Справа № 162/619/25
Провадження № 2-а/162/116/2025
27 червня 2025 року селище Любешів
Любешівський районний суд Волинської області у складі
головуючого судді Цибень О.В.,
за участю секретаря судових засідань Будько І.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення
Від представника позивача - адвоката Пасевича О.П. через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС 18.06.2025 надійшов вказаний позов.
Вимоги обгрунтовані тим, щo постановою серії ВН №253 від 02.06.2025позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 гривень за неявку до ІНФОРМАЦІЯ_2 05.03.2025. Зазначає, що позивач жодних викликів чи повісток для явки до вказаного відділу чи повідомлень про наявність рекомендованого листа із повісткою до ТЦК та СП не отримував, тому не міг знати про такий виклик. Як вбачається з оскаржуваної постанови, розгляд справи відбувався за відсутності ОСОБА_1 , йому не був надісланий протокол про адміністративне правопорушення, якщо такий складався, повідомлення про розгляд справи датоване 28.03.2025 з призначення розгляду справи на 02.06.2025, тобто з порушенням п'ятнадцятиденного строку, встановленого ст.277 КУпАП. На підставі вказаного просить скасувати оскаржувану постанову та закрити провадження по справі.
Ухвалою суду від 19.06.2025 позивачу поновлено строк для оскарження постанови, справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, за наявними у справі матеріалами. Витребувано у ІНФОРМАЦІЯ_1 матеріали справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Представник відповідача 25.06.2025 подала до суду відзив на позовну заяву, у якому заперечує проти позовних вимог з наступних підстав. З дотриманням вимог п.28, 30, 34, 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою КМУ від 16.05.2024 року №560 за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів 20.02.2025 ОСОБА_1 було сформовано повістку №2554353 про необхідність явки до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 09:00 05.03.2025 та надіслано за адресою його місця проживання: АДРЕСА_1 . Як вбачається з конверта Укрпошти, номер рекомендованого повідомлення - 0610232346771 та довідки про причини повернення/досилання 04.03.2025 конверт з повісткою було повернуто до відправника у зв'язку з відсутністю адресата за вказаною адресою. За таких обставин, враховуючи положення ст. 258 КУпАП були об'єктивні підстави для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП, про що його було повідомлено шляхом надсилання повідомлення №2539 від 28.03.2025, яке відповідно до трекінгу рекомендованого листа №0601129775622 одержувач отримав 15.04.2025. Відтак, позивачу було достовірно відомо про розгляд справи щодо нього, однак він не з'явився, що не перешкоджало винесенню постанови відповідно до ст.268 КУпАП. На підставі викладеного постанова ВН №253 від 02.06.2025 є правомірною та не підлягає скасуванню.
Від представника позивача через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС 26.06.2025 надійшло клопотання про проведення розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін з метою ефективного захисту порушених прав та інтересів позивача і повного та всебічного встановлення обставин справи. У задоволенні вказаного клопотання суд відмовив ухвалою від 26.06.2025.
Інших заяв чи клопотань від сторін до суду не надходило.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.
Судом встановлено, що начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковником ОСОБА_2 02.06.2025 винесено постанову серії ВН №253, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 гривень.
Відповідно до змісту оскаржуваної постанови, військовозобов'язаний ОСОБА_1 , будучи в належний спосіб оповіщеним про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 , 05.03.2025 не з'явився за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_2 для уточнення даних. У подальшому ОСОБА_1 , не прибувши 05.03.2025 до ІНФОРМАЦІЯ_2 , не пізніше трьох діб від визначених у повістці №2554353 дати і часу прибуття, не повідомив ІНФОРМАЦІЯ_2 про причини своєї неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці ТЦК та СП в будь який інший спосіб та надалі, станом на 12.03.2025 не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 у строк, що не перевищує сім календарних днів. Таким чином, ОСОБА_1 порушив законодавство про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а саме абз.1 ч.1 та абз.12 ч.3 ст.22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію» під час дії особливого періоду.
Відповідно до «Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період», затвердженого постановою КМУ від 16 травня 2024 року № 560 кожна повістка, сформована за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, містить унікальний електронний ідентифікатор у вигляді QR-коду (далі - QR-код) (п. 30-1). QR-код містить інформацію, зазначену в пункті 29 цього Порядку, а також реєстраційний номер поштового відправлення у разі відправлення повістки засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням. Повістка, сформована за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, може бути роздрукована. У такому разі її паперова форма повинна містити придатний для зчитування QR-код з відповідною інформацією.
У разі надсилання повістки, сформованої за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення, на такому відправленні повинні зазначатися штриховий кодовий ідентифікатор оператора поштового зв'язку, прізвище, власне ім'я та по батькові (за наявності), адреса громадянина, якому надсилається повістка.
В описі вкладення зазначається інформація про найменування поштового відправлення, власне ім'я та по батькові (за наявності), адреса громадянина, якому надсилається поштове відправлення, найменування вкладення із кількістю аркушів, власне ім'я та прізвище керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу, інформація про дату накладення кваліфікованого електронного підпису (п. 30-3).
Повістка про виклик резервіста або військовозобов'язаного до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ може бути надіслана зазначеними органами військового управління (органами) засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення з повідомленням про вручення на адресу його місця проживання після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, у тому числі адреси місця проживання.
У разі коли резервіст або військовозобов'язаний уточнив свої облікові дані після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, повістка може надсилатися на адресу місця проживання, зазначену резервістом або військовозобов'язаним під час уточнення облікових даних.
У разі неуточнення протягом 60 днів резервістом або військовозобов'язаним своєї адреси місця проживання повістка може надсилатися на його адресу зареєстрованого/задекларованого місця проживання.
Повістка про виклик резервіста або військовозобов'язаного до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ надсилається адресату протягом 48 годин після підпису повістки відповідним керівником. При цьому день явки за викликом резервіста або військовозобов'язаного з населеного пункту, що є адміністративним центром області, визначається протягом семи діб, а з інших населених пунктів - протягом десяти діб від дня надсилання повістки засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення (п. 34).
Належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є:
1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов'язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки;
2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку:
день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;
день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних;
день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання. (п. 41).
Із досліджених судом документів, встановлено, що позивач ОСОБА_1 проживає за адресою АДРЕСА_1 .
Відповідно до положень вищевказаного Порядку на ім'я ОСОБА_1 20.02.2025 було сформовано повістку №2554353 за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, містить унікальний електронний ідентифікатор у вигляді QR-коду із відповідною інформацією. Дана повістка була направлена засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням за №0610232346771 на адресу місця проживання ОСОБА_1 наявною у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Із копії доданої довідки про причини повернення/досилання вбачається, що поштове відправлення повернуто відправнику з відміткою про відсутність адресата за вказаною адресою, а саме АДРЕСА_1 , 04.03.2025.
З огляду на вказане, суд констатує дотримання процедури направлення повістки ОСОБА_1 .
Відтак, позивач, будучи в належний спосіб оповіщеним про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 , 05.03.2025 не з'явився за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_2 , тому винесена начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 постанова серії ВН №253 від 02.06.2025 є правомірною та відповідає вимогам законодавства.
Вищенаведене у сукупності повністю спростовує доводи позивача, на які він посилається в обґрунтування своїх позовних вимог.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною 1 ст. 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч. 1 ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (ч. 1 ст. 9 КУпАП).
Згідно з ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно зі ст. 73, 74 КАС України належними та допустимими є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування.
У адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Разом з тим, Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 25.06.2020 у справі № 520/2261/19 вказала, що визначений статтею 77 КАС України обов'язок відповідача - суб'єкта владних повноважень довести правомірність рішення, дії чи бездіяльності не виключає визначеного частиною першою цієї ж статті обов'язку позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили (ч. 2, 3 ст. 90 КАС України).
Суд також враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Також згідно позиції Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформованої, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
На підставі оцінених доказів, суд дійшов висновку, що відповідачем спростовано належними та допустимими доказами доводи позивача, доведено правомірність винесеної постанови та вину позивача у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, тому постанову серії ВН №253 від 02.06.2025 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 гривень за вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП слід залишити без змін, а позовну заяву - без задоволення.
Керуючись ст. 9, 77, 90, 139, 242-246, 286 КАС України, ст. 247, 280, 293 КУпАП, суд
Залишити без змін постанову серії ВН №253 від 02.06.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляду штрафу в розмірі 17000 гривень.
Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення - залишити без задоволення.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 (адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ).
Представник позивача: Пасевич Олександр Петрович (адреса: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_2 ).
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_3 (адреса: АДРЕСА_3 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ).
Суддя Любешівського районного суду Волинської області Ольга ЦИБЕНЬ