24 червня 2025 року
м. Київ
Справа № 908/2136/23
Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду: Пєскова В. Г. - головуючого, Бенедисюка І. М., Васьковського О. В., Вронської Г. О., Кібенко О. Р., Малашенкової Т. М., Рогач Л. І.,
розглянувши матеріали касаційних скарг Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України"
на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 26.02.2025 (головуючий суддя Мороз В. Ф., судді Іванов О. Г., Чередко А. Є.)
і додаткову постанову Центрального апеляційного господарського суду від 16.04.2025 (головуючий суддя Мороз В. Ф., судді Іванов О. Г., Чередко А. Є.)
у справі № 908/2136/23
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України"
до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Запоріжгаз",
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг,
про стягнення коштів,
Узагальнений зміст позовних вимог і підстав позову
Товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (далі - позивач, ТОВ "Оператор ГТС України") звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Запоріжгаз" (далі - відповідач, АТ "ОГС "Запоріжгаз"), в якому просило суд стягнути з останнього кошти у загальній сумі 64 508 695,55 грн, з яких 46 720 848,40 грн основного боргу, 11 627 990,58 грн пені, 1 185 080,24 грн 3 % річних та 4 974 776,33 грн інфляційних втрат.
Позов обґрунтований невиконанням відповідачем зобов'язань за договором транспортування природного газу № 2002000103 від 04.02.2020.
Обставини, встановлені судами попередніх інстанцій
04.02.2020 між ТОВ "Оператор ГТС України" (оператор) та АТ "ОГС "Запоріжгаз" (замовник) укладений договір транспортування природного газу № 2002000103.
Відповідно до пункту 2.1 договору оператор надає замовнику послугу транспортування природного газу (послуга) на умовах, визначених у цьому договорі, а замовник сплачує оператору встановлені в цьому договорі вартість такої послуги та плат (за їх наявності), які виникають при його виконанні.
Сторонами у договорі також було узгоджено, що послуги за цим договором надаються на умовах, визначених Кодексом ГТС (пункт 2.2 договору).
Згідно із пунктом 2.5 договору замовник має виконувати вимоги, визначені в Кодексі, подавати газ в точках входу та/або приймати газ у точках виходу в обсягах, встановлених цим договором, протягом погоджених термінів, а також оплачувати послуги на умовах, визначених у договорі.
Пунктом 2.8 договору визначено, що взаємовідносини між замовником та оператором при забезпеченні (замовленні, наданні, супроводженні) послуг транспортування здійснюються сторонами через інформаційну платформу оператора та аукціонні платформи (у частині розподілу потужності на міждержавних з'єднаннях) відповідно до вимог Кодексу.
За результатами співставлення остаточних алокацій подачі/відбори відповідачем газу до/з газотранспортної системи за травень 2022 року оператор встановив у відповідача наявність негативних щодобових небалансів, які підлягають врегулюванню.
Відповідно до пункту 11.4 договору врегулювання щодобових небалансів оформлюється одностороннім актом за підписом оператора на весь обсяг щодобових небалансів. В акті зазначаються щодобові обсяги небалансів, а також ціни, за якими оператор врегулював щодобові небаланси (у розрізі кожної доби).
Оператором було оформлено акт врегулювання щодобових небалансів № 05-2022-2002000103 від 31.05.2022 за травень 2022 року на суму 42 473 498,33 грн.
Згідно з пунктом 9.1 договору у разі виникнення у замовника добового небалансу оператор здійснює купівлю/продаж природного газу замовника в обсягах добового небалансу.
Пунктом 9.2 договору визначено, що у разі виникнення у замовника негативного добового небалансу оператор здійснює продаж замовнику, а замовник купівлю в оператора природного газу в обсягах негативного добового небалансу за ціною, яка встановлюється розділом XIV Кодексу.
Відповідно до пункту 9.3 договору у випадку якщо загальна вартість щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця перевищує загальну вартість щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця, оператор до 14 числа газового місяця, наступного за звітним, надсилає замовнику рахунок на оплату за щодобовий небаланс.
Позивачем наданий реєстр файлів відправлених з інформаційної платформи ТОВ "Оператор ГТС України" за газовий місяць травень 2022 року, а саме: за 14.06.2022 про направлення рахунку № 05-2022-2002000103 від 31.05.2022 на оплату за добові небаланси за травень 2022 року і Акта врегулювання щодобових небалансів № 05-2022-2002000103 від 31.05.2022.
В подальшому, на підставі пунктів 13, 14, 15 глави 6 розділу IX Кодексу ГТС позивачем складений коригуючий акт №05-2022-2002000103-11 від 01.11.2022 врегулювання щодобових небалансів за газовий місяць травень 2022 року до Акта врегулювання щодобових небалансів № 05-2022-2002000103 від 31.05.2022, яким визначено обсяг небалансу за травень 2022 року в розмірі 1406,67348 тис.м3 на загальну суму 46 720 848,40 грн.
На підставі зазначеного Коригуючого акта виставлений рахунок № 05-2022-2002000103 від 31.05.2022 на оплату за добові небаланси за травень 2022 року на загальну суму 46 720 848,40 грн з ПДВ.
Коригуючий акт № 05-2022-2002000103-11 від 01.11.2022 врегулювання щодобових небалансів за газовий місяць травень 2022 року до Акту врегулювання щодобових небалансів № 05-2022-2002000103 від 31.05.2022 та рахунок № 05-2022-2002000103 від 31.05.2022 на оплату за добові небаланси за травень 2022 року направлялися ТОВ "Оператор ГТС України" через інформаційну платформу АТ "ОГС "Запоріжгаз".
Відповідач не виконав свої зобов'язання з оплати негативного небалансу за травень 2022 року, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом.
Короткий зміст судових рішень
27.02.2024 рішенням Господарського суду Запорізької області позовні вимоги задоволено повністю.
Місцевий господарський суд дійшов висновку, що позивач надав усі належні і допустимі докази, що становлять предмет доказування у цій справі та є достатніми для стягнення з відповідача плати за негативні небаланси за спірний період.
При цьому суд зауважив, що коригуючий акт № 05-2022-2002000103-11 від 01.11.2022 не містить змін щодо обсягу негативних небалансів відповідача, адже коригування відбулося лише в частині ціни з метою приведення розрахунку плати за небаланси у відповідність до положень глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС.
26.02.2025 постановою Центрального апеляційного господарського суду (з урахуванням ухвали від 10.03.2025 про виправлення описки) рішення Господарського суду Запорізької області від 27.02.2024 змінено, позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 42 473 498,33 грн основного боргу, 10 618 374,58 грн пені, 4 806 713,78 грн інфляційних втрат, 1 124 503,28 грн 3 % річних та 859 516,54 грн витрат зі сплати судового збору за подання позовної заяви. В іншій частині позовних вимог відмовлено. В решті рішення Господарського суду Запорізької області від 27.02.2024 у справі № 908/2136/23 залишено без змін.
Судом апеляційної інстанції враховано принцип "pacta sunt servanda", в силу якого обов'язку відповідача надати позивачеві звіти по алокації кореспондується право позивача кваліфікувати відповідні обсяги як відібрані санкціоновано/несанкціоновано, застосувавши відповідний коефіцієнт/відсоток коригування у разі, зокрема перевищення розміру допустимого відхилення. Ризики невірної кваліфікації спірних обсягів газу несе сам позивач і це витікає з доктрини "venire contra factum proprium" (заборони суперечливої поведінки).
При цьому апеляційна інстанція посилаючись на правову позицію Верховного Суду, викладену, зокрема, у постанові від 29.05.2024 у справі № 922/2800/23, дійшла висновку, що повторне здійснення балансування на підставі додаткових або коригуючих актів не передбачене положеннями договору та Кодексу ГТС, тому відсутні підстави для стягнення з відповідача заборгованості за послуги балансування обсягів природного газу за коригуючими актами.
16.04.2025 додатковою постановою Центрального апеляційного господарського суду відмовлено у задоволенні заяви ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу.
Суд апеляційної інстанції враховуючи фактичний результат вирішення апеляційної скарги не на користь позивача (відмова у позовних вимог в оскаржуваній частині рішення), дійшов висновку, що витрати на професійну правничу допомогу позивача в суді апеляційної інстанцій належить залишити за ним.
Короткий зміст касаційної скарги та позицій інших учасників справи
Не погодившись із постановою суду апеляційної інстанції від 26.02.2025, позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить передати справу на розгляд об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, скасувати постанову апеляційного суду в частині зміни рішення місцевого господарського суду та залишити в силі рішення Господарського суду Запорізької області від 27.02.2024.
Позивач також подав до Верховного Суду касаційну скаргу на додаткову постанову Центрального апеляційного господарського суду від 16.04.2025.
Підставою касаційного оскарження скаржник визначив пункти 1, 2 і 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), наполягаючи на тому, що апеляційний суд застосував пункт 13 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС без урахування висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 02.11.2022 у справі № 910/11273/20.
Також позивач вважає за необхідне відступити від висновку щодо неможливості складання коригуючих актів для замовників послуг транспортування природного газу, який викладений, зокрема, у постанові Верховного Суду від 29.05.2024 у справі № 922/2800/23, та був врахований судом апеляційної інстанції.
На обґрунтування підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України, скаржник посилається на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування пунктів 16, 17, 18 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС у взаємозв'язку з абз. 13 частини першої статті 1, частин першої, другої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (щодо правової природи коригуючого акта Оператора ГТС як первинного документа) та частини першої статті 508, частини першої статті 526 Цивільного кодексу України (щодо того, що відсутні підстави для припинення зобов'язань замовників послуг транспортування перед Оператором ГТС з тієї підстави, що вони виникли на підставі коригуючого акта).
Оскаржуючи додаткову постанову апеляційного суду від 16.04.2025 з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, позивач послався на неврахування апеляційним судом правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 06.07.2022 у справі № 905/671/19 (щодо застосування частини дев'ятої статті 129 ГПК України).
АТ "ОГС "Запоріжгаз" у відзиві на касаційну скаргу просить залишити її без задоволення наполягаючи, зокрема, на тому, що апеляційний суд у цій справі правомірно застосував висновки Верховного Суду, які викладені у постанові від 29.05.2024 у справі № 922/2800/23.
Підстави для передачі справи на розгляд об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду
27.05.2025 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду Случ О. В. - головуючий, Волковицька Н. О., Могил С. К. постановив ухвалу про передачу цієї справи на об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
Колегія суддів зазначила про необхідність відступити від висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 29.05.2024 у справі № 922/2800/23, яка ухвалена Верховним Судом у складі судової палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів‚ корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду щодо питання застосування пунктів 4, 8, 9, 10, 13, 14, 15 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС в частині висновку про відсутність підстав для стягнення заборгованості за послуги балансування природного газу за коригуючими актами.
Колегія суддів виходила з того, що одним із ключових доводів касаційної скарги у справі № 908/2136/23 є те, що Верховний Суд за різних фактичних обставин застосовує один і той самий висновок, що оператор газотранспортної системи України не має права складати коригуючі акти для замовників послуг.
Так, у постанові від 29.05.2024 у справі № 922/2800/23 Верховний Суд, зокрема, зазначив таке:
"Верховний Суд виходить з принципу pacta sunt servanda, в силу якого обов'язку відповідача надати позивачеві звіти по алокації кореспондується право позивача кваліфікувати відповідні обсяги як відібрані санкціоновано/несанкціоновано, застосувавши відповідний коефіцієнт/відсоток коригування у разі, зокрема перевищення розміру допустимого відхилення. Ризики невірної кваліфікації спірних обсягів газу несе сам позивач і це витікає з доктрини venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки).
Схожа правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 27.06.2023 у справі №915/1786/18, від 14.07.2022 у справі №904/2334/18, від 09.04.2019 у справі №903/394/18 тощо.
При цьому колегія суддів відзначає, що повторне здійснення балансування на підставі додаткових або коригуючих актів не передбачене положеннями договору та Кодексу ГТС, тому відсутні підстави для стягнення з відповідача заборгованості за послуги балансування обсягів природного газу за коригуючими актами (подібна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 27.06.2023 у справі №915/1786/18, від 14.07.2022 у справі №904/2334/18, від 10.04.2019 у справі №924/447/18 та від 12.06.2019 у справі №920/344/18, від 18.06.2019 у справі №922/1580/18 тощо).
Верховний Суд неодноразово викладав правову позицію щодо неправомірності здійснення повторного балансування чи коригування місячного небалансу. Відповідна позиція є послідовною та сталою і викладена у низці постанов Верховного Суду та не залежить безпосередньо від встановлених обставин застосування/незастосування, зокрема, величини коригування з огляду на перевищення допустимого відхилення у 5 %".
Позивач наголошує, що наведені вище висновки Верховного Суду сформульовані у правовідносинах за участю оператор газотранспортної системи, в яких він складав коригуючі акти в листопаді 2022 року до актів за травень та червень 2022 року.
При цьому у вказаній справі, як і у справі, яка переглядається, складання коригуючих актів було зумовлене внесенням змін до пунктів 13-15 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС Постановою НКРЕКП від 03.05.2022 № 416.
Так, відповідно до пункту 14 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС в редакції Постанови НКРЕКП від 03.05.2022 № 416 плата за добовий небаланс для замовника послуг транспортування природного газу розраховується без урахування величини коригування, якщо обсяг добового небалансу не перевищує допустиме відхилення.
В той же час, пунктом 15 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС в редакції Постанови НКРЕКП № 416 від 03.05.2022 встановлений новий порядок та розмір допустимого відхилення, який у свою чергу впливає на необхідність застосування величини коригування у формулі розрахунку плати за небаланси.
Саме для приведення розрахунку плати за небаланси у відповідність до пунктів 13-15 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС у новій редакції Оператор ГТС склав коригуючі акти в частині перерахунку розміру допустимого відхилення та, як наслідок, додавання величини коригування у розмірі 10 %.
За наведеного, позивач вважає, що правовідносини у справі № 922/2800/23 та справі, яка переглядається, є тотожними, але висновки Верховного Суду у справі № 922/2800/23 є помилковими і не можуть бути застосовані.
За твердженнями скаржника Верховний Суд у справі № 922/2800/23 застосовуючи норми пунктів 6, 13-15, 17-18 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС, помилково послався на висновки суду касаційної інстанції у інших справах за участі АТ "Укртрансгаз".
Такий попередній висновок був сформульований Верховним Судом за обставин, коли АТ "Укртрансгаз" отримавши доступ до інформації про обсяги небалансів замовників за попередні періоди, здійснювало перерахунок обсягів та плати за небаланси за попередні періоди, які вже були оплачені замовниками.
Тобто, АТ "Укртрансгаз", на відміну від Оператора ГТС, здійснювало повторне балансування природного газу, з огляду на що Верховний Суд й сформував правову позицію про недопустимість повторного балансування і відсутність правових підстав для здійснення коригування обсягів небалансу по актам, по яким вже було здійснено балансування оператором ГТС.
Натомість, у справі, яка переглядається, Оператор ГТС склав коригуючий акт за травень 2022 року для виправлення допущеної ним помилки у первинному документі - акті врегулювання небалансів, де позивач помилково розрахував обсяг допустимого відхилення та, як наслідок, не застосував величину коригування у розмірі 10 %. При цьому коригуючий акт за травень 2022 року не містить коригування обсягів небалансів, що встановлено судами попередніх інстанцій і не оспорюється сторонами.
Тобто, складаючи коригуючий акт, позивач діяв згідно з положеннями глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС та враховував реальні витрати на вчинення балансуючих дій.
Позивач доводить, що Оператор ГТС має право на уточнення вартості небалансів, у тому числі з огляду на величину коригування згідно з пунктом 13 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС, що концептуально узгоджується з позицією, викладеною у постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.11.2022 у справі № 910/11273/20, відповідно до якої вартість добового небалансу, попередньо доведена оператором газотранспортної системи замовнику, підлягає уточненню. Остаточно плата за добовий небаланс розраховується на підставі маржинальної ціни природного газу, яка визначається на підставі вартості природного газу, придбаного/проданого оператором газотранспортної системи для балансуючих дій, з урахуванням величини коригування (пункти 3, 9, 13 глави 6 розділу ХІV Кодексу ГТС).
Саме для такого уточнення в частині величини коригування Оператор ГТС й склав коригуючий акт.
При цьому позивач звертає увагу, що можливість виправлення помилок у первинному документі прямо передбачена нормами глави 4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88.
Крім того, позивач зазначає, що обставини щодо складання актів врегулювання щодобових небалансів (хоча і за інших правовідносин) досліджував Верховний Суд у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 03.11.2023 у справі № 918/686/21 та дійшов висновку, що складання актів у інший спосіб, аніж це передбачено Кодексом ГТС, якщо це не вплинуло на правильність розрахунків, не може бути самостійною підставою для відмови у позові.
Колегія суддів погодилася із зазначеним вище обґрунтуванням, а також вважала слушними доводи позивача про помилкове застосування у спірних правовідносинах правової позиції щодо неможливості складання Оператором ГТС коригуючих актів та стягнення боргу за ними (посилання апеляційного господарського суду у цій справі і Верховного Суду у справі № 922/2800/23 на висновки суду касаційної інстанції, викладені у постановах від 27.06.2023 у справі № 915/1786/18, від 14.07.2022 у справі № 904/2334/18, від 18.06.2019 у справі № 922/1580/18, від 12.06.2019 у справі № 920/344/18, від 10.04.2019 у справі № 924/447/18).
За наведеного колегія суддів у справі № 908/2136/23 вважала за необхідне відступити від висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 29.05.2024 у справі № 922/2800/23, яка ухвалена Верховним Судом у складі судової палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів‚ корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду щодо питання застосування пунктів 4, 8, 9, 10, 13, 14, 15 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС в частині висновку про відсутність підстав для стягнення заборгованості за послуги балансування природного газу за коригуючими актами за встановлених у цій справі обставин і з урахуванням викладеного наведеного вище обґрунтування.
Мотиви, з яких виходить об'єднана палата Касаційного господарського суду
За приписами частини першої статті 36 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" основною функцією Верховного Суду як найвищого суду у системі судоустрою є забезпечення сталості та єдності судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.
Відповідно до частини другої статті 302 ГПК України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів або палати, передає справу на розгляд об'єднаної палати, якщо ця колегія або палата вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з іншої палати або у складі іншої палати чи об'єднаної палати.
Враховуючи викладені колегією суддів в ухвалі від 27.05.2025 мотиви необхідності відступити від висновку Верховного Суду у складі колегії суддів іншої судової палати, викладеного у постанові від 29.05.2024 у справі № 922/2800/23 щодо застосування пунктів 4, 8, 9, 10, 13, 14, 15 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС, з метою забезпечення сталості та єдності судової практики у подібних правовідносинах, справа № 908/2136/23 підлягає розгляду об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду відповідно до частини другої статті 302 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до частини третьої статті 301 Господарського процесуального кодексу України розгляд справ у суді касаційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Керуючись статтями 234, 235, 301, 302 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду
1.Прийняти до розгляду об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справу № 908/2136/23 за касаційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 26.02.2025 і додаткову постанову Центрального апеляційного господарського суду від 16.04.2025.
2. Призначити справу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 05 вересня 2025 року о 10:00 у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м.Київ, вул. О. Копиленка, 6, в залі судових засідань № 203.
3. Повідомити учасників справи про можливість участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції, у тому числі поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів в порядку статті 197 Господарського процесуального кодексу України.
4. Довести до відома учасників справи, що нез'явлення їх представників у судове засідання не є перешкодою для розгляду касаційної скарги.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий В. Пєсков
Судді І. Бенедисюк
О. Васьковський
Г. Вронська
О. Кібенко
Т. Малашенкова
Л. Рогач