вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"10" червня 2025 р. Справа№ 910/8652/24
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Гончарова С.А.
суддів: Тищенко О.В.
Сибіги О.М.
за участю секретаря судового засідання Кузьмінської О.Р.,
за участю представника (-ів) згідно протоколу судового засідання від 10.06.2025
розглянувши у закритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Тайфу-Метеор"
на рішення Господарського суду міста Києва від 03.12.2024 (повний текст складено 17.02.2025)
у справі № 910/8652/24(суддя - Котков О.В.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тайфу-Метеор"
до Антимонопольного комітету України
про визнання недійсним та скасування рішення,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Тайфу-Метеор» звернулося до суду позовом до Антимонопольного Комітету України про скасування рішення від 09.05.2024 № 160-р у справі № 145-26.13/117-23 «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу» (далі - Рішення АМК, оскаржуване рішення).
Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.12.2024 в позові відмовлено повністю.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, 10.03.2025 (згідно дати звернення до системи "Електронний суд") Товариство з обмеженою відповідальністю "Тайфу-Метеор" звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 03.12.2024 у справі № 910/8652/24, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 03.12.2024 у справі №910/8652/24 та прийняти нове рішення, яким скасувати рішення Антимонопольного комітету України від 09.05.2024 №160-р.
Підставою для скасування рішення суду скаржник зазначив, що датування банківських гарантій та присвоєння їм порядкових номерів є діями виключно банківської установи, а не учасників Торгів 1, а тому вказана обставина жодним чином не вказує на вчинення порушення Відповідачами у справі, а тому на думку скаржника рішення № 160-р підлягає скасуванню у відповідності норм частини першої статті 59 Закону України «Про захист економічної конкуренції» з підстав неповного з'ясування обставин, які мають значення для справи, а також, не доведення обставин, які мають значення для справи і які АМКУ та в подальшому і суд в оскаржуваному рішенні визнав встановленими.
Апелянт вказує, що Встановлені у Рішення № 160-р параметри метаданих pdf-файлів, як то «Програма», «Заголовок» можуть свідчити лише про ймовірну приналежність багатофункціонального (копіювального) пристрою до певної групи таких пристроїв за загальними технічними параметрами.
Обґрунтовуючи апеляційну скаргу скаржник вказує, що документи та інформація, зібрана АМКУ під час розгляду Справи пов'язана з виробниками продукції не підтверджує ту обставину, що у ТОВ «АКТАН - ДНІПРО» і ТОВ «ТАЙФУ-МЕТЕОР» була наявна будь-яка інформація, яку можливо було б при певних обставинах розцінювати як втручання виробників у спосіб та ціноутворення під час реалізації їх продукції, або така обставина, що зобов'язує сторони або надає сторонам права, яким встановлюються будь-які обмеження щодо дій по відношенню один до одного, які можливо було б кваліфікувати як погоджену антиконкурентну поведінку.
Скаржник зазначає, що кошти та/ або товари отримані під час здійснення господарської діяльності було використано Відповідачами у Справі, як інструмент для узгодження своєї поведінки під час участі у Торгах 1.
Скаржник вказує, що комітет у Рішенні № 160-р фактично зазначає, що ТОВ «АКТАН - ДНІПРО» має відмовитися від кредитування свого підприємства та ведення господарської діяльності з іншими юридичними особами, з причин того, що засновник такого суб'єкта господарювання (поручителя) є також засновником ряду інших юридичних осіб (і їх може бути безліч), зокрема Апелянта, з врахуванням факту укладення ряду договорів з Банком приблизно за шість місяців до Торгів та двох місяців після.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.03.2025, апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Гончаров С.А., судді Тищенко О.В., Сибіга О.М.
Суддя Тищенко О.В. 13.03.2025 перебувала у відпустці.
Суддя Сибіга О.М. з 13.03.2025 по 15.03.2025 перебував у відрядженні.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.03.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Тайфу-Метеор" на рішення Господарського суду міста Києва від 03.12.2024 у справі № 910/8652/24. Витребувано матеріали справи № 910/8652/24 у Господарського суду міста Києва. Призначено до розгляду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Тайфу-Метеор" на рішення Господарського суду міста Києва від 03.12 у справі № 910/8652/24 у судовому засіданні 09.04.2025.
01.04.2025 (згідно дати звернення до системи "Електронний суд") від Антимонопольного комітету України до Північного апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому відповідач заявляє клопотання про розгляд справи у закритому судовому засіданні.
01.04.2025 (згідно дати звернення до системи "Електронний суд") від Антимонопольного комітету України надійшов відзив, який вмотивовано тим, що Комітетом дотримано обов'язку визначеного пунктами 6, 7 розділу VII Правил розгляду заяв, а отримання Подання про попередні висновки після прийняття Рішення було спричинено поведінко Позивача щодо зміни місця обслуговування в оператора поштового зв'язку та неналежною організацією отримання поштової кореспонденції.
Відповідач у відзиві зазначає, що у Торгах 1 датою подачі тендерної пропозиції ТОВ «Актан-Дніпро» є 12.10.2018, а ТОВ «Тайфу Метеор» є 16.10.2018, з моменту вчинення Учасниками правопорушення (16.10.2018) і до винесення розпорядження Комітету про початок розгляду Справи № 08/182-р (13.10.2023) минуло 4 роки 11 місяців і 27 днів та свідчить про те, що Комітетом дотримано вимог статті 42 Закону.
Відзив обґрунтовано тим, що для доведення порушення законодавства про захист економічної конкуренції притаманний стандарт доказування «баланс вірогідності», а протилежна практики Верховного Суду на сьогоднішній день відсутня.
Відповідач вказує, що наведені Позивачем підстави апеляційного оскарження не містять доводів які б давали можливість дійти висновку про незгоду Позивача з вчиненим порушенням, тож поданими ТОВ «Тайфу Метеор» доказами не спростовано висновків Комітету, викладених у Рішенні.
Комітетом повно та всебічно встановлено обставини, які мають значення для справи, Рішення прийняте з дотриманням вимог Закону, а відтак підстави для визнання недійсним або скасування Рішення, передбачені статтею 59 Закону, - відсутні.
08.04.2025 (згідно дати звернення до системи "Електронний суд") від Товариства з обмеженою відповідальністю "Тайфу-Метеор" надійшла відповідь на відзив, яку вмотивовано тим, що Комітетом було пропущено строк до притягнення ТОВ «АКТАН - ДНІПРО» до відповідальності навіть з моменту подання цінових пропозицій Товариством 2.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.04.2025 клопотання Антимонопольного комітету України про розгляд справи № 910/8652/24 у закритому судовому засіданні задоволено та ухвалено здійснювати розгляд даної справи, за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Тайфу-Метеор" на рішення Господарського суду міста Києва від 03.12.2024 у справі №910/8652/24, у закритому судовому засіданні.
09.04.2024 колегією суддів оголошено перерву у розгляді апеляційної скарги до 30.04.2025.
30.04.2025 розгляд справи не відбувся, у зв'язку з перебуванням головуючого судді Гончарова С.А. у відпустках з 16.04.2025 по 25.04.2025, з 28.04.2025 по 09.05.2025, з 12.05.2025 по 18.05.2025. Крім того, суддя Тищенко О.В. перебувала у відряджені з 12.04.2025 по 15.04.2025, у відпустках з 16.04.2025 по 25.04.2025 та 28.04.2025 по 09.05.2025.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.05.2025 призначено до розгляду у закритому судовому засіданні справу № 910/8652/24 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Тайфу-Метеор" на рішення Господарського суду міста Києва від 03.12.2024 на 10.06.2025.
У судове засідання, що відбулось 10.06.2025 з'явились представники позивача та відповідача, надали свої пояснення щодо суті спору та просили задовольнити вимоги викладені в їх процесуальних документах.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Північний апеляційний господарський суд встановив наступне.
Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 13.10.2023 відповідно до розпорядження відповідача № 08/182-р було розпочато розгляд справи за ознаками вчинення ТОВ «Актан-Дніпро» та позивачем порушень у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів відкритих торгів.
09.05.2024 Антимонопольним комітетом України за результатами розгляду справи №145-26.13/117-23 прийнято рішення № 160-р "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу", яким визнано, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Актан-Дніпро» і Товариство з обмеженою відповідальністю «Тайфу-Метеор» вчинили порушення, передбачене пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів відкритих торгів: «ДК 021:2015:44160000-9 - Магістралі, трубопроводи, труби, обсадні труби, тюбінги та супутні вироби CPV:44160000-9», проведених КП «Київтеплоенерго» (п. 1 резолютивної частини рішення).
За порушення, зазначене в пункті 1 резолютивної частини цього рішення, накладено на Товариство з обмеженою відповідальністю «Тайфу-Метеор» штраф у розмірі 4 020 928,00 грн (п. 3 резолютивної частини рішення).
Також, оскаржуваним рішенням визнано, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Актан-Дніпро» і Товариство з обмеженою відповідальністю «Тайфу-Метеор» вчинили порушення, передбачене пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів відкритих торгів: «ДК 021:2015:44160000-9 - Магістралі, трубопроводи, труби, обсадні труби, тюбінги та супутні вироби», проведених КП Публічним акціонерним товариством «Центренерго» (п. 4 резолютивної частини рішення).
За порушення, зазначене в пункті 4 резолютивної частини цього рішення, накладено на Товариство з обмеженою відповідальністю «Тайфу-Метеор» штраф у розмірі 4 731 391,00 грн (п. 6 резолютивної частини рішення).
Рішенням Антимонопольного комітету України встановлено, зокрема, наступне.
Відповідачами в антимонопольній справі є:
- Товариство з обмеженою відповідальністю «Актан-Дніпро»;
- Товариство з обмеженою відповідальністю «Тайфу-Метеор».
У розумінні статті 1 Закону України «Про захист економічної конкуренції» ТОВ «Актан-Дніпро», ТОВ «Тайфу-Метеор» (далі разом - відповідачі в антимонопольній справі) є суб?єктами господарювання.
Комунальним підприємством «Київтеплоенерго» було проведено відкриті торги з публікацією англійською мовою на закупівлю «ДК 021:2015:44160000-9 - Магістралі, трубопроводи, труби, обсадні труби, тюбінги та супутні вироби» відповіднодо оголошення №UA-2018-09-04-000507-С (Торги 1).
Участь в Аукціоні взяли ТОВ «Актан-Дніпро», ТОВ «Тайфу-Метеор», ТОВ «Інтерпайп Україна».
Відповідно протоколу розкриття тендерних пропозицій, опублікованого в електронній системі публічних закупівель «Prozorro» 13.11.2018, пропозицію ТОВ «Інтерпайп Україна» відхилено, як таку, що не відповідає кваліфікаційним критеріям та вимогам тендерної документації.
Відповідно до реєстру отриманих тендерних пропозицій учасників та результатів проведеного аукціону:
- ТОВ «Тайфу-Метеор» первинна пропозиція 19 232 000,00 грн, остаточна пропозиція 19 232 000,00 грн;
- ТОВ «Актан-Дніпро» первинна пропозиція 19 234 000,00 грн, остаточна пропозиція 19 234 000,00 грн.
Переможцем торгів стало ТОВ «Тайфу-Метеор», з яким 11.12.2018 було укладено договір №536/ДЗЗ-18 на загальну суму 192 302 000,00 грн та додаткову угоду №1 від 29.12.2018 до цього договору.
ПАТ «Центренерго» було проведено відкриті торги з публікацією англійською мовою на закупівлю «ДК 021:2015:44160000-9 - Магістралі, трубопроводи, труби, обсадні труби, тюбінги та супутні вироби» відповіднодо оголошення №UA-2018-12-18-000994-В (Торги 2).
Участь в Аукціоні взяли ТОВ «Актан-Дніпро», ТОВ «Тайфу-Метеор».
Відповідно до реєстру отриманих тендерних пропозицій учасників та результатів проведеного аукціону:
- ТОВ «Тайфу-Метеор» первинна пропозиція 20 757 197,60 грн, остаточна пропозиція 20 757 197,60 грн.;
- ТОВ «Актан-Дніпро» первинна пропозиція 20 749 216,00 грн, остаточна пропозиція 20 749 216,00 грн.
Переможцем торгів стало ТОВ «Актан-Дніпро», з яким 28.03.2019 було укладено договір №121-15 на загальну суму 24 899 059,20 грн.
Аналіз відповідачем матеріалів справи засвідчив, що ТОВ «Актан-Дніпро» та ТОВ «Тайфу-Метеор» узгоджували між собою умови участі у торгах, з огляду на наступне:
- обмін повідомленнями, які стосувались проведення торгів, між особами причетними до господарської діяльності ТОВ «Актан-Дніпро» та ТОВ «Тайфу-Метеор» ОСОБА_1 (керівник та засновник ТОВ «Актан-Дніпро», розмір частки у статутному капіталі 100%) та ОСОБА_2 (перебував у трудових відносинах із ТОВ «Актан-Дніпро» з жовтня 2019 по січень 2020 року відповідно до листа ГУ ПФУ в Дніпропетровській області №0400-010704-5/119591);
- спільні унікальні особливості окремих файлів ТОВ «Актан-Дніпро» та ТОВ «Тайфу-Метеор», розміщених у реєстрі пропозицій на сайті закупівель, які свідчать про єдине джерело походження цих файлів.
- пропонування учасниками торгів товарів одніх і тих же виробників;
- наявність спільної господарської діяльності, що підтверджується відомостями Єдиного реєстру податкових накладних, листом АТ Банк «Конкорд» №11-01/1123-кі від 28.08.2023, листом АТ КБ «Приватбанк» від 15.08.2023 №20.1.0.0.0/7-230810/24484, листом АТ «ОТП Банк» від 16.08.2023 №73-1-1/3027-БТ;
- надання ТОВ «Актан-Дніпро» та ТОВ «Тайфу-Метеор» один одному поворотної фінансової допомоги;
- синхронність дій ТОВ «Актан-Дніпро» та ТОВ «Тайфу-Метеор» у часі, а саме завантаження гарантій, наданих АТ Банк «Конкорд'в один день 15.02.2019.
За остаточними висновками комітету, доказами, зібраними у справі, доводиться у своїй сукупності, що ТОВ «Актан-Дніпро» та ТОВ «Тайфу-Метеор» вчинили порушення, передбачені пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів.
В свою чергу, обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що спірне рішення є незаконним, необґрунтованим, а висновки, які містяться в рішенні здійснено виключно на основі припущень АМК, а саме за неповного з'ясування обставин, які мають значення для справи; при недоведенні обставин, які мають значення для справи і які АМК України визнав встановленими; за невідповідності висновків, викладених у Рішенні, обставинам справи; при порушенні норм матеріального та процесуального права.
Позовні вимоги також обґрунтовано наступним:
- відповідачем в порушення положень статті 42 Закону України «Про захист економічної конкуренції» прийнято рішення після спливу строку давності притягнення до відповідальності;
- відповідач в порушення правил надання послуг поштового зв'язку не впевнився в неможливості вручення поштового відправлення;
- отримання банківських гарантій в одній банківській установі, спільні особливості завантажених файлів учасниками торгів, перебування учасників торгів у господарських відносинах та надання один одному фінансової допомоги не є доказами узгодженої поведінки учасників торгів;
- спільні особливості завантажених файлів учасниками торгів не є доказами узгодженої поведінки.
Розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Тайфу-Метеор" колегія суддів дійшла висновку, що вона не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 та ч. 4 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Статтею 5 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» унормовано, що Антимонопольний комітет України здійснює свою діяльність відповідно до Конституції України, законів України «Про захист економічної конкуренції», «Про захист від недобросовісної конкуренції», цього Закону, інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законів.
Згідно ст. 3 Закону України «Про Антимонопольний комітет України», основним завданням Антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині: здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції; контролю за концентрацією, узгодженими діями суб'єктів господарювання та дотриманням вимог законодавства про захист економічної конкуренції під час регулювання цін (тарифів) на товари, що виробляються (реалізуються) суб'єктами природних монополій; сприяння розвитку добросовісної конкуренції; методичного забезпечення застосування законодавства про захист економічної конкуренції; здійснення контролю щодо створення конкурентного середовища та захисту конкуренції у сфері державних закупівель; проведення моніторингу державної допомоги суб'єктам господарювання та здійснення контролю за допустимістю такої допомоги для конкуренції.
Приписами ст. 4 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» визначено, що Антимонопольний комітет України будує свою діяльність на принципах: законності; гласності; захисту конкуренції на засадах рівності фізичних та юридичних осіб перед законом та пріоритету прав споживачів.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Антимонопольний комітет України», у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має такі повноваження, зокрема: розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та проводити розслідування за цими заявами і справами; приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження та рішення за заявами і справами, перевіряти та переглядати рішення у справах, надавати висновки щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції; розглядати справи про адміністративні правопорушення, приймати постанови та перевіряти їх законність та обґрунтованість; перевіряти суб'єкти господарювання, об'єднання, органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю щодо дотримання ними вимог законодавства про захист економічної конкуренції та під час проведення розслідувань за заявами і справами про порушення законодавства про захист економічної конкуренції; при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках вимагати від суб'єктів господарювання, об'єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, в тому числі з обмеженим доступом.
Згідно ч. 1 ст. 35 Закону України «Про захист економічної конкуренції» розгляд справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції починається з прийняттям розпорядження про початок розгляду справи та закінчується прийняттям рішення у справі.
Частиною 1 статті 48 Закону України «Про захист економічної конкуренції» визначено, що за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; накладення штрафу тощо.
Як визначено статтею 41 Закону України «Про захист економічної конкуренції», а також зазначено і у п. 12 Правил розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції (Правил розгляду справ), які затверджено розпорядженням Антимонопольного комітету України від 19.04.1994 № 5, доказами у справі можуть бути будь-які фактичні дані, які дають можливість встановити наявність або відсутність порушення. Ці дані встановлюються такими засобами: поясненнями сторін і третіх осіб, поясненнями службових осіб та громадян, письмовими доказами, речовими доказами і висновками експертів. Усні пояснення сторін, третіх осіб, службових чи посадових осіб та громадян, які містять дані, що свідчать про наявність чи відсутність порушення, фіксуються у протоколі.
Пунктом 32 Правил розгляду справ встановлено, що у рішенні наводяться мотиви рішення, зазначаються встановлені органом Комітету обставини справи з посиланням на відповідні докази, а також положення законодавства, якими орган Комітету керувався, приймаючи рішення. Під час вирішення питання про накладення штрафу у резолютивній частині рішення вказується розмір штрафу. Резолютивна частина рішення, крім відповідних висновків та зобов'язань, передбачених статтею 48 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у необхідних випадках має містити вказування на дії, які відповідач повинен виконати або від яких утриматися для припинення порушення та усунення його наслідків, а також строк виконання рішення.
Вчинення суб'єктами господарювання узгоджених дій утворює самостійний склад порушення законодавства про захист економічної конкуренції і не залежить від того, чи займають відповідні суб'єкти господарювання чи один з них монопольне (домінуюче) становище на ринку.
Відповідно до п. 1 ст. 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції» порушенням законодавства про захист економічної конкуренції є антиконкурентні узгоджені дії суб'єктів господарювання.
Суд має з'ясовувати, чи зазначено в рішенні органу Антимонопольного комітету України докази обмеження конкуренції внаслідок дій (бездіяльності) суб'єкта господарювання або іншого негативного впливу таких дій (бездіяльності) на стан конкуренції на визначеному відповідним органом ринку, протягом певного періоду часу, чи досліджено в такому рішенні динаміку цін, обставини і мотиви їх підвищення або зниження, обґрунтованість зміни цін, співвідношення дій (бездіяльності) суб'єкта господарювання з поведінкою інших учасників товарного ринку, в тому числі й тих, що не притягалися до відповідальності за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, витрати суб'єкта господарювання, які впливають на вартість товару, тощо.
При цьому саме орган Антимонопольного комітету України має довести безпідставність посилання заінтересованої особи на інші чинники, що можуть позначатися на поведінці суб'єкта господарювання (зокрема, на специфіку відповідного товарного ринку; тривалість та вартість зберігання товару; час та вартість доставки; витрати на реалізацію товару тощо).
Крім того, у вирішенні спорів, пов'язаних з оцінкою дій чи бездіяльності суб'єктів господарювання як погодженої конкурентної поведінки (стаття 5, частини перша - четверта статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції"), суд з'ясовує та перевіряє належними засобами доказування фактичні обставини, пов'язані з наявністю або відсутністю безпосереднього впливу таких дій (бездіяльності), - наприклад, укладання угоди або прийняття рішення в будь-якій формі, - на умови виробництва, придбання чи реалізації певного товару, в тому числі на такі параметри ринку, як можливі обсяги реалізації, загальний рівень цін на ринку тощо.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про захист економічної конкуренції» узгодженими діями є укладення суб'єктами господарювання угод у будь-якій формі, прийняття об'єднаннями рішень у будь-якій формі, а також будь-яка інша погоджена конкурентна поведінка (діяльність, бездіяльність) суб'єктів господарювання. Узгодженими діями є також створення суб'єкта господарювання, об'єднання, метою чи наслідком створення якого є координація конкурентної поведінки між суб'єктами господарювання, що створили зазначений суб'єкт господарювання, об'єднання, або між ними та новоствореним суб'єктом господарювання, або вступ до такого об'єднання. Особи, які чинять або мають намір чинити узгоджені дії, є учасниками узгоджених дій.
За змістом ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції» антиконкурентними узгодженими діями є узгоджені дії, які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції. Антиконкурентними узгодженими діями, зокрема, визнаються узгоджені дії, які стосуються: 1) встановлення цін чи інших умов придбання або реалізації товарів; 2) обмеження виробництва, ринків товарів, техніко-технологічного розвитку, інвестицій або встановлення контролю над ними; 3) розподілу ринків чи джерел постачання за територіальним принципом, асортиментом товарів, обсягом їх реалізації чи придбання, за колом продавців, покупців або споживачів чи за іншими ознаками; 4) спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів; 5) усунення з ринку або обмеження доступу на ринок (вихід з ринку) інших суб'єктів господарювання, покупців, продавців; 6) застосування різних умов до рівнозначних угод з іншими суб'єктами господарювання, що ставить останніх у невигідне становище в конкуренції; 7) укладення угод за умови прийняття іншими суб'єктами господарювання додаткових зобов'язань, які за своїм змістом або згідно з торговими та іншими чесними звичаями в підприємницькій діяльності не стосуються предмета цих угод; 8) суттєвого обмеження конкурентоспроможності інших суб'єктів господарювання на ринку без об'єктивно виправданих на те причин.
Антиконкурентними узгодженими діями вважається також вчинення суб'єктами господарювання схожих дій (бездіяльності) на ринку товару, які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції у разі, якщо аналіз ситуації на ринку товару спростовує наявність об'єктивних причин для вчинення таких дій (бездіяльності) (ч. 3 ст. 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції").
У розгляді справ зі спорів, пов'язаних з визначенням органами Антимонопольного комітету України узгоджених дій суб'єктів господарювання як антиконкурентних (стаття 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції»), суд враховує, що відсутність у певного суб'єкта господарювання монопольного (домінуючого) становища не виключає можливості негативного впливу суб'єкта господарювання на товарний ринок внаслідок антиконкурентних узгоджених дій з іншими суб'єктами господарювання. Наявність або відсутність складу порушення у вигляді антиконкурентних узгоджених дій не пов'язується виключно з тим, чи займає певний суб'єкт господарювання монопольне (домінуюче) становище на ринку. Відтак вчинення суб'єктами господарювання узгоджених дій утворює самостійний склад порушення законодавства про захист економічної конкуренції і не залежить від того, чи займають відповідні суб'єкти господарювання чи один з них монопольне (домінуюче) становище на ринку.
З урахуванням приписів частини третьої статті 6 названого Закону для кваліфікації дій (бездіяльності) суб'єктів господарювання на ринку товарів як антиконкурентних узгоджених дій у вигляді схожих дій (бездіяльність) на ринку товару (і які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції) не вимагається обов'язкове встановлення та доведення факту чи фактів формального узгодження зазначених дій, в тому числі укладення відповідної угоди (угод). Це порушення установлюється за результатами такого аналізу органом Антимонопольного комітету України ситуації на ринку товару, який: свідчить про погодженість конкурентної поведінки суб'єктів господарювання; спростовує наявність об'єктивних причин для вчинення зазначених дій. Пов'язані з наведеним обставини з'ясовуються і доводяться відповідним органом Антимонопольного комітету України.
Так, економічна конкуренція (конкуренція) - змагання між суб'єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб'єктами господарювання, внаслідок чого споживачі, суб'єкти господарювання мають можливість вибирати між кількома продавцями, покупцями, а окремий суб'єкт господарювання не може визначати умови обороту товарів на ринку (ст. 1 Закону України "Про захист економічної конкуренції"
Відповідно до ст. 8 Закону України "Про захист економічної конкуренції", положення статті 6 цього Закону не застосовуються до узгоджених дій щодо постачання чи використання товарів, якщо учасник узгоджених дій стосовно іншого учасника узгоджених дій встановлює обмеження на: використання поставлених ним товарів чи товарів інших постачальників; придбання в інших суб'єктів господарювання або продаж іншим суб'єктам господарювання чи споживачам інших товарів; придбання товарів, які за своєю природою або згідно з торговими та іншими чесними звичаями у підприємницькій діяльності не належать до предмета угоди; формування цін або інших умов договору про продаж поставленого товару іншим суб'єктам господарювання чи споживачам.
До узгоджених дій, передбачених частиною першою цієї статті, застосовуються положення статті 6 цього Закону, якщо такі узгоджені дії: призводять до суттєвого обмеження конкуренції на всьому ринку чи в значній його частині, у тому числі монополізації відповідних ринків; обмежують доступ на ринок інших суб'єктів господарювання; призводять до економічно необґрунтованого підвищення цін або дефіциту товарів.
Оцінка наявності обмеження конкуренції може бути забезпечена шляхом порівняння становища суб'єктів господарювання які мають договірні відносини та таких, що здійснюють діяльність без укладання відповідної угоди. Встановлення наявності переваг за рахунок договірних відносин, яких не мають суб'єкти господарювання, які не є стороною угоди обмежує останніх у можливості конкурувати на рівних умовах з тими хто уклав правочин.
Отже, для визнання органом АМК порушення законодавства про захист економічної конкуренції вчиненим достатнім є встановлення й доведення наявності наміру суб'єктів господарювання погодити (скоординувати) власну конкурентну поведінку, зокрема шляхом обміну інформацією під час підготовки та участі у торгах, що разом з тим призводить або може призвести до переваги одного з учасників під час конкурентного відбору з метою визначення переможця процедури торгів.
Негативним наслідком при цьому є сам факт спотворення результатів торгів (через узгодження поведінки конкурсантами).
Змагальність під час торгів забезпечується таємністю інформації. З огляду на зміст статей 1, 5, 6 Закону №2210-ІІІ змагальність учасників процедури закупівлі передбачає самостійні та незалежні дії (поведінку) кожного з них, обов'язок готувати свої пропозиції окремо, без обміну інформацією.
За приписами статті 3 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» основним завданням названого Комітету є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині, зокрема, здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.
Для реалізації завдань, покладених на Антимонопольний комітет України, в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі утворюються територіальні відділення Антимонопольного комітету України, повноваження яких визначаються названим Комітетом у межах його компетенції. Повноваження територіальних відділень Антимонопольного комітету України визначаються цим Законом, іншими актами законодавства (частини перша і друга статті 12 Закону України «Про Антимонопольний комітет України»).
Водночас згідно з частиною другою статті 7 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» до повноважень саме Антимонопольного комітету України та його територіальних органів належать, зокрема: прийняття передбачених законодавством про захист економічної конкуренції розпоряджень та рішень за заявами і справами про надання дозволу на узгоджені дії, концентрацію, надання висновків, попередніх висновків стосовно узгоджених дій, концентрації, висновків щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції.
За змістом статті 35 Закону № 2210 при розгляді справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Комітету збирають і аналізують документи, висновки експертів, пояснення осіб, іншу інформацію, що є доказом у справі, та приймають рішення у справі в межах своїх повноважень.
Отже, питання щодо збору, оцінки та аналізу доказів у справі є в силу Закону №2210 виключною компетенцією Комітету. Такий висновок викладений, зокрема, у постанові Верховного Суду від 30.01.2020 зі справи № 910/14949/18, на яку посилається відповідач.
Водночас, у вирішенні відповідних спорів суди не повинні перебирати на себе непритаманні судам функції органів Антимонопольного комітету України, зокрема, самостійно доводити замість відповідного органу певні обставини. Саме на орган Антимонопольного комітету України покладено обов'язок навести відповідні докази у своєму рішенні на підставі яких орган дійшов висновку про обставини справи, а суд покликаний дослідити та оцінити наведені органом докази, і, в разі їх підтвердження, вони можуть бути достатніми для висновків органу, викладених у Рішенні АМК. Зазначений висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2019 у справі № 910/23000/17, на яку також посилається відповідач.
Частиною першою статті 59 Закону № 2210 встановлено, що підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України, зокрема, є: неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Для кваліфікації дій суб'єкта господарювання як антиконкурентних узгоджених дій не є обов'язковим фактичне настання наслідків у формі відповідно недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, ущемлення інтересів інших суб'єктів господарювання (конкурентів, покупців) чи споживачів, зокрема, через заподіяння їм шкоди (збитків) або іншого реального порушення їх прав чи інтересів, чи настання інших відповідних наслідків.
Недосягнення суб'єктами господарювання мети, з якою вони узгоджують власну конкурентну поведінку, з причин та обставин, що не залежать від їх волі, не є підставою для встановлення відсутності правопорушення, передбаченого статтею 6 Закону № 2210.
Таким чином, у розгляді справ про оскарження рішень АМК щодо визнання дій суб'єктів господарювання антиконкурентними узгодженими для кваліфікації цих дій не є обов'язковою умовою наявність негативних наслідків таких дій у вигляді завдання збитків, порушень прав та охоронюваних законом інтересів інших господарюючих суб'єктів чи споживачів, оскільки достатнім є встановлення самого факту погодження конкурентної поведінки, яка може мати негативний вплив на конкуренцію.
Отже, для визнання органом АМК порушення законодавства про захист економічної конкуренції вчиненим достатнім є встановлення й доведення наявності наміру суб'єктів господарювання погодити (скоординувати) власну конкурентну поведінку, зокрема шляхом обміну інформацією під час підготовки тендерної документації, що разом з тим призводить або може призвести до переваги одного з учасників під час конкурентного відбору з метою визначення переможця процедури закупівлі.
Негативним наслідком при цьому є сам факт спотворення результатів торгів (через узгодження поведінки конкурсантами).
Узгоджена поведінка учасників торгів не відповідає суті конкурсу.
Змагальність під час торгів забезпечується таємністю інформації. З огляду на зміст статей 1, 5, 6 Закону № 2210 змагальність учасників процедури закупівлі передбачає самостійні та незалежні дії (поведінку) кожного з них, обов'язок готувати свої пропозиції окремо, без обміну інформацією.
Такаж за змістом правова позиція висловлена у низці постанов Верховного Суду, у тому числі, в постановах Верховного Суду від 13.03.2018 зі справи № 924/381/17, від 12.06.2018 зі справи № 922/5616/15, від 18.10.2018 зі справи № 916/3214/17, від 18.12.2018 зі справи № 922/5617/15, від 05.03.2020 зі справи № 924/552/19, від 11.06.2020 зі справи № 910/10212/19, від 22.10.2019 зі справи № 910/2988/18, від 07.11.2019 зі справи № 914/1696/18, від 02.07.2020 зі справи № 927/741/19, від 09.12.2021 зі справи № 916/3366/20, від 14.06.2022 зі справи № 910/1667/21, і підстави для відступу від неї відсутні.
Верховним Судом неодноразово наголошувалося на тому, що господарським судам під час вирішення справ щодо визнання недійсними рішень АМК про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, зокрема, за антиконкурентні узгодженні дії, які стосуються спотворення результатів торгів та накладення штрафу належить здійснювати оцінку обставин справи та доказів за своїм внутрішнім переконанням в порядку частини другої статті 86 ГПК України, зокрема, досліджувати також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у справі у їх сукупності.
Закон не ставить застосування передбачених ним наслідків узгоджених антиконкурентних дій у залежність від «спільної домовленості разом брати участь у торгах з метою усунення конкуренції». Цілком зрозуміло, що така «домовленість» навряд чи може мати своє матеріальне втілення у вигляді письмових угод чи інших документів. А тому питання про наявність/відсутність узгоджених антиконкурентних дій має досліджуватися судами виходячи з усієї сукупності обставин і доказів, з'ясованих і досліджених у справі, враховуючи їх вирогідність і взаємозв'язок, у відповідності до статті 86 ГПК України.
Про необхідність врахування наведеної правової позиції у застосуванні приписів статті 86 ГПК України зазначалося у низці постанов Верховного Суду, зокрема у постановах від 07.11.2019 зі справи № 914/1696/18, від 05.08.2019 зі справи № 922/2513/18, від 11.06.2020 зі справи № 910/10212/19, від 02.07.2020 зі справи № 927/741/19, від 26.01.2021 зі справи № 910/2576/20, від 04.02.2021 зі справи № 910/17126/19, від 23.03.2021 зі справи № 910/4542/20, від 15.12.2020 зі справи № 910/2025/20, від 11.04.2023 зі справи № 910/21627/21, на які посилається скаржник.
При цьому судом враховується висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 28.01.2020 зі справи № 910/6507/19, згідно з яким кожна зі справ за участю органів Антимонопольного комітету України є індивідуальною, з притаманною лише даній справі специфікою та особливостями. Доведення порушення у вигляді анти конкурентних узгоджених дій ґрунтується на сукупності обставин, які зазначені в мотивувальній частині рішення, а не на окремому поодинокому факті або обставині.
Різність фактично - доказової бази у кожній із зазначених справ не має правового значення у контексті необхідності дослідження обставин справи, виходячи з усієї сукупності обставин і доказів, з'ясованих і досліджених у справі, в їх взаємозв'язку.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що правова позиція стосовно оцінки доказів в справах про визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, зокрема, за антиконкурентні узгодженні дії, які стосуються спотворення результатів торгів (пункт 4 частини другої статті 6 Закону № 2210) та накладення штрафу, є загальною (універсальною) для такої категорії спорів, сталою та послідовною.
Обов'язком суду при розгляді справи є саме дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об'єктивності, безпосередності дослідження наявних у справі доказів. Тобто, з'ясування всіх юридично значущих обставин та наданих і наявних у справі доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв'язками, відносинами і залежностями. Саме чітке обґрунтування та аналіз є базовими вимогами до судових рішень та важливим аспектом права на справедливий суд.
Встановлені розслідуванням відповідача обставини свідчать про позиціонування ТОВ «Тайфу-Метеор» та ТОВ «Актив-Дніпро» не як конкурентів у відповідних торгах, а як партнерів, які підтримують господарську діяльність один одного.
Колегія суддів вважає, що встановлені відповідачем обставини у своїй сукупності, а не кожну окрему, оскільки саме сукупність певних обставин свідчить про пов'язаність суб'єктів господарювання та можливості вчинення ними узгоджених дій.
Таким чином суд першої інстанції обґрунтовано вважає доведеним здійснення ТОВ «Тайфу-Метеор» та ТОВ «Актив-Дніпро» антиконкурентних узгоджених дій для участі у відповідних торгах.
Щодо доводів скаржника про порушення відповідачем строків притягнення до відповідальності, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Суб'єкт господарювання не може бути притягнений до відповідальності за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, якщо минув строк давності притягнення до відповідальності. Строк давності притягнення до відповідальності за порушення законодавства про захист економічної конкуренції становить п'ять років з дня вчинення порушення, а в разі триваючого порушення - з дня закінчення вчинення порушення. (частина перша статті 42 Закону).
У Торгах 1 датою подачі тендерної пропозиції ТОВ «Тайфун-Метео» є 16.10.2018.
Таким чином, з моменту вчинення позивачем порушення (16.10.2018) до винесення розпорядження про початок розгляду справи (13.10.2023) 5 років не сплило (4 роки, 11 місяців, 27 днів).
Інші доводи, на які посилалися сторони під час розгляду даної справи, залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги, як необґрунтовані та такі, що не спростовують висновків суду щодо задоволення позову.
Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).
Судом враховується, що Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" у рішенні від 18.07.2006 та у справі "Трофимчук проти України" у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі апеляційний суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого та правомірного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Тайфу-Метеор» до Антимонопольного Комітету України про скасування рішення від 09.05.2024 № 160-р у справі № 145-26.13/117-23 «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу».
З огляду на викладене, судова колегія приходить до висновку про те, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Тайфу-Метеор" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.12.2024 у справі № 910/8652/24 є необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.
У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника.
Керуючись ст. 2, 129, 269, 270, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276, 281 - 282 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Тайфу-Метеор" - залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду міста Києва від 03.12.2024 у справі № 910/8652/24 - залишити без змін.
Судові витрати, за перегляд рішення у суді апеляційної інстанції, покласти на скаржника.
Матеріали справи повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку, передбаченому ст. 286 - 291 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст складено 26.06.2025
Головуючий суддя С.А. Гончаров
Судді О.В. Тищенко
О.М. Сибіга