іменем України
Справа № 126/2301/24
Провадження № 2-а/126/9/2025
"25" червня 2025 р. м. Бершадь
Бершадський районний суд Вінницької області
в складі головуючого судді Рудя О.Г.
секретар Кучанська В.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бершадь адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
ОСОБА_1 звернувся в суд з даним позовом, в якому просить скасувати постанову № 325 від 04.07.2024, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 , а провадження в справі закрити. В обгрунтування позову стверджує, що 01.07.2024 року відносно нього ОСОБА_1 , працівником ІНФОРМАЦІЯ_2 було складено Протокол № 325 про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, відповідно до якого він 28.05.2024 року відмовився від отримання повістки для проходження медичного огляду на 09 год. 00 хв. 04.06.2024 року і не прибув за викликом. Крім того протягом трьох діб від визначеної в повістці дати не повідомив про причини неявки шляхом безпосереднього звернення або в будь-який інший спосіб, та в подальшому у семиденний строк не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_3 для подання підтверджуючих документів про поважність причин неявки за викликом станом на 7 добу, чим вчинив правопорушення передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Вважає дії відповідача щодо нього незаконними, а постанову такою, яка підлягає скасуванню з наступних підстав.
Він не вчиняв адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, оскільки вказана норма введена в дію лише 19.05.2024 року, одночасно із вказівкою на 60-денний строк для уточнення своїх даних щодо військового обліку, що він і зробив вчасно, про що свідчить штрих код у його військовому квитку.
Отже відсутні подія і склад адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, за яке його піддано такому суворому стягненню як 17000 грн. штрафу.
19.05.2024 року набув чинності Закон № 3696-ІХ «Про внесення змін до КУпАП щодо удосконалення відповідальності за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію», яким ст. 210 КУпАП було доповнено частиною 3, а саме: щодо порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку в особливий період.
Тобто, з 19.05.2024 року встановлено 60-денний строк для уточнення громадянами України своїх даних щодо виконання військового обов'язку, що включає виконання правил військового обліку, і одночасно введено норму, яка передбачає сувору адміністративну відповідальність за невиконання цих правил в умовах особливого періоду.
Щодо його пояснень, за вх. № 6372 від 01.07.24 року на які посилається відповідач, то вони були вказані ним під тиском працівників ТЦК та СП, вину свою в інкримінованому правопорушенні він не визнає, він здійснює догляд за своєю матір'ю ОСОБА_2 , яка потребує постійного догляду та опіки та він не може залишати її без нагляду. Інших осіб, які б могли за нею приглянути в його відсутність немає.
Ухвалою суду від 11.09.2025 відкрито провадження у справі та призначено судове засідання.
07.11.2024 року представником відповідача Стоколосом С.Л. подано відзив на позовну заяву, який мотивований тим, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є військовозобов'язаним та перебуває на військовому обліку в першому відділі ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджуються даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Відтак на нього, як на військовозобов'язаного, поширюють свою дію вимоги Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів згідно додатку 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року № 1487 в частині, що включає обов'язок з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці. 28.05.2024 року позивачу, було запропоновано отримати повістку № 431 про явку до ІНФОРМАЦІЯ_5 на 09 год. 00 хв. 04.06.2024 для направлення для проходження медичного огляду. Проте позивач, будучи ознайомленим зі змістом повістки та зі своїми обов'язками, як військовозобов'язаного, відкрито відмовився від її отримання, що підтверджується актом фіксування відкритої відмови військовозобов'язаного від отримання повістки від 28.05.2024 року за вхідним № 4878. 04.06.2024 року позивач, будучи повністю обізнаним з необхідністю свого прибуття для направлення для проходження медичного огляду не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_5 на вказані у повістці час та дату, що зафіксовано актом фіксування неприбуття військовозобов'язаного по повістці за вхідним № 5154/14 від 04.06.2024 року, крім того, протягом трьох діб від визначеної у повістці дати прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_5 не повідомив про причини неявки шляхом безпосереднього звернення або в будь-який інший спосіб, що зафіксовано актом фіксування неприбуття військовозобов'язаного для подання підтверджуючих документів про поважність причин неявки за викликом, станом на третю добу за вхідним № 5279/24 від 07.06.2024 року та в подальшому у семиденний термін не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_5 , що зафіксовано актом фіксування неприбуття військовозобов'язаного для подання підтверджуючих документів про поважність причин неявки за викликом станом на сьому добу за вхідним № 5467/12 від 11.06.2024 року. 01.07.2024 року, працівниками ВП №1 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області було доставлено позивача до ІНФОРМАЦІЯ_5 для складення протоколу про адміністративне правопорушення, де 01.07.2024 року провідним спеціалістом відділення обліку мобілізаційної роботи 1- го ІНФОРМАЦІЯ_3 - службовцем ЗСУ ОСОБА_3 , керуючись статтями 235, 254, 256 КУпАП було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП відносно громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (за вхідним № 6374 від 01.07.2024 року), згідно якого: громадянин ОСОБА_1 порушив вимоги абз. 3 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ч.ч. 1, 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та ст. 17 Закону України «Про оборону України». ОСОБА_1 було роз'яснено положення ст. 63 Конституції України про що свідчить підпис позивача у протоколі. Повідомлено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться о 11 год. 20 хв. 04.07.2024 року в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_1 , каб. 6, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 . В графі пояснення та зауваження особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, щодо суті порушення і змісту протоколу власноручно зазначено: «Протокол мною прочитаний, зауважень немає». ОСОБА_1 зазначив у протоколі; «Прошу справу розглядати без моєї участі». Другий примірник протоколу ОСОБА_1 отримав 01.07.2024 року, про що свідчить його особистий підпис у відповідній графі протоколу. В своїх поясненнях за вх. № 6372 від 01.07.2024 року щодо причин свого неприбуття за викликом ОСОБА_1 зазначив наступне: «Я, ОСОБА_1 не прибув по повістці 04.06.2024 у зв'язку з сімейними обставинами, але підтверджуючих документів немає, свою провину визнаю, зауважень до протоколу немаю». 04.07.2024 року у відповідності до вимог статей 235, 276, 277 КУпАП на адресу ІНФОРМАЦІЯ_3 надійшов протокол про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП від 01.07.2024 року за вхідним № 6374 та матеріали справи відносно громадянина ОСОБА_1 для подальшого розгляду справи. 04.07.2024 року на вказаний у протоколі про адміністративне правопорушення час, будучи належним чином повідомленим про час і дату розгляду, ОСОБА_1 не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_3 на розгляд справи про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, клопотань про перенесення розгляду справи від нього не надходило, тому розгляд справи відбувся без участі ОСОБА_1 відповідно до статей 276-280 КУпАП. В свою чергу, згідно наданих ОСОБА_1 до протоколу пояснень, він відмовився отримувати повістку та не прибув на вказану у повістці дату до ІНФОРМАЦІЯ_5 у зв'язку з сімейними обставинами, але підтверджуючі документи відсутні. Крім того, в порушення вимог ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» ОСОБА_1 не повідомив перший відділ ІНФОРМАЦІЯ_3 в 3-денний та в 7-денний терміни про наявність поважних причин неприбуття з наданням підтверджуючих документів, та не прибув на вказані у повістці час й дату до ІНФОРМАЦІЯ_5 , що свідчить про невиконання останнім свого обов'язку, як військовозобов'язаного, виконувати вимоги Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Таким чином, громадянин ОСОБА_1 , не маючи поважних причин неприбуття, не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_5 на 09 год. 00 хв. 04.06.2024 року, внаслідок чого вчинив адміністративне правопорушення передбачене статтею 210-1 КУпАП. Враховуючи вищевикладене, відповідачем з дотриманням вимог КУпАП було правомірно притягнуто позивача до адміністративної відповідальності згідно ч. 3 ст. 210-1 КУпАП постановою № 325 за підписом начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 та накладено адміністративне стягнення у розмірі 17000 грн.. Щодо аргументів ОСОБА_1 з приводу своєчасного оновлення даних відповідно до вимог Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку», і тому не мав обов'язку прибувати за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_5 , то вони не відповідають дійсності, оскільки його притягнення до адміністративної відповідальності відбулося не за порушення вимог пп. 8 чи пп. 10 п.1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, в частині звірки власних персональних даних з обліковими даними територіального центру комплектування та соціальної підтримки, а саме за ігнорування встановленого законом обов'язку щодо прибуття за викликом то територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Крім того, позивач у своїй позовній заяві зазначає, що норма ч. 3 ст. 210 КУпАП з'явилась лише 19.05.2024 року, отже він не міг вчинити адміністративно-каране правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП, проте дане твердження позивача є невірним, оскільки адміністративне правопорушення ним вчинено 04.06.2024. Просить позовну заяву ОСОБА_1 залишити без задоволення.
В судове засідання позивач не з'явився. В поданій заяві просив розглянути справу без його участі, позовні вимоги задоволити.
Представник ІНФОРМАЦІЯ_1 в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином.
Суд, дослідивши матеріали справи та оцінюючи зібрані докази, дійшов наступного висновку.
Згідно з ст. 55 Конституції України кожному гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Відповідно до ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи чи інтереси.
Згідно зі ст. 289 КУпАП скаргу на постанову в справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. У разі пропуску зазначеного строку, цей строк за заявою особи щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу.
Судом встановлено, що 28.05.2024 року позивачу, було запропоновано отримати повістку № 431 про явку до ІНФОРМАЦІЯ_5 на 09 год. 00 хв. 04.06.2024 для направлення для проходження медичного огляду. Проте позивач, будучи ознайомленим зі змістом повістки та зі своїми обов'язками, як військовозобов'язаного, відкрито відмовився від її отримання, що підтверджується актом фіксування відкритої відмови військовозобов'язаного від отримання повістки від 28.05.2024 року за вхідним № 4878.
04.06.2024 року позивач, будучи повністю обізнаним з необхідністю свого прибуття для направлення для проходження медичного огляду не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_5 на вказані у повістці час та дату, що зафіксовано актом фіксування неприбуття військовозобов'язаного по повістці за вхідним № 5154/14 від 04.06.2024 року, крім того, протягом трьох діб від визначеної у повістці дати прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_5 не повідомив про причини неявки шляхом безпосереднього звернення або в будь-який інший спосіб, що зафіксовано актом фіксування неприбуття військовозобов'язаного для подання підтверджуючих документів про поважність причин неявки за викликом, станом на третю добу за вхідним № 5279/24 від 07.06.2024 року та в подальшому у семиденний термін не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_5 , що зафіксовано актом фіксування неприбуття військовозобов'язаного для подання підтверджуючих документів про поважність причин неявки за викликом станом на сьому добу за вхідним № 5467/12 від 11.06.2024 року.
01.07.2024 року, працівниками ВП № 1 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області було доставлено позивача до ІНФОРМАЦІЯ_5 для складення протоколу про адміністративне правопорушення, де 01.07.2024 року провідним спеціалістом відділення обліку мобілізаційної роботи 1-го ІНФОРМАЦІЯ_3 - службовцем ЗСУ ОСОБА_3 , керуючись статтями 235, 254, 256 КУпАП було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст.210-1 КУпАП відносно громадянина
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (за вхідним № 6374 від 01.07.2024 року), згідно якого: громадянин ОСОБА_1 порушив вимоги абз. 3 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ч.ч. 1, 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та ст. 17 Закону України «Про оборону України», а саме 28.05.2024 року ОСОБА_1 було запропоновано отримати повістку № 431 про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_5 на 09:00 год. 04.06.2024 року, проте ОСОБА_1 , будучи ознайомленим зі змістом повістки, відмовився від її отримання, що підтверджується актом фіксування відмови від отримання повістки від 28.05.2024 року за вхідним № 4878. Відповідно до статті 65 Конституції України на громадян України покладений обов'язок щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності держави, та відповідно до абз. 3 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України, зобов'язані прибувати за викликом районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки для проходження медичного огляду, проте громадянин ОСОБА_1 проігнорував дані вимоги та не прибув за викликом, що зафіксовано актом фіксування неприбуття військовозобов'язаного по повістці за вхідним № 5154/14 від 04.06.2024 року, крім того, протягом трьох діб від визначеної у повістці дати прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_5 не повідомив про причини неявки шляхом безпосереднього звернення або в будь-який інший спосіб, що зафіксовано актом фіксування неприбуття військовозобов'язаного для подання підтверджуючих документів про поважність причин неявки за викликом, станом на третю добу за вхідним № 5279/24 від 07.06.2024 року та в подальшому у семиденний термін не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_5 , що зафіксовано актом фіксування неприбуття військовозобов'язаного для подання підтверджуючих документів про поважність причин неявки за викликом станом на сьому добу за вхідним № 5467/12 від 11.06.2024 року, чим вчинив правопорушення передбачене ст. 210-1 КУпАП.
ОСОБА_1 було роз'яснено положення ст. 63 Конституції України про що свідчить підпис позивача у протоколі. Повідомлено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться о 11 год. 20 хв. 04.07.2024 року в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_1 , каб. 6, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 .
В графі пояснення та зауваження особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, щодо суті порушення і змісту протоколу власноручно позивачем зазначено: «Протокол мною прочитаний, зауважень немає». ОСОБА_1 також зазначив у протоколі; «Прошу справу розглядати без моєї участі». Другий примірник протоколу ОСОБА_1 отримав 01.07.2024 року, про що свідчить його особистий підпис у відповідній графі протоколу. В своїх поясненнях за вх. № 6372 від 01.07.2024 року щодо причин свого неприбуття за викликом ОСОБА_1 зазначив наступне: «Я, ОСОБА_1 не прибув по повістці 04.06.2024 у зв'язку з сімейними обставинами, але підтверджуючих документів немає, свою провину визнаю, зауважень до протоколу немаю».
Постановою № 325 від 04.07.2024 року, про накладення адміністративного стягнення за справою про адміністративне правопорушення начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 , громадянина ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та притягнено до адміністративної відповідальності у виді накладення штрафу в сумі 17000 грн..
В оскаржуваній постанові зазначається, що ОСОБА_1 порушив вимоги абз. 3 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ч.ч. 1, 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та ст. 17 Закону України «Про оборону України», а саме 28.05.2024 року ОСОБА_1 було запропоновано отримати повістку № 431 про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_5 на 09:00 год. 04.06.2024 року, проте ОСОБА_1 , будучи ознайомленим зі змістом повістки, відмовився від її отримання, що підтверджується актом фіксування відмови від отримання повістки від 28.05.2024 року за вхідним № 4878. Відповідно до статті 65 Конституції України на громадян України покладений обов'язок щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності держави, та відповідно до абз. 3 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України, зобов'язані прибувати за викликом районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки для проходження медичного огляду, проте громадянин ОСОБА_1 проігнорував дані вимоги та не прибув за викликом, що зафіксовано актом фіксування неприбуття військовозобов'язаного по повістці за вхідним № 5154/14 від 04.06.2024 року, крім того, протягом трьох діб від визначеної у повістці дати прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_5 не повідомив про причини неявки шляхом безпосереднього звернення або в будь-який інший спосіб, що зафіксовано актом фіксування неприбуття військовозобов'язаного для подання підтверджуючих документів про поважність причин неявки за викликом, станом на третю добу за вхідним № 5279/24 від 07.06.2024 року та в подальшому у семиденний термін не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_5 , що зафіксовано актом фіксування неприбуття військовозобов'язаного для подання підтверджуючих документів про поважність причин неявки за викликом станом на сьому добу за вхідним № 5467/12 від 11.06.2024 року, чим вчинив правопорушення передбачене ст. 210-1 КУпАП.
Згідно ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Як передбачено ст. 283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
За нормою ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Частиною 3 ст. 210-1 КУпАП передбачена відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію вчинене в особливий період.
Дана норма є бланкетною та відсилає до іншого законодавства, яке зокрема регулює порядок проведення мобілізації.
Пункт 1 частини 10 статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» вказує, що громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані: прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України для оформлення військово-облікових документів (посвідчень про приписку до призовних дільниць, військових квитків, тимчасових посвідчень військовозобов'язаних), приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів.
Відповідно ч. 1, 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов'язані: з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом Служби зовнішньої розвідки України) для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період; під час мобілізації громадяни зобов'язані військовозобов'язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях; резервісти, які проходять службу у військовому резерві, - до військових частин у строки, визначені командирами військових частин; військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку; військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом керівників відповідних підрозділів; особи, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту. Інші військовозобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов'язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження. У разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк.
Відповідно до абзацу 2 пункту 1 додатку 2 до Порядку ведення військового обліку призовників і військовозобов'язаних, затвердженого Постановою КМУ від 30.12.2022 року №1 487, призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні: 2) прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов'язаних та резервістів.
Отже вказаними нормами передбачений обов'язок призовників, військовозобов'язаних та резервістів у разі отримання ним виклику до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, явитися за таким викликом у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях).
Крім того, ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено, що у разі неприбуття громадянин зобов'язаний у найкоротший строк, але не пізніше трьох діб від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.
З матеріалів справи вбачається, що повістка позивачу вручалась особисто представниками ІНФОРМАЦІЯ_5 , а не надсилалась ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку, проте позивач відмовився від її отримання.
Питання вручення повістки, регулюється Порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 р. № 560.
У разі відмови резервіста або військовозобов'язаного від отримання повістки представником, який уповноважений вручати повістки, складається акт відмови від отримання повістки, який підписується не менш як двома членами групи оповіщення. Акт відмови від отримання повістки оголошується громадянину (абзац 4 пункту 47 Порядку № 560).
У разі відмови від отримання повістки поліцейський, який входить до складу групи оповіщення, проводить адміністративне затримання та доставлення громадянина до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки на підставі статей 261 і 262 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Згідно пункту 40 Порядку № 560 під час вручення повістки здійснюється фото- і відеофіксація із застосуванням технічних приладів та засобів фото- та відеофіксації представником територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейським.
Відповідно до пункту 41 Порядку № 560 належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акту відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов'язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки.
Тобто, якщо даних заходів не було вжито, відповідно відсутній доказ вручення повістки. Будь-яких наслідків не повинно бути.
Таким чином, єдиним належним доказом відмови від отримання повістки може бути лише відповідний відеозапис, проте матеріали справи не містять такого відеозапису.
Відповідно положень частини 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Отже, відповідачем не надано належних та допустимих доказів відмови ОСОБА_1 отримувати повістку № 431, складену 28.05.2024 під час спілкування з представниками ІНФОРМАЦІЯ_5 та доведення змісту акта відмови від отримання повістки, тобто не доведено факт належного оповіщення позивача про його виклик до ІНФОРМАЦІЯ_5 на 09:00 год. 04.06.2024.
Таким чином, неприбуття позивача 04.06.2024 до ІНФОРМАЦІЯ_5 не утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, оскільки не встановлено порушення позивачем правил військового обліку в частині прибуття за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки з огляду на відсутність належного виклику.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання протиправною та скасування постанови № 325 від 04.07.2024 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та закриття провадження у справі, а тому позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 5, 72, 77, 79, 159, 241-246, 250, 251, 255, 286, 293 КАС України -
Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , жителя АДРЕСА_2 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.
Скасувати постанову № 325 від 04.07.2024 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП у виді штрафу в розмірі 17000 грн..
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя О. Г. Рудь