Дата документу 18.06.2025 Справа № 334/3459/24
Запорізький Апеляційний суд
ЄУН 334/3459/24 Пр. № 22-ц/807/423/25Головуючий у 1-й інстанції: Ковальова Ю.В. Суддя-доповідач: Гончар М.С.
18 червня 2025 року м. Запоріжжя
Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді (судді-доповідача) Гончар М.С.
суддів Кочеткової І.В., Подліянової Г.С.
за участі секретаря Волчанової І.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 на рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 19 грудня 2024 року у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: ЗАПОРІЗЬКА МІСЬКА РАДА про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу
26.04.2024 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся до Ленінського районного суду м. Запоріжжя із вищезазначеною заявою в порядку окремого провадження (а.с.1), в якій просив встановити факт його проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 2017 року до ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою: АДРЕСА_1 .
В обґрунтування своєї заяви заявник зазначав, що він з 2017 року і по вересень 2023 року проживав разом з ОСОБА_3 однією сім'єю без реєстрації шлюбу та вели спільне господарство за адресою: АДРЕСА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 померла. Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина на нерухоме майно яким вона володіла у вигляді квартири за адресою: АДРЕСА_1 . Починаючи з 2017 року по день смерті ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) вони жили, як одна сім'я: спільно придбавали усе необхідне для побуту майно, спільно вирішували питання життєзабезпечення їхньої сім'ї, витрачали кошти на спільні цілі, спільно здійснювали ремонт житла, спільно проводили дозвілля. Вважаючи померлу своєю дружиною, заявник звернувся до приватного нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, але в усному порядку нотаріус, роз'яснив, що в зв'язку з тим, що в офіційному шлюбі заявник з ОСОБА_3 не перебували, а факт спільного проживання судом не встановлений, заявник не може отримати свідоцтво на спадщину. З наведених підстав заявник для оформлення спадщини просить суд встановити факт проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу.
В автоматизованому порядку для розгляду цієї справи визначено суддю суду першої інстанції ОСОБА_4 (а.с.16). Ухвалою Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 29 квітня 2024 року (а.с.20) справу передано до Комунарського районного суду м. Запоріжжя за підсудністю.
В автоматизованому порядку для розгляду цієї справи визначено суддю суду першої інстанції Ковальову Ю.В. (а.с.25). Ухвалою суду першої інстанції (а.с.28) провадження у цій справі відкрито в порядку окремого провадження, витребувано з Шостої запорізької державної нотаріальної контори витяги із Спадкового реєстру про наявність спадкових справ (свідоцтв про право на спадщину) щодо померлої ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , а також витяги з реєстру заповітів/спадкових договорів щодо наявності заповітів даного спадкодавця та виданих свідоцтв (у разі їх видачі); витребувано з Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Запорізькій області Управління державної реєстрації Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) відомості щодо перебування в зареєстрованому шлюбі ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . В разі перебування її в зареєстрованому шлюбі, надати копії актових записів про шлюб.
На виконання вищезазначеної ухвали суду першої інстанції Шостою Запорізькою державною нотаріальною конторою надано інформаційні довідки (а.с.33-36).
Ухвалою суду першої інстанції (а.с.46) витребувано у приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Вовк Ірини Іванівни копії документів зі спадкової справи, заведеної після померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 (номер у Спадковому реєстрі 72093303).
На виконання вищезазначеної ухвали суду першої інстанції приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Вовк І.І. надано копію спадкової справи ОСОБА_3 (а.с.50, 77-97)
На виконання вищезазначеної ухвали суду першої інстанції Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Запорізькій області Управління державної реєстрації Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) надано відповідь (а.с.72-73).
Рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 19 грудня 2024 року (а.с.107-109)заяву ОСОБА_1 у цій справі залишено без задоволення.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права судом першої інстанції при його ухваленні, заявник ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 у своїй апеляційній скарзі (а.с.113-116) просив рішення суду першої інстанції скасувати, прийняти нове рішення, яким заявлені вимоги про встановлення факту проживання з померлою ОСОБА_3 однією сім'єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, а саме з 2017 року до 06.09.2023 року задовольнити у повному обсязі.
В автоматизованому порядку 30.12.2024 року для розгляду цієї справи визначено колегію суддів Запорізького апеляційного суду: головуючого суддю (суддю-доповідача) Гончар М.С., суддів Подліянову Г.С. та Трофимову Д.А. (а.с.117). Ухвалою апеляційного суду від 30.12.2024 року (а.с.118-120) витребувано у суду першої інстанції справу, яка надійшла до апеляційного суду 10.01.2025 року (а.с.121). В автоматизованому 13.01.2025 року порядку суддею Кочетковою І.В. замінено суддю Трофимову Д.А. у зв'язку з тривалою відпусткою останньої (а.с.122-123). Ухвалою апеляційного суду апеляційне провадження за вищезазначеною апеляційною скаргою у цій справі відкрито 13.01.2025року (а.с.124), дану справу за апеляційною скаргою призначено до апеляційного розгляду (а.с.125), з урахуванням відповідного навантаження судді-доповідача і колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ, які за рішенням загальних зборів суддів Запорізького апеляційного суду з липня 2021 року також приймають участь у розгляді кримінальних проваджень, штату суддів Запорізького апеляційного суду (10) взагалі, а також відпустки судді-доповідача у період з 17.02.2025 року по 03.03.2025 року включно (довідка - а.с.160).
Заінтересована особа ЗАПОРІЗЬКА МІСЬКА РАДА подала відзив на вищезазначену апеляційну скаргу заявника у цій справі (а.с.134-146).
Заявник ОСОБА_1 в особі представника Гладкого В.К. подав апеляційному суду клопотання (а.с.152-159), в якому просив долучити до матеріалів справи копії адвокатського запиту, відповіді ПЕНСІЙНОГО ФОНДУ УКРАЇНИ і довідок.
Розгляд цієї справи, призначений апеляційним судом на 16.04.2025 року, не відбувся та був відкладений (довідка а.с. 165) через приймання суддею-членом колегії Подліяновою Г.С. участі у підготовці для підтримання кваліфікації суддів судових палат у цивільних справах апеляційних судів Національною школою суддів України, у період з 14.04.2025 року по 18.04.2025 року включно, яка не давала підстав для заміни її в автоматизованому порядку іншим суддею у цій справі.
У дане судове засідання повідомлені апеляційним судом належним чином про дату, час і місце розгляду цієї справи, у тому числі заявник ОСОБА_1 додатково через свого представника - адвоката Гладкого В.К., що узгоджується із вимогами ст. 130 ч. 5 ЦПК України (а.с. 169, 174-177), всі учасники цієї справи не з'явились, окрім представника заявника ОСОБА_1 - адвоката Гладкого В.К. (а.с. 178), про причини своєї неявки апеляційний суд не сповістили, клопотань про відкладення розгляду цієї справи апеляційному суду не подавали.
ЗАПОРІЗЬКА МІСЬКА РАДА в особі представника Доніної Н.О. подала апеляційному суду заяву (а.с. 170-173), в якій просила розглядати дану справу за відсутності представника заінтересованої особи.
При вищевикладених обставинах, на підставі ст. ст. 371 - 372 ЦПК України апеляційний суд ухвалив: заяву представника заінтересованої особи задовольнити, розглядати дану справу у даному судовому засіданні за відсутністю всіх учасників цієї справи, що не з'явились, за присутністю представника заявника ОСОБА_1 - адвоката Гладкого В.К. (а.с. 178).
Відводів у цій справі не заявлено, самовідводи відсутні.
Заслухавши у даному судовому засіданні доповідь судді-доповідача, пояснення представника заявника ОСОБА_1 - адвоката Гладкого В.К., перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга заявника ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню у цій справі з таких підстав.
Встановлено, що суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні вищезазначеної заяви заявника по суті у цій справі, керувався ст.ст. 3, 12, 76, 78, ч.3 ст. 211, 259, 262-265, 268, 293, 315, 319, 430 ЦПК України та виходив із такого.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 в місті Запоріжжя, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 26.09.2023 року.
04.03.2024 року ОСОБА_5 звернувся до приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Вовк І.І. із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 . Однак нотаріусом було в усному порядку роз'яснено, що в зв'язку з тим, що в офіційному шлюбі заявник з ОСОБА_3 не перебували, а факт спільного проживання судом не встановлений, заявник не може отримати свідоцтво на спадщину.
Відповідно до інформаційної довідки №76067696 від 04.03.2024 р. після смерті ОСОБА_3 (яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 ) заведено спадкову справу номер у спадковому реєстрі 72093303, номер у нотаріуса 50/2024, місце заведення Запорізька обл., приватний нотаріус Вовк І.І.
В матеріалах справи наявна копія спадкової справи №50/2024 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 , заведена 04.03.2024 р. приватним нотаріусом Вовк І.І.
Відповідно до відповіді відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Запорізькій області Управління державної реєстрації Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) № 4748/06.10-01-33 від 09.10.2024, актових записів про шлюб ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не виявлено.
Як вбачається з листа ТОВ «Місто для людей» від 12.04.2024 №802115, ОСОБА_5 з 2017 року постійно проживав з ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 , однак не був зареєстрований за вищевказаною адресою.
В судовому засіданні були також досліджено копії товарних чеку та квитанції від 05.08.2017 на оплату придбання у ТОВ «Техносвіт» холодильника ОСОБА_1 , відомості про участь в покупці ОСОБА_3 - відсутні.
Також досліджено договір купівлі-продажу товарів на умовах товарного кредиту від 03.07.2018, укладеного між ФОП ОСОБА_7 та ОСОБА_1 та квитанцій до нього, згідно яких ОСОБА_1 купує товар (як зазначено його представником в судовому засіданні-кондиціонера), доставка товара за адресою: АДРЕСА_1 . Поручитель за договором - ОСОБА_3 .
Також досліджено копії квитанції від 15.07.2021 на оплату ТОВ «ЛадаБуд 3000» ОСОБА_1 робіт по демонтажу, монтажу балкону за адресою: АДРЕСА_1
Крім того, у судовому засіданні був допитаний свідок ОСОБА_8 , який пояснив, що у 2017 році він, будучи другом дочки ОСОБА_5 , познайомив ОСОБА_5 та померлу ОСОБА_3 , котра була його сусідкою в будинку, десь через місяця 2-3 ОСОБА_5 переїхав до неї жити, вони вели спільний побут, він їх часто бачив разом, шлюб їх був не зареєстрований. Він допомагав ОСОБА_5 перевозити речі до ОСОБА_3 , бував у них в гостях. Зазначив, що у ОСОБА_3 була дочка, яка померла у Турції приблизно 20 років назад. Наразі ОСОБА_5 проживає по АДРЕСА_2 , з'їхав з квартири, де мешкав з ОСОБА_3 місяці 2 тому.
Згідно з частинами першою та другою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно зі ст. ст. 3, 21 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім'єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов'язків подружжя.
У пункті 6 Рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року № 5-рп/99 зазначено, що до членів сім'ї належать особи, що постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, але й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв'язках. Обов'язковою умовою для визнання їх членами сім'ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт і т.п.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 644/6274/16-ц (провадження № 14-283цс18) вказано, що обов'язковими умовами для визнання особи членом сім'ї, крім спільного проживання, є: ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин.
В контексті визначення можливих доказів, їх оцінки як достатніх слід також відзначити, що згідно усталеної судової практики самі лише показання свідків та спільні фотографії не можуть бути єдиною підставою для встановлення факту спільного проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу (постанова Верховного Суду від 12 грудня 2019 року по справі №466/3769/16-ц).
Вирішуючи факт проживання ОСОБА_5 та ОСОБА_3 однією сім'єю без реєстрації шлюбу, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність достатніх підстав для задоволення цієї вимоги.
Заявником не додано жодних квитанцій, які б підтверджували факт сплати ним коштів за користування комунальними послугами, купівлі майна для спільного користування, здійсненні витрат на утримання житла, його ремонт, жодних спільних фотографій не надано суду. Сусіди, які були заявлені як свідки і які підписали акт проживання ОСОБА_5 з ОСОБА_3 , судом не допитано у зв'язку з відмовою від їх допиту з боку заявника. Вказаний факт унеможливлює перевірку вказаних у акті обставин.
Надані заявником докази, а саме товарні чеки, квитанції, договір купівлі-продажу товарів на умовах товарного кредиту, оформлені на ім'я ОСОБА_5 , на купівлю двох предметів побуту не можуть бути єдиним доказом, що свідчить про існування між ОСОБА_5 та померлою ОСОБА_3 подружніх/шлюбних відносин.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 на підтвердження факту перебування ОСОБА_5 та ОСОБА_3 у відносинах, що мають ознаки шлюбних вказав лише на загальні обставини: спільне проживання, ведення господарства,однак ці свідчення не підтверджені жодними іншими належними та допустимими доказами.
Взагалі, на підтвердження своїх доводів заявником надано тільки товарні чеки, квитанції, договір купівлі-продажу товарів на умовах товарного кредиту, оформлені на ім'я ОСОБА_5 , на купівлю двох предметів побуту та свідчення одного свідка.
Встановлення факту проживання однією сім'єю жінки та чоловіка без реєстрації шлюбу передбачає доведення перед судом факту спільного їх проживання, наявності у них спільного побуту, виникнення між ними у зв'язку із цим взаємних прав та обов'язків, притаманних подружжю. Під спільним проживанням слід розуміти постійне фактичне мешкання чоловіка та жінки за однією адресою, збереження ними у такому житлі переважної більшості своїх речей, зокрема щоденного побутового вжитку, сприйняття ними цього місця проживання як свого основного, незалежно від того, що будь-хто із них за особливістю своєї роботи/служби зумовлений тривалий час бути відсутнім за цим місцем проживання (несення військової служби, вахтовий метод роботи).
Спільний побут, в свою чергу, передбачає ведення жінкою та чоловіком спільного господарства, наявність спільного бюджету, витрат, придбання майна для спільного користування, в тому числі за спільні кошти та внаслідок спільної праці, спільна участь в утриманні житла, його ремонт, спільне харчування, піклування чоловіка та жінки один про одного/надання взаємної допомоги тощо.
Належними та допустимими доказами проживання чоловіка та жінки однією сім'єю без реєстрації шлюбу можуть бути, зокрема, але не виключно: свідоцтва про народження дітей; довідки з місця проживання; свідчення свідків; листи ділового та особистого характеру тощо; свідоцтво про смерть одного із подружжя; свідоцтва про народження дітей, в яких чоловік у добровільному порядку записаний як батько; виписки з погосподарських домових книг про реєстрацію чи вселення; докази про спільне придбання майна як рухомого, так і нерухомого (чеки, квитанції, свідоцтва про право власності); заяви, анкети, квитанції, заповіти, ділова та особиста переписка, з яких вбачається, що подружжя вважали себе чоловіком та дружиною, піклувалися один про одного; довідки житлових організацій, сільських рад про спільне проживання та ведення господарства та ін. Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 15 липня 2020 року по справі №524/10054/16.
З висновків Верховного Суду, які висловлені у постановах від 12 грудня 2019 року у справі №466/3769/16, від 27 лютого 2019 року у справі №522/25049/16-ц, від 11 грудня 2019 року у справі №712/14547/16-ц, від 24 січня 2020 року у справі №490/10757/16-ц, вбачається, що обов'язковою умовою для визнання членами сім'ї, крім факту спільного проживання, є ведення з спадкоємцем спільним витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин не менше як п'ять років до часу відкриття спадщини. Для встановлення факту проживання однією сім'єю до уваги беруться показання свідків про спільне проживання фактичного подружжя та ведення ними спільного побуту, документи щодо місця реєстрації (фактичного проживання) чоловіка та жінки, фотографії певних подій, документи, що підтверджують придбання майна на користь сім'ї, витрачання коштів на спільні цілі (фіскальні чеки, договори купівлі-продажу, договори про відкриття банківського рахунку, депозитні договори та інші письмові докази) тощо. При цьому показання свідків не можуть бути єдиною підставою для встановлення факту спільного проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу.
Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів того, що сторони по справі мали спільні витрати, вели спільний бюджет, мали спільне харчування, здійснювали купівлю майна для спільного користування, приймали участь у витратах на утримання житла, його ремонт, надавали взаємну допомогу.
Відповідно до вимог ст. 13 ч. 1 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Відповідно до вимог ст. 12 ч. 3 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідно до вимог ст. 13 ч. 2 ЦПК України збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду.
Враховуючи вище викладене, суд першої інстанції дійшов висновку, що вимоги заявника є не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Проте, із такими висновками суду першої інстанції у цій справі погодитись не можна з таких підстав.
Ст. 263 ЦПК України містить вимоги щодо законності і обґрунтованості судового рішення, а ст. 264 ЦПК України - питання, які вирішує суд під час ухвалення рішення суду.
Рішення суду першої інстанції цим вимогам ЦПК України у цій справі не відповідає.
Оскільки, апеляційним судом встановлено, що дана справа розглядалась судом першої інстанції в межах окремого провадження.
В силу вимог ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Проте, апеляційним судом встановлено, що у цій справі наявний спір про право на спадщину після смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 спадкодавця ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , якій має вирішуватись в позовному провадженні.
Оскільки, в силу вимог ст. 1277 ЦК України у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, а якщо до складу спадщини входить нерухоме майно - за його місцезнаходженням, зобов'язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою. Заява про визнання спадщини відумерлою подається після спливу одного року з часу відкриття спадщини. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини, а нерухоме майно - за його місцезнаходженням.
В силу вимог ст. 367 ч. 1 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Проте, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ст. 367 ч. 4 ЦПК України).
Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення і ухвалити …нове рішення.
Судовими рішеннями в силу вимог ст. 258 ч. 1 ЦПК України є: …2) рішення, 3) постанови…
Згідно із ст. 294 ч. 6 ЦПК України якщо під час розгляди справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони можуть подати позов на загальних підставах.
Апеляційним судом встановлено, що у суді першої інстанції вже після відкриття окремого провадження у цій справі (ухвала суду першої інстанції від 05 червня 2024 року - а.с. 28), тобто вже під час розгляду цієї справи виник спір між заявником ОСОБА_1 та заінтересованою особою - ЗАПОРІЗЬКОЮ МІСЬКОЮ РАДОЮ (як органом в порядку ст. 1277 ЦК України, якій представляє інтереси Територіальної громади м. Запоріжжя за місцем відкриття спадщини (місцезнаходження спадкового майна) у вигляді нерухомого майна - квартири за адресою: АДРЕСА_1 після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 спадкодавця ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (а.с.4) - відзив останньої (вх. № суду першої інстанції від 03.07.2024 року) - а.с. 37-43), в якому остання не визнала право заявника, як спадкоємця 4 (четвертої) черги, на вищезазначену спадщину після смерті даного спадкодавця та заперечувала проти встановлення вищезазначеного факту проживання його однією сім'єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу з 2017 року по ІНФОРМАЦІЯ_3 , якій заявник бажав встановити у цій справі для оформлення ним спадщини у нотаріальному порядку (зміст заяви а.с. 1 зворот), оскільки інших спадкоємців після смерті ОСОБА_3 немає, на що суд першої інстанції не звернув належної уваги та помилково розглядав дану справу по суті.
Оскільки, юридичні факти, які належить встановлювати в судовому порядку, вирішуються судами цивільної юрисдикції за правилами ЦПК України в окремому чи позовному провадженні в залежності від відсутності (наявності) спору сторін (правовий висновок ВП ВС, викладений у постанові від 18.01.2024 року у справі ЄУН 560/17953/21, якій є обов'язковим для врахування загальними судами в силу вимог ст. 263 ч. 4 ЦПК України).
При вищевикладених обставинах, доводи апеляційної сторони заявника лише частково ґрунтуються на законі та доказах, наявних у матеріалах цієї справи.
За таких обставин, апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 слід задовольнити частково, рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 19 грудня 2024 року у цій справі слід скасувати, ухвалити у цій справі нове судове рішення у вигляді постанови; заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: ЗАПОРІЗЬКА МІСЬКА РАДА про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу у цій справі залишити без розгляду.
Роз'яснити ОСОБА_1 його право подати позов на загальних підставах.
Керуючись ст. ст. 12, 294 ч. 6, 367-368, 372, 376 ч. 3 п. 4, 377, 381 ч. 1, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 19 грудня 2024 року у цій справі скасувати.
Ухвалити у цій справі нове судове рішення у вигляді постанови.
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: ЗАПОРІЗЬКА МІСЬКА РАДА про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу у цій справі залишити без розгляду.
Роз'яснити ОСОБА_1 його право подати позов на загальних підставах.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення, проте, може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови.
Повна постанова апеляційним судом складена 26.06.2025 року.
Головуючий суддяСуддяСуддя
Гончар М.С. Кочеткова І.В.Подліянова Г.С.