ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
19 червня 2025 року м. ОдесаСправа № 916/3630/23(916/5320/24)
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Богатиря К.В.
суддів: Поліщук Л.В., Таран С.В.
секретар судового засідання Шаповал А.В.
за участю представників сторін у справі:
Від Товариства з обмеженою відповідальністю «Херсонська обласна енергопостачальна компанія» - адвокат Михайленко В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Господарського суду Одеської області від 26.03.2025, суддя суду першої інстанції Райчева С.І., м. Одеса, повний текст рішення складено та підписано 31.03.2025
по справі № 916/3630/23(916/5320/24)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Херсонська обласна енергопостачальна компанія»
до відповідача: ОСОБА_1
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні Позивача:
1) Акціонерного товариства «Херсонобленерго»
2) розпорядника майном Товариства з обмеженою відповідальністю «Херсонська обласна енергопостачальна компанія»
про стягнення 1 026 891,27 грн, -
Описова частина.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Херсонська обласна енергопостачальна компанія» звернулось до Господарського суду Одеської області із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію у розмірі 1 026 891,27 грн.
Позивач посилається на неналежне виконанням Відповідачем зобов'язань за Договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг у частині оплати вартості спожитої електричної енергії, у зв'язку із чим просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за спожиту електричну енергію у розмірі 1 026 891,27 грн.
Короткий зміст вимог оскаржуваного рішення суду першої інстанції.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 26.03.2025 позов задоволено; стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Херсонська обласна енергопостачальна компанія» 1 026 891,27 грн основного боргу, 12 322,70 грн судового збору.
Приймаючи дане рішення, суд першої інстанції вказав, що станом на дату постановлення рішення, розмір заборгованості Відповідача за спожиту електричну енергію за Договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №37492287 за серпень та жовтень 2024 року складає 1 026 891,27 грн, що свідчить про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Аргументи учасників справи.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.
До Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Одеської області від 26.03.2025 по справі № 916/3630/23(916/5320/24).
Апелянт вказав, що суд першої інстанції не зазначив яким чином та на підставі яких саме документів із матеріалів справи ним було встановлено, що саме АТ «Херсонобленерго» передало інформацію щодо споживання відповідачем у жовтні 2024 року - 123 376 КВт*год, у жовтні 2024 року - 5 586 КВт*год. (жовтень місяць 2 рази зазначено в рішенні суду). Натомість, інформація про саме такий обсяг споживання надана самим позивачем (ТОВ «Херсонською обласною енергопостачальною компанією») у формі довідки без дати її складання та вихідних реквізитів даного документу (міститься в матеріалах справи). Суд фактично переписав дані щодо обсягів споживання електроенергії з довідки позивача, але при цьому викривив походження цих даних зазначивши, що такі дані були надані АТ «Херсонобленерго».
Апелянт вважає, що суд першої інстанції помилково зробив висновок про те, що фактичний обсяг електричної енергії був підтверджений позивачем звітами, які не мають жодного доказового значення про фактичне використання електроенергії на об'єктах, до яких позивач прив'язує споживання.
Апелянт зазначив, що судом помилково було встановлено, що об'єкти, до яких позивач прив'язує споживання електричної енергії, є нерухомим майном, щодо якого відповідач не надав жодних доказів відчуження. В позові йде мова про торгівельні павільйони, що відповідно до Порядку №244 Мінрегіону від 21.10.2011 є тимчасовими спорудами, а отже рухомим майном, яке не підлягає державній реєстрації в жодному з державних реєстрів, не потребує нотаріального посвідчення при відчуженні. Факт відчуження вищезазначених приміщень з мого боку у 2020 році позивачем в судовому засіданні не заперечувався та не оспорювався, будь яких доказів зворотного у судовому засіданні позивачем не надано.
Апелянт заперечує обсяг заявленої позивачем електроенергії, оскільки навіть за умов цілодобового використання електроенергії максимально можливе споживання не може перевищувати 29280 кВт, у той час як позивач заявив про спожиті 129000 кВт. Позивачем даний контррозрахунок не був спростований.
Апелянт також вказала, що судом першої інстанції також не було досліджено та фактично проігноровано той факт, що позивачем в якості доказів була надана підроблена заява від імені апелянта, у якій вона начебто визнає свій борг.
Керуючись викладеним вище, відповідач просить скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 26.03.2015 року у справі №916/3630/23 (916/5320/24) та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позову в повному обсязі.
Крім того, до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшли додаткові пояснення апелянтки, в яких остання зазначила, що вона не є професійним адвокатом, а тому представляє свої інтереси самостійно. Саме тому, вона просить суд апеляційної інстанції перевірити законність рішення суду першої інстанції з урахуванням доводів апеляційної скарги та додаткових пояснень.
Апелянтка також вказує, що судом першої інстанції їй не були роз'ясненні її процесуальні права та обов'язки, внаслідок чого вона була позбавлена можливості реалізувати свої права в суді першої інстанції в повному обсязі.
Короткий зміст відзиву на апеляційну скаргу.
До Південно-західного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Херсонська обласна енергопостачальна компанія» надійшов відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Одеської області від 26.03.2025 по справі № 916/3630/23(916/5320/24).
Позивач вказує, що рішення Господарського суду Одеської області від 26.03.2025 у справі № 916/3630/23(916/5320/24) є законним, обґрунтованим та таким, що ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи на підставі достовірних даних комерційного обліку електричної енергії, наданих АТ «Херсонобленерго» як оператором системи розподілу, належно оцінив подані докази відповідно до стандарту вірогідності доказів, визначеного ст. 79 ГПК України, та обґрунтовано застосував відповідні норми Закону України «Про ринок електричної енергії», Правил роздрібного ринку електричної енергії та Кодексу комерційного обліку електричної енергії.
Позивач зазначає, що доводи апеляційної скарги щодо нібито недостовірності даних комерційного обліку електричної енергії та неналежної оцінки доказів судом першої інстанції є безпідставними та не підтверджуються матеріалами справи, оскільки апелянт жодним чином не спростував достовірність сертифікованих даних комерційного обліку та не навів переконливих аргументів щодо порушення норм матеріального або процесуального права.
Позивач вважає, що він належним чином виконав покладений на нього тягар доказування, надавши суду першої інстанції всі необхідні докази існування договірних відносин, обсягів фактично спожитої Відповідачем електричної енергії на підставі даних ОСР, формування та виставлення відповідних рахунків згідно з вимогами чинного законодавства, а також факту несплати Апелянтом заборгованості за спожиту електричну енергію. Натомість Скаржник цілком об'єктивно не зміг довести обставини, на які посилається як на підставу своїх заперечень, що унеможливлює задоволення його вимог відповідно до принципу змагальності сторін та стандартів доказування.
Керуючись викладеним вище, позивач просить залишити апеляційну скаргу ОСОБА_1 у повному обсязі без задоволення, а рішення Господарського суду Одеської області від 26.03.2025 у справі № 916/3630/23(916/5320/24) без змін.
Рух справи у суді апеляційної інстанції.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №916/3630/23 (916/5320/24) було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Богатир К.В., судді Поліщук Л.В., Таран С.В., що підтверджується витягом з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 16.04.2025.
На момент надходження апеляційної скарги, матеріали справи №916/3630/23 (916/5320/24) на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду не надходили.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.04.2025 відкладено вирішення питання про можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Одеської області від 26.03.2025 по справі № 916/3630/23(916/5320/24) до надходження матеріалів справи на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду; доручено Господарському суду Одеської області невідкладно надіслати матеріали справи №916/3630/23(916/5320/24) на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду.
До Південно-західного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №916/3630/23(916/5320/24).
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 30.04.2025 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Одеської області від 26.03.2025 по справі № 916/3630/23(916/5320/24) залишено без руху; встановлено ОСОБА_1 строк для усунення недоліків при поданні апеляційної скарги шляхом надання Південно-західному апеляційному господарському суду доказів направлення копії апеляційної скарги з додатками листом з описом вкладення на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Херсонська обласна енергопостачальна компанія», Акціонерного товариства «Херсонобленерго» та розпорядника майном Товариства з обмеженою відповідальністю «Херсонська обласна енергопостачальна компанія» арбітражного керуючого Литвиненка С.С. - протягом 10 днів з дня вручення цієї ухвали; роз'яснено апелянту, що при невиконанні вимог даної ухвали, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається апелянту.
До Південно-західного апеляційного господарського суду від ОСОБА_1 надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги, до якої були додані докази направлення копії апеляційної скарги з додатками листом з описом вкладення на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Херсонська обласна енергопостачальна компанія», Акціонерного товариства «Херсонобленерго» та розпорядника майном Товариства з обмеженою відповідальністю «Херсонська обласна енергопостачальна компанія» арбітражного керуючого Литвиненка С.С.
Таким чином, недоліки апеляційної скарги були усунуті належним чином.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 13.05.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Одеської області від 26.03.2025 по справі № 916/3630/23(916/5320/24); встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, а також будь-яких заяв чи клопотань з процесуальних питань до 31.05.2025; призначено справу №916/3630/23 (916/5320/24) до розгляду на 19.06.2025 о 11:00; встановлено, що засідання відбудеться у приміщенні Південно-західного апеляційного господарського суду за адресою: м. Одеса, пр. Шевченка, 29, зал судових засідань № 7, 3-ій поверх; явка представників учасників справи не визнавалася обов'язковою; роз'яснено учасникам судового провадження їх право подавати до суду заяви про розгляд справ у їхній відсутності за наявними в справі матеріалами; роз'яснено учасникам судового провадження їх право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у тому числі із застосуванням власних технічних засобів.
19.06.2025 у судовому засіданні прийняв участь представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Херсонська обласна енергопостачальна компанія» - адвокат Михайленко В.В.
Представники інших учасників справи у судове засідання не з'явилися, хоча про дату, час та місце його проведення повідомлялися належним чином.
Відповідно до ч. 2, 3 ст. 120 ГПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Копія ухвали Південно-західного апеляційного господарського суду від 13.05.2025, якою призначено справу №916/3630/23 (916/5320/24) до розгляду на 19.06.2025 о 11:00, була отримана в системі Електронний суд ОСОБА_1 - 13.05.2025, Акціонерним товариством «Херсонобленерго» - 13.05.2025, розпорядником майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Херсонська обласна енергопостачальна компанія» - 13.05.2025.
Явка представників сторін у судове засідання, призначене на 19.06.2025, не визнавалась апеляційним господарським судом обов'язковою, про наявність у сторін доказів, які відсутні у матеріалах справи та без дослідження яких неможливо розглянути апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Одеської області від 26.03.2025 по справі № 916/3630/23(916/5320/24), до суду не повідомлялося.
Таким чином, колегія суддів вважає, що в даному судовому засіданні повинен відбутися розгляд апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Одеської області від 26.03.2025 по справі № 916/3630/23(916/5320/24) по суті, не дивлячись на відсутність представників окремих учасників справи, повідомлених про судове засідання належним чином. Відсутність зазначених представників у даному випадку не повинно заважати здійсненню правосуддя.
Щодо розгляду клопотання апелянта про призначення експертизи, колегія суддів зазначає наступне.
До Південно-західного апеляційного господарського суду від ОСОБА_1 надійшло клопотання про проведення судової електротехнічної експертизи з метою встановлення технічної можливості споживання електричної енергії у обсязі, заявленому позивачем, у торговельних павільйонах, зазначених у позовній заяві, а саме:
- Торгівельний павільйон (ЕІС 62Z5200998220551) на вул. Белинського в м. Херсоні.
- Торгівельний павільйон (ЕІС 62Z1178272892889) на розі вулиць Миру та Кулика в м. Херсоні.
- 2 торгівельних павільйонна (ЕІС 62Z8465865884849) у складі зупиночного комплексу по вул. Комкова, 75 в м. Херсоні
На вирішення експертного дослідження апелянтка просить поставити наступні запитання:
1. Чи існувала технічна можливість споживання вказаного позивачем обсягу електроенергії (123376 КВт) у період з 01.08.2024 р. по 31.08.2024 р. на визначених позивачем об'єктах, а саме:
- Торгівельний павільйон (ЕІС 62Z5200998220551) на вул. Белинського в м. Херсоні.
- Торгівельний павільйон (ЕІС 62Z1178272892889) на розі вулиць Миру та Кулика в м. Херсоні.
- 2 торгівельних павільйона (ЕІС 62Z8465865884849) у складі зупиночного комплексу по вул. Комкова, 75 в м. Херсоні.
2. Чи відповідає обсяг заявленої позивачем спожитої енергії (123 376 КВт) у період з 01.08.2024 по 31.08.2024, об'єктивно можливому споживанню на визначених позивачем об'єктах, а саме:
- Торгівельний павільйон (ЕІС 62Z5200998220551) на вул. Белинського в м. Херсоні.
- Торгівельний павільйон (ЕІС 62Z1178272892889) на розі вулиць Миру та Кулика в м. Херсоні.
- 2 торгівельних павільйона (ЕІС 62Z8465865884849) у складі зупиночного комплексу по вул. Комкова, 75 в м. Херсоні.
Обґрунтовуючи необхідність проведення експертизи, апелянт вказує, що заявлене Позивачем споживання перевищує технічні можливості об'єктів більш ніж у вісім разів, що є очевидно необґрунтованим, особливо за умови безпекової ситуації у м. Херсоні, де на сьогоднішній день будь-які магазини працюють тільки по 4 години на добу (лише до обіду).
Апелянт вказує, що призначення судової електротехнічної експертизи є єдиним засобом доведення того, що фактичне споживання електроенергії у заявленому обсязі було технічно неможливим. Проведення експертизи має вирішальне значення для встановлення істини у справі та забезпечення справедливого судового розгляду.
Колегія суддів відмовила у задоволенні даного клопотання ухвалою у протокольній формі з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 99 ГПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
В той же час, відповідач жодним чином не обґрунтував неможливість звернення з таким клопотанням до суду першої інстанції.
Колегія суддів не приймає до уваги посилання апелянтки на те, що судом першої інстанції не було роз'яснено їй права та обов'язки, у зв'язку з чим вона не змогла їх реалізувати у суді першої інстанції, зокрема і в частині заявлення клопотання про призначення експертизи.
В той же час, у відзиві на позовну заяву, відповідачка зокрема вказувала, що «вона буде захищати свою правову позицію у межах ст. 98, 99 ГПК України, а саме звертатися з клопотанням про призначення почеркознавчої експертизи.»
При цьому статтею 98 ГПК України унормовано «Вимоги до висновку експерта», а статтею 99 того ж Кодексу закріплено норми «Призначення експертизи судом».
Дані обставини спростовують посилання апелянтки на те, що їй під час розгляду даної справи в суді першої інстанції не було відомо про наявність права звертатися до господарського суду з клопотанням про призначення експертизи.
Верховний Суд у постанові від 25.08.2021 у справі № 904/67/21 виснував, що за змістом наведених положень процесуального закону призначення експертизи є правом, а не обов'язком господарського суду, при цьому, питання призначення експертизи вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням предмета, підстав позову та обставин справи. Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.
Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи.
У даному випадку, апелянтка фактично намагається спростувати наявні в матеріалах справи докази, а саме відомості оператора системи розподілу щодо об'єму поставленої електричної енергії. В той же час, в матеріалах справи відсутні суперечливі докази щодо обсягу поставленої електричної енергії.
З огляду на викладене вище, враховуючи предмет та підстави позову, наявні у матеріалах справи докази, колегія суддів вважає, що у даному випадку відсутні підстави для призначення електротехнічної експертизи.
Фактичні обставини, встановлені судом.
14 червня 2018 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Херсонська обласна енергопостачальна компанія» отримано ліцензію на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу (постанова НКРЕКП № 429 від 14.06.2018), яка видана державним Регулятором - Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг України (далі - НКРЕКП).
Відповідно до Постанови НКРЕКП № 1268 від 26 жовтня 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Херсонська обласна енергопостачальна компанія» є постачальником універсальних послуг у Херсонській області.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Херсонська обласна енергопостачальна компанія» у відповідності із Законом України «Про ринок електричної енергії» та Правилами роздрібного ринку електричної енергії постачає електричну енергію споживачам та виконує функції постачальника універсальних послуг на території Херсонської області.
Публічний договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг розміщений на офіційному сайті Товариства з обмеженою відповідальністю «Херcонська обласна енергопостачальна компанія» - https://khoek.ks.ua/.
Відповідно до Договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, а саме п. 2.1., Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами укладеного Договором.
Відповідно до п. 5.1. Договору Споживач розраховується з Постачальником за спожиту електричну енергію за цінами (тарифами), що визначаються відповідно до методики (порядку), затвердженої Регулятором, згідно з обраною Споживачем комерційною пропозицією, яка є Додатком №3 до цього Договору.
Розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць (п. 5.8. Договору).
Згідно п. 5.9. Договору розрахунки Споживача за цим Договором здійснюються на поточний рахунок із спеціальним режимом використання Постачальника. При цьому, Споживач не обмежується у праві здійснювати оплату за цим Договором через банківську платіжну систему, он-лайн переказ, поштовий переказ, внесення готівки через касу Постачальника, та в інший не заборонений чинним законодавством спосіб. Оплата вартості електричної енергії за цим Договором здійснюється Споживачем виключно шляхом перерахування коштів на спецрахунок Постачальника. Оплата вважається здійсненою після того, як на спецрахунок Постачальника надійшла вся сума коштів. Спецрахунок Постачальника зазначається у платіжних документах Постачальника, у тому числі у разі його зміни.
У відповідності до п. 5.10. Договору Оплата рахунка Постачальника за цим Договором має бути здійснена Споживачем у строки, визначені в рахунку, але не менше 5 робочих днів від дати отримання Споживачем цього рахунка, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного в комерційній пропозиції, прийнятої Споживачем. Всі платіжні документи, що виставляються Постачальником Споживачу, мають містити чітку інформацію про суму платежу, порядок та строки оплати, що погоджені Сторонами цього Договору, а також інформацію щодо адреси, телефонів, офіційних вебсайтів для отримання інформації про подання звернень, скарг та претензій щодо комерційної якості постачання електричної енергії та надання повідомлень про загрозу електробезпеки.
Пунктом 9 ч. 6.1. Договору встановлено, що Договір може бути достроково розірваний відповідно до процедури, встановленої цим Договором.
Підпунктом 1 п. 6.2. укладеного правочину закріплено, що Споживач зобов'язаний забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії згідно з умовами цього Договору.
Відповідно до п.п. 1 п. 7.1. Договору Постачальник має право отримувати від Споживача плату за поставлену електричну енергію.
Згідно п. 8.4. Договору, якщо за ініціативою Споживача необхідно припинити постачання електричної енергії на об'єкт Споживача для проведення ремонтних робіт, реконструкції чи технічного переоснащення тощо, Споживач має звернутися до оператора системи та проінформувати Постачальника.
Пунктом 13.1. Договору визначено, що цей Договір укладається на строк, зазначений в комерційній пропозиції, яку обрав Споживач, та набуває чинності з дати подання Споживачем заяви-приєднання. Умови цього Договору починають виконуватись з дати початку постачання електричної енергії, зазначеної Споживачем у заяві-приєднанні.
Відповідно до п. 13.5. Договору, Сторони мають право розірвати цей Договір у встановленому законом порядку.
Дія Договору також припиняється у встановленому законом порядку у таких випадках, зокрема, зміни власника об'єкта Споживача та отримання від нового власника (користувача) або оператора системи розподілу документального підтвердження щодо укладення договору про надання послуг з розподілу електричної енергії з новим власником (користувачем) - у частині постачання (п. 13.6 Договору).
Згідно п. 13.8. Договору, Сторони зобов'язуються у місячний строк повідомити Постачальника про зміну будь-якої інформації та даних, зазначених у заяві-приєднанні.
Згідно Комерційної пропозиції (ПУП - Інші (онлайн)), яка є додатком № 3 до договору про постачання електроенергії постачальником універсальних послуг, Договір про постачання електричної енергії постачальником універсальної послуги діє до 31.12.2019 р. та подовжується на кожен наступний рік якщо не пізніше ніж за 20 днів до закінчення дії цього Договору жодна із сторін не ініціює його розірвання, але не більше ніж до моменту припинення постачальником виконання функцій постачальника універсальних послуг. Припинення дії Договору не звільняє Сторони від виконання зобов'язань, що виникли під час його дії.
Вказаною вище Комерційною пропозицією визначено ціни (тарифи) на універсальні послуги, порядок та терміни надання та оплати рахунків за спожиту електричну енергію.
Згідно умов Комерційної пропозиції Споживач здійснює повну поточну оплату вартості обсягу електричної енергії очікуваного на розрахунковий період за формою попередньої оплати (100 % авансування). Сума попередньої оплати визначається на основі відомостей по обсяги очікуваного споживання електричної енергії на відповідний розрахунковий період (які надаються Споживачем Оператору системи розподілу) та розраховується як добуток обсягу очікуваного споживання електричної енергії на розрахунковий період та діючого тарифу на електричну енергію. В разі ненадання Споживачем обсягу очікуваного споживання електричної енергії, попередня оплата визначається на підставі фактичних значень обсягу спожитої електричної енергії за відповідний попередній період.
Попередня оплата здійснюється до 3-го числа розрахункового місяця. Остаточний розрахунок за спожиту електричної енергію, та інших платежів згідно з умовами цього Договору, з врахуванням сум попередньої оплати, здійснюється на підставі рахунків, сформованих в електронному вигляді через веб - сервіс “Особистий кабінет», який розміщений на сайті Постачальника, що підтверджується належним повідомлення споживача на його e-mail адресу (електронну поштову скриньку). Дата належного повідомлення споживача є днем отримання рахунку. Рахунок формується 7-го числа місяця, наступного за розрахунковим, та має бути сплачений (будь-яким зручним способом) протягом 5-ти робочих днів з моменту отримання. Оплата заборгованості минулих періодів зараховується першочергово.
За даними Акціонерного товариства «Херсонобленерго», відповідачем у серпні 2024 року спожито 123 376 кВт*год електричної енергії, у жовтні 2024 року - 5 586 кВт*год, що підтверджується листом АТ «Херсонобленерго» №01.012365 від 19.11.2025.
Постачальником даної електричної енергії виступало ТОВ «Херсонська обласна ЕК».
Крім того, зазначені обсяги електричної енергії підтверджуються наданими ОСР щомісячними Звітами щодо звітного корисного відпуску електричної енергії за точками комерційного обліку (площадками вимірювання) споживачів постачальника ТОВ «Херсонська обласна ЕК» в розрізі EIC-кодів по споживачам у вигляді реєстрів.
На підставі вказаних даних стосовно спожитої Відповідачем електричної енергії, Позивачем було складено:
- Акт № 8 прийому-передачі електричної енергії від 31.08.2024, згідно якого Відповідач у серпні 2024 року спожив 123 376 кВт/год електричної енергії на суму 974 749, 86 грн;
- Акт № 10 прийому-передачі електричної енергії від 31.10.2024, згідно якого Відповідач у жовтні 2024 року спожив 5 586 кВт/год електричної енергії на суму 52 141, 51 грн.
Для здійснення розрахунків за фактично спожиту електричну енергію Позивачем сформовано та виставлено Відповідачу рахунки: № 37492287 від 31.08.2024 за серпень 2024 року на суму 974 749,86 грн. та № 37492287 від 31.10.2024 за жовтень 2024 року на суму 52 141,51 грн.
Вказані Акти прийому-передачі електричної енергії та Рахунки Позивач направив на адресу Відповідача на адресу 73034, м. Херсон, вул. Нестерова (нова назва Левка Лук'яненка), буд. 13/2, яка є місцем реєстрації Філатової К.І. згідно відомостей з Єдиного державного демографічного реєстру, засобами поштового зв'язку, а саме рекомендованим листом з описом вкладення у цінний лист, що підтверджується Накладною АТ «Укрпошта» № 6500907660286 від 20.11.2024.
Згідно відомостей з сайту АТ «Укрпошта», поштове відправлення Позивача доставлено до відділення поштового зв'язку 21.11.2024.
Крім того, позивач зазначив, що вказані вище Акти та Рахунки були направлені Відповідачу у його особистий кабінет на сайті Позивача, на підтвердження чого було надано скріншоти даних з програмної платформи - білінгу EnergyХОЕК, де зазначена дата розміщення їх на персональній сторінці Споживача на веб-сайті електропостачальника, дата відправлення на електронну пошту Споживача та дата останньої активності в особистому кабінеті споживача.
Доказів оплати Відповідачем рахунку за спожиту електричну енергію за Договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №37492287 до господарського суду не надано.
Крім того, Позивач звертався до Відповідача з претензіями №008339 від 19.11.2024 та №008339/1 від 19.11.2024 про сплату вартості спожитої електричної енергії за Договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №37492287 на суму 1 026 891,27 грн.
Однак, відповіді на претензії Позивач не отримав, заборгованість Відповідачем не оплачена.
Крім того, Позивачем надано виписки по рахунку за період з 23.01.2019 по 20.08.2025, з яких вбачається, що у вказаний період Відповідач здійснювала платежі за спожиту електричну енергію та зазначала номер особового рахунку №37492287.
В матеріалах справи також міститься лист Філатової К.І. від 08.08.2024 до позивача, в якому відповідачка вказує, що гарантує вирішити питання по заборгованості та реструктуризації боргу до 25.07.2024.
Мотивувальна частина.
Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Частиною 2 ст. 269 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Розглянувши матеріали господарської справи, доводи та вимоги апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції не підлягає скасуванню, виходячи з таких підстав.
Стаття 15 Цивільного кодексу України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Під порушенням слід розуміти такий стан суб'єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб'єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов'язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.
Вказаний вище підхід є загальним і може застосовуватись при розгляді будь-яких категорій спорів, оскільки не доведеність порушення прав, за захистом яких було пред'явлено позов, у будь-якому випадку є підставою для відмови у його задоволенні.
Таким чином, у розумінні закону, суб'єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.
Захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду (частина перша статті 16 Цивільного кодексу України).
Наведена позиція ґрунтується на тому, що під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб'єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов'язку зобов'язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб'єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.
Позивачем є особа, яка подала позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Водночас позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи, і в залежності від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту, при цьому застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.
Чинне законодавство визначає об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов'язано із позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.
Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб'єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.
Вирішуючи спір, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права.
Крім того, суди мають виходити із того, що обраний позивачем спосіб захисту цивільних прав має бути не тільки ефективним, а й відповідати правовій природі тих правовідносин, що виникли між сторонами, та має бути спрямований на захист порушеного права.
Враховуючи вищевикладене, виходячи із приписів статті 4 Господарського процесуального кодексу України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України, можливість задоволення позовних вимог перебуває у залежності від наявності (доведеності) наступної сукупності умов: наявність у позивача певного суб'єктивного права або інтересу, порушення такого суб'єктивного права (інтересу) з боку відповідача та належність (адекватність встановленому порушенню) обраного способу судового захисту. Відсутність (недоведеність) будь-якого з означених елементів унеможливлює задоволення позовних вимог.
Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
Відповідно до частин першої, другої статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно зі ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
У відповідності до положень статей 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно з ч.1 ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст. 275 Господарського кодексу України передбачено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії".
Відповідно до частини 1 ст.714 Цивільного кодексу України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
У статті 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" передбачено, що учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладається, зокрема, договір про постачання електричної енергії споживачу.
Згідно з ч. 1 ст. 56 Закону України "Про ринок електричної енергії", постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу.
Пунктом 1.1.1. Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312 (Далі - Правил, ПРРЕЕ) встановлено, що ці Правила регулюють взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, визначеними цими Правилами.
Учасниками роздрібного ринку є: електропостачальники, оператор системи передачі, оператори систем розподілу, у тому числі оператори малих систем розподілу, споживачі, основні споживачі, субспоживачі, виробники електричної енергії, які підпадають під визначення розподіленої генерації, та інші учасники ринку, які надають послуги, пов'язані з постачанням електричної енергії споживачу з метою використання ним електричної енергії на власні потреби.
Ці Правила є обов'язковими для виконання усіма учасниками роздрібного ринку.
Відповідно до п. 3.1.1. Правил постачання (продаж) електричної енергії споживачу здійснюється за договором про постачання електричної енергії споживачу обраним споживачем електропостачальником, який отримав відповідну ліцензію, за вільними цінами.
14 червня 2018 року Товариством з обмеженою відповідальністю “Херсонська обласна енергопостачальна компанія» (далі - ТОВ “Херсонська обласна ЕК») отримано ліцензію на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу (постанова НКРЕКП № 429 від 14.06.2018 р.), яка видана державним Регулятором - Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг України (далі - НКРЕКП).
Відповідно до Постанови НКРЕКП № 1268 від 26 жовтня 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю “Херсонська обласна енергопостачальна компанія» є постачальником універсальних послуг у Херсонській області.
Товариство з обмеженою відповідальністю “Херсонська обласна енергопостачальна компанія» у відповідності із Законом України "Про ринок електричної енергії" та Правилами роздрібного ринку електричної енергії постачає електричну енергію споживачам та виконує функції постачальника універсальних послуг на території Херсонської області.
Відповідно до п. 1.2.8. Правил постачальник універсальних послуг здійснює постачання електричної енергії на підставі договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, який є публічним договором приєднання та зміст якого визначається постачальником універсальних послуг на основі Типового договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (додаток 6 до цих Правил), та укладається в установленому цими Правилами порядку.
У відповідності до п. 1.1 Додатку 6 "Типовий договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг" до Правил, договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії виключно побутовим та малим непобутовим споживачам постачальником універсальних послуг та укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом приєднання споживача до цього Договору, згідно із заявою-приєднанням, яка є додатком 1 до цього Договору.
Пунктом 13 Розділу XVII “ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ» Закону України “Про ринок електричної енергії» встановлено, що фактом приєднання споживача до умов договору постачання універсальних послуг (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, що засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної заяви про приєднання, оплата рахунка постачальника універсальної послуги та/або факт споживання електричної енергії.
Аналогічні положення закріплені п. 7 Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 №312 “Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії».
Частиною 1 ст. 633 Цивільного кодексу України встановлено, що Публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо.
Згідно ч. 1. ст. 634 Цивільного кодексу України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Публічний договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг розміщений на офіційному сайті Товариства з обмеженою відповідальністю “Херсонська обласна енергопостачальна компанія» - https://khoek.ks.ua/.
Як вбачається з матеріалів справи, Філатова Катерина Ігорівна фактично споживала та оплачувала електричну енергію на умовах договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг з 01.01.2019 за номером особового рахунку Споживача - Філатової Катерини Ігорівни № НОМЕР_1 .
На підтвердження даних обставин в матеріалах справи міститься виписки по рахунку позивача за період з 23.01.2019 по 20.08.2025, з яких вбачається, що Філатова Катерина Ігорівна здійснювала платежі за спожиту електричну енергію та зазначала номер особового рахунку № НОМЕР_1 .
Таким чином, між Позивачем та Відповідачем склались правовідносини з постачання та споживання електричної енергії.
Факт укладання Договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг між Позивачем та Відповідачем не заперечується Філатовою К.І.
Щодо посилань апелянтки про те, що припинення здійснення нею підприємницької діяльності є підставою для припинення виконання зобов'язань за вказаним Договором, а також пояснень щодо відчуження Відповідачем приміщень, за адресами яких здійснювалось постачання електричної енергії, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до п. 2.1. Договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами укладеного Договором.
Пунктом 13.1. Договору визначено, що цей Договір укладається на строк, зазначений в комерційній пропозиції, яку обрав Споживач, та набуває чинності з дати подання Споживачем заяви-приєднання. Умови цього Договору починають виконуватись з дати початку постачання електричної енергії, зазначеної Споживачем у заяві-приєднанні.
Згідно Комерційної пропозиції (ПУП - Інші (онлайн)), яка є додатком № 3 до договору про постачання електроенергії постачальником універсальних послуг, Договір про постачання електричної енергії постачальником універсальної послуги діє до 31.12.2019 р. та подовжується на кожен наступний рік якщо не пізніше ніж за 20 днів до закінчення дії цього Договору жодна із сторін не ініціює його розірвання але не більше ніж до моменту припинення постачальником виконання функцій постачальника універсальних послуг. Припинення дії Договору не звільняє Сторони від виконання зобов'язань що виникли під час його дії.
Пунктом 9 ч. 6.1. Договору встановлено, що Договір може бути достроково розірваний відповідно до процедури, встановленої цим Договором.
Згідно п. 8.4. Договору, якщо за ініціативою Споживача необхідно припинити постачання електричної енергії на об'єкт Споживача для проведення ремонтних робіт, реконструкції чи технічного переоснащення тощо, Споживач має звернутися до оператора системи та проінформувати Постачальника.
Також, Суд зазначає, що п.п. 1 п. 7.5. Правил встановлено, що припинення повністю або частково постачання електричної енергії споживачу здійснюється оператором системи за умови попередження споживача не пізніше ніж за 5 робочих днів до дня відключення у разі закінчення терміну дії, розірвання або неукладення договору між споживачем та оператором системи.
Відповідно до п. 13.5. Договору, Сторони мають право розірвати цей Договір у встановленому законом порядку. Дія Договору також припиняється у встановленому законом порядку у таких випадках, зокрема, зміни власника об'єкта Споживача та отримання від нового власника (користувача) або оператора системи розподілу документального підтвердження щодо укладення договору про надання послуг з розподілу електричної енергії з новим власником (користувачем) - у частині постачання (п. 13.6 Договору).
Згідно п. 13.8. Договору, Сторони зобов'язуються у місячний строк повідомити Постачальника про зміну будь-якої інформації та даних, зазначених у заяві-приєднанні.
Пунктом 4.27 Правил встановлено, що у разі звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією споживач зобов'язаний повідомити електропостачальника та оператора системи або основного споживача про намір припинити дію відповідних договорів не пізніше ніж за 20 робочих днів до дня звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією та надати заяву щодо розірвання договорів і в цей самий термін здійснити сплату всіх видів платежів, передбачених відповідними договорами, до заявленого споживачем дня звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією включно.
Дія договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії достроково припиняється у разі отримання оператором системи від нового або від попереднього власника (користувача) об'єкта споживача документального підтвердження факту зміни власника (користувача) цього об'єкта.
Дія договору про постачання електричної енергії достроково припиняється у разі отримання електропостачальником від оператора системи або нового чи попереднього власника (користувача) об'єкта споживача документального підтвердження факту укладення договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії між оператором системи і новим власником (користувачем) цього об'єкта.
У такому разі дія відповідних договорів припиняється в частині постачання та розподілу електричної енергії на об'єкт, а в частині виконання фінансових зобов'язань сторін (які виникли на дату припинення дії договорів) їх дія продовжується до дати здійснення повного взаєморозрахунку між сторонами.
У разі неповідомлення або несвоєчасного повідомлення споживачем електропостачальника та (за наявності відповідного договору) оператора системи або основного споживача про звільнення приміщення та/або остаточне припинення користування електричною енергією споживач зобов'язаний здійснювати оплату спожитої на таких об'єктах електричної енергії та інших платежів виходячи з умов відповідних договорів.
Таким чином, передумовою для припинення договірних відносин між Відповідачем та Позивачем повинна бути активна дія Відповідача щодо повідомлення (звернення до Постачальника) про обставини, які є підставою для припинення дії Договору, ініціювання його припинення, або надання доказів зміни власника об'єкта Споживача.
В той же час, доказів стосовно звернення Відповідача до Позивача із вказаними заявами до суду не надано, як і не надано Відповідачем доказів зміни власника об'єктів Споживача, про яке неодноразово зазначено Відповідачем у відзиві.
Крім того, не зважаючи на посилання апелянтки на те, що вона не є власником нерухомого майна та не здійснює підприємницьку діяльність, Філатова К.І. регулярно здійснювала сплату вартості спожитої електричної енергії, що підтверджується виписками по рахунку, які надані Позивачем до суду, зокрема і у 2024 році (платежі з січня по серпень 2024 року).
У призначенні вказаних платежів міститься посилання на особовий рахунок Відповідача та номер і дату рахунків за спожиту електричну енергію.
Суд першої інстанції вірно вказав, що дані обставини свідчать про те, що Відповідач і у 2024 році продовжувала виконувати договірні зобов'язання з Позивачем за Договором про постачання електричної енергії.
Як зазначив позивач, Філатова К.І. до Постачальника із заявою про припинення (розірвання) вказаного вище Договору не зверталась, відомостей про зміну власника нерухомого майна (об'єкта Споживання) не надавала. Вказаних пояснень апелянткою не спростовано.
З огляду на викладене вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що вказаний Договір є чинним та зберіг свою дію.
Посилання апелянтки на те, що нею припинено здійснення підприємницької діяльності як Фізичної особи-підприємця є підставою для звільнення від виконання зобов'язання за вказаним вище Договором, колегія суддів відхиляє, оскільки, за змістом ст.ст 51, 52, 598-609 Цивільного кодексу України, ст. ст. 202-208 Господарського кодексу України, ч. 8 ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", у випадку припинення підприємницької діяльності ФОП (із внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про державну реєстрацію такого припинення) господарські зобов'язання за укладеними договорами не припиняються, а продовжують існувати, оскільки фізична особа не перестає існувати та відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім майном.
Аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі №910/8729/18, постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 19.02.2025 у справі №490/1331/22, постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 22.01.2025 у справі №638/5572/21.
Відповідно до п.п. 1 п. 7.1. Договору Постачальник має право отримувати від Споживача плату за поставлену електричну енергію.
Підпунктом 1 п. 6.2. укладеного правочину закріплено, що Споживач зобов'язаний забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії згідно з умовами цього Договору.
Відповідно до п. 5.1. Договору Споживач розраховується з Постачальником за спожиту електричну енергію за цінами (тарифами), що визначаються відповідно до методики (порядку), затвердженої Регулятором, згідно з обраною Споживачем комерційною пропозицією, яка є Додатком №3 до цього Договору.
Розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць (п. 5.8. Договору).
Згідно п. 5.6. Договору розрахунки Споживача за цим Договором здійснюються на поточний рахунок із спеціальним режимом використання Постачальника. При цьому, Споживач не обмежується у праві здійснювати оплату за цим Договором через банківську платіжну систему, он-лайн переказ, поштовий переказ, внесення готівки через касу Постачальника, та в інший не заборонений чинним законодавством спосіб. Оплата вартості електричної енергії за цим Договором здійснюється Споживачем виключно шляхом перерахування коштів на спецрахунок Постачальника. Оплата вважається здійсненою після того, як на спецрахунок Постачальника надійшла вся сума коштів. Спецрахунок Постачальника зазначається у платіжних документах Постачальника, у тому числі у разі його зміни.
У відповідності до п. 5.10. Договору Оплата рахунка Постачальника за цим Договором має бути здійснена Споживачем у строки, визначені в рахунку, але не менше 5 робочих днів від дати отримання Споживачем цього рахунка, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного в комерційній пропозиції, прийнятої Споживачем. Всі платіжні документи, що виставляються Постачальником Споживачу, мають містити чітку інформацію про суму платежу, порядок та строки оплати, що погоджені Сторонами цього Договору, а також інформацію щодо адреси, телефонів, офіційних вебсайтів для отримання інформації про подання звернень, скарг та претензій щодо комерційної якості постачання електричної енергії та надання повідомлень про загрозу електробезпеки.
Пунктом 13.1. Договору визначено, що цей Договір укладається на строк, зазначений в комерційній пропозиції, яку обрав Споживач, та набуває чинності з дати подання Споживачем заяви-приєднання. Умови цього Договору починають виконуватись з дати початку постачання електричної енергії, зазначеної Споживачем у заяві-приєднанні.
Згідно Комерційної пропозиції (ПУП - Інші (онлайн)), яка є додатком № 3 до договору про постачання електроенергії постачальником універсальних послуг, Договір про постачання електричної енергії постачальником універсальної послуги діє до 31.12.2019 р. та подовжується на кожен наступний рік якщо не пізніше ніж за 20 днів до закінчення дії цього Договору жодна із сторін не ініціює його розірвання але не більше ніж до моменту припинення постачальником виконання функцій постачальника універсальних послуг. Припинення дії Договору не звільняє Сторони від виконання зобов'язань що виникли під час його дії.
Вказаною вище Комерційною пропозицією визначено ціни (тарифи) на універсальні послуги, порядок та терміни надання та оплати рахунків за спожиту електричну енергію.
Згідно умов Комерційної пропозиції Споживач здійснює повну поточну оплату вартості обсягу електричної енергії очікуваного на розрахунковий період за формою попередньої оплати (100 % авансування). Сума попередньої оплати визначається на основі відомостей по обсяги очікуваного споживання електричної енергії на відповідний розрахунковий період (які надаються Споживачем Оператору системи розподілу) та розраховується як добуток обсягу очікуваного споживання електричної енергії на розрахунковий період та діючого тарифу на електричну енергію. В разі ненадання Споживачем обсяги очікуваного споживання електричної енергії, попередня оплата визначається на підставі фактичних значень обсягу спожитої електричної енергії за відповідний попередній період.
Попередня оплата здійснюється до 3-го числа розрахункового місяця. Остаточний розрахунок за спожиту електричної енергію, та інших платежів згідно з умовами цього Договору, з врахуванням сум попередньої оплати, здійснюється на підставі рахунків сформованих в електронному вигляді через веб - сервіс “Особистий кабінет», який розміщений на сайті Постачальника, що підтверджується належним повідомлення споживача на його e-mail адресу (електронну поштову скриньку). Дата належного повідомлення споживача є днем отримання рахунку. Рахунок формується 7-го числа місяця наступного за розрахунковим та має бути сплачений (будь-яким зручним способом) протягом 5-ти робочих днів з моменту отримання. Оплата заборгованості минулих періодів зараховується першочергово.
Відповідно до п. 4.3. Правил роздрібного ринку електричної енергії дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку. На підставі отриманих даних відповідно до умов договору (обраної споживачем комерційної пропозиції) сторони складають акти прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг.
Пунктом 4.12 Правил роздрібного ринку електричної енергії визначено, що розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії.
Згідно п. 4.13 Правил роздрібного ринку електричної енергії для здійснення розрахунків за фактично спожиту електричну енергію електропостачальник має сформувати та виставити споживачу платіжний документ у паперовій або електронній формі (у випадку згоди споживача на отримання електронного платіжного документа), на підставі даних комерційного обліку, отриманих у порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку.
Відповідно до частини 1 та 2 статті 45 Закону України "Про ринок електричної енергії", розподіл електричної енергії здійснюється оператором системи розподілу. Діяльність з розподілу електричної енергії підлягає ліцензуванню відповідно до законодавства. Оператор системи розподілу надає послуги з розподілу електричної енергії на недискримінаційних засадах відповідно до цього Закону, кодексу систем розподілу та інших нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.
Пункт 8 ч.1 ст. 46 Закону України "Про ринок електричної енергії" визначає, що оператор системи розподілу забезпечує комерційний облік відповідно до цього Закону, правил ринку та кодексу комерційного обліку, інших нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.
Отже, саме оператор системи розподілу є відповідальною стороною за формування комерційних даних, що використовуються для розрахунків на ринку електричної енергії.
Тобто, метою організації комерційного обліку електричної енергії на ринку електричної енергії є надання учасникам ринку повної та достовірної інформації про обсяги виробленої, відпущеної, переданої, розподіленої, імпортованої та експортованої, а також спожитої електричної енергії у певний проміжок часу з метою її подальшого використання для здійснення розрахунків між учасниками ринку.
Подібний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 23.05.2024 р. у справі № 911/4610/15(911/1417/23) та у постанові Верховного Суду від 21.05.2024 р. у справі № 911/4610/15(910/549/23) відповідно.
АТ «Херсонобленерго», у якості оператора системи розподілу, згідно укладеного договору електропостачальника № 1111147 від 04.12.2023 р. про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії, щомісяця, надає Позивачу реєстри за ЕІС- кодами споживачів (у тому числі щодо Відповідача) та їх точками вимірювання.
Таким чином, у позивача з огляду на приписи чинного законодавства відсутні повноваження визначати обсяги споживання електричної енергії, коригувати їх, безпідставно скасовувати (списувати) їх тощо.
Згідно наданих Оператором системи розподілу (АТ «Херсонобленерго») даних (лист №01.012365 від 19.11.2024, підписаний уповноваженою особою АТ «Херсонобленерго» - начальника департаменту правового забезпечення Раїси Остапенко, з додатками - двома таблицями споживання ФОП Філатової К.І.) за період серпня 2024 року було спожито 123 376 кВт/год., а за період жовтня 2024 року - 5 586 кВт/год. за наступними точками комерційного обліку у розрізі ЕІС-кодів: 62Z8465865884849 - зупиночний комплекс з торгівельними павільйонами; 62Z5200998220551 - торговельний павільйон; 62Z2223380086047 - павільйони у кількості 2 шт.; 62Z1178272892889 - павільйон; 62Z9480926846115 - комплекс павільйонів у кількості двох штук.
Зазначені обсяги електричної енергії підтверджуються наданими ОСР щомісячними Звітами щодо звітного корисного відпуску електричної енергії за точками комерційного обліку (площадками вимірювання) споживачів постачальника ТОВ "Херсонська обласна ЕК" в розрізі EIC-кодів по споживачам у вигляді реєстрів.
На підставі вказаних даних стосовно спожитої Відповідачем електричної енергії, Позивачем було складено Акт № 8 прийому-передачі електричної енергії від 31.08.2024, згідно якого Відповідач у серпні 2024 спожив 123 376 кВт/год електричної енергії на суму 974 749,86 грн та Акт № 10 прийому-передачі електричної енергії від 31.10.2024, згідно якого Відповідач у жовтні 2024 спожив 5 586 кВт/год електричної енергії на суму 52 141,51 грн.
Для здійснення розрахунків за фактично спожиту електричну енергію Позивачем сформовано та виставлено Відповідачу рахунки: № 37492287 від 31.08.2024 за серпень 2024 року на суму 974 749, 86 грн та № 37492287 від 31.10.2024 за жовтень 2024 року на суму 52 141,51 грн.
Заперечення апелянтки стосовно необґрунтованості обсягів споживання електричної енергії, за які Позивачем виставлено рахунки до оплати, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки такі обсяги визначаються не Постачальником (Позивачем), а оператором системи розподілу (Акціонерним товариством «Херсонобленерго») та передаються Постачальнику на умовах Договору про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії №1111147 від 04.12.2021 щомісяця у вигляді реєстрів за ЕІС-кодами споживачів та їх точками вимірювання.
В свою чергу, відповідачем не було надано будь-яких доказів, що підтверджують невідповідність вказаних у Актах та рахунках відомостей даним фактичного споживання за адресами споживання Відповідача.
Посилання апелянта на відомості щодо максимальної можливості споживання електричної енергії за об'єктами споживання не ґрунтується на жодних фактичних даних, не містить посилання на технічну документацію об'єктів споживання, тощо.
Отже, такі пояснення не підтверджені доказами, тому, не можуть бути розцінені як доказ, який спростовує дані щодо споживання електричної енергії за об'єктами споживання Відповідача.
Оригінали вказаних вище Актів прийому-передачі електричної енергії та Рахунків Позивач направив на адресу Відповідача на адресу АДРЕСА_1 , яка є місцем реєстрації Філатової К.І. згідно відомостей з Єдиного державного демографічного реєстру, засобами поштового зв'язку, а саме рекомендованим листом з описом вкладення у цінний лист, що підтверджується Накладною АТ «Укрпошта» № 6500907660286 від 20.11.2024.
Згідно п. 4.14. Правил роздрібного ринку електричної енергії, датою отримання платіжного документа вважається, зокрема, третій календарний день з дати його отримання поштовим відділенням зв'язку, на території обслуговування якого розташований об'єкт споживача (у разі направлення засобами поштового зв'язку рекомендованим або цінним листом).
Згідно відомостей з сайту АТ АТ «Укрпошта», поштове відправлення Позивача доставлено до відділення поштового зв'язку 21.11.2024, таким чином, датою отримання зазначених рахунків є 24.11.2024.
Отже, Відповідач, відповідно до умов комерційної пропозиції, повинен був здійснити остаточний розрахунок за спожиту електричну енергію протягом 5-ти робочих днів з дати отримання рахунків, а саме до 29.11.2024.
Також, Позивач звертався до Відповідача з претензією про сплату вартості спожитої електричної енергії за Договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №37492287 на суму 1 026 891,27 грн. Однак, відповіді на претензію Позивач не отримав, заборгованість Відповідачем не оплачена.
В свою чергу, доказів оплати Відповідачем рахунку за спожиту електричну енергію за Договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №37492287 до господарського суду не надано.
Пункт 3 ч.1 ст. 57 Закону України "Про ринок електричної енергії" визначає, що електропостачальник має право на своєчасне та в повному обсязі отримання коштів за продану електричну енергію та послуги з постачання електричної енергії відповідно до укладених договорів.
Пунктом 1 ч.3 ст.58 Закону України "Про ринок електричної енергії" встановлено, що споживач зобов'язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.
Згідно з ч.1 ст.525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов'язань містяться і у ч. 1, 7 ст.193 ГК України.
Відповідно до вимог ч.1 ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (стаття 530 ЦК).
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК).
Як було встановлено вище, доказів погашення ОСОБА_1 заборгованості перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Херсонська обласна енергопостачальна компанія» за фактично поставлену електричну енергію у серпні та жовтні 2024 року за Договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №337492287 Відповідач не надав.
З огляду на викладене вище, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про необхідність задоволення позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Херсонська обласна енергопостачальна компанія» та стягнення на його користь з Філатової К.І. заборгованості за фактично поставлену електричну енергію у серпні та жовтні 2024 року за Договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №337492287 у сумі 1 026 891,27 грн.
Як встановлено вище, доводи апеляційної скарги також жодним чином не спростовують висновків, до яких дійшла колегія суддів та не доводять неправильність чи незаконність рішення, прийнятого судом першої інстанції.
Згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994р., серія A, №303-A, п.29).
Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").
Висновки апеляційного господарського суду.
Згідно статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Будь-яких підстав для скасування рішення Господарського суду Одеської області від 26.03.2025 по справі № 916/3630/23(916/5320/24) за результатами його апеляційного перегляду колегією суддів не встановлено.
За вказаних обставин оскаржуване рішення Господарського суду Одеської області від 26.03.2025 по справі № 916/3630/23(916/5320/24) підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга залишенню без задоволення із віднесенням витрат на оплату судового збору за подачу апеляційної скарги на апелянта.
Керуючись статтями 269-271, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Одеської області від 26.03.2025 по справі № 916/3630/23(916/5320/24) - залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Одеської області від 26.03.2025 по справі №916/3630/23(916/5320/24) - залишити без змін.
Витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на апелянта.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у випадках і строки, передбачені ст.ст. 287, 288 ГПК України.
Повний текст постанови складено та підписано 25.06.2025.
Головуючий К.В. Богатир
Судді: Л.В. Поліщук
С.В. Таран