Справа № 185/11262/24
Провадження № 2/185/1361/25
27 червня 2025 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді: Бондаренко В.М.,
за участю секретаря: Данильченко Ю.О.
розглянувши у відкритому заочному судовому засіданні в м. Павлограді Дніпропетровської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЕЛІТ ФІНАНС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
У жовтні 2024 року ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЕЛІТ ФІНАНС" звернулося до Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в якій просило суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором від 09.08.2019 у розмірі 52 623,24 грн та судові витрати по справі.
Позиція позивача
В обґрунтування заявленого позову представник позивача посилався на те, що 09.08.2019 АТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 шляхом акцептування банком пропозиції клієнта (оферти) уклали угоду про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлюваної кредитної лінії. Мета кредиту для особистих потреб. Ліміт кредитної лінії у розмірі 200 000,00 грн. Процентна ставка 26 % річних. Тип процентної ставки фіксований. Обов'язковий мінімальний платіж запропоновано встановити у розмірі 5 % від суми загальної заборгованості за кредитною лінією, але не менше 50,00 грн. АТ «Альфа-Банк» прийняло пропозицію відповідача про укладення угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії, яка є невід'ємною частиною договору про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа-Банк», тобто відповідач погодився на приєднання до публічної пропозиції, підтвердив акцептування публічної пропозиції на укладання зазначеного договору і приєднання до умов договору, погодився з усіма умовами обраної програми кредитування в редакції, що діяла на час підписання. Банк свої зобов'язання за договором виконав, кошти перерахував. 22.02.2021 року між ТОВ "ФК ФОРТ" та АТ «Альфа-Банк» укладено договір факторингу, за яким АТ «Альфа-Банк» відступає ТОВ "ФК ФОРТ" право грошової вимоги до відповідача. 23.02.2021 року між ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЕЛІТ ФІНАНС" та ТОВ «ФК ФОРТ» укладено договір факторингу, за яким ТОВ «ФК ФОРТ» відступає ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЕЛІТ ФІНАНС" право грошової вимоги до відповідача. Таким чином, ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЕЛІТ ФІНАНС" набуло статусу кредитора за кредитним договором від 09.08.2019, укладеним між АТ «Альфа-Банк» та відповідачем. Однак, відповідач взяті на себе зобов'язання щодо повернення кредитних коштів належним чином не виконував, у зв'язку з чим виникла заборгованість, яка станом на 23.02.2021 року становить 52 623,24 грн, що й стало підставою звернення до суду.
Заяви, клопотання сторін; інші процесуальні дії у справі
Ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 29 листопада 2024 року відкрито провадження по справі у порядку спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
У порядку ст. 178 ЦПК України, відповідач не скористався своїм правом щодо подачі відзиву на позовну заяву.
Представник позивача до суду не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить суд їх задовольнити, не заперечує проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач у судове засідання не з'явився, не повідомив суд про причини не явки, хоча був належним чином повідомлений про день та час розгляду справи, заяву про розгляд справи за його відсутності суду не надав.
Відомостей про неможливість з'явитися у судове засідання відповідач суду не надав. Суд, на підставі ст. 281 ЦПК України, ухвалив розглядати справу заочно.
Фактичні обставини, встановлені судом
З матеріалів справи вбачається, що 09.08.2019 АТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 , шляхом акцептування банком пропозиції клієнта (оферти) уклали угоду про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлюваної кредитної лінії. Мета кредиту для особистих потреб. Ліміт кредитної лінії у розмірі 200 000,00 грн. Процентна ставка 26 % річних. Тип процентної ставки фіксований. Обов'язковий мінімальний платіж запропоновано встановити у розмірі 5 % від суми загальної заборгованості за кредитною лінією, але не менше 50,00 грн.
Відповідно до виписки по особовому рахунку відповідача, останній користувався кредитними коштами, погашав заборгованість за кредитним договором.
Згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованості за кредитом, заборгованість відповідача за кредитним договором від 09.08.2019 станом на 22.02.2021 становить 52 623,24 грн.
22 лютого 2021 року між АТ «Альфа-Банк» та ТОВ "ФК ФОРТ" укладений договір факторингу № 1, у відповідності до умов якого АТ «Альфа-Банк» передає (відступає) ТОВ «ФК ФОРТ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК ФОРТ» приймає належні АТ «Альфа-Банк» права вимоги до боржників, вказаними в реєстрі боржників.
Відповідно до виписки з додатку до Договору факторингу № 1 від 22.02.2021 року ТОВ «ФК ФОРТ» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 в сумі 52 623,24 грн.
23 лютого 2021 року між ТОВ «ФК ФОРТ» та ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЕЛІТ ФІНАНС" укладений договір факторингу № 01-23-02/21, у відповідності до умов якого ТОВ «ФК ФОРТ» передає (відступає) ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЕЛІТ ФІНАНС» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЕЛІТ ФІНАНС» приймає належні ТОВ «ФК ФОРТ» права вимоги до боржників, вказаними в реєстрі боржників.
Відповідно до Додатку 1-1 від 23.02.2021 року до договору факторингу № 01-23-02/21 від 23.02.2021 року ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЕЛІТ ФІНАНС» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 в сумі 52 623,24 грн.
З моменту отримання права вимоги до відповідача, а саме з 23.02.2021 року позивачем не здійснювалось нарахування жодних штрафних санкцій.
Таким чином, відповідач має непогашену заборгованість перед позивачем за кредитним договором від 09.08.2019 у розмірі 52 623,24 грн.
Норми права, які застосував суд, та висновки
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог діючого законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
При цьому, згідно правової позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі №444/9519/12 (провадження №14-10цс18) вбачається, що абзац 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.
Згідно позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі №310/11534/13-ц (провадження №14-154цс18), звернення з позовом про дострокове стягнення кредиту незалежно від способу такого стягнення змінює порядок, умови і строк дії кредитного договору. На час звернення з таким позовом вважається, що настав строк виконання договору в повному обсязі. Право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється у разі пред'явлення до позичальника вимог згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. Наявність судового рішення про дострокове задоволення вимог кредитора щодо всієї суми заборгованості, яке боржник виконав не в повному обсязі, не є підставою для нарахування процентів та пені за кредитним договором, який у цій частині змінений кредитором, що засвідчено в судовому рішенні. Якщо за рішенням про звернення стягнення на предмет застави заборгованість за кредитним договором указана в такому рішенні у повному обсязі, кредитор має право на отримання гарантій належного виконання зобов'язання відповідно до частини другої статті 625 ЦК України.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у пункті 3 частини першої статті 3 ЦК України.
У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Свої зобов'язання перед банком відповідач належним чином не виконував, у результаті чого виникла заборгованість. З розрахунку заборгованості та виписки за договором вбачається, що відповідач користувався кредитними коштами, а також на погашення заборгованості частково повертав надані банком кошти. Розрахунок заборгованості не спростовано.
Крім того, за кредитним договором укладеним відповідачем з АТ «Альфа-Банк», далі, відповідно до укладеного договору факторингу, перейшло право грошових вимог до ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЕЛІТ ФІНАНС», про що свідчить відповідний реєстр прав вимог.
Відповідно до ст. 214 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Відповідно до ч. 1 ст. 518 ЦК України боржник має право висувати проти вимоги нового кредитора у зобов'язанні заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент одержання письмового повідомлення про заміну кредитора.
Наслідком неповідомлення боржника є відповідальність нового кредитора за ризик настання несприятливих для нього наслідків і визнання виконання боржником зобов'язання первинному кредитору належним.
Неповідомлення боржника про заміну кредитора не тягне за собою відмову у платі новому кредиторові. А може впливати на визначення боргу перед новим кредитором у випадку проведення виконання попередньому або ж свідчити про прострочення кредитора.
Тобто, факт неповідомлення боржника про уступку права вимоги новому кредиторові за умови невиконання боржником грошового зобов'язання не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов'язання, не припиняє зобов'язань сторін за кредитним договором і не може бути підставою для відмови у стягненні заборгованості за кредитним договором на користь нового кредитора.
Такий висновок відповідає правовій позиції, що викладена у постанові Верховного Суду від 28 листопада 2019 року у справі № 555/2428/15-ц (провадження № 61-33585св18).
Таким чином, у позивача виникло право вимоги до відповідача за вищезазначеним кредитним договором, як у правонаступника первісного кредитора.
Відповідачем доказів про повернення наданих грошових коштів як первісному кредитору, так і наступному, за кредитним договором, суду не надано.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
У відповідності до частини 1 статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Статтею 525 ЦК України, передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Згідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги позивача доведені матеріалами справи, обґрунтовані та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Розподіл судових витрат
За правилами ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, у разі задоволення позову - на відповідача.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3ст. 133 ЦПК України).
Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до платіжної інструкції № 4997 від 07.10.2024 позивач, за подачу позовної заяви, сплатив судовий збір у розмірі 3 028,00 грн, який і підлягає стягненню з відповідача.
Крім того, на підтвердження витрат на правничу допомогу позивачем надано копію договору про надання правничої допомоги № 03-07/24 від 03 липня 2024 року, укладеного з адвокатом Литвиненко О.І.; акт приймання-передачі наданих послуг № 1 від 15 липня 2024 року, а саме первинної консультації - 0,5 год. 1000,00 грн, правового аналізу наявних документів у замовника по справі - 2 год. 4000,00 грн, підготовки та подання позовної заяви - 2,1 год. 4200,00 грн; платіжну інструкцію про перерахування коштів позивачем адвокату у сумі 9200,00 грн.
Враховуючи складність справи, з урахуванням виконаної адвокатом Литвиненко О.І. роботи та витраченого часу на надання правничої допомоги, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності юридичних витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, ціни позову у даній справі та значення справи для сторін, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 9 200,00 грн.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 89, 141, 259, 263, 264, 265, 274, 279, 280-284, 352, 354, 355 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЕЛІТ ФІНАНС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЕЛІТ ФІНАНС", ЄДРПОУ 40340222, заборгованість за кредитним договором від 09.08.2019 у розмірі 52 623 (п'ятдесят дві тисячі шістсот двадцять три) грн 24 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЕЛІТ ФІНАНС", ЄДРПОУ 40340222, понесені судові витрати по справі, а саме: суму сплаченого судового збору у розмірі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп., витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 9 200 (дев'ять тисяч двісті) грн 00 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЕЛІТ ФІНАНС", місцезнаходження: м. Київ, пл. Солом'янська, буд. 2, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 40340222.
Відповідач - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 .
Суддя В.М. Бондаренко