65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"18" червня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/729/25
Господарський суд Одеської області
У складі судді Желєзної С.П.
Секретаря судових засідань Босової Ю.С.
За участю представників сторін:
Від позивача: Невструєв Л.Б. на підставі довіреності;
Від відповідача: Бурдейний О.І. на підставі ордеру;
Від третьої особи: не з'явився;
Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Енергопрод сервіс» до комунального підприємства «Бугаз»,за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго», про стягнення 718 275,97 грн, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергопрод сервіс» (далі по тексту - ТОВ «Енергопрод сервіс») звернулося до господарського суду з позовною заявою до комунального підприємства «Бугаз» (далі по тексту - КП «Бугаз») про стягнення вартості безпідставно набутого майна у розмірі 718 275,97 грн.
В обґрунтування заявленого позову позивач посилається на споживання відповідачем електричної енергії протягом періоду з 01.02.2024 по 29.02.2024 за відсутності правової підстави з огляду на закінчення 31.01.2024 строку дії договору про постачання електричної енергії споживачу №28/09 від 28.09.2023. Набуття відповідачем у лютому 2024 року майна за відсутності правової підстави стало підставою для звернення позивача до суду з позовом про стягнення вартості такого майна, яка була розрахована позивачем на дату звернення з позовом до суду.
Ухвалою суду від 04.03.2025 дана справа була призначена до розгляду за правилами загального позовного провадження.
КП «Бугаз» у відзиві на позовну заяву заперечує проти задоволення заявлених позовних вимог, посилаючись на відсутність у позивача правових підстав для стягнення вартості спожитої відповідачем електричної енергії після закінчення строку дії договору №28/09 від 28.09.2023, на встановлену чинним законодавством заборону постачати електричну енергію за відсутності укладеного договору. Відсутність доказів належності електричної енергії на праві власності позивачу, за твердженням відповідача, виключає можливість присудження до стягнення на користь позивача будь-яких коштів.
Відповідач також звертає увагу на невиконання ТОВ «Енергопрод сервіс» передбаченого Правилами роздрібного ринку електричної енергії обов'язку в частині повідомлення КП «Бугаз», оператора системи розподілу та постачальника «останньої надії» про припинення дії договору не пізніше, ніж за 20 календарних днів до передбачуваної дати припинення договору. Таким чином, як стверджує відповідач, постачальником електричної енергії для КП «Бугаз» протягом періоду з 01.02.2024 по 29.02.2024 мав бути постачальник «останньої надії», тобто державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» (далі по тексту - ДП «Укрінтеренерго»). КП «Бугаз» наголошує, що у будь-якому випадку згідно з п. 3.2.15 Правилами роздрібного ринку електричної енергії недотримання ТОВ «Енергопрод сервіс» терміну направлення вказаного повідомлення має віднесення обсягів спожитої відповідачем електричної енергії протягом 20-денного строку, тобто до 20.02.2024, на рахунок позивача. Такими чином, у будь-якому випадку підстави для постачання позивачем електричної енергії протягом періоду з 21.02.2024 до 29.02.2024 були відсутні.
Крім того, КП «Бугаз», заперечуючи проти задоволення заявленого позивачем позову, наполягає на необхідності застосування середньозваженої ціни на електричну енергію на дату розгляду справи судом, яка наразі є нижчою ніж застосована позивачем ціна.
Ухвалою від 05.05.2025 судом було залучено до участі у дану справу в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ДП «Укрінтеренерго».
16.05.2025 до суду від ДП «Укрінтеренерго» надійшли письмові пояснення, згідно яких третя особа повідомляє, що підприємство отримує всю необхідну інформацію про споживачів від операторів системи розподілу, які зобов'язані надавати учасникам ринку інформацію, необхідну для виконання ними функцій на ринку в обсягах та порядку встановлених законодавством, яке регулює діяльність у сфері енергетики. Водночас факт споживання електричної енергії споживачем оператор системи розподілу підтверджує шляхом надання постачальнику «останньої надії» звіту за фактичне споживання електричної енергії споживачами постачальника за певний розрахунковий період. Проте ні ТОВ «Енергопрод сервіс», ні АТ «ДТЕК Одеські електромережі» не повідомляли третю особу про переведення споживача КП «Бугаз» на постачання електричної енергії до постачальника «останньої надії» з 01.02.2024. Таким чином, постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» відповідачу у 2024 році не здійснювалося, договірні відносини між відповідачем та ДП «Укрінтеренерго» відсутні.
23.05.2025 до суду від ТОВ «Енергопрод сервіс» надійшла відповідь на відзив, згідно якої позивач наполягає на наданні суду належних доказів на підтвердження фактичного здійснення постачання електричної енергії відповідачу. Позивач наполягає, що повідомлення оператора системи розподілу про укладення та припинення договору із споживачем жодним чином не стосується предмету спору; докази постачання відповідачу у лютому 2024 року електричної енергії постачальником «останньої надії» в матеріалах справи відсутні. ТОВ «Енергопрод сервіс» наголошує на невчиненні відповідачем дій з метою укладення нового договору для забезпечення власних потреб у спірному періоді. Крім того, позивач наголошує на неможливості повернення в натурі набутого майна, що є підставою для стягнення вартості такого майна.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи та пояснення учасників судового процесу, господарський суд встановив наступне.
28.06.2023 між ТОВ «Енергопрод сервіс» (Постачальник) та КП «Бугаз» (Споживач) було укладено договір про постачання електричної енергії №28/09, згідно з п. 2.1. якого за цим договором Постачальник продає електричну енергію Споживачу у кількості 350 000,00 кВт*год для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість купованої електричної енергії з урахуванням витрат на послуги з передачі електричної енергії.
У додатку №2 до договору про постачання електричної енергії №28/09 від 28.06.2023 визначено строк поставки електричної енергії - з 01.10.2023 до 31.01.2024.
03.02.2025 представник ТОВ «Енергопрод сервіс» звернувся до АТ «ДТЕК Одеські електромережі» з адвокатським запитом №7/23, згідно якого просив повідомити загальний обсяг та обсяги в розрізі точок комерційного обліку електричної енергії, яка була розподілена непобутовому споживачу КП «Бугаз», у період із 01.02.2024 по 29.02.2024, постачальником ТОВ «Енергопрод сервіс».
Листом №21/73 від 07.02.2025 АТ «ДТЕК Одеські електромережі» у відповідь на адвокатський запит повідомило, що загальний обсяг та обсяг в розрізі точок комерційного обліку розподіленої електричної енергії споживачу КП «Бугаз» у період із 01.02.2024 по 29.02.2024 включно, складає 92 033,00 кВт*год.
13.02.2025 Харківською торгово-промисловою палатою було складено цінову довідку №155/25, згідно якого середньозважена ціна електричної енергії на майданчику ринку «на добу наперед» (РДН) у торговій зоні об'єднаної енергетичної системи України, яка склалася у січні 2025 року, становить 5 817,56 грн/МВт*год. (ціна вказана без урахування ПДВ та тарифу на передачу електричної енергії). При складені зазначеної довідки палатою було враховано дані з офіційного вебсайту АТ «Оператор ринку».
Згідно даних з офіційного вебсайту АТ «Оператор ринку», наданих відповідачем, середньозважені ціни електричної енергії на майданчику ринку «на добу наперед» становили у січні 2025 року - 5548,03 грн/МВт*год., у лютому 2025 року - 5872,87 грн/МВт*год., у березні 2025 року - 51150,78 грн/МВт*год., у квітні 2025 року - 4258,63 грн/МВт*год.
Наданий ТОВ «Енергопрод сервіс» розрахунок середньозваженої ціни електричної енергії «на добу наперед», здійснений адвокатом самостійно з урахуванням даних вебсайту АТ «Оператор ринку», за період з 01.01.2025 по 22.05.2025 є дещо вищим у порівнянні з розрахунком, наданим відповідачем.
Вирішуючи питання про правомірність та обґрунтованість заявлених в межах даної справи позовних вимог, суд виходить із наступного.
Згідно з ч. 2 ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.
Варто зауважити, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, у зв'язку з чим, суд повинен з'ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підстав позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.
При цьому, особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. В свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з'ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) від 04.11.1950р. передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Предметом заявленого ТОВ «Енергопрод сервіс» позову до КП «Бугаз» є вимоги про стягнення вартості безпідставно набутого майна у розмірі 718 275,97 грн.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на споживання відповідачем протягом періоду з 01.02.2024 по 29.02.2024 електричної енергії незважаючи на закінчення строку дії договору про постачання електричної енергії споживачу.
КП «Бугаз» заперечує проти задоволення заявленого позову, посилаючись, зокрема, на невиконання позивачем обов'язку в частині повідомлення КП «Бугаз», оператора системи розподілу та постачальника «останньої надії» про припинення дії договору, що, відповідно, позбавило відповідача права на споживання електричної енергії на підставі договору з постачальником «останньої надії».
Підстави для виникнення зобов'язання у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 ЦК України.
Відповідно до ч. ч. 1-2 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Частиною 3 ст. 1212 ЦК України врегульовано, що положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна (ч. 1213 ЦК України).
Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.
Зазначена норма закону застосовується лише в тих випадках, коли безпідставне збагачення однієї особи за рахунок іншої не може бути усунуте за допомогою інших, спеціальних способів захисту. Зокрема, в разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень частини першої статті 1212 ЦК України, у тому числі й щодо зобов'язання повернути майно потерпілому. Позиція суду з даного питання відповідає висновкам, які наведені у постанові Верховного Суду від 02.04.2025 у справі № 922/1190/24.
З огляду на викладене, господарський суд доходить висновку, що оскільки приписи ст. 1212 ЦК України є загальними, для правильного вирішення даного спору, в першу чергу, необхідно встановити неможливість усунення безпідставного збагачення однієї особи за рахунок іншої на підставі спеціальних норм законодавства, якими врегульовані конкретні правовідносини.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 56 Закону України «Про ринок електричної енергії» від 13.04.2017 № 2019-VIII (зі змінами) постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.
Взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, врегульовані Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312 (зі змінами, далі - Правила).
Згідно з п. п. 3.1.8, 3.1.9 глави 3.1 розділу III Правил договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання споживачу всього обсягу фактичного споживання електричної енергії за певним об'єктом у певний період часу одним електропостачальником відповідно до обраної споживачем комерційної пропозиції. Споживання електричної енергії без укладення відповідних договорів на роздрібному ринку не допускається.
Враховуючи викладені вище положення чинного законодавства, господарський суд доходить висновку про наявність у споживача права на споживання електричної енергії лише за наявності укладеного договору, оскільки в протилежному випадку таке споживання буде здійснюватися з порушенням Правил та може мати наслідком передбачену зазначеними Правилами відповідальність.
Господарським судом під час вирішення даного спору було встановлено, що КП «Бугаз» протягом періоду з 01.10.2023 до 31.01.2024 мало право на споживання електричної енергії на підставі договору про постачання електричної енергії №28/09 від 28.06.2023, укладеного з ТОВ «Енергопрод сервіс». Проте докази на підтвердження наявності у відповідача договору постачання електричної енергії протягом періоду з 01.01.2024 до 29.02.2024 в матеріалах справи відсутні.
Порядок постачання електричної енергії на роздрібному ринку у випадку припинення дії договору постачання електричної енергії врегульований главою 3.2 розділу III Правил.
Згідно з абз. 1-2 п. 3.2.15 глави 3.2 розділу III Правил (тут і далі по тексту в редакції чинній на дату виникнення спірних відносин) у разі закінчення строку дії договору про постачання електричної енергії або дострокового його розірвання (за ініціативою електропостачальника) електропостачальник не пізніше ніж за 20 календарних днів до передбачуваного дня припинення дії договору та постачання електричної енергії повинен повідомити про це споживача, відповідного (відповідних) оператора (операторів) системи та постачальника "останньої надії", на території діяльності якого розташовані електроустановки такого споживача, із зазначенням дати припинення постачання електричної енергії споживачу. Споживач після отримання повідомлення електропостачальника має право ініціювати зміну електропостачальника у порядку, встановленому в розділі VI цих Правил.
У разі недотримання електропостачальником терміну повідомлення відповідного (відповідних) оператора (операторів) системи та постачальника "останньої надії", на території діяльності якого розташовані електроустановки такого споживача, про припинення постачання електричної енергії споживачу обсяги спожитої електричної енергії до дати припинення з урахуванням встановленого 20-денного строку враховуються адміністратором комерційного обліку за цим електропостачальником, крім випадку, визначеного цими Правилами (абз. 3 п. 3.2.15 глави 3.2 розділу III Правил).
Таким чином, на ТОВ «Енергопрод сервіс» як постачальника електричної енергії було покладено обов'язок не пізніше ніж за 20 календарних днів до передбачуваного дня припинення дії договору про постачання електричної енергії №28/09 від 28.06.2023 повідомити КП «Бугаз», оператора системи розподілу, тобто АТ «ДТЕК Одеські електромережі», та ДП «Укрінтеренерго» (постачальник "останньої надії") про припинення постачання електричної енергії споживачу. Направлення вказаного повідомлення створює для всіх перерахованих учасників визначені Правилами наслідки.
Згідно з п. 3.4.2 глави 3.4 розділу III Правил постачальник "останньої надії" надає послуги з постачання електричної енергії споживачам, зокрема, у разі: необрання споживачем електропостачальника, зокрема після розірвання (припинення) договору з попереднім електропостачальником.
Постачальник «останньої надії» зобов'язаний постачати електричну енергію споживачам за ціною, що формується ним відповідно до методики (порядку), затвердженої Регулятором. Постачальник «останньої надії» зобов'язаний повідомляти споживача на своєму вебсайті або через засоби масової інформації про зміни тарифів (цін) у строки, визначені порядком формування ціни, за якою здійснює постачання електричної енергії споживачам постачальник «останньої надії». Споживачі постачальника «останньої надії» оплачують послуги з передачі та розподілу електричної енергії оператору системи передачі та оператору системи розподілу згідно з умовами укладених договорів про надання відповідних послуг. Ціни, за якими здійснюється постачання електричної енергії постачальником "останньої надії", мають бути економічно обґрунтованими, прозорими та недискримінаційними і не повинні перешкоджати конкуренції на ринку електричної енергії. (п. 3.4.3 глави 3.4 розділу III Правил).
Згідно з абз. 1, 6 п. 3.4.4 глави 3.4 розділу III Правил постачальник "останньої надії" здійснює постачання з моменту припинення постачання електричної енергії попереднім електропостачальником. Договір постачання електричної енергії між постачальником "останньої надії" і споживачем вважається укладеним з початку фактичного постачання електричної енергії такому споживачу. Постачальник "останньої надії" постачає електричну енергію споживачу протягом строку, який не може перевищувати 90 днів. Після завершення зазначеного строку постачальник "останньої надії" припиняє електропостачання споживачу.
Таким чином, ДП «Укрінтеренерго», отримавши повідомлення від ТОВ «Енергопрод сервіс» про припинення постачання електричної енергії КП «Бугаз», було зобов'язане постачати відповідачу електричну енергію протягом 90 днів за цінами, які формується ним відповідно до методики (порядку), затвердженої Регулятором, та які мають бути економічно обґрунтованими, прозорими та недискримінаційними.
Проте правовим наслідком невиконання покладеного на ТОВ «Енергопрод сервіс» обов'язку в частині повідомлення КП «Бугаз», АТ «ДТЕК Одеські електромережі» та ДП «Укрінтеренерго» про припинення постачання електричної енергії КП «Бугаз» у зв'язку із закінченням 31.01.2024 строку дії договору є втрата КП «Бугаз» права на споживання електричної енергії за цінами, які є економічно обґрунтованими, прозорими та недискримінаційними та які діяли на дату постачання електричної енергії у лютому 2024 року. З урахуванням зазначеного судом відхиляються доводи позивача про відсутність підстав для дослідження та оцінки вказаного питання під час вирішення даного спору.
Господарський суд зазначає, що ціна, за якою ДП «Укрінтеренерго» здійснювало постачання електричної енергії споживачам у лютому 2024 року, становила 6,46368 грн за 1 кВт*год з ПДВ. Разом з тим, ціна електричної енергії згідно розрахунку позивача становить 7,80454 грн за 1 кВт*год з ПДВ (718 275,97 грн / 92 033,00 кВт*год), оскільки за правилами ст. 1213 ЦК України вартість електричної енергії була розрахована на дату звернення з позовом до суду.
Враховуючи вимоги абз. 3 п. 3.2.15 глави 3.2 розділу III Правил, які встановлюють правові наслідки недотримання електропостачальником терміну повідомлення відповідного (відповідних) оператора (операторів) системи та постачальника "останньої надії", на території діяльності якого розташовані електроустановки такого споживача, про припинення постачання електричної енергії, господарський суд доходить висновку, що обсяги спожитої КП «Бугаз» електричної енергії мають враховуватися адміністратором комерційного обліку за ТОВ «Енергопрод сервіс».
Таким чином, обсяги спожитої КП «Бугаз» електричної енергії за період з 01.02.2024 до 29.02.2024, які згідно з листом №21/73 від 07.02.2025 АТ «ДТЕК Одеські електромережі» складають 92 033,00 кВт*год, були правомірно враховані адміністратором комерційного обліку за ТОВ «Енергопрод сервіс».
Підсумовуючи викладене вище, господарський суд доходить висновку, що доводи ТОВ «Енергопрод сервіс» про набуття КП «Бугаз» електричної енергії у власність за відсутності правової підстави не відповідають дійсності, оскільки, в даному випадку, такою правовою підставою є абз. 3 п. 3.2.15 глави 3.2 розділу III Правил, тобто приписи чинного законодавства України. З викладених обставин, господарський суд доходить висновку, що положення глави 83 ЦК України підлягають застосуванню лише до тих правовідносин, які не врегульовані Правилами.
Відповідно до п. 4.12 розділу IV Правил розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії. Плата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію вноситься не пізніше 20 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено іншого терміну. Рахунок за спожиту електричну енергію оплачується: протягом 5 робочих днів від дня отримання рахунка непобутовим споживачем; протягом 10 робочих днів від дня отримання рахунка побутовим споживачем; в інший термін, передбачений договором, але не пізніше 20 календарного дня після закінчення розрахункового періоду.
Згідно з ч. 1 ст. 7 Закону України «Про ринок електричної енергії» на ринку електричної енергії державному регулюванню підлягають: 1) тарифи на послуги з передачі електричної енергії; 2) тарифи на послуги з розподілу електричної енергії; 3) тарифи на послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління; 4) ціни на універсальні послуги, ціни, за якими здійснюється постачання електричної енергії споживачам постачальником "останньої надії", в частині методик (порядків) їх формування; 5) ціни (тарифи) на послуги постачальника універсальних послуг, постачальника "останньої надії" у випадках, передбачених статтями 63 та 64 цього Закону; 6) ціни на допоміжні послуги у випадках, передбачених статтею 69 цього Закону; 7) ставки плати за приєднання потужності та ставки плати за лінійну частину приєднання; 8) "зелені" тарифи; 9) інші тарифи та ціни в рамках покладення спеціальних обов'язків для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії відповідно до цього Закону.
Наведене дозволяє господарському суду дійти висновку, що рахунок на оплату спожитої КП «Бугаз» електричної енергії у лютому 2024 року мав бути направлений не пізніше 20 календарного дня після закінчення розрахункового періоду, тобто не пізніше березня 2024 року, із застосуванням ціни, яка є регульованою ціною.
Наявність у ТОВ «Енергопрод сервіс» обов'язку направити рахунок на оплату електричної енергії у березні 2024 року має наслідком неможливість застосування цін на електричну енергію, чинних на дату пред'явлення позову до господарського суду з даним позовом. Доводи позивача про необхідність застосування приписів ст. 1213 ЦК України судом відхиляються, оскільки електрична енергія не може бути повернута відповідачем, а, отже, підстави для розрахунку вартості такого майна на момент розгляду судом відсутні.
З урахуванням вищевикладеного, враховуючи відсутність доказів направлення позивачем у березні 2024 на адресу відповідача рахунку на оплату спожитої КП «Бугаз» електричної енергії у лютому 2024 року, господарський суд доходить висновку, що ціна спожитої енергії має визначатися з урахуванням середньозваженої фактичної ціни електричної енергії на ринку "на добу наперед" за перші 20 днів попереднього розрахункового періоду (січня 2024 року), розмір якої становив 3,88626 грн за 1 кВт*год, а також з урахуванням тарифу на послуги з передачі електричної енергії, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 09.12.2023 №2322, розмір якого становив 0,52857 грн за 1 кВт*год.
Здійснивши розрахунок ціни електричної енергії з у урахуванням зазначених вище показників, господарський суд дійшов висновку, що її розмір має складати 487 572,06 грн. Ціна розрахована судом наступним чином: 1) 3,88626 грн + 0,52857 грн = 4,41476 грн; 2) 4,41476 грн *20 % (ПДВ) = 5,297796 грн; 3) 5,297796 грн * 92 033,00 кВт*год = 487 572,06 грн. Викладене має наслідком часткове задоволення заявленого ТОВ «Енергопрод сервіс» позову шляхом присудження до стягнення з КП «Бугаз» грошових коштів у розмірі 487 572,06 грн.
Згідно вимог ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі неподання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Разом з тим, ст. 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Підсумовуючи вищезазначене, господарський суд доходить висновку щодо правомірності та законності часткового задоволення заявленого ТОВ «Енергопрод сервіс» позову шляхом присудження до стягнення з КП «Бугаз» грошових коштів у розмірі 487 572,06 грн. В іншій частині позову необхідно відмовити.
Судові витрати зі сплати судового збору покладаються судом на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до приписів ст. 129 ГПК України.
Вирішуючи питання про розподіл між сторонами витрат на правову допомогу у розмірі 18000,00 грн, клопотання про розподіл яких було заявлено позивачем, господарський суд виходить з наступного.
Згідно зі ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. 1 ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Згідно з ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
На підтвердження понесення витрат на правову допомогу позивачем було надано суду договір про надання правничої допомоги №1/24 від 10.01.2024, укладений між адвокатом Невструєвим Л.Б. та позивачем; додаткову угоду №02/25 від 20.01.2025 до договору №1/24 від 10.01.2024, якою передбачено надання адвокатом правової допомоги у справі про стягнення заборгованості з КП «Бугаз»; детальний опис наданої допомоги та акт приймання-передачі наданих послуг №1/02/25 від 26.02.2025, згідно якого вартість правової допомоги становить 18 000,00 грн.
За змістом п. п. 4.6 ,4.6 договору №1/24 від 10.01.2024 факт надання правової допомоги підтверджується актом наданих послуг; Клієнт сплачує гонорар протягом 30 днів з моменту підписання акту наданих послуг.
Згідно з ч. ч. 1, 4 ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126 ГПК України).
Загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч. 4 ст. 129 ГПК України: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З викладених обставин господарський суд, враховуючи часткове задоволення заявлених ТОВ «Енергопрод сервіс» вимог, ненадходження до суду від КП «Бугаз» клопотання про зменшення розміру витрат на правову допомогу, доходить висновку про наявність підстав для присудження до стягнення з відповідача витрат на правову допомогу у розмірі 12 219,00 грн, інша частина заявлених до стягнення витрат покладається на позивача.
Керуючись ст. ст. 86, 129, 236 - 238, 240 ГПК України, суд, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з комунального підприємства «Бугаз» /67844, Одеська область, Білгород-Дністровський р-н, Одеська обл., село Кароліно-Бугаз, вул. Приморська, буд. 1; ідентифікаційний код 33245581/ на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Енергопрод сервіс» /04080, місто Київ, вул. Новокостянтинівська, буд. 13/10, офіс 201; ідентифікаційний код 43630935/ грошові кошти у розмірі 487 572,06 грн /чотириста вісімдесят сім тисяч п'ятсот сімдесят дві грн 06 коп./, судовий збір у розмірі 5 850,87 грн /п'ять тисяч вісімсот п'ятдесят грн 87 коп./, витрати на правову допомогу у розмірі 12 219,00 грн /дванадцять тисяч двісті дев'ятнадцять грн 00 коп./.
3. В іншій частині позову відмовити.
Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції до Південно-Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного рішення суду.
Повне рішення складено 26 червня 2025 р.
Суддя С.П. Желєзна