05.06.2025 року м.Дніпро Справа № 912/1958/22
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Верхогляд Т.А. (доповідач)
суддів: Мороза В.Ф., Паруснікова Ю.Б.,
секретар судового засідання: Абадей М.О.
представники сторін:
прокурор: Скрипник К.Ю.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Завод залізобетонних виробів" Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпроенергобудпром" на рішення господарського суду Кіровоградської області від 20.04.2023 року (повний текст складено 27.04.2023 року) у справі №912/1958/22 (суддя Коваленко Н.М.)
за позовом: Заступника керівника Олександрійської окружної прокуратури Кіровоградської області, вул. Чижевського, 1а, м. Олександрія, Кіровоградська область, 28000 в інтересах держави
до відповідача-1 : Світловодської міської ради, код ЄДР 35825788, вул. Героїв України, буд. 14, м. Світловодськ, Олександрійський район, Кіровоградська область, 27501
відповідача-2: Дочірнього підприємства "Завод залізобетонних виробів" Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпроенергобудпром" (далі - ДП "ЗЗБВ" ТОВ "Дніпроенергобудпром"), код ЄДР 05784779, вул. Комсомольська (Героїв Чорнобиля), буд. 29, м. Світловодськ, Кіровоградська область, 27500
про визнання недійсним рішення, скасування державної реєстрації та припинення речового права на земельні ділянки, -
До господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Заступника керівника Олександрійської окружної прокуратури Кіровоградської області до Світловодської міської ради та ДП "ЗЗБВ" ТОВ "Дніпроенергобудпром" з вимогами:
1. Визнати недійсним рішення Світловодської міської ради Кіровоградської області від 20.01.2021 року №120 "Про передачу в постійне користування земельних ділянок за адресами: вул. Городоцька, 77 та вул. Городоцька, 93 м. Світловодськ, Дочірньому підприємству "Завод залізобетонних виробів" Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпроенергобудпром".
2. Скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права постійного користування Дочірнього підприємства "Завод залізобетонних виробів" Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпроенергобудпром", код ЄДРПОУ 05784779, земельною ділянкою кадастровий помер 3510900000:50:041:0015, площею 5,4697 га, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1622979335109, номер запису про інше речове право: 40217801, та припинити речове право.
3. Скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права постійного користування Дочірнього підприємства "Завод залізобетонних виробів" Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпроенергобудпром", код ЄДРПОУ 05784779, земельною ділянкою кадастровий номер 3510900000:50:104:0002, площею 16,9639 га, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1753415235109, номер запису про інше речове право: 30060299, та припинити речове право.
В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначив, що оспорюваним рішенням Світловодської міської ради Кіровоградської області незаконно передано ДП "ЗЗБВ" ТОВ "Дніпроенергобудпром" у постійне користування земельні ділянки, які можуть передаватися у користування виключно державним або комунальним підприємствам.
Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 20.04.2023 року у цій справі позовні вимоги задоволено; визнано недійсним рішення Світловодської міської ради Кіровоградської області від 20.01.2021 року №120 "Про передачу в постійне користування земельних ділянок за адресами: вул. Городоцька, 77 та вул. Городоцька, 93 м. Світловодськ, Дочірньому підприємству "Завод залізобетонних виробів" Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпроенергобудпром"; скасовано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права постійного користування Дочірнього підприємства "Завод залізобетонних виробів" Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпроенергобудпром", код ЄДРПОУ 05784779, земельною ділянкою кадастровий помер 3510900000:50:041:0015, площею 5,4697 га, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1622979335109, номер запису про інше речове право: 40217801, та припинено речове право; скасовано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права постійного користування Дочірнього підприємства "Завод залізобетонних виробів" Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпроенергобудпром", код ЄДРПОУ 05784779, земельною ділянкою кадастровий номер 3510900000:50:104:0002, площею 16,9639 га, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1753415235109, номер запису про інше речове право: 30060299, та припинено речове право.
Приймаючи вказане рішення, суд першої інстанції виходив з тих обставин, що відповідно до ст. 92 Земельного кодексу України ДП "ЗЗБВ" ТОВ "Дніпроенергобудпром" не може набувати право постійного користування земельною ділянкою державної чи комунальної форми власності.
Не погоджуючись з рішенням, Дочірнє підприємство "Завод залізобетонних виробів" Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпроенергобудпром" подало апеляційну скаргу на рішення господарського суду Кіровоградської області від 20.04.2023 року у справі №912/1958/22, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що судом невірно ототожнено поняття "набуття" та "переходу", адже положення ст. 92 Земельного Кодексу України регулюють питання саме набуття права постійного користування земельною ділянкою, а не його переходу (ст.120 Земельного кодексу України), що має місце в даному випадку. Наведене цілком відповідає правовому висновку, викладеному у постанові Вищого господарського суду України від 04.12.2013 року по справі №910/107/2013.
На переконання скаржника, норми статті 92 Земельного кодексу України у даному випадку не підлягають застосуванню, оскільки йдеться не про "набуття" права на земельні ділянки, а про "перехід" таких прав на земельні ділянки.
Скаржник наголошує, що правовим висновком Великої Палати Верховного Суду у постанові від 04.12.2018 року у справі №910/18560/16 фактично підтверджено право ДП "Завод залізобетонних виробів" ТОВ "Дніпроенергобудпром" на отримання в постійне користування земельних ділянок, на яких знаходяться об'єкти нерухомого майна, що придбані у ТДВ "Об'єднання Дніпроенергобудпром", яке, в свою чергу, користувалося земельними ділянками під цими об'єктами на праві постійного користування.
Апелянт звертає увагу, що зазначені у рішенні закони та редакція ч. 13 ст. 120 Земельного кодексу України прийняті та набули чинності вже після виникнення у ДП "ЗЗБВ" ТОВ "Дніпроенергобудпром" прав на земельні ділянки із кадастровими номерами 3510900000:50:104:0002 та 3510900000:50:041:0015 та прийняття оскаржуваного рішення Світловодської міської ради і відповідно до положень ст. 58 Конституції України зворотної дії в часі не мають, а тому до даних правовідносин застосовані бути не можуть.
За доводами скаржника, норми ст. 120 Земельного кодексу України ані на час укладення договорів купівлі-продажу, ані на час прийняття оскаржуваного рішення Світловодської міської ради № 120 від 20.01.2021 року, не містили положення про перехід до нового власника будівель, які розташовані на земельній ділянці, що у попереднього власника знаходилась на праві постійного користування, цієї земельної ділянки на іншому правовому титулі, відмінному від права постійного користування.
Крім цього, норми ст. 120 Земельною кодексу України на час виникнення спірних правовідносин не містили положення про можливість визначення правового титулу земельної ділянки за згодою сторін.
Апелянт наголошує, що оскаржуваним рішенням право власності українського народу не порушено, а земельні ділянки не вибували із комунальної власності, оскільки власником до сих пір є Світловодська міська рада, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єктів нерухомого майна від 27.12.2022 року № 318984890, № 318985095.
На переконання скаржника, в порушення імперативних норм чинного законодавства прокурор не зазначив та не обґрунтував, у чому полягає порушення чи загроза порушення інтересів держави, які саме інтереси держави порушені оскаржуваним рішенням Світловодської міської ради від 20.01.2021 року № 120 та наданням ДП "ЗЗБВ" ТОВ "Дніпроенергобудпром" у постійне користування відповідних земельних ділянок, тобто належним чином не обґрунтував представництво.
Скаржник звертає увагу, що ДП "ЗЗБВ" ТОВ "Дніпроенергобудпром" надало на підтвердження виконання підприємством обов'язку зі сплати земельного податку платіжні доручення.
Відповідач-1 згідно відзиву на апеляційну скаргу просить апеляційну скаргу задовольнити, оскаржуване рішення скасувати та прийняти рішення про відмову у задоволені позовних вимог.
В обґрунтування відзиву зазначає наступні доводи:
Необхідною умовою застосування ч.2 ст.120 Земельного кодексу України є наявність у попереднього власника будівлі на момент його відчуження права постійного користування земельною ділянкою, на якій розміщена така нерухомість, і належне посвідчення такого права.
Право постійного користування земельною ділянкою - право володіння і користування земельною ділянкою, що перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку (ч.1 ст.92 Земельного кодексу України). Відповідно, постійний землекористувач може безстроково володіти земельною ділянкою (впливати на неї відповідно до свого інтересу), а також користуватися нею (отримувати її корисні властивості для задоволення власних потреб). Однак, постійний землекористувач не має права розпоряджатися переданою йому земельною ділянкою, оскільки він не є власником такої ділянки.
На переконання скаржника, власник будівлі стає постійним землекористувачем земельної ділянки автоматично, силою закону. До набувача будівлі переходить право постійного користування земельною ділянкою на тих самих умовах і в тому самому обсязі, що були у попереднього землекористувача. Навіть якщо такий набувач не належить до виняткового переліку осіб, які можуть набувати землю за правом постійного користування.
Решта доводів відзиву кореспондується із доводами апеляційної скарги.
Позивач згідно відзиву просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін. В обґрунтування відзиву зазначає, що у ситуації, що є предметом даного розгляду, спірними є інші правовідносини, а саме - щодо виду правового титулу (постійне користування), на якому ДП "ЗЗБВ" користується земельними ділянками під придбаними ним за договорами купівлі-продажу об'єктами нерухомості. У даному спорі прокурором визнається та не оспорюється, що набуття Дочірнім підприємством ДП "ЗЗБВ" права приватної власності на комплекс будівель та споруд створило правові підстави переходу до нього права на земельні ділянки, на яких розташовані придбані ним за договорами купівлі-продажу будівлі та споруди.
З огляду на викладене, правові позиції Верховного Суду, викладені у постанові від 04.12.2018 року у справі № 910/18560/16, не підлягають застосуванню у спірних правовідносинах, оскільки не є релевантними до обставин цієї справи, та відповідне судове рішення прийнято за іншої фактично-доказової бази.
За доводами позивача, набуття права приватної власності на комплекс будівель та споруд заводу залізобетонних виробів створило правові підстави переходу до ДП "ЗЗБВ" права на земельні ділянки відповідно до ст. 120 Земельного кодексу України на іншому правовому титулі, відмінному від постійного користування. Це може бути або оренда, або власність.
Позивач звертає увагу, що при ухваленні рішення господарським судом Кіровоградської області застосовано норми ст. 120 Земельного кодексу України у редакції, чинній на час укладення договорів купівлі-продажу та прийняття оспорюваного рішення органу місцевого самоврядування, у сукупності з положеннями ст. 92 Земельного кодексу України.
Також позивач зазначає, що звертаючись до суду з позовом у даній справі, прокурором обґрунтовано необхідність захисту інтересів держави тим, що правовідносини, пов'язані з наданням у користування земель комунальної власності, становлять "суспільний", "публічний" інтерес, а незаконність рішення органу місцевого самоврядування, на підставі якого юридична особа приватного права набула право постійного користування земельними ділянками, такому інтересу не відповідає. Зазначено, що воля територіальної громади як власника може виражатися лише в таких діях органу місцевого самоврядування, які відповідають вимогам законодавства та безпосереднім інтересам територіальної громади.
У даній справі, що розглядається, прокурором подано позов для усунення порушень, допущених самим органом місцевого самоврядування при наданні земельних ділянок в користування, тобто при здійсненні його власних функцій у земельних відносинах, правильно вказавши, що у спорі про оскарження рішення Світловодська міська рада має бути відповідачем. Водночас інший орган, який відповідно до чинного законодавства здійснює функції з розпорядження землями територіальної громади, відсутній.
У судовому засіданні 05.06.2025 року оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів доходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 15.08.2018 року та 18.08.2018 року між Товариством з додатковою відповідальністю "Об'єднання Дніпроенергобудпром" (далі - продавець, ТДВ "Об'єднання Дніпроенергобудпром") та ДП "ЗЗБВ" ТОВ "Дніпроенергобудпром" (далі - покупець) укладено два договори купівлі-продажу об'єктів нерухомості. Вказані договори нотаріально посвідчені приватним нотаріусом Світловодського міського нотаріального округу Бабенком В.М. та зареєстровані у реєстрі нотаріальних дій за номерами 2020 та 2039 відповідно (далі - договір №2020 та договір №2039).
За умовами договору №2020 ДП "ЗЗБВ" ТОВ "Дніпроенергобудпром" придбало 713/1000 часток комплексу будівель та споруд загальною площею 11672,3 кв.м, що знаходиться за адресою: Кіровоградська область, м. Світловодськ, вул. Городоцька (Єгорова), буд. 77.
Зазначена частка комплексу будівель та споруд належить продавцю на підставі свідоцтва про право власності №72, виданого виконавчим комітетом Світловодської міської ради 15.06.2003 року на підставі рішення виконкому №656 від 05.06.2003 року, та зареєстрованого Світловодським МБТІ 12.06.2003 року за №330.
Відповідно до п. 1.4 договору №2020 відчужувана частка комплексу будівель розташована на земельній ділянці, яка знаходиться на праві постійного користування продавця згідно державного акта про право постійного користування земельною ділянкою загальною площею - 5,4697 га.
Згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку за №НВ-3505676662018 від 17.05.2018 року, виданого Головним управлінням Держгеокадастру у Кіровоградській області, вказані вище відчужувані частки комплексу будівель, розташовані на земельній ділянці площею 5,4697 га, з кадастровим номером 3510900000:50:041:0015, цільове призначення якої - для обслуговування виробничої бази, форма власності - комунальна.
Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №318984020 від 27.12.2022 року про земельну ділянку з кадастровим номером 3510900000:50:041:0015 право постійного користування ТДВ "Об'єднання Дніпроенергобудпром" вказаною земельною ділянкою зареєстровано 28.01.2016 року на підставі рішення №1438 від 28.04.2015 року, виданого Світловодською міською радою (номер запису про інше речове право 13102096).
Право постійного користування ТДВ "Об'єднання Дніпроенергобудпром" земельною ділянкою з кадастровим номером 3510900000:50:041:0015 площею 5,4697 га, що розташована по вул. Єгорова, 77 у м. Світловодську, наданою для обслуговування виробничої бази на правах постійного користування згідно державного акта про право постійного користування, виданого 28.04.2015 року Світловодською радою №1438. Кадастровий номер земельної ділянки 3510900000:50:041:0015. Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №56624426 від 15.08.2018 року.
Право власності ДП "ЗЗБВ" ТОВ "Дніпроенергобудпром" на придбаний за договором №2020 об'єкт нерухомості зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 15.08.2018 року.
За заявою ТДВ "Об'єднання Дніпроенергобудпром" уповноваженими суб'єктами розроблено технічну документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості). Земельну ділянку сформовано та зареєстровано у Державному земельному кадастрі.
Згідно з витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: м. Світловодськ, вул. Єгорова, 77 (нині - Городоцька), ділянці присвоєно кадастровий номер 3510900000:50:041:0015, її площа - 5,4697 га, форма власності - комунальна, категорія земель - землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення; цільове призначення - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд будівельних організацій та підприємств; вид використання - для обслуговування виробничої бази. Дата державної реєстрації земельної ділянки 31.01.2015 року.
Право комунальної власності Світловодської міської ради та право постійного користування ТДВ "Об'єднання Дніпроенергобудпром" на земельну ділянку з кадастровим номером 3510900000:50:041:0015 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровані 28.01.2016 року.
За умовами договору №2039 ДП "ЗЗБВ" ТОВ "Дніпроенергобудпром" придбало 998/1000 часток комплексу будівель, що знаходиться за адресою: Кіровоградська область, м. Світловодськ, вул. Городоцька (Єгорова), буд. 93.
Вказана частка комплексу будівель належить продавцю на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого виконавчим комітетом Світловодської міської ради 18.09.2011 року, підставі рішення виконкому №600 від 01.06.2011 року, та зареєстрованого Світловодським МБТІ 02.10.2011 року за №331. Право власності на зазначений вище комплекс будівель, зареєстровано приватним нотаріусом Драною Л.А. Світловодського районного нотаріального округу в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 15.03.2011 року, номер запису про право власності: 19510289, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1199715535109.
Відповідно до п. 1.4 договору №2039 відчужуваний комплекс будівель розміщений на земельній ділянці з кадастровим номером 3510900000:50:104:0002 площею 16,9639 га, яка знаходиться на праві постійного користування продавця згідно державного акта про право постійного користування земельною ділянкою, виданого 23.11.2012 року серії ЯЯ №160829 відділом Держкомзему у місті Світловодськ Кіровоградської області.
Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №318984584 від 27.12.2022 року про земельну ділянку з кадастровим номером 3510900000:50:104:0002 право постійного користування ТДВ "Об'єднання Дніпроенергобудпром" вказаною земельною ділянкою зареєстровано 25.01.2019 року на підставі державного акта на право постійного користування земельною ділянкою, серія ЯЯ №2160829, виданого 23.11.2012 року відділом Держкомзему у м. Світловодськ (номер запису про інше речове право 30060299).
Право власності ДП "ЗЗБВ" ТОВ "Дніпроенергобудпром" на придбані за договором №2039 об'єкти нерухомості зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 18.08.2018 року.
Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою з кадастровим номером 3510900000:50:104:0002 серії ЯЯ №2160829 від 23.11.2012 року, зареєстрований у Книзі записі державних актів на право постійного користування землею за номером 351090003000010, посвідчує право постійного користування ТДВ "Об'єднання Дніпроенергобудпром" земельною ділянкою площею 16,9639 га, що розташована по вул. Єгорова, 93 у м. Світловодську, наданою для обслуговування цілого комплексу будівель, відповідно до рішення Господарського суду Кіровоградської області від 17.02.2012 року №5013/35/12.
Рішенням шостої сесії Світловодської міської ради сьомого скликання №79 від 14.01.2016 року, яке вступило в силу 04.02.2016 року, вулицю Єгорова перейменовано на Городоцьку.
За заявою ТДВ "Об'єднання Дніпроенергобудпром" уповноваженими суб'єктами розроблено технічну документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості). Земельну ділянку сформовано та зареєстровано у Державному земельному кадастрі.
Згідно з витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: м. Світловодськ, вул. Єгорова, 93 (нині - Городоцька), ділянці присвоєно кадастровий номер 3510900000:50:104:0002, її площа - 16,9639 га, форма власності - комунальна, категорія земель - землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення; цільове призначення - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд будівельних організацій та підприємств; вид використання - для обслуговування цілого комплексу будівель. Дата державної реєстрації земельної ділянки 23.11.2012 року.
Право комунальної власності Світловодської міської ради та право постійного користування ТДВ "Об'єднання Дніпроенергобудпром" на земельну ділянку з кадастровим номером 3510900000:50:104:0002 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровані 25.01.2019 року.
У грудні 2018 року ТДВ "Об'єднання Дніпроенергобудпром" звернулось до Світловодської міської ради Кіровоградської області з заявою про припинення права постійного користування земельними ділянками з кадастровими номерами 3510900000:50:041:0015 та 3510900000:50:104:0002 у зв'язку з відчуженням нерухомого майна, яке знаходиться на вказаних земельних ділянках.
Рішенням Світловодської міської ради Кіровоградської області №1566 від 22.01.2019 року припинено ТДВ "Об'єднання Дніпроенергобудпром" право постійного користування земельними ділянками (державний акт на право постійного користування землею серії ЯЯ №2160829):
- площею 5,4697 га, в тому числі: 5,4697 га - землі промисловості, наданої для обслуговування виробничої бази, яка знаходиться за адресою: вулиця Городоцька, 77, м. Світловодськ Кіровоградської області, кадастровий номер земельної ділянки 3510900000:50:041:0015;
- площею 16,9639 га, в тому числі: 16,9639 га - землі промисловості, наданої для обслуговування цілого комплексу будівель, яка знаходиться за адресою: вулиця Городоцька, 93, м. Світловодськ Кіровоградської області, кадастровий номер земельної ділянки 3510900000:50:104:0002.
Вказані земельні ділянки вилучено з постійного користування ТДВ "Об'єднання Дніпроенергобудпром" та віднесено їх до земель запасу Світловодської міської ради.
Припинення права постійного користування ТДВ "Об'єднання Дніпроенергобудпром" на земельну ділянку з кадастровим номером 3510900000:50:041:0015 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстроване 25.01.2019 року.
Припинення права постійного користування ТДВ "Об'єднання Дніпроенергобудпром" на земельну ділянку з кадастровим номером 3510900000:50:104:0002 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстроване 28.01.2019 року.
ДП "ЗЗБВ" ТОВ "Дніпроенергобудпром" неодноразово зверталось до Світловодської міської ради Кіровоградської області з заявами про передачу йому в постійне користування земельних ділянок по вул. Городоцька, 77 та вул. Городоцька, 93 м. Світловодськ, кадастрові номери 3510900000:50:041:0015 та 3510900000:50:104:0002, як правонаступнику попереднього землекористувача.
Рішенням 84-ої сесії сьомого скликання Світловодської міської ради від 02.06.2020 року №2007 за результатами розгляду клопотання від 25.02.2020 року ДП "ЗЗБВ" ТОВ "Дніпроенергобудпром" відмовлено у передачі в постійне користування земельних ділянок для обслуговування комплексу будівель площею 5,4697 га по вул. Городоцька, 77, м. Світловодськ, кадастровий номер 3510900000:50:041:0015, та 02.06.2020 року №2006 за результатами розгляду клопотання від 25.02.2020 року ДП "ЗЗБВ" ТОВ "Дніпроенергобудпром" відмовлено у передачі в постійне користування земельних ділянок для обслуговування комплексу будівель площею 16,9639 га по вул. Городоцька, 93, м. Світловодськ, кадастровий номер 3510900000:50:104:0002, у зв'язку з тим, що відповідно до ст. 92 Земельного кодексу України право постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності можуть набути лише підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності.
Зазначені рішення Світловодської міської ради ДП "ЗЗБВ" ТОВ "Дніпроенергобудпром" оскаржено до адміністративного суду. Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 14.09.2020 року у справі №340/3141/20 відмовлено в задоволенні позовних вимог, а ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 27.01.2021 року, за клопотанням позивача про закриття справи (оскільки на момент прийняття даного рішення вже був відсутній предмет спору) провадження у справі закрито.
Судом встановлено, що у грудні 2020 року ДП "ЗЗБВ" ТОВ "Дніпроенергобудпром" знову звернулось до Світловодської міської ради Кіровоградської області з заявою про передачу йому у постійне користування земельних ділянок, у тому числі з кадастровими номерами 3510900000:50:041:0015 та 3510900000:50:104:0002, мотивуючи її тим, що право постійного користування земельними ділянками перейшли до підприємства відповідно до ст. 120 Земельного кодексу України за наслідками набуття права власності на нерухоме майно, що розміщене на цих ділянках.
Рішенням сьомої сесії восьмого скликання Світловодської міської ради №120 від 20.01.2021 року "Про передачу в постійне користування земельних ділянок за адресами: вул. Городоцька, 77 та вул. Городоцька, 93 м. Світловодськ, ДП "ЗЗБВ" ТОВ "Дніпроенергобудпром":
- скасовано рішення Світловодської міської ради №2007 від 02.06.2020 року "Про відмову у передачі в постійне користування земельних ділянок за адресами: вул. Городоцька, 77 та вул. Городоцька, 93, м. Світловодськ ДП "ЗЗБВ" ТОВ "Дніпроенергобудпром" у зв'язку із невідповідністю ст. 120 Земельного кодексу України;
- передано ДП "ЗЗБВ" ТОВ "Дніпроенергобудпром" в постійне користування земельні ділянки, а саме:
1) загальною площею 5,4697 га, для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, для обслуговування комплексу будівель заводу залізобетонних виробів (код КВЦПЗ-11.03), за адресою: вул. Городоцька, 77, м. Світловодськ, Кіровоградська область в зв'язку з переходом права власності на об'єкти нерухомості, які знаходяться на цій земельній ділянці. Категорія земель: землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення. Кадастровий номер земельної ділянки: 3510900000:50:041:0015;
2) загальною площею 16,9639 га, для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, для обслуговування цілого комплексу будівель (код КВЦПЗ-11.03), за адресою: вул. Городоцька, 93, м. Світловодськ, Кіровоградська область в зв'язку з переходом права власності на об'єкти нерухомості, які знаходяться на цій земельній ділянці. Категорія земель: землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення. Кадастровий номер земельної ділянки: 3510900000:50:104:0002.
21.01.2021 року приватним нотаріусом Олександрійського районного нотаріального округу Бабенком В.М. проведено державну реєстрацію права постійного користування земельними ділянками з кадастровими номерами 3510900000:50:041:0015 та 3510900000:50:104:0002 за ДП "ЗЗБВ" ТОВ "Дніпроенергобудпром" у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (записи №40217801 та №40217857).
Таким чином, з 21.01.2021 року ДП "ЗЗБВ" ТОВ "Дніпроенергобудпром" набуло право постійного користування земельними ділянками комунальної власності площею 5,4697 га з кадастровим номером 3510900000:50:041:0015 та площею 16,9639 га з кадастровим номером 3510900000:50:104:0002 відповідно до ст. 120 Земельного кодексу України у зв'язку з набуттям права власності на об'єкти нерухомості.
Предметом позову в цій справі є матеріально-правові вимоги Прокурора в інтересах держави в особі Світловодської міської територіальної громади до відповідачів про визнання недійсним рішення Світловодської міської ради про передачу в постійне користування земельних ділянок ДП "Завод залізобетонних виробів" та скасування державної реєстрації з припиненням речового права на земельні ділянки. Позовна заява обґрунтована, зокрема, тим, що ДП "Завод залізобетонних виробів" не є суб'єктом, який може бути набувачем права постійного користування землею.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з пунктом 10 частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Відповідно до частини 1 статті 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
У разі звернення з вимогами про визнання незаконним та скасування, зокрема, правового акта індивідуальної дії, виданого органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, встановленню та доведенню підлягають як обставини того, що оскаржуваний акт суперечить актам цивільного законодавства (не відповідає законові), так і обставини, що цей акт порушує цивільні права або інтереси особи, яка звернулась із відповідними позовними вимогами, а метою захисту порушеного або оспорюваного права є відповідні наслідки у вигляді відновлення порушеного права або охоронюваного інтересу саме особи, яка звернулась за їх захистом. Наведена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 14.06.2022 у справі № 903/1173/15, від 09.11.2021 у справі № 906/1388/20, від 26.08.2021 у справі № 924/949/20, від 23.10.2018 у справі № 903/857/18, від 20.08.2019 у справі № 911/714/18, від 13.10.2020 у справі № 911/1413/19.
Відповідно до частини 10 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.
Отже, підставами для визнання недійсним (незаконним) акта (рішення) є невідповідність його вимогам законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт, і водночас порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі. Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 09.11.2021 у справі № 906/1388/20, від 26.08.2021 у справі № 924/949/20, від 05.12.2019 у справі № 914/73/18, від 14.01.2020 у справі № 910/21404/17, від 13.10.2020 у справі № 911/1413/19.
Відповідно до статті 14 Конституції України право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Згідно із частиною 1 статті 92 Земельного кодексу України (у редакції, чинній як станом на момент укладення договорів купівлі-продажу від 15.08.2018 року та 18.08.2018 року, так і на момент прийняття Світловодською міською радою рішення від 20.01.2021 року № 120), право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.
Права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають:
а) підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності;
б) громадські організації інвалідів України, їх підприємства (об'єднання), установи та організації;
в) релігійні організації України, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку, виключно для будівництва і обслуговування культових та інших будівель, необхідних для забезпечення їх діяльності;
г) публічне акціонерне товариство залізничного транспорту загального користування, утворене відповідно до Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування";
ґ) вищі навчальні заклади незалежно від форми власності;
д) співвласники багатоквартирного будинку для обслуговування такого будинку та забезпечення задоволення житлових, соціальних і побутових потреб власників (співвласників) та наймачів (орендарів) квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку (частина 2 статті 92 Земельного кодексу України).
Станом на момент прийняття рішення Світловодської міської ради від 20.01.2021 року № 120 змінено пункт "ґ" частини 2 статті 92 Земельного кодексу та передбачено, що права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають заклади освіти незалежно від форми власності.
Право постійного землекористування є безстроковим і на відміну від права оренди може бути припинене лише з підстав, передбачених статтею 141 Земельного кодексу України.
Статтею 141 Земельного кодексу України передбачено вичерпний перелік підстав припинення права користування землею, до яких належить, зокрема, набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці (пункт "е" частини 1 статті 141 Земельного кодексу України).
Отже, право постійного землекористування припиняється у зв'язку із набуттям іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці.
Відповідно до частин 1, 2, 6 статті 120 Земельного кодексу України (у редакції, чинній станом на момент укладення договорів купівлі-продажу від 15.08.2018 року та від 18.08.2018 року) у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача. Істотною умовою договору, який передбачає набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, є кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв'язку з набуттям права власності на ці об'єкти.
У статті 377 Цивільного кодексу України (в редакції, чинній на момент укладення договорів купівлі-продажу) визначено, що до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача). Розмір та кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв'язку з переходом права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, є істотними умовами договору, який передбачає набуття права власності на ці об'єкти (крім багатоквартирних будинків).
Отже, чинне земельне та цивільне законодавство імперативно передбачає перехід права на земельну ділянку в разі набуття права власності на об'єкт нерухомості, що відображає принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди.
Згідно з принципом єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованих на ній будинку, споруди, зміст якого розкривається у наведених нормах, особа, яка законно набула у власність будинок, споруду, має цивільний інтерес в оформленні права на земельну ділянку під такими будинком і спорудою після їх набуття. Отже, відповідно до зазначених правових норм власники споруди мають право на користування земельною ділянкою, на якій вона розташована.
Подібні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.04.2019 року у справі № 921/158/18.
У справі, що розглядається, суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги Прокурора, виходив із того, що ДП "Завод залізобетонних виробів" набуло за договорами купівлі-продажу від 15.08.2018 року та від 18.08.2018 року право власності на нерухоме майно. Придбане у власність ДП "Завод залізобетонних виробів" нерухоме майно розташоване на земельних ділянках, які перебувають у комунальній власності Світловодської міської ради, та які знаходились на праві постійного користування у продавця майна - ТДВ "Об'єднання Дніпроенергобудпром".
Суд першої інстанції зазначив, що право постійного користування на земельні ділянки було припинено згідно з рішенням Світловодської міської ради № 1566 від 22.01.2019 року. ДП "Завод залізобетонних виробів", як власник нерухомого майна, стало фактичним користувачем земельних ділянок, на яких розташовані ці об'єкти, та набуло право вимагати оформлення на своє ім'я документів на користування земельними ділянками на умовах і в обсязі, які були встановлені для попереднього землекористувача власника об'єкта нерухомості.
Однак, враховуючи положення статті 92 Земельного кодексу України, суд дійшов обґрунтованого висновку, що ДП "Завод залізобетонних виробів" не може набувати право постійного користування земельною ділянкою державної чи комунальної форми власності, а тому рішення Світловодської міської ради від 20.01.2021 року № 120 прийнято всупереч вимогам земельного законодавства, зокрема, статті 92 Земельного кодексу України.
Щодо вимог про скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права постійного користування ДП "Завод залізобетонних виробів" земельними ділянками, суд першої інстанції зазначив, що ці вимоги є похідними від вимоги про визнання недійсним рішення, на підставі якого проведено реєстрацію прав. Посилаючись на частину 3 статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", суд першої інстанції, зазначив, що цим Законом передбачена можливість скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що є підставою для припинення відповідного речового права, і наведене є ефективним способом захисту порушеного права.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо обґрунтованості позовних вимог Прокурора.
Скаржник у апеляційній скарзі зазначає, що суд першої інстанції при ухваленні рішення застосував положення статті 120 Земельного кодексу України в редакції, яка не була чинною ні на дату укладення договорів купівлі-продажу нерухомого майна, ні на дату прийняття рішення Світловодської міської ради від 20.01.2021 року № 120.
Колегія суддів встановила, що у справі № 912/1958/22, яка розглядається, суд першої інстанції мотивував оскаржуване рішення, зокрема, приписами статті 120 Земельного кодексу України в редакції, чинній на дату укладення договорів купівлі-продажу від 15.08.2018 року та від 18.08.2018 року.
Водночас суд першої інстанції зазначив, що з метою усунення прогалин та удосконалення окремих норм земельного законодавства, які регулюють перехід прав користування земельною ділянкою, Верховна Рада України 02.02.2021 року прийняла Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо єдиної правової долі земельної ділянки та розміщеного на ній об'єкта нерухомості)" (набрав чинності 28.10.2021 року) та 08.09.2021 року прийняла Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо переходу прав на земельну ділянку у зв'язку з переходом прав на об'єкт нерухомого майна, який на ній розміщено" (набрав чинності 10.12.2021 року). Суд першої інстанції зауважив, що цими законами уніфіковано зазначені правила для всіх правових титулів користування земельною ділянкою у випадку переходу права користування земельною ділянкою (сервітут, суперфіцій, емфітевзис (сільськогосподарські будівлі), постійне користування тощо) у разі набуття права власності на розташовані на ній житловий будинок, будівлю або споруду шляхом внесення змін до статті 120 Земельного кодексу України та статті 377 Цивільного кодексу України.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції навів позицію Верховної Ради України, викладену в наведених Законах, лише для констатації факту, що на теперішній час законодавець усунув прогалини та удосконалив окремі норми земельного законодавства, які регулюють перехід прав користування земельною ділянкою. Водночас, суд не застосовував, як помилково стверджує скаржник, до спірних правовідносин статтю 120 Земельного кодексу України в новій редакції.
Отже, у справі № 912/1958/22 що розглядається, суд першої інстанції мотивував своє рішення нормами, які були чинними на момент виникнення спірних правовідносин, тому доводи скаржника про неврахування судами попередніх інстанцій положень статті 58 Конституції України під час ухвалення оскаржуваних рішень, є безпідставними.
Скаржник у апеляційній скарзі зазначає про не доведення Прокурором підстав для представництва інтересів держави у даній справі. Суд першої інстанції, на думку скаржника, не встановив, в чому полягає порушення інтересів держави та Світловодської міської територіальної громади та чи порушені права Світловодської міської територіальної громади рішенням Світловодської міської ради.
У контексті доводів, наведених скаржником, колегія суддів зазначає, що у справі, яка розглядається, з позовом звернувся Прокурор в інтересах держави в особі Світловодської міської територіальної громади.
Прокурором подано позов для усунення порушень, допущених самим органом місцевого самоврядування при наданні земельної ділянки в користування, тобто при здійсненні його власних функцій у земельних відносинах.
Звертаючись до суду з позовом у цій справі, Прокурор обґрунтував необхідність захисту інтересів держави тим, що правовідносини, пов'язані з наданням у користування земель комунальної власності, становлять "суспільний", "публічний" інтерес, а незаконність рішення органу місцевого самоврядування, на підставі якого юридична особа приватного права набула право постійного користування земельними ділянками, такому інтересу не відповідає. Зазначено, що воля територіальної громади як власника може виражатися лише в таких діях органу місцевого самоврядування, які відповідають вимогам законодавства та безпосереднім інтересам територіальної громади.
Отже, звернення Прокурора до суду з цим позовом спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно важливого та соціально значущого питання - надання спірних земельних ділянок комунальної власності у постійне користування, а також захист суспільних інтересів загалом, права власності українського народу на землю- національне багатство України.
Матеріали справи свідчать, що спірна земельна ділянка належить до комунальної власності. Згідно зі статтею 12 Земельного кодексу України до повноважень Світловодської міської ради у земельних відносинах належить розпорядження землями комунальної власності, територіальних громад, тобто здійснення функцій у відносинах з надання земельної ділянки у користування.
Водночас, органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, захищати законні інтереси держави та територіальної громади у спірних правовідносинах, є Світловодська міська рада.
Однак, як встановлено під час розгляду справи, саме цим органом місцевого самоврядування скоєно правопорушення, що зумовлює недійсність його рішення.
Колегія суддів зазначає, що позов у справі подано в межах спору про право користування земельними ділянками, у якому Світловодська міська територіальна громада є учасником відносин та стороною спору. Територіальна громада здійснює свої цивільні права та обов'язки через орган місцевого самоврядування в межах його компетенції, встановленої законом, - Світловодську міську раду, замість якої й діє Прокурор.
З огляду на викладене, у справі № 912/1958/22 є наявність підстав для представництва Прокурором інтересів держави в особі Світловодської міської територіальної громади, на захист яких поданий позов.
Колегія суддів також враховує висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.06.2024 року у справі № 925/1133/18, до закінчення розгляду якої зупинялося апеляційне провадження у справі № 912/1958/22. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11.06.2024 року справі № 925/1133/18 зазначила, що з огляду на заявлену прокурором вимогу про визнання незаконним та скасування рішення міської ради, її обґрунтування та відсутність іншого органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, прокурор правомірно визначив міську раду відповідачем у справі та обґрунтував підстави для представництва інтересів держави відсутністю органу, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.
Велика Палата Верховного Суду також зазначила, що за обставин цієї справи органи Держгеокадастру не мають повноважень звертатися з позовом до суду, тому статусом позивача має наділятись прокурор. Зважаючи на викладене, прокурор не повинен був попередньо, до звернення до суду, повідомляти про це Черкаську міську раду та/або Держгеокадастр.
Як вказано вище, колегія суддів встановила, що Прокурор подав позов у даній справі для усунення порушень, допущених самим органом місцевого самоврядування при наданні земельної ділянки в користування, тобто при здійсненні його власних функцій у земельних відносинах.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано погодився з тим, що Прокурор визначив відповідачем у спорі про оскарження рішення Світловодську міську раду, оскільки інший орган, який відповідно до чинного законодавства здійснює функції з розпорядження землями територіальної громади, відсутній.
Отже, є безпідставними доводи скаржника з цього питання.
Скаржник у апеляційній скарзі також посилається на неврахування висновків щодо застосування судами статей 3, 15, 16 Цивільного кодексу України, викладених у постановах Верховного Суду 09.02.2022 року у справі № 910/6939/20.
Колегія суддів встановила, що постанова Великої Палати Верховного Суду від 09.02.2022 року у справі № 910/6939/20, на яку посилається скаржник, ухвалена за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Скай" до Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк", Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Національного банку України за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - Товариства з обмеженою відповідальністю "Дебтекс Україна", Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" про визнання договору укладеним, визнання протиправним та скасування рішень.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.02.2022 року у справі № 910/6939/20 наведено загальний висновок про те, що, установивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, про захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту їх порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу в захисті, встановивши безпідставність та (або) необґрунтованість заявлених вимог.
Велика Палата Верховного Суду у справі № 910/6939/20 також виснувала, що правом на звернення до суду за захистом наділена особа у разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів. При цьому суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.
У справі № 912/1958/22, що розглядається, суд першої інстанції, з висновками якого погоджується і колегія суддів апеляційної інстанції, послався на те, що скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що є підставою для припинення відповідного речового права, є ефективним способом захисту порушеного права, а вимога про скасування державної реєстрації права є похідною від вимоги про визнання недійсним рішення, на підставі якого проведено реєстрацію прав, та не є вимогою про припинення права постійного користування відповідно до статей 141, 143 Земельного кодексу України.
При цьому, колегія суддів враховує, що на підставі рішення Світловодської міської ради право постійного користування на земельні ділянки з кадастровими номерами 3510900000:50:041:0015 та 3510900000:50:104:0002 зареєстровано за ДП "Завод залізобетонних виробів". ДП "Завод залізобетонних виробів", як фактичний користувач земельними ділянками, зобов'язаний вносити за них плату, незалежно від моменту оформлення прав на землю, розмір такої плати буде визначатися в залежності від виду права, яке ДП "Завод залізобетонних виробів" може набути відповідно до норм земельного законодавства.
При цьому, незаконне оформлення за ДП "Завод залізобетонних виробів" права постійного користування земельними ділянками негативно впливає на поповнення місцевого бюджету у вигляді плати за землю, оскільки розмір плати має відповідати саме законному виду праву користування.
За таких обставин колегія суддів зазначає, що при прийняті оскаржуваного рішення судом було враховано висновки Верховного Суду про застосування положень статей 15, 16 Цивільного кодексу України, оскільки встановлено порушення рішення Світловодської міської ради законних інтересів позивача, а також з'ясовано ефективність обраного Прокурором способу захисту. Тому наведені доводи скаржника колегія суддів вважає необґрунтованими.
Щодо доводів скаржника про відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування частини 13 статті 120 Земельного кодексу України в редакції, яка не була чинною на дату прийняття рішення Світловодської міської ради, колегія суддів зазначає наступне.
У справі, на думку скаржника, спірним є невизнання судами попередніх інстанцій за ним як фактичним користувачем земельними ділянками права постійного користування цими земельними ділянками, яке перейшло до скаржника автоматично на підставі статті 120 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент укладення договорів купівлі-продажу).
Як зазначалося, у справі, що розглядається, суд першої інстанції мотивував оскаржуване судове рішення, зокрема, статтею 120 Земельного кодексу України в редакції, чинній на дату укладення договорів купівлі-продажу.
ДП "Завод залізобетонних виробів", як власник нерухомого майна, має право на користування земельною ділянкою, на якій таке майно розташоване; ніхто інший, окрім власника об'єкта нерухомості, не може претендувати на земельну ділянку, оскільки вона зайнята об'єктом нерухомого майна; зазначене право визнається, у тому числі Прокурором у цій справі.
При цьому, ДП "Завод залізобетонних виробів" відповідно до статті 92 Земельного кодексу України не може набувати право постійного користування земельною ділянкою державної чи комунальної форми власності, тому колегія суддів погоджується з доводами Прокурора про те, що набуття ДП "Завод залізобетонних виробів" права приватної власності на комплекс будівель та споруд створило правові підстави для переходу до нього права на земельні ділянки відповідно до статті 120 Земельного кодексу України, однак на іншому правовому титулі, відмінному від права постійного користування, що визначається за згодою сторін.
З огляду на встановлені фактичні обставини, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції правильно застосував положення статей 92, 120 Земельного кодексу України, статті 377 Цивільного кодексу України, в комплексі та з урахуванням балансу інтересів усіх сторін, зазначив про право скаржника, як фактичного користувача земельними ділянками, вимагати оформлення права користування земельними ділянками на умовах і в обсязі, які були встановлені для попереднього землекористувача - власника об'єкта нерухомості.
З урахуванням фактичних обставин справи, підтверджених відповідними доказами, з огляду на норми законодавства, які підлягають до застосування у спірних правовідносинах, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що доводи скаржника, наведені в апеляційній скарзі, є необґрунтованими.
Відповідно до частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно з п.1 ч.1 ст. 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Статтею 276 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
У цій справі, звертаючись з апеляційною скаргою, скаржник не довів неправильного застосування судом норм матеріального і процесуального права, як необхідної передумови для скасування прийнятого у справі судового рішення. Тому колегія суддів не вбачає правових підстав для задоволення апеляційної скарги, а рішення місцевого господарського суду у даній справі слід залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 269, 275, 276, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Кіровоградської області від 20.04.2023 року у справі №912/1958/22 залишити без змін.
Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів з дня складання повного судового рішення.
Постанова складена у повному обсязі 26.06.2025 року.
Головуючий суддя Т.А. Верхогляд
Суддя Ю.Б. Парусніков
Суддя В.Ф. Мороз