1Справа № 335/4248/25 3/335/1274/2025
27 червня 2025 року м.Запоріжжя
Суддя Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя Алєксєєнко А.Б., розглянувши справу про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, офіційно не працевлаштованого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ч.3 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
ОСОБА_2 , 27.04.2025 о 14 год. 33 хв. у м.Запоріжжя, вул.Волгоградська, біля буд.26А, керував транспортним засобом Peugeot 307, державний номерний знак НОМЕР_2 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: розширені зіниці очей, що не реагують на світло, порушення мови, порушення координації рухів. Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законодавством порядку відмовився, що зафіксовано на технічний засіб нагрудний відео регістратор (бодікамеру) АР00070. Від керування транспортним засобом відсторонений, шляхом залишення автомобіля на парковці без порушень ПДР. Правопорушення вчинено повторно протягом року. Постановою Заводського районного суду м.Запоріжжя від 04.03.2025 у справі 332/506/25 ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення за ч.3 ст.130 КУпАП.
Вказаними діями ОСОБА_2 порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.130 КУпАП.
ОСОБА_2 про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення повідомлявся судом у встановленому законом порядку. Разом з цим, у судове засідання повторно не з'явився, причини неявки суду не повідомив, заяв про відкладення розгляду справи до суду не надходило.
Згідно ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
Так, Європейський суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року наголосив, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження».
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 був обізнаний про складання відносно нього вказаного протоколу про адміністративне правопорушення, проте жодного інтересу до справи не проявив, у зв'язку з чим, суддя вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суддя встановив наступні обставини.
Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративне правопорушення визнається протиправною, винною дією чи бездіяльністю, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 245 КУпАП передбачено, що суддя при розгляді справи про адміністративні правопорушення має своєчасно, всебічно, повно, об'єктивно з'ясувати обставини справи і вирішити її в точній відповідності із законом.
Згідно ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно п.2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України за № 1306 від 10 жовтня 2001 року, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частина 1 статті 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частина 3 статті 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, а також за відмову особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, вчинене особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за вищевказані правопорушення.
Як зазначено у ст.ст.251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а також іншими документами. При цьому орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Вивчивши всі обставини справи та оцінивши у сукупності зібрані і досліджені докази, які не викликають сумнівів у своїй достовірності і допустимості, суддя дійшов до висновку, що вина ОСОБА_2 у вчинені інкримінованого йому адміністративного правопорушення повністю доведена та підтверджується матеріалами справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №18000 від 27.04.2025; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції відповідно до якого 27.04.2024 року о 15 год. 15 хв. ОСОБА_2 у зв'язку з виявленням у результаті огляду проведеного поліцейським ознак наркотичного сп'яніння направлявся для проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у медичному закладі, проте від проведення якого останній відмовився; довідкою з бази даних з підсистеми «Адмінпрактика» інформаційно-телекомунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» про наявність повторності за ч.3 ст.130 КУпАП; копією постанови Заводського районного суду м.Запоріжжя від 04.03.2025 у справі 332/506/25 згідно якої ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.130 КУпАП, ч.5 ст.126 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 51 000,00 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на десять років.
Також з переглянутого відеозапису з нагрудних камер поліцейський вбачається, що у день та час зазначений у протоколі про адміністративне правопорушення ОСОБА_2 керував транспортним засобом Peugeot 307, державний номерний знак НОМЕР_2 та від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння відмовився, при цьому зізнався, що напередодні вживав наркотичний засіб - марихуану.
Адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самою особою, що притягується до адміністративної відповідальності, так і іншими особами (ст.23 КУпАП).
Згідно ст.33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України без врахування характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступеня його вини, майнового стану, обставин, що пом'якшують і обтяжують відповідальність. З огляду на викладене, суддя дійшов до висновку про накладення на ОСОБА_2 адміністративного стягнення у межах санкції ч.3 ст.130 КУпАП у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
Санкцією частини 3 статті 130 КУпАП передбачено можливість застосування конфіскації транспортного засобу, який є у приватній власності порушника.
Разом цим, відповідно до роз'яснень, що містяться у п. 28 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23.12.2005 року № 14, в якому сказано, що оплатне вилучення транспортного засобу є допустимим тільки як додаткове адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, за які встановлена відповідальність ч. 6 ст. 121, ч. 2 та 3 ст. 130 КУпАП. Застосування його як основного стягнення законом не передбачено. Не можна накладати це стягнення й на особу, яка вчинила відповідне правопорушення, керуючи транспортним засобом, що належить іншій особі.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №18000 від 27.04.2025 та довідки Бердянського РВП ГУНП в Запорізькій області, автомобіль Peugeot 307, державний номерний знак НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_2 належить на праві власності іншій особі - ОСОБА_3 , а тому суд не застосовує стягнення у вигляді конфіскації транспортного засобу.
Крім того, відповідно до ст. 40-1 КУпАП, п.5 ст.4 Закону України "Про судовий збір" з ОСОБА_2 на якого накладено адміністративне стягнення, підлягає стягненню в дохід держави судовий збір в розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.40-1, ч.3 ст. 130, 283, 284 КУпАП, суддя, -
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.130 КУпАП, і накласти на нього стягнення, у виді штрафу у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 000 (п'ятдесят одна тисяча) грн. 00 коп. у дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на десять років
Роз'яснити ОСОБА_1 , що згідно ч.1 ст.307 КУпАП штраф повинен бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або опротестування такої постанови не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або протесту без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною ч.1 ст.307 КУпАП, постанова про накладення штрафу, згідно з ч.1 ст.308 КУпАП, надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:
- подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП;
- витрати на облік зазначених правопорушень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп.
Постанова може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду, через Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя, протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя: А.Б. Алєксєєнко