ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33601 м.Рівне, вул.Яворницького, 59
25 червня 2025 року Справа № 918/1207/24
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Грязнов В.В., суддя Павлюк І.Ю. , суддя Розізнана І.В.
секретар судового засідання Заславська В.В.,
представники учасників справи:
прокурор - Немкович І.І.;
позивача - не з'явився;
відповідача - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заву' 45678 Товариства з обмеженою відпові-дальністю «Арслан Віталій Груп» про ухвалення додаткового рішення у справі №918/1207/24
за позовом Заступника керівника Рівненської окружної прокуратури в інтересах держави
в особі - Рівненської міської ради
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Арслан Віталій Груп»
про стягнення 1 947 212,81 грн пайових внесків
У провадженні Північно-західного апеляційного господарського суду перебувала апеляційна скарга Першого заступника керівника Рівненської обласної прокуратури на рішення господарсь-кого суду Рівненської області від 25.03.2025 у справі №918/1207/24.
Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 11.06.2025 апеляційну скаргу Першого заступника керівника Рівненської обласної прокуратури на рішення господарсь-кого суду Рівненської області від 25.03.2025 у справі №918/1207/24 задоволено. Рішення суду першої інстанції скасовано в частині відмови у стягненні 876 890,18 грн та ухвалено в цій частині нове рішення про задоволення позову. Викладено резолютивну частину рішення в такій редакції:
« 1. Позов задоволити
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Арслан Віталій Груп» на користь Рівненської міської ради 1 947 212,81 грн пайових внесків.
3. Стягнути з ТОВ «Арслан Віталій Груп» на користь Рівненської обласної прокуратури 23366,25 грн витрат зі сплати судового збору за подання позовної заяви.».
4. Стягнути з ТОВ «Арслан Віталій Груп» на користь Рівненської обласної прокуратури 15784,02 грн витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.».(т.2, арк.справи 79-83).
16.06.2025 до Північно-західного апеляційного господарського суду надійшла заява представника ТОВ «Арслан Віталій Груп» - адвоката Колесника В.В. про ухвалення додаткового рішення у справі №918/1207/24. (т.2, арк.справи 88-90).
Ухвалою суду від 17.06.2025 заяву призначено до розгляду в судовому засіданні на 25.06.2025. Запропоновано іншим учасникам справи подати до суду апеляційної інстанції свої заперечення щодо заяви про ухвалення додаткового рішення у справі №918/1207/24.(т.2, арк. справи 100).
До суду апеляційної інстанції через систему «Електронний суд» 23 та 24 червня 2025р. надійшли заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення, в яких Рівненська міська рада та Рівненська окружна прокуратура просили відмовити ТОВ «Арслан Віталій Груп» у задоволенні заяви про стягнення витрат на правничу допомогу у справі №918/1207/24. Крім того, Рівненська міська рада просила здійснити розгляд заяви Відповідача здійснювати без участі її представника. (т.2, арк.справи 103-104, 107-108).
В судовому засіданні апеляційної інстанції 25.06.2025, Прокурор надав свої пояснення, просив відмовити у задоволенні заяви про стягнення витрат на професійну правову допомогу. Від-повідач явки свого представника у судове засідання апеляційної інстанції 25.06.2025 не забезпечив, причин неявки не повідомив, проте така неявка не перешкоджає розгляду заяви, позаяк присут-ність представників сторін не визнавалась обов'язковою.
Розглянувши заяву представника ТОВ «Арслан Віталій Груп» - адвоката Колесника В.В. про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, апеляційний господарський суд зазначає наступне.
Згідно зі статтею 15 Господарського процесуального кодексу України (надалі в тексті - ГПК України) суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судо-чинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями тощо.
Відповідно до ст.16 ГПК України, учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється адвокатом (профе-сійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Пунктом 12 частини 3 статті 2 ГПК України визначено, що однією з основних засад (принци-пів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Судові витрати - це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв'язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв'язку з вирішенням конкретної справи.
Аналогічний висновок міститься і у пункті 49 постанови Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №242/4741/16-ц, постановах Верховного Суду від 27.07.2022 у справі №907/418/21, від 27.03.2023 у справі №910/25118/15.
Як вбачається з матеріалів справи, до заяви про ухвалення додаткового рішення представ-ником Відповідача долучено докази, в підтвердження понесених судових витрат, а саме: копію Договору про надання правничої допомоги від 29.04.2025; копію Акт наданих послуг №918/ 1207/24-А від 16.06.2025, копію Детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом у справі №918/1207/24.(т.2, арк.справи 91-96).
Заявник просить ухвалити додаткове рішення та стягнути з Рівненської міської ради на користь ТОВ «Арслан Віталій груп» 4 000, 00 грн судових витрат на професійну правничу допомогу за підготовку та подання відзиву на апеляційну скаргу Прокурора.
За приписами ч.1 ст.244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо стосовно будь-якої позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до ч.3, 4 ст.244 ГПК України додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чи-ном повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Відповідно до частини четвертої статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Розглядаючи клопотання, колегія суддів враховує, що загальне правило розподілу судових витрат наведене в частині 4 статті 129 ГПК України. Разом із тим, частина 5 вказаної норми містить критерії, керуючись якими суд може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Відповідно до частини 5 зазначеної статті - під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/ дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, уста-новить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Відповідно до ч.3 ст.126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (надання послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява N19336/04, п.269).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 зауважила, що не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібну правову позицію викладено і у постановах Великої Палати Верховного Суду від 30.11.2020 по справі №922/2869/19, від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц.
З огляду на вищевикладене, керуючись положеннями ст.129 ГПК України, враховуючи доведеність порушеного права Позивача внаслідок незаконних дій Відповідача, що встановлено рішенням Господарського суду Рівненської області від 25.03.2025 та з мотивів, викладених у постанові апеляційного суду від 11.06.2025, якою скасовано рішення суду першої інстанції в частині відмови у стягненні 876 890,18 грн пайових внесків у даній справі - колегія суддів дійшла висновку, що клопотання Відповідача від 16.06.2025 про стягнення з Позивача 4 000 грн витрат на професійну правничу допомогу не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 34, 86, 126, 129, 244, 287 ГПК України, Північно-західний апеляційний господарський суд
1. Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Арслан Віталій Груп» про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат у справі №918/1207/24 залишити без задоволення.
2. Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 20 днів з дня її прийняття.
3. Матеріали справи №918/1207/24 повернути господарському суду Рівненської області.
Головуючий суддя Грязнов В.В.
Суддя Павлюк І.Ю.
Суддя Розізнана І.В.