Справа № 161/10749/25
Провадження № 1-кп/161/1056/25
27 червня 2025 року м. Луцьк
Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025030580000826 від 26 лютого 2025 року про обвинувачення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця, зареєстрованого та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, із базовою загальною середньою освітою, неодруженого, на утриманні перебуває двоє малолітніх дітей, не працює, судимого вироком Рівненського міського суду Рівненської області від 16 грудня 2024 року за ч.1 ст. 309 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік, на підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільненого від відбування призначеного покарання із випробуванням та встановленням іспитового строку тривалістю 1 рік,
у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст.382 КК України,
за участю прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
Обвинуваченого ОСОБА_3 , постановою Рівненського районного суду Рівненської області від 07 лютого 2023 року у справі № 570/28/23, визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП та піддано адміністративному стягненню у виді адміністративного штрафу у розмірі 51 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 10 (десять) років.
Однак, ОСОБА_3 , достовірно знаючи про наявність вказаної постанови суду, яка набрала законної сили, та будучи ознайомленим з нею, з метою невиконання постанови суду щодо позбавлення права керування транспортним засобом, та маючи реальну можливість її виконати, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», відповідно до якого судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України, продовжив керувати транспортним засобом, чим ухилявся від виконання постанови суду при наступних обставинах.
Так, всупереч вищевказаного рішення суду, яке набрало законної сили 20 лютого 2023 року, будучи ознайомленим з ним, 26 лютого 2025 року о 01 год 30 хв, ОСОБА_3 , керуючи транспортним засобом марки «Audi», моделі «А6», р.н.з. НОМЕР_1 , рухаючись поблизу буд. № 98 по вул. Рівненській в м. Луцьк Волинської області, зупинений працівниками УПП у Волинській області ДПП, за викликом яких на місце події прибула слідчо-оперативна група Луцького РУП ГУНП у Волинській області.
За таких обставин, суд приходить до висновку про винуватість ОСОБА_3 у вчиненні умисних дій, які виразились у невиконанні постанови суду, що набрала законної сили та кваліфікує їх, як вчинення кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 вину у інкримінованому йому кримінальному правопорушенні (злочині), передбаченому ч. 1 ст. 382 КК України визнав повністю та не оспорюючи фактичних обставин, місця і часу та наслідків, що настали, про які зазначено в обвинувальному акті, з приводу пред'явленого йому обвинувачення показав, що він дійсно, усвідомлюючи протиправність своїх дій, після ухвалення судом постанови про позбавлення його права керування транспортними засобами, продовжив керувати транспортним засобом марки «Audi», моделі «А6», р.н.з. НОМЕР_1 , у зв'язку із чим його зупинено працівниками поліції та оформлено відповідні матеріали. У вчиненому щиро розкаявся, просив суворо не карати.
Суд, у відповідності до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України, з'ясувавши правильність розуміння учасниками судового провадження зміст обставин, викладених в обвинувальному акті, які ніким не оспорюються, не маючи сумніву у добровільності їх позицій, а також роз'яснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються.
У відповідності до вимог ст.ст. 50, 65 КК України, при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який відповідно до вимог ст. 12 КК України, відноситься до категорії нетяжкого, дані про його особу та обставини справи, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , суд не вбачає.
До обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , суд відносить щире каяття.
Водночас, призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд враховує конкретні обставини кримінального провадження, відомості про його стан здоров'я, який не перебуває на обліку у лікарів нарколога і психіатра та за допомогою до них не звертався, наявність на утриманні двох малолітніх дітей, інформацію про неодноразове притягнення до адміністративної відповідальності, відомості про притягнення раніше до кримінальної відповідальності за аналогічне правопорушення, а також вчинення нового кримінального правопорушення в період іспитового строку за попереднім вироком.
З урахуванням наведеного, суд призначає обвинуваченому ОСОБА_3 покарання, в межах санкції частини статті, за якою його засуджується, та на підставі ч. 1 ст. 71, 72 КК України, за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за попереднім вироком, остаточно йому до відбуття визначає покарання у виді позбавлення волі, яке не можливе без ізоляції від суспільства.
Суд вважає, що дане покарання буде необхідним і достатнім для виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_3 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, так і іншими особами.
У відповідності до вимог ст. 100 КПК України, суд вирішує долю речових доказів.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 368, 370 КПК України, суд
Визнати винним ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік.
На підставі ч. 1 ст. 71, ч. 1 ст. 72 КК України, за сукупністю вироків, до покарання призначеного за новим вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання, за попереднім вироком Рівненського міського суду Рівненської області від 16 грудня 2024 року та остаточно ОСОБА_3 до відбуття визначити покарання у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік 3 (три) місяці.
Строк відбуття покарання ОСОБА_3 рахувати з дня приведення вироку до виконання.
Речові докази: 4 (чотири) оптичні диски з відеозаписами - залишити при матеріалах кримінального провадження.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Луцький міськрайонний суд Волинської області.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копію вироку після проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.
Головуючий:/підпис/
Згідно з оригіналом:
Суддя Луцького міськрайонного суду ОСОБА_1