Справа № 162/493/25
Провадження № 2/162/191/2025
(заочне)
26 червня 2025 року селище Любешів
Любешівський районний суд Волинської області у складі:
головуючого судді Цибень О.В.,
за участю секретаря судових засідань Будько І.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КЕШ ТУ ГОУ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Від представника позивача через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС до Любешівського районного суду Волинської області 26.05.2025 надійшов вказаний позов.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 13.06.2021 між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №2023907 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, який відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису) і був надісланий на його номер телефону. Підписуючи договір, відповідач підтвердив, що він ознайомлений з усіма умовами, повністю розуміє, погоджується і зобов'язується неухильно їх дотримуватися.
Згідно з умовами кредитного договору відповідач отримав кредитні кошти в розмірі 1700 гривень зі строком кредитування на 30 днів; стандартна процентна ставка - 1,90 % в день.
Однак, відповідач порушив взяті на себе зобов'язання і станом на 31.01.2025 у нього виникла заборгованість за кредитним договором в розмірі 5576 гривень, з яких: 1700 гривень - прострочена заборгованість за сумою кредиту, 3876 гривень - прострочена заборгованість за процентами.
24.12.2021 між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» укладено договір факторингу №02-24122001, відповідно до умов якого ТОВ «Лінеура Україна» відступило ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» за плату належні йому права вимоги до боржників за кредитними договорами, у тому числі до відповідача.
На підставі викладеного просить суд стягнути з відповідача на користь товариства вказану заборгованість та понесені судові витрати.
Ухвалою судді від 28.05.2025 прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін та запропоновано відповідачу подати відзив на позов протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення вказаної ухвали.
Сторони у судове засідання не з'явилися.
Представник позивача у прохальній частині позовної заяви просить розглянути справу за його відсутності, проти винесення заочного рішення у справі не заперечує.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи. Заяви із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, клопотання про відкладення розгляду справи, відзив на позов від відповідача на адресу суду не надходили.
Відповідно до п.1 ч. 3 ст. 223 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника), без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
На підставі ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
За погодженням представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.
Дослідивши у судовому засіданні матеріали справи та подані докази, з'ясувавши обставини справи в їх сукупності, суд дійшов таких висновків.
Судом встановлено, що 13.06.2021 між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №2023907 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, відповідно до умов якого позивач взяв на себе зобов'язання надати відповідачу кошти в сумі 1700 гривень зі строком кредитування на 30 днів, стандартна процентна ставка - 1,90 % в день.
Довідкою про ідентифікацію підтверджено, що ОСОБА_1 підписав вказаний договір аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора «А141», надісланого на номер телефона НОМЕР_1 , в інформаційно-телекомунікаційній системі https://credit7.ua/ о 21:01:14 13.06.2021.
Отримання відповідачем кредитних коштів підтверджується інформаційною довідкою ТОВ «Універсальні платіжні рішення» №31052-0403 від 04.03.2024, з якої вбачається, що 13.06.2021 о 21:03:15 було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта: на суму 1700 гривень, маска картки НОМЕР_2 , номер транзакції в системі iPay.ua - 93553447.
Із матеріалів справи вбачається, що в порушення умов договору відповідач не виконував належним чином взяті на себе боргові зобов'язання.
24.12.2021 між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» укладено договір факторингу №02-24122001, згідно з яким ТОВ «Лінеура Україна» відступило ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» за плату належні йому права вимоги до боржників за кредитними договорами.
Згідно з витягом з реєстру боржників до договору факторингу №02-24122001 від 24 грудня 2021 року ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» набуло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №2023907 від 13.06.2021.
Відповідно до виписки із особового рахунка за кредитним договором №2023907 в ОСОБА_1 перед позивачем станом на 13.01.2025 виникла заборгованість за кредитним договором у розмірі 5576 гривень, з яких: 1700 гривень - прострочена заборгованість за сумою кредиту, 3876 гривень - прострочена заборгованість за процентами.
У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Однією із загальних засад цивільного законодавства, зокрема, є свобода договору, що стверджується п. 3 ч. 1 ст. 3 ЦК України, а в ч.1 ст. 626 ЦК України законодавець зазначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Згідно із ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідно до ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. (п. п. 6, 12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»)
Верховний Суд у постанові від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 вказав, що важливо розуміти в якому конкретному випадку потрібно створювати електронний договір у вигляді окремого електронного документа, а коли досить висловити свою волю за допомогою засобів електронної комунікації. Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі. Якщо є електронна форма договору, то і підписувати його потрібно електронним підписом. Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.
Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
У свою чергу, згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з ст. 526, 530 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною 1 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно із ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Згідно з п. 1, 2 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги, правонаступництва).
Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі та і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно з ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Верховний Суд у постанові від 25 січня 2023 року у справі № 209/3103/21 вказав, що при вирішенні цивільних справ судами враховується стандарт доказування «більшої вірогідності», відповідно до якого вимоги позову щодо розміру заборгованості є доведеними у разі, коли стороною відповідача не спростовано розмір заборгованості, заявлений стороною позивача.
Будь-яких доказів, які б спростовували проведений позивачем розрахунок заборгованості за вказаним кредитним договором, відповідачем по справі суду надано не було.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення судовий збір у розмірі 2422,40 гривень.
Керуючись ст.. 10, 12, 27, 77, 81, 141, 263-265, 280-282, 288, 354 ЦПК України, ст. 526, 527, 533, 626, 629, 631, 651, 1046, 1048, 1050, 1054, 1055, 1056 ЦК України суд
Задовольнити позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КЕШ ТУ ГОУ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КЕШ ТУ ГОУ» заборгованість за кредитним договором №2023907 від 13.06.2021 у розмірі 5576 (п'ять тисяч п'ятсот сімдесят шість) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КЕШ ТУ ГОУ» 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної Заочне рішення може бути переглянуте Любешівським районним судом за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КЕШ ТУ ГОУ» (адреса: вул. Кирилівська, 82, офіс 7, м. Київ; ЄДРПОУ 42228158).
Представник позивача: Пархомчук Сергій Валерійович (адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ).
Відповідач: ОСОБА_1 (адреса місця реєстрації: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_4 ).
Суддя Любешівського районного суду Волинської області Ольга ЦИБЕНЬ