Справа № 462/3598/25
Іменем України
25 червня 2025 року суддя Залізничного районного суду м. Львова Гедз Б.М., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , захисника ОСОБА_1 - адвокат Максиміва В.І., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживає за адресою: АДРЕСА_1
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
встановив:
ОСОБА_1 16.05.2025 о 12:31 год. на вул. Симона Петлюри, 2А у м. Львові, керував автомобілем марки «BMW 320», номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп'яніння: розширені зіниці, які не реагують світло, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя. Від проходження медичного огляду у медичному закладі з метою встановлення наркотичного сп'яніння відмовився, що підтверджується висновком лікаря
№ 000956, чим порушив вимоги п. 2.5. Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
17.06.2025 захисник ОСОБА_1 - адвокат Максимів В.І. подав до суду письмові заперечення на протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 332267 від 16.05.2025 щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, в яких вказує, що із долучених до матеріалів справи відеозаписів із нагрудних камер поліцейських вбачається, що ОСОБА_1 поводив себе природньо, візуально в нього були відсутні будь-які ознаки сп'яніння, виконував усі вказівки поліцейських. Зазначає, що у працівників поліції не було жодних підозр про те, що ОСОБА_1 перебуває у стані наркотичного сп'яніння, а рішення про скерування його на освідування прийняли лише після отримання поліцейськими вказівок по рації від ймовірно іншого працівника поліції щодо скерування водія на освідування, який однак не перебував на місці зупинки транспортного засобу та не мав жодних підстав для висновку про наявність у ОСОБА_1 ознак, зокрема наркотичного сп'яніння. Зазначає, що поліцейськими не здійснювалась перевірка реакції зіниць на світло, вказавши ОСОБА_1 на необхідність зняти сонцезахисні окуляри, поліцейський одразу констатував наявність у водія ознак наркотичного сп'яніння та необхідність пройти огляд у медичному закладі. Очевидним є те, що поліцейським не було виявлено у ОСОБА_1 ознак наркотичного сп'яніння, та безпідставно із грубим порушенням порядку скерування і проходження особою огляду на стан наркотичного сп'яніння, із покликанням на те, що пасажир ОСОБА_1 перебував на програмі лікування наркозалежності, пред'явлено вимогу проходження останнім огляду на визначення стану сп'яніння у медичному закладі. Тим не менше, у медичному закладі ОСОБА_1 пройшов на вимогу лікаря ряд тестів і перевірок, зауважень до виконання яких ОСОБА_1 у лікаря не було, та результати свідчили про повну відсутність у нього будь-якого стану сп'яніння. Разом з тим, фізіологічну неможливість у медичному закладі ОСОБА_1 здати аналіз сечі, незважаючи на його багаторазові спроби, лікарем надалі було протиправно протрактовано як відмову від проходження огляду, а пропозицію ОСОБА_1 щодо надання ним будь-яких інших біологічних зразків, зокрема кров, лікарем відхилено. Захисник звертає увагу на те, що ОСОБА_1 жодного разу не відмовився від проходження огляду, не зміг здати сечу лише через відсутність відповідної фізіологічної потреби на той момент, огляд на визначення стану наркотичного сп'яніння ОСОБА_1 проведено із порушенням вимог закону, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, при цьому огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним, відтак просить суд провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення.
ОСОБА_1 у суді свою вину у вчиненні адіміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП заперечив у повному обсязі, вказує, що дійсно 16.05.2025 о 12.31 год. дійсно керував транспортним засобом марки «BMW 320», номерний знак НОМЕР_1 , але наркотичні засоби ніколи не вживав, а працівники поліції на місці зупинки ознак наркотичного сп'яніння, на які покликаються у протоколі, у нього не виявляли, лише з формальної вказівки невідомої особи одразу повідомили його про необхідність прослідування з ними на освідування до медичного закладу. Ні від виконання вказівок працівників поліції, ні від проходження огляду у медичному закладі він не відмовлявся, навпаки пройшов всі вказані йому лікарем тести, зауважень з приводу виконання яких до нього не було, однак його фізіологічну неможливість здати аналіз сечі саме у той час у медичному закладі було розцінено як відмову від проходження огляду та складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, із чим категорично не погоджується, оскільки таке не відповідає дійсності та жодного разу відмови від проходження огляду не висловлював, навпаки пропонував альтернативні варіанти відібрання в нього інших біологічних матеріалів, однак лікарем було відмовлено в такому. Подане своїм захисником клопотання про закриття провадження у справі підтримав у повному обсязі, оскільки у його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Захисник Максимів В.І. у судовому засіданні подані ним раніше заперечення проти протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП щодо ОСОБА_1 та позицію свого підзахисного підтримав у повному обсязі із наведених підстав. Просив закрити провадження у справі щодо ОСОБА_1 у зв'язку із відсутністю в діях останнього складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Заслухавши пояснення особи, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення, дослідивши матеріали справи, оглянувши долучений відеозапис та розглянувши клопотання про закриття провадження у справі, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до п. 2.5. Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Так, частиною 1 ст. 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до пункту 2 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я 9 листопада 2015 року за № 1452/735 огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Згідно ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для її правильного вирішення.
За нормами статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Незважаючи на заперечення сторони захисту щодо відсутності факту з'ясування поліцейськими на місці зупинки транспортного засобу ознак наркотичного спяніння у особи, яка притягається до адімінстративної відповідальності, з оглянутого судом відеозапису з нагрудних камер поліцейських встановлено, що інспекторами патрульної поліції все ж було оголошено ОСОБА_1 про підозру перебування водія у стані накротичного спяніння у зв'язку із наявністю у нього таких ознак, як: зіниці, що не реагуються на світло та неприродню блідість обличчя, що не було одразу помічено поліцейськими, оскільки водій весь час при спілкуванні із поліцейськими перебував у сонцезахисних окулярах.
Відповідно до Розділу ІІІ Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» огляд у закладах охорони здоров'я щодо виявлення стану сп'яніння проводиться лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту), який пройшов тематичне удосконалення за відповідною програмою згідно з чинним законодавством.
Метою цього огляду є встановлення наявності чи відсутності стану сп'яніння в обстежуваної особи.
Щодо зауважень сторони захисту з приводу позбавлення ОСОБА_1 можливості надати для дослідження біологічного середовища замість сечі інші біологічні матеріали у відповідності до положення п. 12 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, наприклад кров, чи слину, суд зазначає таке.
Предметом дослідження біологічного середовища можуть бути слина, сеча та змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук.
При цьому, п. 14 Розділу ІІІ Інструкції визначено обов'язкове проведення дослідження біологічного середовища або крові на вміст на вміст алкоголю, наркотичних чи психотропних речовин якщо водій - учасник дорожнього руху внаслідок ДТП перебуває у несвідомому стані або з тяжкими травмами у медичному закладі, куди він доставлений.
Саме лікарем-наркологом визначаються необхідні у кожному конкретному випадку порядок та методика проведення дослідження, із врахуванням, які саме зразки біологічного середовища можна дослідити у даному закладі охорони здоров'я, а також швидкість проведення дослідження.
Так, у згаданій Інструкції не передбачено, що особа, доставлена для проходження огляду на стан сп'яніння, має право обирати, зразки якого біологічного середовища слід надати для дослідження. Такий вибір здійснює лікар, що проводить огляд та лікарем враховується, які саме зразки біологічного середовища можна дослідити у даному закладі охорони здоров'я, а також швидкість проведення дослідження.
Тобто, наведеними нормами не передбачено обов'язку відібрання крові на вимогу особи, яка проходить огляд на стан алкогольного сп'яніння.
З огляду на вищенаведені норми, покликання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності на допущення порушення процедури проведення огляду на визначення стану сп'яніння на переконання суду є безпідставними.
Встановлено, що медичними працівниками КНП ЛОР «Львівський обласний медичний центр превенції та терапії узалежнень» роз'яснено ОСОБА_2 про те, що для проведення дослідження на стан наркотичного сп'яніння необхідно здати саме сечу та роз'яснено причини такої вимоги, у зв'язку із чим останньому надано достатньо тривалий час, із врахуванням визначеного законом обмеження двогодинним строком проведення огляду з моменту виявлення підстав для проведення огляду, для безперешкодного надання особою зразка біологічного середовища (сечі), а відтак ненадання ОСОБА_2 необхідного для проведення подальшого дослідження біологічного матеріалу свідчить про зволікання та намагання ухилення особи від огляду на стан наркотичного сп'яніння у медичному закладі, тобто навіть за відсутності прямо висловленої особою відмови, на переконання суду ненадання ОСОБА_2 зразків сечі правомірно розцінено лікарем та працівниками поліції як відмова від проходження огляду, що становить склад адміністративного правопорушення ч.1 ст. 130 КУпАП.
Надані до суду відеозаписи містять необхідні фактичні дані, які підтверджують наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Тому, щодо покликання захисника на відсутність у матеріалах справи направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції слід зазначити таке.
У відповідності до п. 12 Інструкції у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Саму процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результатів такого огляду визначено Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 № 1452/735.
Форма направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, наведена в додатку 1 до Інструкції.
Разом з тим, відсутність направлення у даному випадку за встановленого факту добровільного прибуття ОСОБА_1 разом із працівниками поліції до медичного закладу для проходження огляду, що у повному обсязі зафіксовано також відеозаписом із нагрудних камер поліцейських, жодним чином не спростовує обставин встановленого у судовому засіданні факту відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння, а відтак, не може слугувати як єдина підстава для висновку про відсутність у діях особи складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та закриття провадження у справі.
Такм чином, вивчивши матеріали справи, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП підтверджується матеріалами справи, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення серія ЕПР1 № 332267 від 16.05.2025, висновком № 000956 щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 16.05.2025, рапортом інспектора поліції від 16.05.2025 та долученими до матеріалів справи відеозаписами з нагрудних камер патрульних поліцейських.
Враховуючи наведене, за результатами судового розгляду справи, вважаю, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Із врахуванням даних про особу правопорушника у сукупності із обставинами справи та ступеня тяжкості вчиненого ним правопорушення, для досягнення мети адміністративного стягнення, визначеної ст. 23 КУпАП, вважаю, що до ОСОБА_1 слід застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
Відповідно до ст.40-1 КУпАП, у разі винесення суддею постанови про накладання адміністративного стягнення, особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір у відповідності до ст.4 Закону України «Про судовий збір» в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 грн.
Керуючись ст. 40-1, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
постановив:
У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_1 - адвоката Максиміва Володимира Ігоровича про закриття провадження у справі відмовити.
Визнати ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та обрати йому адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячінеоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень із позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави 605,60 грн судового збору.
Роз'яснити правопорушнику, що штраф має бути сплачений ним не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови, з наданням до суду в цей строк документа, який підтверджує його сплату.
В порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу, в разі несплати правопорушником штрафу у строк, штраф стягується у подвійному розмірі штрафу, визначеного у відповідній статті Кодексу України про адміністративні правопорушення та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду через Залізничний районний суд м. Львова протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя (підпис) Б.М. Гедз
З оригіналом згідно. Оригінал постанови у справі №462/3598/25.
Суддя Б.М.Гедз