17.06.2025 року м. Дніпро Справа № 904/4662/23
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Чередка А.Є. (доповідач)
суддів: Паруснікова Ю.Б., Мороза В.Ф.,
при секретарі судового засідання: Кишкань М.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк"
на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області (суддя Соловйова А.Є.) від 24.09.2024р. у справі № 904/4662/23
за заявою Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк", м. Київ
до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Перспектива Інвестстрой" (49000, м. Дніпро, вул. Дзержинського, буд. 35-Б, корп. 2, код ЄДРПОУ 33971787)
про визнання банкрутом, -
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 24.09.2024р. у справі № 904/4662/23 в задоволенні заяви Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" б/н від 15.07.2024 про покладення солідарної відповідальності на керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "Перспектива Інвестстрой" ОСОБА_1 , засновників Товариства з обмеженою відповідальністю "Перспектива Інвестстрой" ОСОБА_1 , Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Приватінвест 21", ОСОБА_2 - відмовлено.
Не погодившись з вказаною ухвалою господарського суду, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулося Акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк", в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить:
- апеляційну скаргу АТ КБ “ПриватБанк» задовольнити в повному обсязі;
- покласти на керівника та засновника Товариства з обмеженою відповідальністю “Перспектива Інвестстрой» ОСОБА_1 АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ) солідарну відповідальність за грошовими зобов'язаннями Товариства з обмеженою відповідальністю “Перспектива Інвестстрой» (49000, м. Дніпро, вул. Дзержинського, буд. 35-Б, корп. 2, код 33971787);
- покласти на засновника Товариства з обмеженою відповідальністю “Перспектива Інвестстрой» Товариство з обмеженою відповідальністю“Інвестиційна Компанія “Приватінвест 21» (49000, м. Дніпро, вул. Вишнева, буд. 51, код 33613405) солідарну відповідальність за грошовими зобов'язаннями Товариства з обмеженою відповідальністю “Перспектива Інвестстрой» (49000, м. Дніпро, вул. Дзержинського, буд. 35Б, корп. 2, код 33971787);
- покласти на засновника Товариства з обмеженою відповідальністю “Перспектива Інвестстрой» ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_2 ) солідарну відповідальність за грошовими зобов'язаннями Товариства з обмеженою відповідальністю “Перспектива Інвестстрой» (49000, м. Дніпро, вул. Дзержинського, буд. 35Б, корп. 2, код 33971787);
- стягнути солідарно з ОСОБА_1 АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ), Товариства з обмеженою відповідальністю “Інвестиційна Компанія “Приватінвест 21» (49000, м. Дніпро, вул. Вишнева, буд. 51, код 33613405) та ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_2 ) на користь Акціонерного товариства Комерційного банку “Приватбанк» (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 30, код 14360570) суму непогашених Кредиторських вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю “Перспектива Інвестстрой» у загальному розмірі 362 532 469,99 (триста шістдесят два мільйони п'ятсот тридцять дві тисячі чотириста шістдесят дев'ять) грн 99 коп.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт, зокрема вказує наступне:
- суд першої інстанції не врахував, що загальні збори учасників господарського товариства є також органом управління товариством, а тому згідно з ч. 6 ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства несуть солідарну відповідальність за незадоволення вимог кредиторів;
- суд першої інстанції не врахував, що матеріалами справи підтверджується наявність у боржника вже станом на 24.01.2019р. невиконаних зобов'язань перед двома кредиторами на значну суму, що свідчить про загрозу його неплатоспроможності та відповідає умовам ч. 6 ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства;
- висновки суду першої інстанції про неможливість застосування до спірних правовідносин ч. 6 ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства суперечать висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 11.04.2023р. у справі № 910/15018/19.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 23.12.2024р. поновлено строк подання апеляційної скарги, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 24.09.2024р. у справі № 904/4662/23, розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 15.04.2025р.
У судовому засіданні по справі була оголошена перерва з 15.04.2025р. по 17.06.2025р.
Представники апелянта та ліквідатора у судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримали у повному обсягу та просили її задовольнити.
Представники ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Приватінвест 21" та ОСОБА_2 у відзивах на апеляційну скаргу та в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечують, вважають оскаржувану ухвалу законною та обгрунтованою, прийняту з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а апеляційну скаргу апелянта безпідставною, посилаючись при цьому на те, що учасники боржника не є його виконавчим органом управління, тому не можуть бути суб'єктами солідарної відповідальності за ч. 6 ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства, яка також не може бути застосована до ОСОБА_1 , як керівника боржника, враховуючи відсутність в законодавстві, на час настання неплатоспроможності боржника, солідарної відповідальності керівника за незадоволення вимог кредиторів. Також, вказують про неможливість задоволення вимог АТ КБ «Приватбанк» поза межами конкурсної процедури у справі про банкрутство.
Інші учасники справи наданим їм правом участі у судовому засіданні не скористалися та не подали відзивів на апеляційну скаргу, про час та місце судового засідання були повідомлені апеляційним судом належним чином, що підтверджується матеріалами справи.
Враховуючи вищенаведене, а також те, що явка представників учасників справи в судове засідання апеляційним судом не визнавалася обов'язковою, а неявка представників інших учасників справи не перешкоджає розгляду справи, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу по суті у відсутності інших учасників справи.
Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, заслухавши пояснення присутніх представників учасників справи, дослідивши матеріали справи, судова колегія дійшла до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 17.10.2023 відкрито провадження за заявою Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" у справі № 904/4662/23 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Перспектива Інвестстрой" (49000, м.Дніпро, вул. Дзержинського, буд. 35-Б, корп. 2, код ЄДРПОУ 33971787). Визнано грошові вимоги Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" в сумі 87 140,00 грн (судовий збір за подання заяви, авансування винагороди арбітражного керуючого) - 1 черга задоволення вимог кредиторів, 70 116 675,23 грн (заборгованість за кредитом) - 4 черга задоволення вимог кредиторів. Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Введено процедуру розпорядження майном боржника строком на сто сімдесят календарних днів до 04.04.2024. Призначено розпорядником майна боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Перспектива Інвестстрой" (49000, м. Дніпро, вул. Дзержинського, буд. 35-Б, корп. 2, код ЄДРПОУ 33971787) арбітражного керуючого Демчана О.І. (свідоцтво №1732 від 11.11.2015) (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 16/108, оф.17).
16.01.2024 Господарським судом Дніпропетровської області постановлено ухвалу, якою визнано грошові вимоги Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Перспектива Інвестстрой" в сумі 5 368,00 грн (судовий збір за подання заяви) - 1 черга задоволення вимог кредиторів, в сумі 137 313 026,74 грн (102 807 291, 94 грн - заборгованість з винагороди за користування кредитом; 34 263 881,95 грн - заборгованість за процентами за користування кредитом; 242 052,85 грн - судовий збір у справі № 904/9002/17) - 4 черга задоволення вимог кредиторів, в сумі 155 010 260,02 грн (пеня) - 6 черга задоволення вимог кредиторів. Грошові вимоги в сумі 21 251 037,57 грн (пеня) - відхилено.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 16.01.2024р. визнано грошові вимоги Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Перспектива Інвестстрой" в сумі 5 368,00 грн (судовий збір за подання заяви) - 1 черга задоволення вимог кредиторів, в сумі 1 449 105,55 (основний платіж щодо сплати податків і зборів) - 3 черга задоволення вимог кредиторів, в сумі 744 576,95 грн (штрафна санкція, пеня) - 6 черга задоволення вимог кредиторів.
Також, 16.01.2024 Господарським судом Дніпропетровської області постановлено ухвалу за підсумками попереднього засідання, якою, поміж іншого, внесено до реєстру вимоги кредиторів у наступній черговості:
- грошові вимоги Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" в сумі 87 140,00 грн (судовий збір за подання заяви, авансування винагороди арбітражного керуючого) - 1 черга задоволення вимог кредиторів, 70 116 675,23 грн (заборгованість за кредитом) - 4 черга задоволення вимог кредиторів;
- додаткові грошові вимоги Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" (код ЄДРПОУ 14360570) в сумі 5 368,00 грн (судовий збір за подання заяви) - 1 черга задоволення вимог кредиторів, в сумі 137 313 026,74 грн (102 807 291, 94 грн - заборгованість з винагороди за користування кредитом; 34 263 881,95 грн - заборгованість за процентами за користування кредитом; 242 052,85 грн - судовий збір у справі № 904/9002/17) - 4 черга задоволення вимог кредиторів, в сумі 155 010 260,02 грн (пеня) - 6 черга задоволення вимог кредиторів.
Постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 13.02.2024 припинено процедуру розпорядження майном Товариства з обмеженою відповідальністю "Перспектива Інвестстрой". Припинено повноваження арбітражного керуючого Демчана Олександра Івановича, як розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Перспектива Інвестстрой". Визнано Товариство з обмеженою відповідальністю "Перспектива Інвестстрой" банкрутом. Відкрито ліквідаційну процедуру у справі строком на 12 місяців, до 13.02.2025. Призначено ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю "Перспектива Інвестстрой" арбітражного керуючого Демчана Олександра Івановича.
18.07.2024 кредитором банкрута - АТ КБ "ПриватБанк" подано заяву б/н від 15.07.2024 про покладення солідарної відповідальності на керівників та засновників Товариства з обмеженою відповідальністю "Перспектива Інвестстрой", в якій кредитор просив суд:
1. Покласти на керівника та засновника Товариства з обмеженою відповідальністю "Перспектива Інвестстрой" ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ) солідарну відповідальність за грошовими зобов'язаннями Товариства з обмеженою відповідальністю "Перспектива Інвестстрой" (49000, м. Дніпро, вул. Дзержинського, буд. 35-Б, корп. 2, код 33971787).
2. Покласти на засновника Товариства з обмеженою відповідальністю "Перспектива Інвестстрой" Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна Компанія "Приватінвест 21" (49000, м. Дніпро, вул. Вишнева, буд. 51, код ЄДРПОУ 33613405) солідарну відповідальність за грошовими зобов'язаннями Товариства з обмеженою відповідальністю "Перспектива Інвестстрой" (49000, м. Дніпро, вул. Дзержинського, буд. 35Б, корп. 2, код 33971787).
3. Покласти на засновника Товариства з обмеженою відповідальністю "Перспектива Інвестстрой" ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_2 ) солідарну відповідальність за грошовими зобов'язаннями Товариства з обмеженою відповідальністю "Перспектива Інвестстрой" (49000, м. Дніпро, вул. Дзержинського, буд. 35Б, корп. 2, код 33971787).
4. Стягнути солідарно з ОСОБА_1 АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ), Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна Компанія "Приватінвест 21" (49000, м. Дніпро, вул. Вишнева, буд. 51, код 33613405) та ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_2 ) на користь Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 30, код 14360570) суму непогашених кредиторських вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю "Перспектива Інвестстрой" у загальному розмірі 362 532 469,99 (триста шістдесят два мільйони п'ятсот тридцять дві тисячі чотириста шістдесят дев'ять) грн 99 коп.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 24.09.2024р. у справі № 904/4662/23 відмовлено в задоволенні заяви Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" б/н від 15.07.2024 про покладення солідарної відповідальності на керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "Перспектива Інвестстрой" ОСОБА_1 , засновників Товариства з обмеженою відповідальністю "Перспектива Інвестстрой" ОСОБА_1 , Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Приватінвест 21", ОСОБА_2 .
Розглядаючи питання про законність та обґрунтованість ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 24.09.2024р. у справі № 904/4662/23, які і є предметом апеляційного перегляду, колегія суддів апеляційного господарського суду враховує наступне.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 3 ГПК України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Згідно з ч. 6 ст. 12 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
На час відкриття провадження у справі та постановлення оскаржуваної ухвали набув чинності Кодекс України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ), який встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.
Частиною 2 Прикінцевих та Перехідних Положень Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що з дня введення в дію цього Кодексу визнано таким, що втратив чинність Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (Відомості Верховної Ради України, 1992р., № 31, ст. 440 із наступними змінами).
Відповідно до ч. 6 ст. 34 КУзПБ, в редакції на час подання заяви банку, боржник зобов'язаний у місячний строк звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство у разі виникнення неплатоспроможності, зокрема якщо задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов'язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами або якщо розмір грошових зобов'язань боржника, строк виконання яких настав, перевищує вартість активів боржника, та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Якщо органи управління боржника допустили порушення цих вимог, вони несуть солідарну відповідальність за незадоволення вимог кредиторів. Питання порушення органами управління боржника зазначених вимог підлягає розгляду господарським судом під час здійснення провадження у справі. У разі виявлення такого порушення про це зазначається в ухвалі господарського суду, що є підставою для подальшого звернення кредиторів своїх вимог до зазначених осіб.
Умовами для встановлення щодо боржника такого складного за своїм змістом юридичного факту, як загроза неплатоспроможності боржника, є одночасна (зокрема, протягом місячного періоду, визначеного частиною шостою статті 34 КУзПБ) наявність таких юридичних фактів: 1) існування у боржника щонайменше перед двома кредиторами зобов'язань, строк виконання яких настав та визначається за правилами закону, що регулює відповідні правовідносини (купівлі-продажу, поставки, підряду, позики, бюджетні та податкові тощо); 2) розмір всіх активів боржника є меншим, ніж сумарний розмір зобов'язань перед всіма кредиторами боржника, строк виконання яких настав за правилами закону, що регулює відповідні правовідносини (купівлі-продажу, поставки, підряду, позики, бюджетні та податкові тощо), тобто такий майновий стан боржника за всіма його показниками (основними фондами, дебіторською заборгованістю, строк виконання зобов'язань щодо якої настав, тощо), який за оцінкою сукупної вартості всіх активів боржника очевидно не здатний забезпечити задоволення вимог виконання зобов'язань перед всіма кредиторами, строк виконання яких настав, ні у добровільному, ні у передбаченому законом примусовому порядку.
При цьому зобов'язання, що підтверджують виникнення загрози неплатоспроможності, мають бути реальними та документально підтвердженими.
Для визначення ознак загрози неплатоспроможності правове значення має сукупний розмір боргових зобов'язань, а не їх структура, оскільки при аналізі фінансового стану боржника із загального переліку зобов'язань не виключаються ті, які не дають змогу кредитору ініціювати процедуру банкрутства.
Отже, загроза неплатоспроможності боржника розкривається законодавцем через його фінансово-економічний стан, основним визначальним критерієм якого є нездатність боржника відповісти за своїми зобов'язаннями належним йому майном (активами) і тим самим виконати грошові зобов'язання в повному обсязі перед всіма кредиторами.
При цьому фінансово-економічний стан, що визначається на підставі відповідних показників матеріального, фінансового стану боржника та стану його господарської діяльності (з контрагентами тощо) як загроза неплатоспроможності, має бути не умовно-тимчасовим, а стабільно-незворотним для боржника і наслідки такого стану мають безпосередньо впливати на стан розрахунків з кредиторами.
Саме така стійкість та незворотність стану фінансово-господарської діяльності боржника, зокрема в частині розрахунків з кредиторами, і відрізняє загрозу неплатоспроможності боржника від іншого його стану фінансово-господарської діяльності, що має тимчасовий характер, і передбачає реальну (обґрунтовану матеріально-фінансовими показниками) можливість боржника у межах звичайної господарської діяльності у розумні строки змінити та відновити свої фінансові й економічні показники, що нададуть можливість боржнику в межах звичайного режиму господарської діяльності виконувати свої зобов'язання перед контрагентами та задовольняти грошові вимоги кредиторів.
При цьому доцільно враховувати реальні (доведені належними доказами) майбутні зміни вартості та/або складу активів, з використанням яких можуть бути задоволені вимоги кредиторів, що відбудуться (повинні відбутись) протягом відповідного місяця, тому що керівник має право посилатись на реальні очікування зміни складу та вартості активів, фінансового стану підприємства з огляду на його господарську діяльність.
Основним способом встановлення відмінностей між наведеними двома станами боржника є проведення аналізу фінансово-господарської діяльності (звітності) боржника, із встановленням / визначенням за результатами цього аналізу реальних наслідків та перспектив для боржника виконати свої зобов'язання перед його кредиторами, а для кредиторів - отримати від боржника задоволення своїх вимог у разі, якщо боржник не звернеться із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство.
У практиці Верховного Суду виявлення "ознак загрози неплатоспроможності" пов'язане з наданням судами оцінки:
- зібраним у справі доказам щодо підстав, обставин та дати виникнення у боржника перед кредитором зобов'язання, невиконання якого обумовило звернення із заявою про відкриття провадження у цій справі;
- доказам, наданим на підтвердження підстав, обставин та дати виникнення у боржника зобов'язань перед іншими кредиторами у справі;
- доказам щодо вартості майнових активів боржника станом на той звітний період, коли у нього виникли та одночасно тривали зобов'язання перед щонайменше двома кредиторами боржника (заявником у спорі про покладення солідарної відповідальності та ще одним із кредиторів боржника, постанова Верховного Суду від 14.09.2021 у справі № 902/1023/19).
Для існування загрози неплатоспроможності боржника (за відсутності між ним і кредитором спору про право) КУзПБ не вимагає безспірності вимог кредиторів до боржника, зокрема необхідності прийняття судового рішення та/або видачу виконавчого документа щодо вимог кредитора до боржника, які (вимоги) стали підставою для звернення із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство (див. постанову Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.06.2022 у справі № 904/76/21).
Підтверджують такий висновок положення частин другої, третьої та четвертої статті 34 КУзПБ, якими визначені вимоги до доказів, що додаються і до заяви кредитора, і до заяви боржника про відкриття провадження у справі про банкрутство, серед яких відсутня вимога про додання до відповідної заяви судового рішення та/або видачу виконавчого документа щодо вимог кредитора до боржника.
Під час розгляду заяви АТ КБ "ПриватБанк" місцевий господарський суд встановив, що в ході здійснення процедури розпорядження майном ТОВ "Перспектива Інвестстрой" розпорядником майна було проведено аналіз фінансово-господарської діяльності боржника, за результатами якого складено звіт від 12.02.2024р.
Як вбачається із вказаного звіту, станом на кінець досліджуваного періоду (01.01.2019) коефіцієнт покриття був меншим 1,0 та ТОВ "Перспектива Інвестстрой" не отримало прибутку в 2018 році, відповідно такий фінансовий стан характеризувався ознаками надкритичної неплатоспроможності.
Протягом всього періоду, що аналізується, власний капітал має від'ємне значення - (- 576,6) тис. грн на початок 2016 року та (-29054,7) тис. грн на кінець 2018 року, тобто зобов'язання ТОВ "Перспектива Інвестстрой" не було покрито його активами. Товариство протягом всього періоду, що аналізується, мало ознаки стійкої неплатоспроможності.
Грошові кошти, які необхідні для ведення господарської діяльності, у товариства були не значні впродовж періоду 2016-2018 років: станом на 31.12.2016 року - 2,3 тис. грн, що займає 0,003% питомої ваги валюти балансу; станом на 31.12.2017 та 31.12.2018 грошові кошти в балансі товариства не обліковувались. Коефіцієнт абсолютної ліквідності (грошової платоспроможності), значення якого не повинно бути менше > 0,2, з тенденцією до збільшення, у ТОВ "Перспектива Інвестстрой" станом на 31.12.2016 складає 0,004, тобто в 50 раз менше від рекомендованого. Станом на 31.12.2017 та 31.12.2018 значення даного коефіцієнту дорівнює 0,0.
Коефіцієнт покриття, який характеризує здатність забезпечити свої короткострокові зобов'язання з найбільше легко реалізованої частини активів, оборотних коштів, та який дає найбільш загальну оцінку ліквідності активів, у продовж трьох періодів мав стійку тенденції до зменшення від значення 32,2 станом на 01.01.2016 до значення 0,05 станом на кінець 2018 року. Нормативне значення (> 1,0). Тобто на кінець періоду 2016-2018, коефіцієнт в 20 разів менше від рекомендованого.
Отже, протягом 2018 та 2019 років фінансовий стан ТОВ "Перспектива Інвестстрой" характеризувався ознаками критичної неплатоспроможності, що відповідають фінансовому стану потенційного банкрутства; фінансовий стан ТОВ "Перспектива Інвестстрой" на кінець 2019 року характеризувався ознаками надкритичної неплатоспроможності.
З матеріалів справи також вбачається, що заборгованість ТОВ "Перспектива Інвестстрой" перед АТ КБ "Приватбанк" виникла у зв'язку із неналежним виконанням умов кредитного договору № DNHL00000853 від 17.12.2008 у період з 19.07.2017.
Так, згідно з умовами цього договору, з урахуванням договору про внесення змін від 27.09.2016, банк за наявності вільних коштів зобов'язався надати Позичальнику кредит у вигляді відновлюваної кредитної лінії з лімітом 75 417 000,00 грн на поповнення обігових коштів, - в обмін на зобов'язання Позичальника щодо повернення кредиту, сплати процентів, винагороди, в обумовлені цим Договором терміни. Строком повернення кредиту був встановлений сторонами до 19.07.2017 (п. 1.2., п.А.3, Додаток № 1 до Кредитного договору (в редакції Договір про внесення змін від 27.09.2016).
ТОВ "Перспектива Інвестстрой" зобов'язання за договором не виконало, кредитні кошти не повернуло, зокрема вже станом на 25.09.2017 обліковувався борг у розмірі 82 314 440,70 грн.
Крім того, заборгованість ТОВ "Перспектива Інвестстрой" перед ГУ ДПС у Дніпропетровській області виникла у зв'язку податковим боргом з орендної плати з юридичних осіб, що виник внаслідок несплати платником податків сум грошових зобов'язань у загальному розмірі 2 164 938, 45 грн (основний платіж - 1 430 033,92 грн, штрафні санкції - 393 489,27 грн, пеня - 341 415,26 грн); податковим боргом по земельному податку з юридичних осіб, що виник внаслідок несплати платником податків сум грошових зобов'язань у загальному розмірі 28 251,71 грн (основний платіж - 1 9 071,63 грн, 6 078,87, пеня - 3 101,21 грн) та боргом по податку на нерухоме майно, що виник внаслідок несплати платником податків сум грошових зобов'язань у загальному розмірі 491,81 грн (штрафна санкція) та судовий збір за подання заяви з грошовими вимогами до боржника у загальному розмірі 5 368,00 грн. Вказана заборгованість виникла у період з 13.12.2018.
Таким чином, станом на кінець 2018 року у боржника вже існувала заборгованість перед принаймні 2 кредиторами - АТ КБ "Приватбанк" та ГУ ДПС у Дніпропетровській області, строк погашення якої настав, що підтверджується відповідними доказами, долученими кредиторами до заяв про відкриття провадження у справі про банкрутство та до заяв про визнання кредиторських вимог.
Враховуючи вищевикладене, вже з початку 2016 по кінець 2019 фінансовий стан ТОВ "Перспектива Інвестстрой" характеризувався ознаками критичної неплатоспроможності, що відповідає стану потенційного банкрутства, з кінця 2018 року боржник перебуває у стані об'єктивного банкрутства - починаючи з вказаного періоду боржник став нездатним в повному обсязі задовольнити вимоги кредиторів.
Незважаючи на це, посадовими особами ТОВ "Перспектива Інвестстрой" будь-яких дій (рішень) стосовно порядку покриття збитків товариства не приймалося, рішень про звернення до господарського суду із заявою про власне банкрутство також не приймалося.
Органами управління ТОВ "Перспектива Інвестстрой" у період існування у товариства стану загрози неплатоспроможності були: ОСОБА_1 - керівник з 27.01.2006 та засновник з 21.12.2005; Компанія "Деламаре Інвестменс Лімітед" - засновник з 25.02.2009; ТОВ "Інвестиційна компанія "Приватінвест 21" - засновник з 25.02.2009; ОСОБА_2 - засновник з 21.12.2005. При цьому, Компанію Компанія "Деламаре Інвестменс Лімітед" ліквідовано.
Вищенаведені обставини і були підставою для звернення АТ "КБ ПриватБанк" до господарського суду з заявою про покладення на керівника та засновників Товариства з обмеженою відповідальністю "Перспектива Інвестстрой" солідарної відповідальності за грошовими зобов'язаннями Товариства з обмеженою відповідальністю "Перспектива Інвестстрой".
Відмовляючи у задоволенні заяви кредитора, суд першої інстанції, зокрема виходив з того, що на час настання загрози неплатоспроможності ТОВ "Перспектива Інвестстрой" чинне законодавство України не встановлювало відповідальності керівника та засновників боржника у вигляді солідарної відповідальності за незадоволення вимог кредиторів у випадку не звернення з заявою до господарського суду про відкриття провадження у справі про банкрутство, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції.
Так, Закон України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» який втратив чинність з введенням в дію з 21.10.2019 КУзПБ, містив умови, за яких боржник (ліквідатор боржника) були зобов'язані звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство (ч. 5 ст. 11 та ч. 1 ст. 95 цього Закону), втім солідарна відповідальність за порушення цього обов'язку була встановлена лише щодо власника майна боржника, керівника чи ліквідатора боржника у випадку недотримання вимог щодо особливостей застосування процедури банкрутства до боржника, що ліквідується власником згідно з ч. 1 ст. 95 Закону (ч. 6 ст. 95 Закону).
Водночас Закон не містив положень про відповідальність за не звернення боржника до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі у разі загрози неплатоспроможності (ч. 5 ст. 11 Закону).
В положеннях КУзПБ законодавець передбачив єдиний порядок провадження у справі про банкрутства, тим самим відмовившись від особливостей застосування процедури банкрутства до боржника, що ліквідується власником.
Натомість, з введенням в дію з 21.10.2019 КУзПБ законодавець як новелу у спеціальному нормативному акті з питань банкрутства запровадив солідарну відповідальність у разі порушення вимоги цього Кодексу щодо обов'язку та строку для звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство (зокрема, у разі загрози неплатоспроможності) визначивши суб'єктом цієї відповідальності керівника боржника, а згодом органи управління боржника.
Солідарна відповідальність керівника боржника (органів управління боржника) - це вид спеціальної цивільно-правової відповідальності, відповідно до якої відповідний орган управління боржника, який не звернувся у місячний термін у разі наявності загрози неплатоспроможності до господарського суду з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство підлягає притягненню до солідарної відповідальності за незадоволення вимог кредиторів. Будь-яких інших підстав притягнення до солідарної відповідальності Кодексом України з процедур банкрутства не передбачено.
У даній справі недостатність майна ТОВ "Перспектива Інвестстрой" для задоволення вимог кредиторів, тобто наявність загрози неплатоспроможності, була наявна вже у грудні 2018 року, тому в боржника вже в той час з'явився обов'язок звернутися до господарського суду з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство, чого він не зробив, відтак допустив порушення ч. 5 ст. 11 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», втім норми останнього не встановлювали відповідальності за таке порушення, крім його допущення під час ліквідації боржника за рішенням власника, чого не мало місця у даному випадку.
Відповідно ж до ч. 1 ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Позицію щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів неодноразово висловлював і Конституційний Суд України. Зокрема, згідно з висновками щодо тлумачення змісту ст. 58 Конституції України, викладеними у рішеннях Конституційного Суду України від 13.05.97 N 1-зп, від 09.02.99 N 1-рп/99, від 05.04.2001 N З-рп/2001, від 13.03.2012 N 6-рп/2012, закони та інші нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності; дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється із втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
Отже, за загальним правилом норма права діє стосовно фактів і відносин, які виникли після набрання чинності цією нормою. Тобто до події, факту застосовується закон (інший нормативно-правовий акт), під час дії якого вони настали або мали місце.
Висновок щодо застосування ч. 1 ст. ст. 58 Конституції України, викладений у постанові Верховного Суду України від 02.12.2015 у справі №3-1085гс15.
Статтею 5 ЦК України визначено, що акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.
Відповідно до ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Конституційний Суд України в абз. З п. 4 мотивувальної частини рішення від 11.10.2005 №8-рп/2005 та в абз. 1 п. п. 2.1. п. 2 мотивувальної частини рішення від 31.03.2015 №1-рп/2015 зазначив, що складовими принципу верховенства права є, зокрема, правова передбачуваність та правова визначеність, які необхідні для того, щоб учасники відповідних правовідносин мали можливість завбачати наслідки своїх дій і бути впевненими у своїх законних очікуваннях, що набуте ними на підставі чинного законодавства право, його зміст та обсяг буде ними реалізовано.
Юридична визначеність дає можливість учасникам суспільних відносин завбачати наслідки своїх дій і бути впевненими у своїх легітимних очікуваннях (legitimate expectations), зокрема у тому, що набуте ними на підставі чинного законодавства право буде реалізоване (Рішення Конституційного Суду України від 05.06.2019 №3-р (І)/2019).
Отже правова визначеність гарантує, що однакові відносини, які склались в один і той же проміжок часу, не будуть врегульовані у різний спосіб.
Згідно з п. 3.1. рішення Конституційного Суду України від 29.06.2010 №17-рп/2010 принцип правової визначеності передбачає, що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці є допустимим за умови передбачуваності застосування правових норм, встановлюваних такими обмеженнями. Тобто обмеження будь-якого права має базуватися на критеріях, які дадуть змогу передбачити юридичні наслідки своєї поведінки.
Можливість покладення солідарної відповідальності на керівника боржника (органи управління) у випадку існування загрози неплатоспроможності визначена ч. 6 ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства, який введений в дію 21.10.2019 року, а отже в силу положень ст. 58 Конституції України, зазначена норма закону не може бути застосована до правовідносин, що мали місце до набрання ним чинності.
Подібний висновок щодо правил застосування положень ст. 34 КУзПБ, введеного в дію 21.10.2019, що регулює застосування солідарної відповідальності у справах про банкрутство, з урахуванням дії його в часі, та у поєднанні із правилами застосування у цій справі приписів ч. 1 ст. 95 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», зроблено в ухвалі Господарського суду Рівненської області від 22.11.2022, яку залишено без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.03.2023, з яким погодився Касаційній господарський суд в постанові від 05.09.2023р. у справі № 918/573/21 (п. 6.11 Постанови).
Виходячи з викладеного та періоду ухвалення вищенаведеної постанови Верховного Суду, апеляційний суд відхиляє доводи апелянта щодо незастосування судом першої інстанції під час розгляду справи висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 11.04.2023р. у справі № 910/15018/19.
Крім цього, під час апеляційного перегляду оскаржуваної ухвали колегія суддів враховує наступні висновки, викладені в постанові Верховного Суду у складі суддів палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 04.09.2024р. у справі № 908/3236/21.
«Порушення вимоги Закону своєчасно звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство є підставою для стягнення з винного члена органу управління боржника збитків, спричинених таким порушенням, на користь боржника.
Належним позивачем за вимогою про стягнення збитків є як кредитор, так і боржник.
Якщо суд виявив порушення законодавчої вимоги своєчасно звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство, такий висновок відображається у мотивувальній, а не резолютивній частині рішення.
Кошти, стягнені із суб'єкта солідарної відповідальності, є коштами боржника, які, зокрема, включаються до складу ліквідаційної маси і можуть бути використані для задоволення вимог кредиторів лише у порядку черговості, встановленому КУзПБ».
З огляду на вищенаведене, вимоги Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" про покладення солідарної відповідальності на керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "Перспектива Інвестстрой" ОСОБА_1 , засновників Товариства з обмеженою відповідальністю "Перспектива Інвестстрой" ОСОБА_1 , Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Приватінвест 21", ОСОБА_2 та стягнення з останніх на користь Акціонерного товариства Комерційного банку “Приватбанк» суму непогашених Кредиторських вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю “Перспектива Інвестстрой» у загальному розмірі 362 532 469,99грн. є безпідставними та не підлягають задоволенню.
Виходячи з викладеного, суд першої інстанції дійшов до вірного висновку про відсутність підстав для задоволення заяви АТ КБ «Приватбанк» про покладення солідарної відповідальності на органи управління боржника, а оскаржувана ухвала відповідає чинному законодавству, отже підстави передбачені ст. 277 ГПК України, для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 24.09.2024р. у справі № 904/4662/23 відсутні.
Згідно з ст. 129 ГПК України та виходячи з результату розгляду апеляційної скарги, судові витрати по сплаті апелянтом судового збору за подання апеляційної скарги слід покласти на останнього.
З підстав наведеного та керуючись ст.ст. 123, 129, 231, 269, 270, 275-284, 287 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 24.09.2024р. у справі № 904/4662/23 - залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 24.09.2024р. у справі № 904/4662/23 - залишити без змін.
Судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк".
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту постанови.
Повна постанова складена та підписана 26.06.2025 року.
Головуючий суддя А.Є. Чередко
Суддя Ю.Б. Парусніков
Суддя В.Ф. Мороз