65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"18" червня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/409/25
Господарський суд Одеської області
У складі судді Желєзної С.П.
Секретаря судових засідань Босової Ю.С.
За участю представників сторін:
Від прокурора: Місюрко Г.А. /на підставі посвідчення/;
Від позивачів:
- Одеської міської ради: Явченко Д.В. в порядку самопредставництва;
- Департаменту комунальної власності Одеської міської ради: Бондар А.Г. в порядку самопредставництва;
Від відповідача: не з'явився;
Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом виконувача обов'язків керівника Київської окружної прокуратури міста Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради, Департаменту комунальної власності Одеської міської ради до приватного підприємства «Авіценна» про стягнення 1 991 937,96 грн, -
Виконувач обов'язків керівника Київської окружної прокуратури міста Одеси (далі по тексту - прокурор) звернувся до господарського суду в інтересах держави в особі Одеської міської ради, Департаменту комунальної власності Одеської міської ради (далі по тексту - Департамент) з позовом до приватного підприємства «Авіценна» (далі по тексту - ПП «Авіценна») про стягнення на користь Департаменту неустойки за прострочення виконання зобов'язання з повернення об'єкта оренди відповідно до договору оренди № 44/203 від 15.04.2002 (у новій редакції - № 44/203 від 14.07.2005) в розмірі 1 823 428,98 грн, яка була нарахована за період з 05.01.2022 по 31.12.2024.
В обґрунтування заявлених позовних вимог прокурор посилається на прострочення повернення ПП «Авіценна» об'єкта оренди після припинення дії договору оренди № 44/203 від 15.04.2002.
Ухвалою суду від 10.02.2025 дана справа була призначена до розгляду за правилами загального позовного провадження.
07.04.2025 до суду від прокурора надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої прокурор просить стягнути з ПП «Авіценна» на користь Департаменту неустойки у розмірі 1 991 937,96 грн, нарахованої з 05.01.2022 по 25.03.2025, тобто до дати повернення відповідачем об'єкта оренди. Вказана заява була подана прокурором з дотриманням вимог ст. 46 ГПК України у зв'язку з чим судом було прийнято її до розгляду.
Одеська міська рада та Департамент не скористались правом на подання пояснень по суті заявленого прокурором позову. Водночас представниками позивачів було підтримано заявлені до ПП «Авіценна» вимоги у повному обсязі.
ПП «Авіценна» було належним чином повідомлене про розгляд судом даної справи шляхом направлення ухвал суду на адресу його місцезнаходження згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 65062, м. Одеса, площа 10 Квітня, буд. 1. Проте направлені на адресу відповідача ухвали суду були повернуті з відмітками про відсутність адресата за вказаною адресою.
Відповідно до п. 4 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
З огляду на викладене господарський суд доходить висновку про належне повідомлення ПП «Авіценна» про розгляд судом даного спору. Оскільки відповідачем не було надано суду відзиву на позов справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 178 ГПК України.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи та пояснення учасників судового процесу, господарський суд встановив наступне.
Нежилі приміщення першого поверху, загальною площею 76,2 кв.м, за адресою: Одеська обл., м. Одеса, проспект Академіка Глушка, буд. 8, належать територіальній громаді міста Одеса в особі Одеської міської ради на праві комунальної власності, що підтверджується свідоцтвом про право власності від 06.06.2005 серії САА № 446144 та витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 7580871 від 22.06.2005.
15.04.2002 між Представництвом по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради (Орендодавець) та ПП «Авіценна» (Орендар) було укладено договір оренди нежитлового приміщення № 44/203, згідно з п. 1.1. якого Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне користування нежитлове приміщення першого поверху, загальною площею 76,2 кв.м, розташоване за адресою: проспект Академіка Глушка, 8.
15.04.2002 орендоване приміщення було передано ПП «Авіценна» у користування на підставі акту приймання-передачі приміщення.
Шляхом підписання додаткових погоджень №1 від 25.09.2003, №2 від 04.04.2005, №3 від 14.07.20005 Представництвом по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради та ПП «Авіценна» неодноразово було внесено зміни до договору оренди № 44/203 від 15.04.2002.
14.07.2005 Представництвом по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради та ПП «Авіценна» на підставі 793 ЦК України було викладено договір оренди № 44/203 від 15.04.2002 в новій редакції.
Згідно з п. 1.3 договору оренди № 44/203 від 15.04.2002 (тут і далі в новій редакції) договір укладено на строк з 14.07.2005 до 14.07.2010.
Пунктом 2.2. договору оренди № 44/203 від 15.04.2002 передбачено, що за орендоване приміщення Орендар зобов'язується сплачувати орендну плату відповідно до розрахунку, приведеного у додатку 1 до договору, що становить за перший після підписання договору оренди місяць 374,72 грн без урахування податку на додану вартість та індексу інфляції. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру орендної плати за минулий місяць на щомісячний індекс інфляції, що друкується Мінстатом України.
Після закінчення строку дії договору чи у випадку його дострокового розірвання, Орендар зобов'язаний у 15-денний термін передати Орендодавцю приміщення за актом у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду та відшкодувати Орендодавцеві збитки у разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) об'єкта оренди (п. 4.7 договору оренди № 44/203 від 15.04.2002).
На підставі додаткових погоджень №4 від 08.09.2010, №5 від 01.02.2011, №6 від 15.04.2014, №7 від 03.10.2016, №8 від 06.02.2017, №9 від 04.02.2019, №10 від 03.12.2019 сторонами було неодноразово внесено зміни до договору оренди № 44/203 від 15.04.2002, зокрема, зміно назву Орендодавця на Департамент, продовжено строк дії договору до 04.01.2022, змінено розмір орендної плати. Так, додатковим погодженням №10 від 08.12.20219 сторонами було визначено, що базовий розмір орендно плати становить 14 408,33 грн без ПДВ.
Рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради №108 від 25.03.2021 нежитлове приміщення першого поверху, загальною площею 76,2 кв.м, розташоване за адресою: проспект Академіка Глушка, 8, було закріплено за КУ «Муніципальна служба комунальної власності Одеської міської ради» на праві оперативного управління.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 27.11.2024 у справі №916/3256/24, яке набрало законної сили 27.12.2024, позов прокурора в інтересах держави в особі Одеської міської ради та Департаменту до ПП «Авіценна», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивачів: КУ «Муніципальна служба комунальної власності Одеської міської ради», було задоволено частково, присуджено до стягнення з відповідача на користь Департаменту заборгованість за договором оренди № 44/203 від 15.04.2002 у розмірі 4 931,43 грн, зобов'язано відповідача повернути територіальній громаді міста Одеси в особі Департаменту нежитлове приміщення першого поверху загальною площею 76,2 кв.м за адресою: м. Одеса, проспект Академіка Глушка, 8, шляхом підписання акту приймання-передачі.
За результатами вирішення спору №916/3256/24 суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для нарахування орендної плати після закінчення строку дії договору №44/203 від 15.04.2002, який припинив свою дію 04.01.2022.
08.01.2025 комісією у складі працівників Департаменту та КУ «Муніципальна служба комунальної власності Одеської міської ради» було проведено обстеження нежитлового приміщення за адресою: м. Одеса, проспект Князя Ярослава Мудрого, буд. 8, за результатами якого складено акт про перебування приміщення у фактичному користуванні ПП «Авіценна». Обставини, зазначені у акті від 08.01.2025, підтверджуються матеріалами фотофіксації.
25.03.2025 між Департаментом та ПП «Авіценна» було підписано акт приймання-передачі нежитлового приміщення до договору оренди № 44/203 від 15.04.2002, згідно якого відповідачем було повернуто орендоване приміщення на підставі вказаного договору.
Вирішуючи питання про правомірність та обґрунтованість заявлених в межах даної справи позовних вимог, суд виходить із наступного.
Згідно з ч. 2 ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.
Варто зауважити, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, у зв'язку з чим, суд повинен з'ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підстав позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) від 04.11.1950 передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що держава може вступати в цивільні (господарські) та адміністративні правовідносини. У випадку, коли держава вступає в цивільні (господарські) правовідносини, вона має цивільну правоздатність нарівні з іншими учасниками цих правовідносин. Держава набуває і здійснює цивільні права та обов'язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції, встановленої законом. Отже, поведінка органів, через які діє держава, розглядається як поведінка держави у відповідних, зокрема у господарських, правовідносинах. Тому у відносинах, у які вступає держава, органи, через які вона діє, не мають власних прав і обов'язків, а наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних правовідносинах (постанови Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2018 у справі № 5023/10655/11, від 26.02.2019 у справі № 915/478/18, від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц).
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Згідно з абзацами 1-3 ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» №1697-VII від 14.10.2014 наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу.
У Рішенні № 3-рп/99 від 08.04.1999 Конституційний Суд України, з'ясовуючи поняття «інтереси держави», встановив, що державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо. Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств із часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств. Із врахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, у чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує в позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Предметом заявлених прокурором в інтересах Одеської міської ради та Департаменту позовних вимог є вимоги, пред'явлені до ПП «Авіценна», про стягнення з відповідача на користь Департаменту неустойки за прострочення повернення об'єкта оренди у розмірі 1 991 937,96 грн, нарахованої з 05.01.2022 по 25.03.2025.
Суд зазначає, що прокурор,з одного боку посилається на порушенням прав Одеської міської ради, проте з іншого боку будь-які вимоги в інтересах Одеської міської ради фактично не пред'являє.
У постанові від 26.06.2019 у справі №587/430/16-ц Велика Палата Верховного Суду зробила висновки, що суд під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах. Якщо підставою для представництва інтересів держави прокурор зазначив відсутність органу влади, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах, цей довід прокурора суд повинен перевірити незалежно від того, чи надав прокурор докази вчинення ним дій, спрямованих на встановлення відповідного органу. Процедура, передбачена абзацами третім і четвертим частини четвертої статті 23 Закону № 1697-VII, застосовується тільки до встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження з такого захисту (пункти 50, 51 вказаної постанови).
Оскільки повноваження органів влади, зокрема і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, суд згідно з принципом jura novit curia ("суд знає закони") під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц (пункт 69)).
Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Враховуючи відсутність у Одеської міської ради статусу сторони за договором оренди № 44/203 від 15.04.2002, фактичне пред'явлення прокурором позову лише в інтересах Департаменту, господарський суд доходить висновку про недоведеність прокурором порушення будь-яких прав Одеської міської ради, які можуть бути захищені у межах даного судового процесу, що, в свою чергу, має наслідком відмову у задоволенні вимог прокурора в інтересах держави в особі Одеської міської ради до ПП «Авіценна» про стягнення 1 991 937,96 грн.
При наданні оцінки позовним вимогам прокурора в інтересах Департаменту про стягнення неустойки, господарський суд виходить з наступного.
У відповідності до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч. 1 ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у володіння та користування майно для здійснення господарської діяльності.
Статтею 759 ЦК України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Відповідно до статті 761 цього Кодексу право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права. Наймодавцем може бути також особа, уповноважена на укладення договору найму.
Правові, економічні та організаційні відносини, пов'язані з передачею в оренду майна, що перебуває в державній та комунальній власності, майна, що належить Автономній Республіці Крим, а також передачею права на експлуатацію такого майна; майнові відносини між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання майна, що перебуває в державній та комунальній власності, майна, що належить Автономній Республіці Крим, врегульовані Законом України «Про оренду державного та комунального майна» № 157-IX від 03.10.2019 (зі змінами), який набрав чинності 27.12.2019р.
Господарським судом в процесі вирішення даного спору було встановлено, що 15.04.2002 між Представництвом по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради, правонаступником якого виступає Департамент, та ПП «Авіценна» було укладено договір оренди нежитлового приміщення № 44/203. Строк дій укладеного договору згідно з додатковим договором №9 від 04.02.2019 сплинув 04.01.2022.
Частиною 1 ст. 25 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» врегульовано, що у разі припинення договору оренди орендар зобов'язаний протягом трьох робочих днів з дати припинення договору повернути орендоване майно в порядку, визначеному договором оренди.
Неналежне виконання ПП «Авіценна» зобов'язань в частині сплати орендної плати та повернення об'єкта оренди після закінчення строку дії договору № 44/203 від 15.04.2002 стало підставою для звернення прокурора до суду з відповідним позовом.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 27.11.2024 у справі №916/3256/24, яке набрало законної сили 27.12.2024, позов прокурора в інтересах держави в особі Одеської міської ради та Департаменту до ПП «Авіценна», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивачів: КУ «Муніципальна служба комунальної власності Одеської міської ради», було задоволено частково, присуджено до стягнення з відповідача на користь Департаменту заборгованість за договором оренди № 44/203 від 15.04.2002 у розмірі 4 931,43 грн, зобов'язано відповідача повернути територіальній громаді міста Одеси в особі Департаменту нежитлове приміщення першого поверху загальною площею 76,2 кв.м за адресою: м. Одеса, проспект Академіка Глушка, 8, шляхом підписання акту приймання-передачі.
За результатами вирішення спору №916/3256/24 суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для нарахування орендної плати після закінчення строку дії договору №44/203 від 15.04.2002, який припинив свою дію 04.01.2022.
Передане відповідачу у користування приміщення було повернуто ПП «Авіценна» на користь Департаменту лише під час вирішення судом даного спору, що підтверджується актом приймання-передачі нежитлового приміщення від 25.03.2025.
Відповідно до ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.
З викладених обставин господарський суд, враховуючи повернення відповідачем орендованого приміщення лише 25.03.2025, дійшов висновку про наявність у прокурора права вимагати стягнення з ПП «Авіценна» на користь Департаменту неустойки у розмірі подвійної плати за період з 05.01.2022 по 25.03.2025.
Перевіривши наданий прокурором розрахунок неустойки, суд дійшов висновку про його правильність та обґрунтованість, що має наслідком задоволення заявлених прокурором в інтересах держави в особі Департаменту позовних вимог до ПП «Авіценна» шляхом присудження до стягнення з відповідача неустойки за прострочення повернення об'єкта оренди у розмірі 1 991 937,96 грн.
Згідно вимог ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Разом з тим, ст. 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Підсумовуючи вищезазначене, суд доходить висновку щодо правомірності відмови у задоволенні заявлених виконувачем обов'язків керівника Київської окружної прокуратури міста Одеси вимогах в інтересах держави в особі Одеської міської ради до приватного підприємства «Авіценна» про стягнення 1 991 937,96 грн. Позов прокурора в інтересах Департаменту комунальної власності Одеської міської ради до приватного підприємства «Авіценна» слід задовольнити шляхом присудження до стягнення з відповідача неустойки за прострочення повернення об'єкта оренди у розмірі 1 991 937,96 грн.
Судові витрати зі сплати судового збору покладаються судом на відповідача у зв'язку із задоволенням позову прокурора в інтересах Департаменту комунальної власності Одеської міської ради відповідно до ст. 129 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 86, 129, 236 - 238, 240 ГПК України, суд, -
1. Відмовити виконувачу обов'язків керівника Київської окружної прокуратури міста Одеси у задоволенні позову в інтересах держави в особі Одеської міської ради до приватного підприємства «Авіценна» про стягнення 1 991 937,96 грн.
2. Позов виконувача обов'язків керівника Київської окружної прокуратури міста Одеси в інтересах держави в особі Департаменту комунальної власності Одеської міської ради до приватного підприємства «Авіценна» про стягнення 1 991 937,96 грн - задовольнити.
3. Стягнути з приватного підприємства «Авіценна» /65062, м. Одеса, площа 10 Квітня, буд. 1; ідентифікаційний код 31579546/ на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради /65039, Одеська обл., м. Одеса, вул. Артилерійська, 1; ідентифікаційний код 26302595/ неустойку за прострочення повернення об'єкта оренди у розмірі 1 991 937,96 грн /один мільйон дев'ятсот дев'яносто одна тисяча дев'ятсот тридцять сім грн 96 коп./.
4. Стягнути з приватного підприємства «Авіценна» /65062, м. Одеса, площа 10 Квітня, буд. 1; ідентифікаційний код 31579546/ на користь Одеської обласної прокуратури /65026, м. Одеса, вул. Італійська, 3; ідентифікаційний код 03528552/ судовий збір у розмірі 23 903,26 грн /двадцять три тисячі дев'ятсот три грн 26 коп./.
Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції до Південно-Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного рішення суду.
Повне рішення складено 26 червня 2025 р.
Суддя С.П. Желєзна