"25" червня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/906/25
Господарський суд Одеської області у складі судді Литвинової В.В., за участю секретаря судового засідання Крутькової В.О., розглянувши у відкритому засіданні справу
за позовом виконувача обов'язків Київської окружної прокуратури міста Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради
до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "БРУХТО"
відповідача-2- Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "ПРОСТРАНСТВО"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача- Управління капітального будівництва Одеської міської ради
про солідарне стягнення 11379556,7 грн
за участю представника прокуратури - Кривельова Т.
від позивача - Явченко Д.
від відповідача-1 - Панчошак О.
Виконувач обов'язків Київської окружної прокуратури міста Одеси звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом в інтересах держави в особі Одеської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "БРУХТО" та Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "ПРОСТРАНСТВО", в якому просить суд стягнути з відповідачів до місцевого бюджету кошти у сумі 11379556,70грн з яких 10127304,96 грн. - заборгованість зі сплати пайової участі замовників у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Одеси, 204207,31грн 3 % річних та 1048044,39грн - інфляційні нарахування.
Ухвалою від 11.03.2025 відкрито провадження справі, призначено підготовче засідання на 16.04.2025.
Відповідачі отримали ухвалу в електронних кабінетах 11.03.2025 після 17 години, що підтверджується довідками.
Відповідач-2 подав 27.03.2025 у встановлений строк відзив, у якому просить відмовити в задоволенні позову, посилаючись на те, що у нього відсутній обов'язок сплати пайової участі замовників у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури, оскільки проектом будівництва передбачено розміщення реабілітаційного центру, тобто об'єкту соціальної інфраструктури.
Крім того, відповідач-2 подав заяву про застосування процесуальних строків, в якій зазначає, що прокурор звернувся з позовом 10.03.2025, тобто пропустив строк позовної давності. Так відповідач-2 зазначає, що прокурор в позові зазначає, що пайова участь повинна була бути сплачена в 2020 році, тому строк позовної давності сплив 31.12.2023
Відповідач-1 подав 28.03.2025 відзив, який прийнято судом, в якому просить відмовити в задоволенні позов, посилаючись, що пайова участь не сплачується в разі спорудження об'єктів соціальної структури. Крім того, звертає увагу, що не конкретизовано позовні вимоги до кожного з відповідачів та немає розрахунку інфляційних та річних.
Ухвалою від 16.04.2025 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, відкладено розгляд справи на 21.05.2025. Залучено до участі у справі третю особу.
Прокурор подав заперечення щодо спливу строку позовної давності, посилаючись на те, що Верховний Суд України 05.07.2023 у справі № 380/15396/22, зазначив, що у випадку звернення прокурора із позовом в інтересах держави позовну давність слід застосовувати з урахуванням вимог частини третьої та четвертої статті 23 Закону України «Про прокуратуру», які серед іншого, вимагають від прокурора перед зверненням до суду з позовом в інтересах держави довести, що відповідний суб'єкт владних повноважень не здійснює або неналежним чином здійснює захист законних інтересів держави; крім того лише у такій ситуації прокурор отримує право запитувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб'єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.
Так, на запити прокурора до Одеської міської ради від 23.10.2024 та від 14.02.2025 отримано інформацію від Управління капітального будівництва Одеської міської ради листами від 14.11.2024 та від 24.02.2025 відповідно.
Крім того, прокурор зазначає, що строки позовної давності зупинено на час воєнного стану.
Суд дійшов висновку, що строк позовної давності не пропущено, враховуючи, що п. 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.
Загальновідомо, що воєнний стан в Україні введено 24.02.2022 і триває до сих пір.
Отже, строк позовної давності не пропущено.
20.05.2025 прокурор подав відповіді на відзиви і просив поновити строк для їх подання. Зокрема, прокурор наполягає на задоволенні позову, посилаючись на те, що пансіонат не є об'єктом соціальної структури. Крім того, прокурор посилається на постанову Верховного Суду від 09.07.2020 у справі № 910/9641/19, в якій зазначено, що об'єкт соціальної інфраструктури має бути споруджено згідно з відповідною затвердженою містобудівною документацією на місцевому рівні (генеральний план населеного пункту, план зонування території, детальний план території).
Прокурор зазначає, що відповідно до висновку експерта Стьопічева Антона Миколайовича № EX01:5066- 7605-1640-5177 згідно «Плану зонування території м. Одеси (зонінгу), затвердженого рішенням Одеської міської ради від 19.10.2019 року №1316-VII, дана територія розташована у зоні «КВТ» - зони установ відпочинку та туризму. Навколо території, з усіх сторін розташована зона «Ж-1П» та «Ж-1» - проектні зони садибної житлової забудови та зони садибної житлової забудови.
Суд в засіданні 04.06.2025 поновив прокурору строк і прийняв відповіді на відзиви.
Засідання 21.05.2025 не відбулось через повітряну тривогу, через що суд ухвалою від 21.05.2025 суд призначив підготовче засідання на 04.06.2025.
Ухвалою від 28.05.2025 суд виправив помилку в ухвалі від 21.05.2025 та встановив третій особі строк для подання до суду письмові пояснення щодо позову протягом п'яти днів з дня отримання цієї ухвали.
Третя особа отримала ухвалу 28.05.2025 в електронному кабінеті, але пояснень щодо позову у встановлений строк не подала.
Ухвалою від 04.06.2025 відкладено розгляд справи на 11.06.2025.
10.06.2025 прокурор подав заяву, якою повідомив, що з технічних причин в прохальній частині позову в п. 2 було пропущено слово «солідарно», тому просить суд пункт 2 прохальної частини позовної заяви вважати вірним в наступній редакції: «Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «БРУХТО» (вул. Дачна, буд. 28, м. Одеса, 65016, код ЄДРПОУ 35992442) та Обслуговуючого кооперативу «ЖИТЛОВО-БУДІВЕЛЬНИЙ КООПЕРАТИВ «ПРОСТРАНСТВО» (вул. Святослава Караванського, буд. 22, 65026, код ЄДРПОУ 43376403) на користь Одеської міської ради (пл. Біржова, 1, м. Одеса, 65026, код ЄДРПОУ 26597691) кошти в сумі 11 379 556 гривень 70 копійок.»
Суд прийняв заяву прокурора, тому позовні вимоги розглядаються з урахуванням заяви прокурора від 10.06.2025 про виправлення.
Ухвалою від 11.06.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 18.06.2025.
Ухвалою від 18.06.2025 відкладено розгляд справи по суті на 25.06.2025 на 15-30год.
В засіданні 25.06.2025 прокурор повідомила, що через Електронний суд було подано додаткові пояснення.
Суд негайно перевірив в засіданні 25.06.2025 і встановив, що таких пояснень прокурора в програмі «Діловодство спеціалізованого суду» не зареєстровано.
Розглянувши матеріали справи, суд
встановив:
Законом України “Про регулювання містобудівної діяльності» № 3038-VI визначені правові та організаційні основи містобудівної діяльності в Україні, відповідно до ст. 1 якого замовником будівництва визначається фізична чи юридична особа, яка має у власності чи користуванні одну чи декілька земельних ділянок або у власності чи управлінні будівлю/споруду і має намір щодо виконання підготовчих та/або будівельних робіт.
Згідно з ст. 40 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності» (в редакції до 01.01.2020) порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до цього Закону.
2. Замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
3. Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.
4. До пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту не залучаються замовники у разі будівництва:
1) об'єктів будь-якого призначення на замовлення державних органів або органів місцевого самоврядування за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів;
2) будівель навчальних закладів, закладів культури, фізичної культури і спорту, медичного і оздоровчого призначення;
3) будинків житлового фонду соціального призначення та доступного житла;
4) індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків загальною площею до 300 квадратних метрів, господарських споруд, розташованих на відповідних земельних ділянках;
5) об'єктів комплексної забудови територій, що здійснюється за результатами інвестиційних конкурсів або аукціонів;
6) об'єктів будівництва за умови спорудження на цій земельній ділянці об'єктів соціальної інфраструктури;
7) об'єктів, що споруджуються замість тих, що пошкоджені або зруйновані внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного або природного характеру;
8) об'єктів, передбачених Державною цільовою програмою підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу, за рахунок коштів інвесторів;
9) об'єктів інженерної, транспортної інфраструктури, об'єктів енергетики, зв'язку та дорожнього господарства (крім об'єктів дорожнього сервісу);
10) об'єктів у межах індустріальних парків на замовлення ініціаторів створення індустріальних парків, керуючих компаній індустріальних парків, учасників індустріальних парків;
11) об'єктів, які згідно з державним класифікатором будівель та споруд належать до будівель сільськогосподарського призначення;
12) об'єктів, які згідно з державним класифікатором будівель та споруд належать до будівель і споруд підприємств харчової промисловості;
13) об'єктів, які згідно з державним класифікатором будівель та споруд належать до силосів для зерна та складських майданчиків (для зберігання сільськогосподарської продукції);
14) об'єктів, що споруджуються на виконання договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійного договору.
5. Величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами. При цьому не враховуються витрати на придбання та виділення земельної ділянки, звільнення будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж, влаштування внутрішніх і позамайданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій.
У разі якщо загальна кошторисна вартість будівництва об'єкта не визначена згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами, вона визначається на основі встановлених органом місцевого самоврядування нормативів для одиниці створеної потужності.
6. Встановлений органом місцевого самоврядування для замовника розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту не може перевищувати граничний розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту.
Граничний розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту з урахуванням інших передбачених законом відрахувань не може перевищувати:
1) 10 відсотків загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта - для нежитлових будівель та споруд;
2) 4 відсотки загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта - для житлових будинків.
7. Органам місцевого самоврядування забороняється вимагати від замовника будівництва надання будь-яких послуг, у тому числі здійснення будівництва об'єктів та передачі матеріальних або нематеріальних активів (зокрема житлових та нежитлових приміщень, у тому числі шляхом їх викупу), крім пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту, передбаченої цією статтею, а також крім випадків, визначених частиною п'ятою статті 30 цього Закону.
8. Розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається протягом десяти робочих днів з дня реєстрації органом місцевого самоврядування звернення замовника про укладення договору про пайову участь та доданих до нього документів, що підтверджують вартість будівництва об'єкта, з техніко-економічними показниками.
У разі зміни замовника розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту зменшується на суму коштів, сплачених попереднім замовником відповідно до укладеного ним договору про пайову участь.
9. Договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію.
Істотними умовами договору є:
1) розмір пайової участі;
2) строк (графік) сплати пайової участі;
3) відповідальність сторін.
Невід'ємною частиною договору є розрахунок величини пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту.
Кошти пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту сплачуються в повному обсязі до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію єдиним платежем або частинами за графіком, що визначається договором.
10. Кошти, отримані як пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту, можуть використовуватися виключно для створення і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури відповідного населеного пункту.
11. Інформація щодо договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту та його виконання зазначається у декларації про готовність об'єкта до експлуатації або в акті готовності об'єкта до експлуатації.
Однак, Законом України № 132-IX від 20.09.2019 “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» статтю 40 виключено з 01.01.2020.
При цьому, п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України № 132-IX від 20.09.2019 встановлено, що договори про сплату пайової участі, укладені до 1 січня 2020 року, є дійсними та продовжують свою дію до моменту їх повного виконання.
Установити, що протягом 2020 року замовники будівництва на земельній ділянці у населеному пункті перераховують до відповідного місцевого бюджету кошти для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту (далі - пайова участь) у такому розмірі та порядку:
1) розмір пайової участі становить (якщо менший розмір не встановлено рішенням органу місцевого самоврядування, чинним на день набрання чинності цим Законом):
для нежитлових будівель та споруд - 4 відсотки загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта;
для житлових будинків - 2 відсотки вартості будівництва об'єкта, що розраховується відповідно до основних показників опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну житлову політику і політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування;
2) пайова участь не сплачується у разі будівництва:
об'єктів будь-якого призначення на замовлення державних органів або органів місцевого самоврядування за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів;
будівель навчальних закладів, закладів культури, фізичної культури і спорту, медичного і оздоровчого призначення;
будинків житлового фонду соціального призначення та доступного житла;
індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків загальною площею до 300 квадратних метрів, господарських споруд, розташованих на відповідних земельних ділянках;
об'єктів комплексної забудови територій, що здійснюється за результатами інвестиційних конкурсів або аукціонів;
об'єктів будівництва за умови спорудження на цій земельній ділянці об'єктів соціальної інфраструктури;
об'єктів, що споруджуються замість тих, що пошкоджені або зруйновані внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного або природного характеру;
об'єктів, передбачених Державною цільовою програмою підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу, за рахунок коштів інвесторів;
об'єктів інженерної, транспортної інфраструктури, об'єктів енергетики, зв'язку та дорожнього господарства (крім об'єктів дорожнього сервісу);
об'єктів у межах індустріальних парків на замовлення ініціаторів створення індустріальних парків, керуючих компаній індустріальних парків, учасників індустріальних парків;
об'єктів, які згідно з державним класифікатором будівель та споруд належать до будівель сільськогосподарського призначення, лісництва та рибного господарства;
об'єктів, які згідно з державним класифікатором будівель та споруд належать до будівель промислових;
об'єктів, які згідно з державним класифікатором будівель та споруд належать до силосів для зерна та складських майданчиків (для зберігання сільськогосподарської продукції);
3) замовник будівництва зобов'язаний протягом 10 робочих днів після початку будівництва об'єкта звернутися до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об'єкта будівництва, до якої додаються документи, які підтверджують вартість будівництва об'єкта. Орган місцевого самоврядування протягом 15 робочих днів з дня отримання зазначених документів надає замовнику будівництва розрахунок пайової участі щодо об'єкта будівництва;
4) пайова участь сплачується виключно грошовими коштами до прийняття відповідного об'єкта будівництва в експлуатацію;
5) кошти, отримані як пайова участь, можуть використовуватися виключно для створення і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури відповідного населеного пункту;
6) інформація щодо сплати пайової участі зазначається у декларації про готовність об'єкта до експлуатації або в акті готовності об'єкта до експлуатації.
Отже, зі змісту ст. 40 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності» вбачалося, якщо об'єкт будівництва не відносився до переліку об'єктів, у разі будівництва яких замовники не залучалися до пайової участі, укладення договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту, який опосередковував перерахування замовником об'єкта будівництва до відповідного місцевого бюджету коштів пайової участі, було обов'язковим через пряму вказівку закону.
Верховний Суд, вирішуючи спори щодо участі замовника будівництва у створенні і розвитку інфраструктури населеного пункту, неодноразово зазначав, що відсутність укладеного договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту не усуває зобов'язання забудовника сплатити визначені суми, таке зобов'язання має бути виконано до прийняття новозбудованого об'єкта в експлуатацію і спір у правовідносинах щодо сплати таких сум може виникнути лише щодо їх розміру.
Разом з тим 20.09.2019 прийнято Закон № 132-ІХ, яким внесено зміни, зокрема у Закон № 3038-VI шляхом виключення із його тексту, зокрема ст. 40, про що зазначено у ч. 3 п. 13 р. І. Закон № 132-ІХ набрав чинності 17.10.2019, однак, Верховна Рада постановила, що п. 13 р. І цього Закону набирає чинності з 01.01.2020 (п. 1 р. ІІ Прикінцевих та перехідних положень).
Відповідно до ч. 5 ст. 94 Конституції України закон набирає чинності через десять днів з дня його офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самим законом, але не раніше дня його опублікування. За загальним правилом дія нормативного акта (чи його окремої частини) починається з моменту набрання ним чинності (якщо інше не передбачено нормативним актом), а завершується з моменту припинення його дії - календарної дати, з якої нормативний акт (чи його окрема частина) остаточно втрачає чинність.
Після 01.01.2020 набула чинності норма п. 13 р. І Закону № 132-ІХ, якою скасовано обов'язок забудовників укладати договори пайової участі з органами місцевого самоврядування, закріплений у ст. 40 Закону № 3038-VI, тому, враховуючи, що під час дії цієї норми договір пайової участі не укладено, отже, правовідносини з оплати участі в інфраструктурі населеного пункту до її виключення із Закону № 3038-VI не виникли.
Водночас у р. ІІ “Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 132-IX передбачено порядок пайової участі замовника будівництва, який впроваджено законодавцем для:
- об'єктів будівництва, зведення яких розпочато у попередні роки, однак які станом на 01.01.2020 не були введені в експлуатацію, а договори про сплату пайової участі між замовниками та органами місцевого самоврядування до 01.01.2020 не були укладені;
- об'єктів, будівництво яких розпочате у 2020 році.
Згідно з абз. 1 п. 2 р. ІІ Закону № 132-IX договори про сплату пайової участі, укладені до 01.01.2020, є дійсними та продовжують свою дію до моменту їх повного виконання. З 01.01.2020 у замовників будь-яких об'єктів будівництва відсутній обов'язок укладати з органом місцевого самоврядування відповідний договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту.
Однак в абз. 2 п. 2 р. ІІ Закону № 132-IX законодавець чітко визначив розмір та порядок пайової участі замовників будівництва у разі, якщо будівництво об'єктів було розпочато до внесення законодавчих змін (до 01.01.2020), якщо станом на 01.01.2020 такі об'єкти не введені в експлуатацію і договори про сплату пайової участі не були укладені, але обов'язок щодо перерахування замовником об'єкта будівництва до відповідного місцевого бюджету коштів пайової участі не перестав існувати після 01.01.2020.
Норми абз. 1 та абз. 2 п. 2 розділу ІІ Закону № 132-IX не перебувають у взаємозв'язку та не є взаємодоповнюючими.
Так, в абз. 2 п. 2 р. ІІ Закону № 132-IX встановлено:
- розмір пайової участі, який протягом 2020 року замовники будівництва перераховують до відповідного місцевого бюджету для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту, - для житлових будинків 2 % вартості будівництва об'єкта, що розраховується відповідно до основних показників опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України (якщо менший розмір не встановлено рішенням органу місцевого самоврядування, чинним на день набрання чинності цим Законом);
- порядок пайової участі - замовник будівництва зобов'язаний протягом 10 робочих днів після початку будівництва об'єкта звернутися до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об'єкта будівництва, до якої додаються документи, які підтверджують вартість будівництва об'єкта. Орган місцевого самоврядування протягом 15 робочих днів з дня отримання зазначених документів надає замовнику будівництва розрахунок пайової участі щодо об'єкта будівництва. Пайова участь сплачується виключно грошовими коштами до прийняття відповідного об'єкта будівництва в експлуатацію.
При цьому не йдеться про наявність у замовника будівництва обов'язку щодо звернення до органу місцевого самоврядування із заявою про укладення договору пайової участі, як це було передбачено ст. 40 Закону № 3038-VI.
Системний аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що обов'язок замовника будівництва щодо звернення у 2020 році до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об'єкта будівництва виникає:
- для об'єктів, будівництво яких розпочато у попередні роки, якщо станом на 01.01.2020 вони не введені в експлуатацію і договори про сплату пайової участі не були укладені, - протягом 10 робочих днів після 01.01.2020;
- для об'єктів, будівництво яких розпочате у 2020 році, - протягом 10 робочих днів після початку такого будівництва.
Аналогічні правові висновки наведені Верховним Судом у постановах від 07.09.2023 у справі № 916/2709/22 та від 04.04.2024 у справі № 923/1306/21.
Виконувач обов'язків Київської окружної прокуратури міста Одеси в позовній заяві посилається на те, що на підставі дозволу на виконання будівельних робіт від 27.01.2020 № ОД112200270185, виданого Управлінням державного архітектурнобудівельного контролю Одеської міської ради, Товариство з обмеженою відповідальністю «БРУХТО» (далі - ТОВ «БРУХТО») та Обслуговуючий кооператив «ЖИТЛОВО-БУДІВЕЛЬНИЙ КООПЕРАТИВ «ПРОСТРАНСТВО» (далі - ОК «ЖБК «ПРОСТРАНСТВО») у період з 27.01.2020 по 06.03.2024 здійснено будівництво об'єкта «Нове будівництво пансіонату за адресою: м. Одеса, Київський район, вул. Дачна, 28, зі знесенням існуючих на ділянці будівель і споруд (ІІ черга будівництва). Коригування».
Згідно з Державним класифікатором будівель та споруд ДК 018-2000, об'єкт будівництва відноситься до пансіонатів - 1211.4.
Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради 07.05.2024, на підставі акту готовності об'єкту до експлуатації № AC01:7581-3661-1097-9342 від 04.04.2024 (1 редакція - від 06.03.2024), Відповідачам видано сертифікат № ОД 122240424540, що засвідчує відповідність закінченого будівництвом об'єкта (черги, окремого пускового комплексу) проектній документації та підтверджує його готовність до експлуатації (номер черги - 2, номер пускового комплексу - 1).
Відповідно до зазначеного сертифікату, об'єкт будівництва має такі основні показники: найменування об'єкта згідно з проектом «Нове будівництво пансіонату за адресою: м. Одеса, Київський район, вул. Дачна, 28, зі знесенням існуючих на ділянці будівель і споруд (ІІ черга будівництва). Коригування», дата початку будівництва - 27.01.2020, дата завершення будівництва - 06.03.2024, загальна вартість основних фондів, які приймаються в експлуатацію - 203751,324 тис. грн.
Відомості щодо видачі Відповідачам сертифікату № ОД 122240424540 оприлюднено в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва (https://econstruction.gov.ua/document_detail/doc_id=3353180690878301817/optype=100).
Окрім того, на підставі дозволу на виконання будівельних робіт від 27.01.2020 № ОД112200270185 виданого Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, ТОВ «БРУХТО» та ОК «ЖБК «ПРОСТРАНСТВО» у період з 27.01.2020 по 01.10.2024 здійснено будівництво об'єкта «Нове будівництво пансіонату за адресою: м. Одеса, Київський район, вул. Дачна, 28, зі знесенням існуючих на ділянці будівель і споруд (ІІ черга будівництва). Коригування».
Згідно з Державним класифікатором будівель та споруд ДК 018-2000, об'єкт будівництва відноситься до пансіонатів - 1211.4.
Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради 08.11.2024, на підставі акту готовності об'єкту до експлуатації № AC01:9211-1631-3531-3519, Відповідачам видано сертифікат № ОД 122241028276, що засвідчує відповідність закінченого будівництвом об'єкта (черги, окремого пускового комплексу) проектній документації та підтверджує його готовність до експлуатації (номер пускового комплексу - 2).
Відповідно до зазначеного сертифікату, об'єкт будівництва має такі основні показники: найменування об'єкта згідно з проектом «Нове будівництво пансіонату за адресою: м. Одеса, Київський район, вул. Дачна, 28, зі знесенням існуючих на ділянці будівель і споруд (ІІ черга будівництва). Коригування», дата початку будівництва - 27.01.2020, дата завершення будівництва - 01.10.2024, загальна вартість основних фондів, які приймаються в експлуатацію - 49431,3 тис. грн.
Відомості щодо видачі Відповідачам сертифікату № ОД 122241028276 оприлюднено в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва (https://econstruction.gov.ua/document_detail/doc_id=3488727531111056715/optype=100).
Прокурор звертає увагу, що вказані будинки (номер пускового комплексу - 1 та 2) є окремо стоячими будівлями та відповідно не є сполученими між собою.
За посиланням прокурора, відповідачі не укладали з Одеською міською радою договір про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури при будівництві об'єктів містобудування у місті Одесі, що підтверджується листом Управління капітального будівництва Одеської міської ради від 14.11.2024 № 02-03/70.
Разом із тим, як вказує прокурор, відсутність укладеного договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту не усуває зобов'язання забудовника сплатити визначені суми, таке зобов'язання повинне бути виконане до прийняття новозбудованого об'єкта в експлуатацію і спір у правовідносинах щодо сплати таких сум може виникнути лише щодо їх розміру.
Таким чином, на переконання прокурора, відповідачі повинні були сплатити кошти пайової участі в сумі 10127304,96грн за будівництво об'єкта, проте станом на теперішній час вони не сплатили розрахований розмір пайової участі.
З огляду на викладене, прокурор просить солідарно стягнути з відповідачів 10127304,96 грн. - заборгованість зі сплати пайової участі замовників у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Одеси.
Крім того, прокурор у зв'язку з простроченням оплати пайової участі просить стягнути солідарно з відповідачів відповідно до ст. 625 ЦК України 204207,31 грн 3 % річних та 1048044,39 грн - інфляційні нарахування.
Суд зауважує, що прокурором не наведено жодної норми права, яка б передбачала солідарне стягнення з відповідачів коштів пайової участі.
Розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги прокурора є необгрунтованими, оскільки прокурор не врахував, що пайова участь не сплачується у разі будівництва об'єктів будівництва за умови спорудження на цій земельній ділянці об'єктів соціальної інфраструктури (ч. 4 ст. 40 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності» (в редакції до 01.01.2020) і п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України № 132-IX від 20.09.2019)
В даному випадку в будівництві відповідачів відповідно до проекту є реабілітаційний центр (а.с. 79), тобто об'єкт соціальної інфраструктури.
Крім того, 22.02.2023 Обслуговуючий кооператив "Житлово-будівельний кооператив "ПРОСТРАНСТВО" (кооператив, відповідач-2) уклав з Товариством з обмеженою відповідальністю «ЦЕНТР ВІДНОВНОЇ МЕДИЦИНИ ТА РУХОВОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ «ПРОСТРАНСТВО ДВИЖЕНИЯ» (асоційований член) угоду про членство в кооперативі № Е/Н-Д.1.1 (а.с. 80-81) з метою визначення умов та регламентування правовідносин між Асоційованим членом кооперативу з однієї сторони та Кооперативом з іншої сторони, що стосуються виключно набуття такими Асоційованими членами прав на Нерухоме майна в Об'єкті, в т.ч. з питань членства у кооперативі, прав та обов'язків сторін, визначення інших суттєвих умов членства таких осіб у Кооперативі, з метою однакового розуміння та належного користування своїми правами і виконання своїх обов'язків.
Ця Угода не передбачає інвестування та фінансування будівництва об'єктів житлового будівництва з використанням недержавних коштів, залучених від фізичних та юридичних осіб. Право Кооперативу на укладання Угоди підтверджується дозволом на виконання будівельних робіт від 21.01.2020 року №ОД112200270185 виданий Управлінням Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, найменування об'єкту будівництва «Нове будівництво пансіонату за адресою: м. Одеса, Київський район, вул. Дачна, 28, зі знесенням існуючих на ділянці будівель і споруд» (II черга будівництва) (п. 1.1, 1.2)
В цій угоді терміни вживаються в такому значенні (Розділ 2 угоди) Об'єкт будівництва, Об'єкт - пансіонат за адресою м. Одесу, вул. Дачна, 28 корпус 1, розташований на земельній ділянці кадастровий номер 5110136900:34:014:0120.
Нерухоме майно - нежитлове приміщення будьівельний N° Д.1.1, комерційною площею 213,6 кв. м., яке розташоване на 1-му поверсі секції 1 корпусу «Д» Об'єкту будівництва. Нерухоме майно є новозбудованим приміщенням, що буде використовуватися Покупцем для власних потреб. Право власності Покупця на Нерухоме майно виникає в порядку, визначеному цивільним законодавством України.
Нерухоме майно - окремий об'єкт нерухомого майна, який власник отримує у використання, як єдине ціле. Нерухоме майно - окремий об'єкт права власності, що не є складовою частиною іншої нерухомої речі (об'єкту нерухомого майна) та не утворює із іншими нерухомими речами (об'єктами нерухомого майна) складну річ. Нерухоме майно не є приналежністю будівлі або будь-якої іншої нерухомості. Відчуження Нерухомого майна не пошкоджує та не знецінює Об'єкт, в якому воно розташоване. Нерухоме майно є окремим об'єктом цивільних прав та має самостійну цивільну оборотоздатність. Нежитлове приміщення - нежитлове ізольоване приміщення, розташоване в Об'єкті, яке відділене від інших суміжних приміщень стінами без отвору або глухими перегородками та має самостійний вихід на сходову клітку (коридор загального користування). Нерухоме майно буде використовуватися Асоційованим членом Кооперативу відповідно до його функціонального призначення для розміщення реабілітаційного центру. Право власності Асоційованого члену Кооперативу на Нерухоме майно виникає в порядку, визначеному діючим законодавством України. До виникнення права власності Асоційованого члена Кооперативу на Нерухоме майно як на нерухомість Асоційований член Кооперативу не має права розпоряджатися Нерухомим майном як нерухомістю.
Пай - майновий поворотний внесок члена (асоційованого члена) кооперативу у створення та розвиток кооперативу, який здійснюється шляхом передачі кооперативу грошей в порядку визначеному Угодою та додатками до неї.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що в даному випадку відбулось будівництво об'єкту будівництва із спорудженням на цій земельній ділянці об'єкту соціальної інфраструктури - реабілітаційного центру.
Прокурор у відповіді на відзив посилається на постанову Верховного Суду від 09.07.2020 у справі № 910/9641/19, в якій зазначено, що об'єкт соціальної інфраструктури має бути споруджено згідно з відповідною затвердженою містобудівною документацією на місцевому рівні (генеральний план населеного пункту, план зонування території, детальний план території). Прокурор зазначає, що відповідно до висновку експерта Стьопічева Антона Миколайовича № EX01:5066- 7605-1640-5177 згідно «Плану зонування території м. Одеси (зонінгу), затвердженого рішенням Одеської міської ради від 19.10.2019 року №1316-VII, дана територія розташована у зоні «КВТ» - зони установ відпочинку та туризму. Навколо території, з усіх сторін розташована зона «Ж-1П» та «Ж-1» - проектні зони садибної житлової забудови та зони садибної житлової забудови.
Суд відхиляє дані посилання прокурора, оскільки ним не наведено норми права, яка б передбачала об'єкт соціальної інфраструктури має бути споруджено згідно з відповідною затвердженою містобудівною документацією на місцевому рівні (генеральний план населеного пункту, план зонування території, детальний план території).
Як вже суд зазначав відбулось будівництво об'єкту будівництва (пансіонат) із спорудженням на цій земельній ділянці об'єкту соціальної інфраструктури - реабілітаційного центру.
Верховний Суд в постанові від 25.07.2018 у справі № 910/19020/17 зазначив, що в листі Міністерства Регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 22.07.2011 №23-11/6294/0/6-11 "Про пайову участь забудовників у створенні та розвитку інфраструктури населених пунктів" в параграфі "щодо звільнення від сплати коштів пайової участі деяких категорій замовників будівництва" вказано: "Згідно з пунктом другим частини четвертої статті 40 Закону N 3038 замовники будівництва будівель навчальних закладів, закладів культури, фізичної культури і спорту, медичного і оздоровчого призначення звільнені від сплати коштів пайової участі незалежно від джерел фінансування будівництва таких об'єктів та їх форм власності.
Так, Закон не встановлює умовою для залучення замовника до пайової участі передачу споруджених об'єктів соціальної інфраструктури до комунальної власності територіальне громади міста та не вимагає, щоб вартість будівництва об'єктів соціальної інфраструктури дорівнювала або перевищувала розмір пайової участі за об'єктом. Крім того, норми Закону не встановлюють інших можливих варіантів дій у разі спорудження замовником об'єктів соціальної інфраструктури, окрім як незалучення замовника до сплати пайової участі, зокрема, не передбачає можливості зменшення розміру пайової участі за рішенням міської ради на вартість збудованих ним та переданих до комунальної власності територіальної громади міста об'єктів соціальної сфери.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необгрунтованими та не підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).
Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, дійшов висновку відмовити в задоволенні позову.
Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати покладаються на прокурора, оскільки в задоволенні позову відмовлено.
На підставі вищевикладених норм права, керуючись ст.ст. 129, 232-240, 243, Господарського процесуального кодексу України, суд
вирішив:
1. Відмовити в задоволенні позовних вимог.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Південно-західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 26 червня 2025 р.
Суддя В.В. Литвинова