 год.

В судове засідання 24.06.2025 з'явився прокурор та представник ТОВ «Таком-Глорія Південь».

Представники позивачів в судове засідання знову не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку з чим колегія суддів, керуючись приписами ч. 3 ст. 202 ГПК України, вирішила розглянути справу за їх відсутності.

Прокурор просив задовольнити апеляційну скаргу, скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 28.02.2025 у справі № 916/1209/22, ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов у повному обсязі.

Представник ТОВ «Таком-Глорія Південь» заперечував проти доводів та вимог прокуратури, просив залишити оскаржуване рішення місцевого господарського суду - без змін.

Дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, фактичні обставини справи, оцінивши докази на їх підтвердження в межах доводів апеляційної скарги, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі перегляду справи, правових норм, які підлягають застосуванню, та матеріалів справи, судова колегія зазначає наступне.

Щодо наявності у прокурора підстав для представництва інтересів держави.

Пунктом 3 ст. 131-1 Конституції України визначено, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до ст. 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Відповідно до абз. 1 ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Виходячи з системного аналізу наведених правових норм, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. При цьому в кожному конкретному випадку прокурор при зверненні до суду з позовом повинен довести існування обставин порушення або загрози порушення інтересів держави.

У постанові Верховного Суду від 08.02.2019 у справі №915/20/18 суд касаційної інстанції зазначив, що інтереси держави полягають не тільки у захисті прав державних органів влади чи тих, які відносяться до їх компетенції, а також й у захисті прав та свобод місцевого самоврядування, яке не має загальнодержавного характеру, але спрямоване на виконання функцій держави на конкретній території та реалізуються у визначеному законом порядку та способі, який відноситься до їх відання. Органи місцевого самоврядування є рівними за статусом носіями державної влади, як і державні органи.

У постанові від 15.10.2019 у справі № 903/129/18 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що сам факт не звернення до суду ради з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захистити інтереси територіальної громади, свідчить про те, що зазначений орган місцевого самоврядування неналежно виконує свої повноваження, у зв'язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів значної кількості громадян - членів територіальної громади та звернення до суду з таким позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини.

Згідно з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 для підтвердження судом підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді у випадку, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган, достатнім є дотримання прокурором порядку повідомлення, передбаченого ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», та відсутність самостійного звернення компетентного органу до суду з позовом в інтересах держави протягом розумного строку після отримання такого повідомлення.

Як вказує прокурор, правовідносини, пов'язані з використанням бюджетних коштів, становлять суспільний інтерес, а незаконність та нераціональність (якщо така буде встановлена) витрачання бюджетних коштів під час укладення та виконання договорів про закупівлю підрядних робіт за державні коши, такому суспільному інтересу не відповідає. Використання бюджетних коштів з порушенням вимог законодавства підриває матеріальну і фінансову основу місцевого самоврядування, що в свою чергу завдає шкоду інтересам Одеської міської ради та Управління капітального будівництва Одеської міської ради, яке є структурним підрозділом Одеської міської ради, фінансується за рахунок коштів бюджету міста Одеси та є підконтрольним і підзвітним міській раді, таким чином на думку прокурора саме Одеська міська рада як представник територіальної громади міста Одеси має право звернутись із позовом до суду для захисту інтересів громадян.

Крім того, Управління капітального будівництва Одеської міської ради, як сторона Угоди про передачу коштів позики № 13010-05/287, що затверджена рішенням Одеської міської ради «Про затвердження Угод про передачу коштів позики в рамках Надзвичайної кредитної програми для відновлення України» від 06.02.2020 №5635-VIII та сторона договору №73-20/П від 08.07.2020, було зобов'язане, зокрема, здійснювати контроль за належним виконанням робіт за договором, але цього не здійснило, допустивши бездіяльність та зайве витрачання бюджетних коштів.

Отже, Одеська міська рада та Управління капітального будівництва Одеської міської ради, на переконання прокурора, є належними позивачами у вказаному господарсько-правовому спорі.

Прокурор зауважує, що у даному випадку порушення інтересів Одеської міської ради як представника територіальної громади міста Одеси полягають у тому, що прийняття та підписання між відповідачами актів виконаних робіт за завищеними розмірами їх вартості та здійснення на підставі останніх розрахунків проведено із порушенням ст.ст. 526, 610, 883 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України та п.п. 1.1., 1.2., 4.4.1, 4.4.9, 4.4.11 Договору №73-20/П від 08.07.2020 за кошти місцевого бюджету, що в свою чергу призвело до необґрунтованого, не прозорого та незаконного витрачання бюджетних коштів.

При цьому, закон не зобов'язує прокурора подавати позов в особі всіх органів, які можуть здійснювати захист інтересів держави у спірних відносинах і звертатися з позовом до суду. Належним є звернення в особі хоча б одного з них.

Аналогічний висновок міститься в постановах Верховного Суду від 25.02.2021 у справі №912/9/20, від 19.08.2020 у справі № 923/449/18.

Як було встановлено судом:

- 28.12.2019 між Міністерством фінансів України (Мінфін), Міністерством розвитку громад та територій України (Мінрегіон), Одеською міською радою (власник об'єкту) та Управлінням капітального будівництва Одеської міської ради (кінцевий бенефіціар) була укладена угода про передачу коштів позики №13010-05/287; відповідно до п.п. 2.1, 2.2 угоди Мінфін, у співпраці з Мінрегіоном, надає кінцевому бенефіціару частину коштів позики у розмірі до 66702479 гривень 16 копійок (шістдесят шість мільйонів сімсот дві тисячі чотириста сімдесят дев'ять гривень 16 копійок) без ПДВ (далі - частина коштів позики) на безповоротній основі відповідно до умов цієї угоди, фінансової угоди, угоди про впровадження та Порядку та умов надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію проектів у рамках Надзвичайної кредитної програми для відновлення України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 25.11.2015 №1068 “Деякі питання використання коштів для реалізації проектів у рамках Надзвичайної кредитної програми для відновлення України» (далі - Порядок та умови надання субвенції); кінцевий бенефіціар зобов'язується використовувати надані кошти на цілі фінансування вартості субпроєктів, зокрема - “Комунальна установа “Міська клінічна лікарня “8» по вул. Фонтанська дорога, 110, в м. Одесі - капітальний ремонт будівель та споруд» із затвердженням до нього проектом будівництва “Капітальний ремонт будівель та споруд КУ “Міська клінічна лікарня “8» за адресою: м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 110» у сумі до 16221495 гривень 83 копійки (без ПДВ);

- відповідно до п.п. 4.2, 4.3, 4.4 угоди Мінфін, відповідно до Фінансової угоди, відкриває та веде рахунок, необхідний для фінансування реалізації суброектів у АТ “Державний експортно-імпортний банк України»; частина коштів позики, перерахована з Проектного рахунку, відповідно до положень цієї Угоди, вважається субвенцією спеціального фонду, що надана з державного бюджету кінцевому бенефіціару у день перерахування коштів у національній валюті або сумі гривневого еквіваленту перерахованих валютних коштів, розрахованого за офіційним курсом Національного банку на день їх перерахування; надання частини коштів позики кінцевому бенефіціару здійснюється шляхом їх перерахування безпосередньо виконавцю робіт за договорами, укладеними кінцевим бенефіціаром в рамках реалізації субпроектів;

- на підтвердження здійснення оплат відповідачу за договором №73-20/П від 08.07.2020 в матеріалах справи наявні наступні платіжні доручення: №11 від 07.12.2020 на суму 1833231,56 грн. (платник - Мінфін); №23 від 29.12.2020 на суму 366646,31 грн. (платник - УКБ Одеської МР); від 19.04.2021 на суму 2487880,69 грн. (платник - Мінфін); №9 від 13.05.2021 на суму 497576,14 грн. (платник - УКБ Одеської МР).

Відповідно до Порядку та умов надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію проектів у рамках Надзвичайної кредитної програми для відновлення України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.11.2015 №1068:

- головним розпорядником субвенції є Мінінфраструктури; розпорядники/одержувачі субвенції за місцевими бюджетами визначаються рішенням відповідної місцевої ради, відповідної військової адміністрації про такий бюджет згідно із законодавством; використання субвенції спеціального фонду здійснюється з дотриманням умов Фінансової угоди та договорів, укладених у рамках Надзвичайної кредитної програми для відновлення України (далі - Програма), а також відповідно до угод про передачу коштів, укладених відповідно до Фінансової угоди; субвенція спрямовується бюджетам адміністративно-територіальних одиниць на території яких реалізуються проекти у рамках Програми за напрямами, визначеними у Фінансовій угоді. Переліки проектів, які фінансуються за рахунок субвенції, формуються та затверджуються головним розпорядником субвенції за пропозиціями органів місцевого самоврядування, місцевих органів виконавчої влади (п.п. 2-4 Порядку №1068);

- кредитні кошти, перераховані з проектного рахунка, вважаються субвенцією спеціального фонду, що надана з державного бюджету відповідним місцевим бюджетам у день перерахування коштів у національній валюті або у сумі гривневого еквіваленту перерахованих валютних коштів, розрахованого за офіційним курсом Національного банку на день їх перерахування (п.6 Порядку №1068).

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що дійсно, фінансування капітального ремонту будівель та споруд КУ “Міська клінічна лікарня №8» за адресою: м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 110 відбувалось, зокрема, за кошти відповідно до угоди про передачу коштів позики №13010-05/287 та вважається субвенцією.

Разом з тим, Порядком №1068 передбачено, зокрема, що використання субвенції спеціального фонду здійснюється з дотриманням умов Фінансової угоди та кредитні кошти, перераховані з проектного рахунка, вважаються субвенцією спеціального фонду, що надана з державного бюджету відповідним місцевим бюджетам. Таким чином, розпорядниками коштів за спірним договором є Управління капітального будівництва Одеської міської ради (кінцевий бенефіціар) та Одеська міська рада (власник об'єкту). Той факт, що частина коштів була сплачена відповідачу за спірним договором Мінфіном не свідчить про те, що в даному випадку підстав для відшкодування грошових коштів на користь Управління капітального будівництва Одеської міської ради (у випадку задоволення позову) немає.

Прокурор звернувся до позивачів з повідомленням від 14.02.2022 №1060ВИХ-22, в якому повідомив про виявлені порушення та просив у найкоротший термін надати інформацію про вжиття відповідних заходів реагування на їх усунення.

Управління капітального будівництва у відповідь на вищевказане повідомлення листом від 23.02.2022 № 02-03/94 зазначило, зокрема, що наразі відсутній предмет та підстави для звернення до суду як у Управління так і у прокуратури.

Одеська міська рада відповідь на повідомлення від 14.02.2022 №1060ВИХ-22 не надала.

31.05.2022 прокурором в порядку ст. 23 Закону України “Про прокуратуру» повідомлено про звернення до суду із відповідним позовом.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів зазначає, що у даному випадку прокурором підтверджені підстави для представництва інтересів держави і дотримано передбачений ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» порядок реалізації такого захисту.

Щодо суті спору.

Як вбачається з матеріалів цієї справи, 28.12.2019 між Міністерством фінансів України (Мінфін), Міністерством розвитку громад та територій України (Мінрегіон), Одеською міською радою (власник об'єкту) та Управлінням капітального будівництва Одеської міської ради (кінцевий бенефіціар) укладено угода про передачу коштів позики №13010-05/287.

Відповідно до пунктів 2.1, 2.2 угоди Мінфін, у співпраці з Мінрегіоном, надає кінцевому бенефіціару частину коштів позики у розмірі до 66 702 479,16 грн (далі частина коштів позики) на безповоротній основі відповідно до умов цієї угоди, фінансової угоди, угоди про впровадження та Порядку та умов надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію проектів у рамках Надзвичайної кредитної програми для відновлення України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 25.11.2015 № 1068 «Деякі питання використання коштів для реалізації проектів у рамках Надзвичайної кредитної програми для відновлення України» (далі Порядок та умови надання субвенції).

Кінцевий бенефіціар зобов'язується використовувати надані кошти на цілі фінансування вартості субпроєктів, зокрема - «Комунальна установа «Міська клінічна лікарня « 8» по вул. Фонтанська дорога, 110, в м. Одесі - капітальний ремонт будівель та споруд» із затвердженням до нього проектом будівництва «Капітальний ремонт будівель та споруд КУ «Міська клінічна лікарня « 8» за адресою: м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 110» у сумі до 16 221 495,83 грн (без ПДВ).

08.07.2020 між Управлінням капітального будівництва (Замовник) ТОВ «Таком-Глорія Південь» (підрядник) укладено договір про закупівлю робіт (договір підряду) №73-20/П, відповідно до пунктів 1.1, 1.2 якого Замовник доручає, а Підрядник зобов'язується відповідно до проектної документації та умов цього договору виконати роботи з «Капітального ремонту будівель та споруд КУ «Міська клінічна лікарня №8», за адресою: м. Одеса, Фонтанська дорога, 110» на об'єкті; об'єкт: «Капітальний ремонт будівель та споруд КУ «Міська клінічна лікарня №8», за адресою: м. Одеса, Фонтанська дорога, 110»; місце розташування об'єкта: м. Одеса, Фонтанська дорога, 110.

Згідно з пунктами 2.1, 2.2 договору Підрядник розпочне виконання робіт після набрання чинності цього договору за наявності «без заперечень» ЄІБ та необхідних дозвільних документів.

Початок та закінчення робіт визначається календарним графіком виконання робіт, який є невід'ємною частиною договору (додаток № 2).

У відповідності до п. 3.1 договору договірна ціна складає 17 768 000 грн (у тому числі ПДВ 2 961 333,33 грн). Договірна ціна є додатком (додаток №1) до цього договору.

Відповідно до підпункту 4.1.8 п. 4.1. договору Замовник має право вимагати відшкодування завданих йому збитків, зумовлених порушенням договору.

Згідно з підпункту 4.4.11 п. 4.4 договору Підрядник зобов'язаний відшкодувати відповідно до законодавства та договору завдані Замовнику збитки.

Згідно з пунктами 11.1, 11.2 договору порядок та строки фінансування за цим договором визначаються Постановою Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 № 1070 «Деякі питання здійснення розпорядниками (одержувачами) бюджетних коштів попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти», Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 № 1764 «Про затвердження Порядку державного фінансування капітального будівництва», умовами цього договору та узгодженим сторонами планом фінансування виконаних робіт (додаток №3), який є невід ємною частиною договору.

План фінансування виконаних робіт складається з урахуванням календарного графіку виконання робіт і порядку проведення розрахунків за виконані роботи.

Джерелами фінансування робіт за цим договором є субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію проектів у рамках «Надзвичайної кредитної програми для відновлення України» та/або кошти місцевих бюджетів.

Порядок надання субвенції визначається Постановою Кабінету Міністрів України від 25.11.2015 №1068 та Угодою про передачу коштів позики №13010-05/287 від 28.12.2019 між Міністерством фінансів України, Міністерством розвитку громад та територій України, Одеською міською радою та Управлінням капітального будівництва Одеської міської ради, укладеною відповідно до Фінансової угоди між Україною та Європейським інвестиційним банком (проект «Надзвичайний кредит відновлення України»), ратифікованої Законом № 346-VIII в погодженням з Мінрегіоном та Мінфіном.

Пунктом 12.1 договору передбачено, що оплата за підряд відбувається шляхом авансу і поточних платежів.

Проміжні розрахунки за виконані роботи здійснюються замовником в межах не більш як 95 % їх загальної вартості за договірною ціною на підставі підписаних актів приймання виконаних будівельних робіт (форми - КБ-2в), довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форми - КБ-3), та/або підписаних актів приймання-передачі обладнання і рахунку на оплату.

Акти приймання виконаних будівельних робіт (форми - КБ-2в), довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форми - КБ-3), акти приймання-передачі обладнання підписуються замовником за наявності у нього всіх необхідних виконавчих документів.

Підрядник надає разом із формами КБ-2в, КБ-3 (у 4-х примірниках) замовнику до 25 числа поточного місяця на паперових і магнітних носіях документи, що підтверджують виконання робіт, всю необхідну виконавчу документацію (сертифікати на застосовані матеріали, паспорти на конструкції та обладнання, акти на приховані роботи, документи, що підтверджують фактичні витрати на відрядження, та ін.), відомість ресурсів, яка підписана головним бухгалтером або керівником підприємства та підтверджена печаткою, а також реєстр накладних застосованих матеріалів і устаткування із зазначенням вартості, завірений підписом керівника і печаткою.

Акти приймання виконаних робіт приймаються замовником по мірі виконання робіт (підпункт 12.1.1. пункту 12.1. договору).

Відповідно до пунктів 12.5, 12.6 договору кінцеві розрахунки між замовником та підрядником у розмірі 5 % від договірної ціни здійснюються у термін до 45 календарних днів після реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації.

Вартість виконаних робіт, що підлягають оплаті визначаються із урахуванням обсягів виконаних робіт, по усіх складових вартості робіт, розрахованих у договірній ціні, підтверджених відповідними документами.

У разі виявлення невідповідності робіт, пред'явлених до оплати, встановленим вимогам, завищення їх обсягів або неправильного застосування кошторисних норм, поточних цін та інших помилок, що вплинули на ціну виконаних робіт, Замовник має право за участю Підрядника скоригувати суму, що підлягає сплаті.

Додатками до договору є: № 1 Договірна ціна, № 2 Календарний графік виконання робіт, № 3 План фінансування виконаних робіт, № 4 Зведений кошторисний розрахунок вартості будівництва, № 5 «Пакт про згоду щодо професійної чесності» (з підписом та печаткою англійською та українською мовами), № 6 «Пакт щодо дотримання екологічних та соціальних стандартів» (з підписом печаткою англійською та українською мовами).

В матеріалах справи наявні підписані обома сторонами додатки до договору, а саме:

- додаток № 1 Договірна ціна, який визначає, зокрема, вид договірної ціни - тверда, всього договірна ціна - 17768,00000 тис.грн.;

- додаток № 2 Календарний графік виконання робіт: найменування робіт та графік їх виконання на 2020 рік (серпень-грудень) та на 2021 рік (січень-березень);

- додаток №3 План фінансування виконаних робіт: на 2020 рік (серпень-грудень 1 917 380,40 грн) та на 2021 рік (січень-березень 15 850 619,60 грн);

- додаток № 4 Зведений кошторисний розрахунок вартості будівництва, в якому зафіксовано, зокрема, номери кошторисів і кошторисних розрахунків, найменування глав, будинків, спору, лінійних об'єктів інженерно-транспортної інфраструктури, робіт і витрат, зведений кошторисний розрахунок - 17768,00000 тис.грн.

07.08.2020 між сторонами укладено додаткову угоду № 1, якою сторони виклали додаток № 3 (План фінансування виконаних робіт) у новій редакції.

03.09.2020 між сторонами укладено додаткову угоду № 2, якою сторони виклали додаток № 3 (План фінансування виконаних робіт) та додаток № 2 (Календарний графік виконання робіт) у нових редакціях.

04.12.2020 між сторонами складено та підписано без зауважень:

- довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати форми №КБ-3 за грудень 2020 року, в якій зафіксовано, що вартість виконаних будівельних робіт становить 2199,87787 тис.грн з ПДВ;

- акт № 1 приймання виконаних будівельних робіт форми №КБ-2в за грудень 2020 року, в якому зафіксовано, що виконано робіт всього за об'єктом на суму 2 199 877,87 грн з ПДВ.

На підтвердження здійснення оплат відповідачу за договором (за вищевказаним Актом № 1) в матеріалах справи наявні наступні платіжні доручення: № 11 від 07.12.2020 на суму 1 833 231,56 грн (платник - Мінфін) та №23 від 29.12.2020 на суму 366 646,31 грн (платник - Управління капітального будівництва).

17.03.2021 між сторонами укладено додаткову угоду № 3 до договору, якою сторони, зокрема, продовжили строк дії договору до 30.10.2021.

07.04.2021 між сторонами укладено додаткову угоду № 4 до договору, якою сторони продовжили строк дії договору до 31.01.2022 та виклали додаток № 2 (Календарний графік виконання робіт) та додаток №3 (План фінансування виконаних робіт) у нових редакціях.

07.04.2021 між сторонами складено та підписано без зауважень:

- довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати форми №КБ-3 за квітень 2021 року, в якій зафіксовано, що вартість виконаних будівельних робіт становить 2985,45683 тис.грн з ПДВ;

- акт № 2 приймання виконаних будівельних робіт форми №КБ-2в за квітень 2021 року, в якому зафіксовано, що всього виконано робіт за актом на суму 2 985 456,83 грн з ПДВ.

На підтвердження здійснення оплат відповідачу за договором (за вищевказаним Актом № 1) в матеріалах справи наявні наступні платіжні доручення: № 8 від 19.04.2021 на суму 2 487 880,69 грн (платник - Мінфін) та № 9 від 13.05.2021 на суму 497 576,14 грн (платник - Управління капітального будівництва).

Факти підписання вказаних актів і довідки та здійснення Замовником оплати вартості робіт сторонами не заперечуються.

В матеріалах справи наявний висновок експерта будівельно-технічної експертизи від 25.11.2021 № 148 (а.с.122-157 т.1, далі висновок експерта від 25.11.2021 № 148), проведеної на підставі постанови прокурора від 23.09.2021 в рамках кримінального провадження.

Відповідно до висновку експерта від 25.11.2021 № 148:

1. Під час проведення дослідження встановлені перелік та об'єми (які можливо встановити) фактично виконаних будівельних робіт по капітальному ремонту будівель та споруд КУ “Міська клінічна лікарня №8», яка розташована за адресою: м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 110, що виконувались за договором №73-20/П від 08.07.2020 та які відображені в акті № 1 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2020 року та в акті №2 приймання виконаних будівельних робіт за квітень 2021 року.

Результати співставлення зведені в таблицю 1.

Примітка: об'єм фактично виконаних будівельних робіт (який можливо встановити), що не відповідає об'єму робіт, що вказаний в актах приймання виконаних будівельних робіт наведений жирним курсивом в стовбці 6 таблиці 1.

Пояснення причини розбіжностей наведено в стовбці 7 таблиці 1;

2. Відповідно до визначених фактичних переліку та об'ємів виконаних робіт, наведених в таблиці 1 встановлена вартість фактично виконаних робіт по капітальному ремонту будівель та споруд КУ «Міська клінічна лікарня №8», яка розташована за адресою: м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 110, що виконувались за договором № 73-20/П від 08.07.2020 та які відображені в акті № 1 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2020 року та в акті № 2 приймання виконаних будівельних робіт за квітень 2021 року.

Вартість фактично виконаних робіт по капітальному ремонту будівель та споруд КУ «Міська клінічна лікарня №8», яка розташована за адресою: м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 110, що виконувались за договором № 73-20/П від 08.07.2020 та які відображені в акті № 1 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2020 року складає 2 102 042,94 грн. (додаток №2).

Вартість фактично виконаних робіт по капітальному ремонту будівель та споруд КУ «Міська клінічна лікарня №8», яка розташована за адресою: м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 110, що виконувались за договором №73-20/П від 08.07.2020 та які відображені в акті № 2 приймання виконаних будівельних робіт за квітень 2021 року складає 2 777 258,87 грн. (додаток №3).

Всього фактичних витрат за актом № 1 за грудень 2020 року та актом № 2 за квітень 2021 року - 4 846 301,81 грн;

3. Перелік фактично виконаних будівельних робіт по капітальному ремонту будівель та споруд КУ «Міська клінічна лікарня №8», яка розташована за адресою: м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 110, що виконувались за договором № 73-20/П від 08.07.2020 та які відображені в акті № 1 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2020 року та в акті № 2 приймання виконаних будівельних робіт за квітень 2021 року не відповідає в повній мірі переліку робіт, який вказаний в наданих актах приймання виконаних будівельних робіт, а саме: робота «Просте штукатурення поверхонь стель всередині будівлі» в підвальному поверсі не виконана, натомість виконана робота: «Ремонт штукатурки стель по каменю та бетону»;

Об'єм фактично виконаних будівельних робіт (який можливо встановити) по капітальному ремонту будівель та споруд КУ «Міська клінічна лікарня №8», яка розташована за адресою: м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 110, що виконувались за договором №73-20/П від 08.07.2020 та які відображені в акті № 1 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2020 року та в акті № 2 приймання виконаних будівельних робіт за квітень 2021 року не відповідає в повній мірі об'єму робіт, який вказаний в наданих актах приймання виконаних будівельних робіт.

Об'єм фактично виконаних будівельних робіт (який можливо встановити), що не відповідає об'єму робіт, який вказаний в актах приймання виконаних будівельних робіт, наведений в стовбці 6 таблиці 1 жирним курсивом.

Пояснення причин розбіжностей наведено в стовбці 7 таблиці 1.

Вартість фактично виконаних будівельних робіт по капітальному ремонту будівель та споруд КУ «Міська клінічна лікарня №8», яка розташована за адресою: м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 110, що виконувались за договором № 73-20/П від 08.07.2020 та які відображені в акті № 1 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2020 року та в акті № 2 приймання виконаних будівельних робіт за квітень 2021 року не відповідає вартості робіт, яка вказана в актах приймання виконаних будівельних робіт.

За актами приймання виконаних будівельних робіт:

- всього за актом № 1 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2020 року вартість витрат складає - 2 199 877,87 грн.;

- всього за актом № 2 за квітень 2021 року вартість витрат складає 2 985 456,83 грн.;

Всього витрат за актом № 1 за грудень 2020 року та актом № 2 за квітень 2021 року - 5 185 334,70 грн.

Вартість фактично виконаних робіт по капітальному ремонту будівель та споруд КУ «Міська клінічна лікарня №8», яка розташована за адресою: м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 110, що виконувались за договором № 73-20/П від 08.07.2020 та які відображені в акті № 2 приймання виконаних будівельних робіт за квітень 2021 року складає 2 744 258,87 грн (додаток 3).

Всього фактичних витрат за актом № 1 за грудень 2020 року та актом № 2 за квітень 2021 року - 4 846 301,81 грн.

У вступній частині висновку експерта від 25.11.2021 зазначено, що судовий експерт Гончар Н.В. обізнана про кримінальну відповідальність за статтями 384, 385 КК України.

Додатками до висновку експерта від 25.11.2021 є: фотофіксація невідповідності фактично встановлених об'ємів робіт об'ємам робіт, які вказані в акті № 1 за грудень 2020 року та акті № 2 за квітень 2021 року (а.с.157-166 т.1); Акти № 1 та № 2 фактично виконаних будівельних робіт за грудень 2020 року та за квітень 2021 разом з відповідними підсумковими відомостями ресурсів; фото розцінки та норми списання матеріалу під неї.

04.10.2021 між сторонами укладено додаткову угоду № 5 до договору, якою сторони виклали додаток № 3 (План фінансування виконаних робіт) у новій редакції.

08.12.2021 між сторонами укладено додаткову угоду № 6 до договору, якою сторони виклали додаток № 3 (План фінансування виконаних робіт) у новій редакції.

Крім того, в матеріалах справи наявний висновок експерта Одеського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС Нікітенка В.В. від 19.01.2022 №СЕ-19/116-22/16-ЕК економічної експертизи (а.с.177-183 т.1, далі висновок експерта від 19.01.2022), проведеної на підставі постанови прокурора від 28.12.2021 в рамках кримінального провадження.

Відповідно до висновку експерта від 19.01.2022: розмір втрачених активів (збитків) внаслідок завищення фактичної вартості виконаних робіт щодо проведення капітального ремонту будівель та споруд КУ «Міська клінічна лікарня №8», за адресою: м. Одеса, Фонтанська дорога, 110 за актом № 2 приймання виконаних будівельних робіт за квітень 2021 року та актом № 1 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2020 року за договором №73-20/П від 08.07.2020, з урахуванням висновку експерта від 25.12.2021, наданими на експертизу документами підтверджується на загальну суму 339 032,89 грн.

У вступній частині висновку експерта від 19.01.2022 зазначено, що судовий експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за статтями 384, 385 КК України.

24.01.2022 між сторонами укладено додаткову угоду № 7 до договору, якою сторони продовжили строк дії договору до 31.12.2022 та виклали додаток № 2 (Календарний графік виконання робіт) у новій редакції.

Під час розгляду даної господарської справи, 15.12.2023 між сторонами складено та підписано:

- довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати форми №КБ-3 за грудень 2023 року, в якій зафіксовано, що вартість виконаних будівельних робіт з ПДВ становить 15397,00991 тис.грн.;

- акт №11 приймання виконаних будівельних робіт форми №КБ-2в за грудень 2023 року, в якому зафіксовано, що всього виконано робіт за актом з ПДВ на суму 179240,81 грн.

- акт коригування прийнятих виконаних робіт за грудень 2023 року (зазначено про коригування акту № 1 за грудень 2020 року), в якому зафіксовано, що всього виконано робіт за актом з ПДВ (-) 179240,81 грн.

27.12.2022 між сторонами укладено додаткову угоду № 9 до договору, якою сторони продовжили строк дії договору до 31.12.2023 та виклали додаток № 2 (Календарний графік виконання робіт) та додаток №3 (План фінансування виконаних робіт) у нових редакціях.

28.12.2023 між сторонами укладено додаткову угоду № 10, згідно якої у зв'язку з необхідністю внесення змін до проектно-кошторисної документації та зважаючи на неможливість виконання сторонами договору на передбачених умовах за домовленістю сторін прийнято рішення викласти п. 3.1. розділу 3 «договірна ціна» договору у наступній редакції: «а) Сума без ПДВ: 12 830 841,59 грн; б) ПДВ у сумі 2 566 168,32 грн; Разом (сума рядків а і б): 15 397 009,91 грн». Також сторонами викладено у нових редакціях додаток № 1 (Договірна ціна), додаток № 2 (Календарний графік виконання робіт) та додаток №3 (План фінансування виконаних робіт).

Предметом позову у даній справі є вимоги прокурора стягнути з ТОВ «Таком-Глорія Південь» на користь Управління капітального будівництва збитки у загальному розмірі 339032,89 грн з підстав завищення ТОВ «Таком-Глорія Південь» вартості виконаних робіт за договором підряду.

Відмовляючи у задоволенні позову, місцевий господарський суд зазначивё що прокурором належними та допустимими доказами не підтверджено одну зі складових господарського правопорушення, а саме - розмір збитків на заявлену суму.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду та зазначає наступне.

Згідно зі статтями 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (статті 626, 629 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 857 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру. Виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові. Результат роботи в межах розумного строку має бути придатним для використання відповідно до договору підряду або для звичайного використання роботи такого характеру (ст. 857 ЦК України).

Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами (ч. 1 ст. 882 ЦК України).

Згідно з вимогами частин 1, 2 ст. 883 ЦК України підрядник відповідає за недоліки збудованого об'єкта, за прострочення передання його замовникові та за інші порушення договору (за недосягнення проектної потужності, інших запроектованих показників тощо), якщо не доведе, що ці порушення сталися не з його вини. За невиконання або неналежне виконання обов'язків за договором будівельного підряду підрядник сплачує неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки в повному обсязі.

Відповідно до ч. 2 ст. 852 ЦК України за наявності у роботі істотних відступів від умов договору підряду або інших істотних недоліків замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; наявність збитків; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.

Відсутність хоча б одного з перелічених елементів, утворюючих склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.

З аналізу вищенаведених норм вбачається, що вони передбачають відповідальність за неналежне виконання своїх зобов'язань за договором та необхідність відшкодування збитків, завданих неналежним виконанням зобов'язань.

При цьому, враховуючи положення ст. 74 ГПК України, саме на позивача покладається обов'язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяними збитками. При цьому важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення безпосереднього причинно-наслідкового зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдано особі, - наслідком такої протиправної поведінки.

Натомість відповідачу, з урахуванням положень ч. 1 ст. 883 ЦК України, потрібно довести відсутність його вини у завданні збитків позивачу.

Як вже зазначалось, на підтвердження невідповідності переліку, об'єму та вартості фактичних обсягів виконаних будівельних робіт, що виконувались за договором та які відображені в актах № 1 за грудень 2020 року та № 2 за квітень 2021 року, прокурором додано до матеріалів цієї справи, зокрема, висновок судової будівельно-технічної експертизи від 25.11.2021 № 148, проведеної в рамках кримінального провадження.

Наявні в матеріалах цієї справи інші висновки будівельно-технічної експертизи від 30.11.2023 № 22-6357 та додаткової будівельно-технічної експертизи від 31.07.2024 № 24-2936, проведених в межах даної господарської справи за клопотанням відповідача, місцевим господарським судом враховані не були (з підстав, викладених безпосередньо в оскаржуваному рішенні суду) і висновки суду в цій частині прокурором не оскаржуються, про що зазначено безпосередньо апеляційній скарзі.

Висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань (частини 1, 2 ст. 98 ГПК України).

Господарські суди при вирішенні господарських спорів мають досліджувати на загальних умовах і висновки судової експертизи, яку було проведено в межах провадження з іншої справи, в тому числі кримінальної (постанова Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 907/651/17).

Висновок судової експертизи, яку було проведено в межах провадження з іншої справи оцінюється господарським судом у вирішенні господарського спору на загальних підставах як доказ зі справи, за умови, що цей висновок містить відповіді на питання, які виникають у такому спорі, і поданий до господарського суду в належним чином засвідченій копії (постанова Верховного Суду від 23.01.2020 у справі № 918/36/19).

Законодавство не встановлює заборону дослідження матеріалів кримінального провадження в порядку господарського судочинства, якщо на момент розгляду справи вирок у кримінальній справі не ухвалений. Матеріали кримінального провадження підлягають оцінці сукупно з іншими доказами на загальних підставах відповідно до вимог статей 76- 79, 86 ГПК України (постанови Верховного Суду від 18.01.2024 у справі № 910/114/19 (п. 64), від 21.03.2024 у справі № 922/376/18, від 23.04.2024 у справі № 920/1114/21 (п. 5.21)).

Як вбачається з висновку судової будівельно-технічної експертизи від 25.11.2021 № 148, дослідження виконувалось методом безпосереднього огляду експертом об'єкта дослідження на місці (18.11.2021 та 23.11.2021) та дослідження наданих документів (матеріалів кримінального провадження, у тому числі і документів, які містяться в матеріалах цієї справи).

В процесі дослідження проводився відео-запис, фотографування з подальшим складанням експертом фото-таблиці та розрахунком.

Експертом виконувались необхідні контрольні виміри, з подальшим розрахунком фактично виконаних робіт, їх об'ємів, складались описи.

З дослідницької частини висновку вбачається, що експертом встановлювався перелік та об'єми фактично виконаних будівельних робіт, які порівнювалися з переліком та об'ємом, що вказані в актах № 1 за грудень 2020 року та № 2 за квітень 2021 року.

Дані порівняння зведені в відповідну таблицю 1 (а.с.129-152 т.1).

У Таблиці 1 наведені, зокрема, перелік конкретних робіт (з посиланням на акти № 1 за грудень 2020 року та № 2 за квітень 2021 року), об'єми будівельних робіт (за цими ж актами) та фактичні об'єми будівельних робіт, які свідчать про відхилення обсягів фактично виконаних робіт від наведених в цих актах приймання виконаних робіт.

Процес дослідження (огляду та ідентифікації робіт за актами № 1 за грудень 2020 року та № 2 за квітень 2021 року, а також здійснення судовим експертом замірів за допомогою вимірювальних приладів) був повністю зафіксованим на відео та відбувався в присутності представників обох сторін договору.

Крім того, в матеріалах цієї справи міститься протокол огляду місця події, в якому також зафіксований процес огляду експертом об'єкта будівництва, здійснення ним відповідних замірів, тощо.

Так, в матеріалах цієї справи міститься клопотання ТОВ «Таком-Глорія Південь» про призначення судової будівельно-технічної експертизи (вх. № 1921/3/22 від 12.09.2022), в якому відповідач зазначав, що не погоджується з висновком судової будівельно-технічної експертизи від 25.11.2021 № 148.

Надаючи оцінку наведеним запереченням відповідача щодо долученого прокурором до позовної заяви висновку судової будівельно-технічної експертизи від 25.11.2021 № 148, колегія суддів зазначає наступне.

Щодо вступної частини.

Відповідач зазначав про те, що у вступній частині висновку судової будівельно-технічної експертизи від 25.11.2021 № 148 відсутнє найменування посади та прізвища особи, яка призначила експертизу.

Натомість, колегія суддів зазначає, що у вступній частині висновку зазначено, що експертиза проводиться на підставі постанови прокурора Київської окружної прокуратури м. Одеси від 23.09.2021 про призначення будівельно-технічної експертизи по матеріалам відповідного кримінального провадження. При цьому, відповідна постанова про призначення будівельно-технічної експертизи від 23.09.2021, складена та підписана прокурором Київської окружної прокуратури м. Одеси Колєсніченко А., міститься в матеріалах цієї справи.

Відповідач зазначав, що в переліку «Оригінали документів» відсутнє посилання на кількість аркушів наданих документів.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що відповідачем не спростовано, що усі необхідні для проведення експертизи документи були подані експерту у повному обсязі, а також, що вони відповідають тим, що наявні в матеріалах кримінального провадження.

Лише відсутність у вступній частині висновку зазначення кількості аркушів певних матеріалів не спростовує встановлені експертом обставини.

Відповідач зазначав, що в переліку «додаткові матеріали» відсутнє посилання на акт № 2 фактично виконаних будівельних робіт за квітень 2021 року.

Натомість, колегія суддів зазначає, ці доводи спростовуються змістом вступної частини висновку, в якій прямо вказано, що серед переліку додаткових матеріалів є Акт № 2 приймання виконаних будівельних робіт за квітень 2021 року на 15 аркушах.

Відповідач зазначав, що у вступній частині висновку зазначено, що експерт «обізнаний» про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивого висновку за ст. 384 КК України або за відмову від надання висновку за ст. 385 КК України, проте, на думку відповідача, згідно положень наведених статей, експерт повинен бути «попереджений» про кримінальну відповідальність, а не «обізнаний».

Колегія суддів відхиляє наведені доводи відповідача та зазначає, що висновок експерта в цій частині у повній мірі відповідає приписам ч. 7 ст. 98 ГПК України, відповідно до якої у висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом, також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків.

Зазначення експертом «попереджений» або «обізнаний» у даному випадку принципового, або вирішального значення не мають.

Відповідач зазначав, що у вступній частині висновку експертом зазначено про відсутність повного переліку документів які витребувалися ним клопотанням від 06.10.2021, проте не вказано, які саме документи витребувалися та які не були надані для дослідження.

Натомість, колегія суддів зазначає, що перелік документів, у тому числі додакових матеріалів, наведений експертом безпосередньо у вступній частині висновку. Зазначаючи про неврахування експертом повного переліку первинної документації, відповідач не наводить жодного конкретного документу, який не дослідив судовий експерт, втім, який має вирішальне значення для дослідження.

Відповідач зазначав, що в переліку «законодавча та нормативно-довідкова література» відсутнє посилання на нормативні документи, які повинні були використовуватися експертом при вирішенні поставлених питань.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що ці доводи також спростовуються змістом вступної частини висновку.

Щодо дослідницької частини висновку.

Відповідач зазначав, що експерт посилається на вимірювальні інструменти (рулетки), якими проводились обміри фактично виконаних будівельних робіт, однак не зазначено, чи проходили дані вимірювальні прилади повірку та чи мають вони Сертифікат із зазначенням їх дати та номеру.

Колегія суддів наголошує на тому, що у матеріалах справи відсутні та відповідачем не подано жодного належного, допустимого та вірогідного доказу на підтвердження того, що засновані експертом при проведенні дослідження вимірювальні прилади не відповідають заявленим вимогам.

Крім того, як вже зазначалось, процес дослідження був повністю зафіксованим на відео та відбувався в присутності представників обох сторін договору.

Жоден з присутніх, у тому числі і керівник ТОВ «Таком-Глорія Південь», зауважень не висловлювали.

В матеріалах цієї справи міститься протокол огляду місця події, в якому зафіксований процес огляду експертом об'єкта будівництва, а також здійснення ним відповідних замірів.

Вказаний протокол також підписаний директором ТОВ «Таком-Глорія Південь» без жодних зауважень, заперечень чи застережень.

Відповідач зазначав, що в пунктах 13-14 Таблиці 1 експертом підтверджується виконання робіт по улаштуванню покриття з рулонних матеріалів та влаштування додаткового шару покриття, проте в п. 15 замість об'єму використання матеріалів по позиції № 13 та 14 в розмірі 2990 кв.м., експертом зазначається 290 кв.м. Тобто, відповідач вважає, що експертом у даному випадку була допущена помилка в об'ємах, яка спричинила зміну вартості робіт в меншу сторону, а перевірити розрахунок та кінцеву вартість в Таблиці 1 не вдається можливим.

Натомість, колегія суддів звертає увагу, що по позиціям №13, № 14 та № 15 Акту приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2020 року (покрівля) судовим експертом і не було встановлено будь-яких невідповідностей обсягів або вартості фактично виконаних будівельних робіт. Не містить таких даних і Таблиця 1.

Відповідач зазначав, що в п. 17 Таблиці 1 «заміна покриття козирків та карнизних звісів з листової сталі» об'ємом 42 кв.м., експертом зазначено про виконання робіт об'ємом 1,85 кв.м. При цьому зазначено, що частина звісів знаходиться в стані тривалої експлуатації. Відповідач звертав увагу, що виїзд на об'єкт проводився експертом 18.11.2021 та 23.11.2021, тобто фактично через один рік після виконання будівельних робіт за Актом № 1, що свідчить про неможливість ідентифікувати звіси, які були замінені в момент проведення будівельних робіт та звіси, надані експерту для візуального огляду.

Разом з тим, колегія суддів зауважує, що у матеріалах справи відсутні та відповідачем не подано жодного належного, допустимого та вірогідного доказу на спростування виявлених експертом порушень, а саме, що з 42 кв.м. звісів фактично було замінено лише 1,82 кв.м. (фото 2), в той час інші звіси знаходяться в стані тривалої експлуатації зі слідам іржі, фото 3 (а.с.160 т.1).

Відповідач зазначав, що в п. 22 та 23 Таблиці 1 експерт вказує на невиконання одних робіт за найменуванням позиції та підтверджує виконання інших робіт за найменуванням цих же позицій. Крім того, експертом зазначено про виконання вказаних робіт в меншому об'ємі, однак, без жодного обґрунтування та розрахунку об'єму та його вартості в Таблиці 1.

Натомість, колегія суддів зазначає, що в графі Таблиці 1 «Примітка» міститься відповідні пояснення експерта, а саме: згідно Робочого проекту парапет - це верх парапетної стіни. Під час проведення обстеження встановлено, що дана робота не виконана (фото 4). Натомість, виконана робота по шпаклюванні парапетної стіни (фото 5). Шпаклювання стін виходу на дах не проводились (фото 6)».

Відповідач зазначав, що в п. 78 Таблиці 1 експертом визначена площа невиконаних будівельних робіт з «заповнення віконних отворів готовими блоками» в розмірі 32,41 кв.м., тобто на 17,94 кв.м. менше від зазначеного в позиції об'єму. При цьому, в висновку відсутня інформація, яким чином експерт проводить заміри.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що в графі Таблиці 1 «Примітка» міститься відповідні пояснення експерта, а саме: загальна площа вікон, площею 3 кв.м. складає 125,7 кв.м. (встановлено під час проведення обстеження). В позиціях 67 та 56 вже врахована площа вікон 42,94 кв.м. та 50,35 кв.м. Залишок площі: 125,7 - 42,94 - 50,35 = 32,41.

Відповідач зазначав, що в п. 18 таблиці «просте штукатурення поверхонь стель всередині будівлі» експерт зафіксувала проведення ремонтних робіт місцями. Даний вид робіт відноситься до прихованих. Акту прихованих робіт у експерта не було. А тому, залишається незрозумілим, яким чином експерт встановила об'єми невиконаних робіт.

Натомість, колегія суддів зазначає, що по тим позиціям, в яких експерт за відсутності актів прихованих робіт в ході візуального обстеження (або розкриття прихованих робіт) не міг визначити об'єм прихованих робіт, екпертом прямо про це зазначалось у висновку (в Таблиці 1 в графі «примітка») і по цим позиціям факт завищення не встановлювався, а спору по цим позиціям між сторонами немає.

Проте, у п. 18 Таблиці 1 експерт встановив, дана робота (штукатурення всіх стель підвального поверху) не виконувалась (фото 9). Тобто експерт досліджував фактичне виконання робіт на відповідному етапі і відповідач жодним чином не спростував висновки експерта про те, що ці роботи (штукатурення всіх стель підвального поверху) станом на момент обстеження виконані не були.

Відповідач зазначав, що в п.19 Таблиці 1 експертом наводиться розрахунок невиконаного об'єму робіт із штукатурення перегородок з газобетонних блоків з посилання на проект. Водночас, в розрахунку відсутні площі стін приміщення, які експерт повинна була не просто вирахувати, а провести за місцем заміри вимірювальними інструментами, які пройшли повірку та мають Сертифікат.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що в графі Таблиці 1 «Примітка» міститься відповідні пояснення експерта, а саме: «під час проведення обстеження встановлено, що встановлені перегородки з газобетонних блоків не оштукатурені (фото 10). Згідно об'ємів вказаних в Робочому проекті, т.3, л.21 - загальна площа оштукатурених внутрішніх поверхонь підвального поверху (виконується штукатурка всіх стін) 983,кв.м. Згідно Робочого проекту, т.3, л.18 (дефектний акт) площа встановлених перегородок з газобетону в підвалі - 121,7 кв.м. 121,7 х 2 - 20 - 4,8 = 218,6 кв.м., де 121,7 кв.м - штукатурення перегородок з обидва боки; 20 та 4,8 - площа дверних отворів. Таким чином, площа оштукатурених поверхонь відпалу зменшується на площу не оштукатурених поверхонь встановлених газобетонних перегородок (218,6 кв.м.) і становить 664,4 кв.м. (983-218,6).»

Відповідач зазначав, що в 28 Таблиці 1 експерт робить висновки про невиконані роботи з посиланням на слова Підрядника, що роботи не виконувались.

Колегія суддів зазначає, що вказані експертом у п. 28 Таблиці невідповідності відповідачем жодним чином не спростовані.

Відповідач зазначає, що експертом невірно зазначені одиниці виміру в п. 117 Таблиці 1 (квадратні метри, замість метрів погонних), а також, що експертом здійснено помилку в колонці «об'єм за актом».

Натомість, колегія суддів звертає увагу, що по позиції № 117 Акту приймання виконаних будівельних робіт за квітень 2021 року (розбирання та демонтаж існуючих конструкцій на позначці +3.400) судовим експертом і не було встановлено будь-яких невідповідностей обсягів або вартості фактично виконаних будівельних робіт. Не містить таких даних і Таблиця 1.

Враховуючи вищевикладене у сукупності, колегія суддів доходить висновку, що жодних обставин, які б дозволяли стверджувати про необґрунтованість, неправильність висновку чи його суперечливість з іншим матеріалам справи, відповідачем в розумінні статей 76-79 ГПК України не доведено, а відтак у суду відсутні визначені процесуальним законом підстави для неприйняття як доказу зазначеного висновку.

Фактично, єдиною підставою для відмови у позову, за висновком суду першої інстанції є те, що на момент проведення вищевказаної судової експертизи, договір продовжував діяти, в нього вносились зміни, у тому числі сторони скористались своїм правом на коригування актів № 1 за грудень 2020 року та № 2 за квітень 2021 року шляхом підписання акту коригування прийнятих виконаних будівельних робіт за грудень 2023 року.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду та зазначає, що позов заявлено виключно по актах № 1 за грудень 2020 року та № 2 за квітень 2021 року.

Ці акти були підписані сторонами без жодних зауважень і станом на момент проведення судовим експертом дослідження об'єкту будівництва (18.11.2021 та 23.11.2021) роботи по цих актах були повністю оплачені Замовником.

Тобто підписанням та оплатою цих актів сторони фактично засвідчили, що роботи, зазначені в актах (а саме їх перелік, об'єм), були виконані у повному обсязі.

При цьому, значна частина робіт, перелік яких наведено в вищевказаних актах приймання виконання будівельних робіт, є прихованими та супутніми роботами, і оскільки приховані та супутні роботи виконуються поетапно, в процесі виконання робіт по об'єкту, то саме у той етап вони і можуть бути перевірені за результатами відповідного обстеження.

З дослідницької частини висновку вбачається, що експертом встановлювався перелік та об'єми фактично виконаних будівельних робіт, вони порівнювалися з переліком та об'ємом, що вказані в актах № 1 за грудень 2020 року та № 2 за квітень 2021 року, як наслідок, експертом було встановлено невідповідність обсягу фактично виконаних робіт тим, які зазначені сторонами в актах № 1 за грудень 2020 року та № 2 за квітень 2021 року.

Щодо акту коригування прийнятих виконаних будівельних робіт за грудень 2023 року на загальну суму 179240,81 грн.

Насамперед колегія суддів зазначає, що сам факт складання сторонами в процесі розгляду справи у грудні 2023 року акту коригування (із зазначенням відповідних об'ємів коригування) вже свідчить про те, що роботи по актах № 1 за грудень 2020 року та № 2 за квітень 2021 року не були виконані у грудні 2020 та квітні 2021 саме у тих об'ємах, які зазначені сторонами в цих актах.

При цьому, об'єми коригування цілком і повністю співпадають із об'ємами не виконаних будівельних робіт, встановленими у висновку будівельно-технічної експертизи від 30.11.2023 № 22-6357.

Як вже зазначалось, розрахунок по актах № 1 за грудень 2020 року та № 2 за квітень 2021 року проведений у повному обсязі (загалом на суму 5185334,70 грн).

Сума коригування склала 179240,81 грн.

Докази повернення оплати по скоригованому акту матеріали цієї справи не містять.

Водночас, колегією суддів враховується, що матеріали цієї справи містять Акт приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2023 року на цю ж саму суму (179240,81 грн).

Разом з тим, у даному випадку відповідачем жодними належними, допустимими та вірогідними доказами не підтверджено, що роботи, які зазначені в цьому акті за грудень 2023 року, відносяться саме до тих робіт, які зазначені в підписаних та оплачених актах № 1 за грудень 2020 року та № 2 за квітень 2021 року.

Загальна вартість договору складала 17768000 грн, фактично відповідачем виконано будівельних робіт на загальну суму 15397009,91 грн (що не заперечується учасниками цієї справи), а спірними є акти на загальну суму 5185334,70 грн. В той же час, інші акти приймання виконаних будівельних робіт форми №КБ-2в на загальну суму 10211675,21 грн (15397009,91 грн - 5185334,70 грн) матеріали цієї справи не містять.

Враховуючи вищевикладене у сукупності, колегія суддів зазначає, що роботи, які зазначені в акті приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2023 року, не підтверджують факт виконання відповідачем робіт саме за спірними № 1 за грудень 2020 року та № 2 за квітень 2021 року на суму 339032,89 грн, що кваліфікована як збитки.

Сам факт подальшого виконання договору наведених вище висновків не спростовує, позаяк відповідачем не спростовано наведені прокурором обставини щодо завищення об'єму та вартості виконання робіт в період грудень 2020 - квітень 2021 років за спірними актами, які в повному обсязі були оплачені замовником.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Тобто, збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує її інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у не одержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов'язання було виконано боржником.

Відповідно до ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно з ч.1 ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Вирішуючи питання про стягнення збитків, суди повинні встановити наявність чи відсутність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов'язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Протиправною вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи. Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності).

Причинно-наслідковий зв'язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов'язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об'єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди.

Вина заподіювача збитків є суб'єктивним елементом відповідальності і полягає в психічному ставленні особи до вчинення нею протиправного діяння і проявляється у вигляді умислу або необережності.

При поданні позову про відшкодування заподіяної майнової шкоди на позивача покладається обов'язок довести належними, допустимими та достовірними доказами неправомірність поведінки заподіювача шкоди, наявність шкоди та її розмір, а також причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою. Спростування вини є процесуальним обов'язком її заподіювача, тобто відповідача у правовідносинах про відшкодування шкоди (постанова Верховного Суду від 10.09.2024 у справі № 910/21221/21, на яку посилається скаржник).

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Колегія суддів відзначає, що за змістом статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

На сьогодні у праві існують такі основні стандарти доказування: «баланс імовірностей» (balance of probabilities) або «перевага доказів» (preponderance of the evidence); «наявність чітких та переконливих доказів» (clear and convincing evidence); «поза розумним сумнівом» (beyond reasonable doubt).

Верховний Суд у ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Обставина, про яку стверджує сторона, підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17, від 08.11.2023 у справі №16/137б/83б/22б (910/12422/20)). Аналогічний стандарт доказування застосувала Велика Палата Верховного Суду в постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц.

Стандарт доказування «вірогідності доказів», на відміну від «достатності доказів», підкреслює потребу співставлення судом доказів. Отже, з введенням у дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі «Дж. К. та Інші проти Швеції» («J.K. AND OTHERS v. SWEDEN») ЄСПЛ наголошує, що «у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування «поза розумним сумнівом» («beyond reasonable doubt»). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням «балансу вірогідностей». Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри».

Таким чином, керуючись стандартом більшої переконливості (за яким висновок про існування певного факту з урахуванням досліджених доказів видається вірогіднішим, аніж протилежний), колегія суддів доходить висновку про те, що докази, надані прокурором на підтвердження обставин завищення відповідачем вартості будівельних робіт, є більш вірогідними, ніж докази, надані відповідачем на спростування цих обставин.

Прокурором доведено наявність у відповідача повного складу правопорушення, в той час як відсутність своєї вини відповідачем за допомогою належних та допустимих доказів не доведена.

Враховуючи вищевикладене, а також наявні у справі висновки судової будівельно-технічної експертизи та судової економічної експертизи, проведених в рамках кримінального провадження, якими встановлено, що фактичні обсяги виконаних будівельних робіт з будівництва не відповідають обсягам, зазначених в підписаних та оплачених актах за грудень 2020 та квітень 2021 роки, а загальна вартість завищення робіт з будівництва відповідно до цих актів становить 339032,89 грн, що відповідачем жодним чином не спростовано, наявні підстави для відшкодування вищевказаної суми, як збитків, завданих неналежним виконанням відповідачем зобов'язання.

Подібна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 27.08.2020 у справі № 916/477/18 та від 01.03.2021 у справі № 927/375/19.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків господарського суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції враховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 року у справі «Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі «Трофимчук проти України» Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 275 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Підстави для часткового скасування судового рішення визначені статтею 277 ГПК України, відповідно до якої такими підставами є 1) нез'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги, скасування рішення суду першої інстанції, ухвалення нового рішення про задоволення позову в повному обсязі.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 129 ГПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 277, 281-284 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Заступника керівника Одеської обласної прокуратури задовольнити.

Рішення Господарського суду Одеської області від 28.02.2025 у справі № 916/1209/22 скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Таком-Глорія Південь» на користь Управління капітального будівництва Одеської міської ради 339032,89 грн збитків.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Таком-Глорія Південь» на користь Одеської обласної прокуратури 5085,49 грн витрат по сплаті судового збору за подання позову та 6102,58 грн - за подання апеляційної скарги.

Доручити Господарському суду Одеської області видати відповідні накази із зазначенням необхідних реквізитів.

Постанова, відповідно до вимог ст. 284 ГПК України, набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку у строк, який обчислюється відповідно до ст. 288 ГПК України.

Повна постанова складена 27.06.2025.

Головуючий суддя Н.С. Богацька

судді Г.І. Діброва

Н.М. Принцевська

Попередній документ

128452058

Наступний документ

128452060

Інформація про рішення:

№ рішення:	128452059
№ справи:	916/1209/22
Дата рішення:	24.06.2025
Дата публікації:	30.06.2025
Форма документу:	Постанова
Форма судочинства:	Господарське
Суд:	Південно-західний апеляційний господарський суд
Категорія справи:	Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб'єктів господарювання та їхніх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення; підряду, з них

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Розглянуто (14.03.2025)
Дата надходження:	17.06.2022
Предмет позову:	про стягнення

Розклад засідань:

Минулі засідання (21)

13.09.2022 11:00	Господарський суд Одеської області
27.09.2022 09:50	Господарський суд Одеської області
11.10.2022 14:45	Господарський суд Одеської області
25.10.2022 14:30	Господарський суд Одеської області
16.02.2023 12:20	Господарський суд Одеської області
17.01.2024 09:50	Господарський суд Одеської області
08.02.2024 10:30	Господарський суд Одеської області
28.02.2024 15:00	Господарський суд Одеської області
22.03.2024 15:20	Господарський суд Одеської області
19.04.2024 09:40	Господарський суд Одеської області
12.09.2024 11:00	Господарський суд Одеської області
03.10.2024 11:30	Господарський суд Одеської області
24.10.2024 10:40	Господарський суд Одеської області
21.11.2024 11:00	Господарський суд Одеської області
12.12.2024 10:30	Господарський суд Одеської області
13.12.2024 13:45	Господарський суд Одеської області
16.01.2025 10:00	Господарський суд Одеської області
06.02.2025 10:00	Господарський суд Одеської області
28.02.2025 10:00	Господарський суд Одеської області
27.05.2025 14:00	Південно-західний апеляційний господарський суд
24.06.2025 13:30	Південно-західний апеляційний господарський суд