Справа № 515/657/25
Провадження № 2-р/515/1/25
Татарбунарський районний суд Одеської області
27 червня 2025 року м. Татарбунари
Татарбунарський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді Луцюка В.О.,
при секретарі судового засідання Комерзан Л.І.,
розглянувши заяву ОСОБА_1 про роз'яснення ухвали судді Татарбунарського районного суду Одеської області від 09 травня 2025 року у справі №515/657/25,
24 червня 2025 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 про роз'яснення ухвали судді Татарбунарського районного суду Одеської області від 09 травня 2025 року у справі №515/657/25. У поданій заяві ОСОБА_1 зазначає, що йому не зрозуміло, а) що має на увазі суддя, коли пише «обґрунтований розрахунок сум, які оспорюють»? Чому не можна брати ринкову ціну на зерно (ячмінь), який він міг би виростити на своїй земельній ділянці 1,2 га, яку тимчасово вилучили. Цю ділянку до цих пір не заарештувала і не повернула поліція міста Татарбунари. На вказаній ділянці він міг би виростити зерно і отримати вигоду (дохід) якби поліція м.Татарбунари виконала свої обов'язки згідно ст.214 КПК України. За свою бездіяльність, зловживання владою і порушення діючого законодавства, поліція повинна компенсувати неотриманий дохід, це не оспорюють, це його вимоги. В добровільному порядку вона цього робити не хоче. Б) Чого суд не бачить, що 4 тонни ячменю, це мінімальна кількість, яку він міг виростити на даній ділянці розміром 1,2 га землі на рік, тому і вказано слово приблизно, а за чотири роки вже буде 16 тонн. І чого він не має права вимагати компенсацію збитків за весь період неповернення тимчасово вилученого майна у поліції, яка зловживає владою і не дотримується чинного законодавства? В) Просить суд пояснити, які обставини він повинен підтвердити, і яким чином обґрунтувати свої вимоги. Коли період розгляду його повідомлення про кримінальне правопорушення від 23 липня 2021 року і внесення його до ЄРДР відбулося тільки після рішення Татарбунарського районного суду Одеської області від 02 квітня 2025 року, і які докази для цього потрібні. Слідчі дії на місці злочину до цих пір не проводились, порушуючи чинне законодавство згідно ст.214 КПК України, і як він може підтвердити того, чого не було. І що всі ці обставини звільняють від відповідальності винну сторону в бездіяльності і зловживання владою? Г) Не зрозуміло, чому суд його повідомлення про вчинення кримінального правопорушення називає перепискою. Заявник вважає, його заяви і скарги є документом, який підтверджує його офіційне звернення до посадових осіб. І яким чином його заяви і скарги повинні мати вигляд, щоб у подальшому його звернення до посадових осіб в письмовому вигляді були вагомою основою (підставою) для суду?
Відповідно до ч.3 ст.271 ЦПК України суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може викликати учасників справи, державного чи приватного виконавця в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розглядові заяви про роз'яснення рішення.
За вказаних обставин, суд вирішив провести розгляд заяви без виклику сторін.
На підставі ч. 2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, дослідивши заяву, матеріали справи, приходить до наступного висновку.
Як вбачається з матеріалів справи, 06 травня 2025 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Органу досудового розслідування ВП №2 Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області про стягнення збитків.
Ухвалою судді Татарбунарського районного суду Одеської області від 09 травня 2025 року вказаний позов залишено без руху.
Ухвалою судді Татарбунарського районного суду Одеської області від 04 червня 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 до Органу досудового розслідування ВП №2 Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області про стягнення збитків визнано неподаною та повернуто позивачу. Ухвала набрала законної сили 20 червня 2025 року.
Згідно з частинами 1, 2 ст.271 ЦПК України за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз'яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання.
Отже, як свідчить тлумачення частин першої та другої статті 271 ЦПК України роз'яснення рішення суду можливе тоді, коли воно є незрозумілим, і це ускладнює його реалізацію. При здійсненні роз'яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушується питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз'яснення мотивів прийняття рішення, або фактично про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення, суд відмовляє в роз'ясненні рішення.
При цьому не підлягають роз'ясненню судові рішення, ухвалені судом у межах наданих йому повноважень з процесуальних питань, які вказують на вчинення тієї чи іншої процесуальної дії.
В ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 14 травня 2019 року у справі № 904/2526/18 (провадження № 12-272гс18) зазначено, що "роз'яснення судового рішення - це засіб виправлення недоліків судового акту, який полягає в усунення неясності судового документа. Тобто йдеться про викладення судового рішення у більш ясній і зрозумілій формі. Необхідність такого роз'яснення випливає з обставин неоднозначного розуміння рішення суду з метою його виконання. Здійснюючи роз'яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушуються питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз'яснення мотивів прийняття рішення, або фактично про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд відмовляє в роз'ясненні рішення".
В ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 06 жовтня 2020 року у справі №233/3676/19 вказано, що «необхідність роз'яснення судового рішення може бути зумовлена його нечіткістю в резолютивній частині, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, або які будуть здійснювати його виконання. Тобто це стосується випадків, коли рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час його виконання. Отже, в ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суті рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Водночас суд, роз'яснюючи рішення, не вносить зміни в існуюче рішення».
Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що незрозумілим є рішення суду, в якому припускається декілька варіантів тлумачення. Отже, приводом для роз'яснення рішення суду є утруднення чи неможливість його виконання.
Якщо фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі й роз'яснення мотивів ухваленого рішення, суд ухвалою відмовляє в роз'ясненні рішення.
Отже, роз'ясненню підлягають лише ті судові рішення, які набрали законної сили та які підлягають виконанню у випадку, якщо вони не виконані або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання.
Враховуючи, що ухвала Татарбунарського районного суду Одеської області від 09 травня 2025 року, якою залишено позовну заяву ОСОБА_1 до Органу досудового розслідування ВП №2 Білгод-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області про стягнення збитків без руху, не підлягає виконанню, в тому числі у примусовому порядку, вказана ухвала роз'ясненню не підлягає, оскільки не є тим судовим рішенням, яке відповідно до положень ст. 271 ЦПК України підлягає роз'ясненню, а тому у задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз'яснення ухвали суду слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст. 271, 353 ЦПК України, суд
Відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз'яснення ухвали судді Татарбунарського районного суду Одеської області від 09 травня 2025 року у справі №515/657/25.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому даної ухвали суду.
Суддя В.О. Луцюк