1Справа № 335/4254/25 3/335/1276/2025
27 червня 2025 року м.Запоріжжя
Суддя Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя Алєксєєнко А.Б., розглянувши справу про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, офіційно не працевлаштованого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ч.5 ст.126 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
ОСОБА_2 , 27.04.2025 о 14 год. 33 хв. у м.Запоріжжя, вул.Волгоградська, біля буд.26А, здійснював рух на транспортному засобі Peugeot 307, державний номерний знак НОМЕР_2 , при цьому 04.03.2025 року рішенням Заводського районного суду м.Запоріжжя у справі 332/506/25 був позбавлений права керування транспортними засобами строком на десять років, чим порушив вимоги п.2.1 а Правил дорожнього руху України та ч.10 ст.15 закону України «Про дорожній рух». Правопорушення вчинено повторно протягом року. Від керування транспортним засобом відсторонений шляхом залишення транспортного засобу на парковці без порушень ПДР України. Велась відеофіксація.
Вказаними діями ОСОБА_2 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.5 ст.126 КУпАП.
ОСОБА_2 про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення повідомлявся судом у встановленому законом порядку. Разом з цим, у судове засідання повторно не з'явився, причини неявки суду не повідомив, заяв про відкладення розгляду справи до суду не надходило.
Згідно ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
Так, Європейський суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року наголосив, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження».
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 був обізнаний про складання відносно нього вказаного протоколу про адміністративне правопорушення, проте жодного інтересу до справи не проявив, у зв'язку з чим, суддя вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суддя встановив наступні обставини.
Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративне правопорушення визнається протиправною, винною дією чи бездіяльністю, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 245 КУпАП передбачено, що суддя при розгляді справи про адміністративні правопорушення має своєчасно, всебічно, повно, об'єктивно з'ясувати обставини справи і вирішити її в точній відповідності із законом.
Згідно ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до п.2.1 а Правил дорожнього руху водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Згідно ч. ч. 9, 10 ст. 15 Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року № 3353-XII, право на керування транспортними засобами відповідної категорії підтверджується посвідченням водія транспортного засобу з установленим терміном дії. Забороняється керування транспортними засобами особам, до яких застосовано адміністративне стягнення чи кримінальне покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, протягом строку позбавлення, а також особам, щодо яких державним виконавцем встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.
Частиною четвертою статті 126 КУпАП, передбачена адміністративна відповідальність за керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.
Частиною п'ятою статті 126 КУпАП, передбачена адміністративна відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті.
Як зазначено у ст.ст. 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а також іншими документами. При цьому орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Вивчивши всі обставини справи та оцінивши в сукупності зібрані і досліджені докази, які не викликають сумнівів у своїй достовірності і допустимості, суддя дійшов висновку, що ОСОБА_2 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.5 ст.126 КУпАП, яке полягає у керуванні транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами, вчинене повторно протягом року.
Вина ОСОБА_2 підтверджується зібраними матеріалами справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №179999 від 27.04.2025; довідкою інспектора САП Бердянського РВП ГУНП в Запорізькій області з якої вбачається, що згідно бази «Інформаційний портал Національної поліції України» стосовно ОСОБА_2 поліцейськими УПП в Запорізькій області виносилась постанова серії ЕНА №4384849 від 30.03.2025 за порушення ч.4 ст.126 КУпАП; копією постанови Заводського районного суду м.Запоріжжя від 04.03.2025 у справі 332/506/25 згідно якої ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.130 КУпАП, ч.5 ст.126 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 51 000,00 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на десять років; відеозаписом на якому зафіксовано зупинку транспортного засобу Peugeot 307, державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 .
Адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самою особою, що притягується до адміністративної відповідальності, так і іншими особами (ст.23 КУпАП).
Згідно ст.33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України без врахування характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступеня його вини, майнового стану, обставин, що пом'якшують і обтяжують відповідальність. З огляду на викладене, суддя дійшов до висновку про накладення на ОСОБА_3 адміністративного стягнення у межах санкції ч.5 ст.126 КУпАП у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортним засобом.
Вирішуючи питання щодо застосування адміністративного стягнення, передбаченого ч.5 ст. 126 КУпАП, у виді оплатного вилучення транспортного засобу, суддя враховує положення п. 28 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23.12.2005 року № 14, в якому сказано, що стягнення у вигляді оплатного вилучення транспортного засобу не можна накладати на особу, яка вчинила відповідне правопорушення, керуючи транспортним засобом, що належить іншій особі.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_2 керував транспортним засобом автомобіль Peugeot 307, державний номерний знак НОМЕР_2 , який останньому на праві власності не належить, а тому суддя приходить до висновку, про не можливість застосування адміністративного стягнення у виді оплатного вилучення транспортного засобу.
Крім того, відповідно до ст. 40-1 КУпАП, п.5 ст.4 Закону України "Про судовий збір" з ОСОБА_2 на якого накладено адміністративне стягнення, підлягає стягненню в дохід держави судовий збір в розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.40-1, ч.5 ст.126, 283, 284 КУпАП, суддя, -
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП, і накласти на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 (сорок тисяч вісімсот) гривень 00 копійок у дохід держави з позбавленням права керування транспортним засобом строком на п'ять років.
Роз'яснити ОСОБА_2 , що згідно зі ч.1 ст.307 КУпАП штраф повинен бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або опротестування такої постанови не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або протесту без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною ч.1 ст.307 КУпАП, постанова про накладення штрафу, згідно з ч.1 ст.308 КУпАП, надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується
- подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП;
- витрати на облік зазначених правопорушень.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп.
Постанова може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду, через Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя, протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя: А.Б. Алєксєєнко