майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,
e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ 03499916
про залишення позовної заяви без руху
"24" червня 2025 р. м. Житомир Справа № 906/717/25
Господарський суд Житомирської області у складі судді Соловей Л.А.,
перевіривши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГОГРІН" (м.Житомир)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЕС-ЕНЕРГО" (смт.Миропіль Житомирського району Житомирської області)
2. ОСОБА_1 (м.Житомир)
про витребування з чужого незаконного володіння частки у статутному капіталі,
ТОВ "ЕНЕРГОГРІН" звернулось до Господарського суду Житомирської області з позовом до ТОВ "ГЕС-ГНЕРГО" та ОСОБА_1 про витребування з чужого незаконного володіння ТОВ "ГЕС-ГНЕРГО" на користь ТОВ "ЕНЕРГОГРІН" частки статутного капіталу в розмірі 100% у вигляді майна вартістю 233 333,00грн, а саме: об'єкта нерухомого майна - будівлі ГЕС, А, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , до якого входить: коридор, 1 - загальною площею 231,3кв.м.; Машинний зал, 2 - загальною площею, 57кв.м.; Підвал, 70 - загальною площею 155,6кв.м.; Водозливна плотина - загальною площею70кв.м.; Шлюзи, В - загальною площею 79,7кв.м., Шлюз 1 - загальною площею 15кв.м.; Шлюз 2 - загальною площею 3 кв.м.; Шлюз 3 - загальною площею 3кв.м.; Шлюз 4 - загальною площею 3кв.м.; Шлюз 5 - загальною площею 3кв.м.; Плотина Г - загальною площею 64,7кв.м.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач на підставі акту приймання-передачі частки в статутному капіталі від 27.08.2021 прийняв частку в статутному капіталі ТОВ "ЕНЕРГОГРІН" у розмірі 210 000,00грн у вигляді грошового внеску, що становить 90% статутного капіталу ТОВ. Згідно з відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, сформованого 25.04.2025 по об'єкту, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , позивачу стало відомо, що 09.08.2022 засновником ТОВ "ЕНЕРГОГРІН" ОСОБА_1 на підставі акту приймання-передачі майна до статутного капіталу ТОВ "ГЕС-ЕНЕРГО", майно, що належить учаснику ТОВ "ЕНЕРГОГРІН" ОСОБА_2 без його згоди передано ТОВ "ГЕС-ЕНЕРГО". В результаті таких неправомірних та недобросовісних дій ОСОБА_1 , власником майна стало ТОВ "ГЕС-ЕНЕРГО".
Позивачем в якості відповідача 2 визначено фізичну особу ОСОБА_1 , місцем проживання якого вказано адресу: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Ухвалою від 03.06.2025 суд звернувся до Управління ведення реєстру територіальної громади Житомирської міської ради із запитом про надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи ОСОБА_1 .
19.06.2025 з Управління ведення реєстру територіальної громади Житомирської міської ради надійшла відповідь на запит №10-10/3393/2025 від 09.06.2025, у якій зазначено, що інформація щодо реєстрації місця проживання в м.Житомирі гр. ОСОБА_1 - відсутня.
20.06.2025 судом відповідно до приписів ч.8 ст.176 ГПК України направлено запит до Єдиного державного демографічного реєстру щодо зареєстрованого місця проживання (перебування) ОСОБА_1 та отримано відповідь №1500035 з якої вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 .
Вирішуючи питання про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, судом встановлено наявність підстав для залишення її без руху, зважаючи на наступне.
Згідно п.2 ч.1 ст.164 ГПК України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно ч.1 ст.4 Закону України Про судовий збір, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
За подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру, ставка судового збору встановлюються у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору встановлюються у розмірі одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (пп.1,2 п.2 ч.2 ст.4 Закону України Про судовий збір).
Приписами статті 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2025 рік, встановлено прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня 2025 року для працездатних осіб в розмірі 3 028,00 грн.
Як вбачається із матеріалів справи, позивач у позовній заяві просить суд витребування з чужого незаконного володіння частку статутного капіталу в розмірі 100%, вартістю 233 333,00грн.
Майновий позов (позовна заява майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Тобто будь-який майновий спір має ціну, а категорію майнових спорів складають, зокрема, спори, пов'язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми його використання. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці.
Таким чином, наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову. Аналогічну правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 907/9/17.
Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов'язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього. Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру (постанова Верховного Суду 28.04.2022 у справі №910/15316/21).
Відповідно до ст.190 ЦК України майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки. Майнові права є неспоживною річчю. Майнові права визнаються речовими правами.
Корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами (ст. 167 ГК України).
Відтак корпоративні права містять у собі майнову складову та володіють ознаками, притаманними майновим правам.
Згідно з ч.3 ст.80 ГК України товариством з обмеженою відповідальністю є господарське товариство, що має статутний капітал, поділений на частки, розмір яких визначається установчими документами, і несе відповідальність за своїми зобов'язаннями тільки своїм майном. Учасники товариства, які повністю сплатили свої вклади, несуть ризик збитків, пов'язаних з діяльністю товариства, у межах своїх вкладів.
Згідно з ч.1 ст.163 ГПК України передбачено, що ціна позову визначається:
1) у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку;
2) у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна;
3) у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.
Проаналізувавши предмет та підстави позову у справі №906/717/25, суд дійшов висновку, що позивачем заявлено вимогу що має вартісне грошове вираження (витребувати з володіння частку вартістю 233 333,00грн), а тому є вимогою майнового характеру.
Відтак, сума належного до сплати судового забору складається із ставки судового збору за подання до господарського суду вимоги майнового характеру 3 499,99грн (233 333,00грн х 1,5%).
Позивачем в якості доказу сплати судового збору до позовної заяви додано квитанцію до платіжної інструкції на переказ готівки №ПН41004173 від 30.05.2025 на суму 3 028,00грн, у зв'язку з наведеним позивачу, з урахуванням вже сплаченої суми судового збору, необхідно доплатити судовий збір у розмірі 471,99грн.
Пунктом 1 ч.1 ст.164 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Згідно ч.1 ст.172 ГПК України позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов'язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копію та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення. Таке надсилання може здійснюватися в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.
Позивачем до позову долучено копії позовної заяви з додатками для кожного з учасників, однак згідно з Господарським процесуальним кодексом України, суд не зобов'язаний самостійно направляти позовну заяву відповідачу. Позивач несе обов'язок забезпечити надсилання копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідачу.
За таких обставин, позивач не виконав вимоги п.1 ч.1 ст.164, ч.1 ст.172 ГПК України та не надав належних доказів відправлення відповідача копії позовної заяви та всіх доданих до неї документів.
Крім того, з 18.10.2023 введено в дію Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов'язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами", яким, серед іншого, внесено зміни до Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ч.5 ст.6 ГПК України суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Електронний кабінет - це персональний кабінет (веб-сервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.
Зокрема, згідно з ч.6 ст.6 ГПК України із змінами адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку. Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.
У разі звернення до суду особи, яка зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, передбачається настання процесуальних наслідків, передбачених ГПК України з урахуванням змін, внесених Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов'язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами".
Суд встановив, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГОГРІН"" не має зареєстрованого електронного кабінету в підсистемі Електронний суд ЄСІТС, що зважаючи на вищевказані приписи ГПК України є підставою для залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 174 ГПК України суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху у разі, якщо позовну заяву подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його.
Для усунення зазначених судом недоліків у поданій позовній заяві позивачу необхідно:
- надати докази сплати позивачем судового збору в розмірі 471,99грн;
- надати докази, які підтверджують відправлення відповідачам копії позовної заяви і доданих до неї документів, в порядку, визначеному ч.1 ст.172 ГПК України;
- здійснити реєстрацію електронного кабінету відповідно до статті 6 ГПК України.
Приписами ч.ч.3, 4 ст.174 Господарського процесуального кодексу України передбачено, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому ст.176 цього Кодексу. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
За таких обставин, керуючись ст.ст. 162, 164, 172, 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовну заяву залишити без руху.
2. Товариству з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГОГРІН" протягом 10 днів з дня вручення ухвали суду усунути недоліки позовної заяви шляхом подання заяви про усунення недоліків з доказами надіслання її копій відповідачам у встановленому законом порядку.
3. Роз'яснити Товариству з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГОГРІН" , що в разі не усунення всіх недоліків у встановлений судом строк, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулась з позовною заявою на підставі ч.4 ст.174 Господарського процесуального кодексу України.
4. Ухвала набрала законної сили 24.06.2025 та оскарженню не підлягає.
Суддя Соловей Л.А.
Друк:
1 - до матеріалів позовної заяви;
2- ТОВ "ЕНЕРГОГРІН" код ЄДРПОУ 41693988 (рек. з повід)