ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
16.06.2025 м. Івано-ФранківськСправа № 909/376/25
Господарський суд Івано-Франківської області у складі:
судді Рочняк О. В.
секретар судового засідання Михайлюк А.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"
01032, вул. Симона Петлюри, буд. 25, м. Київ
ел. пошта: nec.court.mail@ua.energy
до відповідача: Приватного акціонерного товариства "Прикарпаттяобленерго"
76014, вул. Індустріальна, буд. 34, м. Івано-Франківськ,
ел.пошта: kanc@oe.if.ua
про стягнення 1 640 840 грн 53 коп. заборгованості
за участю представників сторін:
від позивача: Сивик Андрій Петрович;
від відповідача: Дмитрук Олег Іванович
ВСТАНОВИВ: Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Прикарпаттяобленерго" про стягнення 1 640 840 грн 53 коп. заборгованості, з яких: 436 530 грн 83 коп. - 3% річних; 1 204 309 грн 70 коп. - інфляційні втрати.
Згідно з ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 31.03.2025, суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі; постановив розглядати справу за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначив на 28.04.2025; встановив сторонам строк для надання відзиву, відповіді на відзив та заперечення.
Сторонам ухвалу про відкриття провадження у справі від 31.03.2025 направлено в їхні електронні кабінети, що відповідає приписам ч.11 ст.242 ГПК України та доставлено до електронних кабінетів 31.03.2025 о 18:35 год., що підтверджується довідками від 01.04.2025.
Відповідно до п.2 ч.6 ст.242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Згідно з ч. 6 ст. 242 ГПК України, якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Отже, ухвалу про відкриття провадження у справі від 31.03.2025 вручено сторонам - 01.04.2025.
15.04.2025 через систему "Електронний суд" до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву від 15.04.2025 (вх.№6241/25).
17.04.2025 через систему "Електронний суд" до суду від позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву від 17.04.2025 (вх.№6433/25).
28.04.2025 через систему "Електронний суд" до суду від відповідача надійшло клопотання (вх.№6955/25) про відкладення розгляду справи у зв'язку з участю представника відповідача у судовому засіданні Тисменицького районного суду.
В судовому засіданні 28.04.2025 суд відмовив в задоволенні клопотання відповідача у зв'язку з його необґрунтованістю; за наслідками підготовчого засідання закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 22.05.2025, про що представника позивача повідомлено в судовому засіданні, а відповідача - ухвалою повідомленням від 28.04.2025, яку, відповідно до ч.11 ст.242 ГПК України, направлено в його електронний кабінет та доставлено до електронного кабінету 28.04.2025.
В судовому засіданні 22.05.2025 суд зобов'язав позивача надати суду читабельну копію доказів про направлення відповідачу рахунків фактур та інших документів, у зв'язку з чим оголосив перерву до 16.06.2025, про що представники сторін повідомлені в судовому засіданні.
23.05.2025 через систему "Електронний суд" до суду від позивача надійшла заява від 23.05.2025 (вх.№8749/25) про приєднання до матеріалів справи витягу з сервісу АСКОД Онлайн про направлення відповідачу рахунків фактур та актів надання послуги/актів коригування (у word форматі).
Позиція позивача. Позовні вимоги мотивовано тим, що в порушення договірних зобов'язань, які виникли між сторонами, відповідач здійснив оплату наданих позивачем в період з вересня по грудень 2024 року послуг з порушенням встановлених в договорі строків, у зв'язку з чим позивач нарахував відповідачу 3% річних та інфляційні втрати.
Щодо посилань відповідача на відсутність підстав для стягнення 3% річних та інфляційних втрат заперечив, мотивуючи тим, що відсутність надходжень коштів від контрагентів боржника не є підставою для звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, а введення воєнного стану не є автоматичною підставою для звільнення від виконання зобов'язань особою, яка посилається на такі обставини, має бути підтверджено не факт настання цих обставин, а саме їхня здатність впливати на реальну можливість виконання конкретного зобов'язання.
Щодо тверджень відповідача про те, що позивачем не подано доказів понесення ним збитків внаслідок порушення відповідачем зобов'язання за договором зауважив, що предметом позову у цій справі є стягнення компенсаційних нарахувань (3% річних та інфляційних втрат), а не збитків за неналежне виконання зобов'язань і розрахунок вищевказаних нарахувань здійснено позивачем у повній відповідності до чинного законодавства.
Також представник позивача заперечив проти задоволення клопотання відповідача про зменшення розміру 3% річних, посилаючись на відсутність судової практики щодо зменшення саме 3% річних.
Позиція відповідача. Відповідач у відзиві на позов проти позову заперечив, мотивуючи тим, що укладений між сторонами договір про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління не є класичним договором у сфері господарських/цивільних правовідносин, оскільки даний договір укладений з метою забезпечення в першу чергу публічного інтересу - забезпечення загального економічного інтересу в забезпеченні розподілу електроенергії споживачам Івано-Франківської області, необхідного для задоволення інтересів громадян та промислових підприємств та фактично стосується забезпечення доступності електричної енергії для фізичних осіб (побутових споживачів).
Відтак, для забезпечення фізичних осіб електричною енергією державою було створено механізм, роботу якого визначено у Положенні про покладення спеціальних обов'язків на учасників ринку електричної енергії для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 05.06.2019 № 483 (далі - Положення).
Так згідно з п.п. 3 п. 5 Положення на постачальників універсальних послуг покладено обов'язок спрямовування коштів, отриманих від гарантованого покупця відповідно до цього Положення, виключно на покриття зобов'язань перед гарантованим покупцем, оператором системи передачі, операторами систем розподілу, іншими учасниками ринку електричної енергії згідно з укладеними постачальниками універсальних послуг договорами та індивідуальних витрат таких постачальників.
Згідно з інформацією АТ "Прикарпаттяобленерго" заборгованість учасників ринку електричної енергії перед відповідачем, станом на 01.09.2024 становила 710852026 грн 43 коп.
Враховуючи повномасштабну військову агресію, ракетні обстріли об'єктів енергоструктури на території області та їх пошкодження/знищення, необхідність забезпечення населення та критичної інфраструктури електричною енергією, зокрема, в зимовий період, що здійснювалось шляхом надання послуг з розподілу, поставили у пріоритет забезпечення суспільного інтересу та захисту найвищої соціальної цінності в Україні (життя та здоров'я людей) шляхом забезпечення належного функціонування енергетичної системи області в період воєнного стану. Такий інтерес суспільства, в даному випадку переважає будь-який приватноправовий інтерес у отриманні прибутку.
Отже, несвоєчасність платежів утворення заборгованості зумовлено об'єктивною ситуацією в країні, особливостями функціонування ринку електричної енергії та неналежним виконанням зобов'язань ТОВ "Прикарпатенерготрейд" (суб'єкт спеціальних обов'язків, постачальником універсальних послуг) та інших учасників ринку з оплати послуг з розподілу електричної енергії.
У зв'язку з дефіцитом потужності енергоносіїв через масові ракетні удари по об'єктах інфраструктури України, їх пошкодження, запроваджувалися аварійні, планові та непланові відключення електроенергії у Івано-Франківській області.
Позивачем не надано доказів понесення збитків внаслідок порушення відповідачем зобов'язання за договором щодо своєчасної оплати за надані послуги.
У зв'язку з наведеним відповідач просив суд відмовити у стягненні 3% річних та інфляційних втрат, однак якщо суд дійде висновку про обґрунтованість позовних вимог, враховуючи вказані вище обставини просив суд зменшити 3 % річних.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, давши оцінку доказам у відповідності до ст.86 Господарського процесуального кодексу України, які мають значення для справи, суд встановив таке.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" (НЕК "Укренерго") є юридичною особою, що утворена як акціонерне товариство, 100 відсотків акцій якого закріплюються в державній власності, внаслідок реорганізації шляхом перетворення Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 15.02.2019 № 73 та розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.11.2017 № 829-р "Про погодження перетворення державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" у приватне акціонерне товариство".
Метою діяльності НЕК "Укренерго" є, зокрема, здійснення диспетчерського (оперативно-технологічного) управління режимами роботи об'єднаної електричної системи України відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії", кодексу системи передачі та інших нормативних актів, які регулюють функціонування ринку електричної енергії.
Наказом голови правління НЕК "Укренерго" №550 від 03.10.2023 затверджено умови договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління та визначено, що умови договору набувають чинності з 01.01.2024.
Приватне акціонерне товариство "Прикарпаттяобленерго" (користувач) подало заяву-приєднання до договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління.
Відповідно до повідомленням № 01/61620 від 15.11.2023 про приєднання до договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, НЕК "Укренерго" проінформувало АТ "Прикарпаттяобленерго" про те, що товариство приєднано до умов договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління. Ідентифікатор договору № 0520-03041-ПД. Дата акцептування - 01.01.2024.
Отже, 01.01.2024 між НЕК "Укренерго" оператором системи передачі (ОСП) та АТ "Прикарпаттяобленерго" укладено договір № 0520-03041-ПД, відповідно до п.1.1 якого цей договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління користувачам системи передачі. Цей Договір укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом приєднання користувача до умов цього договору згідно з заявою-приєднання, що є додатком 1 до цього договору.
Згідно з п. 2.1 договору, за цим договором ОСП безперервно надає послугу з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, а саме управління режимами роботи ОЕС України з виробництва, передачі, забезпечення планових перетоків електричної енергії по міждержавних лініях зв'язку ОЕС України з енергосистемами суміжних країн, розподілу та споживання електричної енергії для забезпечення здатності енергосистеми задовольняти сумарний попит на електричну енергію та потужність у кожний момент часу з дотриманням вимог енергетичної, техногенної та екологічної безпеки (далі - послуга).
Користувач зобов'язується здійснювати оплату за надану послугу відповідно до умов цього договору (п.2.2 договору).
За змістом п. 3.2 договору, оплата послуг здійснюється за тарифом, який встановлюється НКРЕКП відповідно до затвердженої нею методики (порядку) та оприлюднюється ОСП на офіційному вебсайті https://ua.energy/. Тариф застосовується з дня набрання чинності постановою, якою встановлено тариф, якщо більш пізній строк не визначено такою постановою.
В п. 3.3 договору визначено, що обсяг наданої послуги визначається відповідно до розділу XI Кодексу системи передачі.
Відповідно до п. 3.5 договору, користувач здійснює поетапну оплату планової вартості послуги за кожну декаду розрахункового періоду згідно із зазначеною системою платежів і розрахунків:
1 платіж - до 18 числа розрахункового періоду в розмірі планової вартості послуги, наданої в першій декаді розрахункового періоду;
2 платіж - до 28 числа розрахункового періоду в розмірі планової вартості послуги, наданої в другій декаді розрахункового періоду;
3 платіж - до 08 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, в розмірі планової вартості послуги, наданої в третій декаді розрахункового періоду.
Згідно з п.3.6 договору, плановий обсяг послуги, що використовується для визначення планової вартості послуги, визначається на підставі даних адміністратора комерційного обліку (АКО) за кожну декаду розрахункового періоду.
В п. 3.7 договору визначено, що користувач здійснює розрахунок з ОСП за фактичний обсяг послуги до 15 числа місяця наступного за розрахунковим (включно), на підставі рахунків, актів надання послуги, наданих ОСП, або отриманих за допомогою сервісу електронного документообігу (сервіс) (автоматизована система, яка забезпечує функціонування електронного документообігу), з використанням у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису особи, уповноваженої на підписання документів в електронній формі.
Вартість фактично наданої послуги за розрахунковий період визначається до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно). Акти надання послуги направляються користувачам до 12 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно).
Коригування обсягів та вартості фактично наданої послуги відповідного розрахункового періоду здійснюється за наступною версією даних комерційного обліку, що надається АКО протягом 10 календарних днів з дати проведення процесу врегулювання в "Системі управління ринком", що здійснюється на вимогу та в терміни, передбачені Правилами ринку.
Оплату вартості послуги, після коригування обсягів та вартості послуг, користувач здійснює до 15 числа місяця, наступного за місяцем, у якому отримано акт коригування до акта надання послуги (включно), або акт надання послуги щодо проведення донарахувань в минулих періодах (включно).
Акти надання послуги та акти коригування до актів надання послуги та рахунки у відповідному розрахунковому періоді ОСП направляє користувачу в електронній формі з використанням електронного підпису (із застосуванням сервісу) або надає користувачу два примірники акта надання послуги та/або акта коригування до актів надання послуги в паперовому вигляді, підписані власноручним підписом зі своєї сторони.
Відповідно до п.3.8 договору, користувач здійснює підписання актів надання послуги та
актів коригування до актів надання послуги відповідного розрахункового періоду протягом 3 робочих днів з дня їх отримання користувачем.
У разі виникнення розбіжностей за отриманим від OCП за попередній розрахунковий період актом надання послуги користувач має право оскаржити зазначені в акті надання послуги вартість та/або фактичний обсяг послуги шляхом направлення OCП (АКО) та ППKO повідомлення протягом 5 робочих днів з дня отримання акта. Процедура оскарження не звільняє користувача від платіжного зобов'язання у встановлений цим договором термін. Якщо користувач не надає OCП повідомлення з обґрунтуванням розбіжностей протягом 5 робочих днів з дня отримання акта надання послуги, то вважаться, що цей акт прийнятий без розбіжностей.
За змістом п.3.9 договору, за наявності заборгованості кошти зараховуються першочергово в оплату заборгованості минулих періодів з найдавнішим терміном її виникнення (за цим договором). При повній сплаті заборгованості минулих періодів надлишок коштів зараховується в оплату пені та штрафних санкцій, за наявності письмової згоди користувача.
Згідно з п.п.4.2.1 п.4.2 договору, користувач зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі здійснювати розрахунки за цим договором.
Акти надання послуги, акти коригування до актів надання послуги, акти звірки розрахунків наданої послуги, рахунки, будь-які повідомлення за цим договором повинні направлятися однією стороною іншій за допомогою сервісу, електронною поштою, а також можуть бути підтверджені рекомендованим листом, іншим реєстрованим поштовим відправленням або доставлені кур'єром під розписку за адресою, зазначеною в цьому договорі (п. 11.3).
Відповідно до п.11.5 договору, будь-які документи, що створюються/укладаються сторонами під час виконання цього договору (у тому числі акт надання послуги або акт коригування до акта наданої послуги), можуть бути підписані сторонами як у паперовій формі шляхом проставлення власноручного підпису уповноваженої особи на час тимчасового нефункціонування Сервісу, про що ОСП зобов'язаний повідомити на своєму офіційному вебсайті, так і в електронній формі з використанням електронного підпису (за винятком випадків, коли використання електронного підпису прямо заборонено законом) за допомогою сервісу, який забезпечує юридично значимий електронний документообіг між сторонами та знаходиться в мережі Інтернет за посиланням: https://online.ua.energy/. Один документ повинен бути підписаний обома сторонами в один і той самий спосіб (залежно від форми документу).
В п.11.6 договору визначено, що рахунки, акти надання послуги, акти коригування до актів надання послуги, акти звірки розрахунків та повідомлення вважаються отриманими стороною:
у день їх доставки кур'єром, що підтверджується квитанцією про вручення одержувачу, яка підписується його уповноваженим представником;
у день особистого вручення, що підтверджується підписом уповноваженого представника одержувача та/або реєстрацією вхідної кореспонденції.
Електронний документ, який направляється стороною на виконання договору через сервіс, вважається одержаним іншою стороною з моменту набуття документом статусу "Доставлено" у сервісі.
Сторони визнають, що електронний документ, сформований, підписаний та переданий за допомогою сервісу, є оригіналом та має повну юридичну силу, породжує права та обов'язки для сторін, та визнається рівнозначним документом ідентичному документу, який міг би бути створений однією зі сторін на паперовому носії та скріплений власноручними підписами уповноважених осіб.
Відповідно до п. 11.9 договору, сторона підтверджує, що документи, підписані електронним підписом за допомогою сервісу з використанням реєстраційних даних сторони, вважаються такими, що підписані цією стороною (уповноваженою нею особою).
Згідно з п.13.1 договору, цей договір набирає чинності з дати акцептування заяви-приєднання, зазначеної в повідомленні ОСП, і діє до 31 грудня (включно) року, у якому акцептована заява-приєднання. Цей договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії цього договору жодною зі сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов, шляхом направлення відповідного повідомлення.
Відповідно до наявних в матеріалах справи рахунків-фактур №ДУ-0037717/0520-03041-ПД від 15.09.2024, №ДУ-0038446/0520-03041-ПД від 25.09.2024, №ДУ-0039176/0520-03041-ПД від 05.10.2024, №ДУ-0039920/0520-03041-ПД від 11.10.2024, №ДУ-0040648/0520-03041-ПД від 15.10.2024, №ДУ-0041381/0520-03041-ПД від 25.10.2024, №ДУ-0042114/0520-03041-ПД від 05.11.2024, №ДУ-0042854/0520-03041-ПД від 11.11.2024, №ДУ-0043599/0520-03041-ПД від 15.11.2024, №ДУ-0044344/0520-03041-ПД від 25.11.2024, №ДУ-0045093/0520-03041-ПД від 05.12.2024, №ДУ-0045850/0520-03041-ПД від 11.12.2024, №ДУ-0046599/0520-03041-ПД від 15.12.2024, №ДУ-0047335/0520-03041-ПД від 24.12.2024, №ДУ-0048077/0520-03041-ПД від 05.01.2025, №ДУ-00488829/0520-03041-ПД від 11.01.2025, актів надання послуги №ДУА-0010094 за вересень 2024 від 30.09.2024, №ДУА-0010854 за жовтень 2024 року від 31.10.2024, №ДУА-0011618 за листопад 2024 року від 30.11.2024, №ДУА-0012416 за грудень 2024 року від 31.12.2024 та актів коригування №ДУА_К-0002895 від 05.11.2024, №ДУА_К-0002935 від 05.12.2024, №ДУА_К-0002963 від 03.01.2025, на виконання договірних зобов'язань за період з вересня - грудень 2024 року позивач надав відповідачу послуги із диспетчерського (оперативно-технологічного) управління на загальну суму 115 222 957 грн 88 коп.
Як вбачається із наявного в матеріалах справи витягу з сервісу АСКОД Онлайн, всі вищезазначені рахунки-фактури та акти здачі-приймання доставлено відповідачу через систему електронного документообігу.
Відповідач оплатив надані позивачем послуги з порушенням встановлених в договорі строків, в підтвердження чого позивач надав платіжні інструкції №V44941/1 від 29.11.2024 на суму 24 654 389 грн 47 коп., №V45467/1 від 30.12.2024 на суму 24 335 641 грн 67 коп., №V45469/1 від 30.12.2024 на суму 28 660 796 грн 06 коп., №V46145/1 від 31.12.2024 на суму 30 482 475 грн 78 коп., №V46385/1 від 08.01.2025 на суму 185 696 грн 75 коп., №V46556/1 від 30.01.2025 на суму 31 558 347 грн 49 коп.
За прострочення грошового зобов'язання позивач нарахував відповідачу 436 530 грн 83 коп. 3% річних та 1 204 309 грн 70 коп. інфляційних втрат.
НОРМИ ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД ТА МОТИВИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
За змістом ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 626 ЦК України).
За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ст. 901 ЦК України).
Згідно з приписами ч. 1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище регулюються Законом України "Про ринок електричної енергії".
В ст. 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" визначено, що учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладається, зокрема, договори про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління.
Диспетчерське управління - оперативно-технологічне управління об'єднаною енергетичною системою України із забезпеченням надійного і безперебійного постачання електричної енергії споживачам з додержанням вимог енергетичної безпеки (п. 18 ч. 1 ст. 1 ЗУ "Про ринок електричної енергії").
Оператор системи передачі - юридична особа, відповідальна за експлуатацію, диспетчеризацію, забезпечення технічного обслуговування, розвиток системи передачі та міждержавних ліній електропередачі, а також за забезпечення довгострокової спроможності системи передачі щодо задоволення обґрунтованого попиту на передачу електричної енергії (п. 55 ч. 1 ст. 1 ЗУ "Про ринок електричної енергії").
Відповідно до п. 40 ч. 1 Закону України "Про ринок електричної енергії", користувачі системи передачі/розподілу (далі - користувачі системи) - фізичні особи, у тому числі фізичні особи - підприємці, або юридичні особи, які відпускають або приймають електричну енергію до/з системи передачі/розподілу або використовують системи передачі/розподілу для передачі/розподілу електричної енергії.
Згідно розділу ХІ Кодексу системи передачі, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №309, послуги з передачі електричної енергії та з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління надаються на договірних засадах на основі типових договорів згідно з порядком, визначеним цим Кодексом.
Діяльність на ринку електричної енергії без укладення договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління у випадках, передбачених цим Кодексом, не допускається (абз. 2 п. 1.3. розділу ХІ Кодексу системи передачі).
Передбачені статтею 634 Цивільного кодексу України правила укладення договору приєднання визначають, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За змістом ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
В пунктах 3.5, 3.7 договору встановлено порядок та строки оплати послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління.
Як встановлено судом, на виконання договірних зобов'язань позивач з вересня по грудень 2024 року надав відповідачу послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління на загальну суму 115 222 957 грн 88 коп., які були оплачені відповідачем несвоєчасно.
За приписами статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до розрахунку штрафних санкцій, за прострочення виконання грошового зобов'язання позивачем на підставі положень ст. 625 ЦК України нараховано відповідачу за період з 19.09.2024 по 29.01.2025 - 436 530 грн 83 коп. 3% річних та 1 204 309 грн 70 коп. інфляційних втрат.
Контррозрахунку інфляційних втрат та 3% річних відповідач суду не надав.
Як визначено в ч.1 та ч.3 ст.13, ч. 1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
За приписами ч. 1 ст. 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідач доводів позивача не спростував, доказів сплати інфляційних втрат та 3% річних суду не надав.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги про стягнення з відповідача 436 530 грн 83 коп. 3% річних та 1 204 309 грн 70 коп. інфляційних втрат є обґрунтованими.
Посилання відповідача на обставини, які склались на ринку електричної енергії у спірний період часу, несвоєчасність виконання зобов'язань з оплати електричної енергії іншими учасниками ринку та інші обставини, на які посилається відповідач, не є підставою для відмови у стягненні інфляційних втрат та 3% річних, передбачених ст. 625 ЦК України.
Щодо зменшення відсотків річних
Згідно зі ст. 233 Господарського кодексу України, у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно зі збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Аналогічні положення також містить частина третя статті 551 Цивільного кодексу України, положення якої надають суду право зменшити розмір неустойки за умови, що її розмір значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 902/417/18 вказала, зокрема, про те, що з огляду на компенсаційний характер заходів відповідальності у цивільному праві, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника. Отже, з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення, та, зокрема, зазначених вище критеріїв, суд може зменшити загальний розмір відсотків річних як відповідальності за час прострочення грошового зобов'язання (пункт 8.38 постанови).
В ухвалі Велика Палата Верховного Суду від 28.02.2024 у справі № 915/534/22, якою справу повернуто колегії Касаційного суду у складі Верховного Суду для розгляду, зокрема, вказала у справі № 902/417/18, від висновків у якій вважає за необхідне відступити Касаційний господарський суд, зроблено загальний висновок про можливість суду за певних умов зменшувати розмір процентів річних, нарахованих на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, тоді як підстави та обставини для такого зменшення процентів річних суд повинен встановлювати у кожному конкретному випадку.
В ухвалі від 18.12.2024 у справі №922/444/24 Велика Палата Верховного Суду підтримала свої висновки стосовно права суду зменшувати за певних умов розмір процентів річних, нарахованих на підставі статті 625 Цивільного кодексу України та зазначила, що Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду не обґрунтував, у чому саме є складність тлумачення та застосування статті 625 Цивільного кодексу України та правового висновку Великої Палати Верховного Суду у справі № 902/417/18 щодо права суду, враховуючи конкретні обставини справи, зменшити розмір процентів річних.
У постанові від 05.06.2024 у справі №910/14524/22, Велика Палата Верховного Суду також підтвердила наведений вище висновок та зазначила, що зменшення судом заявлених до стягнення штрафних санкцій чи відсотків, нарахованих на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, є правом, а не обов'язком суду і може бути реалізоване ним у кожному конкретному випадку, за наслідками оцінки обставин справи та наданих учасниками справи доказів.
Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 12.09.2024 у справі №915/1308/23.
Ухвалою від 05.02.2025 у справі №922/444/24 Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду передав справу на розгляд об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, мотивуючи необхідністю відступити від висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 12.09.2024 у справі № 915/1308/23, ухваленої Верховним Судом у складі судової палати для розгляду справ щодо захисту прав інтелектуальної власності, а також пов'язаних з антимонопольним та конкурентним законодавством щодо застосування приписів статті 625 Цивільного кодексу України стосовно можливості зменшення судом розміру трьох процентів річних (які встановлені законом), а також не застосування до цих правовідносин статті 233 Господарського кодексу України шляхом викладення правової позиції щодо неможливості зменшення встановленого законом мінімального розміру річних на рівні трьох процентів відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України.
Ухвалою від 21.02.2025 у справі №922/444/24 об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду вирішила справу повернути відповідній колегії Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду для розгляду, оскільки поставлені скаржником у касаційній скарзі питання щодо правильного / неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанції положень статті 625 Цивільного кодексу України у вирішенні питання щодо зменшення 3 % річних, в межах повноважень, визначених у статті 300 Господарського процесуального кодексу України, мають бути вирішені колегією суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, яка була визначена автоматизованою системою документообігу суду з урахуванням спеціалізації.
Також об'єднана палата звернула увагу, що фактично питання, порушені колегією суддів, стосуються можливості / неможливості зменшення процентів річних, нарахованих за статтею 625 Цивільного кодексу України. Однак ці питання не можуть бути підставою для відступу від усталеної практики застосування означених норм та не є такими, які потребують узагальнення судової практики.
Об'єднана палата зазначила, що зменшення розміру штрафних санкцій та/або відсотків річних, нарахованих на підставі статті 625 Цивільного кодексу України обумовлено індивідуальним характером правовідносин. У кожній конкретній справі, де постає питання про зменшення відсотків річних, суд має враховувати унікальні обставини, що супроводжують невиконання чи неналежне виконання грошового зобов'язання, а тому питання про зменшення процентів не підлягає узагальненню через свою індивідуальну природу. Для формування єдиної практики зазвичай розглядаються питання, які мають спільні риси в багатьох судових справах. У випадку зі штрафними санкціями та відсотками, кожен спір має унікальні фактичні обставини, що унеможливлює вироблення універсального підходу.
При цьому у вирішенні питання наявності чи відсутності підстав для зменшення розміру відсотків річних правовідносини у кожному спорі про їх стягнення є відмінними. Кожного разу суд, застосовуючи дискрецію для вирішення цього питання, виходить із конкретних фактичних обставин, які встановлені у справі та якими обумовлене таке зменшення і які підлягають дослідженню та оцінці судом у порядку статей 86, 210, 237 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з положеннями частини четвертої статті 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Оцінюючи у цій справі можливість зменшення суми 3 % річних, суд врахував таке: акціонерне товариство "Прикарпаттяобленерго" є об'єктом критичної інфраструктури та стратегічним об'єктом в економіці України, метою діяльності якого є забезпечення надійної, безпечної, ефективної експлуатації системи розподілу, відповідності якості електропостачання встановленим вимогам; проведення відповідачем відновлювальних робіт пошкоджених підстанцій та ліній електропередач; несвоєчасність платежів інших учасників ринку електричної енергії (згідно з інформаційною довідкою відповідача, станом на 01.09.2024, заборгованість перед АТ "Прикарпаттяобленерго" становила 710852026 грн 43 коп.); основна заборгованість за надані позивачем послуги повністю оплачена відповідачем.
Враховуючи вищенаведене та загальні засади цивільного законодавства щодо справедливості, добросовісності, розумності, балансу інтересів сторін, суд вважає за можливе зменшити заявлений до стягнення розмір 3% річних на 50 відсотків до 218 265 грн 42 коп.
На думку суду, стягнення з відповідача такої суми відсотків річних та 1 204 309 грн 70 коп. інфляційних втрат компенсує негативні наслідки, пов'язані з порушенням відповідачем строків сплати заборгованості.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Водночас, суд зазначає, що у разі коли господарський суд зменшує розмір неустойки чи 3% річних, витрати позивача, пов'язані зі сплатою судового збору, відшкодовуються за рахунок відповідача у сумі, сплаченій позивачем за позовною вимогою, яка підлягала б задоволенню, якби зазначений розмір судом не було зменшено, тобто, судовий збір належить покласти на відповідача без урахування суми зменшених 3% річних.
Керуючись статтями 2, 20, 73, 74, 76-79, 86, 129, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
позов задовольнити частково.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Прикарпаттяобленерго" (76014, вул. Індустріальна, буд. 34, м. Івано-Франківськ, код ЄДРПОУ 00131564) на користь Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (01032, вул. Симона Петлюри, буд. 25, м. Київ, код ЄДРПОУ 00100227) 1 422 575 (один мільйон чотириста двадцять дві тисячі п'ятсот сімдесят п'ять) грн 12 коп. заборгованості, з яких: 218265 (двісті вісімнадцять тисяч двісті шістдесят п'ять) грн 42 коп. 3% річних та 1 204 309 (один мільйон двісті чотири тисячі триста дев'ять) грн 70 коп. інфляційних втрат, а також 19690 (дев'ятнадцять тисяч шістсот дев'яносто) грн 09 коп. судового збору.
В решті позову відмовити.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 26.06.2025
Суддя О.В. Рочняк