Ухвала від 26.06.2025 по справі 913/266/20

УХВАЛА

26 червня 2025 року

м. Київ

cправа № 913/266/20(826/15260/17)

Суддя Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Огороднік К.М.

перевіривши касаційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб

на рішення Господарського суду Луганської області від 05.03.2025

та на постанову Східного апеляційного господарського суду від 29.05.2025

у справі №913/266/20(826/15260/17)

за позовом Фонду гарантування вкладів фізичних осіб

до відповідача-1 Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Сазонової Олени Миколаївни

відповідача-2 Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Скульської Тетяни Анатоліївни

відповідача-3 Державного реєстратора філії комунального підприємства Новопетрівської сільської ради "Результат" Піотровської Юлії Антонівни

відповідача-4 Державного реєстратора сектору реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відділу адміністративних послуг Сєвєродонецької міської ради Луганської області Балжи Тетяни Анатоліївни

відповідача-5 - Завідувача сектору реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців - державного реєстратора Сєвєродонецької міської ради Луганської області Колєнкової Наталії Олексіївни

відповідача-6 Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія"

про визнання дій протиправними, скасування реєстраційних записів

в межах справи №913/266/20

за заявою кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮС-Металл"

до боржника Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія"

про банкрутство,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Луганської області від 05.03.2025 відмовлено у задоволенні позову Фонду гарантування вкладів фізичних осіб до Державного реєстратора філії комунального підприємства Новопетрівської сільської ради "Результат" Піотровської Юлії Антонівни, Державного реєстратора сектору реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відділу адміністративних послуг Сєвєродонецької міської ради Луганської області Балжи Тетяни Анатоліївни, Завідувача сектору реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців - державного реєстратора Сєвєродонецької міської ради Луганської області Колєнкової Наталії Олексіївни, Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія" про: визнання протиправними дії щодо: внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов'язані зі змінами в установчих документах, 23 листопада 2016 року 10741070141038947 Піотровська Юлія Антонівна, Комунальне підприємство Новопетрівської сільської ради "Результат", зміна повного найменування, зміна скороченого найменування, зміна місцезнаходження; - внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов'язані зі змінами в установчих документах, 24 листопада 2016 року 10741070143038947, Піотровська Юлія Антонівна, Комунальне підприємство Новопетрівської сільської ради "Результат", зміна відомостей про керівника юридичної особи; - державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи, 02 лютого 2017 року 13831050144004456, Балжи Тетяна Анатоліївна, Сєвєродонецька міська рада, інші зміни; - державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи, 29 березня 2017 року 13831050145004456, Колєнкова Наталія Олексіївна, Сєвєродонецька міська рада, зміна повного найменування, зміна скороченого найменування; - внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов'язані зі змінами в установчих документах, 13 квітня 2017 року 13831070146004456, Колєнкова Наталія Олексіївна, Сєвєродонецька міська рада, зміна складу підписантів; скасування реєстраційних записів в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо: внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов'язані зі змінами в установчих документах, 23 листопада 2016 року 10741070141038947 Піотровська Юлія Антонівна, Комунальне підприємство Новопетрівської сільської ради "Результат", зміна повного найменування, зміна скороченого найменування, зміна місцезнаходження; - внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов'язані зі змінами в установчих документах, 24 листопада 2016 року 10741070143038947, Піотровська Юлія Антонівна, Комунальне підприємство Новопетрівської сільської ради "Результат", зміна відомостей про керівника юридичної особи; - державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи, 02 лютого 2016 року 13831050144004456, Балжи Тетяна Анатоліївна, Сєвєродонецька міська рада, інші зміни; - державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи, 29 березня 2017 року 13831050145004456, Колєнкова Наталія Олексіївна, Сєвєродонецька міська рада, зміна повного найменування, зміна скороченого найменування; - внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов'язані зі змінами в установчих документах, 13 квітня 2017 року 13831070146004456, Колєнкова Наталія Олексіївна, Сєвєродонецька міська рада, зміна складу підписантів.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 29.05.2025 апеляційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб залишено без задоволення. Рішення Господарського суду Луганської області від 05.03.2025 у справі №913/266/20(826/15260/17) залишено без змін.

16.06.2025 через систему «Електронний суд» до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з доданими до неї матеріалами на рішення Господарського суду Луганської області від 05.03.2025 та на постанову Східного апеляційного господарського суду від 29.05.2025 у справі №913/266/20(826/15260/17), в якій просить суд поновити строк на касаційне оскарження; скасувати оскаржувані судові рішення; ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Верховний Суд перевірив форму і зміст касаційної скарги та дійшов висновку про залишення її без руху з огляду на таке.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено у Законі України "Про судовий збір".

Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з підпунктом 2 пункту 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на момент звернення до суду першої інстанції - 1600, 00 грн).

Відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Згідно з підпунктом 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання касаційної скарги на рішення суду, касаційних скарг у справі про банкрутство становить 200 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Верховний Суд зауважує, що з 05.10.2021 офіційно розпочали функціонування три підсистеми (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: "Електронний кабінет", "Електронний суд", підсистема відеоконференцзв'язку. У зв'язку з цим, статтю 4 Закону України "Про судовий збір" було доповнено частиною третьою, згідно з якою при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Таким чином, за подання до Верховного Суду касаційної скарги скаржник мав сплатити судовий збір в сумі 5 120 грн. (1600 х 2 х 200%х0,8).

Проте до касаційної скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених законом порядку і розмірі.

Крім того, відповідно до пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

Перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень, наведений в частині другій статті 287 ГПК України, є вичерпним.

Згідно з абзацом першим частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

Приписами частини 3 статті 311 ГПК України передбачено, що неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У випадку подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

Касаційний господарський суд звертає увагу скаржника, що в разі оскарження судового рішення суду на підставі пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України, скаржник має зазначити про відсутність такого висновку щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а у випадку оскарження на підставі 4 частини другої статті 287 ГПК України зазначити підставу касаційного оскарження з урахуванням частини першої, третьої статті 310 ГПК України.

Якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо не дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів, та чому, на думку скаржника, останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, або інші порушення норм процесуального права передбачені частиною першою статті 310 ГПК України, то в цьому разі у касаційній скарзі має вказати пункт 4 частини другої статті 287 ГПК України та має бути конкретно зазначено, з вказівкою на частину першу або/та третю статті 310 ГПК України.

Таким чином, процесуальний закон покладає на скаржника обов'язок зазначати у касаційній скарзі про неправильне застосування яких конкретно норм матеріального та/або порушення норм процесуального права припустилися суди нижчих інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових рішень та чітко визначити конкретну підставу (підстави) касаційного оскарження судового рішення, передбаченої (передбачених) статтею 287 ГПК України, з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку. Крім того, скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку, або обґрунтувати необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судами попередніх інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях, або наявність пунктів 3, 4 частини другої статті 287 ГПК України.

При цьому правильність оформлення касаційної скарги, зокрема, її вимоги, зміст та підстави касаційного оскарження, покладається саме на заявника касаційної скарги.

Варто зауважити, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої ст. 287 ГПК України недостатньо самого лише зазначення постанови Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права, обов'язковою умовою є те, що правовідносини у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга) мають бути подібними. Скаржник повинен чітко вказати норму права, яку на його думку, застосовано судами попередніх інстанцій всупереч висновкам Верховного Суду.

Крім того, недостатньо самого лише зазначення постанови Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права, обов'язковою умовою є те, що правовідносини у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга) мають бути подібними.

Подібність правовідносин означає, зокрема, подібність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи. При цьому, обставини, які формують зміст таких правовідносин і впливають на застосування норм матеріального права, самі по собі не формують подібності правовідносин, важливими факторами є також доводи і аргументи сторін, які складають межі судового розгляду справи.

Посилання на практику Верховного Суду (без аналізу та врахування обставин справи, за яких судом касаційної інстанції було зроблено відповідні висновки, без доведення подібності правовідносин у справах) щодо оцінки того чи іншого аргументу, які зроблені на підставі встановлених фактичних обставин конкретної справи і наявних в матеріалах справи доказів, не є свідченням застосування судами попередніх інстанцій у цій справі норм матеріального права без урахування висновків Верховного Суду щодо їх застосування.

Верховний Суд наголошує на тому, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини другої ст. 287 ГПК України скаржник повинен чітко вказати норму права щодо питання застосування якої у подібних правовідносинах відсутній висновок Верховного Суду та яку, на думку скаржника, судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися.

Верховний Суд звертає увагу скаржника, що підстави касаційного оскарження викладаються в касаційній скарзі з вказівкою на конкретні висновки судів, рішення яких оскаржуються, із одночасним зазначенням положень (пункту, частини, статті) закону або іншого нормативно-правового акту, який застосований цими судами при прийнятті відповідного висновку. Це дозволяє суду касаційної інстанції перевірити правильність застосування норм матеріального і процесуального права у конкретній справі.

Верховний Суд не наділений повноваженнями за скаржника доповнювати касаційну скаргу міркуваннями, які сам заявник скарги не викладав у тексті касаційної скарги, оскільки вказане свідчитиме про порушення судом принципу змагальності сторін.

Відповідно до частин 2, 5 ст. 292 та ст. 174 ГПК України, у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 290 цього Кодексу, така скарга залишається без руху, про що суддею-доповідачем постановляється відповідна ухвала із зазначенням строку на усунення скаржником недоліків касаційної скарги, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

З огляду на викладене, касаційна скарга подана без додержання відповідних вимог процесуального законодавства, а тому підлягає залишенню без руху на підставі ч. 2 статті 292 ГПК України.

Керуючись статтями 174, 234, 235, 288, 290, 292 ГПК України Верховний Суд, -

УХВАЛИВ:

1.Касаційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на рішення Господарського суду Луганської області від 05.03.2025 та на постанову Східного апеляційного господарського суду від 29.05.2025 у справі №913/266/20 (826/15260/17) - залишити без руху.

3. Надати Фонду гарантування вкладів фізичних осіб строк для усунення недоліків, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, а саме: сплатити судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 5 120 грн. і надати Суду відповідні докази здійснення такої оплати; виконати вимоги пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України та зазначити підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

4.Роз'яснити скаржнику у справі №913/266/20 (826/15260/17), що невиконання вимог цієї ухвали є підставою для повернення касаційної скарги.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Касаційного господарського суду

у складі Верховного Суду Огороднік К.М.