26 червня 2025 року м. Чернігівсправа № 927/531/19
Господарський суд Чернігівської області у складі судді Белова С.В., розглянувши клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія “Ніко-Тайс» про покладення судових витрат на професійну правничу допомогу у справі
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Арис-Юг»,
вул. О. Мишуги, 10, офіс 213, 214, м. Київ, 02141
правонаступник: Товариство з обмеженою відповідальністю “Компанія “Ніко-Тайс» код ЄДРПОУ 38039872
проспект Академіка Глушкова, буд. 40, офіс 315, м. Київ, 03187
до відповідача: Приватного підприємства “Трансавіатур»,
юридична адреса: вул. П'ятницька, буд. 92, кв. 84, м. Чернігів, 14005,
фактична адреса: вул. Коцюбинського, 49а, м. Чернігів, 14000
про стягнення 98529,25грн
особа, дії якої оскаржуються: Центральний відділ державної виконавчої служби у місті Чернігові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції,
код ЄДРПОУ 36931595; вул. Княжа, 28, м. Чернігів, 14000
Представники сторін не з'явились
Товариством з обмеженою відповідальністю “Компанія “Ніко-Тайс» було подано скаргу на дії державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Чернігові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції у виконавчому провадженні №72683369 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Чернігівської області від 17.09.2019 у справі №927/531/19, у якій, зокрема просить суд зобов'язати державного виконавця або іншу посадову особу Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Чернігові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції усунути допущене порушення шляхом здійснення процесуального правонаступництва на стадії виконання рішення суду та фактичної заміни сторони (стягувача) у виконавчому провадженні №72683369 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Чернігівської області від 17 вересня 2019 року по справі №927/531/19.
18 червня 2025 року на адресу суду від скаржника Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія “Ніко-Тайс» надійшло клопотання про покладення на Центральний відділ державної виконавчої служби у місті Чернігові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції судових витрат на професійну правничу допомогу. У заяві скаржник просить суд стягнути з відділу ДВС на користь скаржника витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7500,00 грн.
Ухвалою від 19 червня 2025 року розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія “Ніко-Тайс» про стягнення витрат на професійну правничу допомогу призначено на 26 червня 2025 року.
Розглянувши подане скаржником клопотання про покладення на Центральний відділ державної виконавчої служби у місті Чернігові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції судових витрат на професійну правничу допомогу з доданими до неї доказами, суд встановив:
У клопотанні про покладення на Центральний відділ державної виконавчої служби у місті Чернігові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції судових витрат на професійну правничу допомогу скаржник просить суд стягнути з Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Чернігові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції витрати на правничу допомогу у розмірі 7500,00 грн. До клопотання скаржником додано: копію договору №28-05-2025/2 про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 28 травня 2025 року, копію акту прийому-передачі документів від 28 травня 2025 року, копію акту здачі-приймання виконаних робіт щодо надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 17 червня 2025 року. Крім того, матеріали справи містять: копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю Грищенко Олександра Миколайовича №3888; копію посвідчення адвоката Грищенко Олександра Миколайовича.
Звертаючись з зазначеною скаргою, скаржник у скарзі зазначив про намір звернутися до суду з заявою про покладення на Центральний відділ державної виконавчої служби у місті Чернігові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції судових витрат на професійну правничу допомогу.
Враховуючи викладене, на день винесення ухвали від 17.06.2025 питання про витрати на професійну правничу допомогу судом не вирішувались.
Згідно вимог ст.123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ст.126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
З матеріалів справи вбачається, що скаржником дотримано п'ятиденний строк, передбачений ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
У відповідності до ст. 13, 14, 15 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність може здійснюватись адвокатом індивідуально, адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням.
Згідно зі ст. 26 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
За змістом пункту 1 частини 3 статті 123 та статті 126 Господарського процесуального кодексу України у їх сукупності можливе покладення на сторони у справі як судових витрат тільки тих сум, які були сплачені стороною за отримання послуг саме адвоката (у розумінні пункту 1 статті 1 та частини першої статті 6 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність»), а не будь-якої особи, яка надавала правову допомогу стороні у справі.
Крім того, відповідно до ст.56 Господарського процесуального кодексу України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Юридична особа бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника. Статтею 58 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Також слід зазначити, що юридична особа самостійно вирішує питання про вибір свого представника у господарському суді. Держава гарантує такій особі відшкодування судових витрат на юридичні послуги, що надаються лише адвокатом. Витрати юридичної особи на надані їй у господарському судочинстві послуги адвоката відшкодовуються в порядку, встановленому процесуальним законом.
Згідно частини 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг) виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Так, на підтвердження отримання скаржником правової допомоги надано: копію договору №28-05-2025/2 про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 28 травня 2025 року, копію акту прийому-передачі документів від 28 травня 2025 року, копію акту здачі-приймання виконаних робіт щодо надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 17 червня 2025 року. Крім того, матеріали справи містять: копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю Грищенко Олександра Миколайовича №3888; копію посвідчення адвоката Грищенко Олександра Миколайовича.
В акті здачі-приймання виконаних робіт щодо надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 17 червня 2025 року скаржник наводить перелік виконаних адвокатом робіт.
Відповідно до ч.3 ст.30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Відповідно до п. 6.5 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21 лютого 2013 року № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.
Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.
У відповідності до ч.4 ст.129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову на відповідача; 2) у разі відмови в позові на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Частиною 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Відповідно до ч.4 ст.11 Господарського процесуального кодексу України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Так, Європейський суд з прав людини у рішенні у справі "East/West Alliance Limited" проти України" (заява N 19336/04, п. 269) вказав, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Враховуючи наведене вище з Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Чернігові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції підлягають стягненню на користь скаржника 7500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Керуючись ст. 13, 14, 42, 73-80, 86, 126, 129, 130, 233, 236-238, 240, 241, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд
1.Клопотання скаржника про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу задовольнити.
2.Стягнути з Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Чернігові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (код ЄДРПОУ 36931595; вул. Княжа, 28, м. Чернігів, 14000) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія “Ніко-Тайс» (код ЄДРПОУ 38039872; проспект Академіка Глушкова, буд. 40, офіс 315, м. Київ, 03187) 7500,00 грн витрат на правничу допомогу.
Додаткова ухвала складена та підписана 26 червня 2025 року.
Додаткова ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду у строки, визначені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя С.В. Белов
Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/