Справа № 185/10606/24
Провадження № 2/185/1134/25
27 червня 2025 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді: Бондаренко В.М.,
за участю секретаря: Данильченко Ю.О.
розглянувши у відкритому заочному судовому засіданні в м. Павлограді Дніпропетровської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ФІНТРАСТ УКРАЇНА" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
У вересні 2024 року ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ФІНТРАСТ УКРАЇНА" звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якій просило суд стягнути з відповідача заборгованість за договором про надання споживчого кредиту № 5932223 від 14.09.2022 у розмірі 49 305,05 грн та судові витрати по справі, які складаються із суми сплаченого судового збору в розмірі 2 422,40 грн та витрат на правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн.
Позиція позивача
В обґрунтування заявленого позову представник позивача посилався на те, що 14 вересня 2022 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 було укладено електронний кредитний договір про надання споживчого кредиту № 5932223, відповідно до якого товариство зобов'язується надати клієнту грошові кошти на споживчі потреби в загальній сумі 15 000,00 грн строком на 360 днів. Договір укладено та підписано сторонами в електронній формі. 25 вересня 2023 року між ТОВ «Авентус Україна», як клієнтом, та ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА», як фактором, було укладено договір факторингу № 25.09/23-Ф, згідно з умовами якого ТОВ «Авентус Україна» відступило ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» права грошової вимоги за договором про надання споживчого кредиту № 5932223 від 14.09.2022, відповідно до акту прийому-передачі Реєстру боржників за договором Факторингу. Станом на 25.09.2023, ТОВ «Авентус Україна» відступило ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» право вимоги заборгованості за кредитом у розмірі 33 249,05 грн, із них: сума заборгованості за основною сумою - 13 447,00 грн; сума заборгованості за відсотками - 19 802,05 грн, що підтверджується копією витягу з Реєстру боржників від 25.09.2023 до Договору факторингу. Крім того, позивачем нараховано проценти за 60 календарних днів (13.12.2022 - 10.02.2023) в межах строку договору, у розмірі 16 056,00 грн. Таким чином, відповідач має непогашену заборгованість перед позивачем за договором про надання споживчого кредиту № 5932223 від 14.09.2022 у розмірі 49 305,05 грн. Відповідач не виконала свого обов'язку щодо повернення наданих їй кредитних коштів, що й стало підставою звернення до суду.
Заяви, клопотання сторін; інші процесуальні дії у справі
Ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 15 листопада 2024 року відкрито провадження по справі у порядку спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
У порядку ст. 178 ЦПК України, відповідач не скористалася своїм правом щодо подачі відзиву на позовну заяву.
Представник позивача до суду не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить суд їх задовольнити, не заперечує проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач у судове засідання не з'явилася, не повідомила суд про причини не явки, хоча була належним чином повідомлена про день та час розгляду справи, заяву про розгляд справи за її відсутності суду не надала.
Відомостей про неможливість з'явитися у судове засідання відповідач суду не надала. Суд, на підставі ст. 281 ЦПК України, ухвалив розглядати справу заочно.
Фактичні обставини, встановлені судом
14 вересня 2022 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_2 було укладено електронний кредитний договір про надання споживчого кредиту № 5932223, відповідно до якого товариство зобов'язується надати клієнту грошові кошти на споживчі потреби в загальній сумі 15 000,00 грн строком на 360 днів.
Договір укладено та підписано сторонами в електронній формі, зокрема відповідачем договір підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором.
У пункті 1.5.1 вказаного вище договору сторони погодили стандартну процентну ставку 1,99% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п 1.4 цього Договору.
Додатком № 1 до вказаного вище договору погоджено Графік платежів та Таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит.
Відповідно до п. 1.5.2. Договору, знижена процентна ставка 1,493 % в день та застосовується, якщо споживач до 29.09.2022 або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти у сумі не мене суми першого платежу, визначеного в графіку платежів або здійснить часткове дострокове повернення кредиту.
Відповідно до п. 1.7. (1.7.1, 1.7.2) договору орієнтована реальна річна процентна ставка на дату укладення договору складає: за стандартною ставкою 57499,79% річних; за зниженою ставкою 42129,01% річних.
Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору складає за стандартною ставкою - 122460,00 грн, за зниженою ставкою - 121340,63 грн (п. 1.8 договору (1.8.1, 1.8.2)).
У пункті 2.1 вказаного вище договору погоджено, що кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 .
Відповідач шляхом власноручного введення одноразового ідентифікатора отриманого від позивача прийняв публічну пропозицію (оферту) та підписав кредитний договір, тобто договір вважається укладеним у відповідності до ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію».
14.09.2022 ТОВ «Авентус Україна» було зараховано на платіжну карту відповідача суму 15 000,00 грн.
25 вересня 2023 року між ТОВ «Авентус Україна», як клієнтом, та ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА», як фактором, було укладено договір факторингу № 25.09/23-Ф, згідно з умовами якого ТОВ «Авентус Україна» відступило ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» права грошової вимоги за договором про надання споживчого кредиту № 5932223 від 14.09.2022, відповідно до акту прийому-передачі Реєстру боржників за договором Факторингу.
Станом на 25.09.2023, ТОВ «Авентус Україна» відступило ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» право вимоги заборгованості за кредитом у розмірі 33 249,05 грн, із них: сума заборгованості за основною сумою - 13 447,00 грн; сума заборгованості за відсотками - 19 802,05 грн, що підтверджується копією витягу з Реєстру боржників від 25.09.2023 до Договору факторингу.
Крім того, позивачем нараховано проценти за 60 календарних днів (13.12.2022 - 10.02.2023) в межах строку договору, у розмірі 16 056,00 грн.
Таким чином, відповідач має непогашену заборгованість перед позивачем за договором про надання споживчого кредиту № 5932223 від 14.09.2022 у розмірі 49 305,05 грн.
Норми права, які застосував суд, та висновки
Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4, 5, 6 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.
Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них.
Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом:
- надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;
- заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;
- вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:
- електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;
- електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;
- аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Статтею 12 ЗУ «Про споживче кредитування» регламентуються вимоги до підпису сторін договору. Так, згідно ч. 1 цієї статті, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема: електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 3 ЗУ «Про споживче кредитування» одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
Таким чином, судом встановлено, що укладений кредитний договір між сторонами відповідає формі, передбаченій ст. ст. 207, 208, 1047, 1055 ЦК України.
Згідно з положеннями ст. 204 ЦК України закріплено презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує змінює або припиняє цивільні права та обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована.
Аналогічна позиція закріплена у постанові Верховного Суду України від 30 травня 2018 року по справі № 191/5077/16-ц (провадження 61-17422св18).
Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду України від 09.09.2020 року у справі № 732/670/19, від 23.03.2020 року у справі № 404/502/18, від 07.10.2020 року у справі № 127/337824/18, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму, договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений в письмовому вигляді (ст. ст. 205, 207 ЦК України).
Відповідачем не надано жодного доказу щодо оспорення зазначеного кредитного договору.
Таким чином, судом встановлено, що укладений між сторонами договір про надання споживчого кредиту не оспорювався та не визнавався судом недійсним, тому є чинним, оскільки відповідає формі, передбаченій ст. ст. 207, 208, 1047, 1055 ЦК України.
Крім того, за кредитним договором, укладеним відповідачем з ТОВ «Авентус Україна», далі, відповідно до укладеного договору факторингу, перейшло право грошових вимог до ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ФІНТРАСТ УКРАЇНА", про що свідчить відповідний реєстр прав вимог.
Відповідно до ст. 214 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Відповідно до ч. 1 ст. 518 ЦК України боржник має право висувати проти вимоги нового кредитора у зобов'язанні заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент одержання письмового повідомлення про заміну кредитора.
Наслідком неповідомлення боржника є відповідальність нового кредитора за ризик настання несприятливих для нього наслідків і визнання виконання боржником зобов'язання первинному кредитору належним.
Неповідомлення боржника про заміну кредитора не тягне за собою відмову у платі новому кредиторові. А може впливати на визначення боргу перед новим кредитором у випадку проведення виконання попередньому або ж свідчити про прострочення кредитора.
Тобто, факт неповідомлення боржника про уступку права вимоги новому кредиторові за умови невиконання боржником грошового зобов'язання не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов'язання, не припиняє зобов'язань сторін за кредитним договором і не може бути підставою для відмови у стягненні заборгованості за кредитним договором на користь нового кредитора.
Таким висновок відповідає правовій позиції, що викладена у постанові Верховного Суду від 28 листопада 2019 року у справі № 555/2428/15-ц (провадження № 61-33585св18)
Таким чином, у позивача виникло право вимоги до відповідача за вищезазначеним кредитним договором, як у правонаступника первісного кредитора.
Відповідачем доказів про повернення наданих грошових коштів як первісному кредитору, так і наступному, за кредитним договором, суду не надано.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
У визначені статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
У відповідності до частини 1 статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Статтею 525 ЦК України, передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1054 ЦК України).
Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
За змістом статті 526, частини першої статті 530, статті 610 та частини першої статті 612 ЦК України для належного виконання зобов'язання необхідно дотримувати визначені у договорі строки (терміни), зокрема щодо сплати процентів, а прострочення виконання зобов'язання є його порушенням.
Наслідки прострочення позичальником повернення позики визначено у частині другій статті 1050 ЦК України. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
При цьому, згідно правової позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі №444/9519/12 (провадження №14-10цс18) вбачається, що абзац 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.
Згідно позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі №310/11534/13-ц (провадження №14-154цс18), звернення з позовом про дострокове стягнення кредиту незалежно від способу такого стягнення змінює порядок, умови і строк дії кредитного договору. На час звернення з таким позовом вважається, що настав строк виконання договору в повному обсязі. Право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється у разі пред'явлення до позичальника вимог згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. Наявність судового рішення про дострокове задоволення вимог кредитора щодо всієї суми заборгованості, яке боржник виконав не в повному обсязі, не є підставою для нарахування процентів та пені за кредитним договором, який у цій частині змінений кредитором, що засвідчено в судовому рішенні. Якщо за рішенням про звернення стягнення на предмет застави заборгованість за кредитним договором указана в такому рішенні у повному обсязі, кредитор має право на отримання гарантій належного виконання зобов'язання відповідно до частини другої статті 625 ЦК України.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України по кредитному договору банк зобов'язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах передбачених договором, а позичальник зобов'язаний повернути кредит та сплатити відсотки.
Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги позивача доведені матеріалами справи, обґрунтовані та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Розподіл судових витрат.
За правилами ч. 1, п. 1 ч. 2ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, у разі задоволення позову - на відповідача.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3ст. 133 ЦПК України).
Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до платіжної інструкції № 2526 від 11.09.2024 позивач, за подачу позовної заяви, сплатив судовий збір у розмірі 2 422,40 грн, який і підлягає стягненню з відповідача.
Крім того, з матеріалів справи вбачається, що 26.08.2024 між ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ФІНТРАСТ УКРАЇНА" та адвокатом Городніщевою Є.О. укладений договір № 26/08-2024 року про надання правової допомоги.
Отримання винагороди адвокатом за надання правової допомоги відбувається у формі гонорару (п. 4.1 договору). При визначенні розміру гонорару враховується: обсяг і час роботи, що потрібний для належного виконання доручення; ступінь складності правових питань, що стосується доручення; вірогідність того, що прийняття доручення перешкоджатиме прийняттю адвокатом інших доручень або суттєво ускладнить їх виконання; необхідність виїзду у відрядження; важливість доручення з точки зору інтересів клієнта; особливі або додаткові вимоги клієнта стосовно строків виконання доручення; характер і тривалість професійних відносин адвоката з клієнтом; професійний досвід, науково-теоретична підготовка та репутація адвоката (п. 4.2 договору).
Як вбачається з Акту прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 06.09.2024 згідно договору № 26/08-2024 від 26.08.2024 розмір послуг адвоката Городніщевої Є.О. складає 10 000 грн, а саме: 1) зустріч адвоката та клієнта для надання первинної консультації та аналізу наданих документів - 1 год. - 1000,00 грн; 2) аналіз практики Верховного Суду та норм чинного законодавства для підготовки позовної заяви - 1 год. - 1000,00 грн; 3) оформлення додатків до позовної заяви, підготовка та направлення адвокатського запиту - 3 год. - 3000,00 грн; 4) підготовка та подання до суду позовної заяви, клопотання про витребування доказів - 4 год. - 4000,00 грн; 5) підготовка адвоката до судових засідань, участь у судових засіданнях - 1 год. - 1000,00 грн.
Витрати на правничу допомогу підлягають оплаті клієнтом протягом 30 календарних днів з моменту набуття рішення суду по справі законної сили.
Враховуючи складність справи, з урахуванням виконаної адвокатом роботи та витраченого часу на надання правничої допомоги, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності юридичних витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, ціни позову у даній справі та значення справи для сторін, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 9 000,00 грн, так як відсутні підстави для оплати позивачем вартості підготовки адвоката до судових засідань та участі адвоката в судових засіданнях.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 89, 141, 259, 263, 264, 265, 274, 279, 280-284, 352, 354, 355 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ФІНТРАСТ УКРАЇНА" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ФІНТРАСТ УКРАЇНА", ЄДРПОУ 44559822, заборгованість за кредитним договором про надання споживчого кредиту № 5932223 від 14.09.2022 у розмірі 49 305 (сорок дев'ять тисяч триста п'ять) грн 05 коп., яка складається з наступного: 13 447 (тринадцять тисяч чотириста сорок сім) грн 00 коп. - заборгованість за основною сумою; 35 858 (тридцять п'ять тисяч вісімсот п'ятдесят вісім) грн 05 коп. - заборгованість за відсотками.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ФІНТРАСТ УКРАЇНА", ЄДРПОУ 44559822, понесені судові витрати по справі, а саме: суму сплаченого судового збору у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп., витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 9 000 (дев'ять тисяч) грн 00 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ФІНТРАСТ УКРАЇНА", ЄДРПОУ 44559822, місцезнаходження: м. Київ, вул. Загородня буд. 15, офіс 118/2, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 44559822.
Відповідач - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 .
Суддя В.М. Бондаренко