ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
25.06.2025Справа № 910/6306/25
Суддя Привалов А.І., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Дубечанський деревообробний комбінат" (вул. Жилянська, 107, м. Київ, 01032);
про припинення повноважень керівника товариства та зобов'язання вчинити дії
ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Дубечанський деревообробний комбінат" та 2) Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації про припинення повноважень керівника товариства та зобов'язання вчинити дії.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що позивач, як директор Товариства з обмеженою відповідальністю "Дубечанський деревообробний комбінат" скликав загальні збори учасників Товариства з метою розгляду питання про його звільнення з посади директора за власним бажанням. Загальні збори учасників Товариства не відбулися, у зв'язку із неявкою учасників Товариства. Оскільки прийняття рішення про звільнення керівника Товариства з обмеженою відповідальністю є виключною компетенцією учасників такого Товариства, позивач звернувся до суду з позовом про визнання трудових відносин між ним і відповідачем-1 припиненими.
Також, позивач просить зобов'язати державного реєстратора Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації вчинити реєстраційну дію щодо виключення відомостей про ОСОБА_1 як керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "Дубечанський деревообробний комбінат" у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.05.2025 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви.
09.06.2025 на адресу Господарського суду міста Києва від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.
Отже, подана позовна заява відповідає вимогам, викладеним у статтях 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України. Підстави для повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження відсутні.
В абз. 2 ч. 3 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України визначено, що загальними справами є справи, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 247 ГПК України у порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах, які виникають з корпоративних відносин, та спорах з правочинів щодо корпоративних прав (акцій).
Приймаючи до уваги предмет та підстави позову, характер спірних правовідносин, обсяг доказування, значення справи для сторін, господарський суд приходить до висновку, що розгляд даної справи має здійснюватись за правилами загального позовного провадження.
За таких обставин, відповідно до ст. 181 ГПК України суд вважає за необхідне призначити у справі підготовче засідання та встановити її учасникам строки для реалізації ними своїх процесуальних прав та обов'язків у даному спорі.
Крім того, судом установлено, що позивачем у позовній заяві визначено в якості третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , як учасників ТОВ "Дубечанський деревообробний комбінат".
Відповідно до ст. 50 Господарського процесуального кодексу України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов'язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.
Якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.
У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.
Таким чином, з огляду на предмет і підстави заявленого позову, суд вважає за необхідне залучити до участі у розгляді справи в якості третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Водночас, зі змісту позовної заяви вбачається, що третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, ОСОБА_2 є громадянином Республіка Узбекистан та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
Згідно зі статтею 365 Господарського процесуального кодексу України іноземні особи мають такі самі процесуальні права та обов'язки, що і громадяни України та юридичні особи, створені за законодавством України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Відповідно до статті 367 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо в процесі розгляду справи господарському суду необхідно вручити документи, отримати докази, провести окремі процесуальні дії на території іншої держави, господарський суд може звернутися з відповідним судовим дорученням до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави (далі - іноземний суд) у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України. Судове доручення надсилається у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, а якщо міжнародний договір не укладено - Міністерству юстиції України, яке надсилає доручення Міністерству закордонних справ України для передачі дипломатичними каналами.
Порядок надання правової допомоги у цивільних справах між Україною та Республікою Узбекистан встановлений Договором між Україною та Республікою Узбекистан про правову допомогу та правові відносини у цивільних та сімейних справах від 19 лютого 1998 року, який ратифікований Україною 5 листопада 1998 року та набув чинності 19 червня 1999 року (далі - Договір).
Відповідно до статті 4 Договору установи юстиції Договірних Сторін надають правову допомогу у цивільних та сімейних справах відповідно до положень цього Договору. Установи юстиції надають правову допомогу й іншим установам у справах, вказаних у пункті 1 цієї статті.
Згідно зі статтею 5 Договору при наданні правової допомоги установи юстиції Договірних Сторін зносяться одна з одною через Міністерство юстиції України і Міністерство юстиції Республіки Узбекистан, якщо цим Договором не встановлено інший порядок зносин.
Установи юстиції Договірних Сторін надають одна одній правову допомогу шляхом виконання процесуальних та інших дій, передбачених законодавством запитуваної Договірної Сторони, у тому числі складання та надання, у тому числі пересилка, оригіналів чи завірених копій відповідних документів та матеріалів (пункт 1 частини 1 статті 6 Договору).
Статтею 7 Договору передбачено вимоги до оформлення відповідного прохання про надання правової допомоги.
Згідно з частиною 1 статті 10 Договору установа юстиції запитуваної Договірної Сторони здійснює вручення документів відповідно до прохання та правил, діючих на території цієї Договірної Сторони, якщо документи, що вручаються, складені мовою цієї держави чи російською мовою або забезпечені належно завіреним перекладом. У протилежному випадку вона передає документи одержувачу, якщо він згоден добровільно їх прийняти.
Відповідно до частини 2 статті 10 Договору підтвердження вірності перекладу документів, призначених для вручення, здійснює установа юстиції, від якої виходить прохання, або дипломатичний чи консульський представник однієї з Договірних Сторін.
Підтвердження вручення документів оформлюється відповідно до правил, що діють на території запитуваної Договірної Сторони. У підтвердженні повинні бути зазначені спосіб, місце і час вручення, а також особа, якій вручено документи. Підтвердження вручення документів направляється запитуваній установі юстиції (стаття 11 Договору).
З огляду на вищенаведене, з метою належного повідомлення третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, ОСОБА_2 , який є учасником Товариства та якому належить 70% Статутного капіталу Товариства, суд дійшов висновку про необхідність звернення до Міністерства юстиції України для направлення уповноваженій установі юстиції Республіки Узбекистан прохання про вручення судових документів ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) (ухвали суду про відкриття провадження в цій справі, позовної заяви з доданими до неї документами та прохання про вручення судових документів разом із повідомленням про вручення документів) із нотаріально засвідченими перекладами на узбецьку мову, у зв'язку з чим необхідно встановити строк позивачу для подання нотаріально засвідчених перекладів на узбецьку мову вищезазначених документів.
Перелік обов'язків позивача, який відповідно до ч. 1 ст. 41 Господарського процесуального кодексу України є учасником справи, визначений, зокрема, ст. 42 Господарського процесуального кодексу України, в силу п. 7 ч. 2 якої, учасники справи, зобов'язані виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
З огляду на зазначене, суд покладає на позивача обов'язок надати суду посвідчені нотаріально переклади процесуальних документів у справі та позовної заяви із додатками, на узбецьку мову, у трьох примірниках.
Пунктом 4 частини 1 статті 228 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку звернення із судовим дорученням про надання правової допомоги або вручення виклику до суду чи інших документів до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.
Судове доручення - це процесуальна дія, що передбачає передачу повноважень суду іншому компетентному органу на вчинення певних процесуальних дій, і саме вона є підставою такого зупинення провадження у справі.
Згідно з пунктом 8 частини 1 статті 229 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі зупиняється до надходження відповіді від іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави на судове доручення про надання правової допомоги, вручення виклику до суду чи інших документів.
Відтак, оскільки суд повинен належним чином повідомити ОСОБА_2 про відкриття провадження у справі, а також враховуючи приписи статей 228, 229 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про необхідність зупинення провадження у справі №910/6306/25 до надходження відповіді на судове доручення Господарського суду міста Києва про виконання судового доручення.
Керуючись статтями 50, 120, 176, 177, 181, 228, 229, 234, 235, 367 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі.
2. Справу розглядати за правилами загального позовного провадження.
3. Підготовче засідання у справі призначити на 15.01.26 о 10:30 год. Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду міста Києва за адресою: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 44- Б, зал № 17.
Повідомити сторін, що явка їх представників у підготовче засідання не є обов'язковою.
4. Встановити позивачу строк - протягом 15-ти днів з дня вручення цієї ухвали для подання суду 3 (трьох) екземплярів нотаріально засвідченого перекладу на узбецьку мову ухвали суду про відкриття провадження у справі, позовної заяви з доданими до неї документами та прохання про вручення судових документів разом із повідомленням про вручення документів.
5. Звернутись до Міністерства юстиції України для направлення уповноваженій установі юстиції Республіки Узбекистан прохання про вручення судових документів третій особі - ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) (ухвали суду про відкриття провадження в цій справі, позовної заяви з доданими до неї документами) із нотаріально засвідченими перекладами на узбецьку мову.
6. Встановити відповідачам строк - протягом 20-ти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання суду, з дотриманням приписів статті 165 Господарського процесуального кодексу України: обґрунтованого письмового відзиву на позовну заяву, з викладенням мотивів повного або часткового відхилення вимог позивача з посиланням на діюче законодавство; доказів його направлення на адресу позивача.
Копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана (надана) позивачу та третім особам одночасно з надсиланням (наданням) відзиву до суду (ч. 5 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України).
7. Попередити відповідачів, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи (ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України). При цьому, якщо докази не можуть бути подані разом з відзивом з об'єктивних причин, відповідач повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу (частини 3, 4 статті 80 Господарського процесуального кодексу України).
8. Встановити позивачу строк - протягом 10 днів з дня отримання відзиву на позов (якщо його буде подано) для подання суду, з дотриманням приписів статті 166 Господарського процесуального кодексу України: відповіді на відзив та доказів її направлення відповідачу.
9. Встановити відповідачу строк - протягом 10 днів з дня отримання відповіді на відзив (якщо її буде подано) для подання суду, з дотриманням приписів статті 167 Господарського процесуального кодексу України: заперечення на відповідь на відзив та доказів його направлення позивачу.
10. Попередити сторін, що при ухиленні від виконання вимог суду до них можуть бути застосовані заходи процесуального примусу у вигляді штрафу, передбаченого ст. 135 Господарського процесуального кодексу України.
11. Усі заяви, клопотання, заперечення подати до суду в строк до закінчення підготовчого провадження з дотриманням вимог до форми та змісту заяв з процесуальних питань, встановлених ст. 170 Господарського процесуального кодексу України.
12. Звернути увагу сторін на положення статей 74, 80, 81 Господарського процесуального кодексу України щодо порядку подання доказів, наслідків неподання їх та доказів їх направлення сторонам, а також щодо порядку витребування доказів.
13. Звернути увагу сторін на те, що копії письмових доказів, які подаються, повинні бути оформлені у відповідності до вимог статті 91 Господарського процесуального кодексу України.
14. Зупинити провадження по справі №910/6306/25 до виконання судового доручення про вручення судового документу чи повідомлення про неможливість такого вручення.
15. Повідомити сторін, що інформація по справі, що розглядається, доступна на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: http://court.gov.ua/fair/ та на інформаційному сайті за посиланням: http://www.reyestr.court.gov.ua/.
16. Згідно з ч. 2 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та підлягає оскарженню в частині зупинення провадження у справі.
Суддя А.І. Привалов